Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка31/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   37

ЛІТЕРАТУРА

1. Коваленко Є. Рекламний текст як основна одиниця рекламної комунікації: особливості лінгвістичного аналізу / Євгенія Коваленко, (Донецьк) // [Електронний ресурс] : info-library.com.ua>books-text-10688.html

2. Конторина И.С. Язык комерческой и политической рекламы / Конторина И.С., Филимонов О.И. – Ставрополь, 2010 // [Електронний ресурс] : www.CoolReferat.com>Язык-коммерческой-и...рекла

Гузій Яна,

студентка 4 курсу Інстититуту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Гринюк А.В.

ст. викладач
ДОЦІЛЬНІСТЬ ВЖИВАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ У МОВІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ НАДОЛУЖЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ
В останні роки збільшилася тенденція використання іншомовних слів в засобах масових інформацій. Все частіше журналісти та телеведучі стали використовувати запозичену лексику в своїх інформаційних випусках. Дана тема потребує детального вивчення, так як молоде покоління – журналістів, спираючись на досвід своїх старших колег, копіює стиль їхнього мовлення, закріплюючи його в своєму активному словнику. Тому завдання нас,молодих журналістів, полягає в тому, щоб детально аналізувати своє мовлення та доцільно добирати слова іншомовного походження.

Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. Іншомовними називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення іншомовної лексики відбувається у результаті розвитку політичних, економічних, культурних зв'язків між народами і є неминучим явищем для будь-якої мови. У процесі вживання іншомовна лексика засвоюється українською мовою, пристосовується до її фонетичних, граматичних, орфографічних законів. Слова української мови за походженням поділяються на власне українські та іншомовні (запозичені). До власне української лексики належать слова, народжені самою мовою на будь-якому етапі її розвитку.

Розрізняють кілька причин засвоєння іншомовних слів. По-перше, часто вони запозичуються разом із поняттям. Такі слова звичайно не мають українських відповідників, наприклад, іменники політика, спортсмен, футбол, тунель, пальто, університет, корабель, театр, курорт, бухгалтер. Другою причиною запозичень є прагнення деталізувати уявлення про предмет, назва якого вже існує в мові. Наприклад, слово джем означає різновид варення, десерт – це солодощі, які подають після обіду: бар – невеликий ресторан або закусочна, госпіталь – медичний заклад для лікування військовослужбовців, лайнер – велике швидкохідне судно, імпорт – ввіз товарів з-за кордону, спринтер – бігун на короткі дистанції, стаєр – бігун на довгі дистанції. Третьою причиною запозичення є прагнення замінити описовий вираз, словосполучення одним словом: транспорт – замість "засоби пересування", мотель – замість "готель для автотуристів", круїз – замість "подорож на пароплаві", турне – замість "подорож по круговому маршруту", вакансія – замість "вільна посада".

Межі вживання іншомовних слів є дуже важливим питанням культури мовлення. Неодноразово проблема запозичення слів ставала предметом наукових дискусій, на яких обговорювалося питання, чи загрожують українській мові іншомовні слова, чи необхідно обмежувати потік запозичень тощо. Поряд з іншомовними словами, які увійшли до української лексичної системи, виділяють варваризми, екзотизми, канцеляризми, штампи, етнографізми,професіоналізми, жаргонізми т.д.

Мета даного дослідження полягає в тому,щоб дати характеристику вживання іншомовних слів в засобів масових інформаціях.

Отже, можна сказати,що іншомовні слова у наш час зустрічаються дуже часто у суспільній лексиці, побуті в професії і. т.д. А особливо в журналістських матеріалів, які подають в сенсаційних новинах..


ЛІТЕРАТУРА

1. Дудик П.С. Стилістика української мови : навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – с.141-147

2. Мельничук О.С. Сучасний словник іншомовних слів. – К.,1974. – 772 с.

Дейдей Наталя,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник А.В.Гринюк


ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ЕСТЕТИКИ МОВЛЕННЯ, ЇХ ФУНКЦІЇ

У СУЧАСНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ
Українська мова являє собою складну систему синонімічних засобів вираження. Перед кожним мовцем раз у раз постають питання, який мовний елемент необхідно вибрати, як краще сформулювати думку, яким лексико-граматичним одиницям віддати перевагу в тій чи іншій мовній ситуації.

Сьогодні, коли українська мова, одержавши статус державної, розширює сферу свого функціонування, зростає увага до культури усного та писемного мовлення. Стає престижно розмовляти гарною українською мовою, приходить розуміння того, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей. Актуальним залишається питання про культуру та етику мови в сучасній публіцистиці, телебаченні та взагалі у побуті.

Сучасне суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Мова – наше національне багатство, тому на перший план виходить питання культури мовлення. Серед них головним є питання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення. Величезне значення має також вивчення й правильне використання мовних засобів вираження думки залежно від мети й змісту висловлювання.

Правильність мови – це насамперед дотримання тих літературних норм, які є усталеним зразком, еталоном для носіїв цієї мови.

Термін “культура мови” вживають у кількох значення. По-перше, культура мови – це окремий розділ мовознавчої науки, в якому розглядаються питання мовних норм і доцільності вживання мовних засобів у залежності від мети спілкування. По-друге – це досконале володіння літературними нормами на всіх рівнях мовної системи в її усному і писемному різновидах, вміння користуватися мовними засобами, ясно, чітко і логічно переконливо висловлювати свою думку.

Мова важлива для суспільства, вона є однією з характерних ознак сучасної нації. Основна її функція – бути засобом спілкування, збереження й передачі знань, взаємного розуміння. Вона є полі функціональною. 1) це засіб спілкування і об’єктивізації спілкування; 2) засіб пізнання і його об’єктивізації; 3) здійснення процесів творення нових одиниць мовних підсистем і об’єктивізації цього процесу; 4) засіб вираження емоцій, внутрішнього стану людини і волі; 5) засіб створення і об’єктивізації словесних художніх образів. (Практична стилістика і культура української мови Н. Бабич)

Мова для всіх її носіїв одна, але реалізація її в мовленні для кожного мовця має свої особливості (при збереженні соціальної природи мовлення). І. Торопцев виділяє такі форми існування мови: національна мова ( літературна і діалектна – територіальні, професійні діалекти, сленги), індивідуальна мова; форми існування мовлення такі: зовнішнє мовлення (усне і писемне), внутрішнє мовлення.

Проаналізувавши газети “Київ вечірній”, “Літературна Україна”, “Львівська газета” варто виділити: 1) нові слова, зміст яких може бути незрозумілим; 2) слова, зловживання якими породжує штампи, трафаретні вислови; 3) слова, які вживаються у невластивому їм значенні; 4) у яких неправильно визначено граматичне значення роду; 5) складні щодо написання, подано, зокрема, нове написання окремих слів відповідно до четвертого видання “Українського правопису”, окреслено групу слів, у яких треба писати літеру “г”; 6) слова на позначення християнської науки, що впродовж десятиліть були вилучені з активного вжитку.

Так, на жаль, склалося в Україні, що багато хто навіть з українців ігнорує рідну мову. Треба виправляти становище: повертати мові її престиж і необхідність в ній. Необхідно виховувати культуру мови як запоруку піднесення культури суспільної думки і суспільно корисної праці.

Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття свої особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.

Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності…(В. Русанівський Культура мови. Довідник Культура української мови.). Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь перестали сприйматися як плями на службовому мундирі.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.


ЛІТЕРАТУРА

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови/Н.Д.Бабич//Державне спеціалізоване видавництво "Світ" – Льлів 2003. – С. 191

2. Русанівський В.М. Культура мови. Довідник Культура української мови/В.М.Русанівський// – Київ "Либідь" 1990. – С. 8-26

3.Антоненко-Давиденко Б.Д. Як ми говоримо./Б.Д. Антоненко-Давиденко//- Київ "Либідь" 1991. С – 5
Какуша Денис,

студент 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Ю. О. Мельнікова,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТОНІКИ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТВОРІВ АНДРІЯ БАГНЮКА (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ “60 РОКІВ КАТАРСИСУ”)
Актуальність. Одним з аспектів розбудови самостійної держави є “оздоровлення” засобів масової інформації. Запорізький кореспондент газети “Урядовий кур’єр” Андрій (Тарас) Багнюк намагається робити це щоденною працею – його публікації виходять в Бердянській, Запорізькій та всеукраїнській пресі (“Прапор перемоги”, “Південна зоря”, “Сільські новини”, “Україна молода”, “Факти”, “Урядовий кур’єр”). Дослідження регіональної преси є надзвичайно актуальним, оскільки вона є надзвичайно важливим інститутом громадянського суспільства

Ступінь досліджуваності проблеми. Публіцистичні твори А. Багнюка досі не ставали у центрі уваги науковців, тому вважаємо за потрібне проаналізувати статті, вміщені у збірці “60 років катарсису” (Дніпропетровськ, 2008).

За мету править дослідження архітектоніки журналістських матеріалів різних років. Методи: біографічний, типологічний, аналізу й синтезу.

Більшість матеріалів, крім заголовків і підзаголовків, містять також авторський коментар – “Yes comment”, який гармонійно доповнює інформацію, викладену у публікації, відображує ситуацію, що склалася після оприлюднення того чи іншого нарису, інтерв’ю, статті, містить авторські рефлексії стосовно політичної ситуації в місті, країні або морально-етичних питань суспільства. Так, наприклад фейлетон “Операція “Липа””, що відкриває розділ “Шістдесят кроків газетними шпальтами”, містить розлогий “Yes comment”, за обсягом більший, ніж основний текст. Автор детально описує події, що розгорнулися після публікації, де він намагався розкрити “липові показники» передовика В. Петриченка: “Для тих часів це була “бомба”: фейлетон на кума першого секретаря – та ще й з-під пера журналіста-початківця” [1, с. 20].

У нарисі “Нашого квіту по усьому світу”, де порушено проблему стосунків між державою і діаспорою, співрозмовником А. Багнюка виступає уродженець Дніпропетровщини Іларіон Хейлик, на той час представник Братства імені Андрія Первозванного (м. Бавнд-Брук, штат Нью-Джерсі). У “Yes comment-і” журналіст зазначає, що “Пан Хейлик мріє, щоб українці перестали ТАК пити – ліпше б козацьку кашу смакували!” [1, с. 105].

“Yes comment” до нарису “Борцеві за визволення України” засвідчує позицію автора стосовно політики: “Стоп! Ніщо так не деморалізує українці , як політика. помітно, що нею, не прогнозовано-розбещеною дамою, я й відкрив цю сторінку спогадів!..” [6, с. 55].

До нарису “Суд пам’яті” “Yes comment” невеличкий, але актуальний: “Для червня 1988 року деякі епізоди цієї публікації сприймалися як виклик тенденціям, зініційованим “керівною і спрямовуючою”. Скажімо, в СРСР саме набирав обертів антиалкогольний маховик, а Багнюк з Павленком акцентують на хибності державної політики! Редактор газети тоді наполягав на скороченні усіх “винних” абзаців – основний я таки відстояв! Мав потім клопіт, та більше – морального кайфу!” [1, с. 27].

Показовим є те, що до кожного розділу, як і до самого збірника автор використовує епіграфи з творчості Ліни Костенко, В. Симоненка, Катерини ІІ, що підкреслює публіцистичну майстерність та інтертекстуальність матеріалів.

Отже, публіцистичні твори А. Багнюка не просто описують чи констатують факти, повідомляють про сучасні проблеми, а мають своєрідну архітектоніку, що сприяє кращому сприйманню інформації, роз’ясненню,полеміці стосовно актуальних подій сьогодення.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Багнюк А. 60 років катарсису / Андрій Багнюк. – Дніпропетровськ : Видавництво “ІМА-прес”, 2008. – 352 с.


Коваленко Леонід,

студент 1 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: ст. викладач Кайда О.С.


МЕМИ ЯК ОСОБЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ
Актуальність. Сьогодні майже неможливо уявити сучасну комунікацію в Інтернеті, соціальних мережах без такого явища як мем. Мем – частина сучасної Інтернет-культури, зображення символізують окремі емоційні стани, або ж певні репліки, це будь-який аудіальний чи візуальний сегмент Інтернету, який став широко розповсюдженим та почав здійснювати значний вплив на аудиторію [1]. Завдяки соціальним мережам та динамічності моди ніша Інтернет-мемів за короткий проміжок часу стала більш-менш заповненою.

Ступінь досліджуваної проблеми. На сьогоднішній день не існує жодної більш-менш серйозної роботи, що проводила б якісне дослідження у сфері інтернет-мемів. Проте Інтернет-меми набули настільки великої популярності серед користувачів мережі, що навіть були створені інтернет-енциклопедії, в яких зібрано різноманітні меми.

Мета і методи дослідження. Мета нашого дослідження – знайти зв`язок у часі між життям соціуму та розвитком індустрії Інтернет-мемів, довести, що меми є метафоричним відображенням ключових подій соціуму. Методи дослідження: збір інформації, аналіз, спостереження

Сутність дослідження. На даний момент існує більше двох сотень більш-менш постійних та популярних інтернет-мемів. Парадоксально, але популярність мему залежить не від подій, що відбуваються у світі, а від рівня знань тієї людини, котра сприймає цей мем. Тож першим і головним критерієм популярності мему є його доступність широким масам. Разом із тим велику роль грає гумор. Чим він вишуканіший та тонший, тим популярніший буде мем. Тут також спостерігається парадокс : мем повинен бути зрозумілим масам, але тонкий та вишуканий. Провокаційні та політичні меми значно популярніші за свої “мирні” аналоги. Завдяки цим критеріям, можна говорити, що меми – це сучасний поп-арт, продукт, що маси створюють для мас і спрямований на різний інтелектуальний рівень реципієнтів. Нерідко основні події життя соціуму мемами не охоплюються, адже не викликає ані гумору, ані резонансу [2].

Проаналізуємо четвірку відібраних мемів та прослідкуємо, чим продиктовано їх створення.

Мем “Веселий хіпстер”. Хіпстери – це популярна сучасна субкультура, у яку частково чи повністю перейшли багато інших. Мем із зображенням типового представника цієї субкультури супроводжується підписом : “1960ті – хіппі, мир в усьому світі. 1970ті-рок-н-ролльщики, танці до упаду. 1980ті – металлісти, ми зруйнуємо світ та побудуємо новий. 1990-ті – важка філософія, “КуртиКобейни”. 2000ні- хіпстери: “А дайте мені он ті кеди за п`ятсот доларів!”

Цим мемом автор висловлює свій протест проти того, що колись соціально, політично та ідеологічно активна молодь значно деградувала і не складає тепер того радикального ядра суспільства, котрим була колись.

Мем “Гуф помер” – приклад того, як ні до чого не зобов`язуючий мем стає хітом Інтернету. Передісторія появи: реп-виконавець з псевдонімом Гуф, як повідомлялося у багатьох блогах та новинних випусках, загинув при теракті у аеропорту “Домодєдово”. І хоче ця чутка швидко була спростована, мем був популярним навіть півтора роки потому. Наприклад, популярним є зображення пачки цигарок, на яких написано : “А в мене так Гуф помер!” [2].

Мем “Фьодорич – гарант конституції” – політично-гумористичний інтернет-мем надзвичайно поширений на просторах соціальної мережі “Вконтакте”. Основна ідея – висміювання публічних виступів українських політиків, висміювання як їхньої поведінки, так і законопроектів, що приймаються чи обговорюються керівництвом країни. Разом з тим, все частіше з`являються дуже серйозні пости, наприклад, серія записів про “справу Павличенків” Це – типовий мем політичного характеру.

Мем “Омська птиця” – його сутність полягає у фоні, від якого рябить в очах, та зображення птаха. Зазвичай гумор будується на буквальному сприйманні будь-чого (“площа Лєніна = довжина Лєніна помножити на ширину Лєніна”). Оскільки цим мемом користується величезна кількість людей, він охоплює майже усі теми, що хвилюють сучасне суспільство : політика, культура, відомі люди, сучасна молодь та інше. Це – типовий приклад глобального мему [1].

Висновки. Відбиваючи майже усі найважливіші події соціуму ( а точніше усі, до котрих можна поставитися з гумором), меми є природним рефлектором настроїв інтернет-суспільства. Вони метафорично відображають ключові події та показують реакцію соціально активних людей.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ґлейк Дж. Що таке мем? [Електронний ресурс] / Джеймс Ґлейк // сайт “Медіаграмонтість”. – Режим доступу до сайту: http://osvita. mediasapiens.ua/material/2588

  2. Кронгауз М. Мемы в интернете: опыт деконструкции. [Электронный ресурс] / Максим Крогауз // “Наука и жизнь”. – Режим доступа к сайту: http://www.nkj.ru/archive/articles/21327/

Лук’янець Анастасія,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: А.М. Носко,

старший викладач (БДПУ)


ЖАНРОВА ПАЛІТРА СУЧАСНОЇ ДРУКОВАНОЇ ПРЕСИ
Жанрова структура сучасних періодичних видань є об’єктом дослідження теоретиків як в Україні, так і за її межами. На сьогодні проблема визначення жанрової структури періодичних видань залишається актуальною не лише для журналістів-практиків, а й для лінгвістів.

Жанри існують та розвиваються і за законами журналістської творчості, і творчо переосмислюються, виходячи з реалій конкретних історичних подій. М. Бахтін зазначав, що “жанр завжди і той, і не той, завжди старий і новий одночасно. Жанр відроджується і оновлюється на кожному етапі розвитку літератури і в кожному індивідуальному творі цього жанру” [1, 178–179]. Це стосується не лише жанрів літератури, а й журналістики.

Виходячи з того, що журналістські публікації мають змістовно-формальні характеристики, існує думка щодо стійких груп (типів) “однотонних” текстів, які називаються жанрами. Згідно з цим поглядом, можна говорити про “породжуючі моделі” журналістських текстів як про синонім поняття “жанр”. В основу класифікації покладено три типи відображення – фактографічний (емпіричний), дослідний (теоретичний), художньо-дослідний тощо. Кожен журналістський текст можна умовно віднести до певної жанрової групи, при цьому звертається увага на виникнення жанрової диференціації всередині кожної із виділених жанрових груп текстів.

Журналістські тексти (або жанри) класифікуються відповідно до функцій: інформаційні: замітка, звіт, інтерв’ю, інформаційна кореспонденція, бліц-опитування, запитання – відповідь, репортаж, некролог; аналітичні (дослідні): аналітичний звіт, кореспонденція, інтерв’ю, бесіда, коментар, соціологічне резюме, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія, стаття, журналістське розслідування, огляд ЗМІ, прогноз, версія, експеримент, лист, сповідь, рекомендація (порада), аналітичний прес-реліз; художньо-публіцистичні (художньо-дослідні): нарис, фейлетон, памфлет, пародія, сатиричний коментар, життєва історія, легенда, епіграф, анекдот, гра.

Сучасні теоретики журналістики пропонують різні підходи до класифікації жанрів преси. Дотримуючись базового поділу жанрів на три типи, вони виробили таку класифікацію: інформаційні: репортаж (проблемний, пізнавальний, подієвий), інтерв’ю (монолог, діалог, бесіда), портретне інтерв’ю, анонс; аналітичні: кореспонденція, стаття (передова, теоретико-популярна, проблемно-публіцистична), публіцистичний коментар, рецензія, огляд, журналістське розслідування, лист; художньо-публіцистичні: фейлетон, памфлет, пародія.

Щодо жанрової палітри у журналістиці, то мова йде про новини, інтерв’ю, оперативне коментування, репортерське розслідування, а також про публіцистику: анонімну, художню (есе, нарис) і сатиричну (фейлетон, памфлет, пародія, сатиричний коментар).

Залежно від цілей впливу на читача, широти висвітлення реальності, глибини аналізу узагальнень, а також виразних і зображувальних засобів жанри журналістики поділяються на: інформаційні: новина, замітка, інтерв’ю, (інтерв’ю-монолог, повідомлення, діалог, полілог, думка, замальовка, масове інтерв’ю, анкети), бесіда, репліка, репортаж (проблемний, пізнавальний, подієвий, фоторепортаж), звіт; аналітичні: кореспонденція (інформаційна, аналітична, постановча, кореспонденція-роздум), стаття та її підвиди (науково-популярна, проблемна (постановча), публіцистичний коментар), рецензія (літературна, театральна, музична, художня, кінорецензія),огляд (внутрішній, міжнародний, щотижневий, місячний, річний, інформаційний, аналітичний, огляд листів); художньо-публіцистичні: представлені нарисом (портретним, проблемним, науково-популярним), замальовкою, що відображають позитивні явища, а також сатиричними жанрами – фейлетоном та памфлетом [2, с. 218-233]. Такі різні погляди ще раз підкреслюють необхідність жанру як “певної зі стійкими ознаками форми, що відображає соціальну дійсність та допомагає плідно працювати над матеріалом, відбором фактів, трактуванням явищ” [2, с. 217].

Важливо розуміти, що між інформаційними, аналітичними та художньо-публіцистичними жанрами неможливо провести жорсткі межі, оскільки в ході підготовки матеріалу в тому чи іншому жанрі автор часто використовує елементи інших жанрів. Варто відзначити, що система журналістських жанрів постійно розвивається, трансформується та поповнюється новими різновидами матеріалів.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М., 1972. – 464 с.

  2. Ворошилов В. В. Журналистика. Базовый курс. Учебник. 5-е изд / В. В. Ворошилов. – СПб. : Изд-во Михайлова, 2004. – 704 с.

  3. Ким М. Н. Жанры современной журналистики / М.Н. Ким. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2004. – 336 с.



Лутчак Вікторія,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Л.О.Кондакова,

к.філол.наук., доцент (БДПУ)
ВПЛИВ ТЕЛЕРЕКЛАМИ НА СВІДОМІСТЬ ГЛЯДАЧІВ
Рекламний ролик – один з головних засобів впливу на свідомість телеглядача. Він формує його уподобання на підсвідомому рівні про що покупець може й не здогадуватись сам. Кожен день ми переглядаємо безліч рекламної продукції. Це – різноманітні марки одягу, ліки, електронні, гігієнічні засоби, продукти харчування тощо. Без яких людина вже не може існувати. Він залежить від них. Цей кругообіг інформації і є одним з головних принципів формування уподобань споживача. Аудиторія тут має великий спектр вибору.

На суспільну свідомість реклама часом діє загрозливо. Але розповсюджена помилка масового споживача у тому, що не потрібно сприймати життя, зображене в телевізійних роликах, на плакатах і білбордах, як дійсність. Зміст реклами часом не рівнозначний предмету, який вона прагне продати споживачеві. ЇЇ зміст завжди ширший того, що видно на поверхні. Гарну рекламу дуже важко переказати словами – точно так само, як не можна це зробити з віршем, фільмом чи оперною виставою.

Реклама працює на підсвідомому рівні, вона звертається до ірраціонального у природі людини. Її вплив дійсно глибший і сильніший, ніж про це наївно гадає багато споживачів, потішаючи над якими-небудь тупуватими героями роликів, що хрумтять шоколадними батончиками. Кого й чому вони можуть переконати? В Виявилося – багатьох споживачів. Але не в перевагах конкретного батончика, а можливо у превагах “солодкого” способу життя [1, С. 83-84].

Переконати споживача в корисності корисних предметів зовсім легко. Вони переповняють ринок і, конкуруючи між собою, пропонують споживачеві найрізноманітніші інтерпретації своєї сутності. Наприклад, головна «фішка» реклами всіх пральних порошків – їх надзвичайно глибоко проникнення у волокна одягу. Грамотний хімік скаже, що в будь-якому миючому засобі містяться компоненти, які проникають усередину структури тканини просто за своєю хімічною формулою. Нічого особливого. Але рекламний міф націлений на те, щоб змусити повірити. І споживачі починають вірити у зубну пасту “Бленд-а-Мед”, тому що їм сто разів показали картинку, де інші пасти не перетворюють яйце у кам’яне, а ця перетворює. Проста щітка чистить тільки передні зуби, а нова супер – щітка обробляє важкодоступні місця. Піар як технологія не тільки створює ці міфи, але точно знає, як їх подати, у яку обгортку загорнути і в якому вигляді піднести [1, С. 93-94].

Але, слід зауважити, що для того, щоб подібна реклама спрацьовувала, свідомість споживачів має бути сприйнятливою. Мова вже не йде ні про яке інформування – треба переконати потенційних споживачів в необхідності купити товар. Для того, щоб привести покупця до подібної думки, рекламісти використовують різні "пастки". Одним із прикладів подібних "пасток" є так звані "чарівні" слова: новий, безкоштовно, розпродаж, знижка, отримай подарунок, ексклюзивний, уперше, лише сьогодні, простий (без проблем і т.п.) [3].

У рекламній діяльності найчастіше використовуються вплив на зорові, слухові, а іноді й смакові, рухові відчуття. Прикладом впливу на зорові аналізатори є телереклама та рекламні білборди; звукові – радіореклама. Прикладом впливу на інші аналізатори, є семплінг, тобто експлуатація товару покупцем до покупки (дегустації, керування автомобілем і т.д.) [2].

Залучення уваги до товару досягається шляхом виділення інформації про цей товар з маси, іншої інформації, що надходить до потенційного покупця. Необхідно відзначити, що кількість рекламної інформації та її суперечливість, викликана конкуренцією, настільки великі, що споживач не має можливості сприймати всю рекламну інформацію в повному обсязі. 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка