Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих



Сторінка1/4
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3   4

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

м. КИЄВА
Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії
Києвознавці

К О Б З А Р

ВАЛЕНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ
Біобібліографічний покажчик

Київ – 2014

к

Киянин, фаховий інженер, спеціаліст в галузі водопостачання та водовідведення, історик, музейщик, відомий крає-києвознавець.

Фото, 2014 р.

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

м. КИЄВА
Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії
Києвознавці
К О Б З А Р

ВАЛЕНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ
Біобібліографічний покажчик
Випуск 8


Київ – 2014

Восьмий випуск серії біобібліографічних покажчиків “Києвознавці» присвячено києвознавцю, фаховому інженеру, історику, музейщику, громадському діячу Кобзарю Валентину Володимировичу. Покажчик висвітлює життєвий та творчий шлях Кобзаря В.В., а також бібліографію його творів, статті про нього.

Видання підготовлено з нагоди 65-річчя від дня народження.

Покажчик розраховано на істориків, архівістів, культурологів, викладачів, студентів, учнів, бібліотечних працівників, екскурсоводів, києво-краєзнавців, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.


Упорядник: Н.Б. Грищенко – завідувач відділу


Комп’ютерний набір: Н.Б. Грищенко – завідувач відділу


Комп’ютерний дизайн: Л.В. Проценко - завідувач сектору копіювально-

множильних робіт;



В.В. Прокопенко – провідний бібліотекар
Редактор: О.М. Трубайчук – учений секретар
Відповідальна

за випуск: Р.М. Коваленко – заступник директора

м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 16.

© Публічна бібліотека ім. Лесі Українки

для дорослих м. Києва

Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії

Тел.: 486-00-77

e-mail: kyivkrayn@gmail.com

Блог: http://kiekray-nadin.blogspot.com
ВІД УПОРЯДНИКА
У наш час серед багатьох чинників, що забезпечують нормальну життєдіяльність міста, є водопостачання і водовідведення. Ще в стародавні часи вважалось, що ступінь цивілізованості суспільства визначається рівнем розвитку саме цих систем.

Багатотисячний колектив ПАТ «АК «Київводоканал», незважаючи на об’єктивні труднощі сьогодення, намагається забезпечувати столицю нашої держави безперебійним водопостачанням і водовідведенням, підтримує техногенну, екологічну безпеку такого мегаполісу як місто Київ, а також, що не менш важливо, басейну Дніпра.

Серед людей цієї галузі є людина, щиро закохана в цю професію і віддала їй всього себе, вбачаючи свою велику місію перед сучасниками та нащадками саме в тому, щоб у своїх працях висвітлити історію розвитку систем водопостачання з найдавніших часів до сьогодення, розповісти про минуле системи волопостачання та каналізування Києва, зробити аналіз сучасного стану та розповісти про перспективи їх розвитку.

Ця людина - Кобзар Валентин Володимирович - киянин, інженер за фахом, крає-києвознавець, відомий в нашому місті спеціаліст в галузі водозабезпечення та водовідведення, один із авторів енциклопедії, що вийшла в світ у 2002 році у видавництві «Логос» під назвою «Водоснабжение и водоотведение».

Валентин Володимирович фахівець з вищою освітою, закінчив у 1972 році Полтавський інженерно-будівельний інститут. Працював інженером, старшим інженером ВТВ ПЕКМ ВУВКГ м. Києва. Майже сорок років пропрацював у ВАТ «АК «Київводоканал», був начальником цеху перспективного розвитку ДЕКГ ДКО «Київводоканал» та начальником ВП ДЕКГ тієї ж установи. Основна його діяльність - розробка перспективних напрямів розвитку каналізаційного господарства м. Києва, паспортизація каналізаційних мереж та споруд. Закоханий в свою спеціальність і не байдужий до господарства міста Києва Валентин Володимирович все своє життя присвятив також і науковій роботі в цій сфері. Він автор-розробник багатьох систем й обладнань, що знайшли впровадження в каналізаційному господарстві міста. Автор і співавтор понад 270 друкованих робіт. Він один із авторів першого видання «Російсько-український словник з водопостачання та водовідведення». (1996 р.), що вийшло у світлі реалізації Закону України «Про мови», книг з історії каналізування (1994 р.), водопостачання м. Києва (1997р.), багатьох статей з питань запровадження нової техніки та технології, санації трубопроводів, технології виконання аварійно-відновлювальних робіт в галузі водовідведення.

В місто Київ Кобзар Валентин Володимирович прибув в 1972 році, як молодий спеціаліст із «червоним дипломом», що давало право вільного вибору міста та посади. Тому вибрав місто Київ та посаду інженера виробничого відділу в системі Київводоканалу. Робота молодому спеціалісту сподобалася, він прижився в столиці і зустрів тут своє перше кохання, свою майбутню дружину. Вже в перші роки життя в Києві, у нього з’явилось хобі – живопис та малювання. Зачарованість столицею надихнули його на створення двох десятків етюдів, малюнків, присвяченим улюбленим куточкам міста. Серед них, є малюнки, що стали історичною цінністю, бо на них зображено Київ того часу і споруди, яких вже, на жаль, нема. Наприклад: «Стадион «Динамо». Вид с калитки, перо, 1974 г.» (зараз перебудований і має назву на честь головного тренера ФК «Динамо» - стадіон імені


В. Лобановського). Треба зауважити, що автор цих малюнків ніде живопису спеціально не навчався, а створив він їх в пориві творчих емоцій, глибоких почуттів, під впливом краси міста. В його доробці залишилося з десяток етюдів олійними фарбами на картоні та стільки ж малюнків пером і фломастером на папері.

В 90-ті роки у нашого автора виникає інтерес до історії водопостачання та водовідведення. В ці роки йому було запропоновано очолити роботу зі створення першого в нашій державі та СНД музею історії каналізації міста Києва. Валентин Володимирович з великим натхненням зайнявся пошуковою роботою. Розшук експонатів, документів увінчався успіхом. Музей завдяки його зусиллям та багатьох колег інших спеціальностей було створено і він вважається унікальним, тому що аналогічний є тільки в Парижі. Звичайно порівняти ці дві установи не можна, тому що київський музей створено на громадських засадах при Департаменті з експлуатації каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканалу», а парижський музей включено до світової спадщини. Тим не менш, київський музей, діє і приймає відвідувачів безкоштовно. Його можуть відвідувати як фахівці цієї галузі, так і краєзнавці, студенти, учні, екологи. Крім створення експозиції музею, наш краєзнавець в співавторстві написав книжку «Канализация Киева». Всі ці роботи були присвячені ювілейній даті – 100 річчю каналізації м. Києва, що урочисто було відзначено в 1994 році. А початок його друкованої діяльності припав на 1974 рік. Майже щороку Валентин Кобзарь видає книжку або друкує статті з цього питання. Так, в ці роки вийшли дуже важливі книжки як для Києва, так і для всієї України. Вперше, в історії цієї галузі, в Україні вийшли «Російсько-український словник з водопостачання та водовідведення», «Водопостачання Києва»(1997 р.), а в 2002 році – найголовніша його праця – енциклопедія «Водоснабжение и водоотведение». Ця енциклопедія стала гордістю як самого автора, так і надбанням всіх держав СНД і світу. Вперше в цьому виданні подано дуже багатий матеріал: вміщено понад 4500 статей, близько 700 фотографій та креслень, понад 900 біографій відомих та видатних діячів в галузі водопостачання та водовідведення. Також в цьому виданні подано унікальні бібліографічні дослідження в цій галузі (понад 5 тисяч назв робіт). Перелік можна продовжувати, але щоб уявити його унікальність краще, треба познайомитися з цим виданням.

Валентин Володимирович проявив себе також і в раціоналізаторській сфері. На його рахунку більше ніж 20 раціоналізаторських пропозицій. Наш автор проявляє певну активність і в публічній науковій діяльності: цьому свідченням безліч його виступів на наукових конференціях, як національних, так і міжнародних.

Працюючи над своїми виданнями в архівах, бібліотеках, Валентин Володимирович досліджує літературу і дуже багато пізнав про властивості самої води. Ним було вивчено величезну кількість фактографічного матеріалу, для написання багатьох статей про унікальність води. З цього приводу було підготовлено до друку збірку «Все про воду...», де зібрано безліч цікавих фактів про воду та водопостачання, навіть анекдоти, тости.

В ці роки Кобзаря Валентина Володимировича було визнано як визначного фахівця в галузі історії і сучасного водопостачання та музейної справи з цієї ж тематики. Тому в 2002 році його залучили до створення КП "Водно-Iнформацiйного Центру". В процесі реалізації цього проекту в кінці 2002 року він відвідав у складі делегації Данію з метою вивчення їхнього досвіду. Як результат, завдяки зусиллям Валентина Володимировича та його спільників був створений перший в Україні та СНД КП «Водно-інформаційний центр», що на сьогодні користується шаленою популярністю у киян і гостей міста. Перша черга Водного центру була відкрита в травні 2003 року і була присвячена проведенню в Києві Саміту міністрів з охорони навколишнього середовища країн Європи. Остаточне урочисте відкриття центру відбулося в серпні 2003 року, під час святкування Дня Незалежності України. З нагоди цієї події активні учасники створення Водного центру були нагороджені відзнаками Київського міського Голови О.О. Омельченка. Серед нагородженних був і Кобзар Валентин Володимирович, його було нагороджено грамотою, відзнакою та цінним подарунком.

Чим займається Валентин Володимирпович зараз? Які його творчі плани на майбутнє? А плани його чималі. Тема води настільки актуальна і безмежна сьогодні, що вона його дуже захопила. Він продовжує свою співпрацю з КП «Водно-інформаційний центр» і намагається удосконалити процес пізнання водної тематики всіма доступними засобами. Спільно з центром готує нову цікаву роботу: «Водопровідно-каналізаційні споруди – пам’ятки архітектури та інженерії».

Як фахівець він запрошується до центру на «Дні відкритих дверей» для консультації відвідувачів. Одночасно друкується в часописах, виступає на конференціях, конгресах та профільних виставках. Активно співпрацює з Асоціацією працівників музеїв технічного профілю, Національною спілкою краєзнавців України, Державним політехнічним музеєм. В рамках співдружності з відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва та Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою ім. В.Г. Заболотного, бере участь в проведенні масових заходів та показав як можна зацікавити дітей, провівши з ними цікаві досліди з водою.

Валентин Володимирович дуже різнобічна людина. Крім того, що він в свій час малював, писав вірші, присвячені співробітникам «Київводоканалу», своїй дружині (публікація деяких знайшла своє місце в нашому виданні), він також є автором сценарію фільму з проблем водовідведення м. Києва (студія «ТЕТ»). Не менш цікавим в його житті є ще одне захоплення – колекціонування. Скільки себе пам’ятає – він все життя щось збирав. Спочатку були етикетки від сірникових коробочок, потім фантики від цукерок, згодом старовинні монети. І зараз він власник декількох цікавих колекцій. Передусім це старовинні листівки й фотографії видів міста Києва та інших міст України. Захоплюється збиранням різноманітних топографічних карт та картосхем міст світу. Найбільша колекція картосхем, присвячена Києву. Нарешті останнє його захоплення, знову ж пов’язане з водою – збирання етикеток питних бутильованих вод України і світу. Найбільш важливим для нього – це збирання цінних матеріалів з історії водопостачання і водовідведення міст України, країн СНД та світу. Тому у Валентина Володимировича є мрія – створити унікальну працю з історії водопостачання міст і сіл України, що буде потрібною всім: науковцям, історикам, і навіть пересічним громадянам.

Всю свою любов, захоплення своєю професією він зміг передати синові Андрію, який отримав такий же фах і працює заступником головного інженера ДЕКГ ПАТ АК «Київводоканал» та дочці Оксані і мають спільні публікації та виступи на конференціях.

Побажаємо їм успіху!


Х

В данному виданні матеріали згруповані по розділах, в межах розділів записи розміщені в хронологічно-алфавітному порядку.

Біобібліографічний покажчик містить описи документів з 1974 року. Більшість описів супроводжується анотаціями. Загальна кількість описів понад 270. Збір інформації закінчено у листопаді 2013 року.
При укладанні покажчика використано матеріали з фонду Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, записи з електронного каталогу (http: // lucl.kiev.ua) та з особистого архіву

В.В. Кобзаря. Всі документи, що представлялися києвознавцем були переглянуті de visu.

Допоміжний апарат складають «Покажчик періодичних видань, що представлені в даному виданні», «Покажчик назв видань та публікацій», «Зміст».

У матеріалі окремо подано кольорову вкладку з фотографіями, що ілюструють професійну, громадську діяльність києвознавця В.В. Кобзаря, його захопленість живописом та активну участь у проведенні заходів, як у відділу, так і в бібліотеці в цілому.

Колектив Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих

м. Києва, зокрема відділ краєзнавчої літератури та бібліографії, висловлює щиру подяку краєзнавцю, києвознавцю, громадському діячеві Кобзарю Валентину Володимировичу за виявлену довіру та сприяння в підборі матеріалів для бібліографічного покажчика, за активну участь в масових заходах, що проводить відділ, за книги, які він подарував нашому відділу.



Представляємо вірші Валентина Володимировича, присвячені колегам, дружині та своїй улюбленій професії.

ДУМА ПРО АВАРІЙНИКІВ

(до 100-річчя Київської каналізації)

1994 рік


Ще треті півні не співали

Ніхто ніде не гомонів

Та наші хлопці повставали

З не дуже зручних тапчанів.
Якщо це взимку – враз на кухню,

Щоб взвару теплого попить,

Коли ж улітку – то до бочки,

Щоб спрагу вранішню забить.
Як завжди треба ж но зібратись

За хлібом за гараж сходить.

Купити масла, сиру, гречки,

Щоб жінці вдома догодить.
Аж ось і зміна рівно в вісім

Зійшлися більш як на добу.

Готують лома, пояс, каску

З аваріями вести боротьбу.
На дворі Федя Мостовенко

Керує мов той Бонапарт.

Чи всі там в книзі розписались?

Бо те ОП й ТБ не жарт!
Олег Іванович у кабінеті

Висить на дроті, на дзвінках.

Встигає лиш писать в блокноті,

Завдань – на кількох сторінках.
Дзвонив Січкар – завезти труби

Потрібно з бази на район.

Кисленкові – подай насоси,

Бо заливає павільйон!

Всім спецмашинам є робота:

Заводять ЗИЛ, КАМАЗ, УРАЛ.

Соляр поганий – от клопота!

Вже в сивім газі весь квартал.
Роз’їхались, порозбігались,

Щоб не тинятись по двору.

Один лиш Льоня залишився-

Ліхтар готує він Петру.
Вже сонце зіп’ялось на південь,

Обіда треба готувать:

Шкварчать на плитах сало, м’ясо-

Ще трохи й можна куштувать!
Після обіду, як годиться,

Якщо не має десь біди,

В обідній сон таке присниться:

Примаро, зникни, відійди!
Бувають дні важкі, турботні –

По десять викликів нараз.

Ще гірше, в дні суботні –

Прочистимо не в перший раз!
Найкраще жить, коли засорку

Злегка торкнув – й пішла собі

Дарма що завтра в Куриленка

Зіпріє роба в боротьбі.
Бувають дні, коли качати

Нам треба стоки щодоби.

Це саме гірше – ніде спати,

Й до «вітру» бігать в Погреби.

Коли ж працюють труби справно,

Й немає викликів зовсім,

Отак сидів би тут на ганку,

Травив би анекдоти всім.
Вже й вечір, сутінки на дворі.

Ач соловейко як веде!

Зібрались наші козарлюги,

Лягають спати, хто як де…
Буває очі ледь заплющиш –

І Хотів в ранішній весні

Другому сниться Ходосівка,

Як вміють там співать пісні!
Миколу в снах чекає вулик,

Ось бджоли гречкою летять:

Одна турбота – треба цукор

Аби побільше меду взять!
У Вітьки теж свої турботи:

«Газон» купив, то треба працювать!
І сниться, що в «Газона» - крила,

Що він навчився вже літать.

Не спиться щось й Олегу вдома

Втомився він, ганяти нас

Марійка посуд вже помила,

Діток вкладає – пізній час.
Вже ніч минає, все спокійно.

Чергують добре козаки!

Мій Києве ти сплив би в море,

Якби то сталось навпаки.
Порядок в місті, спокій, зручність

Нам забезпечить комунгосп,

А в ньому – каналізаційник

Заради тебе полишив колгосп.
«Світає, край неба палає,

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає».

Встали й наші козаченьки –

Місто їх вітає.



КАНАЛИЗАЦИЯ!

(К 100-летию Киевской канализации)

август, 1994 г.



В Ассенизаторах, канализаторах

Потребность была велика.

Профессий сия – всегда почетна,

Хотя прошли уже века.
В Ассирии и в Египте

Каналы строили рабы.

От тяжестей неимоверных

Все ниже гнулись их горбы.
И в Древней Греции, и в Палестине

Фекалии шли массой на отстой.

Цветущие сады Семирамиды

Обильно орошались той водой.
Не отставали в Древнем Риме –

Канал построили большой.

«Клоака-Максима» и ныне –

Несет потоки день – деньской!
Законы Моисея в Палестине

Обязывали нормы соблюдать:

Для нужды уходить всем в поле

Все извержения сразу засыпать!
Тогда же родились насосы,

Чтоб из колодцев воду брать.

Винт Архимеда задал нам вопросы-

Умели же изобретать!
В средневековье – в годы мракобесья

Каналы предавались забытью.

Цвели холера, тиф, проказа

Цари и нищие не кланялись мытью.
Не лучшим было дело и в России

На рубеже последних двух веков.

С трудом империя освобождалась

От примитивнейших горшков.
И было всех их только шесть,

Тех городов, что вырвались вперед:

Канализацию соорудив, как месть

Холере, тифу – чтобы жил народ!
Одесса и Тифлис, село Царя,

Да Гатчина, да Ялта,

Затем наш Киев – древняя земля

Канализован ранее Прибалта.
Прошел уже ХХ-й бурный век.

С тех пор, как Киев был канализован

Спокойным будет горожанин-человек

Пока сброс стоков в городе организован.
Хвала тебе канализатор-золотарь!

Твой труд всегда и нужен, и опасен.

Ты все для Киева приносишь на алтарь

Мы верим, что он будет не напрасен!



Жене к 8 Марта
Не признаю я женский праздник-

Свою галантность раз в году,

Когда любезен твой начальник

К твоей особе на виду.
Я не хочу по расписанью

Любить Вас женщин на ходу

Дарить цветы хочу не в праздник-

С толпой идти на поводу!
Для мамы, дочери, женульки

Хочу быть я всегда таким-

Чтобы глаза не заблестели

От горьких слез – будь я плохим.


Музеї – центри краєзнавства на місцях

П.Т. Тронько

СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ В.В. КОБЗАРЯ – КИЄВОЗНАВЦЯ, ІСТОРИКА ТА МУЗЕЙЩИКА
Валентин Володимирович Кобзар, українець за походженням, народився 19 липня 1949 року в с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області. Батько - Кобзар Володимир Мефодійович – учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, офіцер запасу Радянської Армії, робітник. Мати – Кобзар (дівоче Лимар) Ольга Петрівна – робітниця, колишній «остарбайтер» німецької неволі.

З 1950 року родина мешкає в Крюкові (район Кременчука) де Валентин Володимирович пішов до першого класу середньої школи № 8, а з кінця 1960 року навчався в школах № 10 та № 14. Найбільше дитяче та юнацьке захоплення – катання на ковзанах (благо, тоді ще масово заливалися в місті ковзанки), а ще малювання. Дві дитячі роботи портрет О.С. Пушкіна з написом «Я памятник себе воздвиг» та кольорова замальовка (олівець) «Хорунжий» були виставлені серед дитячих робіт в одній з міських бібліотек. Займався також в секції гімнастики.

В 1967 році з золотою медаллю закінчив середню школу № 14 і в той же рік вступив на санітарно-технічний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту.

В 1972 році з «червоним» дипломом та відзнакою закінчив інститут за фахом «Водопостачання і каналізація» та отримав направлення на посаду інженера РКМ Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва та з 1 серпня 1972 року був зарахований на посаду інженера виробничого відділу РКМ.

На сьогодні загальний стаж роботи за фахом на посадах: від інженера до начальника цеху, відділу склав понад 40 років, з них понад 39 років на одному підприємстві – Київводоканалі. Нині перебуває на пенсії.

За роки роботи виявив неабиякий хист до раціоналізації та нової техніки він є автор або співавтор близько 20 раціоналізаторських пропозицій та технічних впроваджень. Перше друковане видання автора вийшло в 1974 році.

З 1978 року Валентин Володимирович почав регулярно друкуватися в різних періодичних (переважно фахових) виданнях. Зокрема, в часописі «Міське господарство України». В ньому автор – абсолютний рекордсмен за кількістю надрукованих публікацій: понад 30 статей з актуальних питань розвитку систем водопостачання і водовідведення в м. Києві та історичні розвідки з цієї ж тематики.

Вивчення документів, архівних матеріалів та старих газетних публікацій з історії водопостачання і водовідведення м. Києва та інших міст СРСР, України, Росії, світу дозволило автору збагатити свої знання в цій царині і стати визнаним фахівцем своєї справи та істориком цієї галузі.

В 1994 році в співавторстві була видана перша книга «Канализация Киева», присвячена 100-річчю каналізації м. Києва.

В 1996 році видано перший в Україні російсько-український словник з водопостачання та водовідведення, а в 1997 році в співавторстві видано книгу «Водопостачання Києва» (1872-1997 рр.).

В 2002 році вперше в СНД, а можливо і в світі, автором разом з сином Андрієм підготовлено і видано унікальну енциклопедію «Водоснабжение и водоотведение» обсягом близько 500 сторінок, значна частина якої присвячена історії розвитку систем водопостачання і водовідведення в



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих
Киянин, фаховий інженер, спеціаліст в галузі водопостачання та водовідведення, історик, музейщик, відомий крає-києвознавець
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconГоловне управління культури київської міської державної адміністрації публічна бібліотека імені лесі українки відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи
Бібліографічний список літератури присвячено видатному українському письменнику, драматургу І режисеру, одному з засновників української...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconГоловне управління культури київської міської державної адміністрації публічна бібліотека імені лесі українки відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи олійник Борис Ілліч
Бібліографічний список підготовлено до 77-ої річниці від дня народження Героя України, видатного українського поета, перекладача,...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconГоловне управління культури І мистецтв київської міської державної адміністрації публічна бібліотека імені лесі українки відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Києвознавці Михайло Олександрович Рибаков Бібліографічний покажчик Київ
Третій випуск бібліографічного покажчика з серії „Києвознавці” присвячено краєзнавцю, києвознавцю, кандидату історичних наук, вчителю...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconГоловне управління культури виконкому Київської міської Ради народних депутатів Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки київ 1992
Вген плужник. Це ім’я не потребує ні високих епітетів, ні гучних титулів. Та їх він І не мав за життя. Вже самі по собі цих два слова...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури
«Київ на сторінках преси» інформує про найважливіші статті з періодичних видань, що надійшли до відділу краєзнавчої літератури та...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури
«Київ на сторінках преси» інформує про найважливіші статті з періодичних видань, що надійшли до відділу краєзнавчої літератури та...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури
«Київ на сторінках преси» інформує про найважливіші статті з періодичних видань, що надійшли до відділу краєзнавчої літератури та...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури
«Київ на сторінках преси» інформує про найважливіші статті з періодичних видань, що надійшли до відділу краєзнавчої літератури та...
Департамент культури виконавчий орган київської міської ради (київської міської державної адміністрації) публічна бібліотека імені лесі українки для дорослих iconДепартамент культури
«Київ на сторінках преси» інформує про найважливіші статті з періодичних видань, що надійшли до відділу краєзнавчої літератури та...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка