Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка5/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

ЛИТЕРАТУРА

1. Кодекс Республики Беларусь о браке и семье, 9 июля 1999 г., № 278-З: в ред. Закона Респ. Беларусь от 07.01.2012 г. // КонсультантПлюс: Беларусь [Электронный ресурс] / ООО “ЮрСпектр”, Нац. центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2013.

2. О практике применения судами Республики Беларусь законодательства при рассмотрении дел об установлении отцовства и о взыскании алиментов на детей: постановление Пленума Верховного Суда Респ. Беларусь, 20 дек. 1991 г., № 12: в ред. постановления Пленума Верховного Суда Респ. Беларусь от 24.12.2009 г. // КонсультантПлюс: Беларусь [Электронный ресурс] / ООО “ЮрСпектр”, Нац. центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2013.

3.Шелютто М. Л. Вопросы, возникающие в судебной практике по делам о происхождении ребенка / М. Л. Шелютто // Комментарий судебной практики / под ред. К.Б.Ярошенко. – М.: Юридическая литература, 2011. – Вып. 16.



Кулик Олена,

студентка 2 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: Ю.В.Федорик,

ст. викладач (БДПУ)


РЕЛІГІЙНИЙ ФАКТОР У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ РУСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ У Х-ХІ СТ.
Актуальність дослідження. Тема релігії, та її впливу на державотворення та формування етносів є популярною у сучасних історичних та етнографічних дослідженнях. Одночасно мало уваги у вітчизняних дослідженнях приділялося ролі релігійного чинника у формуванні окремішності сусідніх (південноруських та польських) слов’янських племен. В українській історіографії мало уваги присвячується ґенезі західного кордону давньоруської держави. У цьому контексті актуальним є аналіз ролі релігії у формуванні русько-польського пограниччя, майбутнього західного кордону української держави.

Досліджування питання. Проблемою формування етнічно строкатого польсько-руського пограниччя почали займалися історики ще у ХІХ ст. як польські (М. Бобржитський), так і російські (П. Батюшков). Серед сучасних дослідників цією проблемою займалися переважно поляки – насамперед Є. Клочовський. Племенну структуру ранньої Русі аналізували в різні часи український історик М. Грушевський, радянські – В. Рибаков, П. Толочко, польські – К. Фокт та Є. Клочовський.

Мета дослідження – показати роль релігійного чинника у формуванні світоглядних відмінностей сусідніх племен, які оказалися по обидва боки русько-польського кордону в Х-ХІ ст.

З давніх часів басейн річки Західний Буг заселяли слов’янські племена. Ці терени ряд істориків відносять до прабатьківщини цієї мовної групи. Аж до ІХ ст. слов’янські племена перебували у стані розкладу родоплемінних відносин і лише з появою перших держав – Русі та Гнезненського князівства почали з’являтися відмінності між ними. У ранньому середньовіччі ці терени заселяли племена бужан, білих хорватів, дулібів та лендян. Немає достовірних даних які би допомогли ідентифікувати кордон між ними, так само немає даних, які би допомогли прослідкувати наявність хоч якихось культурних відмінностей між ними [1, с. 445-447]. Західні та східні слов’яни були язичниками, їх традиції, обряди та суспільний устрій мало в чому відрізнялися. Є певним, що формування відмінностей між слов’янськими племенами русько-польського пограниччя зумовлювалося політичними та релігійними чинниками, які мали місце у Х-ХІ ст. В цей час можна казати про формування не лише політичних, але і світоглядних кордонів між ними.

Важливими подіями, які призвели до започаткування цивілізаційних відмінностей між сусідніми племенами було хрещення князем Мешко І Гнезненської держави (962 р.) та хрещення Русі князем Володимиром (988). Незважаючи на формальну єдність Християнської церкви до 1054 р., вже тоді проявлялися значні обрядові відмінності у східному та західному християнстві. Прийняття польськими слов’янськими племенами християнства латинського обряду, та грецького обряду слов’янами Давньоруської держави, призвело до появи відмінності між ними, яка поглибилася з остаточним розколом Церкви на Католицьку та Православну [2, с. 3-4].

Разом з латинськими традиціями до ранньої Польщі проникала середньовічна європейська культура, в свою чергу населення Русі виховувалося у візантійських традиціях Константинополя. Розкол християнства призвів до значних політичних наслідків, які позначилися погіршенням відносин Русі з латинським світом, в тому числі і з Польщею. Це, в свою чергу, вплинуло на поглиблення відмінностей між колись однорідними племенами і остаточне оформлення політичного та етнокультурного пограниччя між сусідніми районами двох країн.



ЛІТЕРАТУРА

1. Батюшковъ П.Н. Холмская Русь. Историческія судьбы Русскаго Забужья. С.-Пҍтербургъ, 1887.

2. Fokt K. Zagadka plemion znad Bugu, Sanu, Dniestru i Styru // Przegląd Historyczny. – T.XCV. – 2004. – zeszyt 4.

Місєвич Світлана,

студентка 4 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: Федорик Ю.В.,

ст.викл. (БДПУ)
ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ РЕПАРТАНТІВ

У ПОВОЄННОМУ РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю цілісного та систематичного осмислення проблем повсякденного життя остарбайтерів – найбільш безправної категорії примусових робітників нацистської Німеччини. Тема має непересічну актуальність і з моральної точки зору. У значній мірі для нашого сьогодення характерні песимізм, апатія, втрата громадянських цінностей. У цій праці мова піде про людей, які, пройшовши через тяжкі випробування війною, неволею, непорозуміннями, зуміли зберегти людяність, віру, надію, любов до своєї Батьківщини.

Досліджування питання розпочалося ще на початку 1970-х рр. Одним із перших здійснив спробу висвітлити соціальний аспект проблем остарбайтерів німецький історик Ульріх Герберт. Окремо слід звернути увагу на дослідження М. Коваля, П. Поляна, С. Гальчака , Г. Грінченко, А. Мелякова.

Мета роботи: охарактеризувати становище остарбайтерів у повоєнному радянському суспільстві, проаналізувати ставлення до невинних жертв війни з боку сталінської тоталітарної держави.

Друга світова війна помітно відбилась на становищі радянського суспільства. Вона забрала досить багато людських життів та завдала величезної матеріальної шкоди неабияких масштабів. Остарбайтери – найбільш безправна категорія примусових робітників нацистської Німеччини, крім економічного, фізичного та вербального насильства, зазнали приниження власної гідності. Після закінчення війни мільйони “східних робітників” і військовополонених (за офіційними даними – 4,5 млн.) колишніх радянських громадян – повернулися до СРСР [1, с. 97]. Репресовані відносилися, переважно, до “військового контингенту”, сюди ж входили також колишні військовополонені та цивільні примусові робітники, які повернулися до СРСР. Вони не обов’язково зазнавали кримінального переслідування, але “другосортність”, невизначеність їх громадянського статусу, були досить відчутними [2, с. 110]. Репатріанти, які повернулися додому, мали вже нову проблему, пов’язану з легалізацією проживання, яку можна образно окреслити у вигляді дилем: житло або прописка – паспорт або робота. Ще більшою проблемою для репатріантів було прагнення здобуття вищої освіти. Існувала неофіційна заборона не брати на навчання репатріантів, особливо у престижні столичні вузи [1, с.121]. Посилення паспортного режиму негативно відбилося на долях і становищі колишніх “східних робітників”. Їм було досить нелегко, адже у реальному житті їх мало не прирівнювали до кримінальних злочинців. Кожного разу їм нагадували те, що хотілося забути. На них накладалась система каральних заходів: “бесіди” з працівниками Народного комісаріату внутрішніх справ та Народного комісаріату державної безпеки, заведення “справ”, обов’язкова реєстрація в міліції, заборона проживання у великих містах [1, с.120].

Отже, колишні остарбайтери після повернення на Батьківщину стали жертвами іншого, радянського тоталітарного режиму. По суті, вони являли собою одну з найбільш безправних категорій радянського суспільства. Політика радянської держави була направлена на усвідомлення «ворогами народу» своєї провини, що позначалося на їх соціальному положенні. В більшості випадків, замість підтримки і допомоги, колишні остарбайтери опинилися під усебічним та всеохоплюючим контролем влади: жорсткий паспортний режим, проблема легалізації власного становища, каральні заходи, офіційна “другосортність” так чи інакше впливали на життя та здоров’я ні в чому не винних людей.
ЛІТЕРАТУРА

1. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.) Т.12.-К.: Видавничий Дім “Альтернативи”,1989

2. Пастушенко Т.В. Будні українських остарбатерів: боротьба за виживання./ Т.В. Пастушенко // – К. : Історія в школі. – 2005. – № 11/12. – С. 160-175.
Михайліченко Володимир,

студент 5 курсу

соціально-гуманітарного факультету.

Науковий керівник: Т.П. Макаренко,

к.і.н., доцент (БДПУ)
ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР ЯК СПОСІБ РЕГУЛЯЦІЇ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН
Актуальність проблеми. Актуальність теми даної роботи зумовлена розвитком інституту шлюбного договору в умовах ринкових відносин, що вимагає постійного вдосконалення правового механізму, що забезпечує чіткість і повноту його регулювання.

Значення шлюбного договору сьогодні різко підвищується з прийняттям Верховною Радою України 10 січня 2002 р. нового Сімейного кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року. У новому СК України інститут шлюбного договору зазнав суттєвих змін, поповнився багатьма законодавчими нововведеннями, які потребують детального вивчення і глибоких досліджень.



Аналіз останніх досліджень і публікацій дослідження ґрунтуються на працях українських і російських вчених-юристів радянського і сучасного періодів в галузі загальної теорії права, цивільного та сімейного права: Ч. Азімова, С. Алексєєва, М. Антокольської, Т. Ариванюк, С. Братуся, Є. Ворожейкіна, Д. Генкіна, В. Гопанчука, К. Граве, О. Дзери А. Довгерта, О. Єрошенко, Н. Єршової, О. Йоффе, І. Жилінкової, О. Калітенко, В. Коссака, Н. Кузнєцової, В. Луця, Р. Мананкової, В. Маслова, Г. Матвєєва, В. Мусіяки, О. Пушкіна, О. Підопригори, З. Ромовської, В. Рясенцева, В. Семчика, Є. Суханова, В. Самойленка, В. Тархова, Ю. Толстого Є. Харитонова, Я. Шевченко, Ю. Червоного та інших дослідників загальних проблем права власності, та права спільної власності подружжя.

Мета дослідження: полягає в комплексному дослідженні інституту шлюбного договору як способу регулювання майнових відносин подружжя.

Нині в Україні, як і в інших зарубіжних країнах, сформувалося в основному два правових режими: законний і договірний. Законний правовий режим майна визначається законодавством, договірний – шлюбним договором (контрактом). Однак утвердженню цих двох правових режимів, які цілковито закріпилися в новому СК України, передував складний історичний розвиток сімейних відносин, зумовлений суспільно-економічним, політичним розвитком суспільства. Саме в під час цього розвитку відчувалося формування сімейних відносин. Власне це врешті-решт і спричинило необхідність переходу від простих форм регулювання цих відносин до складних, у тому числі за допомогою шлюбного договору [3, c.12].

Шлюбний договір – це не що інше, як угода про вирішення питань сімейного життя, закон для обох сторін. Він охоплює низку окремих пунктів (угод), що стосуються різноманітних сторін життя сім’ї, тому дії зазначені в ньому можуть бути найрізноманітніші: передати майно у власність, надати кошти на утримання одного з батьків, створити умови для належного виховання дітей, покарати за подружню невірність (компенсація моральної шкоди) тощо [1, c.108]. Єдиної форми для документа немає, він може складатися як з одного пункту, так і з кількох сторінок, із докладним, вичерпним і розгорнутим описанням умов [4, c.130].

Діюче сімейне законодавство не визначає умов, видів та розмірів відповідальності подружжя за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту, в зв’язку з чим при вирішенні таких питань необхідно виходити із загальних положень сімейного та цивільного законодавства, а також конкретних умов шлюбного контракту. Також за захистом своїх прав подружжя може звертатись до суду [2, c.9-11].



Висновки. Шлюбний договір являє собою однин з різновидів цивільно-правового договору. Одна з найважливіших функцій шлюбного договору – допомогти подружжю наперед уникнути можливих конфліктів з питань майна, а спільне обдумування умов і положень шлюбного договору, можливих варіантів подальшого розвитку сімейного життя може зіграти позитивну роль у зміцненні сімейних взаємин. Також шлюбний договір дозволяє вирішити більшість питань за угодою сторін не вдаючись до судового розгляду.
ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І.Шлюбний контракт: чинне законодавство та перспективи його розвитку // Право України. – 2000. – № 6. – C. 108-111

2. Про шлюбний контракт // Молодь і право. – 2000. – № 1. – C. 8-12

3. Сімейне право України: Підручник/ Т.О. Ариванюк, І.А. Бірюков, В.С. Гопанчук та ін.; За ред. В.С.Гопанчука. – К. : Істина, 2002. -299 с.

4. Сімейне право України: Навч. посіб. для студ. вуз./ С.П.Індиченко, В.С.Гопанчук, О.В.Дзера, Л.А.Савченко; За ред. О.В.Дзери. – К. : Вентурі, 1997. -270, [1] с.
Назаренко Максим,

магистрант 1 курса

факультета коммуникации и права

Научный руководитель: Н.Л. Бондаренко, д.юр.н,профессор

(Минский институт управления)
СДЕЛКИ И ИХ ВИДЫ ПО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ

РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ
Сделки – действия физических и юридических лиц, направленные на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей [1, ст. 154]. Сделку характеризуют следующие признаки: является юридическим актом, сделка – всегда волевой акт, т. е. действия людей, это правомерное действие, сделка специально направлена на возникновение, прекращение или изменение гражданских правоотношений, сделка порождает гражданские правоотношения только для ее участников, но иногда – “сделки в пользу третьего лица”. Сделки носят интеллектуальный характер. Мы можем договориться, что сделка есть, можем договориться, что сделки нет. Именно это отличает ее от, например, фактических действий. Кроме того, необходимо отличать сделки от сделкоподобных действий. В отношении фактических действий нормы о сделках, в частности, о последствиях недействительности, в отношении сделкоподобных действий такие правила применяются лишь частично. Разнообразие сделок делает возможным деление их на различные виды по разным основаниям. Так как их единой классификации не существует, при характеристике сделок принято определять их принадлежность одновременно к нескольким группам по разным основаниям. Сделкам присущи общие черты, которые воплощены в элементах сделки: субъектах, воле и волеизъявлении, сроке и условии в сделке. Функции сделки – это направленное на возникновение, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей воздействие, отражающее взаимосвязь элементов и существенных признаков сделки и тем самым выражающее специфику ее содержания. В функциях сделки проявляется ее назначение. В отличие от других средств поднормативного регулирования права и обязанности при совершении сделок их участники устанавливают только в отношении самих себя. Поэтому сделки – важнейшие средства именно индивидуального регулирования. В этом заключена их ценность и непосредственное воздействие на процесс гражданско-правового регулирования общественных отношений. Это то естественное правовое состояние сделок, та ее правовая природа, ради которых законодатель и придал сделке качество юридического факта.

Неправомерность недействительной сделки еще не дает нам оснований с полной уверенностью утверждать, что последняя является правонарушением. Однако, обратившись к теории правонарушения и соотнося юридически значимые черты недействительной сделки с признаками правонарушения, нельзя не принять во внимание, что за некоторыми исключениями недействительные сделки обладают не только противоправностью, но и, совершаясь виновно, причиняют вред участникам гражданского оборота, негативно влияя на стабильность последнего. Это дает основания полагать, что все недействительные сделки за исключением тех, обоими субъектами которых являются граждане, признанные судом недееспособными и малолетние, а также недействительных сделок дееспособного гражданина, не способного понимать значение своих действий и руководить ими в момент совершения сделки, если гражданин не сам привел себя в такое состояние или его контрагент не знал или заведомо не должен был знать о таком состоянии гражданина и совершенных под влиянием заблуждения, если заблуждение возникло не по вине контрагента, заблуждавшегося лица, являются гражданскими правонарушениями.

Содержащиеся в действующем законодательстве положения о недействительности сделках подчеркивают лишь их неправомерность. Однако ежегодный прирост судебных дел, связанных с недействительными сделками, объективно требует более четкого акцента законодателя на их противоправности и общественной вредности, что дало бы реальную возможность на уровне закона признать виновно совершенные недействительные сделки одним из видов гражданских правонарушений, влекущих юридическую ответственность.

С целью защиты прав и законных интересов добросовестных участников гражданского оборота и недопущения злоупотребления правами отдельными субъектами гражданского права, считаем целесообразным внести изменения в п. 2 ст. 182 ГК, изменив срок исковой давности по оспоримым сделкам с 3 лет до 1 года. Мы полагаем, что действовавшая ранее норма в большей степени защищала интересы добросовестных участников гражданского оборота.


ЛИТЕРАТУРА

1. Гражданский кодекс Республики Беларусь, 7 дек. 1998 г., № 218-3: в ред. Закона Респ. Беларусь от 28.08.2012 г. // КонсультантПлюс: Беларусь [Электронный ресурс] / ООО “ЮрСпектр”, Нац. центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2013.

2. Гражданское право: учеб. в 3 т. Т. 1 / А.В. Каравай [и др.]; под ред. В.Ф. Чигира. – Минск: Амалфея, 2008. – 864 с.

3. Гражданское право: учеб. в 3 т. Т. 2 / Т.Е. Авдеева [и др.]; под общ. ред. В.Ф. Чигира. – Минск: Амалфея, 2010. – 960 с.



Павліченко Євген,

студент 5 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Науковий керівник: Макаренко Т.П.,

к.і.н., доцент (БДПУ)
ПРАВОВІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НЕПОВНОЛІТНІХ
Чинне законодавство України передбачає систему гарантій щодо охорони здоров'я працівників на виробництві. Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється [3].

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб. Зазначаючи необхідність створення безпечних і здорових умов праці в процесі трудової діяльності працівників, наукова та навчальна література з трудового права завжди користувалася терміном "охорона праці".



Актуальність даної теми в тому, що на ринку праці молодь – категорія багаточисельна. Її готовність до виробничої праці є життєво важливою складовою успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому. І тому важливо дослідити які ж пільги та гарантії мають неповнолітні та молодь за діючим Кодексом законів про працю України.

Мета дослідження: аналіз стану виконання державної політики щодо охорони здоров’я неповнолітніх.

Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, може бути реалізовано тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Основи законодавства України про охорону здоров'я розглядають охорону здоров'я як загальний обов'язок усіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян, які зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності. З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей. Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечити виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони праці,не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей. При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я і про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я [1, с. 130].

Найважливіші норми щодо охорони здоров'я працівників на виробництві закріплені в Законі України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 p., у трьох главах КЗпПУ (глава XI "Охорона праці", глава XII "Праця жінок", глава XIII "Праця молоді"), а також у підзаконних актах – положеннях, правилах, інструкціях, актах соціального партнерства, локальних нормативно-правових актах [2].

Однією з гарантій є те, що згідно зі ст. 153 КЗпПУ працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки й уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Список таких робіт затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 46 від 31 березня 1994 р. (Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх) [4].

В статті 190 КЗпПУ передбачена заборона залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Такі норми містяться в Наказі Міністерства охорони здоров'я України № 59 від 22 березня 1996 р., яким, зокрема, передбачається, що:


  • до тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються;

  • робота неповнолітніх з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу;

  • вага окремого вантажу, який можуть підіймати та переміщувати неповнолітні, не повинна перевищувати граничні норми [2].

Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються у передбаченому законодавством порядку. Власник також може за свої кошти додатково встановлювати працівникам за колективним договором (угодою, трудовим договором) пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.

Неповнолітні, тобто особи, котрі не досягли віку 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у справах до повнолітніх. Нарівні з цим для них встановлено додаткові пільги і гарантії трудових прав.

В інтересах охорони здоров'я неповнолітніх Міністерство охорони здоров'я України видало наказ "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"ю, затвердити Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [4].

Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпПУ) [2].

Неповнолітніх працівників забороняється залучати до нічних, понаднормових робіт і до робіт у вихідні дні, а також до чергувань встановлених у деяких організаціях за розпорядженням роботодавця до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові дні для підтримки порядку й оперативного рішення виникаючих невідкладних питань, що не відносяться до виробничої діяльності даної організації. Крім цього, для таких осіб забороняється вводити підсумований облік робочого часу за тривалий звітний період (за сезон, навігацію, за рік). Заборона поширюється, зокрема, на працівників вагонів-ресторанів і працівників суднових ресторанів морського і річкового транспорту, барів, працівників рухомої торговельної мережі й ін.

Норми виробітку для неповнолітніх встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих працюючих пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років. Наприклад, якщо дорослий робітник за 8-ми годинний робочий день повинний зробити 80 деталей, то для підлітка від 16 до 18 років норма виробітку, перелічена на 7 годин, буде дорівнює 70-ти деталям. У такому ж порядку здійснюється нормування праці учнів і школярів, що працюють на виробництві в період канікул або у вільне від навчання час. Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом [1, с. 123].

Таким чином, право неповнолітніх працівників, які закріплені у відповідних нормативно-правових актах можуть бути реалізовані тільки за умов, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка