Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка6/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бойко М.Д. Трудове право України / М.Д. Бойко // Навч. посіб.: Курс лекцій. – К.: Олан, 2002. – 340 с.

  2. Кодекс законів про працю України: з внесенням змін від 17.05.2012 // Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/ laws/show/322-08

  3. Конституція України: з внесенням змін від 12.04.2012 // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

  4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Пере­ліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок” від 29 грудня 1993 року № 256.


Пырова Марина,

студентка 3 курса гуманитарного факультета

Научный руководитель: А. С. Балык,

канд.психол.наук, доцент

(ГАОУ ВПО “Невинномысский государственный гуманитарно-технический институт”)
СЕМЬЯ КАК ИСТОЧНИК ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ТРАМВЫ

У РЕБЕНКА
Особую значимость при анализе участия семьи в психической травматизации личности приобретают случаи, когда имеет место устойчивая патогенная ситуация, обусловленная всей совокупностью семейных отношений в данной семье. Индивид воспринимает семейную жизнь как в целом травматизирующую. Травматизирующее переживание становится результирующим отражением всех или значительного числа семейных обстоятельств. Такой индивид, например, испытывает чувство крайней неудовлетворенности семейной жизнью, и это чувство обусловлено и отсутствием общих интересов в сфере досуга, и неудачами в сфере межличностных отношений – удовлетворении потребностей в симпатии, уважении и т.д. Такое травматизирующее переживание обладает наибольшей длительностью, устойчивостью и, следовательно, неблагоприятным воздействием [1, с. 75].

Обобщение литературных данных об участии семьи в этиологии различных нервно-психических расстройств показывает, что среди многочисленных семейно-обусловленных травматизирующих переживаний особо важную роль играют четыре вида состояний:

1. Состояние глобальной семейной неудовлетворенности. Патогенная семейная ситуация, обусловливающая возникновение данного переживания, – это резкое расхождение между осознаваемыми или неосознаваемыми ожиданиями человека по отношению к семье и действительной жизнью семьи. Следствием этой патогенной ситуации является состояние фрустрации (осознаваемой или неосознаваемой). Фрустрация в соответствии с общепсихологическими закономерностями ее проявления порождает многочисленные последствия (в частности, обусловленные действием разнообразных защитных механизмов). Часть этих последствий при их достаточной выраженности и наличии определенных личностных особенностей приводит к различным психогенным заболеваниям.

2. “Семейная тревога”. Специфические состояния нередко плохо осознаваемой и плохо локализуемой тревоги у обоих или одного из членов семьи. Характерным признаком данного типа тревоги является то, что она проявляется сомнениями, страхами, опасениями, касающимися прежде всего семьи. Это страхи в отношении здоровья членов семьи, их отлучек, поздних возвращений, в отношении стычек, конфликтов, возникающих в семье. Тревожность эта обычно не распространяется на внесемейные сферы, а именно производственную деятельность, родственные, межсоседские отношения и т.п. В основе «семейной тревоги», как правило, лежит плохо осознаваемая неуверенность человека в каком-то очень для него важном аспекте семейной жизни. Это может быть неуверенность в чувствах другого супруга, неуверенность в себе; например, индивид вытесняет чувство, которое может проявиться в семейных отношениях и которое не соответствует его представлению о себе. Важными аспектами этого состояния являются также чувство беспомощности, ощущение неспособности вмешаться в ход событий в семье, направить его в нужном направлении.

3. Семейно-обусловленное непосильное нервно-психическое и физическое напряжение;

4. Состояние вины. Чувство вины по отношению к другим членам семьи, к семье в целом также может достигать значительной интенсивности в силу различных взаимоотношений в семье, которые в сочетании с характерологическими особенностями человека могут стать психотравмирующим фактором [2, с.55]. Индивид в этом случае чувствует себя (более или менее осознанно) помехой для окружающих, виновником (действительным или мнимым) всех неудач, которые возникают в семье, склонен воспринимать отношение других членов семьи как обвиняющее, укоряющее, несмотря на то, что в действительности оно таким и не является.

Таким образом, семейно-обусловленные психотравмирующие переживания выступают в качестве фактора, при посредстве которого нарушение в жизнедеятельности семьи превращается в нервно-психическое или соматическое расстройство человека.
ЛИТЕРАТУРА

1. Андреева А.Д., Вохмянина Т.В., Воронова А.П., Чуткина Н.И. /под ред. Дубровиной М.В./ Руководство практического психолога. Психическое здоровье детей и подростков. – М., 1995 г.

2. Бенджамин Колодзин. Как жить после психической травмы. – “Шанс”, 1997.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М. : Изд. Прогресс, 2003.


Сімченко Олександр,

студент 5 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: Антощак М.М.,

к.і.н. (БДПУ)
МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ
Актуальність дослідження міграційних процесів зумовлена стрімким зростанням їх обсягів, нарощуванням інтенсивності, поширенням на територію країн Європи, вагомим впливом на їх економічний та соціальний розвиток. Особливе місце міграції робочої сили в сучасних умовах визначається насамперед її динамізмом, швидким реагуванням на зміни у суспільстві та економіці. Актуальність теми визначається також зовнішньополітичним курсом України до інтеграції у Європейське співтовариство.

Міграція є природним, хоча й складним процесом, який важко піддається методам прямого впливу, і вимагає постійної уваги з боку держав. Факт наявності міграційних процесів має бути врахованим при розробці державою економічної, соціальної, демографічної, етнокультурної і зовнішньої політики. Значення міжнародних міграцій та необхідність їх регулювання в сучасному світі зростає в умовах побудови відкритого суспільства, поглиблення міжнародного співробітництва, оскільки рух населення, з одного боку, є індикатором рівня суспільних процесів, а з іншого – вагомим фактором їх розвитку.

Міграційні потоки перетинають Європу, впливаючи на ситуацію як в регіонах найактивнішої міграції, через які ці потоки проходять, так і у місцях, де мігранти оселяється. Склад цих потоків неоднорідний, як неоднорідний і їх вплив на економічне, політичне і соціальне життя континенту. Причини, що викликають це явище не менш різноманітні. Так чи інакше з пересуванням мас людей, з циркуляцією капіталів, товарів і послуг не можуть не рахуватися уряди країн і міжнародні організації. Їм доводиться аналізувати можливі наслідки масової міграції і розробляти свої варіанти міграційної політики.

Початок ХХІ ст. в Європі відзначається двома основними демографічними тенденціями: зростанням чисельності країн, де зменшується кількість місцевого населення, і зростанням таких, де кількість жителів збільшується чи залишається стабільним за рахунок міграційно направленого потоку в країну. У результаті цього в багатьох випадках розмір міграційного сальдо визначає рівень зростання чи зменшення населення в тій чи іншій країні.

Значний внесок в розробку теми було зроблено такими науковцями, як Ю. Римаренко, Н. Нижник, В. Новік, С. Чехович, О. Маліновська, В. Айрапетов, Л. Дробижев, А. Здравомислов, Е. Красинец, В. Лунєєв, Л. Макаров, А. Топілін.

Під час дослідження було використано низку наукових методів: хронологічний, порівняння, абстрагування, аналіз, синтез, класифікація і систематизація, узагальнення.

По-перше, найбільша імміграційна хвиля до країн Західної Європи вже відбулась, і тепер міграційний тиск буде перенесений на нові держави – члени ЄС. Так статистика на перше десятиліття ХХІ ст. показала позитивний міграційний баланс у Чехії, Словаччині, Словенії та Угорщині.

По-друге, більшість країн – які входять до Євросоюзу запроваджували “перехідний період” для громадян нових членів Союзу, що передбачав обмеження свободи пересування на їх територіях протягом перших семи років. Після розширення ЄС Велика Британія, Швеція та Ірландія відкрили робітникам з 8 нових країн доступ до своїх ринків праці. Австрія, Італія, Нідерланди і Португалія, хоча й залишили попередній імміграційний режим, але запровадили квоти для робітників з нових членів ЄС.

По-третє, передбачалось зменшення економічного підґрунтя для еміграції в результаті різкого зростання рівня життя в нових країнах-членах ЄС після його розширення. Нарешті, аналіз демографічного потенціалу нових країн – членів Євросоюзу свідчив, що вони не можуть бути джерелом масової еміграції до країн Західної Європи в довготривалій перспективі через невпинні процеси старіння місцевого населення та його скорочення. Зважаючи на запроваджені обмеження, спостерігаються значні міграційні потоки з Центральної та Східної Європи до старих країн – членів ЄС. Уже за перший рік після розширення ЄС Велика Британія прийняла 175 тис. працівників з 8 країн, що приєдналися, Ірландія – 85 тис. чол.., Швеція – біля 22 тис. чол. Навіть на території Німеччини у 2004 р. працювали 500 тис. робітників з 8 нових країн – членів ЄС. Наявність значної кількості мігрантів з нових країн – членів Європейського Союзу у п’ятнадцяти країнах Західної Європи свідчить про велику потребу в робочій силі з Центральної та Східної Європи.

На сьогодні не існує єдиної, добре відпрацьованої й загальновизнаної міжнародно-правової бази для врегулювання проблем міжнародної міграції. Ця проблема не зникає, навіть зважаючи на наявність паспортних та імміграційних законів і значного періоду роботи МОП Водночас нинішня концепція імміграційної політики ЄС все частіше зазнає критики. У Европарламенті серед представників лівих партій існує думка, що розроблені заходи, виключають можливість проникнення потенційного біженця в країну передбачуваного притулку. Вони вважають, що необхідним є перегляд деяких положень, а можливо їх повне скасування. Але ця думка не знаходить широкої підтримки серед парламентаріїв.

Таким чином незважаючи на те, що уряд кожної з країн суверенний у своєму праві визначати напрямки і цілі міграційної політики, при розробці комплексу заходів, які регулюють процеси зовнішньої трудової міграції, доцільно притримуватися визначених правових стандартів, закріплених у документах міжнародних організацій.
ЛІТЕРАТУРА


  1. О.А. Малиновська; Україна, Європа, Міграція: Міграції населення України в умовах розширення К., Бланк-Прес, 2004, 171 с

  2. Орлов А. Иммиграционный бум. Где решения проблемы? / А. Орлов // Международная жизнь. – 2002. – №12. – С. 80 – 88.



Смирнова Дарья,

студентка 3 курса,

факультета коммуникаций и права

Минского Института Управления

Научный руководитель:Т. В. Абарович,

ассистент (Минский институт управления)


ПРОБЛЕМА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПРЕДМЕТА ВИНДИКАЦИОННОГО ИСКА
Сущность виндикационного иска закреплена в ст. 282 Гражданского кодекса Республики Беларусь (далее – ГК), согласно которой собственник вправе истребовать своё имущество из чужого незаконного владения [1]. Право на предъявление такого иска вытекает из ст. 44 Конституции Республики Беларусь, которая гарантирует каждому право собственности, её неприкосновенность и защиту [2].

Проблема определения предмета виндикационного иска остаётся на сегодняшний день весьма актуальной, так как её решение поможет не смешивать виндикационный иск с исками, основанными на договорных отношениях, что, в свою очередь, будет способствовать правильности применения виндикационного иска.

Целью работы – сформулировать определение предмета виндикационного иска и обосновать значимость его наличия в конкретной статье ГК.

Глава 20 ГК посвящена защите права собственности и других вещных прав, но вместе с тем ГК не содержит статьи о предмете виндикационного иска. Поэтому истцы иногда смешивают виндикацию с исками о возврате имущества в натуре, основанными на договорах аренды, хранения, безвозмездного пользования имуществом и иных обязательственно-правовых отношениях. Так, например, по одному из дел предприятие, обращаясь в хозяйственный суд с иском о выселении арендатора из занимаемого помещения ввиду расторжения договора аренды, в обоснование иска также сослалось на ст. 282 ГК. Однако иск собственника к арендатору, не возвращающему арендованное имущество, не является виндикационным, поскольку между истцом и ответчиком сложились договорные отношения и, следовательно, у арендатора возникла обязанность вернуть арендованное помещение в соответствии с законодательством об аренде [3].

В свою очередь, в понятии предмета виндикационного иска, по нашему мнению, должны быть отражены следующие ключевые моменты:


  • виндицируемое имущество должно выбыть из обладания истца;

  • виндицируемое имущество должно быть сохранено в натуре;

  • отсутствие между истцом и ответчиком связей обязательственного характера по поводу истребуемой вещи.

На наш взгляд следует внести в ГК конкретную статью о предмете виндикационного иска, чтобы усовершенствовать гражданское законодательство нашего государства.

Таким образом, считаем необходимым дополнить ст. 282


ГК частью 2, содержащей следующее определение предмета виндикационного иска: “Предмет виндикационного иска – это имущество, выбывшее из обладания истца, которое сохранено в натуре, при отсутствии между истцом и ответчиком связей обязательственного характера по поводу истребуемой вещи”.
ЛИТЕРАТУРА

  1. Гражданский кодекс Республики Беларусь: Кодекс Респ. Беларусь, 7 дек. 1998 г., № 218-З: в ред. кодекса Респ. Беларусь от 28.08.2012 г. // Консультант плюс: Беларусь [Электрон. ресурс] / ООО «ЮрСпектр», Нац. Центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2013.

  2. Конституция Республики Беларусь 1994 года (с изменениями и дополнениями, принятыми на республиканских референдумах 24 ноября 1996 г. и 17 октября 2004 г.). – Минск : Амалфея, 2005. – 48 с.

  3. Филипповский, В. Виндикационный иск / В. Филипповский // Корпорация антикризисного управления [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.kay.by/op/vindikisk.html. – Дата доступа: 11.03.2013.



Старцева Аліна,

студентка 6 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник: Дуденок В.І.,

к.філос.н., доцент (БДПУ)
МАРГІНАЛІЗМ У ІДЕЯХ МІШЕЛЯ-ПОЛЯ ФУКО
Зміни, які відбуваються у науковому світі, призвели до того, що і поняття маргінальності починає отримувати нове значення. У 20 столітті поняття ”маргінальність”, ”маргіналізація”, ”маргінальний” стають все більш популярними, отримують чітке термінологічне значення, детально опрацьовуються, але втрачають свою онтологічну суть. Етимологічно маргінальний значить те,що знаходиться за межею. У філософії так називають ряд напрямків, які розвиваються поза або протилежно домінантним в ту чи іншу епоху правилам правлячої філософської традиції. Таким чином, маргіналії виникли тоді, коли була виділена “магістральна лінія” та виникла, відповідно, можливість сформувати додаткові, протилежні, тобто маргінальні шляхи розвитку.

Помічено, що когнітивні конструкції основного руху завжди доповнювалися та корегувалися маргінальними. Це значить, що у західній філософії явище маргіналізму існує з моменту її виникнення як зворотна сторона традицій, як її межа. Але лише у середині 20ст. руйнується єдина, центральна, магістральна лінія філософії, розмивається поняття напрямку, у якому йде розвиток культури. Маргіналізм стає головною, домінуючою рисою, знаходиться “з цієї сторони” традицій, стає частиною загальноприйнятих правил. Але так він перестає бути маргінальним.

У середині століття страхи тільки що минулої війни викликають бажання побудувати на основі нових відносин суттєво інший світ. У русло загальних впливів потрапляє Мішель-Поль Фуко. Фуко вступає у французьку компартію, але сприймає своє перебування у ній як маргінальне, тому що він не розповсюджував листівки, не брав участі у зібраннях та демонстраціях, та навіть дозволяв собі саркастичні статті про Радянський Союз, який тоді для більшості виступав символом надії на нове, краще життя.

Протягом діяльності Фуко усвідомлює свій тісний зв'язок з попередньою традицією, ситуацією часу, але при цьому він перевіряв загальноприйняті канони на основі свого досвіду. Це робить його знаковою фігурою філософії минулого століття та дозволяє говорити про нього як про маргінала в тому амбівалентному змісті маргіналізма, який був проголошений раніше: Мішель-Фуко своєю творчістю, життям перевертає традиційні уявлення, але в цьому він був не самотній – в цю епоху з’являється велика кількість мислителів. Тому, будучи маргіналом, він був і класиком – класиком маргінальної постмодерністської епохи.

У Фуко всі теоретичні дослідження тісно пов’язані з його життєвим досвідом[1]. Фуко критикує саме ті теорії, які йому близькі або цікавили його раніше: феноменологію, психоаналіз, марксизм, структуралізм. Він намагався подолати граничність цих досліджуваних парадигм, завдяки яким західна людина констатувала себе у якості об’єкта науки.

Фуко показує, що досвід безумства прямо пов'язаний з долею розуму. Безумство несе у собі важливі здогадки для розуміння природи людини та її культури. Автор пропонує зробити аналіз безумства як глобальної структури, безумства, звільненого та відновленого у правах, безумства, поверненого до початкової мови. У роботах “Наглядати та карати. Народження тюрми” та “Воля до знань” Фуко досліджує “генеалогію володарства», яка описує сучасне управління – скритне, мовчазне, яка організує соціальний простір за принципом «всепіднадзорності” – кожний потенційно під спостереженням, повинен постійно стежити за собою. Так влада дисциплінує індивідуальну поведінку. Влада реалізується у всіх просторах соціуму, в будь-якому закладі, але ідеальним її простором, на думку Фуко, залишається тюрма.

Фуко пропонує філософію трансгресії – вихід за та скрізь межу, ту межу, за якою втрачають зміст базові опозиції, цінності та суть західного культурного світу. Він говорить, що маргінальність виникає лише за відсутність будь-якої норми та авторитарного зразка.

Таким чином, Фуко пропонує нові маргінальні теми, поповнює їх з власного досвіду, а також поєднує життя та творчість. Він пропонує писати історію суб’єктивності через встановлення у нашій культурі деяких “відношень до себе”. Нероздільність життєвого досвіду та теоретичних побудов Мішеля Фуко очевидна, але її важко помислити та виразити. Говорячи про маргінальну фігуру, необхідно не забувати про тонку межу, “щоб дотримуватися ясної та простої, але увесь час вислизаючої думки” [2,с.35].


ЛІТЕРАТУРА

1. Стретерн П. Фуко за 90 минут/ Пол Стретерн; пер. с англ.. Н.В.Павловой. – М. : АСТ: Астрель, 2005. – 90, [6]с. – (Философия за 90 минут)

2. Табачникова С. Мишель Фуко: историк настоящего // Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. М., 1996. – 405 с.

Ушаков Алексей,

студент 3 курса

социально-гуманитарного факультета

Науч. рук.: к.фил.н. Баханов А.К.


ПОНЯТИЕ ВРЕМЕНИ В ФИЛОСОФИИ К.Э. ЦИОЛКОВСКОГО
В современном обществе прослеживается тенденция на углубленное изучение проблемы времени. Однако, изучение преимущественно происходит на базе концепций А. Эйнштейна и Г. Минковского, при этом упускаются из виду взгляды одного из сильнейших философов XXвека –К. Циолковского.

Следует отметить, что космическую философию К. Э. Циолковский считал наивысшим своим достижением.Исследования же в области ракетной техники и космонавтики, на которые преимущественно и обращают внимание исследователи, – только сферой применения своих идей. Одной из центральных проблем в своих изысканиях автор называл время, как наиболее таинственное явление, суть которого осталась непознанной современной наукой [1].

Рассуждая о времени, философ подчеркивал, что мировой поток времени никто и нигде не видел, не ощущал и не может указать на предполагаемое место поисков. Он заявлял, что этот термин в большей степени искусственный, который в связи с необходимостью роста цивилизации был дан людям как догма, которая не требует доказательной базы. Следует говорить о том, чтоК. Циолковский ставил вопрос времени смело, иногда даже парадоксально. Он считал что слово “время” не отражает его космической сути, а то что им называем скорее можно назвать “энергией или еще чем-либо” [2, 682].

Циолковский считал, что человек ошибочно все явления Космоса подчинил земному масштабу времени [2, 684]. Философ не признавал такого положения вещейтак как это вело к искажению космической сути времени, его беспредельности и безначалию.

Представим себе оценку какого-либо события космического масштаба земным временем. Мы считаем, что это нелогично и нецелесообразно, потому как земное время возрастает до колоссальных пределов, которые человеческий мозг просто не способен охватить. Как пример, представим себе вычисление миллиарда миллиардов лет. Из этого выводим, что мы не в состоянии, на данном этапе развития цивилизации, ни понять, что же такое вечность, ни представить её себе. Следует отметить, что земные категории времени не дают представления о вечности даже в теории.

Философ говорил о том, что поиски времени в различных явлениях природы, на земле и в Космосе привели к тому, что он обнаружил только “земное представление времени” [2]. Циолковский заключает, что время не дано человеческому уму как свет, а изобретено его же мозгом как “деталь некоторой машины”, облегчающая восприятие окружающего мира. Следует отметить, что мы не видя и не ощущая времени, приписываем ему большое количество свойств,что в сущности лишено логики и смысла [3]. К примеру, старение организма, которое мы связываем с движением времени.Хотя, с тем же успехом можно говорить о действии периодического изменения пространства, в которое помещен организм.

Мыслитель утверждает, что время статично. В движении находятся только окружающие тела;именно это движение,с точки зрения Циолковского, и принимается за время. Мыслитель предлагает представить себе весьма неординарное положение вещей – движение времени. С одной стороны, это утверждение можно считать абсурдным, однако только в том случае, что время – только наше представление. Если же время материально, то оно должно существовать вне нас и независимо от нашего сознания. Возникает простой вопрос, где же она? Открыта ли она в природе? Очевидно, что нет [3].

Таким образом, можно сделать вывод, что время – это искусственно выведенное понятие, необходимое для Развития цивилизации в конкретно планетарных масштабах. Оно дается человеку как некая догма, не требующая доказательства. Однако,при более детальном рассмотрении можно предположить, что наше понимание времени может измениться вместе с изменением физических или метафизических “горизонтов” человечества.



ЛИТЕРАТУРА

1. Международный центр Рерихов: Циолковский / [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://www.icr.su/ rus/about/ direction/ director/ ciolkovskiy/07.php

2. Чижевский А.Л. Аэроионы и жизнь: Беседы с Циолковским / А.Л. Чижевский – М.: Мысль. – 1999. – 716 с.

3. Циолковский К. / [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://www.chronos.msu.ru/quotations/tsiolkovsky.html



Фадеева Анна,

студентка 3 курса

Научный руководитель: Ферцер В.Ю.,

к.пед.наук, доцент

(Московский государственный областной

гуманитарный институт)


ОТНОШЕНИЕ МОЛОДЕЖИ К СЕМЬЕ И БРАКУ
В развитии современного общества огромную роль играет семья. “Семья – малая социальная группа, важнейшая форма организации личного быта, основанная на супружеском союзе и родственных связях” [1, с.345]. Одной из важнейших проблем, которые необходимо решать в этом направлении – это снижение у молодых людей желания заводить собственную семью. В связи с этим, необходима постоянная работа по формированию у молодых людей позитивного отношения к семье.

С целью выявления отношения к семье и браку нами было проведено исследование среди студентов 1-3 курсов Московского государственного областного гуманитарного института в возрасте от 17 до 21 года.

Нами была проведена анкета “Отношение молодежи к семье и браку”, в которой приняли участие 53 студентов (8 юношей и 45 девушек). Им был предложен ряд вопросов, касающихся семьи и рождения детей. На некоторые вопросы мнения респондентов разделились, однако в большинстве заметна определенная повторяемость ответов.

Так, например, на вопрос: “В каком возрасте, как вы считаете, нужно вступать в брак?” 81% (43 человека) назвали возраст от 21 до 25 лет; 75% (40 человек) считают, что главной причиной вступления в брак в современной России является беременность. Также отмечались трудности, которые могут помешать созданию собственной семьи: 62 % (33 человека) – не смогу материально содержать семью; 22% (12 человек) – считаю, что мне рано об этом думать; 7% (4 человека) – не позволяет состояние здоровья; 7% (4 человека) – мешает моя стеснительность, неуверенность в себе; 21 % (11 человек) называли и другие причины, в частности, отсутствие подходящих кандидатов и препятствия со стороны родителей; только 4 % (2 человека) сказали о том, что им ничего не помешает. На распад семьи в первые годы брака, по мнению 68% (36 человек) влияет неспособность нести ответственность за семью; по мнению 17% (9 человек) – материальные проблемы; также 17% (9 человек) винят жилищно-бытовые условия; 30% (16 человек) считают, что семьи распадаются из-за неорганизованности быта; 9% (5 человек) считают важной причиной несовместимость характеров.

Таким образом, в целом наблюдается положительная тенденция у молодежи по отношению к семье и браку, но существует ряд проблем, о которых молодые люди задумываются еще до создания семьи и решение которых поможет стимулировать их к созданию собственных семей.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка