Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка37/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Шатіло Дар’я,

студентка 2 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: Т.П. Малихіна,

к.психол.н., доцент (БДПУ)
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ТЕМПЕРАМЕНТОМ І УСПІШНІСТЮ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Успішність у певному виді діяльності є запорукою людського щастя. Саме тому підходити до вибору професії треба ґрунтовно, з урахуванням індивідуальних властивостей особистості, однією з яких є темперамент.

Темпераментом називають сукупність властивостей, що характеризують динамічні особливості протікання психічних процесів та поведінки людини, їх силу, швидкість, виникнення, припинення та зміну. [3, с. 394]

Як відомо, ще Г. Сковорода висловив ідею сродної праці, яку у спрощеному вигляді можна подати так: якщо кожен буде займатися тією справою, яка йому до душі, то суспільство стане кращим. Тому зв'язок між темпераментом і успішністю в певному виді діяльності потребує дослідження.

3в'язок особливостей індивідуального стилю діяльності з властивостями нервової системи, а, значить, і з певним типом темпераменту, досліджувався у працях Г. Дикопольської, О. Копитова, А. Коротаєва, Є. Климова та С. Маствіліскер, Б. Теплова, В. Мерліна.

Метою нашого дослідження стало теоретичне обґрунтування зв’язку між темпераментом та успішністю у професійній діяльності.

Дослідженнями встановлено, що темперамент впливає на спосіб виконання діяльності. Так, наявність інертності (характерна для флегматика) забезпечує схильність до зосередженості на певній справі, доведенні розпочатого до кінця.

Особлива рухливість сангвініка може принести додатковий ефект, якщо робота вимагає зміни об'єктів спілкування, роду занять, частого переходу від одного ритму життя до іншого. Люди, які відзначаються, слабкою нервовою системою – меланхоліки – сильніше мотивовані на виконання простіших дій, ніж решта. Тому вони менше втомлюються і дратуються від їх повторення. Більше того, оскільки люди зі слабкою нервовою системою більш чутливі до зовнішніх впливів, то їм притаманна висока спостережливість, уважність до емоційних станів інших людей. [1, с.203]

Варто сказати, що для представника кожного типу темпераменту існує ряд професій, в яких він був би найбільш успішним.

Таким чином, холерик може досягти успіху лише якщо діяльність буде вибудувана за проектним типом (фахівець береться за певну задачу, вирішує її від початку до кінця, і потім починає розв’язувати зовсім нову) і він працюватиме за власним графіком:репортер, ведучий радіо і телебачення, режисер, менеджер.

Меланхоліки успішні в діяльності, що вимагає уваги до деталей і спостережливості, але не пов'язана з великою кількістю спілкування (письменник, художник, кінокритик, програміст, бухгалтер, архітектор, учений). Йому варто вибирати професії, ефективність діяльності яких оцінюється за якісними показниками.

Стабільна працездатність сангвініка практично не залежить ні від зовнішніх, ні від внутрішніх факторів, що дозволяє йому успішно реалізуватися в багатьох професіях: педагог, адміністратор, журналіст. Комунікативні здібності представникові цього типу темпераменту дозволяють стати хорошим керівником.

Незворушність флегматика корисна у всіх сферах діяльності, де потрібно холоднокровно проаналізувати ситуацію і прийняти рішення: диспетчер, лаборант, агроном, інженер, системний адміністратор, ювелір, коректор.

Отже, особливості типу темпераменту – важливий фактор, що визначає успішність людини у певному виді діяльності. Тому його необхідно враховувати під час вибору професії. Адже особливості нервової системи іноді унеможливлюють оволодіння певним видом діяльності. Наприклад, флегматику протипоказана професія ведучого, адже вона вимагає постійного переключення на нових людей. Проте недоліки темпераменту можуть компенсуватися сформованими рисами характеру, спеціальною підготовкою, вольовими зусиллями та оволодінням особливими способами виконання дій.
ЛІТЕРАТУРА

1. Загальна психологія: [навч. посіб.] / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. – К. : ЦУЛ, 2012. – 296 с.

2. Климов Є. О. Індивідуальний стиль діяльності / Психологія індивідуальних відмінностей: [тексти] / під ред. Ю. Б. Гіппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: Вид-во МДУ, 1982. – 401 с.

3. Р. С. Немов Загальні основи психології [підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл ] / Роберт Семенович Немов. – М. : Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2003. – 688 с. —( Загальна психологія, т. 1)



Шевченко Інна,

студентка 5 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: Л. Р. Кашкарьова,

к. психол. н., доцент (БДПУ)
ВІКОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСПРИЙНЯТТЯ ПІДЛІТКІВ
Психічні характеристики будь-якого віку визначаються конкретно історичними умовами, в яких здійснюється розвиток індивіда, характером його виховання, особливостями його діяльності та спілкування. Особливості підліткового віку визначаються конкретними соціальними обставинами і, перш за все, зміною місця підлітка в суспільстві, коли він суб'єктивно вступає у нові відносини зі світом дорослих, зі світом їх цінностей, що складає новий вміст його свідомості, формуючи таке психологічне новоутворення цього віку як самосвідомість, яка містить, у свою чергу, самосприйняття.

У сучасній психології проблему впливу зовнішнього на внутрішнє (зокрема соціального оточення на особистість) досліджували Б. Ананьєв, Л. Анциферова, І. Бех, А. Брушлінський, М. Боришевський, В. Давидов, С. Максименко, К. Поліванова, В. Слободчиков, І. Чеснокова, Т. Яценко та інші. Проте недостатньо висвітленим залишається питання про вплив процесу соціалізації на формування самосвідомості особистості в онтогенезі.

Мета нашого дослідження: виявити вікові психологічні особливості самосприйняття підлітків.

Експериментальною базою дослідження виступила загальноосвітня школа № 25 міста Дніпропетровськ. До загальної вибірки увійшли підлітки 12-13 років у кількості 28 осіб, із них: 14 жіночої та 14 – чоловічої статі.

У результаті емпіричного дослідження виявлена тенденція зростання ролі однолітків, як агентів соціалізації особистості підлітків, і послаблення у цьому процесі позицій родичів (батьків).

У соціальних взаєминах відмічається виокремлення, як особливо значущих, етико-морального й гностичного аспекту. Це відображає фіксацію підлітків на оцінці духовно-моральних та інтелектуальних якостей в іншій людині. У ціннісній структурі “Я” виявлено стабільно високі значення абсолютного ціннісного статусу й домінування ціннісно-цільових і ціннісно-інструментальних ресурсів. Простежується розширення кола агентів (“зірки”, літературні та кіногерої).

Орієнтація 12-13-річних підлітків на взаємодію з молодшими за себе дітьми, свідчить про певну інфантилізацію.

У сфері емоційно-комунікативних ставлень домінують акценти, пов’язані з оцінкою якостей іншої людини крізь призму її корисності та зовнішності.

Аналіз особливостей самовідношення підлітків встановив, що у них спостерігається високий рівень глобального самовідношення, що відображає процес поступового ускладнення й поглиблення самопізнання, розвитку рефлексивного мислення. У підлітків 12-13 років, завдяки віковій кризі, крім гіпертрофічної значущості нових образів “Я”, спостерігаються коливання у стабільності самоповаги, самоінтересу, очікуваного позитивного ставлення до себе з боку інших.

Показники рис особистості, які складають психологічний портрет певного типу акцентуації, закономірно пов’язані на рівні значущості з особливостями самовідношення. Змістове наповнення цих зв’язків залежить від характеристики типу акцентуації підлітків.

Самовідношення підлітків виявляється у їх “Я-концепції”. Так, у 100% підлітків на перше місце у структурі “Я-концепції” виступають соціальні та особистісні самовизначення.

Соціальна ідентичність підлітків виражається в тому, що більшість учнів на перше місце ставлять сімейні й міжособистісні ролі. Друге місце у самовизначеннях посідають професійні ролі. Третє місце за частотою самовизначень посідає сфера дозвілля. Майже всі підлітки визначають свою належність до певної нації.

Особистісна ідентичність підлітків виражається в тому, що і дівчата, і хлопці для самохарактеристики застосують фемінні, маскулінні та нейтральні характеристики.

У структурі “Я-концепції” підлітків велике значення має стать. Майже всі учні вказують гендерну рису як провідну. Проте, це більше пов’язано зі статево-фізіологічними відмінностями підлітків, ніж зі статево-психологічними. Гендерно виокремлене самовідношення не займає провідного місця у структурі “Я-концепції” підлітків.

У підлітків не виявлено яскраво виражених маскулінних або фемінних характеристик. Проте, в незначній мірі ці характеристики присутні у всіх учнів. Такі результати свідчать, що психологічну стать підлітків можна визначити як андрогінну. У них ще не склалися гендерні стереотипи. Також ми виявили, що у 100% підлітків нашої вибірки психологічна стать відповідає фізіологічній.

Результати емпіричного дослідження підтвердили гіпотезу, що самосприйняття підлітків є онтогенетичним утворенням, що характеризується віковими психологічними особливостями, які формуються у процесі соціалізації особистості в умовах індивідуальної соціальної ситуації розвитку та провідної діяльності під впливом переживання вікової кризи.



Шутак Надія,

студентка 4 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: В. В. Чумак,

к.психол.н., доцент
ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА

ЗІ СТУДЕНТАМИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВНЗ
Інформатизація освіти в Україні – один з найважливіших механізмів, що охоплює основні напрямки модернізації освітньої системи. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають перспективи для підвищення ефективності освітнього процесу. Праці багатьох вчених (М. Жалдак, Л. Колісник, О. Коміссарова, Ю. Машбиць, Е. Носенко, М. Смульсон та інші) спрямовані на дослідження можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та створення систем комп’ютерного навчання, але залишається нерозв’язаною проблема особистого спілкування викладача зі студентами при впровадженні дистанційних технологій у навчальний процес ВНЗ. При використанні інформаційно-комунікаційних технологій інтенсивнішим стає пошук способів посилення інтерактивності навчального процесу у зв’язку і з просторовою віддаленістю викладача і студента один від одного і відсутністю безпосереднього візуального контакту, браком можливості отримувати невербальну інформацію та застосувати її для забезпечення розуміння. Ця ж обставина – ізольованість учасників процесу одне від одного і обмежені можливості спостереження й отримання інформації – є причиною такої проблеми: труднощів збору інформації про індивідуальні характеристики студента (емоційні, особистісні, когнітивні тощо). Ці характеристики є необхідними для забезпечення адекватності навчальних впливів і ефективної підтримки студента в процесі навчання [1–3].

За результатами опитування студентів (в якому брали участь студенти (стаціонару) першого і другого курсів (технологічний напрям) Інституту фізико-математичної і технологічної освіти при Бердянському державному педагогічному університеті) було виявлено, що майже 90% студентів виявили бажання об’єднати традиційне навчання із дистанційним. В той же час, приблизно 70% студентів цього ж інституту вважають, що дистанційна освіта не зможе повністю задовольнити природну потребу у спілкуванні студентів з педагогами та своїми одногрупниками. Приблизно 10% студентів надають перевагу традиційним засобам навчання. Це пояснюється тим, що деякі студенти мають слабкі знання з інформатики та недостатні навички роботи з комп’ютерною технікою.

Багато хто з дослідників (Бугайова Н., Депутат В., Коміссарова О. Ю., Машбиць Ю., Смульсон М., Цап В. та ін.) занепокоєний проблемою ізоляції студента і негативними емоціями, викликаними почуттям самотності [1–3]. Для подолання проблеми пропонується активніше застосовувати синхронний тип комунікації у навчальних мережах і середовищах. У чаті умови спілкування максимально (наскільки це можливо) наближені до природних і дають чудову можливість для соціалізації, для командної роботи, для надання допомоги один одному тощо. На нашу думку дана проблема може бути у повній мірі розв’язана завдяки об’єднанню традиційного навчання у ВНЗ із елементами дистанційного.

Результати дослідження доводять, що більшість студентів стаціонарної форми навчання надають перевагу такій моделі навчання, яка по суті змішує дистанційне і традиційне навчання. Хоча ця модель і не реалізує потенційні можливості дистанційного навчання, але вона розв’язує зазначену у роботі проблему.


ЛІТЕРАТУРА

1. Коміссарова О. Ю. Психологічна підтримка студентів за допомогою телекомунікаційних технологій / О. Ю. Коміссарова, М. Л. Смульсон // Теорія та методика електронного навчання : збірник наукових праць. – Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ, 2010. – С. 117–126.

2. Смульсон М. Л. Інтелектуальний саморозвиток у віртуальному освітньому середовищі: зміна парадигми / М. Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології : Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Т. 8, вип. 6. – С. 250–259.

3. Телекомунікаційні технології у навчальному процесі : методичні рекомендації [Електронний ресурс] / [М. Л. Смульсон, Н. М. Бугайова, В. В. Депутат, О. Ю. Коміссарова, Ю. І. Машбиць, В. Й. Цап]; за ред. М. Л. Смульсон. – К., 2009. – Режим доступу : http://www.psy-science.com.ua/Recommendation/



Яготинцев Сергей,

студентк2 курса

Научный руководитель: Г.А. Дорофеева,

к. психол. н., доцент (ФГБОУ ВПО “Таганрогский

государственный педагогический

институт имени А.П.Чехова”)


НЛП КАК ТЕХНОЛОГИЯ ЭФФЕКТИВНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ
Эффективное общение — это не просто передача информации. Для оптимального взаимодействия важно не только уметь говорить, но еще уметь слушать, слышать и понимать, о чем говорит собеседник. Эти способности каждый человек развивает в себе самостоятельно, изначально учась у людей, которые нас окружают и прежде всего у родителей. Одним из способов, помогающих в эффективном воздействии в общении, является нейролингвистическое программирование (НЛП).

Данное теоретическое исследование посвящено некоторым аспектам эффективного общения с собеседником при помощи НЛП. В последние годы нейролингвистическое программирование обретает все большую популярность среди большого числа людей и применяется во многих сферах: в медицине, обучении, менеджменте в бизнесе и др.

Актуальность выбранной темы исследования обуславливается тем, что НЛП все больше охватывает сферу социального общения. С возникновения, нейролингвистическое программирование развивалось в двух направлениях:1) изучение шаблонов мастерства во всех областях человеческой деятельности; 2) овладение эффективными мышлением и коммуникациями, которыми обладают выдающиеся люди. Методы НЛП применяются в практике управления.

Обращаясь к истории вопроса, мы видим, что методику НЛП в начале 70-х годов прошлого столетия разработали два молодых американских исследователей из Калифорнийского университета – ассистент профессора лингвистики Джон Гриндер и студент-психолог Ричард Бендлер. Познакомившиеся с методом коллеги, были не однозначны в его оценке. Одни считают его психологической методикой, другие – областью программирования. По словам самих создателей, нейролингвистическое программирование представляет собой всего лишь эффективный способ мышления и коммуникации. [1, с. 3]

Целью исследования данной работы является теоретическое рассмотрение технологий воздействия на человека, через язык НЛП – общения. Методы исследования заключаются в выявлении мыслительных стратегий человека при помощи анализа его речевых паттернов и невербальных реакций.

В ходе исследования были выявлены основные эффективные приемы для успешного общения с собеседником: Прием «имя собственное», который основан на произнесении вслух имени (или имени-отчества) человека, с которым вы разговариваете. И это не только вежливость. Звук собственного имени вызывает у человека не всегда осознаваемое им чувство приятного; Прием «зеркало отношения» – доброе и приятное выражение лица, легкая улыбка невольно притягивают к вам людей. Следует заметить, что эффект указанного механизма не зависит от того, желает или не желает ваш партнер иметь эти положительные эмоции. Прием “комплименты” — это слова, содержащие небольшое преувеличение достоинств, которые желает видеть в себе собеседник. Комплимент должен быть кратким, содержать одну-две мысли, не должен содержать поучений. Необходимо избегать двусмысленных оборотов. Прием “личная жизнь”, у каждого человека наряду со служебными интересами имеются и личные интересы, увлечения и личная жизнь. В эмпирических наблюдениях было замечено, что если с человеком повести разговор в русле его выраженного личного интереса, то это вызовет у него повышенную вербальную активность, сопровождаемую положительными эмоциями и другие приёмы. [2, с. 9-14]

На основании изученного материала можно сделать вывод, что освоение методов НЛП способствует улучшению контакта в общении. Чем чаще происходит применение НЛП технологий, тем больше шансов выиграть, например, в споре. В процессе общения с деловыми партнерами у человека имеется шанс выиграть и пр.
ЛИТЕРАТУРА


  1. Бэндлер Р. Используйте свой мозг для изменения. – СПб .: Ювента, 2001.

  2. Шевчук Д. А. Психолингвистика: техника убеждения. – М.: Изд-во ГроссМедиа, 2008



Яковлєва Олена,

студентка 4 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: О.С. Колпакчи,

старший викладач (БДПУ)
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ
Тема дитячих страхів є достатньо розповсюдженою та актуальною в наукових дослідженнях педагогів, психологів. Це зумовлено тим, що у сучасних цивілізаціях існує все більш зростаюча кількість об'єктів, подій, умов, ситуації, які лякають або потенційно можуть бути страшними. Дитячі страхи, стримуючи пізнавальні потреби дитини, можуть виступати серйозною перешкодою у гармонійному розвитку, заважати повноцінній соціалізації і виступати передумовою невротизації дитини.

Мета дослідження: розглянути теоретичний аспект дослідження дитячих страхів.

Сьогодні, у школах нашої держави збільшилося число тривожних дітей зі страхами молодшого шкільного віку, що характеризуються підвищеним занепокоєнням, невпевненістю, емоційною нестійкістю. На даний час,в освітніх закладах, проблемі дитячих страхів привертається дуже мало уваги, до цього призводить і недостатня кількість профілактичних та корекційних заходів. Тому дуже важливо інформувати суспільство про причини та наслідки дитячого страху, розширювати практичну базу методів його подолання.

Дослідження проблеми дитячих страхів привертало увагу відомих вчених-психологів: О. Захаров, П. Каптєрєв, В. Леві, А. Леонова, А. Прихожан та ін.. Теоретичні та прикладні аспекти розкриваються в працях Н. Амінова, І. Аверіної, В. Астапова, Т. Гаврилової, Н. Карпенко, В. Косіка, Є. Лісіної, Н. Максимової, В. Ромека та ін. Значна кількість фундаментальних досліджень з проблеми страхів відображена в працях зарубіжних вчених: Н. Блегг, А. Джерсілд, Р. Мей, З. Фройд, Ф. Ріман, Ф. Холмс, М. Шмідеберг та ін.

Страх – психічний стан, що виникає на основі інстинкту самозбереження як реакція на дійсну або уявну небезпеку. Одним із найбільших розробників теорій дитячих страхів є російський психолог О. Захаров. Він вважає, що страх – це одна з фундаментальних емоцій людини, що виникає у відповідь на дію загрозливого стимулу [1, с.16]. О. Захаров виділяє такі види страхів: страх самотності, скупчення людей, перехід через міст, пустий простір, закритий простір, страх при спогляданні безпечних тварин – жуків, павуків, мишей; розрив звичайної системи взаємин, втрата значущих цінностей, неможливість досягнення поставлених цілей, втрата близької людини, розумові кризи, ломка вірувань, порушення старого стереотипу і складності у встановленні нового.

С. Файнберг виділяє наступні страхи: страх темряви; лишитись у кімнаті з зачиненими дверима, перейти відкриту галявину, якої-небудь речі домашнього вжитку, нічні страхи. Р. Рассел акцентує увагу на таких страхах як: страх падіння; страх голосних звуків. Ю. Орлов звертає увагу на домінуючий: страх смерті. Р. Немов підкреслює страхи: дуже суворого покарання; страх моральної одинокості, страх фізичної одинокості. І. Кон з'ясував, що є страх перед життям, страх перед інтелектуальними проблемами. Д. Карнегі підкреслює страх ненависті, крах надії, страх перед хворобою, страх перед майбутнім, страх блискавки, що після смерті попадеш в пекло, що дівчата будуть сміятися, що "ні одна дівчина не погодиться зі мною одружитися". О. Кондаш описав страх перед випробовуванням, страх інстинкту уникнення небезпеки, страх перед навчанням, природжений страх, страх перед іспитом, страх очікування добрих результатів, страх можливої невдачі, страх перед вчителем, страх, як риса особистості. В. Лебедєв довів, що існує страх соціальної ізоляції, страх групової ізоляції, страх перед обмеженням інформації, монотонність, страх зміни сприймання просторової структури, порушення ритму сну і активності. І. Дубровіна виділяє страх перед реальністю, страх перед розлученням батьків, страх втратити кохання, страх, який уберігає людину [2-3].



Вчені–психологи всі способи корекції дитячих страхів умовно поділяють на три групи:

гра зі страхом

малювання страху

вербалізація страху (казки, розповіді).

На нашу думку, дитячі страхи заслуговують найуважнішого вивчення та найбільш раннього усунення з метою попередження появи неврозів як психічного захворювання дитини.
ЛІТЕРАТУРА

1. Захаров А. И. Дневные и ночные страхи у детей / А. И. Захарова – М. : Сфера, 2010. – 310 с.

2. Изард К. Эмоции человека / К. Изард – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 439 с.

3. Ильин П. М. Психология воли / П. М. Ильин – СПб. : Питер, 2000 – 288 с.





УДК 37.01(06)

ББК 74я5
НАУКОВЕ ВИДАННЯ


З 41

Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. – Том 2. Гуманітарні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – 426 с.



Відповідальний редактор – Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету.


Відповідальність за зміст та літературне редагування тез доповідей несуть автори та їх наукові керівники.

Технічний редактор та комп’ютерна верстка – Анжеліка Денисова.


Адреса редакції:

71100 м. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4.


Підписано до друку 10.04.2013 р. Формат 60х84 1/16. Папір офс.

Друк. офс. Умовних друкарських аркушів 27,5.



Тираж 300 прим. Замовл. № 249.



273


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка