Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка15/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   37

ФОНЕТИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАЛЕКТИЗМІВ

У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ

Ґрунтовне, всебічне вивчення усіх структурних рівнів українських говорів у сучасній лінгвістиці дедалі виразніше висувається до ряду найбільш актуальних мовознавчих проблем, як у плані фіксації та нагромадження конкретного мовного матеріалу, так і в розв’язанні комплексу теоретичних питань. Дослідниками діалектів української мови у різні часи були І. Вагилевич, В. Ганцов, Я. Головацький, Ф. Жилко, І. Зілинський, А. Кримський, О. Курило, М. Максимович, І. Матвіяс, К. Михальчук, О. Павловський, О. Потебня, О. Соболевський, О. Шафонський, О. Шахматов та інші.



Метою дослідження є з'ясування ролі діалектних явищ, їх фонетичних та граматичних особливостей у творчості Остапа Вишні. У роботі використано метод лінгвістичного опису мовних фактів.

Усі сучасні українські наріччя (діалекти, говори, говірки) визначаються сукупністю фонетичних, граматичних і лексичних рис.

У говірках східнополіського говору наявні різноманітні варіанти тих чи інших слів, зокрема “русизмів” – слово, його окреме значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з російської мови або утворені за її зразком. У творах Остапа Вишні нами зафіксовано русизми:

лексичні (фразеологічні) – російське слово, словосполучення, речення, ужиті в українському тексті: Понятно то воно понятно, та після такої заяви ще трудніше, бо виходить, що писатимеш про свій дім, про себе, значить, а як відомо, сама себе хвалить тільки гаряча каша. Об’язательно! Я сидю, чекаю: хай, думаю собі, як поснуть, тоді вже я прийму рішеніє. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився. Давай згуртуємося у військове соєдінєніє, бо інакше розгром. І таки пробився в расположеніє своєї Христі. Ворухнувсь – рулі повороту ні в руках ні в ногах не действують, кабіна й увесь фюзеляж мокрі-мокрісенькі. Єсть у Ленінграді, на Невському проспекті, Анічков міст [1];

фонетичні (орфоепічні) – відхилення від нормативної вимови голосних, приголосних, інтонації під дією російської мови: Руб поставиш, два возмьош! Пішли в совіщательну. Та, чоловіче божий, війна – це моє рідне дєло. Словотвірні – заміна елементів української словотвірної системи відповідними російськими: Бо все, що бог робив потім, – юринда проти перших ділов, якими він так прославивсь завжди, нині, повсякчас і на віки вічні. І вся ця гадюка строката, ця стрічка барвиста, переїхавши через Псьол, розмивається на майдані, перемішується з тим, що вже отаборились, і кричить і коням, і волам, і коровам. Завертай, всьо пропйом! Щоб усьо при мені поїли [1].

У творчості Остапа Вишні прослідковуємо такі фонетичні і граматичні особливості говірки:



1) характерне акання: Ех! Да! Пашов! [1];

2) ослаблення вимови фонеми [ф] і заступання її [х] чи [хв]: А скажи ти мені, що воно ото за “шехпалка” така? Коли дивлюсь, а він під шахвою. Хвейн – пан прозивався (Фальфейн) Дохтура нема, хвершала нема[1];

3) паралелізм іменних форм в орудному відмінку: Так було й зо мной. А дохтур за мной [1];

4) наявність усічених форм: А тіки за цю гребінку? Мо’ й там так? А мо’ воно ненадовго? Мо’ сирівцю внести? Мо’, десь засвербіло? Карбованців, мабуть, по надцять тепер штука [1];

5) наявність інфінітивного суфікса -ть при дієслівній основі на голосний: Доведеться ще вчить, а в мене без тебе вже двадцятеро. Да-а-а-а! Менш би слідувало прохать! А невістка, хоч і з дитиною, так вона молода, а мені куди ж уже бігать! Так і дольжно буть [1];

6) пом’якшена вимова [л']: Так і дольжно буть [1];

7) поява звука у середині слова для полегшення вимови: Галло! Та галло ж твоїй матері! Так отака хвороба, коли в лікаря свербить права долоня і нічим, крім десятки, тої сверблячки не спинити, зветься гапендицит! У тюрмі ізгною сукиного сина [1];

8) форми І особи однини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни з основою на [д'], [с']: І походю! Приходю. Сидю в суді...Я сидю, чекаю: хай, думаю собі, як поснуть, тоді вже я прийму рішеніє. Та просю триста [1].

Отже, у творчості Остапа Вишні представлені не всі фонетичні та граматичні особливості східнополіського діалекту. А також наявні фонетичні особливості, які не характерні для східнополіського діалекту. Є слова, утворені за зразком російської мови. Це пояснюється тим, що території зі східнополіськими говірками межують з російськомовними регіонами.



ЛІТЕРАТУРА


1. Вишня О. Вишневі усмішки : [усмішки, фейлетони, нариси] / Остап Вишня. – Одеса : Маяк, 1983. – 271 с.

2. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори / І. Г. Матвіяс. – К. : Наукова думка, 1990. – 168 с.



Кушка Оксана,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О. О. Каліберда,

ст. викладач (БДПУ)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ СЛОВНИКІВ
Західноєвропейська практична енциклопедична лексикографія має давню історію розвитку. Проте, лексикографія як теоретична дисципліна почала формуватися лише у другій половині ХХ століття.

Мета нашої роботи полягає у визначенні функціональних особливостей енциклопедичних словників.

Об’єктом нашого дослідження виступає англомовна енциклопедична парадигма.

Предметом нашого дослідження являються англомовні енциклопедичні словники.

Енциклопедична лексикографія англійської мови представлена широким спектром різножанрових словників, але їх функціональні, типологічні та структурні параметри потребують уточнення, отже, саме цим фактом обумовлена актуальність нашого дослідження.

Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. Вони включають до реєстру здебільшого тільки іменники та іменникові словосполучення, не дають власне мовних ознак реєстрових слів, широко наводять власні назви.

Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні події. Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки [1, с. 252].

В енциклопедії словникова стаття може включати різну інформацію, що передається у текстовій та образотворчій формі (у вигляді малюнків, фотографій та карт).

Дефініція в енциклопедичному словнику буде неминуче докладніше дефініції у лінгвістичному словнику і включатиме багато екстралінгвістичної інформації, тоді як для користувача лінгвістичного словника ця інформація здаватиметься зайвою [2, с. 19].

У суспільстві енциклопедичні видання мають неабияке значення. Основними функціями англомовних енциклопедичних словників виступають:

Інтегральна – забезпечує цілісність знання за рахунок систематизації та актуалізації знань у єдине ціле.

Нормативна – рівень наукового розуміння об’єктів та процесів, які відображаються енциклопедією, що становить собою певну норму в науковому пізнанні та практичній діяльності.

Трансляційна – забезпечує трансляцію знання користувачам: науковцям, викладачам, діячам культури, політики, мистецтва та студентам.

Інституційна – регулює процеси мислення національного інтелекту, наукові дослідження, навчання, соціалізацію, процеси соціального розвитку через використання енциклопедичного знання в побудові та реалізації концепцій, стратегій, планів, технологій.

Аксіологічна (ціннісна) – уможливлює вироблення ціннісних орієнтирів та самоідентифікації у суспільстві.

Пізнавальна – відображає накопичення знань про певний предмет, явище, поняття та ознайомлення з ними людини.

Виховна – служить засобом саморозвитку людини, що забезпечується безперервним процесом розвитку.

Інформаційна – текст енциклопедичного видання містить смислову інформацію.

Комунікативна – поширення інформації в просторі та часі, внаслідок чого – спілкування між соціальними групами.

Консультативна – містить довідковий матеріал, відповіді на пізнавальні та практичні питання.


ЛІТЕРАТУРА

1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. П. Кочерган. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2001. – 368 с. (Альма – матер).

2. Ступін Л. П. Лексикографія англійської мови : учбовий посібник для студентів інститутів та факультетів іноземної мови / Л. П. Ступін. – М. : Вища шк. , 1985. – 167 с.
Лук’яненко Юлія,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Н. В. Павлик,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ДЕМІНУТИВНІ СУФІКСИ ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ В ЕПІСТОЛЯРНИХ ТЕКСТАХ
Кожен функціональний стиль передбачає сукупність стилістично забарвлених мовних засобів, проте кількість таких вузько маркованих одиниць різних рівнів обмежена. Натомість функціональні різновиди мовлення репрезентовані не окремими стилістично позначеними елементами, а потенційними можливостями та способами реалізації мовної системи відповідно до соціально-типових сфер спілкування.

Мета статті – виявити й охарактеризувати з семантико-стилістичної та прагматичної позицій словотвірні засоби вираження в українському епістолярії, а також з’ясувати їх спроможність здійснювати комунікативну функцію у специфічному контексті. У процесі аналізу застосовувались метод лінгвістичного опису мовних фактів та семантико-стилістичний метод.

Актуальність дослідження. Стилістика ресурсів вважається найбільш традиційним напрямком стилістики, об’єктом якого є сукупність стилістично забарвлених мовних засобів, їх виражальні можливості і семантично-функціональні відтінки, а також засоби словесної образності [1, с. 421]. Стилістичні можливості словотвірних засобів, у тому числі афіксів суб’єктивної оцінки, у вітчизняному мовознавстві описували К. Городенська, Л. Дідківська, Л. Родніна, О. Федоренко, О. Ситенко та ін. Однак такі дослідження здійснювалися переважно на матеріалі художньої літератури, публіцистики тощо, функції ж дериватів в епістолярії, на нашу думку, вивчалися недостатньо і потребують подальшої наукової розробки.

Зі стилістичного погляду словотвірні ресурси можна кваліфікувати таким чином: 1) книжні (міжстильові) афікси; 2) афікси суб’єктивної оцінки (демінутивні та аугментативні суфікси); 3) афікси, які належать до різних функціональних стилів. Необхідно зауважити, що стилістична диференціація словотвірних одиниць не завжди достатньо послідовна, і найбільш чітко виділяються групи книжних суфіксів та префіксів і суфіксів суб’єктивної оцінки, але й вони підпорядковуються ситуативно-стилістичному впливу [2, с. 95].

У процесі аналізу приватного епістолярію зафіксовано велику групу лексем, які містять форманти суб’єктивної оцінки. Демінутивами, або зменшувальними утвореннями вважаються похідні іменники, що виражають значення зменшеності, яке здебільшого супроводжується ще й значенням суб’єктивної оцінки: позитивної (пестливої) або рідше негативної (зневажливої) [3, с. 205].

Зменшено-пестливі форми в проаналізованому епістолярії найчастіше утворюються за допомогою суфіксів -ичк-, -к-, -ик-, -очк-


(-очок), -ечк- (-ечок), -чик, -оньк-, -еньк-
та ін. Серед демінутивних утворень виокремлюються:

1) демінутиви з позитивним емотивним забарвленням, які передають такі семантичні відтінки: зменшеності або здрібнілості: “Привіт Вам з того чудового повітря, в якому так згучно лунає спів соловейка…” (А. Тесленко); зменшено-пестливості, ніжності: “Серед темної ночі життя мого арештантського єдині світлі цяточки – це листи твої” (О. Вишня); прихильності, інтимної сердечності: Голубонько, я так хочу дитинку, Кроха моя!” (В. Винниченко); зменшено-оцінної характеристики: “А який прекрасний у Вас епізод з тим “генерелятком”!” (Л. Українка);

2) демінутиви з негативним емотивним забарвленням, що відтворюють фамільярне, зневажливе ставлення мовця, створюють іронічний або сатиричний ефект: “Отже, я зовсім не тривожусь, що мене той чи інший молодчик буде “крити”… Цей самовпевнений ідіотик, не зрозумівши як слід Франса і кокетуючи іронією, думає, що це і є та іронія, яка і т. д. і т. п.” (М. Хвильовий). Такі зменшувальні форми в листах зафіксовані значно менше.

Емоційно-оцінний колорит в епістолярних текстах простежується у випадку сполучення лексем з демінутивними компонентами, найчастіше – це прикметник, прислівник та ін. з іменником: “Так сонечко сяє любесенько…” (А. Тесленко); Отакусінькі-то ділишечки!” (О. Вишня); а також за умови актуалізації демінутивів у функції ліричного, поетичного звертання: Дорогенька ти моя! Спасибі тобі, голубко, за солодку – все дійшло...!” (О. Вишня).

Отже, до афіксів з лексико-граматичним значенням належать зменшено-пестливі суфікси, які в епістолярних текстах уживаються на позначення зменшеності чи здрібнілості, пестливості, ласкавого або фамільярного ставлення до предмета чи особи.
ЛІТЕРАТУРА

1. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / под ред. М. Н. Кожиной. – М. : Флинта: Наука, 2003. – 696 с.

2. Сопоставительная стилистика русского и украинского языков / Г. П. Ижакевич, В. И. Кононенко, Н. Н. Пилинский, В. А. Сиротина. – К. : Вища шк., 1980. – 203 с.

3. Українська мова : Енциклопедія. – К. : Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.


Маркова Дар'я,

студентка 3 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: І.В. Школа,

старший викладач (БДПУ)


РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
У контексті реформування сучасної освіти робота з обдарованими дітьми в початковій школі набуває неабиякої актуальності. Цим питанням займались такі вчені, як: Н. Волкова, Г. Ващенко, Л. Коваль, В. Цетлін, М. Мурачковський та ін; власне на уроках англійської мови – А. Зіркова , А. Турунда, І. Кацель

У контексті сучасних стратегій навчання, головне завдання вчителя навчити користуватися мовою в повсякденному спілкуванні. Англійська мова має величезний потенціал для всебічного розвитку особистості, а значить і для виявлення обдарованих дітей, оскільки у навчанні цього предмета, найкраще, на наш погляд, реалізуються між предметні зв'язки. Обдарований учень має більший потенціал, це допомагає йому глибше зрозуміти свою майбутню спеціальність, бути ерудитом і обдарованою особистістю.

За спостереженнями науковців (Н. Волкової, В. Сухомлинського, В. Цетліна), обдарованість дітей проявляється по наступних параметрах: видатні здібності, можливості в досягненні високих результатів і вже продемонстровані досягнення. Це виражається інтелектуальних здібностях, специфічної здатності до навчання, творчому і продуктивному мисленні, високої мотивації до досягнення, неабиякої навченості.

В умовах звичайного навчання обдарованим дітям просто нудно, оскільки вони легко засвоюють новий матеріал, активні, їх відрізняє творчий підхід, прагнення до пізнання нового і самостійного дослідження. Вони експериментують, застосовуючи засоби художньої виразності, оригінальні в постановці сцен, креативні.

З такими учнями працювати і легко, і в той же час складно. Вони вимагають до себе особливої уваги. Основним завданням є організація освітнього процесу відповідно до пізнавальних потреб учнів.

До головних стратегій навчання обдарованих дітей вчені (І. Кацель, Б. Кремінський, А. Турунда)відносять прискорення, збагачення і поглиблення, а також стратегію проблематизації.

Обдаровані діти з готовністю відгукуються на необхідність самостійного пошуку шляхів вирішення проблеми, причому, чим складніше проблема, тим з більшим ентузіазмом вони працюють. Інформація, яка витягується шляхом самостійного вивчення, створює основу глибоких знань учня.

Як це не парадоксально, викладач принесе тим більше користі учням, чим менше інформації з проблеми запропонує йому на занятті, чим більше проблемних питань задасть йому для самостійного пошуку. Не підлягає сумніву, що завдання для обдарованих дітей повинні бути творчими, приносити задоволення від результату.

Аналіз наукової літератури показав, що розвивати творчі здібності таких дітей допомагають наступні види діяльності: використання рольових ігор; залучення учнів до проектно-дослідницької роботи; технологія дебатів і дискусій, міні-конференціі; використання відеоматеріалів; індивідуальне читання художньої літератури як засіб реалізації виховних задач; навчання реферуванню; навчання написанню творів.

Не можна забувати, що від викладача, який працює з обдарованими дітьми, потрібне добре володіння сучасними методами і технологіями іноземної мови, в тому числі: інформаційними комп'ютерними технологіями; комунікативними методиками; проектними та дослідними технологіями; індивідуальним підходом до учнів. Це дозволяє викладачеві в значній мірі посилити мотивацію до навчальної діяльності, підвищити ефективність навчального процесу, стимулювати кожного учня на досягнення максимально можливих для нього результатів.

Отже, обдаровані діти потребують особливого педагогічного підходу, використання при їх навчанні активних методичних технологій. Це стане гарантією того, що наділені особливими здібностями до вивчення іноземних мов діти зможуть використовувати свій потенціал на повну потужність, і дозволить розкрити їх лінгвістичні таланти. Тож як казав великий вчений В. Сухомлинський: [ Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай перед ним відкривається чудовий світ у живих фарбах і яскравих звуках, у казці і грі, у власній творчості, у красі, надихаючої його серце, в прагненні робити добро людям.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Волкова Н.П. Педагогіка : посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Академія, 2001. – 576 с.

  2. http://obd-ditu.at.ua/ – веб-сайт проекту “Обдаровані діти”.

  3. http://bibliofond.ru/ – сайт бібліотеки наукової та студентської інформації.

  4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5-ти т. / Василь Олександрович Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1976.



Марков Леонид,

студент 4 курса Института филологии

и социальных коммуникаций

Науч. рук: А. Л. Вусик,

к.филол.н., доцент (БГПУ)
ЯЗЫКОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ МЕЖДУ МУЖЧИНОЙ И ЖЕНЩИНОЙ
Начало гендерных исследований речевого поведения связано с именами М. Кей, Р. Лакофф, С. Тремель-Плетц. Кей характеризует язык женщин как язык оправданий, а язык мужчин как язык объяснений [5]. Лакофф считает, что “дискутирующую женщину воспринимают как объект (сексуальный или др.), но, ни в коем случае не как серьезную личность с индивидуальными взглядами” [6]. Женский стиль речи в 70-е годы рассматривался как признак бессилия, подчиненного положения, недостаточного самосознания и отвергался как ущербный. В 80-е годы утверждается мнение, что мужской язык незаслуженно возвели в норму и сделали мерилом для оценки женского. Так, Спендер полагает, что характеристики женского языка нельзя оценивать отрицательно. Скорее наоборот сдержанность и вежливость в разговоре свидетельствуют о силе женщин [7]. Джонсон критикует предположение, что женщины выиграют от того, что будут имитировать речевое поведение мужчин: “Язык женщин и так вполне адекватен и не нуждается в изменениях” [4].

В 90-е годы было вообще опровергнуто существование особых мужского и женского языков (гендерлектов). Лингвисты пришли к необходимости изучать речь женщин и мужчин в конкретном контексте. “Гендерлект может исходить лишь из различий и сходных черт коммуникативных стратегий мужчин и женщин в каждой отдельной коммуникативной ситуации” [1]. На основе выделения гендерных приоритетов Тремель-Плетц описывает идеальные модели мужского и женского стиля речевого поведения. Так, для женского стиля характерны установка на равенство, кооперативность, великодушие и др. [8]. Интересна мысль автора о том, что идеальные модели мужского и женского языка не следует связывать с использованием их исключительно мужчинами или женщинами: “В отношении женского языка в смысле идеальной модели я ни в коем случае не утверждаю ни того, что его используют все женщины или исключительно женщины, ни того, что мужчины не могут говорить на этом языке. Я лишь утверждаю, что он чаще реализуется женщинами, чем мужчинами” [8].

Различия в устной речи мужчины и женщины были замечены лингвистами довольно давно. Еще в XIX столетии они обратили внимание, что во многих случаях женщины и мужчины говорят по-разному, а в отдельных ситуациях их речь может различаться значительно.

Мужчины восприимчивее к новому в языке. В их речи больше неологизмов и терминов, Речь женщины более нейтральна, статична, в ее лексиконе чаще можно найти устаревшие слова и обороты, архаизмы, диалектные слова.

Речь женщины обычно эмоциональнее речи мужчины, это проявляется в большем употреблении аффектированной и эмоционально окрашенной лексики, междометий, метафор, сравнений, эпитетов. Женщины употребляют больше слов, описывающих чувства, эмоции, психофизиологические состояния. В то же время женщина в своей речи старается избегать элементов “панибратского” обращения: кличек, прозвищ, унизительных обращений.

В речи женщины больше сложных прилагательных, превосходных степеней качественных прилагательных, наречий и союзов. Женщины в своей речи чаще используют конкретные существительные, а мужчины – абстрактные. Относительное количество существительных, приходящихся на одно высказывание, в речи мужчины значительно выше.

Было отмечено, что мужчины больше пользуются глаголами активного залога, а женщины – пассивного. Объясняют это тем, что мужчина в обществе занимает более активную позицию, нежели женщина. В речи мужчины вопросительных, повелительных и отрицательных предложений больше, чем в речи женщины (особенно четко эти различия видны в использовании повелительных предложений). Следует подчеркнуть и то, что на выражение мыслей одного содержания женщина тратит больше слов, чем мужчина.

Исследования показали, что потребность в общении многих женщин так велика, что если в течение рабочего дня женщине не удается "поболтать", то это отрицательно сказывается на их настроении, производительности и качестве труда.

Следует отметить, что различная потребность мужчины и женщины в общении служит источником многочисленных конфликтов в семьях. В большинстве случаев муж в течение рабочего дня вполне удовлетворяет свою потребность в общении. Жена же далеко не всегда, ибо потребность ее значительно больше. Поэтому она надеется восполнить дефицит общения дома.

Для женщин важен процесс общения, для мужчин – результат.

Наблюдения показали, что мужчины лучше общаются, когда знают цель разговора. Они больше любят говорить о своих успехах, а женщины – о своих неудачах.

Мужчина предпочитает размышлять молча, высказывает лишь окончательный результат. Женщина думает вслух, что воспринимается мужчиной как болтовня.

Очень интересным фактом есть то, что женщина реже, чем мужчина, перебивает собеседника, она лучше видит собеседника и понимает его чувства. Перебив, женщина возвращается затем к тому моменту разговора, который тогда обсуждался. Мужчина перебивает женщину в 2 раза чаще, чем та его.

Женщина слушает внимательно намного дольше, чем мужчина. Мужчина в среднем слушает женщину внимательно всего лишь 10-15 секунд, после чего склонен дать ответ, не уточняя информации.

При разговоре женщины чаще мужчин улыбаются и смотрят в глаза. Мужчины, разговаривая, часто смотрят в сторону.

Женщины придают большое значение тональности разговора, болезненно реагируя на ужесточение тона. Мужчины же категорический тон, если он уместен, воспринимают, как правило, без каких-либо отрицательных эмоций.

Одной из наиболее характерных черт речи женщины является ее стремление к употреблению "престижных" (то есть ориентированных на установленный обществом образец) языковых правил и норм, тогда как речь мужчины более небрежна и раскрепощена.

С социальной престижностью связан и тот факт, что женщины в своей речи больше, чем мужчины, используют литературные формы слов и образцы речи. Женщина ориентируется на "открытый" социальный престиж, т.е. на общепризнанные нормы социального и речевого поведения, в то время как мужчина тяготеет к фрондированию – отклонению от установленных норм и правил общения.

С понятием "социальной престижности" тесно связано понятие "стереотипа пола". Это система обусловленных предписаний того, что должна делать и какой быть в обществе женщина, а каким – мужчина: в поведении, навыках, помыслах, устремлениях, характере, внешнем виде и пр. Отклонения от нормативных образцов поведения (в том числе и речевого) для женщины в гораздо большей степени грозят опасностью общественного отторжения, чем для мужчины. Отсюда и более вежливый, "предупредительный" характер разговора у женщины.

Влияют на степень проявления различий в речевом поведении и такие социальные факторы, как уровень образования, социальное окружение, профессиональная деятельность. С повышением уровня образования несколько уменьшаются различия в речи мужчины и женщины. Характерно, что у представителей средних слоев наблюдается самая высокая степень различий в речи мужчины и женщины, а также самая высокая ориентация женщины на "корректные", "престижные" формы речи.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка