Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка19/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   37

Джерелом нашого дослідження став роман Джейн Остін “Гордість і упередження”.

В ході дослідження ми виявили, що категорія експресивності має в мові тривалу традицію. У теоретичних дослідженнях з часів античності фігурує поняття "експресія", яке позначає в перекладі з латинської (expressio) "вираз". Поняття "виразність" означає особливо виділений спосіб вираження думок і почуттів і часто ототожнюється з поняттям "експресивність". Точний переклад самого слова "експресія" – "вираз" викликає думку про експресивність мовних засобів, їх виразних можливостей, тобто спеціально стилістичні прийоми.[2, с. 17].

Кожен письменник певною мірою виражає емоції і почуття у своїх творах, виявляє своє суб'єктивне ставлення до героїв і що відбувається. Його метою є привернення уваги читача і його утримання на протязі всього твору, пробудження у читача емоцій і вплив на його почуття. Письменник для впливу на читача використовує різні засоби вираження експресивності.

Всі засоби вираження експресивності можна поділити на чотири групи:

1. фонологічні носії експресивності;

2. морфологічні носії експресивності;

3. лексичні носії експресивності;

4. синтаксичні носії експресивності.[3, c. 138]

Одним із засобів вираження категорії експресивності на рівні синтаксису є експресивні синтаксичні конструкції. Функціонуючи в тексті, експресивні синтаксичні конструкції,поряд з експресивною, виконують композиційну функцію. Експресивні синтаксичні конструкції є одним із засобів вираження структурних текстових категорій зв'язності та цілісності, а також структурно-семантичної текстоутворюючої категорії персональності і знаходять найбільше відображення в текстах тієї функціонально-стилістичної і жанрової приналежності, в яких автором тексту на перший план висувається надання впливу на адресата.

Тропи і фігури і складають поняття експресивного синтаксису.

Тропи і фігури діляться на кілька груп:


  • фігури думки: антитеза, вигук, уособлення, умовчання;

  • фігури додавання слів: повтори, плеоназм, полісиндетон та ін.;

  • фігури убавлення слів: еліпсис,асиндетон та ін.;

  • фігури переміщення слів: інверсія, паралелізм та ін.;

  • фігури переосмислення слів: метафора, метонімія, іронія, синекдоха, емфаза, гіпербола, літота, перифраза.

Таким чином, можна дійти висновку, що широке використання синтаксичних засобів вираження експресії забезпечує виразність і підвищує силу висловлювання письменника.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Масьяков А. Е. Стилистическоефункционированиефразеологизмов (на материалеобщественно-политическойлит-ры) // автореферат канд. филол. наук, – М., 1971.- 25 c.

  2. Скребнев Ю.М. Основы стилистического языка : учебник для ин-тов и фак. иностр / Ю. М. Скребнев. – М.: 2003. – 221 с.



Таран Юлия,

студентка 4 курса Института филологии

и социальных коммуникаций

Научн. руководитель: О.А. Сеничева,

к.филол.н., доцент (БГПУ)
репрезентация психических состояний в языковой картине мира
На современном этапе в силу антропоцентризма вопрос о языковых средствах выражения психических состоянияний человека занимает одно из ключевых мест в научной парадигме. В последнее время возросло количество работ русских и зарубежных исследователей, изучающих психические состояния в области лингвокультурологии, психолингвистики, концептологии, эмотиологии (Е. Кубрякова, А. Вежбицкая, Н. Красавкий, Н. Шаховский, А. Кляйнберг, Р. Уилсон и др.). Однако когнитивный аспект вербализации психических состояний остается недостаточно изученным, что обусловливает актуальность данного исследования.

Целью работы является изучение лексико-фразеологических средств, номинирующих и описывающих психические состояния, а также различные их модификации в русской языковой картине мира.

В соответствии с поставленной целью были сформулированы следующие задачи: 1) дать определение психическому состоянию, 2) проследить особенности его языковой репрезентации, 3) выявить специфику метафорического и фразеологического осмысления психических состояний в русской лингвокультуре.



Объектом исследования являются психические состояния, репрезентируемые в художественном тексте.

Предмет – языковые средства, выражающие психические состояния людей в когнитивном аспекте языка.

Материалом для нашего исследования послужил роман “Бесы” русского писателя Ф. Достоевского [1].

В лексикографических источниках психическое состояние определяется как “понятие, используемое для условного выделения в психике индивида относительно статического момента” [2].

В романе Ф. Достоевского “Бесы” представлены следующие психические состояния: страх, стыд, любовь, ненависть, презрение, истерика, бодрость, спокойствие, ревность, потрясение, нерешимость, раздумье, утомление, увлечение, хандра, обида, грусть, испуг, волнение, подъем, уверенность, неуверенность, разочарование, воодушевление, привязанность, задумчивость, тоска, злость, веселье, удивление, беспокойство, страсть, сумасшествие, оторопение и робость.

Одним из доминантных психических состояний человека является страх. Уже с первых страниц читатель замечает различные интерпретации состояния испуганного человека: <…> в некоторых сферах его постоянно опасаются; <...> ничего так не боялась Варвара Петровна, как юмористического смысла; Гигант до того струсил <…>.

Лингвоанализ показал, что в “Бесах” осмысление писателем психических состояний имеет индивидуально-авторскую специфику: 1) метафорическую: Он задрожал, и дух его прервался; Он остановился как пораженный громом и 2) фразеологическую: Ещё мгновение, и, конечно, бедный умер бы от испуга; навострив уши; засверкал глазами.

Таким образом, репрезентация психических состояний в романе “Бесы” Ф. Достоевского отражает как национальную, так и индивидуально-авторскую картину мира русской культуры.


ЛИТЕРАТУРА

1. Достоевский Ф. Бесы : [роман] ; вступ. ст., прим. Н. Будановой / Ф. Достоевский. – М. : Худ. лит., 1990. – 672 с.

2. Краткий психологический словарь ; ред. Л.А. Карпенко и др. – Ростов-на-Дону : ФЕНИКС, 1998 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://psychology.academic.ru/3767/психического.

Тараненко Наталя,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Л. О. Алєксєєва,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ИСТОРИЯ ЗАСЕЛЕНИЯ И ЭТНИЧЕСКИЙ СОСТАВ СЕВЕРНОГО ПРИАЗОВЬЯ
Актуальность темы представленной статьи определяется необходимостью исследования говоров родного края как в статике, так и в динамике. Выбранная тематика востребована для современной лингвистики и методики преподавания русского языка в школе.

Цель работы состоит в том, чтобы составить краткую историческую справку о заселении Северного Приазовья, проанализировать научные работы, посвященные лингвистическому изучению говоров исследуемого региона.

Объектом исследования является Северное Приазовье с историко-лингвистической точки зрения.

Предмет исследования – история заселения региона; анализ работ, в которых отображены говоры родного края.

Материалом исследования послужили научные труды по диалектологии С. Самойленко, В. Чабаненко, Я. Нагина, В. Пачевой, Л. Фроляк и др.

Перспектива дальнейших исследований заключается в том, чтобы использовать данный материал в работе над изучением особенностей диалектной речи школьников с. Красное Поле Бердянского района и разработке методических рекомендаций по преодолению речевых ошибок, вызванных многонациональным языковым окружением.

Древнейшие название Северного Приазовья – Кимеррия. Как выяснили археологи, киммерийцы жили в Крыму, Северном Причерноморье и Северном Приазовье [2, с. 4]. Древние греки называли этот край также Скифией, хотя давали довольно обширные очертания ее территории – это Южная и даже часть сегодняшней Центральной Украины.

Нынешнее понятие – “Северное Приазовье” – по мнению И. Сенченко, охватывает территорию от Бердянска до Запорожья (с юга на север) и от Геническа до Мариуполя (с запада на восток) [1, с. 5].

Северное Приазовье – один из архаичных регионов нашей страны, однако до сих пор остается мало исследованным, особенно его культура и язык. Территория эта была заселена с незапамятных времен. Но этнический состав ее населения на протяжении последних тысячелетий много раз менялся. Здесь в свое время побывали киммерийцы, скифы, сарматы, готы, гунны, авары, хозары, печенеги, половцы и др. Известно также, что эта территория была районом древнейших поселений восточнославянских племен тиверцев и уличей (VI – IX вв.) [2, с. 12].

И только с возникновением запорожского казачества, с усилением его военного могущества появляется реальная возможность прежде всего украинской колонизации Северного Приазовья, а вместе с ней и колонизацией представителями других этносов. Итак, заселение Северного Приазовья украинцами, по сути, и начинается только со времен существования Запорожской Сечи.

Первыми поселенцами исследуемой территории были, конечно же, запорожские казаки, отставные солдаты, каторжники, беглецы-крепостные, казенные и помещичьи крестьяне. Абсолютное большинство этих поселенцев по национальности были украинцы, выходцы из Полтавщины и Черниговщины (частично Киевщины и западных областей Украины). Следовательно, говоры Северного Приазовья возникли в результате заселения и дозаселения данной территории носителями среднеподнепровских (преимущественно полтавских) и восточно-полесских (черниговских), а также частично западно-украинских и русских говоров.

Особенности говоров Запорожской области стали предметом изучения в работах ряда диалектологов (В. Чабаненко, С. Самойленко, Я. Нагин, Л. Фроляк, В. Высочина, Т. Грица, В. Пачева и др.). В данное время исследованием северноприазовских говоров в ареальном аспекте занимается старший преподаватель кафедры общего языкознания и славянской филологии Института филологии и социальных коммуникаций Бердянского педагогического университета И.И. Ходыкина.

Должны отметить, что работы И.И. Ходыкиной представляют собой подытоживающий характер, в которых большое внимание уделяется вопросам истории заселения региона, формированию этнического состава, ареальному распространению диалектных единиц в пределах северноприазовских говоров.

Таким образом, рассмотренные нами научные работы отображают особенности говора Северного Приазовья. Эта теоретическая база может быть применена учителем-филологом для методических разработок как уроков, так и воспитательных мероприятий, посвященнных изучению диалектов, говоров родного края.
ЛИТЕРАТУРА


  1. Сенченко И. И. Очерки по истории Северного Приазовья (до конца 19 века). – Бердянск : Бердянск-96, – 88 с.

  2. Супруненко В. Запорожский край. Популярная энциклопедия. – Запорожье : Мотор Сечь, 2003. – 220 с.



Тарасенко Наталя,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: І. В. Шиманович,

к. пед. н., доцент (БДПУ)
ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ МОВНОЇ ЕКСПРЕСІЇ У ТВОРАХ Т.С. ЕЛІОТА
Англо-американський письменник Томас Стернз Еліот відомий не лише за отриману ним Нобелівську премію “за пріоритетне новаторство у становленні сучасної поезії”, але і як літературний критик та теоретик культури. Важко уявити собі поетичні тексти більш потребуючі тлумачення й коментування, ніж творчий доробок Еліота, який представляє собою зібрання фрагментальних символічних видінь, перенасичених туманними алегоріями, ускладненими натяками, нескінченними запозиченнями з найрізноманітніших літературних джерел, починаючи з Біблії та закінчуючи Верленом та Гессе.

Однією з можливостействореннямовної експресіїу творах письменника є вживання метафори, бо вона, як правило, пов'язана з семантичними зрушеннями, щопризводить до додаткової експресивної насиченості тексту в цілому. Актуальність дослідження полягає в тому, що метафора посідає чільне місце серед художніх тропів, різноманітність її класифікацій потребує комплексного дослідження особливостей функціонування у тексті. Шлях усвідомлення метафори при прочитанні художнього твору, вимагає пильного детального розгляду, вдумливого і детального аналізу.

Аналізостанніхдослідженьсвідчить про те, що вивченню метафори в різноманітних аспектах присвячені праці багатьох вчених: В. Телії, Н. Арутюнової, В. Гака, Г. Їжакевич, М. Кочергана, Л. Кудрявцевої. Протее питання про метафоричнее значення розглянуто недостатньо.

Метою нашої розвідки є аналіз особливостей функціонування метафори в художніх творах Т. С. Еліота. У відповідності з метою дослідження передбачається виконання наступних завдань: 1) виявити основні принципи лінгвістичного і стилістичного вивчення метафори; 2) дослідити контекстуальну значимість метафори у художніх творах Т. С. Еліота.

Метафора (гр. metafora – “перенесення”) – один з найбільш вживаних, популярних і важливих тропів, що полягає у перенесенні ознак, особливостей, характеристик за принципом схожості, подібності з одного предмета, особи, явища на інші. Це слово, зворот, в якому завжди присутнє буквальне значення (автологічне, денотативне) і переносне (конотативне). Поняття метафори досить популярне в літературних працях, однак іноді йому бракує поглибленого аналізу, чіткішого розмежування цієї фігури як естетичної реалії, як певного процесу. Метафоризація – один з найпоширеніших тропів – є органічною властивістю людської психіки взагалі й художнього мислення зокрема. Метафора виражається членом речення, цілим реченням або кількома реченнями. В останньому випадку вона має форму або алегорії, або уподібнення.

У метафоричному висловізавжди відчувається присутність алегорії, порівняння, епітета та метонімії. З огляду на це у відриві від контексту чи конкретної мовленнєвої ситуації окремо взяте слово звичайно не стає метафорою, бо в нашій свідомості передусім зберігається його прямее лексичне значення, тоді як метафоричні значення цього слова виступають здебільшого у прихованій формі, тільки як потенційні, можливі. Лише контекстом і ситуацією визначається, з яким значенням – прямим чи переносним – ужито певне слово в кожному окремому акті комунікації.

Твори Еліота привертають увагу своєю глибиною та загадковістю. Цьому сприяють різні авторські прийоми. Назвемо деякі з них: ряд метафоричних переносів, наприклад: “thecruelestmonth” – жорстокий місяць, “thedeadland” – мертва земля, “dullroots” – в'ялі коріння. Які самі по собі нічого не значать, але лише в контексті набувають силу і міць еліотовського трактування задуму: похмурі застереження, загроза, що підказує, що нічого хорошого нас не чекає, не варто й сподіватися. Розгорнуті метонімічні перенесення допомагають автору озвучити композиційну метонімію у своїй поемі і становлять особливий інтерес. Спостерігається вживання метафоричного епітету forgetfulsnow – сніг забуття, який є метонімічним символом смерті і забуття. Також, тема відродження-в-смерть (на початку “TheBurialoftheDead”), пов'язана з метонімічним символом бузку (lilac). Образ зламаної гілки бузку з'являється в ранньому вірші Еліота “Жіночий портрет” як іронічний натяк на потаємну в людині пристрасть, як знак зв'язку з першоосновою життя. У поемі Еліота “Попільна Середовище”, написаній після “TheWasteLand” і опублікована у 1930 р., бузок позначає любовне бажання, яке героєві необхідно подолати. У розділі “TheBurialoftheDead”, “lilac” – не тільки метафоричний символ життєвості і першооснови, а й відродження, що таїть у собі дурман і в кінцевому підсумку смерть-в-життя.

Метонімічний образ туману “thebrownfog – поет використовує як традиційний символ прикордонного стану між життям і смертю. Присутність туману означає, що світ ще на порозі існування. Елементи урбаністичного пейзажу утворюють розповідь. Париж трансформується в Еліота в “примарнемісто” настільки ж ефемерне і позбавленереальних рис. Нарешті, натовп людей асоціюється з річкою, з безликою поточної масою – суцільна метафоризація.

Саме розгорнуті метонімічні перенесення допомогли Т. С. Еліоту озвучити композиційну метафору у своїй поемі, а назва поеми “TheWasteLand” визначається як концептуальна метафора. І це стає ясно тільки після прочитання всього твору, осягнувши істинний зміст поеми і проаналізувавши її структурні особливості, розумієш, що цей концепт стає унікальним, який знаходить нове звучання, що створює настрій гнітючої туги, а часом і жаху.

Метафоричність Т. С. Еліота у творах в основному виникає у результаті синтаксичносполучуваності. Метафора для автора поеми – це інструмент, за допомогою якого він будує композицію твору, передає зміст твору. Його лексичні та граматичні метонімічні перенесення – це універсальна база для рефлексії як основного задуму поеми, так і її окремих фрагментів.

Отже, робимо висновок, що Еліот мав підвищену чутливість до такого явища, як метафоричність, в його віршах і поемах криється глибоке тлумачення самої природи поезії, а не лише суспільства, соціуму. Природне для себе місце метафора знаходить у поетичному мовленні, де вона апелює до уявичитача й черезнеї − до розуміння життя й суті речей.


ЛІТЕРАТУРА

1.Аствицатуров А. Проблематика традиции в художественной системе Т.С. Еліота / А. Аствицатуров // Философские и эстетическин традиции в зарубежной литературах. − СПб. : Изд-во СПГУ, 1995. − 352 с.

2. Басилая Н. Семасиологический анализ бинарных метафорических словосочетаний / Н. Басилая – Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1971. – 78 с.

3. Галета О. І. Проблема традиції та індивідуальної творчості: Т. С. Еліот – Ю. Меженко – Я. Мукаржовський / О. І. Галета // Л.: Матеріали міжнародної славістичної конференції пам’яті професора Костянтина Трофимовича(1923 – 1993), 1998. – Т. 2. – С. 68 – 77.



Тріщук Анна,

студентка 3 курсу Інститутуфілології

та соціальнихкомунікацій

Наук. керівник: І.В.Шиманович,

к.пед.н.,доцент (БДПУ)
ФУНКЦІОНУВАННЯ АНІМАЛІЗМІВ У СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Актуальність і ступінь досліджуваності проблеми. Фразеологія англійської мови досі викликає особливий інтерес серед мовознавців, адже вона найяскравіше відображає життя то чи іншого народу, його культуру та традиції. Мова зараз розглядається як шлях проникнення в світ давніх людей та їхні вірування. У фразеології відображені історичний досвід, уявлення, пов’язані з трудовою діяльністю, побутом та культурою, а також спостереження за поведінкою та способом життя тварин.Зоосимволіка виступала предметом досліджень багатьох вчених: О. Куцик, А. Вербицької, Е. Рош, О. Туленцевої, Т. Гончарової та інших.

Однак через яскраво виражений антропоцентризм сьогоденного мовознавства виникає необхідність дослідження фразеологічних одиниць із когнітивної точки зору. Вивчення фразем із анімалістичним компонентом у цьому аспекті видається нам актуальним, оскільки людина у центрі світу бачить саме себе і відображає явища, предмети, об’єкти довкілля, сприймаючи їх за своїм образом.



Мета роботи – виявлення особливостей функціонування зоонімів у структурі англійських фразеологічних одиниць на прикладі лексеми dogяк одного із найдавніших слів-символів.У роботі використано методи суцільної вибірки, описово-аналітичний, метод порівняльного аналізу.

Джерелом фактичного матеріалу став англо-російський фразеологічний словник: А. Кунин.Англо-русский фразеологический словарь [1].

Фраземи, що відносяться до групи “Свійські тварини” є досить значною серед кількості інших словосполучень. До цієї групи відносимо і вирази із компонентом dog, оскільки у наш час ця тварина є давно прирученою у людини.

Як правило, фразеологізми, у структурі яких є анімалізм, відображають реальні фізичні властивості тварини у природі та створюють подібні образи. Такі словосполучення ми відносимо до вмотивованих, тобто фразем, що будуються на реальних, логічних ситуаціях, тобто на природній поведінці собаки, способі життя.

Так, зокрема, виокремлюється семантична група з негативною характеристикою людини, що знайшло своє відображення у наступних фраземах: alamedog–невдаха [1,c.220]; adoginthemanger – “собака на сіні” [1,c.219].

Заперечуючи сильні сторони собак, англійці відчувають до них жалість. Everydoghashisday-буде і на нашій вулиці свято [1,c.219]; to help a lamedogover a stile-допомогти кому-небудь в біді[ 1,c.219].

Фразеологічні звороти з позитивною характеристикою менш поширені: a cleverdog–розумник [1,c.219].

Деякі вирази ілюструють умови життя людини, професійні звички: dog'slife- собаче життя [1,c.219]; topdog-господар становища [1,c.221].

Наступна семантична група фразеологізмів характеризує неживі предмети: a deaddog-непотрібна річ[1,c.219], hotdog-булочка з гарячою сосискою[1,c.220], a dogin a blanket-пудинг з варенням [1,c.219].

Компаративні фразеологізми, що утворюють окрему семантичну групу, в якій компонент dog підсилює пряме значення прикметника, в результаті чого відбувається зрушення в семантиці всього словосполучення: assickas a dog-дужесильно хворий [1,c.220], astiredas a dog-втомитися як собака [1,c.221].

Окрему групу складають комунікативні фразеологізми пред-ставлені прислів'ями та приказками, предикативними конструкціями – there'slifeintheolddogyet-є ще порох у порохівницях [1,c.220].

Висновки. Отже, дослідження функціонування анімалізму dog у структурі фразеологізмів показує, що на формування фразеологічних зворотів із анімалістичним компонентом dog здійснили найбільший вплив пізнавальна діяльність людини та природний спосіб життя тварини.


ЛІТЕРАТУРА

1. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – М. : Русский язык, 1984. – 944 с.



Трофіменко Олена,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій БДПУ

Наук. керівник: О.Б. Червенко,

ст. викладач (БДПУ)
СУЧАСНІ ЗАПИСИ БОЛГАРСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ (НА МАТЕРІАЛІ С. ПЕТРІВКА ПРИМОРСЬКОГО РАЙОНУ)
Національна специфіка мислення знаходить втілення у фольклорі. Щоб пізнати історію та культуру народу треба звернутися до усної народної творчості. Саме тому, дослідження фольклору етнічних болгар представляється нам актуальним.

У деяких регіонах України зараз розташовані села, де преважна кількість жителів має болгарське походження. В Запорізькій області це – Бердянський, Приазовський та Приморський райони.

Записом болгарських фольклорних творів Північного Приазов’я почали займатися майже одразу після переселення (1860-1862 гг.) на цю територію.

Фольклор етнічних болгар України вивчали російські, болгарські та українські вчені: А. Бурмов, Єл. та Ів. Стоянови, Н. Шумада, И. Горбань, Н. Задорожнюк [1], та інші.

Однією з фундаментальних праць є двотомне видання “Народни песни на българите от Украинска и Молдавска ССР” болгарського фольклориста Ніколая Кауфмана.

Основу даного дослідження становлять польові матеріали, зібрані авторкою в с. Петрівка Приморського району в літку 2012 року під час фольклорної практики. Матеріали базуються на інформації отриманій від жінок середнього та похилого віку.

Мета роботи – визначити специфіку побутування жанрів болгарського фольклору Північного Приазов’я.

Об’єктом дослідження є фольклорні твори с. Петрівка Приморського району.

Предметом дослідження є структура та особливості усної народної творчості болгар Північного Приазов’я.

Методи дослідження: порівняльно-історичний та метод польових спостережень.

У даній місцевості в наш час побутують весільні, звичаєві пісні та пісні «на хоро». Також зі слів однієї з інформаторів Лідії Василівни Болжеларської було записано болгарські народні звичаї, які функціонують дотепер. Це “Трифон Зарезан” – звичай обрізання лози та “Пеперуди” – звичай викликання дощу.

Слід зазначити, що тривале спільне проживання осіб української, російської та болгарської національностей сприяли зближенню різних за походженням етнічних груп, виникненню тісних етнокультурних взаємозв’язків, а відтак і взаємному проникненню у фольклорну культуру.

Болгарська народна творчість дуже захоплююча та різноманітна. В ньому можна дослідити історію болгарського народу в цілому та кожної сім’ї окремо. Тому, народні пісні та обряди, що зберігаються в селах являють собою дуже цікавий матеріал для філологічних досліджень.

Отже, народний фольклор треба досліджувати й надалі, щоб історія болгарського народу на Україні не занепала, а й надалі жила серед нас.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка