Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка17/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   37

КЛАСИФІКАЦІЇ БЕЗСПОЛУЧНОКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

В УКРАЇНСЬКІЙ ГРАМАТИЦІ

У сучасному мовознавстві проблема класифікації безсполучникових складних речень не має єдиного загальноприйнятого розв’язання, оскільки існує багато різних поглядів на саму їх природу. Принципове розходження у визначення статусу безсполучникових складних речень визначило різні напрями їх вивчення. Теоретичні аспекти особливостей класифікації названих конструкцій знайшли відбиття у працях українських синтаксистів І. Вихованця, С. Дорошенка, С. Марцин, І. Слинька, К. Шульжука.



Мета нашого дослідження – розглянути й описати різні підходи до класифікації безсполучникових складних речень у сучасній синтаксичній науці. У роботі використано метод лінгвістичного опису мовних фактів.

Визнання безсполучникових складних структур варіантами складносурядних і складнопідрядних конструкцій ставить їх у повну залежність від класифікаційної схеми сполучникових речень. За такого підходу неможливим стає розкриття всієї різноманітності безсполучникових структур, оскільки увага приділяється в основному тим реченням, які відповідають рубрикам сполучникових складних конструкцій. Намітилося кілька підходів до розподілу безсполучникових структур без орієнтації на складносурядні чи складнопідрядні речення.

Ураховуючи важливість інтонації у вираженні змісту і передачі граматичних значень, низка вчених класифікує безсполучникові складні речення за ознаками інтонації (А. Гвоздєв, Ф. Ружева та ін.).

Відома класифікація заснована на врахуванні семантики і частково структури безсполучникових речень. У науковий обіг її ввів М. Поспєлов. За семантичним критерієм він поділив безсполучникові складні структури на конструкції однорідного (однотипного) і неоднорідного (неоднотипного) складу.

Не можна лишити поза увагою класифікацію І. Вихованця, який виділяє три види безсполучникових конструкцій: 1) безсполучникові складносурядні речення, 2) безсполучникові складнопідрядні речення, 3) безсполучникові складні речення з недиференційованим синтаксичним зв’язком між частинами. Дослідник зауважує, що безсполучникові складносурядні речення функціонують у вузькій сфері, "у сфері однієї з груп складнопідрядних речень відкритої структури" [1, с.304], вони виражають лише часові відношення. Ці структури І. Вихованець поділяє на конструкції із значенням одночасності дій, процесів або станів та структури із значенням часової послідовності.

Про безсполучникові складнопідрядні речення мовознавець стверджує, що вони становлять найпериферійніший різновид і функціонують "тільки у сфері прислівного підпорядкування" [1, с. 322]. Безсполучникові складні конструкції із недиференційованим зв’язком є реченнями закритої структури. Відповідно до семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами І. Вихованець виділяє їх основні семантичні класи: зіставні, протиставні, часові, причинові, наслідкові, умовні, пояснювальні [1, с.350-351].

Заслуговує схвалення класифікація С. Дорошенка, який враховує семантичні й структурні ознаки безсполучникових речень, тобто звертає увагу і на загальне значення, що виникає на основі синтаксичних відношень предикативних частин і становить граматичне значення, і на оформлення конструкцій – засоби структури: порядок частин, співвідношення дієслівних форм часу і способу, словопорядок у предикативних компонентах, лексичні компоненти на межі складників, інтонацію [2, с.33].

Отже, у проблемі класифікації безсполучникових складних речень в українській мовознавчій науці визначальним є те, що не існує єдиного погляду на їх розподіл. Деякі дослідники вважають безсполучникові складні структури варіантами сполучникових речень і ділять їх відповідно до класифікації складносурядних і складнопідрядних конструкцій. Інші мовознавці класифікують їх за ознаками інтонації, що також не дало чіткої диференціації типів безсполучникових складних конструкцій. Існують класифікації, засновані на врахуванні або семантики, або структури речення. Такі підходи теж не повністю розкривають особливості безсполучникових речень. Запропонована С. Дорошенком класифікація безсполучникових складних речень, що враховує і семантичні, і структурні особливості, найбільш повно розкриває сутність цих структур.



ЛІТЕРАТУРА


  1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [підручник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.

  2. Дорошенко С. І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові / С. І. Дорошенко. – Х. : Вища школа, 1980. – 151 с.

  3. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. – К. : Вища школа, 1994. – 670 с.



Плеханова Людмила,

студентка 3 курса факультета

иностранных языков

Научный руководитель: Александрова Е.М.,

к.филол.н., доцент

(Московский государственный областной

гуманитарный институт)
ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕВОДА АНТРОПОНИМОВ

(на материале рассказа А.П. Чехова “Лошадиная фамилия”)
В произведениях русских классиков часто встречаются “семантически наполненные” имена, фамилии, внутренний смысл которых обыгрывается в тексте. Перевод таких фамилий на иностранный язык вызывает определенные трудности. Главной задачей при переводе “говорящих имен” является, как правило, сохранение не внешнего облика, формы, а передача семантического содержания. Рассмотрим случаи перевода таких фамилий на примере произведения А.П.Чехова “Лошадиная фамилия” (1885 г.).

Герои данного произведения пытаются вспомнить фамилию врача, которую один из героев именует “лошадиной”. То есть, семантика данной фамилии тесно связана с понятием “лошадь”.

Вот несколько вариантов этой фамилии, которые встречаются в данном произведении: Кобылин, Жеребцов, Жеребятников, Кобылицин, Кобылятников, Жеребчиков, Лошадинин, Лошаков, Жеребкин, Овсов [1, с. 59-61]. Как мы видим, некоторые фамилии имеют общий корень и различаются только суффиксами, например фамилии Жеребцов, Жеребятников, Жеребчиков и Жеребкин имеют общий корень “жереб”. То есть, данные фамилии были созданы с добавлением тех или иных суффиксов к корню.

Известно, что русский язык обогащен большим количеством морфем, участвующих в процессе словообразования, которых не существует в языке перевода. Следовательно, для достижения адекватности переводчику недостаточно воспользоваться такими приёмами перевода, как транскрипция и транслитерация. В этом случае получатель перевода воспримет информацию иначе, чем получатель оригинала, и такой перевод будет считаться неудачным. Переводчик должен найти иной способ передачи этих фамилий и сохранения их семантики. Обратимся к вариантам передачи этих фамилий американской переводчицей начала XX века Мериан Фелл.

“Кобылин” переведён как Mayres. Это слово произошло от mare, что переводится как “кобыла”. Смысловая сторона здесь сохранена. В английском языке такого слова не существует. Переводчик, взяв за основу слово mare, добавил к нему окончание -es по аналогии с другими английскими фамилиями, например Nokes, Rodes, Rhodes, Acres.

Фамилия “Жеребцов” переведена как Colt, который переводится с английского языка как “жеребец”. Здесь мы имеем дело с определенным типом калькирования, так как была сохранена семантика данной фамилии и форма. И Жеребцов и Colt являются реально существующими фамилиями.

“Жеребятников” переводится как Filley от filly – молодая кобыла. Стоит обратить внимание на то, что эта фамилия в оригинале имеет общий корень с предыдущей, однако переводчик взял за основу не colt, а существительное filly, которое имеет иное значение. Такая фамилия, как Filley существует в английском языке, хотя и является очень редкой.

Фамилия “Кобылин” в переводе представлена двумя фамилиями, а не одной. Так, в переводе М. Фелл она передается фамилиями Maresfield и Maresden. Maresfield восходит к таким корням, как mare (кобыла) и field (поле), а Maresden – к тому же mare и den (пещера, логово). Здесь мы не можем говорить о том, что перевод данной фамилии является адекватным, так как вместо суффиксов русского языка переводчик использовал такие морфемы, как field и den, добавив при этом новых смысл к данной фамилии. Имена собственные – Maresfield и Maresden – в английском языке существуют. Первое является название местечка в Восточном Сассексе, графстве Англии, а второе – это реально существующая английская фамилия. Здесь мы можем говорить о том, что переводчик за неимением возможности точно передать тот способ создания фамилий, использованный в оригинале, обратился к уже существующим именам, смысловая сторона которых так или иначе связана с лошадьми.

“Кобылятников” – Farrier. Это слово имеет значение “кузнец, подковывающий лошадей”. Однако, его также можно перевести и как “коновал”, то есть знахарь, лечащий лошадей. Семантика этих понятий также связана с лошадьми, к тому же такая «лошадиная» фамилия имеет место в английском языке.

“Жеребчиков” – Foley. Мы можем встретить данное слово в английском языке, однако переводится оно как “шумовой эффект” и связано с кинематографией. Интересен тот факт, что в Англии некоторых непокорных лошадей, которыми сложно управлять, называют Folly. Само слово мы можем перевести как “безумие, сумашествие”.

“Лошадинин” – “Horseman”, которое переводится как “наездник, всадник”. Идея “лошадиной” фамилии сохранена переводчиком, здесь также имеет место и адекватность. Стоит добавить, что сама фамилия “Лошадинин” является авторским изобретением, так как в русском языке она не встречается.

“Лошаков” – Horsey. Это слово имеет несколько переводов. Так, это и человек, любящий лошадей, верховую езду, охоту на лошадях, и человек, подражающий жокею (в одежде и манере говорить), и тот, кто внешне похож на лошадь (лицом, привычками и т.д.). И Лошаков и Horsey – реально существующие фамилии, но встречаются в рассматриваемых языках не часто.

“Жеребкин” – Hackney. Hackney мы можем перевести, как лошадь, отличительной особенностью которой является то, что она – полукровка. Так как фамилии с корнем “жереб” были использованы в этом тексте достаточно часто, переводчику приходится обращаться к другим словам, не связанным с семантикой слова“жеребец”, однако, при этом он сохраняет связь с лошадьми. Стоит отметить, что переводчик вновь воспользовался существующей в английском языке фамилией.

“Овсов” – Hayes. Эта фамилия произошла от слова hay, перевод которого “сено, солома”. Мы можем предположить, что переводчик решил сохранить часть семантики этой фамилии, как “овес” – продукт питания лошадей, которым также является и “солома”. Тем более, такая фамилия, как Hayes существует в английском языке.

Проведенное исследование позволило сделать некоторые выводы. Так при переводе русских фамилий переводчик использовал те реально существующие английские фамилии, имеющие аналогичные значения.

В случае, когда переводчик не обнаруживал эквивалентов фамилий в английской традиции, то переводчик самостоятельно создал их по аналогии с реально существующими.

Такой перевод можно считать удачным, так как переводчик сохранил смысловую сторону, фамилии, как и в оригинале, будут восприняты как “лошадиные”.

Переводчику не удалось сохранить морфологическую структуру русских фамилий, так как в английском языке (относимого к аналитическим языкам) нет такого разнообразия словообразовательных аффиксов единиц, как в русском языке (относящемся к группе синтетических языков).


ЛИТЕРАТУРА

  1. Чехов А. П. Сочинения в 18 томах // Полное собрание сочинений и писем в 30 томах. – М.: Наука, 1976. – Т. 4. [Рассказы. Юморески], 1885–1886. – С. 58-61

  2. Russian Silhouettes: More Stories of Russian Life, by Anton Tchekoff, translated from the Russian by Marian Fell. New York: Charles Scribner's Sons, October, 1915.

Подгорняк Олена,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В. О. Дуброва,

к.філол.н., доцент ( БДПУ )
ІНТЕРКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ
Підвищенний інтерес до культур різних народів та місця комунікації в міжкультурних контактах свідчать про справжнє пожвавлення інтересу до проблем культури, адже кожна мова є не лише набором різних мовних структур, а й дзеркалом культури власного народу. Наразі, у світлі глобалізаційних процесів, коли російська нація розвивається у напрямку до Європи та Америки, налагоджуючи контакт з провідними світовими державами, обмінюючись досвідом та спілкуючись з передовими європейськими країнами, такою важливою стає необхідність знати іноземні мови, зокрема, англійську, яка є міжнародною мовою спілкування. Ця взаємодія, безумовно, має безпосередній вплив на формування лексичного складу сучасної російської мови, бо все частіше у політичному, економічному, культурному та художньому дискурсах зустрічаємо слова іншомовного, а саме, англійського походження, які вимагають детального вивчення, дослідження та аналізу їх функціонування у різних понятійних сферах – і в цьому полягає актуальність нашого дослідження.

Тож предметом дослідження нашої розвідки є сленг англійської та російської мов, а об’єктом виступає явище інтеркультурної комунікації російської та англійської мов на матеріалі молодіжного сленгу.

Слід сказати, що проблемою інтеркультурної комунікації російської та англійської мов займалися багато вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як І. Гальперін, В. Жураховська, В. Хомяков, Ч. Фриз та багато інших.

Лексичний склад російської, як і будь-якої іншої мови, містить велику кількість сленговихутворень, які відповідають певним групам людей. Існування діалектизмів, сленгів доводить, що мова постійно живе і розвивається.Осо­б­ли­во ці­ка­вою для до­слі­джен­ня є мо­ло­ді­ж­на ле­к­си­ка, яка в мо­во­знав­с­т­ві іс­нує під ан­г­ло­мо­в­ною ка­те­го­рі­єю сленг. Наприклад, у Московській лінгвістичній енциклопедії (1990 р.) ототожнюється сленг з жаргоном, тобто соціальним різновидом мовлення, для якого характерна професійна лексика з експресивною полісемантикою та фразеологією. Категорія “сленг” подається як сукупність жаргонізмів, які утворюють різновид розмовної лексики і гумористичне ставлення до предмета мовлення. Жаргонізми зазвичай вживають під час усного та неформального спілкування. Інколи вони є ненормативними,вульгарними, коли предмету надають принизливої оцінки.

Відтак маємо визнати, що англійська мова має значний вплив на наше життя, тож зробила великий внесок у розвиток такого явища як молодіжний сленг, що стало результатом формування нових лексем.

Пропонуємо деякі яскраві приклади молодіжного сленгу з використанням англіцизмів:

а) комп”ютерна сфера: юзер-користувач, геймер-гравець, мило-електронна пошта,кинути в off-залишити повідомлення, гамить-грати;

б)музична сфера: попса, попсятіна-поп-музика,дарк-важка музика,реліз-вийшла в продаж композиція, трек-музична композиція,плейлист-список музичних композицій

Тож, як бачимо, молодіжний російський сленг зазнав значного впливу англійської мови. Проте, на нашу думку,головним завданням свідомої молоді наразі єви­о­к­ре­ми­ти усе, щоувиразнюва­ти­ме на­ше мо­в­лен­ня, зба­га­чу­ва­ти­ме його, водночас не засмітчуючи наш вокабуляр, бо мипо­вин­ністворюватимо­ло­ді­ж­нумо­вуса­мо­стій­но, а не ка­ль­ку­ва­тиїї за чи­ї­мисьзраз­ка­ми.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Лінгвістична енциклопедичний словник / гл. ред. В.Н.Ярцева. ― М. : Сов. Энциклопедия,1990 – 879 с.

  2.  Микита Т. Г. Так говорить молодь : Словник сленга. За мате­ріалами 70-90-х років. ― 2-е вид., виправл. та доп. ― СПб. : Фолио-Пресс, 1998 – 432с.



Подсекаева Марина,

студентка 5 курса факультета

иностранных языков и переводоведения

Научный руководитель: Леонтьева А.В.,

к.ф.н., доцент (Московский государственный

областной гуманитарный институт)



ОСОБЕННОСТИ АКТИВАЦИИ АССОЦИАТИВНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК И СЕМАНТИЧЕСКОЙ БАЗЫ СЛОВА

В статье анализируется ряд возможностей слова выступать в качестве активатора, актуализирующего определенные нюансы смысла и взывать к жизни объемные образы. Обладая богатой потенцией активировать целый ряд смыслов, слово в его объемности кодирования и декодирования является актуальным объектом исследования. В данной статье мы связываем понятие активатора со словом, обладающим ярко выраженным метафоричным значением, актуализированным в определённой ситуации повседневного устного общения, и способным к порождению сложного комплекса образов, ассоциаций будь то ввиду общности ассоциативной базы, памяти народа или благодаря яркому, меткому варианту индивидуального речетворчества. При этом возможность фигурирования подобных активаторов в письменном творчестве отнюдь не исключается. В сущность понятия “образный комплекс”, прежде всего, вкладываются три аспекта: образ реалии во всей её совокупности, представленный различными вариантами, ряд типовых смыслов, составляющих семантическую структуру образа и его ассоциативный потенциал. В ходе представления образа в разнообразной словесной форме наблюдаем нюансирование определенных смыслов, реализуемых автором по собственному выбору в индивидуально-творческом исполнении. В рамках затронутой проблемы нами был проведен опрос среди молодых людей (от 18 до 23 лет) и старшего поколения (от 45 до 60 лет). Мы отобрали два понятия для опроса: “чистота” и “белая ворона”. Молодежь, опираясь на ассоциации, возникающие в ходе опроса, вкладывала в понятие “чистота” более поверхностный смысл, и, таким образом, ассоциативный ряд заданного понятия состоял из следующих синонимов: свежесть, опрятность,чистая одежда, белизна, чистые помыслы, белый, аккуратный.У некоторых опрошенных понятие чистота ассоциировалось с предметами быта швабра, тряпка, пылесос и “уборкой”. Для людей старшего поколения понятие “чистота” – нечто более возвышенное, относящееся скорее к качествам характера, сложившемуся представлении о мире. Для них “чистота” – это “невинность”, “целомудрие”, “свобода”, “безупречность”, “неиспорченность”, “мир”, “воспитанность”, “белоснежный”, “чистое небо”. Все ассоциации можно напрямую связать с накопленным опытом и мировоззрением людей старших возрастов. Метафоричное выражение “белая ворона” вызывало у молодых ассоциации с человеком, выделявшимся из толпы, из общей массы: “не такой как все”, “чужой”, “не от мира сего”, “иной”, “вычурный”, “особенный”. Очевидно, восприятие молодыми данного выражения, сводится к сравнению с коллективом, в котором есть своя “белая ворона” – человек, не вливающийся в коллектив. В среде старшего поколения “белая ворона” – это “отделившийся”, “чужак”, “индивидуум”, “умник”, “обособленный”, “исключение”, “необычный”, “не свой”. Таким образом, слово обладает богатой потенцией к нюансированию определенных смыслов в зависимости от социальной принадлежности, гендерного фактора, ситуации общения, прагматической установки автора и, определённо, является перспективным материалом для научных исследований.

Прокіна Леся,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О. А. Крижко,

к. філол. н., доцент (БДПУ)
СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІМЕННИКОВОЇ МЕТАФОРИ У ПОЕЗІЇ І. ФРАНКА
Поезія Івана Франка – живий рухливий світ образних засобів мови. Чи не найбільшого значення має у поезії письменника метафора – поетичне явище, яке ґрунтується на перенесенні ознак з одних предметів і явищ на інші. О. Марцинківська у статті “Переносне значення та образне вживання” з приводу цього зазначає: “Переносне значення є продукт історичного розвитку семантики слова, що відбувається різними шляхами. Шляхи розвитку семантики слова залежать, з одного боку, від способу поєднання його з іншими словами, з другого боку – від способу поширення його в мові” [1, с.37]. Тому спроба комплексного аналізу іменникової метафори сприяє поглибленню положень теоретичних питань лексикології, що зумовлює актуальність нашого дослідження, яка пов’язана з вивченням структури лексичної семантики.

Мета роботи – виявити закономірності, особливості структурно-семантичної організації та функціонування іменникової метафори у поезії І. Франка. У науковій розвідці використовується описовий, структурно-семантичний, статистичний методи дослідження.

Метафори у поезії І. Франка різноманітні за своєю семантикою, часто індивідуальні, стилістично забарвлені. Поет у своїх творах надає перевагу іменниковим метафорам, тобто іменниковим словосполученням, у яких один із компонентів має пряме значення і виступає основою, на якій виявляються переносні ознаки іншого іменникового компонента.

Іменникові метафори у поезії І. Франка вживаються на означення найрізноманітніших понять:

1. Метафори, де основну образну функцію виконують назви частин людського тіла: рука судьби (2, с. 33), грудь землі (2, с. 52), серць твердиня (2, с. 78), пасма днів (2, с. 81), личко місяця (2, с. 107).

2. Метафори, в яких основне образне навантаження несуть назви різних господарських предметів, хатнього начиння: хрусталь сліз (2, с. 90), ключ раю (2, с. 138), килим забуття (2, с. 155).

3. Метафори з образним компонентом на означення будівель та їх частин: руїна лісу (2, с. 33), тайники подій (2, с. 35), храм змагань, праць і трудів (2, с. 66), двері неба (2, с. 71), вал лицемірства (2, с. 78).

4. Метафори, в яких у переносному значенні вживаються назви різних явищ і природних компонентів: море красоти (2, с. 31), джерело життя (2, с. 31), вир життя (2, с. 32), поле терпіння (2, с. 33), ручай сліз (2, с. 34), джерело науки (2, с. 41), вихор злоби (2, с. 48), пітьма поля (2, с. 50), хвилі недолі (2, с. 65), водопаду рев (2, с. 84), потік знання (2, с. 93), море сліз (2, с. 100), каміння грюк (2, с. 107).

5. Метафори, в яких основне образне навантаження несуть назви почуттів людини та її психічного стану: погляд злоби (2, с. 65), любові жар (2, с. 83), муки літа (2, с. 141), жар чуття (2, с. 146).

6. Метафори, де основну образну функцію виконують назви тварин, птахів, а також частин їхнього тіла: думи орли (2, с. 70), щастя слимака (2, с. 93), рій іскор (2, с. 259), гриви хвиль (2, с. 328).

Створюючи свої метафори, І. Франко надає предметам неживої природи якостей, властивих людині або живим істотам, тобто застосовує стилістичний прийом персоніфікації: рука судьби (2, с. 33), грудь землі (2, с. 52), пасма днів (2, с. 81), личко місяця (2, с. 107).

Нерідко у поезії І. Франка спостерігається метафоризація іншого типу, коли проявом розумової діяльності, почуттів людини приписуються властивості неживих предметів, а також перенесення з одних явищ або предметів неживої природи на інші: вал лицемірства (2, с. 78), криниця радощів, чуття (2, с. 152), криниця втіхи (2, с. 322).

Таким чином, іменникові метафори у поезії І. Франка – це концентрована форма вираження ознак предмета через зіставлення його з іншими ознаками. При цьому зміст поняття у процесі метафоризації значно розширюється. Основою порівняння в іменникових метафорах здебільшого виступають загальновживані слова. Майстерне використання поетом іменникових метафоричних сполучень надає емоційності поетичному вислову, примушуючи його зазвучати по-новому, неповторно, повернутися до читача найдовершенішою своєю гранню.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Сучасна українська літературна мова / за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1973. – 439 с.

  2. Франко І. Твори : В 2-х томах. Поезія / Франко І. – К. : Дніпро, 1986. – 622 с.


Савранская Анна,

студентка 5 курс, Институт по филология

и социални комуникации БДПУ

Научен ръководител: О.Б. Червенко,

ст. преподавател (БДПУ)
СЪВРЕМЕНЕН ПРОЧИТ НА ТЕОРИЯТА НА ФЕРДИНАНД ДЕ СОСЮР ЗА МЕТАФОРИЧНИЯ ПРИНЦИП ПРИ ИЗГРАЖДАНЕТО

НА ЕЗИКА
Въпросът за природата на езиковия знак е поставен и разрешен в “Курс по обща лингвистика” на Фердинанд де Сосюр по един изчистен, систематичен и математически в своите методи модел, който се превръща в солидно научно и прагматично средство за изследване на езика.

Нашата разработка посвещаваме на 155-годишнина от раждането на Фердинад де Сосюр

Целта на нашите разсъждения е да погледнем на езика от нова перспектива, да разгледаме трудностите, които носи тя, и да си отговорим на въпроса дали си заслужава да се изказват предпоставки за природата на езиковия знак, противни на тези, залегнали в “Курс по обща лингвистика”.

Сосюр твърди, че “езикът изработва своите единици, формирайки се между две аморфни маси”, между “хаотичната по природа мисъл” и“звуковата материя” Това е сърцето на неговата теория – езикът според Сосюр се случва на границата между две непознаваеми по презумпция и напълно чужди една за друга “аморфни” маси – оттук и “тайнствения в известен смисъл факт” на мисълта-звук, оттук и произволността на свързването. Звукът не може да стане словесен звук, докато се актуализира като чисто повторение, докато заедно с волята за “значение” в него липсва и специфичният сигнификативен елемент”. Езикът работи със символна материя и със символна мисъл и в самата си основа търси да съедини подобното с подобното. Знаците сочат към други знаци, по-късният език препраща към по-ранния, а по-ранния, понеже е език в не по-малка степен, явно трябва да препраща към нашите изначални вярвания, предразсъдъци, вродени системи на мислене и възприятия, нашите първи заблуди и познание, сетивен опит и интуиция. В тази връзка езикът представлява всъщност концепция за света и определено подреждане на отношенията в него, което е вярно не само в исторически план – за началния период на формиране на човешката реч – но в много отношения е валидно и днес.

Ако говорим за пораждането на връзките в езика, и ако засега останем в пределите на двоичното определение за езиковата единица – като свързване на “акустичен образ” и понятие – ще се наложи да уточним, че това свързване не се осъществява по директен път, не е някакъв вид тъждество или условно изравняване на стойностите, а с назоваване на части от целостта – метонимичния подход или със сравнение с други цялости – метафоричния начин.

Сосюр е безкрайно прав като казва, че значението на думите зависи от това, което е около тях, но то едва ли е единствената им специфика – значението зависи и от онова, което е вътре в тях. Евентуалните съмнения в съществуването на вътрешна стойност на думите се разколебават от един такъв феномен като сюрреализма например, който не би могъл изобщо да съществува на плоскостта на литературното, ако думите сами по себе си не бяха значими и нямаха вътрешен енергиен и чисто естетически заряд. Сюрреалистичните текстове наистина се градят на едно “оголване” на думите от техните традиционни значения, като в някои случаи се стига изобщо до отказ от каквото и да е значение. Ако обаче с основание разглеждаме думите като текстове, които имат какво да ни кажат, в един момент те наистина ще проговорят, и ще трябва само да се научим да ги слушаме правилно.


ЛИТЕРАТУРА

  1. Левицкий В. // Семантика и фонетика Електронен ресурс: http://books.google.com.ua/books/about/

  2. Мануилов А. // Идеите в езика Електронен ресурс: http://manuiloff.com/cms/upload/publications/EzikoviIdei.pdf



Саклакова Ирина,

студентка 4 курса Института филологии

и социальных коммуникаций

науч. рук: А. Л. Вусик,

к.филол.н., доцент (БГПУ)
НАЦИОНАЛЬНОЕ СВОЕОБРАЗИЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ: на материале русской прозы ХХІ в.
Выявление национально-культурного своеобразия фразеологических единиц является одной из актуальных проблем современной лингвистики.

Безусловно, изучение репрезентации человеческих отношений во фразеологическом корпусе нельзя осуществлять, не принимая во внимание данные целого ряда гуманитарных дисциплин: психологии, философии, социологии, предметом изучения которых являются межличностные отношения и различные психоэмоциональные состояния (труды М. Аргайл, Е. Ильина, И. Кона, А. Леонтьева, В. Мясищева, Г. Фортунатова, Э. Фромма).

Для полного и глубокого исследования национально-культурной специфики фразеологических единиц следует обратиться к анализу структуры фразеологического значения, в которую, по нашему мнению, следует включать следующие компоненты: денотативный, сигнификативный, коннотативный (оценочность; экспрессивность; эмотивность; стилевая принадлежность фразеологических единиц, национально-культурный компонент). Отметим, что денотативные значения исследуемых фразеологических единиц универсальны для различных лингвокультурных общностей (так как универсальны сами отношения), но каждая фразеологических единиц имеет различную внутреннюю форму и эмотивные смыслы, в которых и заключается национально-культурная специфика фразеологических единиц сферы человеческих отношений. Эмотивный компонент в семантической структуре фразеологических единиц, репрезентирующих человеческие отношения, всякий раз указывает, во-первых, на отношение, заложенное в самом значении фразеологических единиц, во-вторых, на то или иное эмотивное отношение к образно-ассоциативному содержанию внутренней формы фразеологизма. Эмотивное значение фразеологических единиц может не совпадать с основным смысловым значением фразеологических единиц, репрезентирующей то или иное человеческое отношение. В определенном контексте фразеологических единиц сферы человеческих отношений обнаруживают большое количество оттенков, способных активизироваться благодаря наличию потенциальных сем. Таким образом, можно говорить об эмотивной амбивалентности подобных фразеологических единиц и нефиксированности их эмотивного потенциала – способности одного и того же фразеологизма выражать противоположные отношения в зависимости от конкретной речевой ситуации. Важно еще раз подчеркнуть, что фразеологических единиц сферы человеческих отношений не только называют само отношение, но одновременно дают ему эмоциональную характеристику, которая варьируется по шкале «одобрение-неодобрение» в зависимости от контекста.

Однако, на наш взгляд, национально-культурная составляющая фразеологизмов данной сферы, как и фразеологический состав русского языка, требует дальнейшего изучения. Нам представляется перспективным анализ фразеологизмов, репрезентирующих человеческие отношения, в процессе их актуализации в дискурсе. Перспективы данного исследования связаны также с расширением привлекаемого фактического материала, в первую очередь с изучением других видов отношений. Кроме того, значимым с практической точки зрения будет исследование национально-специфических особенностей фразеологических единиц для соответствующего отражения их семантики в двуязычных словарях, так как при общей образной основе и при полном соответствии компонентного состава фразеологических единиц сферы человеческих отношений, могут обнаруживаться заметные различия в сфере употребления данных фразеологических единиц, обусловленные национально-культурной спецификой, образным восприятием внешнего мира различными народами.


ЛИТЕРАТУРА

  1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 1995. – №1. – С. 37-67

  2. Артемова А.Ф. Имена собственные в составе фразеологических единиц / А. Ф. Артемова, O.A. Леонович // ИЯШ, 2003. – № 4. – С.73-78.

  3. Кононова П. Н. О фразеосемантическом поле “Человеческие отношения” // Мир – Язык – Человек : матер. междунар. научно-практической конференции, посвященной 45-летнему юбилею факультета иностранных языков ВГГУ – Владимир : ВГГУ, 2008. – С.236-239.



Сахно Ольга,

студентка 1 курсу

факультету фізичного виховання

Науковий керівник: В.Д. Зубенко,

ст. викладач (БДПУ)
ІНТЕРНЕТ ТА МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
Нове бачення міжкультурної освіти як важливого фактора соціальних зв’язків та взаємодії є одним з найважливіших напрямків діяльності Ради Європи в освітньому секторі [1, c.10].

Актуальність теми полягає у тому, що зараз в умовах прогресу технологій значно ускладнилися завдання середньої школи, а сам навчальний процес став більш багатофакторним та багатоплановим.

У сучасній науці є кілька напрямів досліджень з зазначеної проблеми. Проблеми комунікації в Інтернеті розглядають А. Ваганів, А. Войскунський, Л. Гримак, теоретичному усвідомленню різних аспектів проблеми інтеграції культури в процес викладання іноземної мови присвячені дослідження Є. Пассова, В. Фурманової, В. Сафонової, К. Кричевської, Р. Галиссона, та інших.

Метою написання цієї роботи є вивчення використання інформаційних ресурсів інтернету як способу оптимізації міжкультурної освіти в процесі навчання іноземної мові у середніх школах.

Інтернет – всесвітня комп’ютерна мережа, що володіє колосальною інформаційною базою, яка дає можливість вивчати іноземну мову, користуючись автентичними текстами, слухаючи і спілкуючись з носіями мови, тобто він створює природне мовне середовище. Ефективність його застосування в першу чергу залежить від професійної підготовки вчителя і від умов, у яких він застосовується [2, c. 117].

Вчитель має пропонувати завдання, спрямовувати пошукову діяльність учнів, допомагати їм зрозуміти інформацію та спілкуватися в Інтернеті іноземною мовою. При компютерізації освіти традиційна дидактична система навчання “вчитель – учень”, “учень – учень” змінюється новою багатоаспектною системою навчання “вчитель – комп’ютер – учень”, “учень – комп’ютер – учень”.

Основна мета навчання іноземних мов – формування комунікативної компетенції. Всі інші цілі (освітня, виховна, розвивальна) реалізуються у процесі здійснення цієї мети. Комунікативна компетенція в сучасному її розумінні передбачає формування здатності до міжкультурної взаємодії. У наш час саме ця мета є найбільш актуальною для учнів. Навіть якщо їх майбутня спеціалізація не пов’язана з закордонними поїздками, контактами з іноземними фахівцями, користування всесвітньою мережею Інтернет стає усе більш необхідною умовою одержання те передачі інформації з будь-якої спеціальності. Сучасні засоби зв’язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет передбачає володіння не тільки комп’ютерними технологіями, але й іноземною мовою. Це реальність, яку ми повинні сприйняти.

Інтернет може мати величезний спектр використання, дає багато можливостей. Викладач може провести усне обговорення отриманих електронною поштою листів від партнерів зі спільного проекту, провести в групах співробітництва обговорення, дискусії за тією чи іншою темою. В Інтернеті можна знайти фразеологізми, реалії, ідіоми, прислів’я, приказки, неологізми, що відбивають специфіку функціонування мови і культури народу, у віртуальних бібліотеках знаходяться художні та публіцистичні твори авторів країни, мова яких вивчається, а також довідники країнознавчого характеру. Для обміну думками є безліч “чатів”, телеконференцій електронною поштою. На уроці можливе обговорення різних думок з різних питань (події у різних куточках світу, враження від прочитаної книги, особливості національної кухні, традиції святкування спільних свят, наприклад, Різдва). Можна при цьому підібрати дуже цікаві ілюстрації. Таким ми бачимо діалог двох культур, стимульований реальними контактами з представниками цієї культури.

Таким чином, використовуючи Інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна більш ефективно вирішувати цілий ряд завдань, серед яких і задачі лінгвокраїнознавчого характеру, як, наприклад, знайомство з культурознавчими відомостями, що включають мовний етикет, особливості мовного поводження носіїв мови, особливості культури, традицій країни, мову якої вивчаємо.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Коваленко О. Політика та практика викладання в умовах соціокультурного розмаїття //Іноземні мови в навчальних закладах. -2006.- № 5. с. 10-12.

  2. Ситдикова І. Комп’ютер поспішає на допомогу // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. – №1. – С.116-119.

  1. Токменко О. Інформаційні технології у викладанні іноземних мов: сьогодні і скрізь віки допомогу // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2006. – № 2. – С.98-100.


Свірська Ольга,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О. А.Халабузар,

к.пед.н., доцент (БДПУ)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка