Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка9/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   37
ТЕМАТА ЗА РОДОЛЮБИЕТО В ПОЕЗИЯТА НА ХРИСТО БОТЕВ
Христо Ботев е български национален герой, революционер, поет и публицист. Умира едва 28-годишен. Литературното му наследство включва 20 стихотворения – поетически шедьоври, които го нареждат сред най-талантливите световни поети. Творчеството на Ботев има огромна заслуга за формирането на българското национално съзнание.

Актуалността на изследването се състои в това, че и днес темата за патриотизма е неотделима част от формирането на всяка национална култура.

Целта на настоящата работа е да се изследват особеностите на патриотичното чувство в творчеството на поета, като се анализират произведенията “На продаване”, “Хайдути”, “Към брата си” и “Хаджи Димитр”.

За постигането на поставената цел са използвани аналитичния и историко-литературния метод.

Към творчеството на Ботев се обръщат всички поколения български изследователи. Интерес към неговото поетическо наследство проявяват и всички анализатори на славянската література. Д. Марков в своята статия “Великият български поет Христо Ботев” очертава творческите постижения на твореца и определя патриотичния патос на произведенията му като една от най-силните им характеристики. Н. Галул в своята дисертація “Обществено-политическите и историческите възгледи на Христо Ботев” разглежда политическите и революционни възгледи на твореца.

Творчеството на Христо Ботев е разнообразно по тематика. Водещ мотив в неговото художествено наследство е темата за родината, за патриотизма и връзката на човека с родната земя и със своя народ.

Интимно-изповедният тон на Ботевата лирика внушава идеята за съдбовната обвързаност между лирическия герой и Отечеството. Националната идентификация, единството с рода и нацията характеризират свободната и пълноценна личност: “Идеята за свободата е всесилна и любовта към нея сичко може да прави” [1].

Христо Ботев вярва, че борбата за свобода на всеки народ е част от борбата за прогреса на цялото човечество. Стихотворенията му се отличават с патриотичен патос и дълбок лиризъм, породен от самотата и душевните терзания на лирическия аз.

Тежко, брате се живее

между глупци неразбрани;

Душата ми в огън тлее,

Сърцето ми в люти рани. [2, 2]

Творчеството на Ботев възпява борбата за национална свобода като начин на съществуване и смисъл на човешкия живот.

Но... стига ми тая награда –

да каже нявга народът:

умря сиромах за правда,

за правда и за свобода... [2, 6]

Триединството борба, смърт и свобода определя основния тон на разглежданите творби. Като истински патриот и свободолюбива личност, лирическият герой на Ботев приема борбата за свобода като отговорност и неотменен дълг към Родината. Лирическият говорител е непокорна и мъжествена личност, която категорично заявява своята готовност да се жертва за свободата на своя народ, която поставя по-високо от мисълта за слава и безсмъртие.

“Кажи ми, сестро, де – Караджата?

Де е и мойта вярна дружина?

Кажи ми, пък ми земи душата, -

Аз искам, сестро, тук да загина!” [2, 16]

Свободата в творчеството на Ботев е сложна философско-морална категория, характеризираща националната, социалната и историческата значимост на личността.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ботев Христо. Сърбия и нашето освободително движение // Вестник "Знаме“. – 1874-1875 Електронен ресурс: http://www.slovo.bg/ showwork. php3? AuID = 1&WorkID=3191&Level=3

  2. Ботев Христо Електронeн ресурс: http://www.slovo. bg/showauthor. php3?ID=1&LangID=1

Андрющенко Інна,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Науковий керівник: Н.В. Саприкіна,

ст. викладач (БДПУ)
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У наш час метод проектів вважають одним з найпопулярніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації учнів, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, підвищує мотивацію до навчання, дозволяє залучити кожного до активного пізнавального процесу, формувати навички пошуково-дослідницької діяльності, виявляти свої здібності у груповій співпраці, грамотно працювати з інформацією. Тому використання методу проектів під час навчання української мови є необхідністю сьогодні.

Концептуальні положення методу проектів досліджували у своїх працях С. Гончаренко, О. Козина, Є. Полат, О. Рибіна, Ю. Хотунцев. Метод проектів як технологічна діяльність цікавили О. Ільяшеву, В. Копилову, Н. Пахомову, С. Сисоєву, І. Соловйову та ін.

Мета нашого дослідження – розкрити сутність методу проектів, принципи та особливості його ефективного використання у процесі навчання української мови. У роботі ми використовуємо метод вивчення й аналізу педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження.

Енциклопедія освіти містить таке визначення: “Метод проектів – система навчання, за якої учні набувають знань і вмінь у процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, що поступово ускладнюються” [3, с. 487]. Проте більшість дослідників (О. Амєрова, С. Сисоєва, І. Чечель, О. Ярцева) називають метод проектів педагогічною технологією, яка передбачає застосування різноманітних творчих методів: дослідницьких, проблемних, пошукових тощо.

Дослідники Е. Кагоров і М. Чанова зазначають основні принципи методу проектів: активності у виборі завдання та його опрацюванні; життєвого, практичного характеру проекту, його суспільно-корисної установки; інтересу учнів до роботи; поєднання теорії з практикою, знань і навичок; здатності проекту породжувати в процесі роботи нові; спроможності втілення проекту; самостійності; творчості; колективної діяльності [2].

Зазначена педагогічна технологія дозволяє органічно інтегрувати знання учнів з різних предметів, тобто проект має бути міжпредметним, надпредметним, виходити за межі вивчення лише української мови

О. Пєхота [3] подає такі етапи методу проектів: 1) підготовка (визначення теми й мети проекту); 2) планування (визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; встановлення критеріїв оцінки результату й процесу; 3) збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент); 4) аналіз результатів, формулювання висновків; 5) подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт).

Метод проектів варто впроваджувати на уроках розвитку мовлення. Матеріальним вираженням проекту має бути робота, визначена комунікативною змістовою лінією програми з української мови (твір на морально-етичну чи суспільну тему). Створюючи власні проекти, учні мають володіти необхідними мовними знаннями й навичками лінгвістичного аналізу тексту, що формуються протягом усього мовленнєвого розвитку в школі, є запорукою успішного складання учнями власних текстів.

Сучасний навчально-виховний процес переконує нас в тому, що робота над створенням проекту має відбуватися лише в позаурочний час. Учні, спираючись на власний життєвий досвід, під впливом почутого, підсумовують своє розуміння проблеми-питання, творчо завершують розпочату роботу вдома. Результатом такої роботи найчастіше є учнівський твір (письмова робота), адже за умови письмового вираження така робота стає доступною для аналізу вчителем. Крім того, з метою економії часу, захист проектів можна проводити під час позакласних заходів, конференцій, свят, форумів тощо.

Отже, метод проектів сьогодні вважається одним із перспективних видів навчання мови, оскільки він створює умови для творчої самореалізації учнів, сприяє розвиткові їхніх інтелектуальних здібностей, підвищує мотивацію для отримання знань.

Перспективи подальших пошуків полягають у розробці алгоритму проектної діяльності на уроках української мови.
ЛІТЕРАТУРА

1. Нищета В. А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури : [навч. посібник] / В. А. Нищета. – Х. : Основа, 2009. – 153, [7] с.

2. Освітні технології : навч.-метод. посібник / [О. М. Пєхота, А. З. Піктенко, О. М. Любарська та ін.] ; за ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2004. – 256 с.

3. Пироженко Л. П. Метод проектів // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України; відповід. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 487-488.


Бабенко Ілона,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В. О. Юносова,

к. філол. наук, доцент (БДПУ)
Метафори на позначення духовної сфери та почуттів

у романі Люко Дашвар “Мати все”
Метафора є одним із таких засобів, який найбільш облюбований митцями слова і широко представлений у їхній творчості. Учені суть метафори вбачають в “уживанні слова, що позначає певний предмет (явище, дію чи ознаку) для номінації іншого предмета на основі подібності, яка випливає з їх порівняння, зіставлення за асоціацією” [2, с.139].

Здатність слова набувати іншого значення на основі подібності здавна привертала увагу науковців. Метафорі присвячена величезна кількість досліджень. Починаючи від Аристотеля та Цицерона і до сьогодні феномен метафори вивчають філософи, літературознавці, стилісти, психологи. У мовознавстві цю проблему досліджували Т. Волох, А. Грищенко, М. Довгалевський, П. Дудик, В. Лесин, О. Марцинківська, І. Ющук та ін.

Нашу увагу привернула мовотворчість сучасної письменниці Люко Дашвар, романи якої були призерами на поважних літературних конкурсах і сьогодні стали справжніми українськими бестселерами.

Мета нашої роботи – виявити специфіку та стилістичну роль метафор на позначення духовної сфери та почуттів у романі Люко Дашвар “Мати все”.

Методи дослідження – описовий, метод лінгвістичного спостереження.

Мова художньої літератури є складним поєднанням загальномовних образних засобів та індивідуально-авторських стильових модифікацій.

Для змалювання духовної сфери та почуттів письменниця Люко Дашвар створює художні образи переважно на основі метафор, що містять такі лексичні одиниці:


  • метафоричне перенесення “тварина – відчуття людини”: У серці прокинувся і загарчав дикий звір; За спиною свербіли-прорізалися крила, справи вирішувалися швидко і без проблем;

  • фізичне явище – почуття, морально-етична або психологічна характеристика людини в різних проявах: Гаряча промова, як яскравий феєрверк, – вибухнула, обпекла Ліду і згасла; Сили вмить випарувалися; Надія зажевріла несподівано; …До спини прилип холодний незрозумілий жах;

  • фізичні дії або стан живої істоти – розумова діяльність, інтелектуальний стан людини: сумніви душу роздирали; душа співає; серце плакало; розгубленість розпорошувала сили;…здавалося, бездушна річ без залишку всмоктала її благосну радість; Мізки вже перекроюють плани без роздратування.

Найчастіше в романі трапляються метафори з компонентами серце, очі, думки, в яких буденні вислови замінюються різноманітними, часто досить несподіваними поєднаннями, пор.: Ліда всміхнулася гірко – скибку від серця відрізала; Серце покотилося вниз; Стас відчув, як дикий звір біля серця зловчився, перестрибнув у мозок; Серце пітніло, стікало водою, тануло; Сині очі ніби посивіли, – шкурки мишачі; На лавці сидів Стас. Курив, орав очима землю; “Навіщо мені мчати геть?” – думки спалахували рятівними вогнищами, пожирали сумніви; Стасові думки поховалися по узбіччях, ніби вивчали нові правила. Інколи ці концепти вживаються в одному реченні, що робить вислів ще експресивнішим: Та варто було переступити поріг професорської оселі і лише зазирнути у скляні Іветтині очі, як серце шаленіло; Та думки про сиротинець, Іветту, Платона і Раю, няньку, Стаса не покидали, заважали, роздирали серце сумнівами.

Індивідуально-авторські метафори Люко Дашвар семантично місткі, неповторні, вони обов’язково знаходять відгук в душі читача, посилюючи переживання, експресивний ефект, напр.: …несподівана нічна пригода скрутила думки у такий вузол – і мечем не розрубати; Стас відчув, як совість підкотилася й ухопила за кадик – не дихнути! На полотні щирих розмов зяяла рвана дірка невідомості; По кімнаті втікача розляглися руїни Іветтиних надій; Друга думка на першу тьхукала; Увесь місяць до весілля – шлюзи прорвало – говорили, говорили.

Отже, метафора є засобом вираження психологізму в романі Люко Дашвар. Під пером майстра набувають образності навіть звичайні нейтральні вислови. Авторка за допомогою метафоричних перенесень створила довершені образи, які допомагають читачеві сприймати і розуміти світ крізь призму художнього слова.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Дашвар Люко. Мати все : [роман] / Люко Дашвар. – Х. : Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2010. – 336 с.

  2. Сучасна українська літературна мова: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / [А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.]; за ред. А. П. Грищенка. – [2-ге вид.]. – К. : Вища шк., 1997. – 493 с.



Бабенко Ксенія,

студентка 2 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: І. В. Шиманович,

к. пед. н., доцент(БДПУ)
ЗООМОРФНА СИМВОЛІКА В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ

МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ
Актуальність обраної теми визначається потребами вивчення різних способів вираження культурних цінностей, фонових знань і культурних асоціацій носіїв мови та культури. Функціонування тваринних образів у мовних картинах світу досліджувалося у працях О. Березовича, Т. Гончарової, Т. Леонтьєвої, С. Толстої та ін.

Мета дослідження – виявлення і опис способів, за допомогою яких проявляється національно-культурна своєрідність мовної особи в одиницях фразеологізмів, прислів’ях, приказках і текстах із зооморфічним компонентом. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) виявити і описати загальні закономірності утворення значення фразеологізму; 2) досліджувати особливості механізмів створення одиниць фразеологізмів із зоонімами в англійській та українській мовах.

Об’єктом дослідження є номінативні та номінативно-комунікативні одиниці фразеологізмів із зоонімами і їх варіантів, що мають, в основному, структуру словосполучення.

Тематична організація зооморфічної фразеології, що відбилася в створенні словника зооморфізмів, демонструє схожість і відмінності віддзеркалення в двох культурах таких фрагментів мовної картини світу, як внутрішні і зовнішні властивості людини, його поведінку, універсальні життєві ситуації: відношення до праці, до проблеми вибору і переваг, до понять лінь, неробство, брехня, перебільшення, досвід.

Національно-культурний компонент зооморфічної фразеології свідчить про важливість для національної мовної картини світу наступних понять: звичаї і традиції для української мови та політика, бізнес, національні традиції для англійської мови.

Основою для вибору мов нашого аналізу послужив той факт, що в них чітко є видимий розподіл на загальні, універсальні і етноспецифічні способи представлення мовної картини світу за допомогою зооморфізмів. У вибраних мовах є декілька загальних стержнів, навколо яких накопичуються схожі змісти і проявляються відмінності в баченні світу. Зіставлення матеріалу цих мов цікаве в плані виявлення загальних етимологічних джерел в зооморфічній фразеології, а також аналізу причин етноспецифічних розбіжностей в представленні національної картини світу анімалістичними засобами.

Національно-культурна специфіка залежить багато в чому від того, які фрагменти людського досвіду були лексично зафіксовані і якою мірою деталізації представлені ці фрагменти в тій або іншій мові у вигляді цілісних пріоритетів, образів і символів, закладених в текстах малих фольклорних жанрів. При аналізі систем асоціацій, конотацій, які пов'язані у носіїв кожної з названих мов уявленням про цю тварину в проекції на людину, ми спиралися в основному на лексикографічно закріплені дані, що містяться в тлумачних, фразеологічних, лінгвокраїнознавчих словниках. Такого роду одиниці аналізу показують вже сформовану мовну картину. Причому така картина може відбивати асоціації, конотації, що відносяться до останніх декількох десятків або сотень років. Сучасні тенденції, а також динаміку і зміни в системі прирощених змістів у зооморфізмів виявляє лінгвістичний експеримент, що показав сучасні тенденції у використанні зоометафор у носіїв мови. Паралелізм і розбіжність в оцінних зооморфічних символах свідчить про те, що метафора працює не стільки за законами логіки, скільки, досить часто, неформульованими правилами асоціативного мислення, що є специфічним для кожноїнації, культури. Це, у результаті, і мотивує розбіжності в семантичному розвитку зооморфізмів в порівнюваних мовах.



Висновки. Проведений аналіз показує значну схожість уявлення про світ у англійського і українського народів. Така схожість обумовлена збігом соціально-історичних умов життя народів, загальними закономірностями розвитку людського буття, що дають єдиний досвід, єдине знання “правил життя”. Це знання має своїм джерелом не лише безпосередньо придбаний досвід поколінь, але і досвід, закріплений в біблійських висловах.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бочина Т. Г. Зооморфізми як семантичні деривати емоційної оцінки // Історія російської мови : словотворення і формоутворення. – Казань, 1997. – С. 125 – 132.



  1. Брославская Е. М. Етнокультурні особливості зооморфізмів в російській, українській і англійській мовах // Вісник МСУ, 2001. – т. 4. – № 6. – С. 49 – 52.

  2. Клушин Н. А. Зоо- і фитоморфизмы в англійській розмовній мові // Теорія і практика лінгвістичного опису розмовної мови. – Горький, 1989. – С. 29 – 37.


Бадера Інна,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Науковий керівник: Н.В. Саприкіна,

старший викладач (БДПУ)
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток учня.

Розробку елементів інтерактивного навчання здійснювали В. Сухомлинський, учителі-новатори 70-80-х років (Ш. Амонашвілі, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Шаталов), представники теорії розвивального навчання (В. Давидов, О. Дусавицький). Сьогодні інтерактивні технології навчання розробляються в працях Л. Пироженко, О. Пометун, С. Сисоєвої, Г. Фрейман.

Мета дослідження – охарактеризувати інтерактивні методи навчання на уроках української мови. Для досягнення поставленої мети використовуємо методи теоретичного дослідження (збір і аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження).

В Енциклопедії освіти знаходимо таке визначення інтерактивних методів навчання: “…способи організації активної взаємодії учнів і вчителя у навчальному процесі з метою досягнення визначених дидактичних результатів [2, с. 357]. Вони дають великий простір для самореалізації учня в навчанні, відповідають особистісно зорієнтованому підходу, орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, багатосторонньої комунікації. У класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій.

Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови має такі переваги: у роботі задіяні всі учні класу, які вчаться працювати у групі (команді); формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має право на власну думку; за короткий час опановується багато нового матеріалу; формуються навички толерантного спілкування, уміння аргументувати власні погляди, знаходити розв’язання проблеми; учні вчаться конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

Інтерактивними методами навчання О. Пометун та Г. Фрейман вважають: груповий (взаємодія між учасниками навчального процесу, що відбувається в малих групах); колективний (взаємодія всього класу); колективно-груповий (чергування роботи малих груп із роботою всього класу). Використання зазначених методів на уроці української мови має відбуватися за найголовнішим принципом інтеракції: постійна взаємодія учнів між собою, їх спілкування та співробітництво.

Інтерактивна модель навчання, на думку О. Пометун, передбачає використання технологічного підходу та визначається як “…застосування у навчанні сукупності технологій, загальною ознакою яких є принципи інтеракції…” [2, с. 358]. Подібне визначення висуває певні вимоги й до структури уроку, що складається з п'яти етапів: 1) мотивація; 2) оголошення, представлення теми та очікуваних результатів; 3) актуалізація знань, надання необхідної інформації; 4) інтерактивні вправи; 5) рефлексія (підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Використання інтерактивних вправ є центральною частиною уроку, метою якої є засвоєння навчального матеріалу. Цей етап займає 50-60% загальної тривалості уроку української мови та має таку послідовність: інструктування (учитель розповідає учням про мету вправи, правила виконання, послідовність дій тощо); об’єднання в групи та розподіл ролей; виконання завдань (вчитель виконує роль ведучого, організатора, помічника, намагаючись створити умови для самостійної роботи учнів, активної взаємодії їх між собою); презентація досягнутих результатів.

Отже, використання інтерактивного навчання на уроках мови вчить учнів використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, сприяє розвитку творчого і діалектичного мислення. Новітні підходи до організації навчання роблять його різноманітним, цікавим і ефективним. Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, розвиток пізнавальної активності школярів в умовах доброзичливості та взаємної підтримки.


ЛІТЕРАТУРА

1. Паньков Д. В. Робочий зошит з курсу “Інтерактивні технології навчання” / Д. В. Паньков. – Донецьк : ДІПО ІПП, 2006. – 52с.

2. Пометун О. І. Інтерактивні методи навчання // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України; відповід. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 357-359.
Басараб Анна,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Дуброва О.В.,

к.філол.н., доцент(БДПУ)
ВИВЧЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Останні десятиріччя XXта початокXIXстоліть характеризуються бурхливим розвитком всіх сфер людського життя. Особливо хочеться виокремити сферу сучасної інформаційної техніки, сфери економічного і суспільно-політичного життя як головних постачальників нової лексики і фразеології, причому комп’ютеризація соціального життя призводить до того, що багато неологізмів, які зв’язані з інформаційною революцією, належать одночасно сфері сучасної техніки, сфері економіки, сфері медицини та інших сфер життя людського суспільства.

Через значну кількість інновацій англійська мова, як і багато інших мов насьогодні переживає “неологічний бум”. Виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності їх вивчення, опису, класифікації тощо, у чому й полягає актуальність нашої розвідки.

Це, у свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).

Слід зазначити, що мова, як й інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовуючийого для власного поліпшення: якщо варіант виправдовує себе, він залишається у мові.

У роботі розглянуто класифікацію неологізмівяк за логіко-семантичними ознаками, тобто переліком понять, що пояснюють нові слова, так й за способами словотвору. Класифікація останнього типу може бути знайдена в основі багатьох сучасних лексичних досліджень[2].

Нами було проаналізовано неологізми з погляду на спосіб творення: фонологічні, запозичення, семантичні, синтаксичні, які утворюються шляхом комбінації існуючих в мові знаків (словотвір).

У дослідженні зроблено також висновок, що неологізмами є і ті слова, котрі утворюються за прикладами вже існуючих у мовній системі слів, тобто шляхом словотворчої деривації. Мова йде про такі регулярні словотворчі процеси як конверсія, афіксація, компресія, абревіатура, дезафіксація, основоскладання, відокремлення значень тощо.

Отже, неологізми пов’язані практично зі всіма сферами сучасного англомовного суспільства. Вони використовуються у медицині, комп’ютерних технологіях, економіці, бізнесі та майже у всіх сферах, що стосуються сучасного технічного прогресу, а відтак потребують глибокого вивчення з метою визначення змін та тенденцій у подальшому розвитку словотворчої системи сучасної англійської мови.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка