Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка33/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

ЛІТЕРАТУРА

1 Серажим К. С. Текстознавство : підручник / К. С. Серажим. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. – 527 с.

2. Техніка оформлення газети: Курс лекцій / укл. В. Ф. Іванов. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 222 с.

Черкунов Микола,

студент 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Науковий керівник: Ю.О. Мельнікова,

к. філол. наук, доцент
ТЕХНОЛОГІЇ ПОШИРЕННЯ КОНТЕКСТНОЇ РЕКЛАМИ В ІНТЕРНЕТІ
Актуальність дослідження полягає у тому, що на сьогодні одним із головних способів поширення комерційної інформації є Інтернет. Він дозволяє швидко й легко, а головне без зайвих затрат, розповсюдити інформацію, що зумовлює значний вплив на купівельну поведінку людей.

Мета – дослідити способи (набір і послідовність операцій, їх режими) поширення контекстної реклами за допомогою всесвітньої мережі.

Для досягнення поставленої мети використано низку методів дослідження: узагальнення та спостереження, аналіз.

Інтернет-маркетинг – теорія і практика організації маркетингу в гіпермедійному середовищі Інтернету. Він включає в себе такі методи просування як пошуковий маркетинг (створення та розкручування сайту), Інтернет-реклама (банерна та контекстна реклама), просування в соціальних мережах, блогах і форумах, спілкуватися за допомогою електронної пошти (у тому числі здійснення рекламних розсилок) та вірусний маркетинг, а також відкриває широкі можливості для непрямої реклами та PR.

Основною перевагою рекламних Інтернет-технологій є використання дворівневого підходу, коли окремо розміщується інформація про засіб масової інформації, тобто його офіційний сайт, та рекламні зусилля спрямовані на його просування.

Комплексний інтернет-маркетинг включає контекстну рекламу – рекламу, яка демонструється у відповідності з тематикою пошукового запиту користувача або ж тематикою сторінки, на якій розміщена така реклама.

Контекстна реклама вважається одним з найбільш точних інструментів комплексного інтернет-маркетингу, оскільки дозволяє налаштувати рекламну кампанію на показ оголошень виключно в певний час, користувачам з певного регіону, на певних рекламних майданчиках тощо.

За способом показів контекстна реклама поділяється на пошукову і тематичну.

Пошукова реклама виводиться в результатах пошуку в Інтернеті, на сайті або групі сайтів. Обов'язковою умовою показу пошукової реклами є відповідність до пошукового запиту користувача. Користувачі мережі Інтернет, шукаючи товари або послуги, набирають певні ключові слова в рядках пошукових систем. При виведенні результатів пошуку на першій сторінці відображатиметься саме Ваша реклама. Вона буде показана всім, хто здійснює пошук за цим словом.

Тематична реклама знаходиться на сторінці сайту, що входить до рекламної мережі сервісу, якщо тематика реклами відповідає інтересам користувача. Тематична реклама надається як додаткова інформація до змісту сторінок, які проглядає користувач, тим самим привертаючи набагато більшу цільову аудиторію.

Контекстну рекламу необхідно розміщувати на тих пошукових системах, які домінують на ринках, на які орієнтовано Ваш сайт. При цьому вибір не повинен зупинятися на одній системі контекстної реклами, слід охоплювати максимально велику аудиторію, отже контекстну рекламу необхідно розміщувати так, щоб охопити хоча б 60-70 % цільової аудиторії.

Якщо сайт орієнтовано на міжнародний ринок, то основними гравцями на цьому ринку контекстної реклами є Google і Yahoo. Якщо сайт орієнтовано на внутрішній ринок, то основними пошуковими системами, які пропонують розміщення контекстної реклами в Україні є Google, Yandex, BigMir і META.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Бойчук І. В. Напрями реалізації маркетингових функцій підприємства через застосування Інтернету / І. В. Бойчук // Вісник Хмельницького національного університету: збірн. наук. праць. – Хмельницьк : Вид-во ХНУ, 2009. – Вип. 5. – С. 34–38. – (Економічні науки).

  2. Бутенко Н. В. Основи маркетингу : навч. посіб. / Н. В. Бутенко. – К. : Кондор, 2004. – 140 с.

  3. Дубовик О. В. Концептуальні засади Інтернет-реклами торговельного підприємства / О.В. Дубовик // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 11. – С. 71–76.



Щербаков Мирослав,

студент 3 курса

Научный руководитель: В.А. Панова,

к. пед. наук, доцент (Таганрогский государственный педагогический институт имени А.П.Чехова)


МАНИПУЛИРОВАНИЕ СОЗНАНИЕМ ЧЕЛОВЕКА СРЕДСТВАМИ СОВРЕМЕННОЙ РЕКЛАМЫ
Возможность манипулирования человеческим сознанием является одним из наиболее серьезных и широко обсуждаемых тем нашего времени. Успех манипуляции гарантирован, когда тот, кто ей подвергается, верит, что все происходящее естественно и неизбежно. Если человек под воздействием полученных сигналов перестраивает свои воззрения, мнения, настроения, цели и начинает действовать по новой программе — манипуляция состоялась. А если он усомнился, не поддался и тем самым защитил свою духовную программу – манипуляция оказалась не эффективной [1, с.36]

Простейший и в то же время важнейший пример манипуляции сознанием – реклама. Основная цель рекламы – расположить покупателя к товару и тем самым стимулировать его приобретение. Полагаясь на рекламу, потребитель часто забывает о действительных потребительских свойствах товара и достоверных отзывах о товаре. Таким образом, реклама неосознанно заставляет нас приобретать нужные товары или услуги.

Несмотря на существование множества научных исследований в области рекламы за рубежом и в России ( Дэвид Огилви, В. Музыкант, О. Феофанов, С. Зелинский, работы И. Шварца по внушению и внушаемости), данное направление нуждается в дальнейшем изучении и исследовании, так как воздействие рекламы на человека средствами массовой информации в настоящее время продолжает усиливаться и расширяться.

В нашей работе мы попытались проанализировать использование средств и воздействие основных принципов манипулирования на различные социальные и возрастные группы. Наряду с анализом теоретического материала по проблеме исследования, нами были также использованы методы анкетирования, а также контент анализ рекламных продуктов в средствах массовой информации.



В ходе исследования была разработана анкета, направленная на выявление предпочтения рекламируемых продуктов у различных социальных групп населения. Анкета учитывала возраст, принадлежность к социальной группе, уровень доходов респондентов. В анкетировании приняли участие школьники, учащиеся старших классов школ, студенты старших курсов института. При анализе ответов, о предпочтении рекламируемых продуктов респондентами, учитывали содержание воздействия, временной интервал воздействия, а также принципы манипулирования, лежащие в его основе.

Результаты исследования показали эффективность использования рекламных продуктов для продвижения товаров потребителям. Анализ рекламных продуктов в средствах массой информации показал, что одним из наиболее используемых современными рекламными продуктами принципов манипулирования является принцип авторитета, в широком смысле представленный общепризнанным неформальным влиянием лица или организации в различных сферах жизни.

Однако, на представителей возрастных и социальных групп, принявших участие в анкетировании, одинаковый рекламный продукт оказывал различное влияние, причем, степень его зависело от принадлежности респондента к определенной социальной и возрастной группе. Например, использование солистов известных зарубежных музыкальных ансамблей и рок-групп в рекламных продуктах продемонстрировал низкий уровень воздействия на респондентов пожилого возраста.

Таким образом, результаты исследования подтвердили значимость ориентации каждого рекламного продукта на представителей определенной социальной и возрастной группы.



Результаты исследования также показали зависимость воздействия рекламных продуктов на респондентов от индивидуальных особенностей интеллектуальной и эмоционально-волевой сфер личности, лежащих в основе внушаемости. Особенно это ярко проявляется при сравнении воздействии рекламы на разные возрастные группы респондентов, которые в значительной степени отличаются стойкостью взглядов и убеждений, богатством жизненного опыта, общей критичностью.
ЛИТЕРАТУРА

1. Волкова А.И. Основы психологии рекламы для студентов колледжей . /А.И Волкова. Учебное пособие для студентов колледжей. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005.- С.408

2. Лебедев-Любимов А.Н. Психология рекламы./А.Н. Лебедев-Любимов. 2-е издание .- СПб: Питер: 2007.- С.384

3. Песоцкий Е. А. Реклама и психология потребителя./ Е. А. Песоцкий – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.- С.187


ПСИХОЛОГІЯ
Андрєєнко Катерина,

студентка 2 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти і мистецтв

Наук. керівник: О.В. Фролова, (БДПУ)


АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ З ДІТЬМИ

ТА ПІДЛІТКАМИ
В основі сучасного визначення арт – терапії лежать поняття експресії, комунікації, символізації, з дією яких пов'язана художня творчість людини. Арт – терапія ґрунтується на тому, що створювані продукти художньої творчості здатні допомогти людині зрозуміти себе, розкрити найпотаємніші частинки свого внутрішнього світу і через творчий процес самовираження зробити власне життя яскравим, повноцінним, щасливим

На початкових етапах терапія мистецтвом відбивала уявлення психоаналізу, відповідно до якого кінцевий продукт творчості пацієнта, будь то щось намальоване олівцем, написане фарбами, виліплене чи сконструйоване, розцінюється як вираження неусвідомлюваних процесів, що відбуваються у його психіці [1, с. 5-8].

Арт – терапія – це метод надання психологічної допомоги, де твори мистецтва, або сам процес їх творення, використовується як своєрідний терапевтичний фактор для передачі людських емоцій та почуттів, різноманітних проявів психічної діяльності людини

Сучасна арт – терапія не має обмежень і протипоказань, вона завжди ресурсна і екологічна у плані її застосування. Сьогодні вона з успіхом використовується у психології та педагогіці, соціальній роботі та в бізнесі.

Арт-терапевтичні технології адекватні у використанні для розв’язання проблем комунікативної компетентності, розвитку внутрішньосімейної взаємодії, психічної і гендерної ідентичності членів сім’ї, формування зрілих чоловічих і жіночих структур особистості в подружніх парах, підвищення самооцінки, активності, впевненості в поведінці. В арт-терапевтичному процесі збільшується цінність співпраці як форма внутрішньосімейної взаємодії і формується картина світу сім’ї, що сприяє розвитку власної культури стосунків.

Художня творчість допомагає краще ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти спосіб спілкування із собою [2, с. 54].

Арт – терапія, через створення художнього продукту, допомагає людині відчути себе творцем, сприяє підвищенню особистісної самооцінки, навчає її звільнятися від стереотипів, негативних емоцій та думок, дозволяє розкрити внутрішні сили людини, активізувати свій потенціал. Фантазуючи, і дорослий, і дитина можуть насолоджуватись самим процесом творення, навчатися моделювати способи вирішення складних життєвих ситуацій та переносити їх у реальність, застосовуючи нові соціальні навики налагодження взаємовідносин.

Арт – терапія сьогодні – це і діагностика, це і корекція, це і психотерапія, яка застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи психолога і психотерапевта, а також соціального педагога. .

Групові форми арт-терапевтичної роботи в даний час використовуються дуже широко, особливо в освіті, соціальній сфері, інших областях. Існує ціла низка причин, які примушують арт-терапевтів і фахівців, віддавати перевагу її груповим формам. Групова арт-терапія передбачає не тільки взаємодію з іншими учасниками групи, але і самостійну образотворчу роботу, що робить вплив на динаміку загального процесу. Крім того, поєднуються прагнення учасників до “злиття” з групою і збереження групової ідентичності – з одного боку, і потреба в незалежності і зміцненні індивідуальної ідентичності – з іншого. [3, с. 87-90]

Таким чином ми бачимо, що арт-терапія є ефективним методом оздоровлення, гармонізації розвитку особистості та впливає на її інтеграцію в суспільство і потребує посильного використання і дослідження.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу // Психолог. – 2005. – №10. – С.5–8.

  2. Омельченко І.М. Казки – нев’янучі духовні квіти народу. Комплексна казкотерапевтична програма / І.М.Омельченко, О.А.Федій. – Полтава: ПДПУ, 2005. – 54 с.

  3. Комаровська В.Л. Особливості економічної самосвідомості суб'єктів соціального простору / В.Л. Комаровська // 36. наук праць Рівненського державного гуманітарного університету. -Рівне, 2004. – Вип. 30. – С. 87-90.



Білик Наталя,

студентка 3 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: О.С. Колпакчи,

ст. викладач (БДПУ)
ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОГО ІНФАНТИЛІЗМУ

Однією із актуальних проблем які розглядає психологія є дитячий інфантилізм, питання про те, що ж розуміється під цим поняттям, які є види інфантилізму та способи сумісної праці з інфантильними дітьми.

В дослідженні розглядається інфантилізм, як одна із головних причин формування емоційної незрілості. Дану проблему в різні роки досліджувало багато вчених: В. Ковальов, Г. Сухарьова, А. Томілова, Дж. Антон, М. Гуревич, К. Лебединська, Є. Кириченко та ін.

Мета дослідження: розглянути теоретичний аспект проблеми дитячого інфантилізму

Деякі діти дорослішають повільніше, ніж їх однолітки. Мається на увазі не їх зріст і розмір взуття, а те, що психічні якості у них формуються із запізненням. Властиві цим дітям особливості прийнято називати психічним інфантилізмом.

Термін "інфантилізм" був введений E. Lasegue в 1864 р. Він використовується для позначення особової незрілості, особливо її емоційно-вольових якостей. Такі діти відрізняються наївністю, безпечністю, в них переважають ігрові інтереси і прагнення до задоволень. Вони не здатні до вольових зусиль, не враховують наслідків власних вчинків, не вміють стримувати свої почуття. У інфантильних дітей часто змінюється настрій: від бурхливих проявів радості і захвату вони легко переходять до сліз, ридань і відчаю [1].

Психічний інфантилізм – незрілість особистості з переважним відставанням у розвитку емоційно-вольової сфери та збереженням дитячих якостей особистості.

Розрізняють 4 основні види інфантилізму: гармонійний (простий), дисгармонійний, органічний і психогенний.

Простий гармонійний інфантилізм – рівномірна затримка темпу і фізичного і психічного розвитку, що проявляється в першу чергу незрілістю емоційно-вольової сфери, а потім і особистості в цілому.

Дисгармонійний інфантилізм відрізняється поєднанням ознак психічної незрілості, властивої простому інфантилізму з окремими патологічними рисами, такими як афективна збудливість, конфліктність, брехливість і хвастощі, егоїзм, примхливість, підвищений інтерес до соціальних ексцесів.

Найбільш поширеним варіантом органічного, або психічного, інфантилізму являється інфантилізм, пов'язаний з психоорганічним синдромом. Він розвивається внаслідок органічного ушкодження мозку.

Недостатньо вивченим залишається особливий варіант інфантилізму – психогенний інфантилізм. Цей варіант розглядається як вираження аномального формування особи в умовах неправильного виховання.

Основна трудність, з якою зустрічається психолог або вихователь, – це невміння інфантильної дитини включатися в загальну роботу: вона не намагається виконувати завдання, ставить питання, що не мають відношення до справи. Від завдань таку дитину відволікають і сторонні звуки, і спогади, що несподівано наринули, і кроки в коридорі, і фломастери сусіда, що, природно, затрудняє його навчання, а педагоги відмічають його неуважність.

Діти-інфантили, як правило, невичерпні у фантазіях та іграх, але в навчанні швидко втомлюються і перенасичуються. Дуже важко працювати, коли в класі половина таких дітей, тим паче, що батьки не завжди прислухаються до рекомендацій педагогів, а психолога в школі немає. Насторожує і той факт, що інфантилізм у дитини триває в середній ланці і старшій школі [2].

Проведене дослідження дало можливість розкрити проблему дитячого інфантилізму в психології. На основі дослідження ми дійшли висновку, що робота з інфантильними дітьми повинна будуватися, враховуючи наступні рекомендації:


  • діти люблять бачити, як ростуть їх успіхи, зробіть результати в навчанні наочними;

  • складіть різні по важкості варіанти завдань, позначте їх: легкі, середні, важкі, нехай варіанти вибирають самі учні;

  • дія педагогів на психічно інфантильну дитину реалізується через гру, з нею треба грати у все, що зустрічається в її житті;

  • рекомендується ставити дитині систематичні обов'язки, які вона чітко знатиме, а також добре пам'ятатиме, що їй буде за їх невиконання.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Что такое инфантилизм? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ipulsar.net/main/pages-view-110.html

  2. “Вечный” ребенок [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://buruhina.ru/pedagogika/infantilnye-deti



Богдан Марина,

студентка 4 курс Інституту психолого-

педагогічної освіти і мистецтв

Наук. керівник: Л. Р. Кашкарьова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ДОРОСЛОСТІ

ЯК СПЕЦИФІЧНОГО НОВОУТВОРЕННЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
Сьогодні для батьків і педагогів актуальною є проблема розуміння сучасних підлітків, адже в цьому віці відбувається багато кардинальних змін, пов’язаних з процесом їх дорослішання, яке відбувається в умовах суспільства, що трансформується.

Підлітковий період – період завершення дитинства, виростання з нього, перехідний період від дитинства до дорослості.

Порівняння себе з дорослими та з молодшими дітьми підводить підлітка до висновку, що він вже не дитина, а скоріше за все дорослий.

Аналіз наукової літератури показує, що особливості підліткового віку в цілому, а також особливості формування “почуття дорослості” розглядаються у працях таких вчених як Л. Виготський, Д. Ельконін, Т. Драгунова, К. Поліванова, Л. Слугін, О. Куришева, К. Росс, С. Холл, З. Фрейд, Д. Фельдштейн тощо.

Одним із центральних особистісних новоутворень підліткового віку є почуття дорослості, що виражається через суб'єктивне ставлення до себе як до дорослого, уявлення себе дорослою людиною. Звичайно, підлітку ще далеко до істинної дорослості – і фізично, і психологічно, і соціально. Він об'єктивно не може включитися в доросле життя, але прагне до нього і претендує на рівні з дорослими права.

Почуття дорослості найбільше проявляється у прагненні підлітка до самостійних поглядів, рішень та вчинків. Дане прагнення розповсюджується на спілкування підлітка з дорослими і ровесниками. Важливо, чи визнають вони “дорослість” підлітка. Одним із виявів почуття дорослості є потреба підлітка у самоствердженні.

Однак це є спірним питанням. Деякі автори вважають, що підлітки – це вже не діти, але ще й не дорослі. Інші ж, навпаки твердять, що це ще діти. Так, наприклад, Кемпбелл Росс писав: “Підлітки – це діти, які знаходяться на шляху до дорослого життя. Це ще не юнаки і дівчата, і їхні потреби, в тому числі і духовні, – це ще потреби дітей. Одна з найпоширеніших помилок оточуючих (батьків, вчителів) полягає в тому, що вони вважають підлітків дорослими людьми (молодими, але дорослими). Адже підліткам, як і всім дітям, необхідно знати, що їх люблять і приймають такими, якими вони є, що про них піклуються, що вони комусь небайдужі. Цього часто не розуміють навіть ті, хто покликаний займатися питаннями виховання молоді”.

Аналізуючи різні підходи до дослідження “почуття дорослості”, можна виділити два основних: біологічний і культурно-історичний. У рамках біологічного підходу працювали С. Холл, З. Фрейд та ін. З позицій культурно-історичного підходу проблема підліткової дорослості вивчалася Л. Виготським, Д. Ельконіним, Т. Драгуновою та ін.

Одним з умов виникнення у підлітків “почуття дорослості” виступають відносини довіри і співробітництва в сім'ї. У сім'ях з різною соціальною структурою взаємини дитини з дорослими в момент виникнення “почуття дорослості” встановлюються по різному. Це залежить, перш за все, від стилю виховання, якого дотримуються в сім'ї. Аналізуючи особливості прояву “почуття дорослості” у підлітків-п'ятикласників, Д. Ельконін виділяє дві найбільш суттєві сторони: становлення об'єктивної дорослості, тобто реальної готовності дитини до життя в суспільстві дорослих, і суб'єктивної дорослості – ставлення підлітка до самого себе вже як до дорослого, “його уявлення чи відчуття себе певною мірою дорослим”.

Першим і основним показником “почуття дорослості” служить виникнення у підлітка наполегливого бажання, щоб оточуючі ставилися до нього як до дорослого.

Другий показник “почуття дорослості”, на думку автора, – це наявність у дітей прагнення до самостійності, бажання захистити деякі сфери свого життя від впливу старших, прояв невдоволення при спробах контролювати їх або перевіряти якість їх роботи.

Третій показник існування “почуття дорослості” – наявність своєї лінії поведінки, власних поглядів, оцінок і прагнення їх відстоювати, незважаючи на незгоду дорослих чи однолітків.

Підліток намагається долучитися до життя і діяльності дорослих шляхом наслідування. Спершу він переймає те, що доступніше для нього: зовнішній вигляд і манеру поведінки.

Почуття дорослості підлітків не є обов'язково усвідомлюваним. Однак, воно є специфічною формою самосвідомості представників цього віку, соціальною за змістом та походженням. Будучи закономірною ознакою формування особистості, дане новоутворення виникає у підлітків навіть за протилежних умов виховання дорослими: як авторитарного підходу, регламентації всієї поведінки дитини, так і за умов її значної свободи та самостійності.


Ботук Катерина,

студентка 6 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: Л. Р. Кашкарьова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Старший школяр знаходиться на порозі вступу в самостійне життя. Перед учнями старшого шкільного віку виникає необхідність самовизначення, вибору свого життєвого шляху, як завдання першорядної життєвої важливості. Вибір професії стає психологічним центром ситуації розвитку старших школярів, створюючи в них своєрідну внутрішню суперечку.

Для багатьох ситуація вибору є стресовою. Причиною є той факт, що неповнолітній боїться взяти на себе відповідальність за свої дії, а з іншої – він просто не знає, як грамотно прийняти рішення, щоб воно відповідало його інтересам і цілям.

Кількість професій у наш час вимірюється п'ятизначним числом, проте, за даними різних досліджень, одинадцятикласники можуть назвати в середньому тільки 30-36 професій, тому що профорієнтація частіше за все носить стихійний характер.

Сучасне профорієнтування – це, перш за все, виховання молодої людини як суб'єкта вибору професії і суб'єкта праці, який володіє активністю і самостійністю в поведінці та діяльності, здатністю до ініціативного цілепокладання та планування свого майбутнього.

Старшокласники різними шляхами входять у світ дорослих і засвоюють їхні цінності, але першоджерелом їх безпосередніх вражень і уявлень про світ праці є сім'я та їх оточення: мати, батько, брат, сестра, друзі та інші.

У більшості старшокласників уже чітко виражена диференціація інтересів і переваг тих або інших видів діяльності. Одні полюбляють розумову працю, інші – фізичну, треті – спілкування з людьми, четверті – суспільну роботу, п'яті захоплюються всім по черзі, а шості – до всього однаково байдужі. Не менш різноманітна мотивація старшокласників до праці.

Можна розглянути безліч факторів, які впливають на вибір професії: вплив батьків, друзів та вчителів, статево рольові стереотипи, структура інтересів, вплив масової інформації, інші фактори тощо.

Щоб визначити, які саме фактори більше впливають на вибір майбутньої професії старшокласниками, ми розробили анкету та провели власне емпіричне дослідження.

У дослідженні взяли участь 76 одинадцятикласників Бердянської ЗОШ №20.

Вивчення мотивів вибору професії школярів показало, що значну роль в цьому відіграють соціальні фактори, насамперед вплив оточуючих:



  • 7% учнів вибирають професію під впливом друзів, які більш самостійні;

  • 9% – під впливом масової інформації;

  • 11% – під впливом учителів;

  • 17% – під впливом батьків;

  • 44% – керуючись змістом діяльності;

  • 12% – інші фактори.

Аналіз результатів дослідження показує, що у старшокласників уже зустрічається тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, в них можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, коли є конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальними перспективами (учень бажає навчатися у вузі, а його шкільна успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: старшокласник має власний інтерес, батьки радять інше, товариш – третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками й з референтними дорослими.

Особливістю нинішніх завдань профорієнтації стала проблема свободи вибору, що реально виникла перед значними масами людей. У зв'язку зі свободою вибору виникають деякі етичні проблеми професійного консультування. У профорієнтації етичні проблеми можна розглядати у двох взаємозалежних площинах: з погляду готовності індивіда до вибору й реалізації певної моральної позиції і з погляду готовності профконсультанта надати індивідові реальну допомогу в такому самовизначенні, без будь-якого порушення основних етичних норм взаємодії психолога із клієнтом.

Основним завданням профорієнтаційної роботи практичного психолога зі старшокласниками є допомога кожному з них у прийнятті ефективного рішення, яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як його індивідуальні, так і суспільні потреби.

Вибір професії людиною – це не одномоментний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка