Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка13/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   37

ЛІТЕРАТУРА


1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [підручник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.

2. Іваненко З. І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення / З. І. Іваненко. – К. : Вища школа, 1981.– 142 с.



Кірєєва Анастасія,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: А.А.Мороз,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЛІНГВІСТИЧНОГО АСПЕКТУ ІМАГОЛОГІЇ

НА СИНТАКСИЧНОМУ РІВНІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АЛЬФРЕДА РОЙЕРА “АНГЛІЙСЬКІ ПОЛОНЕНІ В РОСІЇ”)
В останні роки проблеми національного взаємосприйняття стали пріоритетними у науці. З’явився інтерес до опису й вивчення питань щодо міжнаціонального сприйняття. На основі цього, у ХХ сторіччі сформувався напрям, що отримав назву “імагологія” (від лат. іmago – імідж), тобто галузь сучасної компаративістики, що займається вивченням національних образів народів у інших народів або реґіонів (за словами Д. Наливайка).

Питаннями імагології займались такі вчені, як: М. Алєксєєв, Л. Іванова, М. Кадо, Д. Наливайко, В. Орехов, О. Харлан і багато інших.



Актуальність теми статті зумовлена її спрямованістю на вивчення національного сприйняття росіян і англійців подій, які відбувались на Кримському півострові під час Російсько-Турецької війни (1853-1856 рр.) [1; 2].

Кожний народ має інтерес до іншого народу, втілюючи таким чином цю зацікавленність у словникову форму. Тому предметом словесної імагології є засоби мови та мовлення, яка вербалізують ставлення одного народу до іншого. У зв’язку з процесом глобалізації економічних, політичних та культурних сфер актуалізується проблема міжкультурної комунікації, тому аналіз засобів вербалізації ставлення одного народу до іншого у різних мовах і культурах – важливий крок на шляху глобалізації.

У синтаксичному аспекті англійське речення має певний фіксований порядок побудови. Порушення звичайного порядку (інверсія) призводить до виділення будь-якого елемента, що в результаті отримує спеціальні конотації емоційності або експресивності.

У синтаксичному аспекті використано речення з усіченою структурою (Have you cut your hand?” Вacon laughed. “No, somebodys nose”. “Whose was it?” “A man with only one eye”. Jacob seized Bacon’s hand. “It’s the very nose!” [3, c. 47]);

Речення, що містять повтори (The same problem being solved by the same young soldier with the same difficulty [3, c. 52]);

і, зрідка, речення з інверсією (Little thought they that morning, on rising from their slumbers, what a scene of bloodshed and destruction was to be enacted that day, almost under their very windows, which however could not be seen from the ship, on account of the height of the cliff . Whether the cakes were paid for, of course we cannot say; but of this we may bear witness, as a fact, that as the bearers went away, others came with fresh supplies of pastry, which, however palatable, was not sufficiently substantial to appease the hunger of so many beef-eating Jack Tars, who required something more solid after so desperate an engagement [3, c. 107]).

Складносурядні речення, які складаються з декількох частин, що відділяються одна від іншої крапкою з комою. Застосування цього засобу вербалізації імагологічного аспекту в англійській мові свідчить про намір автора оповідання передати динаміку військових подій:

To increase, if possible, the interest of the scene, we could discern two ladies, with pink parasols, promenading in their garden, which reached the edge of the cliff; and these ladies, with many others who joined them later, were witnesses of all that occurred during the day, – looking on whilst the firing took place between us and the Russian troops [3, c. 302].

Питальні речення також містять експресивність, яка дозволяє передати ставлення англійського офіцера до російського генерала: The request I made was that we might be allowed “libre pratique;” these two words the General kept repeating several times, – “Libre pratique? libre pratique?” – knitting his brows, as if he wished to summon his facilities to the comprehension of the phrase, which had no place in his understanding [3, c. 223].

Таким чином, слід зазначити, що вербалізація імагологічного аспекту на синтаксичному рівні відбувається за допомогою речень з інверсією; речень, що містять повтори; складносурядних речень, які складаються з декількох частин, що відділяються одна від іншої крапкою з комою; питальних речень; речень з усіченою структурою.
ЛІТЕРАТУРА

1. Петров А. Н. Война России с Турцией. Дунайская компания. 1853 и 1854 год. (в 2 томах) / А. Н. Петров. – М. : Флинта, 1999. – 800 с.

2. Тарле Е. В. Крымская война / Е. В. Тарле. – М. : Наука, 1984, – 239 с.

3. Royer A. The English Prisoners in Russia / A. Royer. – L. : Chapman & Hall, 1854. – 345 p.


Кириченко Валерія,

студентка 2 курсу Інституту соціально-педагогічної та колекційної освіти

Наук. керівник: Н.Г. Данукало,

ст. викладач (БДПУ)


ЗАСТОСУВАННЯ ПАТИСИПАТИВНИХ МЕТОДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Метою нашої статті є дослідження ступені впливу партисипативних методів на керування іншомовною освітою.

Партисипативні методи розглядаються нами як способи організації управлінської взаємодії, що спонукають суб’єкти освітнього процесу до діяльності, спрямованої на досягнення більш високого рівня компетентності студентів вузів у галузі іншомовної освіти. У зв’язку з тим, що партисипативні методи є власне методами взаємодії двох і більше учасників навчального процесу, для вирішення завдання ефективного керування іншомовною освітою студентів вузів ми, за Є. Нікітіної [1, с. 90], класифікували їх за засобами впливу суб'єктів освіти на прийняті рішення в даній області, способам прийняття цих рішень, цільовому призначенню спільної діяльності викладача й студента.

Поклавши в основу класифікації засоби впливу студентів на розв’язання іншомовних навчально-пізнавальних завдань і задач, можна виділити непрямі й прямі засоби.

Непрямі засоби не вимагають безпосереднього спілкування викладача і студентів один з одним. Прямі засоби застосовуються у процесі безпосереднього спілкування [3, с.5] викладача й майбутніх спеціалістів у різних конфігураціях у ході спільної діяльності.

У практиці також широко використовуються методи дискусії, полеміки, які втягують студентів в особистісне використання досліджуваної мови, вимагають, щоб майбутні фахівці міркували, оцінювали факти, наводили аргументи, уважно слухали інших [ 2, с.123].

Серед методів прийняття рішень виділяють формальні, евристичні, методи експертних оцінок; раціонально-аналітичні методи. Одним з найбільш ефективних способів активізації усного спілкування в процесі іншомовного утворення є застосування рольових і ділових ігор [2, с.134].

До числа партисипативних методів на основі кооперації відноситься й метод взаємонавчання.

Досить ефективним виявляється, за даними проведеного нами дослідження, метод навчання в команді.

Ще один варіант організації навчання на основі кооперації був розроблений професором Е. Аронсоном і одержав назву Jigsaw [3, с. 7], що в перекладі з англійської означає "ажурна пилка, машинна ножівка". Студенти організуються в групи по 4-6 чоловік для роботи над навчальним матеріалом, що поділений на фрагменти (логічні блоки). Така робота організується на етапі рішення іншомовних навчально-пізнавальних завдань більше високого рівня – креативних.

Підводячи підсумки, відзначимо, що в результаті систематичної й цілеспрямованої роботи в співпраці можна значно збільшити час усної мовної практики кожного студента на заняттях.

Аналіз науково-методичної літератури, узагальнення ефективного педагогічного досвіду, результати власного дослідження показали перевагу наступного порядку організації взаємоконтролю й взаємооцінки студентів:

- спільна розробка критеріїв оцінки, опорної карти для здійснення контролю зі вказівкою основних моментів, що підлягають перевірці;

- визначення форми контролю – навчальне заняття, співбесіда тощо;

- складання плану контрольного заходу (день, тема, навчальна група);

- консультування, що перевіряють студентів, у тому числі з підготовки до контрольного заходу;

- проведення контрольного заходу;

- обговорення (аналіз) контрольного заходу за допомогою опорної карти і його оцінка за розробленими показниками ефективності.

Резюмуючи викладене, слід зауважити, що застосування партисипативних методів управлення іншомовною освітою студентів вузів сприяє розвитку більше високого рівня іншомовної та лінгвокраїнознавчої компетентності студентів, доступності іншомовної і загальнокультурної інформації, формуванню доброзичливої робочої атмосфери, стимулюванню включення студентів до "участі" на основі паритетності та міжособистісної комунікації.


ЛІТЕРАТУРА

1. Никитина Е. Ю. Теоретико-методологические подходы к проблеме подготовки будущего учителя в области дифференциации образования. // Никитина Е. Ю. – Челябинск : Изд-во ЧГПУ, 2000. – 101с.

2. Орлова Т. В. Партисипативные методы в системе мотивационно-целевой деятельности руководителя школы : дисс. канд. пед. наук // Орлова Т.В. – М., 1999. – 196с.

3. Полат Е. С. Обучение в сотрудничестве // Полат Е. С. – Иностр. яз. в шк. – 2000. – №1. – С. 4 – 11.



Кир’янова Тетяна,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Науковий керівник: І.І. Ходикіна,

старший викладач
ЧИСЛІВНИКИ ЯК ОСНОВНА ГРАМАТИЧНА ГРУПА СЛІВ

ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ КІЛЬКОСТІ
Існує чимало наукових розвідок стосовно вивчення способів передачі та визначення кількості та міри як у зарубіжному, так і вітчизняному мовознавстві, однак актуальність вивчення кількісних одиниць зумовлюється тенденцією лінгвістичного сьогодення до осмислення системно-функціональних парадигм мовних одиниць з позицій дієвості антропоцентризму. Способи вираження кількості вже розглядалися у роботах О. Реформатського, Н. Арутюнової, В. Винник, С. Швачко та ін.

За мету ставимо розглянути випадки передачі значення “кількості” граматичними засобами числівника в українській та російській мовах, використовуючи описовий метод лінгвістичного дослідження.

Кількісні значення є притаманними для багатьох частин мови, але найбільш показовими вони є для числівників. Кількісні числівники лінійно представлені зліва направо. За семантикою вони різняться на одну одиницю: 3=2+1, 2=1+1 тощо. На хронологічному векторі числівник позначають темпоральні характеристики, на локальному – просторові. Числівники реалізують квантитативні та нумеративні значення. Числівники – поліфункціональні граматичні одиниці: вони виконують нумеративні, когнітивні, символічні, лінгвокреативною, текстотвірні та ін. функції. Числівники як основні одиниці лічби існували та існують у багатьох мовах минулого та сучасного. Вони появилися у пізньому палеоліті, стали також значущим поштовхом у розвитку письменності [1, с. 272-273]. Відомо, що літери (букви) – історично специфічні образи чисел.

Кількісні позначення активно побутують у фразеологічному корпусі з нумеральним компонентом – числівником: укр. сім раз відміряй, а раз відріж; море сльоз, гори золота, баняк розуму; рос. сто пудов соли, семь мешков радости, сто процентов любви.

Кількісні словосполучення під стилістичним натиском модифікуються, набирають рис ірреальності та неочікуваності. При цьому КО використовують креативні резерви мови, її динамізм та адаптивність. Показовою є мова преси, у якій КО почувають себе комфортно. Пор.: рос. террорист стоимостью миллион долларов; выборы обошлись в 13 гектаров наглядной агитации, 70 часов рекламы, 21000 хвалебных газетных публикаций, более 1 млн 300 тыс. слов обещаний и миллиарда нервных клеток. В минувшее воскресенье Самара выбирала нового градоначальника [2, с. 201-206].

“Пустими” числівники стають не відразу, спочатку вони мають пройти етап семантизації дуальних понять “багато, мало”: укр. біда не ходить одна, а з дітками; рос. старый друг лучше новых двух.

Універсальною для КО є тенденція до десемантизації, втрати квантитативності, до їх збагачення квалітативними, предметними та нульовими семами. Виразниками квантитативних значень можуть бути лексеми, позбавлені квантитативних сем. Пор.: рос. денег куры не клюют (много денег), куда деваться от княжон (слишком много невест) [2, с.204].

За деякими числівниками закріпилася символічна семантика: 7 – “символ достатку”, 13 – “символ нещастя”, 100 – “символ повноти”, 666 – “символ диявола”.

Для сучасних числівників нормою стало позначення династій, телефонів, маршрутів, машин, брендів: Катерина І, Катерина ІІ; 03 – швидка допомога; Москвич-412.

Отже, числівники, як правило, для позначення кількості семантично вказують на міру та вагу. Втрачаючи основне термінонавантаження, на фразеологічному просторі кількісні слова утворюють дуальну опозицію на позначення полярних понять “багато-мало”.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Жолобов О. Ф. Статистика и динамика древнеславянских квантитативних форм / Жолобов О. Ф. // Логический анализ языка. Квантитативный аспект язика / отв. ред. Н. Д. Арутюнова. – М. : Индрик, 2005.-С.372-383.

  2. Литвин Ф. А. Кванторы и слова : монографія : Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка / отв.ред. Н. Д. Арутюнова. – М. : Индрик, 2005. – С. 201–206.



Коваленко Маргарита,

студентка 3 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: Школа І.В.

к.філол.н. (БДПУ)


РОЛЬ ПІСЕННОГО МАТЕРІАЛУ У РОЗВИТКУ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Актуальність дослідження є досить суттєвою у сучасній методиці навчання англійської мови, тому що без аудіювання неможливе спілкування, оскільки це процес двосторонній. Недооцінка аудіювання у навчальному процесі може вкрай негативно позначитися на мовному рівні школярів.

Названа проблема знайшла неабике відображення у роботах О. Рабіщук, Т. Анікеєвої, Е. Карпиченоквої, Дж. Брауна та ін. Однак увага науковців спрямована на роботу з учнями старших класів. Таким чином, метою нашої роботи є з’ясування ролі пісенного матеріалу у розвитку навичок аудіювання учнів початкової школи на уроках англійської мови.



Використання пісень для розвитку навичок аудіювання – питання актуальне з цілої низки причин. По-перше, учні заохочуються до культури країни мову якої вивчають, так як діти цього віку, на думку психологів, особливо чутливі та сприйнятливі до чужої культури. По-друге, робота з таким своєрідним лінгвокраїнознавчим матеріалом є передумовою для всебічного розвитку особистості учня, оскільки ретельно підібрані пісні стимулюють образне мислення і формують гарний смак.

Пісенний жанр, як один з важливих жанрів музичної творчості, завдяки наявності вербального тексту, здатен точно і образно відтворювати різні сторони соціального життя народу країни мова якої вивчається. Пісні, як і іншому витвору мистецтва, властива комунікативна функція, тобто передача автором змісту адресатові. При цьому, на відміну від навчальних текстів загальнокраїнознавчого характеру, що, перш за все, інформують читача або слухача, тобто впливають на його інтелект і пам'ять, пісня в якості країнознавчого матеріалу впливає на емоції людини та її загальнохудожню пам’ять [2, с.65].

Спираючись на дослідження науковців (Т. Анікеєвої, Ж. Варенинової, Дж. Брауна, Е. Карпиченоквої, О. Рабіщук), ми сформулювали методичні переваги використання пісенного матуріалу в навчанні іноземної мови:

1. Пісні як один з видів мовленнєвого спілкування являються засобом більш міцного засвоєння і розширення лексичного запасу, оскільки містять нові слова та вирази.

2. У піснях краще засвоюються та активізуються граматичні конструкції.

3. Пісні сприяють вдосконаленню навичок іншомовної вимови, розвитку музичного слуху. Встановлено, що музичний слух, слухова увага і слуховий контроль знаходяться в тісному взаємозв’язку з розвитком артикуляційного апарату. Розучування та виконання коротких, нескладних пісень з частими повторами допомагають закріпити правильну артикуляцію, вимову звуків і правила фразового наголосу.

4. Пісні сприяють естетичному вихованню учнів, об’єднанню колективу, більш повному розкриттю творчих здібностей кожного. Завдяки музиці на уроці утворюється сприятливий психологічний клімат, знижується психологічне навантаження, активізується мовна діяльність, зростає емоціональний тонус, підтримується інтерес до вивчення іноземної мови;

5. Пісні та інші музичні твори стимулюють монологічні та діалогічні висловлювання, слугують основою розвитку мовленнєво-розумової діяльності школярів, сприяють розвитку як підготовленого так і непідготовленого мовлення [3, с.45].

Важливим є те, що аудіюванню до недавнього часу приділяли досить мало уваги, так як важчали його легким умінням. Існувала точка зору, що, якщо при навчанні усного мовлення викладач зосередить всі зусилля на говорінні і забезпечить володіння цим умінням, то розуміти мову учні навчаться стихійно, без спеціального цілеспрямованого навчання. Однак дослідження показали, що через слуховий канал інформація зберігається в пам'яті міцніше, ніж в будь-якому іншому випадку. Таким чином, одним з основних шляхів отримання навчальних відомостей в класі є аудіювання. Тому дуже важливо, який матеріал буде представлений учням для прослуховування. Пісня, у цьому випадку, є, на наш погляд, дуже сильним мотиваційним елементом, який викликає в учнів бажання вчити іноземну мову.

Отже, використання пісень на уроках іноземної мови заохочує учнів до її вивчення. Пісні мають здатність змінити настрій слухача, тому що вони стимулюють уяву, розвивають здібності до сприйняття мови на слух і її відтворення.

Література

  1. Анікеєва Т.Г. Робота з віршем і піснею на уроці англійської мови // Початкова школа . – 1982.-№5. – с.45-48

  2. Варенинова Ж.Б. Роль песни при обучении английскому произношению // Иностранные языки в школе. – 1998. – № 6. – С. 65.

  3. Карпиченкова Е.П. Роль музыки и песен в изучении английского языка // Иностранные языки в школе . – 1990. – №5. – с.45



Коваленко Тетяна,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В.В. Богдан,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПАРЦЕЛЯЦІЇ В РІЗНИХ ТИПАХ ДИСКУРСУ
Мова є динамічною системою, яка знаходиться в процесі постійного розвитку і потрапляє під вплив різних факторів об'єктивної дійсності і суб'єктивного світосприйняття. Протягом усього періоду розвитку мови діє безперервний процес взаємодії розмовного й письмового мовлення. Проникнення елементів розмовного мовлення в літературно-писемне призводить до певних відхилень від стандартизованої норми, які мають місце не тільки на лексичному, але й на граматичному рівнях. Одним з подібних порушень стандартних синтаксичних структур є явище мовного членування – парцеляція.

Вибір теми дослідження спричинено декількома факторами. По-перше, явище парцеляції стало активно вивчатися лише в другій половині ХХ ст. в радянському мовознавстві – передусім у славістиці, а також у германістиці. Однак, і сам термін, і те явище, що їм відбивається, не стали об'єктом спеціальних ґрунтовних наукових розвідок у лінгвістичній школі. По-друге, незважаючи на наявність значної кількості спеціальних праць на матеріалі української (Л. Конюхова), російської (Ю. Ванніков, В. Бабайцева), англійської (В. Богдан), німецької (О. Пустовар) та інших мов, питання щодо її когнітивно-комунікативних витоків ще й досі не знайшло свого повного вирішення. Не знайшло також свого всебічного висвітлення використання парцеляції в різних типах дискурсу, що й обумовило актуальність нашого дослідження.



Мета дослідження – виявити й проаналізувати з точки зору структури та функціональних особливостей парцельовані структури в різних типах дискурсу.

Методи дослідження: описово-аналiтичний (для інвентаризації, зіставлення й пояснення структурно-семантичних і функціональних властивостей досліджуваних одиниць); методи порівняння, синтезу та трансформаційний (для встановлення структурно-семантичної й функціонально-синтаксичної варіативності парцельованих речень (ПР) і приєднувальних конструкцій); контекстологічного аналізу (для уточнення структури, семантики та визначення функцій ПР, а також методи протиставлення, опитування інформантів – волонтерів Корпусу миру США (для одержання об’єктивних результатів).

Парцеляція (від франц. parcelle – частка) – стилістичний прийом (в іншій інтерпретації – стилістична фігура), суть якого полягає в такому розчленовуванні єдиної синтаксичної структури речення, при якому вона втілюється не в одній, а в декількох інтонаційно-смислових мовленнєвих одиницях, або фразах. Фраза, в якій реалізується структурно домінуюча частина речення, називається базовою (головною). Фраза, в якій реалізується структурно залежна (відчленована) частина речення, називається парцелятом [1; 2; 3].

(1) 'Fit ten Englishmen into a Frenchman's little finger.' Another hiatus. 'Not oil. Pigment. All shit. If it's any good. Merde. Human excrement. Excrementum (John Fowles).

(2) 'Bloody geometry. No good. Won't work. All tried it. Down the hole' (John Fowles).

(3) One should not have brought her. Just easy to have around. To lay and be seen with. Like certain programmes. One deserved, one wanted more (John Fowles).

За результатами нашого дослідження, найактивніше парцеляція використовується в художньому дискурсі, який активно вбирає в себе істотні властивості інших типів і видів мовленнєвої діяльності.

Для розмовного дискурсу також дуже характерні специфічні, чітко окреслені ознаки, які відрізняють його від інших жанрово-мовленнєвих феноменів (стислість, еліптичність).

Застосування парцельованих висловлень у публіцистичному дискурсі пояснюється, перш за все, однією з його головних завдань – впливати на свідомість адресата, донести до нього в стислій сконцентрованій формі основну думку адресанта і, отже, змусити адресата діяти в потрібному напрямку. Зазначений фактор пояснює високий рівень використання абзацної парцеляції, де кожна наступна ланка ланцюга (парцелят) може матеріалізуватися в окремому абзаці, що ще більше акцентує на них увагу й сприяє посиленню прагматичного впливу на читача.

Використання парцельованих висловлень не є типовим для наукового стилю, що пояснюється необхідністю для науковця висловлювати свої думки повними логічно оформленими реченнями.
ЛІТЕРАТУРА

1. Богдан В. В. Синтактика, семантика, прагматика англомовних приєднувальних конструкцій і складних речень з підрядним зв'язком : монографія / В. В. Богдан. – Донецьк : “ЛАНДОН-ХХІ”, 2011. – 263 с.

2. Ванников Ю.В. Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи / Ю.В. Ванников – М. : Русский язык, 1979. – 205 с.

3. Конюхова Л. І. Явище парцеляції в мові сучасних засобів масової комунікації : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Л.І. Конюхова – Л., 1999. – 17 с.



Кондратенко Юлія,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Т.С. Розумна,

к.пед. наук, ст.викладач (БДПУ)
ВАЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РИМІВОК НА ЗАНЯТТЯХ

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
В умовах гуманізації освіти, коли особистість людини знаходиться в центрі всієї освітньої і виховної діяльності, пошук ефективних способів і прийомів навчання, в тому числі і навчання іноземної мови, привертає пильну увагу багатьох вчених, методистів і вчителів. Одним з аспектів вивчення іноземної мови є навчання фонетичного матеріалу, адже правильна вимова відіграє важливе місце у спілкуванні.

Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями всіма звуками і звукосполученнями виучуваної іноземної мови, наголосом та основними інтонаційними моделями найбільш поширених типів простих і складних речень Один з таких ефективних прийомів навчання є використання римівок на уроках іноземної мови. Питання формування й розвитку слухомовних навичок розглядають: Т. Абрамкіна, В. Васильєв, О. Коломінова, С. Павлова, Г. Рогова, С. Роман та інші.

Метою нашого дослідження є теоретично обґрунтувати важливість використання римівок на заняттях з іноземної мови.

У середній школі дуже важко досягти безпомилковості вимови учнів. Тому при навчанні іншомовної вимови слід враховувати, що учні вже володіють засобами рідної мови. З одного боку, це допомагає в оволодінні вимовою іноземної мови, з іншого – викликає певні труднощі, спричинені інтерференцією рідної мови [1, с.106]. Для нейтралізації негативного впливу фонетичних навичок рідної мови, окрім навчання на основі порівняльного аналізу фонологічних систем мов, можна використовувати римівкі.

Ученими доведено, що при використанні римівок на уроці відбувається рішення комплексу важливих методичних завдань: презентація нового звуку й фонетичного явища; самостійний висновок правил на основі отриманої інформації; новий лексичний матеріал, будучи пред'явленим у віршованій формі, запам'ятовується швидше; переклад і тлумачення граматичних явищ у вірші забезпечує закріплення й узагальнення вивченого на попередньому етапі матеріалу, досить лише нагадати учнем пов'язану з ним римівку.

Одну й ту ж римівку можна використати для відпрацьовування різних фонетичних або лексичних структур, що може виконувати різні функції:

1. Як вид релаксації в середині або наприкінці уроку, коли діти втомилися або потрібна розрядка, що знімає напругу й відновлює їхню працездатність. Наприклад:

An elephant lives in the Zoo,

In the zoo, in the zoo

a zebra lives there, too

In the zoo, in the zoo.

2. Для міцного закріплення лексичного й граматичного матеріалу. Нариклад:



Whether the weather be fine,

Or whether the weather be not,

Whether the weather be cold,

Or whether the weather be hot,

We'll weather the weather,

Whatever the weather,

Whether we like it or not.

3. Як фонетична зарядка на початку уроку. Для фонетичної зарядки варто вибирати короткі добутки із чітким ритмом і частими повторами. Наприклад:



Peter Piper picked a peck of pickled peppers;

A peck of pickled peppers Peter Piper picked;

If Peter Piper picked a peck of pickled peppers,

Where's the peck of pickled peppers Peter Piper picked?

На уроці ми маємо справу з римівкою як своєрідною навчальною грою, що на відміну від розважальних, має специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний.

Отже, використання римівок під час навчання фонетики значно полегшує засвоєння нового матеріалу, відпрацювання правильного вимовляння англійських звуків. Для ліквідування проблеми з артикуляцією розроблені скоромовки, які вказують на відмінності англійських звуків. Таким чином, римівки служать прекрасним матеріалом для корекції легких мовленнєвих дефектів учнів, адже мета їх використання не у перевірці швидкості вимовляння, а в досягненні правильної вимови звуків.
ЛІТЕРАТУРА

1. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / [Бігич О.Б., Бражник Н.О., Гапонова С.В., Гринюк Г.А. та інші]; под. ред. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка