Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка32/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

ЛІТЕРАТУРА

  1. Владимирська Г.О. Реклама : навчальний посібник / Г. О. Владимирська, П. О. Владимирський. – К., “Кондор”, 2009, С. 83-84, 93-94

  2. Москаленко А. 3. Основи масово-інформаційної діяльності : підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губернський, В. Ф. Іванов. – К. : КНУ імені Тараса Шевченка,1999.

  3. Турзаєва Ю. С. Маркетинг и менеджмент. Экономические науки [Електронний ресурс] / Турзаєва Ю.С., Стецура Л.Г. – Режим доступу до статті : http://www.rusnauka.com/12_EN_2008/Economics/31151.doc.htm

Орличенко Микола,

студент 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Р. М. Вербовий,

старший викладач (БДПУ)


РЕКРЕАТИВНА ФУНКЦІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Актуальність. Телебачення є одним з найбільш масових засобів поширення інформації (політичної, культурної, економічної тощо) тим самим впливає на настрій, вчинки, думки споживачів. Безпосередній тісний зв'язок із суспільним життям обумовлює наступні функції телебачення: інформаційна функція, культурно-просвітницька функція, інтеграційна функція, соціально-педагогічна функція, організаторська функція, освітня функція та рекреативна функція.

У цій доповіді я хотів би детальніше розповісти про рекреативну функцію. Рекреація (від лат. recreatio – відновлення) – відпочинок, відновлення сил людини, витрачених в процесі праці. Більшість рекреативних телепрограм, лежать за межами компетентності журналістики. Але професійні комунікатори можуть брати участь у створенні розважальних програм в якості редакторів, ведучих. Відзначимо паралель між документалістикою та розважальними серіалами, які дозволяють аудиторії дізнатися про життя різних верств населення, як вони проводять вільний час, про їхні звички та турботи (американський серіал “Друзі”, російський “Буніни”, австралійський телесеріал “Сусіди” та безліч інших).



Ступінь досліджуваності проблеми. Проблемами реалізації рекреативної функції ЗМІ цікавилися Н. Федотова, Г. Кузнєцов, В. Цвік, А. Юровський, А. Рохлін, Л. Світич та інші.

Герої телебачення персоніфікують певний спосіб життя і спосіб мислення, стають еталонами для простого населення, яке всіляко починає копіювати їх поведінку і моральні цінності. Такі персонажі можуть бути дуже сильними, добрими або ж розумними, тим самим заохочують глядачів спостерігати за собою. У них споживачі інформаційного продукту бачать все те, на що не здатні самі, про що мріяли.

 Зараз все частіше стали з'являтися реаліті-програми та серіали, де актори розігрують ситуації з навколишньої дійсності, які сприймаються як прямий репортаж з життя, з реальної родини або компанії. У них відбуваються свої проблеми і конфлікти, які з легкістю вирішуються. Існує виключно розважальна продукція (відеокліпи, конкурси “КВК”, телешоу, подібні до “Шоумастгоуон” на “Новому каналі”). Як вже говорилося раніше, журналіст може брати участь у таких заходах як ведучій або редактор, а іноді він стає повноправним учасником шоу.

Важливим у спеціалізації журналіста є його соціальна відповідальність, чітке розуміння телевізійного впливу на маси людей, так як рекреативна функція є рушійною силою рекламного ринку. Також тяжіння до рекреації через телебачення можна розглядати як наслідок їх доступності, масовості та досить високої вартості інших способів рекреації (відвідування культурних заходів, подорожей тощо.). Це говорить про те, що сучасне телебачення вирішує яким буде рекреація для тисяч глядачів.

Можна стверджувати, що рекреативна функція сприяє активній реалізації інших функцій. Наприклад, якщо людина знесилена чи пригнічена, вона не зможе сприйняти навіть просту інформацію (до тих пір, доки не відновить сили). Або ж, якщо важлива інформація транслюється мляво, без блиску, то не варто очікувати, що вона запам'ятається.

Сформулювавши основні ідеї дослідження можна сказати, що поняття “рекреація” має дуже широке та складне значення. Це культурне явище, характерне для життя сучасного суспільства. Рекреативними слід називати функції, які регулюють інтелектуальну, емоційну, фізичну сферу життя людини, сприяють емоційній розрядці, підтримують душевну рівновагу, позитивний настрій і нормальний психічний тонус, формують оптимальне для активного життя емоційно-психічний стан, розвивають смак, уяву і творчі здібності людини. Така продукція є однією з найбільш маніпулятивних, так як “приковує” біля екранів тисячі людей.

Рекреація – це необхідна умова нормальної життєдіяльності людини, яка компенсує напругу і відновлює сили. Рекреативна функція телебачення особливо відіграє важливу роль у наш час, де стресові ситуації чекають нас на кожному кроці.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Телевизионная журналистика: Учебник. 4-е издание // Т. 31 Редколлегия: Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик, А. Я. Юровский. – М. : Изд-во МГУ, Изд-во “Высшая школа”, 2002. – 304 с.

  2. Свитич Л. Г. Социология журналистики. – М. : ИМПЭ им. А. С. Грибоедова, 2005. – 119 с.

  3. Рохлин А. М. Так рождалось дальновидение. – М. : Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 2000. Части I и 2. Ч.1 – 82 с. Ч.2 – 180 с.

  4. Муратов С. А. Телевизионное общение в кадре и за кадром. – М. : Аспект-Пресс, 2003. – 202 с.

Саєнко Максим,

студент 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Р.М.Вербовий,

старший викладач (БДПУ)
РОЛЬ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ В РОЗВИТКУ ЗМІ
Актуальність. Останнє десятиліття визначається розширенням засобів масової інформації як наслідок активного розвитку ЗМІ нового типу – Інтернет-журналістикою. Поява цього поняття стала можливою завдяки прогресу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій, стан яких впливає одночасно на зміни в системі засобів масової інформації та на розвиток сучасного суспільства в цілому. Інтернет доступний 24 години на добу, майже в кожному куточку світу, що в десятки разів збільшує аудиторію Інтернет-видань.

Ступінь досліджуваності проблеми. Особливостями функціонування мережевих електронних видань у сучасному інформаційному просторі цікавилися такі науковці як М. Кастельс, Дж. Вебстер, В. Вуль, А. Черних, Б. Потятинник, П. Салига та інші.

Специфіка Мережі дозволяє зробити постійну передачу інформації на широку аудиторію, без великих витрат на створення спеціальних редакцій, студій, друкарень тощо. Тобто, майже будь-який бажаючий має можливість створювати особисті засоби масової інформації.

В Інтернеті досі існує відмінність між мережевими виданнями “від журналістики”, і журналістськими виданнями “від Інтернету”. Перші привносять в Інтернет-журналістику професіоналізм та якісність, використовуючи можливості комунікативного простору лише частково. Другі, навпаки, використовують всі можливі якості глобального медіа простору, але ще не встигли виробити особистий мовний стиль. Але слід зазначити, що ці два полюси Інтернет-журналістики швидко зближуються.

Значною особливістю Інтернету є низький рівень вимогливості користувачів до запропонованої інформації. Якщо до газет, радіо і телепрограм глядач більш вимогливий і прискіпливий, то в області Інтернету недуже.

Завдяки Інтернету, засоби масової інформації достатньо розширили свої можливості. Насамперед за рахунок ефективного розвитку зворотного зв'язку з читачами, аудиторією в режимі on-line, а також завдяки збільшеним можливостям контролю за достовірністю інформації, що надається автором.

Інтернет дозволяє залишатися актуальним, оперативно реагуючи на події. Людина, яка працює в Інтернет-журналістиці повинна швидко аналізувати інформацію і задовольняти широкі запити аудиторії в режимі реального часу. Саме тим і складна робота в Інтернет-журналістиці, що тут важлива швидкість.

Важливим в Інтернет-журналістиці є правовий аспект діяльності журналіста. Фактично, журналіст несе відповідальність за опубліковану інформацію, але на практиці це не завжди так. Хоча для Інтернет-журналістів і існує законодавча база, але вона інша, ніж для звичайних журналістів, які працюють у традиційних засобах масової інформації.

Найпопулярнішою, в останні роки, областю Інтернет-джерел інформації стали блоги. Якщо раніше блогери черпали інформацію для своїх сторінок з газет, журналів та екранів телевізорів, то зараз, все навпаки – багато каналів роблять свої репортажі з публікацій різних блогерів.

Інтернет-журналісту, для роботи в комунікативному просторі, достатньо знати основи підготовки і створення первісного шаблону свого проекту, а також вимоги до функцій, які цей проект буде виконувати.

В Інтернеті більшість публікацій створені заради грошей. Публікують не те, що цікаво, а те, на чому можна заробити.

Важливо, щоб інформація, яку підносять людям, була якісною, пізнавальною і цікавою. На жаль, сучасний Інтернет вкритий гарними, але порожніми сайтами, неіснуючою інформацією, неякісними матеріалами – такий собі смітник, який швидше засмічує простори всесвітньої павутини, ніж створює інформаційне різноманіття. Незважаючи на свою специфіку, оnline-журналістика, залишається журналістикою, тобто засобом впливу на громадську думку та свідомість.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Вуль В. А. Электронные издания : учеб. / В. А. Вуль [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook119/01

  2. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе : Пер. с англ. А. Матвеева под ред. В. Харитонова / М. Кастельс. – Екатеринбург: У-Фактория (при участии Гуманитарного ун-та), 2004. – 328 с. (Серия “Академический бестселлер”.)

  3. Потятиник Б. В. Мережеві ЗМІ в Україні: прогноз розвитку / Борис Потятиник // Телевізійна та радіожурналістика : зб. наук. праць / Л. : Львівський нац. ун-т імені Івана Франка, 2009. – Вип. 8. – С. 74–79.



Степаненко Олександр,

студент 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Ю. О. Мельнікова,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЛОВКІВ В ІНТЕРНЕТ-ЗМІ
Актуальність. За останні роки відвідуваність сайтів Інтернет-ЗМІ почала перевищувати тиражі традиційних видань. Поява нових онлайн-ЗМІ сприяє розвитку професійної Інтернет-журналістики, тому Інтернет-ЗМІ і публікації, за допомогою яких створюється читацька аудиторія і утримується її увага, представляє безперечний інтерес для науковців. Важливою метою у вивченні веб-публіцистики є дослідження принципів та особливостей написання заголовків для сайтів Інтернет-ЗМІ.

Заголовок – найголовніша частина новини. Читачі вирішують, яку статтю прочитати, саме по заголовку. Більш того, в 60–80 відсотках випадків саму новину не читають, а формують уявлення про події виключно за заголовками. Тому найважливіша функція заголовка була і є – привернення уваги читача.

На що схожий заголовок в сучасному Інтернет-виданні? Відповісти на це питання непросто, особливості заголовка змінюються від видання до видання. Втім, базові принципи залишаються тими ж. Аналіз новинних заміток Інтернет-видань показує, що з року в рік довжина заголовка скорочується, в цілому, вона прагне до довжини в сім слів.

Якщо заголовок – найважливіший елемент в будь-якому документі, то як же створити правильний заголовок? Дуже важливо орієнтуватися на те, що шукають люди в мережі, обов'язково враховувати інтереси читачів, заголовок повинен викликати бажання прочитати текст цілком, причому, негайно. Вдалі заголовки лаконічні – не довше 5-6 слів, тобто, не більше 50-80 знаків. Короткий заголовок краще сприймається і сильніше вражає. Акцентувати увагу на статті можна за допомогою додаткової інформації в заголовку: цифри, цитати, інтригуючи і жартівливі вставки, заклики до дії і т. д.

Вдалий заголовок не містить складносурядних і складнопідрядних речень. У заголовку не повинно бути незрозумілих слів: нових термінів, діалектизмів, професіоналізмів. Виняток становлять заголовки, які обіцяють розкрити в тексті значення таких незрозумілих слів. Не рекомендується використовувати заголовні букви (це крик в Інтернеті), крім місць, передбачених правилами граматики.

Що ж стосується пошукових систем, то їх уваги удостоюються, в першу чергу, ті матеріалами, які містять в собі не тільки текстову, а графічну і відеоінформацію, так як люди – істоти візуально-сприйнятливі, нам подобається отримувати візуальне підтвердження того, що ми читаємо. Тому, при написанні заголовка до своєї статті, бажано в кінці вказувати наявність додаткового контенту, наприклад: “Пограбування магазину на Хрещатику (фото)” або “Перемога місцевої команди з футболу в міському чемпіонаті (відеорепортаж)”.

Отже, можна сказати, що заголовок – це реклама вашого тексту, а, як відомо, чим краще реклама, тим вище попит на продукцію.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Амзіна О. Новинна Інтернет-журналістика / Олександр Амзіна. – К.: Аспект Пресс, 2011. –

  2. Левінсон Г. Інститут електронної комерції [Електронний ресурс] / Ганна Левінсон. – Режим доступу до блогу : http://www.annalevinson.com.



Сухомлин Леся,

студентка 1 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

ст. викладач Кайда О.С.


ІНТЕРАКТИВНІСТЬ НОВИХ МЕДІА ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ЧИННИКІВ ЇХ РОЗВИТКУ
Актуальність. Передумовою інтерактивного спілкування в Інтернет ЗМІ є, власне, засаднича технологія Інтернету. Добре відомо, що він замислювали в 60-х рр. XX ст. як засіб для спільної праці учених, віддалених один від одного просторово (1969 р. вперше було з'єднано два комп'ютери в Каліфорнійському і Стенфордському університетах). Децентралізова­на структура передбачала рівність всіх учасників у формуванні вільно­го ринку інформації, на якому кожен міг бути однаковою мірою і спо­живачем, і джерелом інформації [2, с. 76].

Ступінь досліджуваної проблеми. Російський дослідник А. Калмиков підтримує думку про те, що діалоговість, інтерактивність закладена в саму технологію WWW, що змушує журналістику відмовлятися від виключно односпрямованих способів комунікації. [2, с. 116].

Мета і методи дослідження. Ані преса, ані радіо чи ТБ не дають аудиторії таких можливостей вибору, такого безпосереднього відгуку і виходу у світ (було б тільки з чим вийти), як це маємо у випадку з Інтернетом. Читачі стають співавторами публікацій у коментарях і на форумах, мають змогу вказувати на фактичні чи мовні помилки, допов­нювати, заперечувати, схвалювати чи оцінювати публікацію. Іноді, такі інтерактивні дискусії міняють партнерів (автора і читача) місцями, а коментар виглядає цікавішим, аніж первісна стаття.

Психологічно Б. Потятиник пов’язує це із посиленим індивідуалізмом й потребою самореалізації дедалі більшої кількості людей. Традиційні ЗМІ не давали такого виходу, оскільки в них домінувала модель спіл­кування “автор − аудиторія” або ж “один з усіма”. Натомість панівну модель Інтернету можна окреслити формулою − “усі з усіма”.

Інтерактивність нових ЗМІ на думку Б. Потятиника виявляється в кількох аспектах:

1. Людина − людина. Читач має розширені можливості спілкуватися з автором та з іншими читачами (е-мейл авторові, чат, форум, комен­тар). Останній, як відомо, з’являється негайно після натиску кнопки “опублікувати” і може бути надзвичайно важливим як в сенсі поліпшення первісного авторського матеріалу, так і щодо доповнення цього матеріалу іншими, альтернативними поглядами.

2. Людина − машина. Цей аспект можна означити в такий спосіб: користувач − машина − автор/редакція. Через лічильник відвідувачів, онлайнові опитування, реєстрацію та інші подібні інструменти автор/редакція отримує статистичну і соціологічну інформацію про ха­рактер своєї аудиторії та поведінку відвідувачів сайту, вносячи певні зміни в контентне наповнення сайту, його дизайн, систему сервісів та в редакційну політику. У такий спосіб відповідає на інформаційну по­ведінку користувача.

3. Людина − машина − людина. Як і в попередньому пункті, відбувається автоматичний збір та узагальнення інформації спеціальними програмами, що відстежують особливості поведінки відвідувачів сай­тів (обрані ними рубрики, розділи, рекламні повідомлення тощо). При цьому машина реагує на дії відвідувачів безпосередньо, автоматично формуючи підбірку або рейтинги найпопулярніших матеріалів (часто на сайтах можна побачити різні версії популярності: матеріали, які читачі найчастіше пересилають своїм приятелям, публікації, котрі вик­ликають найбільше дискусій тощо). Сюди ж можна віднести «хмарин­ку теґів», де розмір ключових слів прямо залежить від кількості звер­тань до відповідних матеріалів [3, с. 38].

Проте, попри очевидні переваги цього виду інтерактивної кому­нікації, є і деякі проблеми. Серед них − спам, що не тільки споживає комп’ютерні ресурси, але й відволікає увагу читачів чи викликає в них роздратування. Боротьба зі спамом має кілька основних різновидів:


  1. усування спаму вручну;

  2. маркування/позначання його саме як спаму;

  3. автоматичне блокування спеціальними програмними засобами.

На багатьох сайтах система коментування вимагає реєстрації відві­дувачів. Однак реєстрація має бути нескладною (ім’я, електронна ад­реса), щоб не відлякувати потенційних учасників дискусій [1, с. 64].

Висновки. Отже, сучасне розуміння інтерактивності охоплює, значною мі­рою, здатність сайту підлаштовуватися он-лайн до поведінки і потреб відвідувача. З іншого боку, відвідувач краще сприймає сайт зі широкими можливостями взаємодії та самореалізації, на­віть якщо він використовує далеко не всі інтерактивні канали. Інтерактивність також тісно пов’язана із швидкістю інформаційної взаємодії.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Землянова Л. Зарубежная коммуникативистика на рубеже веков / Лидия Землянова // От книги до Интернета: Журналистика и литература на рубеже нового тысячелетия.М. : Издательство Московского университета, 2000. – С.6174.

  2. Калмыков А. Интернет-журналистика: учеб. пособие для вузов / А. Калмыков, Л. Коханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.

  3. Потятиник Б. Інтернет-журналістика: навч. посіб. / Борис Потятиник. – Л. : ПАІС, 2010. – 244 с.



Тищенко Олена,

студентка 2 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

ст. викладач Кайда О. С.


ПРОБЛЕМА ПІДХОДУ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМ
Актуальність. Для характеристики змістовного боку і форми мовлення студії потрібні критерії типологізації програм, які безпосередньо стосуються телевізійної творчості і впливу на глядача. До їх числа належать функція, форма, тема, адреса, джерело, ступінь телевізійної переробки матеріалу, причому перелік може бути значно продовжений. Тому постає необхідність у пошуку об'єднуючого принципу.

Ступінь досліджуваної проблеми. Основна проблема, яка постає перед дослідниками при науковому обґрунтуванні розподілу програм, полягає у самому підході до класифікації. Кожна передача має різні аспекти, які неможливо звести до єдиного спільного, як це часто намагаються зробити. Проблема класифікації телевізійних програм неодноразово ставала об’єктом досліджень різних вчених: Е. Багірова, Н. Вакурової, Л. Московкіна, Г. Кузнецова, В. Цвика, А. Юровского та інших.

Мета і методи дослідження. Вибір аспекту класифікації пов'язаний з її завданнями. Наприклад, з техніко-економічної точки зору програми доцільно розподіляти відповідно до ступеню участі студії в їх створенні. З огляду на це виділяють: ретрансльовані (передачі інших студій, включені по трансляції); місцеві (всі передачі, які демонструє студія, за виключенням програм першого типу. Сюди входить її власна продукція, показ кіно- і телефільмів); власні (всі передачі, створені творчим і технічним персоналом студії, окрім теле- і кінофільмів).

Критерії диференціації програм співвідносяться з основними і найважливішими компонентами моделі процесу комунікації: кожному компоненту відповідає диференційна ознака. Схематично це виражається так: мета комунікатора – функція; що передається – зміст; як – форма; кому – адреса повідомлення.

Дослідники виділяють різні підходи до класифікації телевізійних програм. Едуард Багіров класифікує телевізійні програми за функціональним, предметно-тематичним, адресним і жанровим параметрами, а також за формою передач [1,с. 28].

Володимир Падейський пропонує різні підходи щодо аналізу телепрограм: за сферою діяльності (креативний, креативно-технічний, організаційно-технічний, організаційний); за характером управління (монопроект, мультипроект); за специфікою мовлення (подієвий проект, серіальний проект, циклічний проект); за масштабом проекту (ординарні, середні, великі [3, с. 43].

Класифікатор програм, розроблений російськими дослідниками Г. Кузнецовим, В. Цвиком та А. Юровским (щоправда, так і не впроваджений у життя) визначальним принципом розподілу визначає їх соціальну значущість. Автори пояснюють це тим, що кількість частот є обмеженою, тож в ефір повинен виходити лише той продукт, який є суспільно корисним [2, с. 31].

Таким чином, інформаційна (новинна) програма – регулярне повідомлення про поточні події, що складається з 8–14, іноді до 20 епізодів («сюжетів»). Наступний вид − спеціалізована новинна інформаційна програма – набір новин одного профілю (мода, спорт, кримінал, сільське господарство та ін.). Інформаційно-аналітична програма – щотижневе або щомісячне (а іноді і щоденне) коментування подій, що мають значення для аудиторії і відверто суб'єктивне їх трактування. До цього типу відноситься програма “Шустер Live” – виходить щоденно, окрім вихідних.

Публіцистична програма – твір журналістики, що ставить перед аудиторією соціальні проблеми на конкретних прикладах і закликає до їх вирішення. Пізнавально-розважальна програма, найчастіше створється у формі ток-шоу, тобто “розмовного видовища”. Культурно-просвітницька програма – драматургічно збудована розповідь або показ духовних цінностей, створених людством. Дитячі програми – система направлених програм, адресованих глядачам дошкільного, молодшого шкільного, підліткового і юнацького віку. Такий вид як релігійні програми, які відповідають потребам значної частини аудиторії – людям, що сповідають різні релігії. Спортивна програма подає докладні репортажі про матчі, аналіз перемог і поразок спортсменів і тому подібне. Художні (ігрові) кінофільми від однієї до 4–12 серіїв можуть йти як самостійний (в основному розважальний) елемент телевізійного дня.

Висновки. Всі ці програми вимагають для свого втілення серйозних витрат і високої кваліфікації виконавців. Наявність таких програм – підстава для вирішення питання про ліцензування телерадіокомпанії. Як бачимо, підходи до класифікації телевізійних програм кардинально різні. Тому проблема класифікації телепрограм на сьогодні залишається актуальною та невирішеною.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Багіров Еге. Р. Нариси теорії телебачення // М., Мистецтво. – 1978. – З. 95-118.

  2. Кузнецов Г. Телевизионная журналистика./ Г. Кузнецов, В. Цвик, А. Юровский. – М.: Изд-во МГУ; “Высшая школа”, 2002. – 304 с.

  3. Падейский В. Проэктирование телепрограмм / Владимир Падейский. – М. : ЮНИТИ, 2004. – 238 с.


Тінькова Тетяна,

студентка 5 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: А.М. Носко,

ст. викладач (БДПУ)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОНЯТТЯ ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ГАЗЕТНОЇ ПЕРІОДИКИ
Актуальність нашого дослідження продиктована реаліями українського медіапростору, у якому друковані засоби масової інформації виникають та зникають, не залишаючи й сліду в історії. Штампована, одноманітна газетно-журнальна продукція, яка не здатна протриматись в умовах ринкової конкуренції, нічим не вражає читача. Корінь проблеми – відсутність якості як “сукупності споживчих властивостей послуг, що є значущими, суттєвими для споживача” [1, c. 392].

У цьому контексті метою нашої статті є ідентифікація сукупності властивостей, що формують поняття якості сучасної газетної періодики.

Методом дослідження стало зіставлення якості видання сучасної газетної періодики, та їх ідіостилю. Ми розглянули також типові випадки порушень видавничих стандартів у сучасних українських виданнях.

Необхідно наголосити, що з “розвитком інформаційного суспільства […] питання якості видавничого продукту […] не можна уявити без компонента тексту” [1, c. 392]. Отже, одним із головних напрямів поліпшення якості видань, є робота з фахової підготовки журналістів, шліфовку їх літературної майстерності. Журналістський матеріали, які наповнюють номер газети, є результатом професійної діяльності фахового мовця. Саме журналіст повинен знати правила написання тексту, а також усвідомлювати ті функції, які виконуватиме його текст, зокрема вплив свого витвору на свідомість людей. Він зорієнтований на широке коло споживачів, фактично здійснює масовий вербалізований комунікативний акт. Саме за допомогою тексту, журналіст спілкується з читачами, передає своє бачення проблеми, ставлення про неї, або ж інформує про саму подію, яка сталася. Цей вплив є різним і залежить від особливостей читача,специфіки його мислення, готовності до сприйняття інформації, від рівня загальних знань.

Окрім змісту детальну увагу необхідно приділяти й оформленню газети, адже ця єдність “вимагає відповідності всіх її розмірних, графічних та інших елементів внутрішній, літературній формі окремих частин змісту. Тільки за цих умов зміст у газеті набуває потрібної форми. Взаємодія між змістом і формою у газеті – це складний процес, опосередкований як просторовою, так і внутрішньою організацією матеріалів” [2, с. 17]. Отже, іншим напрямками, які потребують уваги на шляху посилення якості – є графічне та художнє оформлення видань.

Проаналізувавши методи показників якості тексту, зробивши порівняльний аналіз періодики газет, та обґрунтувавши рекомендації для авторів та способів і форм редакторського втручання в текст, ми дійшли висновків. По-перше, для кожного виду видавничої продукції, кожного виду тексту існують свої специфічні вимоги до якості. Вони залежать від читацького та цільового призначення тексту чи видання загалом. По-друге, зосереджуючись на якості тексту слід сказати, що він має характеризуватися такими параметрами, як зовнішнє оформлення тексту, читабельність, пізнавальність, та новизна. По-третє провідними в оцінці тексту, з погляду його якості, є комунікативні характеристики, тобто ознаки комунікативності тексту, його контактності з читачем.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка