Денис шариков



Сторінка6/8
Дата конвертації17.04.2017
Розмір1.63 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

В

WARM-UP

Warm-up (вам-ап від англійської warm-up – розігрівати, розігрів) – перша частина уроку з контемпорарі данс. Включає в себе певні групи вправ. Рas – кроки на середині за лінією танцю (pas couru aіеrobique – швидкий аеробний біг, pas couru – сценічний біг, pas marhet pas marhsur le demí pointé- flex – сценічний крок з черегуванням кроку на півпальцях і п’ятках). Par terre вправи на підлозі (point- flex – скорочення й натягування стопи, rond de pied – коло стопою всередину й назовні; rond de jambe en dehors – коло ногами назовні; developpé contr hend – одна нога витягнута, інша виймається протилежною рукою за п’ятку; developpé point- flex – ноги зігнути в колінах, вийняти вперед, скоротити стопу, витягнути стопу, ноги зігнути в колінах, витягнути вперед на підлогу, скоротити стопу, витягнути стопу). Body-Stretch вправи для корпуса й розтяжки (contraction & release – стискання й розширення корпуса вперед, назад, убік , deep body bend – складання, arch-pontмісток, grand ecarts шпагати).

Fitnessсилові вправи для рук, плечей, спини (press жим від підлоги широким хватом; pull-up – підтягування у станка за голову широким хватом). Barreрозігрів біля станка (port des bras переводи рук з нахиляннями корпусу назад, вправо, вліво, вперед; stretch розтяжка вниз назад, розтяжка вбік з переходом за 2-ю позицією; passé-twist переводи коліна з виворітного в завернуте положення, battements tendus simple et point- flex виведення й приведення ноги по 1-ю позицією – хрестом).

WAVE

Waves (вейвз від англійської wave – хвиля) – термін запозичений з пантоміми й електрbк-бугі, який означає, що рух окремої частини тіла, чи частина тіла виконується хвилеподібно, синонім у модерн джаз танці – body roll. Waves найчастіше вивчають за принципом зрушування (рос. – сдвижение). Waves руками – хвилеподібний імпульс плеча, ліктя, кисті. Waves головою, корпусом, ногами – хвильобразний імпульс головою (пірнаючий чи виринаючий), хвилеподібний імпульс грудини-спини, живота-попереку, стегна, коліна. Waves виконується впред, назад – голова, груди, спина, живіт, поперек, стегна, коліна, а потім так само в оберненому порядку. Waves виконується вбік – хвилеподібний імпульс голови, плечей, бокових м’язів спини, стегон.

Г

ГЕНЕЗИС ТАНЦЮ

Танець еволюціонує від первісного до народного (фольклорний, етнічний). У XV–XIX ст. елементи народного танцю при дворі європейських монархів стають шляхетнішими та виділяються в бальний танець. Далі він трансформувався в академічну форму, відому як класичний танець, який у ХХ ст. внаслідок соціокультурних перетворень виокремився в сучасний [27, с. 17].

Первісний танецьтотемний танець (людини-ведмедя, людини-льва, людини-орла, людини-змії, людини-крокодила, людини-кішки, людини-оленя); побутові танці жінок і чоловіків (сюжетні й безсюжетні); обрядові танці жінок і чоловіків (військові, плодючості, тваринні, ретуально-містичні).

Фольклорно-етнічний танецьдавньосхідний: давньоєгипетський, давньомесопотамський (аккадсько-шумерський, вавилонський), давноперський, скіфський, давньокельтський; давньогрецький (еллінський): обрядовий, ліричний, оргаїстичний, театральний, військовий; давньослов’янський: давньоруський; національний класичний: турецький, іранський, індійський (бхарат нат’ям, оддісі, катхак, кучіпуді), арабський (Ліван, Сирія, Йорданія, Єгипет, Туніс), китайський, японський, корейський, тайський, в’єтнамський, кхмерський, балійський (індонезійський) танець; фольклорний тувинський, монгольський, уйгурський, тібетський, ненецький, чукотський, єгипетський, туарецький (Чад, Малі), конго (Конго), бушменський (Ботсвана), зулу (ПАР), мосаї (Кенія), аравацький (Бразилія), аргентинський, патагонський (Аргентина), кубинський, ямайський, колумбійський, венісуельський, бразильський, мексиканський, індіанський (США), косторіканський, перуанський, ацтекивський і майянський (Мексика), аборигенів (Австралія), маорійський (Нова Зеландія), гавайський, фіджийський.

Народно-сценічний танець іспанський (аустурійський, андалузький, арагонський), шотландський, ірландський, латишський, литовський, естонський, польський, німецький (баварський, саксонський, баденський), австрійський (тирольський), польський, угорський, український (волинський, подільський, гуцульський, буковинський, закарпатський), чеський, сербський, чорногорський, грецький, молдавський, румунський, болгарський, італійський (венеціанський, тосканський, неаполітанський), французський (бургундцький, правансальський), російський (Архангельськ, Новгород, Москва, Рязань, Кубань, Карелія, Мордовія, Чувашія, Удмуртія), татарський, грузинський (абхазький, осетинський, аджарський), вірменський, азербайджанський, якутцький, бурятцький, башкирський, калмицький, єврейський, туркменський, узбецький, таджицький, казахський, киргизький.

Історико-побутовий танецьтанці XVIXVIII cт.: бранль, вольта, романеска, павана, куранта, алеманда, менует, гавот, контрданс. Танці XIX ст. – мазурка, полонез, полька, галоп, вальс, кадриль.

Характерний танець – сценічний балетний танець польський, угорський, іспанський, італійський, шотландський, український, руський, циганський, східний.

Класичний танець – академічний балетний танець: балетні форми (pas de deux, pas de trois, pas de quatre, danse d’action, grand pas, danse d’ensemblé), класична система танцю (en dehors, positions des bras et des pieds, port de bras, exercices, adagio, allegro, petit et grand sauté, jeté, en tournent, pirouette, entrechats).

Бальний танецьєвропейський стандартний танець ST (повільний вальс, танго, віденський вальс, фокстрот, квікстеп); латиноамериканський танець LA (самба, ча-ча-ча, румба, пасадобль); формейшен (європейський чи латиноамериканський ансамблевий танцювальний мікс із восьми пар); спортивний бальний танець (програмні танці ST, LA виконуються на спортивних чемпіонатах).

Сучасний танецьрозважальний і молодіжний (твіст, чарльстон, свінг, танго, орієнталь; стріт данс хіп-хоп, фанк, диско, електрик бугі, брейк данс, техно, хаус, ер енд бі); системи-техніки танцю ХХ ст. – джаз-танець, теп-танець, модерн-танець, буто-танець; синтезовані техніки танцю ХХ ст. – контемпорарі данс, імпровізація, перфоманс; спортивний танець – рок-н-рол, пілатес, йога з формами танцю, танцювальна аеробіка.

HOLUBETZ

Holubetz (голубець) – стрибок у характерному і народно-сценічному танці (найчастіше в польському й українському), але іноді використовується в контемпорарі данс. Виконується в положенні en profile (боком), epoulement (діагонально), техніка ідентична cabriole.

GARGOUILLADE

Gargouillade (гаргуяд від французької gargouillеr – булькати) – жіночий стрибок класичного танцю, під час якого виконується почергово rond de jambe en l’air однією ногою (rond de jambe en l’air en dehors) потім іншою ногою (rond de jambe en l’air en dedans), і закривається в 5-ту позицію.

Д

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ (ЕЛЛІНСЬКИЙ) ТАНЕЦЬ

Давньогрецький танець 80030 рр. до н.е. чи ορχεστρικα (орхестріка) мав чітку технічну систему: en dehors (принцип побудови естетики й техніки на виворітності ніг); п’ять позицій ніг (ідентичні до сучасних); poseen face, en dos, en profile, epoulement (положення корпуса прямо, спиною, боком, діагонально), port de bras et cambré – правильні переводи рук і нахиляння корпуса; pas marché, pas couru, pas de bourré, pas glissade, pas assemblé, pas jeté, sissonne, pas de chat, salto, flic-flac, grand jeté (танцювальні кроки та стрибки ідентичні до сучасних); tour en lair, pirouette en dedans, tour chainé, tour de force, en tournent (оберти в повітрі, оберти на півпальці, рухи в повороті ідентичні до сучасних). Ορχεστρικα – поділялась на культово-помірні танці (на честь Афіни, Аполона, Афродіти, Деметри), оргаїстичні танці (містерії Діоніса); військові танці – πιρριχα (пірріха – військова пантоміма), ποδια (подізм – військовий марш), κσεφια (ксефізм – вид битви); побутові танці – γορμος (гормос – танці оголених чоловіків і жінок), театральні танці – Θεατρος, δενος (денос – величний танець), ευομελια (евмелія – трагічний танець), καρδακ (кардак – комічний танець), σικινις (сікініс – сатиричний танець), παραβεναα (парарбеная – ідентично до douetto, pas de quatre), γιπερχιματικα (гіперхіматика – ліричний танець під спів).

DANSE D’ЕNSEMBLÉ

Danse densemblé (данс дасамбле) – ансамблевий танець, де танцюють разом від шести до дванадцяти і більше виконавців, а також від трьох до дванадцяти і більше пар. Ансамблевий танець використовується в балеті, концерті, шоу, мюзиклі.

DANSE D’ACTION

Danse d’action (данс даксьйон) – танець, який реалізує розвиток балетного дійства. У XVIII–XIX ст. носив назву pas d’action. На відміну від divertissement, де виконується лише танець заради показу танцю і його техніки, danse d’action – реалізує не дійство танцю, а стан, характер, пантоміму, яка розкриває дію. Danse d’action – головна форма сюжетного балету.

DEGAGÉ

Degagé (дегаже від degager – вивільняти) – підготовчий рух для переходу з однієї ноги на іншу. Виконується на tendu, jeté на рівних ногах, через demi plié a la quatrieme, a la seconde, на рівних ногах en demi pointé.

DEMI

Demi (демі – половина) – термін означає, що виконання руху половинне. Наприклад, demi plié (півприсідання), demi rond (пів рон в рон де жамб), а також demi pointé (півпальці).

DEMI POINTÉ

Demi pointé (демі пуанте – півпальці) – термін, який означає, що рух чи вправа виконується на півпальцях. Наприклад – relevé demi pointé (піднятися на півпальці в певній позиції), battement jeté demi pointé (виконання жете на півпальцях).

JUMPS

Jamps (джампс від англійської jamp – стрибок). Група стрибкових рухів запозичена з модерн джаз танцю, яка часто використовується в контемпорарі данс. Jamps використовує такі середні й малі стрибки: jamp – cтрибок на двох ногах,

виконується в 6-й позиції ніг, при стрибку ноги згинаються в колінах; kick – cтрибок на одній нозі з швидким кидком від коліна впреред, убік, назад на 25˚, 45˚, 90˚ (анологічним у класиці є sissonne ouvert); leap – стрибок з однієї ноги на іншу; hop – крок-підскок, робоча нога в положенні біля коліна.



DIVERTISSMENT

Divertissment (дивертисмент від divertissment – розважання). У балеті divertissement – короткі безсюжетні характерні танці (польський, угорський, іспанський, італійський, російський, східний танець), які йдуть один за іншим. Divertissement – концертна танцювальна програма, яка складається з різних за жанром і характером хореографічних мініатюр і ансамблевих танців, пов’язаних загальним чи асоціативним змістом. Divertissement – балет-дивертисмент Pas de quatre”(1845), музика Чезарє Пуньї, хореографія Жюля Перро.

DROP

Drop (дроп) – термін, запозичений з модерн джаз танцю, який використовується в контемпорарі данс, що означає падіння вільного корпуса, голови, плеча, руки, ноги вперед, убік, назад. Також у контемпорорі данс drop слугує для позначення „скидання корпуса”.

ДУЕТНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ

Дутно-сценічний танець – академічна дисципліна, яка сформувалась у європейському балетному театрі впродовж другої половини XVIII–XIX ст. Також дуетно-сценічний танець – базова навчальна хореографічна дисципліна та предмет у професійних вищих навчальних закладах культури і мистецтв. В балеті дуетно-сценічний танець головним чином пов’язаних з переважно музично-танцювальною формою pas de deux.

У навчальному процесі дуетно-сценічний танець вивчає основні lift (підтримки). Партерні підтримки двома руками за талію, на підлозі – pas glissade, pas assemblé, entrechat quatre; en pose arabesque, en pose attitude, en grand pose croisé en avant, en grand pose effacé en avant, en grand pose ecarté. Tours (оберти) – tour en dehors, pose a la seconde tour en dedans en pose attitude croisé, pose arabesque tour en dehors. Tour lent (обведення) однією рукою – en pose attitude. Партерні підтримки за дві руки – en pose arabesque, en pose attitude. Підтримки в падаючих позах – опускання дами в падаюче положення en pose arabesque з підтримкою однією рукою в обхваті за талію, опускання дами в падаюче положення en pose arabesque з підтримкою за одну руку, опускання в падаюче положення з підтримкою однією рукою за руку.



Повітряні підтримки до рівня грудей і плечей – pas assemblé з просуванням убік, sissonne ouvert en arabesque двома руками за талію, grand assemblé навколо кавалера з підтримкою за руки, jeté entrelacé з підтримкою однією рукою за руку, іншою за діафрагму. Невеликі підйоми – en pose arabesque, en pose poisson. Підйоми на груди та плечі – підтримка на плече сидячи, підтримка на плече сидячи en pose attitude allongé, jeté entrelacé підтримка на плече в позу „ластівка”. Grand sauté з підтримкою двома руками за талію – grand jeté en arabesque, grand jeté en pose attitude оборот навколо себе (обхват однією рукою за талію). Підтримки з фіксуванням пози на витягнутих до верху руках підтримка з місця en arabesque, підтримка з розбігу в позу „ластівка”. Підтримки одною рукою – підтримка однією рукою з упором під поперек, підтримка однією рукою, сидячи на руці кавалера.

Е

ELEVATION

Elevation (елевасіон від французької elevation – піднімання) – природна здатність виконавця до стрибків.

EXERCICE

Exercice (екзерсис від французької еxercice – вправи) – термін, який означає комплекс послідовних частин уроку з певними вправами, синоніми – trenage (тренаж), training (тренінг), у спорті – тренування. Використовується в хореографічних дисциплінах – класичному, характерному, народно-сценічному, модерн джаз танці, контемпорарі данс. Exercice має певні частини, які слугують для послідовного вивчення, засвоєння, ускладнення й досконалості танцювальної техніки. В класичному танці – exercice sur le barre (вправи біля станка), exercice danse le centre (вправи на середині), allegro (швидка частина – стрибки, заноси, оберти). У характерному чи народно-сценічному танці – exercice sur le barre (вправи біля станка), (танцювальні етюди характерних танців – російського, українського, білоруського, молдавського, польського, угорського, іспанського, італійського, грецького, єврейського, грузинського, східного). У модерн джаз танці – warm-up (розігрів), isolation (ізоляція), par terre (партер), adagio (адажіо), cross movements, jumps, turn (кросс), combination & improvisation (комбінації й імпровізація). У контемпорарі данс warm-up (розігрів), exercices sur le barre (вправи біля станка), exercice danse le centre (вправи на середині), allegro et sauté (швидка частина – стрибки, оберти), combination (комбінація).

EPAULEMENT

Epoulement (епольман) – діагональне положення танцівника (стосовно глядача) у 2-й, 4-й, 6-й, 8-й крапки залу. Еpoulement має декілька різновидів: еpoulement croisé (епольман круазе) – положення корпуса в діагональне схрещене чи закрите до глядача з виведеним уперед плеча і ноги, голова повернута до плеча. Здається, що корпус схрещений і один бік перекриває інший. Еpaulement effacé (епольман ефасе) – положення корпуса діагональне розвернене чи відкрите до глядача, при цьому корпус весь відкритий, голова повернута до плеча. Еpaulement ecarté (епольман екарте) – положення корпуса вздовж діагоналі до глядача, при цьому корпус розвернутий у бік, голова повернута до плеча.

Ж

JETÉ

Jeté (жете від французької jeter – кидати, розривати) – велика група стрибків з двох, чи однієї ноги на іншу в класичному танці й контемпорарі данс. Під час стрибка одна нога швидко закидається вперед, убік, назад, а інша – утримується в заданому положенні і вага корпуса переноситься з однієї ноги на іншу.

Рetit pas jeté (пті па жете) – маленьке основне жете, права нога завдяки battement tendu jeté на 25˚, проковзуючи, викидається a la quatrieme (en avant, en arriere), a la seconde (en coté); ліва нога відштовхується від підлоги стрибком з витягнутими пальцями й коліном, потім права нога займає місце, опускаючись в demi plié, а ліва нога приводиться в положення sur le cou-de-pied. Рetit pas jeté battú (пті па жете батю) – маленьке жете із заносом.

Grand jeté (гран жете) – група великих стрибків, нога в такому стрибку викидається на 90˚, але нині майже в усіх формах в grand jeté обидві ноги створюють розриваючий вигляд. Grand jeté en arabesque pas de chat (гран жете па де ша від французької pas de chat – крок кішки, велике жете з м’яким викиданням) – великий стрибок з однієї ноги на іншу з розривним викиданням ноги через developpé на 90˚ у 1-й, 2-й, 3-й arabesque. Підходом до grand jeté en arabesque pas de chat слугує pas glissade, pas chassé, pas courú. Grand jeté en attitude (croisé, effacé) (гран жете ан атитюд краузе чи ефасе) – великий стрибок з однієї ноги на іншу з розривним викиданням ноги через grand battement jeté на 90˚ у позу атитюд краузе чи атитюд ефасе. Підходом до grand jeté en attitude (croisé, effacé) слугує pas chassé, pas courú.

Grand jeté entrelacé (гран жете антралясе від французької entrelacer – зплітати, велике перекидне жете) – великий стрибок з однієї ноги на іншу з обертом, під час якого ноги почергово закидаються на 90˚, начебто переплітаючись у повітрі, закінчується стрибок в arabesque чи grand pose en avant (croisé, effacé). Підходом до grand jeté entrelacé слугує – pas marché (в чоловічому танці), pas chassé (у жіночому танці).

Grand jeté en tournent (гран жете ан турнан – велике жете в оберті) – великий стрибок з однієї ноги на іншу в оберті, закінчуючись у в 1-й arabesque Існує два варіанти виконання grand jeté en tournent par terre (партерне, яке стелиться); grand jeté en tournent en l’air – (велике повітряне, з фіксуванням в повітрі). Також у чоловічому танці grand jeté en tournent виконується через підхід tombé coupé, а в жіночому – через підхід tou de force.

Найуживані форми grand jeté в класичному танці й контемпорарі данс – grand jeté fouté cabriole, grand jeté passé, grand jeté renvercé, grand jeté fouté revoltade. У контемпорарі данс положення рук і корпуса, може бути різним залежно від заданого характеру стрибка.



ІСТОРИКО-ПОБУТОВИЙ ТАНЕЦЬ

Історико-побутовий танець – академічна дисципліна, яка сформувалась при європейських дворах та в аристократичних заможних колах як розважальний бальний танець XVIXIX ст. У навчальному процесі історико-побутовий танець вивчає основні положення – position des bras et des pied, форми – pas chassé, pas de gras, поклони – reverence XVIXIX ст. Також побутові, придворні, бальні танці XV–XIX ст. – бранль, павана, вольта, алеманда, романеска, куранта, менует, гавот, контрданс, полонез, мазурка, вальс, кадриль, полька, галоп.

К

CABRIOLE

Cabriole (кабріоль від італійської capriolle - коза) – стрибок, під час якого одна нога викидається вперед чи назад, а інша, завдяки роботі внутрішніх м’язів у паху, б’є її знизу. Форми сabriole – petit сabriole (пті кабріоль – малий кабріоль на 25˚, 45˚), grand сabriole (кабріоль на 90˚), grand сabriole battú (кабріоль на 90˚ із заносом). Cabriole виконуються в arabesque, attitude, pose croisé, effacé. Ідентичним за технікою виконання сabriole, лише на 25˚, 45˚ убік en profile (в бік), en diagonale (вздовж діагоналі), є holubetz (голубець).

КЛАСИЧНИЙ ТАНЕЦЬ

Класичний танець (від латинської classicus – зразковий, також має назви academique danse – академічний танець, danse e’cole – шкільний танець, ballet – професійна балетна техніка і хореографічний тренаж) – академічна танцювальна система, яка сформувалась у європейському балетному театрі та формувалась протягом п’яти століть. Класичний танець – головна базова навчальна хореографічна дисципліна та предмет у професійних середніх і вищих навчальних закладах культури і мистецтв.

Витоки деяких форм класичного танцю сягають доби Античності в Стародавній Елладі період класики й еллінізму 50030 рр. до н. е. П’ять позицій рук і ніг (positions des bras et des pied), правильні переводи рук і нахили корпуса (сambre et port de bras), стрибки й оберти (sautè, pas echappé, pas assamblé, pas jetеé, cabriole, pirouette, tour en l’air). Як професійна академічна танцювальна система формувалась у добу Середньовіччя в період італійського ренесансу 14001600 рр.

Класичний танець, вийшов із історико-побутового танцю , як його академічна форма. У 1554 р. в Мілані Помпео Діобоно заснував італійську академічну школу класичного танцю. 1661 р. при дворі Луї XIV Бурбона, П’єр Башан заснував французьку академічну школу класичного танцю. 1801 р. при дворі Олександра I Романова, Шарль Дідло заснував російську академічну школу класичного танцю. Італійська академічна школа класичного танцю має певні періоди розвитку: раньоіталійський 15541661 рр., староіталійський 17391837 рр., новоіталійський 18371930 рр. Італійська школа танцю, відрізняється швидкістю, динамізмом, віртуозністю. Французька академічна школа класичного танцю має певні періоди розвитку: раньофранцузький 16611795 рр. старофранцузький 17951870 рр. (ампірність, талйонізм, епігонська змішана техніка) новофранцузький 18291880 рр. Французька школа танцю відрізняється – апломбом, широкою амплітудою, легкістю, шляхетністю. Російська академічна школа класичного танцю відрізняється – гармонійним поєднанням італійської та французької шкіл.

Провідним принципом у класичному танці є виворітність (en dehors) і стрибок (sauté). Термінологія класичного танцю - французька й італійські музичні назви. Урок класичного танцю (exercicese) поділяється на три частини: вправи біля станка (exerciсеs sur le barre), вправи на середині (exercise danse le centre), швидка частина – стрибки й оберти (allegro). На основі виворітності в класичному танці розроблена техніка: закриті (fermès) і відкриті (ouverts) положення; схрещені (croises), несхрещені (effaces), розвернуті (ecartes) позиції; рухи назовні (en dehors) та рухи усередину (en dedans); рухи вперед (en avant), назад (en arriere), вбік (en coté).



КЛАСИЧНА ХОРЕОГРАФІЯ

Класична хореографія – академічний вид хореографічного мистецтва, сформований під впливом естетики класицизму та романтизму, що виявило в танці певні зразки й канони професійного навчання й сценічного танцю. Витокі класичної хореографії базуються на професійному танці Античності. Танці стародавньої Еллади (Греції) 80030 рр. до н. е., стародавнього Риму (Італія) 30 р. до н. е., 330 р. н.е.

Давньогрецький танець чи ορχεστρικα (орхестріка) – мав чітку технічну систему: en dehors, п’ять позицій ніг, pose – en face, en dos, en profile, epoulement, port de bras et cambre, pas marché, pas couru, pas de bourré, pas glissade, pas assemblé, pas jeté, sissonne, pas de chat, salto, flic-flac, grand jeté, tour en l’air, pirouette en dedans, tour chainé, tour de force, en. Ορχεστρικα – поділялась на культово-помірні танці, оргаїстичні танці; військові танці – πιρριχα, ποδια, κσεφια; побутові танці – γορμος, театральні танці – Θεατρος, δενος, ευομελια, καρδακ, σικινις, παραβεναα, γιπερχιματικα.

Давньоримський танець чи saltatia (cальтація) запозичив техніку давньогрецької орхестріки, а також створив – παντομιμος (пантомімос – танцювальну пантоміму), italic ballo (італійський драматичний танець – синтез евмелії, кардака, сікініса), monoprosopes (монопросопес – solo variation), polyprosopes (поліпросопес – danse d’enssemblé).

Традиції античного танцю – давньогрецької орхестріки та давньоримської сальтації зберігались упродовж тисячоліття як професійний танець Візантійської імперії в 3301450 рр., традиції якого були запозичені Італією та Францією. Наступний етап розвитку професійного танцю (техніка, танці, сценічні видовища) в класичній хореографії відбувався з 1400–1600 рр. мав місце в італійських містах – Савойї, Пармі, Моденні, Мантуї, Феррарі, Неаполі, Флоренції, Мілані, а також у Французькому королівстві.

1554 р. у Мілані (Італія) Помпео Діобоно заснував італійську академічну школу класичного танцю. 1581 р. Балтазаром де Бужайо у Франції за сприянням Катерини Медичі був поставлений перший балет „Церцея чи комедійний балет королеви” – гармонійне поєднання літературного сюжету, музики, танцю та художнього оформлення. У 1661 р. в Парижі (Франція) Пьєр Башан за сприянням Луї XIV Бурбона заснував Академію танцю, від якої бере свій початок французька академічна школа класичного танцю. Упродовж 1581–1789 рр. балет (естетика, техніка, система навчання, сценічні зразки) розвинув і вибудував окремий вид сценічного мистецтва з характерними зразками й канонами. Період синтементального і романтичного балету 17891905 рр. встановив такі норми і зразки: головним виражальним засобом в балеті є класичний танець, а також характерний, історико-побутовий танець і танцювальна пантоміма. У балеті наявні музично-танцювальні форми – pas de deux (entrée, adagio, variations, coda), pas de trois, pas de quatre, grand pas, divertissement (характерний танець – польський, угорський, іспанський, італійський, російський, східний, шотландський); танцювальні форми – danse denssemblé (ансамблевий танець), danse daction (дійовий танець, кульмінація балету). Головною системою професійного навчання в класичній хореографії є класичний танець, а також академічні дисципліни – характерний, історико-побутовий, дуетно-сценічний танець. Термінологія в класичній хореографії французька й італійські музичні терміни.

КЛАСИЦИЗМ

Класицизм (від лат. classicus – зразковий) – метод художнього мислення, естетична система, напрям і стиль у мистецтві й культурі, в основі якого лежить античність. Античні Еллада та Рим: класика 500–330 рр. до н. е., еллінізм 330–30 рр. до н. е., римське мистецтво 30 р. до н. е –330 р. н. е. Також класика доби італійського Відродження 1400–1600 рр., французький класицизм 1640–1840 рр. Кредо напряму – розумна закономірність, шляхетність, вираження піднесених моральних ідеалів, сувора організованість, міць та велич, логічний і гармонійний образ, рівновага і симетрія в композиційній побудові. Класицизм являє собою канон і зразок, він є певним етичним та естетичним чинником авторської художньої творчості.



CODA

Coda (кода від латини cauda, італійської coda – хвіст) – у музично-танцювальних формах балету pas de deux, pas de trois, grand pas – швидка заключна частина віртуозного характеру, яка йде, за variatiovs. Особливістю coda є так званий manege (манеж), рухи виконавців по колу – grand jeté en tournent (у чоловіків), tour piqué en dedans (у жінок). Також у coda наявний технічний елемент, який виконується на центрі – grand pirouette a la seconde (у чоловіків), tour foueté (у жінок).

CONTEMPORARY DACE

Контемпорарі данс (від англ. contemporary та фр. contemporain) – вид сучасної хореографії неокласичного спрямування європейського походження. Нині контемпорарі (контампоре) як сукупність авторських неокласичних синтезованих технік (танцювальні лабораторії, студії, авторські й академічні театри Франції, Люксембургу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Данії), що спираються на класичний танець (систему), неокласичні балетні прийоми, а також техніки модерн джаз танцю, імпровізації. Термінологія переважно, французька, другорядна – англійська. Урок складається з розігріву (warm-up), вправ біля станка (exercìсes sur la barre), вправ на середині (exercìce danse le centre), швидкої частини та стрибків (allegro & sauters), комбінацій (combinations). Важливим чинником у цьому виді є часте поєднання вправ на дрібну техніку та велику амплітуду, поєднання рухів par terre із стрибками (petit et grand sauterse).

Контемпорарі данс − має пряме відношення до класичної хореографії; через структурну побудову екзерсису; форми, позиції й положення корпусу, рук, ніг, техніку виконання кроків, стрибків, обертів.

Контемпорарі данс є „Психологічний неокласичний танець”, що на відміну від класичного танцю де головним є лише фізичний тренаж і академічні балетні канони, контемпорарі данс має певні переваги:

- урок побудован на імпровізаційному принципі, що надає певної свободи викладачеві, можливість експериментувати з музикою, виконавцями, технікою танцю;

- частини уроку побудовані так: п’ять вправ розігріву, сім вправ у станка, п’ять вправ на середині, три стрибкових вправи, одна комбінація = 21. Вони несуть не тільки фізично-оздоровчі, психологічні якості, а додають акторської техніки, танцсимфонічності, через різний характер і темпоритм кожної комбінації як маленького етюду.



Важливо додати, що професійне навчання з контемпорарі данс, враховуючи всі особливості й складності цього виду сучасної хореографії, можливе лише за умови володіння технікою класичного танцю: високий, середньо-високий, середній рівень знань. Знайомство з системою контемпорарі данс як з сучасною хореографічною технікою, на сьогодні дозволяє буд-якому бажаючому набути фізично-оздоровчих, психологічних, акторських, естетичних, художніх та музично-хореографічних якостей.

CONTRACTION – RELEASE

Contraction-release (контракшн-реліз) – техніка модерн-танцю Марти Грекхем. Використовується в контемпорарі данс. Contraction (контракшн) – стискання, зменшення об’єму корпуса, починаючи від центру тазостегнової частини тіла, поступово переходячи на весь хребет, виконується на видиху. Deep contraction (діп контракшн) сильне стиснення, зменшення об’єму корпуса, до якого долучається голова, руки, ноги. Release (реліз) – розширення об’єму тіла, виконується на вдихові.

CORPS DE BALLET

Corps de Ballet (корп де балет від французької сorps de ballet – корпус, основа балету) – група виконавців у балеті, які виконують danse d’ensemblé. Може складатись від 6 до 32 виконавців – артистів балету.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Денис шариков iconАвтобіографія хруль Денис Валерійович
Хруль Денис Валерійович, народився 11 вересня 1976 року у м. Маріуполі, Донецької області
Денис шариков icon= 34: 792. 82 071. Кандидат мистецтвознавства, доцент Шариков Д. І
Олександра Козаренка «Sinfonia Estravaganza», «Орестея». Аналізуються симфонія сучасної музики, хореографії, драми: їх динаміка,...
Денис шариков icon= 34: 792. 82 071. Кандидат мистецтвознавства, доцент Шариков Д. І
Анотація: у статті проаналізовано особливість неокласичного стилю сучасної хореографії Західної Європи, зокрема у творчості видатного...
Денис шариков iconУчень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис
Невпинною ходою відлітають від нас страшні та легендарні роки Другої світової війни. Україна з часом загоїла свої рани, у людському...
Денис шариков iconРеферат на тему: Лесь Курбас: роль у формуванні модерного театру виконав: Скородумов Денис Сергійович
України (1925). Реформатор українського театру. Організатор та керівник трупи „Молодий театр” (1917), Березіль (1922; нині Український...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка