Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка36/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Логопед повинен бути спостережливим, знати основи порушень та їх перебіг з психологічної точки зору, так як враховуючи психологічні особливості логопатів, підбираються методи впливу та створюється індивідуальна програма корекційної роботи.


Таким чином, роль психологічних знань у діяльності логопеда величезна. Науковці працюють у напрямку підвищення психологічної підготовки логопедів, створюючи програми розвиту та підвищення кваліфікації, які сприяють підвищенню рівня компетентності логопеда у галузі психолого-педагогічних дисциплін та покращую ефективність корекційно-розвиваючої роботи.
ЛІТЕРАТУРА

1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М.: Изд-во Мос. ун-та, 1988. – 224 с.

2. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. – СПб. : Питер, 2001. – 368 с.

Таращенко Аліна,

студентка 6 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: Л. Р. Кашкарьова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
В сучасних умовах ринок праці України перебуває у вкрай непростому становищі: роботодавці змушені не тільки оптимізувати витрати за рахунок кадрів, але й висувають більш високі вимоги до претендентів на робочі місця. Таким чином, все більш актуальними стають проблеми працевлаштування випускників вузів, найповнішої реалізації їх професійного та особистісного потенціалу. Молоді спеціалісти, які виходять на ринок праці після закінчення навчальних закладів, неминуче стикаються з різними труднощами, які, в першу чергу, обумовлені страхом перед майбутнім, невпевненістю у можливості реалізації отриманих ними знань. У них з'являється відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед зовнішніми чинниками. Як свідчать дані наукових досліджень, ці страхи не безпідставні. Так, Л. Пінаєва стверджує, що найбільшу кількість безробітних становлять особи віком від 18 до 24 років, що є випускниками навчальних закладів. А від ступеня успішності працевлаштування особистості, від правильно обраного місця роботи і задоволеності цим вибором залежить подальший професійний розвиток особистості, ефективність професійної діяльності молодого спеціаліста, стан його психологічного здоров'я.

Вивченню психологічних проблем працевлаштування молодих фахівців присвячені роботи М. Абгарян, Є. Пилюгіна, О. Бережнової, Ю. Нехаєвої, О. Романенко, Н. Тамарської, В. Полякова, Л. Самойлова.

Мета нашого дослідження – виявити соціально-психологічні проблеми, з якими стикаються молоді фахівці в процесі працевлаштування, та запропонувати шляхи їх вирішення.

Головний метод, який використовувався у процесі дослідження – анкетування. Нами було опитано 30 студентів БДПУ у віці 19-22 роки.

Протягом останніх років у суспільстві з'явився розрив між якістю і рівнем підготовки випускників вищої школи та вимогами, що пред'являються йому роботодавцями. Цей розрив змушує роботодавців шукати і віддавати перевагу випускникам, що мають досвід роботи. Таким чином, сформульована перша психологічна перешкода, або навіть комплекс сучасного студента, який полягає в тому, що відсутність досвіду закриває можливості працевлаштування. У такій ситуації у студента ще на студентській лаві зароджується сумнів у власних силах, своєму майбутньому, що часом призводить до виникнення стресової ситуації, особистісних проблем і розладів.

Відповідь респондентів на перше запитання анкети представлено у вигляді таблиці.



Чи важко випускнику ВНЗ знайти роботу за спеціальністю?

неможливо

можливо, доклавши незначних зусиль

легко

61,5%

38,5%

0%

75% опитаних головною причиною, здатною ускладнити працевлаштування, назвали відсутність досвіду роботи. А на запитання про те, що є важливим для успішного працевлаштування студенти відзначали зв'язки з потрібними людьми, комунікабельність, навички самопрезентації, заповзятість.

Невтішними виявилися і відповіді на запитання “Чи вважаєте Ви одержувані в вузі знання достатніми для успішної трудової діяльності?”. Так, отримані в ході навчання знання вважають достатніми лише 12% респондентів, 88% вважають, що ні.

Ця статистика свідчить про ще одну психологічну проблему: вчорашній студент виходить з вузу невпевненим у своїх силах, вважає себе недостатньо готовим до трудової діяльності, внаслідок чого виникають сильні переживання і тривога за завтрашній день.

Серед причин, які породжують психічні розлади, варто також назвати такі, як нестача інформації про ситуацію на ринку праці, неадекватна самооцінка, завищені очікування молодих здобувачів роботи, прагнення студентів до матеріальних благ,низька мотивація до накопичення трудового досвіду, відсутність навичок самопрезентації, незнання правил проходження співбесід з роботодавцями.

Резюмуючи, можна зробити висновок, що рішення вище названих проблем неможливе без кваліфікованого психологічного забезпечення. Провідну роль може зіграти психологічна служба ВНЗ, основною метою якої є психологічний супровід особистісно-професійного розвитку студентів, вироблення у них об'єктивної самооцінки, психологічної стійкості, зміцнення почуття впевненості у собі як висококваліфікованому фахівцеві з достатнім багажем знань, умінь і навичок. На нашу думку, найбільш ефективно з психологічними проблемами випускників вища школа може впоратися через найбільший “дотик” потенційного кандидату з ринком праці. Введення факультативних курсів, семінарів, тренінгів, активна робота з потенційними роботодавцями здатні значною мірою змінити відношення випускників ВНЗ до пошуку роботи та полегшити болісний процес їх працевлаштування.

Тинькова Дар’я,

Курасова Альона,

студентки 6 курсу Інституту фізико-

математичної та технологічної освіти

Наук. керівник: Л. Р. Кашкарьова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ПЕРШОКУРСНИКІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Вступ до вищого навчального закладу і навчання в ньому супроводжується включенням учорашніх випускників шкіл у нове для них культурно-освітнє середовище, що є пусковим механізмом процесу адаптації. Успішність адаптації передбачає актуалізацію резервних можливостей студентів і їх готовність до подолання різного роду труднощів, що виникають у процесі навчання. І якщо адаптація до майбутньої професії переважно припадає на старші курси, продовжуючись після вступу на роботу, то адаптація до навчальної діяльності й до студентської групи повинна відбуватися якомога раніше, оскільки в іншому випадку виникають труднощі в актуалізації необхідних для успішного навчання й оволодіння професією пізнавальних і особистісних ресурсів. Якщо студент не зможе в короткі терміни освоїти запропоновані вузом вимоги, а також знайти спільну мову і взаєморозуміння з одногрупниками та викладачами, то це, безсумнівно, позначиться на його бажанні вчитися та успіхах у навчанні, що спричинить відчуження від освітнього середовища і відхід від ВНЗ.

Проблему адаптації студентів висвітлювало багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких В. Петровський, О. Симоненко, Е. Еріксон та інші. Увага дослідників в основному зосереджувалася на вивченні різноманітних факторів, у тому числі й особистісних властивостей, які спричиняють процес дезадаптації першокурсників.

Проте, чи впливає вибір факультету на більш швидку адаптацію першокурсників? Чи можемо ми стверджувати, що студенти-філологи повинні швидше адаптуватися до навчання, ніж студенти технічних спеціальностей, бо вже с першого курсу вони дуже багато читають? Чи насправді студенти-психологи швидше, ніж інші студенті, адаптуються в групі, бо вони по професії мають бути більш комунікабельними, ніж інші? Шукаючи відповіді на ці запитання, ми провели дослідження за методикою Т. Дубовицкої “Методика дослідження адаптованості студентів у ВНЗ”.

У результаті проведеного нами емпіричного дослідження, в якому взяли участь студенти-першокурсники інституту фізико-математичної та технологічної освіти (ІФМТО), інституту філології і соціальних комунікацій (ІФСК), інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв (ІППОМ) та факультету фізичного виховання (ФФВ) Бердянського державного педагогічного університету, ми отримали такі дані.

Позитивна соціальна адаптація в групі студентів технічних спеціальностей складає 86%, студентів-філологів – 74%, студентів-психологів – 84%, студентів-спортсменів – 94%.

Обробляючи дані з дидактичної адаптації, ми виявили, що студенти технічних спеціальностей пристосувалися до навчання на 56%, студенти-філологи – на 53%, студенти-психологи – на 48%, студенти-спортсмени – на 47%.



Можна зробити висновок, що не завжди вибір факультету впливає на більш швидшу адаптацію першокурсників; багато що залежить від індивідуальних особливостей самих студентів. За результатами дослідження найбільш соціально адаптованими виявилися студенти ФФВ, найменш – студенти ІФСК. Швидше адаптуються до процесу навчання студенти ІФМТО, повільніше – студенти ФФВ.

Завдання викладацького складу, кураторів, студентів старших курсів – створення першокурсникам психологічно сприятливої атмосфери для навчання. Необхідно прищеплювати їм любов до майбутньої професії, формувати позитивну “Я-концепцію”, ширше використовувати у навчальному процесі проблемні методи, вдосконалювати систему заохочень, вивчати проблеми, пов'язані з адаптацією, взяти під контроль випадки вибуття студентів із навчального закладу, аналізуючи при цьому причини відсіву.

Хайло Ірина,

студентка 5 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: О.В. Горецька,

канд. психол. наук, доцент (БДПУ)
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО МАЙБУТНЮ СІМ’Ю

В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Підготовка до сімейного життя – складний цілісний процес, показником результативності якого є готовність молодих людей правильно будувати свої взаємини у подружньому житті.

У психолого-педагогічній науці накопичений достатній обсяг теоретико-емпіричних знань про сучасну сім’ю (Ю. Алешина, А. Варга, Т. Говорун, С. Голод, І. Дубровіна, З. Кисарчук, Е. Соколова, А. Спиваковская, А. Прихожан, І. Трухін, А. Черников, Э. Ейдеміллер, В. Юстицкис, М. Bowen, S. Mimuchin, V. Satir), які стимулювали інтерес до дослідження проблеми формування різних аспектів готовності до одруження. Разом з цим, спеціальних досліджень, які б торкалися психологічного аналізу уявлень молоді про майбутню сім’ю, мало, тоді як ця проблема є дуже важливою складовою підготовки молодого покоління до сімейного життя.

Аналіз наукової літератури і життєва практика свідчать про те, що молодята часто зазнають труднощів, обумовлених їх психологічною непідготовленістю: низьким рівнем психологічних знань, не сформованістю якостей сім’янина, невмінням вирішувати міжособистісні проблеми, нездатністю проявляти емпатію, взаємоповагу, турботу. Все це викликає у них незадоволення, розчарування, невпевненість у собі, небажання разом з партнером налагоджувати сімейні взаємини, зниження мотивації шлюбу.

У період юності, виникають психологічні передумови для створення сім’ї: потреба в коханні, сексуальна орієнтація, незалежність від батьків у виборі подружжя і рішення одружитися тощо. Труднощі в шлюбі найчастіше виникають через невміння вирішувати міжособистісні проблеми, невміння турбуватись про когось, окрім себе, через невірні уявлення молодих людей про розподіл ролей чоловіка і жінки в родині.

Ґендерна ідентичність – аспект самосвідомості, що описує переживання людиною себе як представника визначеної статі, є одною з базових характеристик особистості і формується в результаті психологічної інтеріорізації чоловічих або жіночих рис, у процесі взаємодії “Я” та інших, у ході соціалізації [1, с. 77].

На формування особливості ґендерних уявлень юнацтва про майбутню сім’ю впливають такі фактори: приклад батьківської сім’ї, дублювання їх ролей, сімейна мотивація, власні уявлення про майбутнього чоловіка чи дружину, які часто не співпадають з реальністю.

Результати проведеного емпіричного дослідження показали, що родина представляє для молоді важливу життєву цінність. Тип ґендерної ідентичності, що поділяться на маскулінний, фемінний і андрогінний типи, суттєво впливає на систему сімейних цінностей молоді, на погодженість рольових очікувань і сподівань у шлюбі.

Ґендерні особливостей уявлень про майбутню сім’ю в юнацькому віці відрізняються недостатньою повнотою, розбіжностями в поглядах юнаків і юначок, заниженою оцінкою себе як майбутнього чоловіка і дружини.

Визначена вузькість образів у таких аспектів шлюбно-сімейних уявлень юнаків як: уявлення про якості ідеального чоловіка і жінки, мужності і жіночності, ґендерної ідентичності, сімейних ролях і їх розподілі між чоловіком і дружиною. Особливо ж неповними є уявлення молодих людей про функції сім’ї й організації сімейного життя. Розходження виявляються в розумінні юнаками і дівчатами понять «мужність» і «жіночність», трактуванні змісту деяких сімейних ролей, уявленнях про значимості ролей чоловіка і дружини. Розходження між юнаками і юначками виявляються також у їхньому оцінюванні своїх можливостей в області сімейного життя. У цілому самооцінка молоді в цій області є невисокою. Велику впевненість у своїх можливостях демонструють юнаки в питаннях, що стосуються забезпечення основних цінностей сім’ї і виконання сімейних ролей, меншу – у питаннях, пов’язаних з оцінкою розвиненості в собі якостей зразкового чоловіка і дружини і якостей, що характеризують мужність – жіночність.

Виявлені особливості ґендерних уявлень молоді свідчать про недостатню обізнаність юнаків та юначок про шлюб та сім’ю, неправильні, нереалістичні погляди на сімейні питання які, позначаються на їхньому ставленні до інституту сім’ї в цілому, що необхідно враховувати в процесі цілеспрямованої підготовки молоді до сімейного життя.


ЛІТЕРАТУРА

1. Говорун Т. В. Ґендерна психологія : навчальний посібник / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2004. – 308 с.



Хоменко Ганна,

студентка 6 курсу факультету

економіки та управління

Наук. керівник: Н.В.Жук,

к. псих. наук, доцент(БДПУ)
ПРИЧИНИ НЕУСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ТА ШЛЯХИ

ЇХ ПОДОЛАННЯ
Актуальність дослідження.Успішність в навчанні студентів є одним з провідних факторів, що впливають на їх психологічно-емоційний стан, рівень засвоєння професійних знань, умінь і навичок, особливості становлення як професіоналів і кар’єрну успішність протягом життя. Дослідження причин неуспішності студентів набуває особливої актуальності в умовах підвищення частки самостійної роботи після впровадження Європейської кредитно-трансферної системи в українських ВНЗ і жорсткої конкуренції на ринку праці.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблема навчальної діяльності студентів знайшла відображення у психолого-педагогічних дослідженнях вчених І. Беха, О. Асмолова, Г. Балла, Л. Виготського, П Гальперіна, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, В. Гриньова, В. Сластьоніна та інших. Питання про причини неуспішності студентів залишається відкритим і потребує подальшого вивчення.

Метою дослідження є розкриття основних причин неуспішності студентів у вищій школі і розробка дидактичних засобів, які необхідні для її попередження. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, дослідження даних психологічного опитування, індукція та дедукція.

Серед причин неуспішності студентів психологи відзначають наступні: низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій; недисциплінованість і неорганізованість; несистематична самостійна робота, що знижує її ефективність; лінощі, пасування перед труднощами; емоційна нестабільність і високий рівень тривожності; відсутність самоідентифікації з роллю “студент”; наявність прогалин у знаннях; надання переваги відпочинку, веселощам тощо[2, с.98].

У 2008 – 2009 роках Харківському педагогічному університеті було проведено опитування близько 550 студентів. Студентам було задано три запитання, першим з них було “Чи подобається Вам навчатися в університеті?”. Результати опитування показали, що лише 38,3% відповіли на питання позитивно, 13,0% відповіли “Вчитися не подобається” і 48,7% студентів обрали варіант “Важко відповісти” [1, с.184]. Проаналізувавши відповіді можна зрозуміти, що рівень задоволеності студентів навчально-виховним процесом є низьким, звідси витікає проблема низької мотивації студентів, що негативно відзначається на їх успішності.

Друге запитання було таким “Чи маєте Ви труднощі у навчанні?” Виявилось, що тільки 3,1% опитаних студентів мають значні труднощі в навчанні, 40,6% респондентів зазначили, що їм нелегко вчитися, 34,4% з них мають незначні труднощі, 21,9% труднощів із навчанням не мають [1, с.185]. Навчання у ВНЗ не є легким для студентів, рівень навчального навантаження є досить високим, в таких умовах сподіватися зменшення кількості студентів, що не встигають, не доводиться. Третє запитання було сформульовано як прохання для студентів виділити з наведеного переліку труднощів у процесі навчання ті, які для них є найбільш значущими. На перше місце студенти поставили великий обсяг інформації, яку необхідно запам`ятовувати, на друге – недостатньо сформовані вміння вчитися та організовувати свою навчальну діяльність, на третє – нестачу часу на підготовку до занять. Менш значущими студенти вважають такі фактори: труднощі в осмисленні інформації, котра подається в лекціях; нестача літератури для підготовки до занять; незручний розклад і режим занять; різні вимоги викладачів і найменш важливим – недостатню кількість методичних рекомендацій з наукової організації праці[1, с.186]. Аналіз переліку труднощів вказує на те, що студентам властиво шукати їх причини переважно в зовнішніх обставинах, поза собою, тоді як більшість з названих труднощів зумовлені відсутністю сформованої власної системи навчальної праці, навичок використання раціональних прийомів навчальної діяльності.



Висновок. Більшість студентів не вміють адекватно оцінити причини власних труднощів у навчанні, які здебільшого виникають через відсутність сформованих навчальних умінь і слабко розвинуту здатність до управління навчальною діяльністю. Неадекватна оцінка труднощів, нездатність визначити їхні дійсні причини знижують інтерес студентів до навчання, формують байдуже чи негативне ставлення до нього. Шляхи усунення причин неуспішності студентів: систематичний контроль і оцінка результатів самостійної навчальної роботи студентів, виховання культури мислення студентів, збільшення варіативної частки навчальних планів, розвиток творчості студентів на всіх етапах професійного навчання, розвиток системи психологічної і методичної допомоги неуспішним студентам.
ЛІТЕРАТУРА

1. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. – Вип. 39. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. – 250 c.



Черезова Анастасія,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Н.Ю. Панова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТІВ
Актуальність проблеми. Студентська молодь є особливою соціальною групою, яка має притаманні лише їй специфічні особливості: більший обсяг активного соціального вмісту життя та діяльності, основний вид діяльності – навчання та пов'язані з ним проблемні ситуації, академічні стресові фактори, вибір професії та становлення фахівця, залежність від батьків, житлова невлаштованість тощо.

У сучасних умовах проблема психічного здоров'я студентської молоді як соціальної групи, на жаль, залишається не вирішеною. Це свідчить про необхідність звернення серйозної уваги на проблему психічного здоров'я молоді саме в період навчання.



Метою дослідження є аналіз соціально-психологічних чинників, які впливають на розвиток психічного здоров'я студентів під час навчання у вищому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Аналіз наукових досліджень свідчить, що відповідний рівень психічного здоров'я особистості формується під дією певних умов та залежить від чинників, що визначають характер його формування. Сучасна психологія вивчає дві групи чинників, які впливають на психічні явища: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки, та внутрішні – суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі [2].

Соціально-психологічним чинникам психічного здоров'я у своїх дослідженнях значне місце відводять Р. Сірко (сімейно-побутові чинники); Н. Творогова, І. Лаврова, B. Нечаев (соціометричний статус), Ю. Орлова С. Семичев, І. Базима, Т. Грузєва, Т. Кульчицька, В. Розін (навколишнє середовище, економічні та екологічні кризи, індустріалізація, урбанізація, міграційні процеси); Б. Братусь, С. Тромбах (умови праці, освіти, втрата роботи тощо), Л. Балабанова (особливості адаптації студентів), Л. Петровська та Е. Полякова (соціальна складова у сприйнятті здоров'я студентів), М. Панасик (соціально-економічні та соціально-психологічні чинники стресу у навчальному закладі) та інші.

Таким чином, група зовнішніх (соціальних) чинників, що визначає розвиток психічного здоров'я молоді, включає особливості макро- й мікросередовища, в тому числі соціальні, економічні, сімейно-побутові чинники, психолого-педагогічні умови під час навчання тощо [1].

Розвиток особистості відбувається безпосередньо при взаємодії, насамперед, з найближчим мікросередовищем, а через нього – з макросередовищем. Тому ми зосередились на вивченні взаємодії індивіда з визначальним у студентському віці рівнем соціального середовища – мікросередовищем.

Дослідженнями встановлено, що вирішальний вплив на розвиток психічного здоров'я в студентському віці мають соціально-психологічні чинники, пов'язані з умовами організації навчального процесу, соціально-психологічним аспектом здоров'я сім'ї, спілкуванням із найближчим оточенням.

Серед цих чинників визначальну роль мають: професійне самовизначення (частина студентів вступає до ВНЗ за вказівкою батьків, за компанію, за необхідності отримати диплом, що сприяє розвитку незадоволеності як собою, так і навчальним процесом, що призводить до появи психологічних проблем); положення в групі (несприятливий психологічний клімат, непорозуміння, психічна напруженість в групі провокують появу внутрішньо особистісного конфлікту, зниження самооцінки, стресові реакції); сімейні проблеми (напруженість у стосунках з батьками, фінансові проблеми сім’ї, віддаленість від близьких провокує загрозливу життєву ситуацію); спілкування з найближчим оточенням (порушення стосунків з викладачами, студентами, адміністрацією призводять до появи психологічних проблем); соціальне здоров’я індивіда (відсутність прояву соціальної активності сприяє зниженню самооцінки, підвищенню рівня тривожності, толерантності до стресу) [3].



Висновки. Розвиток психічного здоров’я особистості значною мірою детермінується низкою тісно пов’язаних між собою соціально-психологічних чинників, що впливають на макрорівні соціального середовища і є вирішальними у студентському віці (навчальне середовище, сім’я, найближче оточення).
ЛІТЕРАТУРА

1. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: підручник / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К. : Либідь, 2004. – 576 с.

2. Психологічний словник // За ред. B.I. Войтка. – К. : Вища школа, 1982. – 216 с.

3. Соціально-психологічна профілактика стресів та стресових розділів в учнів та студентів / за ред. В.Г. Панка, І.І. Цушка. – К. : Ніка-Центр, 2007. – 164 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка