Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка29/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гром’ як Р. Т., Ковалів Ю. І., Теремко В. І. Літературознавчий словник-довідник. – К. : Видавничий центр: Академія , 1997.

  2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ-поч. ХХ ст./Науково-видавниче товариство ” Академічний Експрес ”. – Л., 1999. – 280 с.

  3. Зеров М. Марко Черемшина й галицька проза // Зеров М. Твори: У 2т.-К.,1990. – Т.2.

  4. Мартович Л. Твори: у 3 т. – Краків; Л., 1943. – Т1. – 625 с



Степаненко Ольга,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О. І. Харіна,

старший викладач (БДПУ)
ОСОБЛИВОСТІ ДРАМИ “СУМЛІННЯ” ТРОХИМА ЗІНЬКІВСЬКОГО

В КОНТЕКСТІ ДРАМАТУРГІЇ ХІХ СТОЛІТТЯ
В останні десятиріччя ХІХ ст. поруч із Т. Шевченком та І. Франком з’явилися прізвища талановитих митців Б. Грінченка, О. Маковея, П. Грабовського та багатьох інших. Ось до цих “інших”, несправедливо зарахованих до безликої, безіменної маси, за С. Шаховським, належав і Трохим Зіньківський [2, с. 286 – 287].

Вивчення творчої спадщини митця є справою надзвичайно актуальною. Воно нині тільки розпочинається. На жаль, досі не досліджені в повному обсязі його мистецькі здобутки.

У творчому доробку українського письменника, мовознавця, публіциста, перекладача, фольклориста, юриста Трохима Зіньківського є лише один драматичний твір – п’єса “Сумління”. Вивченням і дослідженням цієї п’єси займалися такі відомі вчені: С. Кіраль,. Л. Костецька, А. Козлов, Р. Тхорук, Н. Малютіна, В. Школа.

Мета нашої публікації – дослідити особливості драми “Сумління” та її жанрову специфіку, сюжет, композицію, проблематику та головних діючих осіб. Визначити місце і роль твору в драматургії ХІХ століття. У роботі ми використовуємо метод вивчення й аналізу навчальної літератури з проблеми дослідження.

Твір Трохима Зіньківського трактують як п’єсу – дискусію, яка, на думку Наталі Малютіної, продовжує традиційну для української драматургії драму ідей (симпозіумна драма).

Драматична сцена “Сумління” була написана 1889 року під час навчання в Петербурзькій військово – юридичній академії.

“Із жанрового боку через вибір на користь проблематизації характерології людини текст поставлений на рухливу, а може, й латентну межу між “житієм нерозкаяного грішника” (містерія/трагедія) та мелодрамою/сатирою. Таким чином письменник потрапляє в поле вибору естетик. І його шукання суголосні часу зламу ХІХ – ХХ сторіч в українській літературі” [1, с. 305].

Любов Костецька визначає жанр "Сумління" як драматичні сцени з пріоритетом одного персонажа-героя, а точніше – антигероя графа Оттона. Установлено, що у творі Т. Зіньківського проводиться думка: людина не зможе уникнути мук сумління. Виникнення їх у душі Оттона – це внутрішній конфлікт твору.

Зовнішній же конфлікт п’єси розвивається у двох напрямках: перший – стосунки між графом Оттоном і його підданими, другий – між ним і прибулими на бенкет гостями. На думку Любові Костецької, драматичні сцени побудовані за принципом алюзії, особливим видом "езопівської мови", одним із художньо-стилістичних прийомів постановки складних соціально-побутових проблем свого часу.

Основна тема й проблематика драми висвітлені у філософській площині. У них робиться акцент на соціальних питаннях.

“Формальний поділ п’єси Трохима Зіньківського на три частини – сцени свідчить про відхід від усталених, апробованих та звичних в драматургічній практиці та на українській сцені п’яти дій, що отримали навіть закріплений зміст у мелодрамі: остання дія відводиться на смерть героя та на сцену покаяння її винуватців, перша виконує роль експозиції – знайомства, посередині дія – кульмінація, а між ними – пояснююче розгортання конфліктних ситуацій. Однак якщо прикласти описану вище схему, то матимемо скорочення другого та четвертого актів, які б забезпечували плавність перебігу основної події, тобто зруйнована саме одність дії, яка наразі відтворюється дискретно” [1, с.306] .

Дійові особи п’єси поділяються на три категорії персонажів: перша категорія – добротворці, до них належить чернець, другу категорію злотворців уособлює граф Оттон, а його піддані відносяться до третьої категорії – знедолених.

Отже, проаналізувавши п’єсу Трохима Зінківського, варто зазначити, що твір українського письменника ХІХ століття можна трактувати як драму – дискусію та вважати її першим зразком філософської драми ідей. Досліджувана п’єса показує ледь чи не всі найважливіші тенденції та зміни тогочасної драматургії, відбиває нагальні соціальні питання та проблеми того часу. Тож з упевненістю можна сказати, що драматичні сцени “Сумління” посідають важливе місце в драматургії та літературному процесі ХІХ століття.
ЛІТЕРАТУРА

1. Тхорук Р. Л.Текст драми “Сумління” Трохима Зіньківського та параметри імпліцитного читача / Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2012. – Випуск ХХVІ. – Частина 2. – С. 305, С. 306.

2. Мішура Г. Г. Невизнаний український письменник, борець за права народу: провідні аспекти творчості Трохима Зіньківського / Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2012. – Випуск ХХVІ. – Частина 2. – С. 286 – 287.

3. Костецька Л. Творчість Трохима Зіньківського в контексті літератур -ного процесу 80–х – початку 90 – х рр. ХХ ст.: автореф. дис. … кандидата філологічних наук / Любов Костецька. – Запоріжжя, 1998. – 18 с.



Таращенко Аліна,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О.І. Харіна,

старший викладач (БДПУ)
ХУДОЖНІЙ СВІТ ПРОЗИ В. СИМОНЕНКА
Справжньою перлиною української літератури є лірика Василя Симоненка – видатного письменника-шістдесятника. Прозова ж спадщина митця на сьогодні залишається недостатньо дослідженою, рівнозначно як і публіцистика письменника, літературно-мистецька критика.

Прозову творчість В. Симоненка вивчали В. Фащенко, О. Ткаченко, В. Дончик, Р. Семків, Т. Бандура, але ґрунтовні дослідження в цьому напрямку ще чекають на свого першопрохідця.

Мета нашого дослідження – відкрити нову грань таланту В .Симоненка як новеліста, автора щоденника, здійснити спробу аналізу його прозової спадщини, виявити особливості творчої манери митця новелістичного жанру.

Головний метод, який використовувався в процесі дослідження, – описовий.

Прозовий доробок В. Симоненка порівняно невеликий, але заслуговує на увагу. Його складають дві збірки новел "Вино з троянд" та "Півні на рушниках", літературні статті, листування, кілька образків, "пунктири" кіносценарію і, звичайно, не можемо оминути щоденник письменника – "Окрайці думок".

Дослідники творчості В. Симоненка погоджуються з тим, що в жанрі “малої прози” талант письменника тільки розкривався. У цій невеликій, але такій дорогоцінній спадщині вже відчувається сила художнього слова, особливе творче бачення світу, своєрідна манера письма. Також доречно відзначити широкий творчий діапазон, багату художню палітру новелістики Василя Андрійовича Симоненка.

Тематично в прозових творах охоплено й життя тогочас­ної сільської молоді (“Вино з троянд”, “Кукурікали півні на рушниках”, “Бенкет на току”), і шар недавньої історії та спогадів (“Весілля Опанаса Крокви”, “Дума про діда”), і сферу творчих шукань літераторів-початківців (“Неймовірне інтерв'ю”, “Психологічний поєдинок”), і непрості стосунки в сім'ї (“Він заважав їй спати»; а з ненадрукованих – “Бальзам” та “Ніхто не знає”), у суспільстві (“Посмішки нікого не ображають”, “Білі привиди”, “Наївне дівчисько”), які, звичайно ж, міцно переплітаються з проблемами взаємин молоді, зокрема студентської (“Сірий пакет”, “Чорна підкова” та ін.). Цей тематико-проблематичний перелік аж ніяк не вичерпує тієї різноманітної інформації, того невловимого аромату доби, який постає при читанні прозової частини художнього доробку Василя Симоненка, виразно окреслюючи й доповнюючи коло його творчих зацікавлень і вподобань, людських симпатій і антипатій, позицію митця і громадянина [3, с.183 ].

У прозі В. Симоненко залишився поетом, романтиком, хоча водночас виявив і неабиякий хист реаліста, психолога, майстра перевтілення й співпереживання. Чимало в новелах автобіографічного, попри те що прямих вказівок на це ніде й нема, але якщо детально познайомитися з біографією письменника, то стануть зрозумілими джерела творчого натхнення. Типова моторошна картина повоєнної дійсності (об'їзник із нагайкою жене конем до сільради хлопчака, що збирав у полі колоски) постає в оповіданні “Однорукий лісник”. Через душевну муку народжувалася "повістина" “Огуда”, де виведено бридкий образ анонімника [2, с.129 ].

Читаючи новели Василя Симоненка, постійно відчуваєш їхні перегуки з поезією, мовби спостерігаєш підхід до того самого життєвого матеріалу з іншого боку: що вже було освоєно емоційно й виражено в ліриці, тепер піддається соціально психологічній перевірці.У прозі В. Симоненка знаходимо типи, колізії, деталі, знайомі з його віршів. Наприклад, образ мудрого діда в новелі “Дума про діда” явно співзвучний з тим же образом у вірші “Дід умер”. [4, с. 183].

У новелах Василя Симоненка вражає внутрішня одухотвореність, яка переважно протистоїть чи то духовній ницості, чи просто побутовій приземленості. У цьому виявляється романтичний підхід до життя, такий характерний для більшості поезій В. Симоненка. У багатьох персонажів новел письменника зі шкаралущі буднів прокльовується спрага духовності, якої не може притлумити ні абсурдність бюрократичної машини, ні інерція узвичаєного побуту, що підминає людські характери, нахили, пориви [1 ].

Отже, новели Василя Симоненка засвідчують, що митець відчував можливості прози дати ширшу картину життя, аніж дозволяє поезія. Твори В. Симоненка – це високохудожня поезія в прозі, яка засвідчила потенційні можливості письменника в епосі.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бандура Т.Й. Художня своєрідність поетики новелістичного жанру Василя Симоненка [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://referatu.net.ua/newreferats/7527/180629

2. Історія української літератури XX століття: у 2-х кн.: підручник / за ред. В.Г. Дончика, – К.: Либідь, 1998. – 456 с. Кн. 2. Друга половина XX століття. – Із змісту: [Художня проза В. Симоненка] – с. 129

3. Ткаченко О. Василь Симоненко: нарис життя і творчості. К.: Дніпро, 1990. – 312с. – Із змісту: [Прозова творчість В. Симоненка]. – с. 183



Трюхан Ольга,

студентка 6 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О. П. Новик,

к. філол. наук, доцент (БДПУ)
МОТИВ ГРІХА У КНИЗІ ДАНИЛА БРАТКОВСЬКОГО

СВІТ, ПО ЧАСТИНАХ РОЗГЛЯНУТИЙ”


Художній стиль бароко має релігійний, християнський характер, у творах фігурують біблійні образи й мотиви, панує світогляд богобоязливої людини. Призначенням віршів була інтерпретація Біблії, художня трактовка змісту Книги книг, позитивний вплив на реципієнта. Одним із провідних є образ гріха у різних його виявах, змалювання впливу злих і добрих справ на земне життя й шлях людини після смерті.

Бароко досліджувалося П. Бєрковим, Б. Крисою, А. Макаровим, Л. Сазоновою, Д. Степовиком, Л. Ушкаловим, Д.Чижевським та ін. Творчість Данила Братковського вивчали М. Жулинський, А. Бондарчук (висвітлили історію вивчення творчості поета), О. Бірюліна, М. Максимович, В. Антонович (звернули увагу на особливості соціального становища родини Братковського), В. Шевчук, В. Липинський, В. Доманицький, І. Ціборовська-Римарович, В. Пришляк (інтерпретували мотиви й образи віршів). Творчість Данила Братковського викликає значний науковий інтерес, попри це досі не було досліджень змалювання бароковим автором мотиву гріха й спокути.

Мета роботи – дослідити особливості відображення мотиву гріха у творчості Данила Братковського. Об’єктом є вірші книги “Світ, розглянутий по частинах”, а предметом – художні засоби, за допомогою яких відтворюється мотив гріха, ставлення автора до цього явища.

Мотив гріха пронизує книгу “Світ, по частинах розглянутий”, зустрічається як лейтмотив творів і у якості супровідного образу. Письменник гостро засуджує відсутність достатньої уваги до цього явища християн, радить боятися неправедного життя: “Страшного пекла боятися треба” (“Пекло”) [1, с. 103], “гріха бійся радше” (“Боязнь гріха”) [1, с. 115]. Гріх у творчості письменника персоніфікується, про що можемо судити зі звертання “о, гріху”, великої кількості дій, приписуваних цьому явищу (“Гріх – вічний розбійник”) [1, с. 107]. Нічого, жодний вияв стихії, ніяка зброя – меч, стріли, вогонь, грім, вода – не може зрівнятися з ним за силою впливу на людину, за руйнівним потенціалом: “б’єш, палиш, топиш і тіло, і душу” [1, с. 107].

Творчість Данила Братковського спрямована на розкриття негативних сторін життя й людського характеру, оптимістичні нотки зустрічаються вкрай рідко, лише як поради і бажання змінити спосіб життя читача. В. Шевчук зауважує: “Автор не ставить за мету розглядати людину в системі добра і зла…, а звертає увагу лише на одну частину людського буття – лиху” [1, с. 21]. У результаті зображення має дещо однобічний характер, а картина соціальної дійсності змальована чорною фарбою. Мета письменника – висвітлити проблеми, які мають бути вирішені згідно з біблійними настановами.

Гріх у творах Д. Братковського має багато облич: тривога, хміль, жіноча злість, жадібність, бажання наживи, любов до грошей, соціальна нерівність і несправедливість.

Так, хміль виступає живою істотою, настільки велику вагу він має для людського життя, присутній завжди й усюди: глумиться, хвалить, ницує, прихильність заводить, допомагає фантазувати, б’ється, лякає, зраджує, спокушає молодих і недосвідчених, блудить, ганьбить (“Хміль те чинить”). Поступово у змалюванні Д. Братковський хміль заступає собою живу людину, зливається з нею в одне ціле, обмінюється соціальними й побутовими функціями. Проти такої ситуації навіть закон безсилий: “Закон не каже!” [1, с. 93]. Хміль відбирає інтелектуальні, моральні й матеріальні здобутки людини.

Данило Братковський називає жінок злими, гнівливими, ревнивими і водночас невірними, користолюбними, вказуючи причини цього. Однак, він не виправдовує жіноцтво умовами життя, адже вказує на існування і добрих, ніжних турботливих осіб, яких меншість: “У всьому добру, знаєте самі ви, Між тисяч годі розшукать – це диво” [1, с. 131].

Отже, гріх для барокового письменника є страшнішим за смерть, адже це дії наперекір заповідям Божим, що призводять до руйнування гармонії душі християнина. Порушення нормального розвитку людства, моральне падіння й деградація суспільства є наслідком гріховної розпусти. Противагою багатьом безглуздим і шкідливим заняттям виступає очищення, вдосконалення людської натури, а як наслідок – соціуму. Д. Братковський вважає неправильним те, що люди замислюються над своїми діями лише в період страждань – переважно тілесних, – адже віра має бути стійкою й послідовною.
ЛІТЕРАТУРА

1. Братковський Д. Світ, по частинах розглянутий. Фототипічне видання. Переклад. Джерела. Студії / Д. Братковський. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – 464 с.

2. Чернігівські Афіни / [передм., упоряд. текст. матеріалу, комент. А. Макаров]. – К. : Мистецтво, 2002. – 288 с.

3. Чижевський Д. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури / Д. Чижевський. – К. : Обереги, 2003. – 576с.

Трюхан Ольга,

студентка 6 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Т. Ю. Шевчинська,

ст. викладач (БДПУ)
Концептосфера тексту сучасної американської пісні
Концепти, що є визначальними для лінгвокультурної спільноти, закономірно знаходять відображення у поезії, різновидом якої є текст пісні. Її зміст містить важливу інформацію, яка оформлюється за допомогою специфічних фонетичних, морфологічних, лексико-семантичних і синтаксичних мовних засобів.

Лінгвістичні особливості текстів сучасних пісень досліджували такі науковці, як Т. Григор’єва, О. Карапетян, О. Кострюкова, О. Нагибіна, але ця проблема залишає великий простір для розвідок.



Метою нашої роботи є вивчення концептосфери тексту сучасної американської пісні. Предметом дослідження виступила творчість сучасної американської альтернативної рок-групи з Лос-Анджелесу “30 Seconds to Mars”, а об’єктом – домінуючі концепти, характерні для суспільної свідомості американців.

Були використані методи: спостереження, описовий та інтерпретаційний.

Термін “концептосфера”, введений Д. Лихачовим, тлумачиться як сукупність концептів нації, що створюється парадигмою потенцій концептів, які використовуються носіями мови [3].

Група “30 Seconds to Mars” виконує пісню, де концепт Lie в стосунках покладений в саму назву: “A Beautiful Lie” (“Прекрасна брехня”). Так, традиційне негативне поняття брехні набуває оригінального, позитивного забарвлення: “It's a beautiful lie, It's a perfect denial, Such a beautiful lie to believe in” (“Це прекрасна брехня, ідеальний бар’єр, така прекрасна, що хочеться в неї вірити”) [2]. Причиною тому є розчарування й негаразди в особистому житті ліричного героя, для якого світ став грою (“Cause this is just a game”). Примари й ілюзії заступають собою реальність, яка не відповідає бажанням і очікуванням, що підтверджують лексеми й вирази “empty face” (“байдуже обличчя”), “running around in circles babe” (“бігаючи, як звір у пастці”), “desperation's building higher” (“усе зростаючий відчай”) [2].

Опозиція правди й брехні зустрічається і у творі “A Modern Myth” (“Сучасний міф”). Ці поняття фігурують у системі товарно-грошових стосунків, стають опредмеченими, через що зменшується їхня цінність: “To buy the truth And sell a lie” (“Купити правду й Продати брехню”)[2].

Цікавою є пісня “Capricorn (A Brand New Name)” (“Козеріг (Життя з нової сторінки)”), у якій також актуалізується концепт Escape від дійсності “So I run, hide and tear myself up” (“Тож я втікаю, ховаюсь”), “I will disappear” (“Я щезну”), “I'll show you the way, the way I'm going” [2]. Яскраво виражений концепт Escape актуалізується в контексті надії на зустріч з коханою, яка має можливість приєднатися до шляху обранця. Проголошується думка, що кохання здатне вижити навіть у найскладніших умовах, рішення людини панує над обставинами.

Нелогічним і марним видається бажання довгого, але беззмістовного життя у пісні “Edge of the Earth” (“Край землі”): “You wanna be the one who's alive, You wanna be the one who's old, It's not a matter of luck, it's just a matter of time” (“Ти хочеш вижити, Ти хочеш дожити до сивини, Це не питання удачі, Це питання часу”) [2]. У тексті цієї пісні актуалізуються концепти Time, Life, Luck. Провадиться думка про скороминучість життя й нездатність людини змінити космічний порядок.

Своєрідним філософським підсумком вище вказаних концептів групи “30 Seconds to Mars” є слова пісні “Echelon” (“Ешелон”): “To find ourselves lost here within we need reasons why” [2]. Так ліричний герой спрямовує роздуми реципієнта до саморефлексії, найвищого вияву самосвідомості. Заглиблення у внутрішній світ ліричного героя й реципієнта відбувається закономірно й синхронічно.

Таким чином, у піснях актуалізуються оригінальні й універсальні образи-символи. Основними типами стратегії суб’єктивного змалювання дійсності є формування відчуття гармонії і дисгармонії ліричного героя, взаємодії ліричного героя, виконавця й реципієнта, взаємодії суб’єктів пісні, інтимізація спілкування, відчуження, створення атмосфери “надія-розчарування”. Часто зустрічається різко песимістичне чи оптимістичне бачення дійсності, полярність світосприйняття. Концептосферу пісні складають Lie (брехня), Truth (правда), Love (любов), Life (життя), Desperation (відчай), Time (час) і Luck (удача), що акцентує на сильних внутрішніх переживаннях людини. Перспективу подальшої розвідки становить дослідження концептосфери текстів британських пісень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кострюкова О. С. Из наблюдений над стилистическим обликом современной популярной песни / О. С. Кострюкова // Известия ТулГУ. Сер. Язык и литература в мировом сообществе. Тула : Изд-во ТулГУ, 2006. – Вып. 11. – С. 169 – 173.

2. Лингво-лаборатория “Амальгама” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.amalgama-lab.com/songs/3/30_seconds_to_mars/.

3. Лихачев, Д. С. Концептосфера русского языка [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/lihach/koncept.pdf.



Харченко Олена,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Науковий керівник: М. М. Богданова,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ВОЦЦЕК ЮРКА ІЗДРИКА ЯК ПЕРСОНАЖ ПОСТМОДЕРНОГО РОМАНУ
У кінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. в українській літературі відбувалися зміни, викликані розпадом СРСР. Письменники та поети прагнули подивитись на навколишню дійсність по-новому, а не під кутом методу “соцреалізму”. У літературі почали з’являтись нові теми, змінився підхід до творчості. Започатковано новий художній напрям літератури 90-х років ХХ ст. – постмодернізм .

Польський дослідник В. Болєцький подав наступні варіанти тлумачення терміну “постмодернізм”:

а) “присмерк” доби модернізму (або ж особливе продовження його естетико-філософського потенціалу);

б) доба, що приходить “після” модернізму і є його радикальним запереченням;

в) течія, що існує “осторонь” модернізму;

г) усі ті мистецькі практики та інтелектуальні пошуки, що будь-коли були висловлені “інакше” [2].

Прозовий доробок Юрка Іздрика як представника постмодернізму посідає особливе місце в літературному процесі ХХ століття. У період історичного зламу він сміливо експериментує зі змістом і формою.

Окремої уваги заслуговує герой постмодерного твору. Йому притаманні розгубленість, самотність, хвороблива залежність, позбавитися якої не можливо. Саме таким перед нами постає й головний персонаж роману “Воццек” Юрка Іздрика.



Метою дослідження є розгляд специфіки моделювання головного героя роману Юрка Іздрика “Воццек”.

Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних учених, присвячених вивченню творчості представників постмодернізму, зокрема Юрка Іздрика (В. Костюк, Т. Бондарчук, В. Болєцький, О. Соболь та інші).

Найчастіше “герой постмодерну, уподібнюючи себе шизофреникові, намагається пережити світ, як розмаїття знаків, символів, сигніфікацій” [4, 58-59]. На думку Т. Бондарчук, “…у постмодерністських творах особистість виглядає певною мірою як маргінальна істота. Вона неначе знаходиться на перехресті різних епох. Вона – продукт кризи буття, і ця кризовість позначається на її внутрішньому стані. Як правило, герої творів постмодерну – емоційно вразливі особистості, які дуже гостро відчувають усе, що відбувається довкола та хворі на свій час, на свою епоху” [1].

Не піддається чіткому окресленню власне “Я” головного героя: персонаж постає в декількох зображеннях: Воццек-Той-я-ти-він. Саме тому перед читачем розмита, не окреслена особистість. Інтертекстуальна авторська гра творить новий сугестивний світ уяви, руйнує усталене, переосмислює звичайне. Уява головного героя дає можливість постати в різних іпостася: “Ти міг розмовляти з жінкою за столиком відкритого кафе, а сам бути і тим столиком, і тією жінкою, і вимощеним бруківкою майданом, котрий виднівся з тераси, і господарем кафе, що поливає бруківку перед входом, збиваючи відстояну вранішню пилюку, і самою пилюкою або водою, а більш нічим, бо більше нічого й не було у тому сні, світ складався лише з перелічених речей, і з перелічених речей складався ти” [3]. На нашу думку, використовуючи мотив перетворення, що набув поширення в баладах, автор акцентує увагу на ступені залежності Воццека.

Важливим для розкриття персонажу є його ставлення до інших, зокрема до А. (коханої героя). Так, під час розповіді про кохання герой постає відкритим, емоційний, пристрасним: “Це так просто – бути з тобою. Бути весь час, кожну мить існування… Я ревную тебе неймовірно… Кохаю тебе” [ 3]. Готувався Воццек до зустрічей з “якоюсь хворобливою ретельністю маньяка-гігієніста. […] роздягався, перевдягався, крутився, мов останній жевжик (м'яко, м'яко сказано) перед дзеркалом…” [3]. Але “52 дні, 51 ніч” зникають, зникає і А.: “…спізнившись на півтори хвилини, мокрий і нещасний Воццек не застав А. в умовленому місці, і як його охопив панічний жах, хоча він знав, що вона приходить зазвичай хвилин на десять-п'ятнадцять пізніше, і як цей жах перетворився на мертвотний відчай, коли і ці п'ятнадцять-двадцять-двадцять п'ять хвилин спливли безрезультатно..” [3]. Порожнеча, самотність, відсутність сенсу існування заміняють кохання персонажа. Воццек, потрапивши у глухий кут, не знаходить виходу з ситуації і божеволіє. Зображення рис характеру головного героя постає розмитим, “розпорошеним у тексті”.

Його життя – це мішанина снів і дійсності, при чому перші досить часто є яскравішими й реальнішими від насправді існуючого. Усі сни Воццека глибоко символічні, швидше нагадують філософічні роздуми над проблемами сучасності.

Отже, у моделюванні характеру головного героя роману “Воццек” Юрка Іздрика велику роль відіграють сни, марення, ставлення до кохання. Протягом твору неодноразово відбувається підміна понять “Я”-автора та “Я”-персонажа. Юрко Іздрик пише від імені залежної людини, яка має тонку душевну організацію. Письменникові майстерно вдалося описати біль, фізичні й душевні муки людини.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка