Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності



Скачати 401.5 Kb.
Дата конвертації31.03.2018
Розмір401.5 Kb.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА






ГЕТЬМАН МАЗЕПА: У ПОШУКАХ ІСТОРИЧНОЇ ОБ’ЄКТИВНОСТІ

(до 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом

гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу)





МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА


ГЕТЬМАН МАЗЕПА: У ПОШУКАХ ІСТОРИЧНОЇ

ОБ’ЄКТИВНОСТІ

Бібліографічний покажчик



Київ 2008

63.3(4Укр)46я1

М13
Бібліографічний покажчик «Гетьман Мазепа: у пошуках історичної об’єктивності» є інформаційним ресурсом про життя та діяльність людини, яка доклала значних зусиль для розбудови української держави. До покажчика включено багато цікавих відомостей про Івана Мазепу не тільки політика, а й людину. Видання складається з трьох розділів.

У першому розділі надано загальну інформацію про життєвий шлях Івана Мазепи, подається короткий опис його діяльності як воєначальника та політика.

Другий розділ присвячено подіям Полтавської битві.

У третьому розділі подаються бібліографічні описи художньої літератури, в якій зображено гетьмана.

У четвертому розділі можна знайти посилання на інформацію про життя та діяльність Мазепи в Інтернеті.

Наведений матеріал підготували фахівці Державної бібліотеки для юнацтва та Музею гетьманства. Матеріали, опису яких передує знак «*», можна знайти у фонді Музею гетьманства.

Рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, викладачам ВНЗ, учням, студентам та іншим категоріям читачів.

Гетьман Мазепа: у пошуках історичної об’єктивності : (до 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та уладенням українсько-шведського союзу) : бібліогр. покажч. / Уклад. Н. Мельник, Т. Буряк, Н. Гуцул; ред. В. Чачко, В. Кучерява. – К., 2008. – 40 с.

Укладачі: Н. Мельник, Т. Буряк, Н. Гуцул

Редактори: C. Чачко, В. Кучерява

Консультанти: директор Музею гетьманства Г. Ярова,

зав. бібліотекою К. Поліщук

Відповідальний за випуск: Г. Саприкін

© Укладачі: Н. Мельник, Т. Буряк, Н. Гуцул

©Державна бібліотека України для юнацтва

Передмова
В історії України важко знайти особу, навколо якої точилися б настільки гострі суперечки, перехрещувалися б настільки різні думки, як навколо Івана Мазепи. Захоплення, різке неприйняття, замовчування – такий, щонайменше, діапазон суджень дослідників про нього.

Справді, ряд обставин зумовив неоднозначність оцінок і характеристик. Що нового Іван Мазепа вніс у розвиток державницької ідеї? Яке його місце серед українських гетьманів? Чому улюбленець Петра І, на якого сипалися царські щедроти, став його заклятим ворогом? Це лише незначна частина питань, що вимагають відповіді правдивої, об’єктивної, побудованої на фактах, а не на домислах та емоціях.

Державний діяч і політик найвищого ґатунку, Іван Мазепа був одним із найвправніших дипломатів тодішньої Європи, полководцем і водночас поетом, у віршах якого найвідчутніше відлунювали патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.

З початку свого гетьманування Мазепа стояв на позиціях співпраці з Москвою, на засадах Переяславської угоди. Увійшов у довіру до російського царя Петра I і тому мав можливість зміцнювати свою владу спочатку на Правобережній, а потім і на Лівобережній Україні. Виявляючи зовні свою лояльність до російського царя, він виношував ідею самостійності України й соборності українських земель, був прихильником козацько-гетьманської форми правління. Його політична програма передбачала об’єднання українських земель в одну державу, встановлення міцної гетьманської влади. Мазепа дбав про розвиток економіки України, зробив вагомий внесок у розбудову Києва як духовно-культурної столиці України (відновив Кирилівську церкву, Софійський собор, Печерську Лавру, обвів її монументальною огорожею, відбудував братську церкву Богоявлення і поставив новий будинок для академії). Як державний діяч він всіляко опікувався зміцненням війська справи, особисто брав участь у воєнних походах і морських операціях, пробував відновити український флот.

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, які за десятиріччя руїни зазнали страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа, для розвитку культури та духовності українського народу. Його спроба вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.

Корені сучасної незалежної України певною мірою лежать у великих ідеях Мазепи.



Розділ 1
ІВАН МАЗЕПА – ГЕТЬМАН УКРАЇНИ
«Мазепа при всій своїй інтелігенції та енергії не був таким програмовим героєм. Як справжній державний діяч і добрий дипломат, він ішов за потребами своєї доби, хитався, кидався на всі боки, був лисом, вовком і тільки людиною з пристрастями, себелюбством, упертістю та інколи надто великою вірою в свої сили».

М. Рудницький

1639, 20 березня – дата народження І. Мазепи.

1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі.

1657 – 1659 – навчання за кордоном.

1659/60 – 1663 – перебування на службі в польського короля Яна Казимира.

1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого.

1668 – одруження з Ганною Семенівною Фридкевич.

1669 – 1674 – служба у правобережного гетьмана П. Дорошенка.

1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана І. Самойловича.

1682 – обрання на посаду генерального осавула.

1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях.

1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на р. Коломак.

1689 – поїздка до Москви.

1690 – участь у першому поході на Кизикермен.

1691 – 1692 – придушення повстання Петрика.

1693 – 1694 – участь у військових походах на південь.

1695 – здобуття військами І. Мазепи Кизикермена.

1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова.

1700, 8 лютого – нагородження гетьмана орденом Святого Апостола Андрія Первозваного.

1701 – похід І. Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемировського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу.

1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами І. Мазепи.

1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; титул «гетьман обох сторін Дніпра».

1703 – будівництво коштом І. Мазепи корпусу Києво-Могилянської академії.

1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замостя.

1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом І. Мазепи.

1707 – нагородження гетьмана орденом Білого Орла.

1707, 1 вересня – наділення І. Мазепи гідністю князя Священної Римської імперії згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І.

1708 – укладання українсько-польської угоди між І. Мазепою та С. Лещинським.

1708, лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ.

1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління І. Мазепи.

1708, 5 листопада – позбавлення І. Мазепи гетьманства та відзнаки ордена Святого Андрія.

1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем.

1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між І. Мазепою, К. Гордієнком та Карлом ХІІ.

1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій І. Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави.

1709, 21 серпня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами.

1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія).

Апанович О. М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі / О. М. Апанович. – К. : Либідь, 1993. – 288 с. : іл.
Бердута М. З. Історичні постаті Гетьманської України / М. З. Бердута, В. І. Бутенко, О. М. Солошенко. – Вип. 3. – Х. : ТОВ Видавн. група «Основи», 2004. – 128 с. : іл. – (Біб-ка журн. «Історія і правознавство»).
Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини : [навч. посіб.] / І. Й. Бойко; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів : Світ, 2000. – 118 с.
Борщак І. Мазепа – людина й історичний діяч / Ілько Борщак. – К., 1991. – 48 с.
*Борщак І. Мазепа. Орлик. Войнаровський : іст. есе / І. Борщак. – Львів : Червона калина, 1991. – 255 с.
63.3(4Укр)4

І 90

Борщак І. Іван Мазепа / І. Борщак, Р. Мартель // Історичні постаті України: іст. нариси : зб. / упоряд. та авт. вст. ст. О. В. Болдирєв. – Одеса : Маяк, 1993. – С. 196 – 306.
63.3(4Укр)4

Б 83

*Борщак І. Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана / І. Борщак, Р. Мартель; пер. з фр. М. Рудницького; упоряд. Л. Ю. Копань. – К. : Рад. письменник, 1991. – 316 с.
Велика історія України : в 2-х т. / [авт. М. Голубець; передм. І. П. Крип’якевича]. – К. : Глобус, 1993. – . –

Т.2. – К., 1993. – 400 с.

Другий том видання присвячено періоду історії України з XVI до початку ХХ ст.
Вінграновський М. С. Чотирнадцять столиць України: Короткі нариси з історії України / М. С. Вінграновський. – К. : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2002. – 176 с.
Галата С. «Щоб прихилить Вкраїні раю – було найбільш гріхом моїм»: про гетьмана Івана Мазепу / Світлана Галата // Демократична Україна. – 2005. – 18 листоп. (№ 196). – С. 10.
Гербільський Г. Петро І в Західній Україні 1706 – 1707 рр. / Г. Гербільський. – Львів : Вільна Україна, 1948. – 96 с.
*Гетман Иван Мазепа : док. из арх. собр. Санкт-Петербурга (1687 – 1705 гг.) / сост. Т. Г. Таирова-Яковлева. – СПб. : Изд-во СПб ун-та, 2007. – 255 с.
*Гетьман Іван Мазепа. Писання / ред. і вступ. ст. Є. Ю. Пеленського. – К. : Орій, 1992. – 50 с.
*Іван Мазепа – гетьман України (1687 – 1709) : бібліогр. / підгот. Г. та І. Шовкопляси // Неопалима купина. – 1995. – № 1 – 2. – С. 234 – 255.
*Гетьман Іван Мазепа та його доба (до 285-річчя від дня смерті) : тези доп. наук. конф. «Гетьман Іван Мазепа та його доба». – К. : Просвіта, 1995. – 46 с.
Гетьмани України / уклад. В. П. Товстий. – Х. : Промінь, 2006. – 248 с.
Гетьманський альманах / [відп. ред. Ю. І. Терещенко]. – К. : [Б. в.], 2002. – 124 с.
Горобець В. М. Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І / В. М. Горобець; НАН України, Ін-т історії України. – К. : [Б. в.], 1998. – 323 с.
Гоцуєнко Н. Молитва за гетьмана: про гетьмана Івана Мазепу / Надія Гоцуєнко // Дзеркало тижня. – 2007. – 27 жовт. – 2 листоп. (№ 140). – С. 24.
Дегтярьова Т. Б. Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи / Дегтярьова Т. Б. // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 6. – С. 14 – 15.

Про життя та політичну діяльність гетьмана Івана Мазепи.



Єрмолаєв В. М. Органи влади і управління Української держави (друга половина XVII – XVIII ст.) : навч. посіб. / В. М. Єрмолаєв, А. І. Козаченко. – Х. : Право, 2002. – 176 с.
*Журавльов Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов. – Х. : Фоліо, 2007. – 380 с. – (Історичне досьє).

Автор намагається створити власний варіант образу Мазепи – одного з найколоритніших, найцікавіших українців.


Зборовський А. Доба Івана Мазепи в документах : [про зб. «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах»] / Анатолій Зборовський // Народна армія. – 2007. – 18 лип. – С. 7.
Змієвський С. Іван Мазепа: «...не в один гуж тягнуть» / Станіслав Змієвський // Культура і життя. – 2008. – 16 січ. (№ 3). – С. 3.
63.3(4Укр)46

М 13

*Іван Мазепа : худож.-докум. кн. для серед. й старш. шк. віку / упоряд. і перем. В. О. Шевчука; худож. Л. А. Кацнельсон. – К. : Веселка, 1992. – 132 с. – (Гетьмани України).

Художньо-документальна книжка про гетьмана Лівобережної України Івана Мазепу (1644-1709), та про його нелегку і драматичну долю.



63.3(4Укр)46

М 13

*Іван Мазепа і Москва : іст. розвідки / [упорядкув., передм. М. Слабошпицький]. – К. : Рада, 1994. – 174 с.

Збірка містить статті вчених і дослідників з українського зарубіжжя, таких як О. Оглоблін, Т. Вінтоняк, М. Небелюк, Т. Залоський, Д. Донцов та ін.


Іванко А. Культурницька політика І. Мазепи в українській історіографії / А. Іванко // Історія України. – 2003. – Жовт. (№ 37). – С. 1 – 7. – (Шкільний світ).
63.3(2Укр)46

І 89

Історичні портрети: Хмельницький і Мазепа / уклад. Ю. М. Єфремов. – К. : Знання, 1991. – 67 с.
Історія в особах. Козаччина / [авт. колектив : В. Горобець (упоряд., авт. передм.), О. Гуржій, О. Матях та ін.]. – К. : Україна, 2000. – 302 с.: іл.

Книга містить нариси про найвидатніших державних, громадських, церковних та культурних діячів України середини XVII – XVIII ст. Через життєписи окремих людей відтворено героїчну боротьбу українського народу за своє національне й соціальне визволення, побудову незалежної Української держави.


Історія України та її державності : навч. посіб. / [ред. Л. Є. Дещинський]. – Львів : Львів. політехніка, 2005. – 384 с. – (Дистанційне навчання).
Історія України: нове бачення : навч. посіб. / [ред. В. А. Смолій]. – 2-е вид., доповн., переробл. – К. : Альтернативи, 2000. – 464 с.
Карпенко І. У пошуках паперів гетьмана Івана Мазепи / І. Карпенко // Українська культура. – 2004. – № 8. – С. 16.
Карпенко М. Гетьман Іван Мазепа як будівничий Української держави / М. Карпенко. – Суми : Ярославна, 1999. – 23 с. : іл.

Автор знімає тавро зрадника з імені Івана Мазепи і дає об’єктивну оцінку його державотворчій діяльності.


*Ковалевська О. О. Іван Мазепа у запитаннях і відповідях / О. О. Ковалевська. – К. : Темпора, 2008. – С. 200 с. : іл.
Ковалевська О. О. Нові підходи до пошуку достовірних зображень гетьмана Івана Мазепи: до 320-ї річниці обрання І. С. Мазепи на гетьманство / О. О. Ковалевська // Український історичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 152 – 167.
Конончук М. Іван Мазепа: правда художня, правда історична / [зб. на пошану 80-річчя Теодора Мацьківа]. – К. : Вид-во «Твім інтер», 1999. – С. 212 – 227.
Костомаров Н. И. Гетьман Иван Мазепа / Н. И. Костомаров; [подгот. А. А. Олейников]. – К. : Радуга, 2005. – 64 с. : ил. – (Уроки истории).
*Костомаров Н. И. Мазепа : ист. моногр. / Н. И. Костомаров. – М. : Республика, 1992. – 336 с.
Костомаров Н. И. Руина. Мазепа. Мазепинцы : ист. моногр. и исслед. / Н. И. Костомаров. – М. : Чарли, 1995. – 800 с. – (Актуальная история России).
63.3(4Укр)46

К 80

*Кресін О. В. Мазепинці / О. В. Кресін. – К. : ПБП «Фотовідеосервіс», 1994. – 112 с.

Розповідається про державну діяльність, подвижницьке життя і трагічну долю мазепинців – соратників гетьмана Івана Мазепи, представників українського самостійницького руху в першій половині ХУІІІ століття. Книга містить ряд документів мазепинського руху.


*Листи Івана Мазепи (1687-1691 рр.) : у 2 т. / упоряд. В. Станіславський. – К. : Ін-т історії України, 2002 – . –

Т. 1. – 2002. – 480 с.


63.3(4Укр.)46

М 13

*Мазепа : зб. / передм., упорядкув. тексту, комент. Ю. І. Іван-ченка. – К. : Мистецтво, 1993. – 240 с. : іл.

Збірник присвячений життю одного з найосвіченіших діячів української історії, видатного гетьмана України, який посідає почесне місце у світовій галереї політиків.


*Мазепа Іван // Козацькі ватажки та гетьмани України / упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін. – Львів : РВВ облас. упр. по пресі, 1991. – С. 97 – 114.
Мазепа – людина і історичний діяч / упоряд. Й. М. Чікало. – К. : Асоц. укр. експортерів друк. продукції, 1991. – 48 с.
*Мазепина книга / упоряд. І. Ситий. – Чернігів, 2005. – 524 с.
Макаренко О. П. Степові лицарі: уроки та виховні заходи на тему Козаччини / О. П. Макаренко. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2000. – 88 с. : іл. – (Бібліотека вчителя).
Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687 – 1709 рр. / Т. Мацьків ; НАН України, Ін-т укр. археографії. – Вид. 2-ге, доповн. – К. : Полтава, 1995. – 311 с.
Мельник А. Державний геній / А. Мельник // Пам’ять століть. – 2007. – № 1. – С. 183 – 185.

Про життя і діяльність Івана Мазепи.


Мицик Ю. Фрагменти до біографії І. Мазепи / Юрій Мицик // Сіверянський літопис. – 2007. – № 3. – С. 12 – 16.
*Мицик Ю. А. Іван Мазепа / Ю. А. Мицик – К. : [Б. в.], 2007. – 72 с.
*Огієнко Іван (Митрополит Іларіон) Розп’ятий Мазепа / Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). – К. : Наша культура і наука, 2003. – 348 с.
Оглоблин О. П. Гетьман Іван Мазепа та його доба : зб. пр. / Олександр Петрович Оглоблин; ред. Л. Винар; Укр. іст. т-во. – 2-ге вид., доповн. – К., 2001. – 461 с.

До збірки праць видатного українського історика Олександра Петровича Оглобліна увійшли найкращі монографії про гетьмана І. Мазепу, а також статті, присвячені Мазепинській добі, які були написані з кінця 20-х до 60-х років ХХ ст.


Ониськів М. Державотворець : 320 р. тому Івана Мазепу обрано гетьманом України / Михайло Ониськів // Літературна Україна. – 2007. – 20 верес. (№ 36). – С. 1.
Онуфрієнко О. В. Українська держава доби козацької: від воєнної демократії до парламентської республіки / О. В. Онуфрієнко. – Запоріжжя : Павел, 1998. – 72 с.
Павленко С. «Без жодної політики озьмітеся всі за руки...» / С. Павленко // Урядовий кур’єр. – 2004. – 2 квіт. – С. 7 – 8.

У статті висвітлено біографію І. Мазепи.


Павленко С. Іван Мазепа / С. Павленко – К. : Альтернативи, 2006. – 416 с.

Книгу С. Павленка присвячено одній з найдраматичніших і найзагадковіших постатей і історії України, відомому політичному та військовому діячу – гетьманові Івану Мазепі (1639 – 1709). На основі маловідомих архівних, мемуарних та епістолярних документів XVII – початку XVIII ст. автор по-новому трактує його вчинки, діяльність, спростовує численні історичні фальсифікації, вигадки про цю неординарну постать.


Павленко С. Предки Івана Мазепи – черкеси? / Сергій Павленко // Голос України. – 2007. – 24 жовт. (№ 192). – С. 10.
* Павленко С. О. Міф про Мазепу : наук. вид. / С. О. Павленко. – Чернігів, 1998. – 246 с.
Полюшко Г. Правда про Мазепу: важко знайти в історії України таку людину, яка б привернула до себе стільки уваги у світі, як цей гетьман Війська Запорозького / Григорій Полюшко // День. – 2007. – 22 груд. – С. 6.
Поманко Г. Правда про Мазепу / Г. Поманко // День. – 2007. – № 225. – С. 6.
Про що співає на історичних вітрах ковила сивих козацьких могил : (молоді про історію рідного краю) / [авт., упоряд. Б. Андрушків]. – К. ; Тернопіль : Джура, 1999. – 83 с.

Радовський В. Смерть Івана Мазепи / Володимир Радовський // Дзвін. – 2004. – № 5 – 6. – С. 125 – 129.
Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / Рігельман О. І. – К. : Либідь, 1994. – C. 548 – 549.
* Смолій В. Іван Мазепа / В. Смолій // Володарі гетьманської булави. – К. : Варта, 1994. – С. 385 – 403.
Ступак Ф. Я. Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи / Ф. Я. Ступак // Український історичний журнал. – 2005. – № 1. – С. 138 – 148.
63.3(4Укр)46

С 89

*Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку ХVІІІ ст. / О. Субтельний ; пер. з англ. В. Кулика. – К. : Либідь, 1994. – 240 с.

На підставі численних документів у контексті європейської історії висвітлюється діяльність гетьманів Мазепи та Орлика.



63.3(4Укр)4

С 91

Сушинський Б. І. Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV – XIX ст. : іст. есе : у 2-х т. / Б. І. Сушинський. – 2 вид., допов. – Одеса, 2004. – 585 с. – (Козацька Україна).

Унікальне історико-літературне есе про відомих, маловідомих або й зовсім невідомих широкому загалу військових діячів України (всього 205 імен), через долю яких змальовано славну історію нашої Вітчизни.


Страна козаков / [сост. и подготов. А. А. Алейников]. – К. : Радуга, 2004. – 216 с. : рис. – (История Украины в исторических исследованиях, документах и воспоминаниях современников).

Збірка спогадів сучасників та документів про події в Україні в першій половині XVII – на початку XVIII ст.


Тетерина Д. І. Мазепа – патріот-державник України / Д. Тетерина // Самостійна України. – 2000. – № 1. – С. 17 – 24.
Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9-ти т. / [голов. та наук. ред. Т. Гунчак]. – К. : Дніпро, 2001. – . –

Т. 3, кн. 2 : Остання чверть XVII – поч. XVIII ст./ [упоряд., ред. В. Шевчук]. – 2001. – 576 с.


Україна крізь віки : в 15-ти т. / [ред. В. А. Смолій]; НАН України, Ін-т археол. – К.: Альтернатива, 1998. – . –

Т. 8 : Гетьманська Україна / [уклад. О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб]. – 1999. – 303 с. : іл.


Універсали Івана Мазепи 1687 – 1709 рр. : зб. У 3 кн. Кн.1 / [голов. ред. П. Сохань ; упоряд. І. Бутич]; Ін-т археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. – К., 2002. – 780 с. : іл.
Федорчук Я. Історія України в життєписах князів та гетьманів : посіб. [для учнів] / Я. Федорчук. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 1999. – 80 с. – (Бібліотека учня).

Фігурний Ю. Українознавчі аспекти державотворчої діяльності гетьмана Івана Мазепи / Юрій Фігурний // Пам’ять століть. – 2004. – № 6. – С. 4 – 14.
Філоненко С. Невідомий Іван Мазепа: в пошуках історичної об’єктивності / С. Філоненко // Віче. – 2007. – № 2. – С. 73 – 76.
* Хоткевич Г. М. Іван Мазепа / Г. М. Хоткевич // Гетьмани України. Історичні портрети : зб. – К. : «Україна», «Вечірній Київ», 1991. – С. 101 – 151.
Хорунжий Ю. Мазепіада «Киевской старини» / Юрій Хорунжий // Київ. – 2006. – № 12. – С. 151 – 157.
Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи: 1663 – 1713 рр. / Т. В. Чухліб; НАН України, Ін-т історії України, НДІ укр. козацтва. – К. : Видавн. дім «КМ Академія». – 2004. – 285 с.
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров. – К. : Альтернатива, 1999. – 496 с.

«100 видатних імен України» – один із кроків до осягнення нашої історії через призму сприйняття життя і діяльності найвидатніших постатей, що прославили своїми справами українську землю.


Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків : іст.-топограф. нарис / Д. І. Яворницький; [пер. з рос. Т. С. Завгродня]. – Донецьк : Січ, 2002. – 359 с.
Яковлева Т. Мазепа – гетьман: в поисках исторической объективности // Новая и новейшая история. – 2003. – № 4. – С. 62.
Якубова Т. Військова діяльність гетьмана Івана Мазепи (за даними історичної літератури Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського) / Тетяна Якубова // Вісник Книжкової палати. – 2004. – № 3. – С. 37 – 39.

Розділ ІІ
ПОЛТАВСЬКА БИТВА

На початку ХVIII століття Україна стала заручницею обставин, у які вона була втягнута російським царем Петром I.

Здійснюючи політику експансії у північному напрямку, Росія оголосила війну Швеції, бо прагнула відібрати у шведів узбережжя Балтики, щоб «прорубати вікно в Європу». Українські ж землі, особливо прикордонні з Польщею, волею обставин опинилися в епіцентрі конфлікту.

Північна війна, до якої Петро І втягнув і Україну, була чужою для українського народу, а участь у ній українських військ суперечила умовам договорів України з Росією. До того ж Росія та її союзники – Саксонія, Данія, Польща, виступили в ній агресорами щодо Швеції, яку збиралися розподілити між собою.

Генеральною битвою між російськими та шведськими військами під час Північної війни (1700 – 1721) стала Полтавська битва (27 червня [8 липня] 1709 року).

У квітні 1709 року спроби шведського війська взяти Полтаву в облогу були відбиті 4,2-тисячним гарнізоном солдат і 2,5 тисячами озброєних жителів міста під командуванням полковника А. С. Келіна. У кінці травня в район м. Полтави підійшли основні сили російської армії. На військовій раді було прийнято рішення дати генеральну битву. До 25 червня (6 липня) російська армія (42 тисячі чоловік, 72 гармати) знаходилась в укріпленому таборі у 5 кілометрах на північ від Полтави.

26 червня (7липня) були створені позиції з 10 редутів, зайняті двома батальйонами, за якими розташувались 17 полків під командуванням А. Д. Меншикова. Карл ХІІ вирішив атакувати російські війська, розраховуючи отримати перемогу і цим побудити Туреччину виступити проти Росії.

Для атаки було виділено біля 20 тисяч чоловік і 4 тисячі гармат. Решта війська (до 10 тисяч чоловік, у тому числі частина українських козаків) перебували під Полтавою, в резерві та на охороні.

Карл ХІІ передав командування фельдмаршалу К. Г. Реншильду, тому що був поранений.

27 червня (8 липня) о 2 годині ночі чотири колони шведської піхоти рушили на російські редути, а за ними – 6 колон кінноти. Після запеклого двогодинного бою шведам вдалося оволодіти лише двома передовими редутами, і вони почали перегрупування вліво для обходу поперечної лінії редутів. При цьому 6 правофлангових шведських батальйонів і декілька ескадронів генералів Росса і Шліпенбаха відірвались від головних сил і відійшли в ліс північніше Полтави, де були розгромлені кіннотою Меншикова і здались. Інша частина російської кінноти під командуванням генерала Р. Х. Боура за наказом Петра І почала відходити до табору. Шведи прорвались між редутами, але потрапили під обстріл з табору і в безладі відійшли у Будищанський ліс. Біля 6 години ранку Петро І вивів армію з табору і пошикував її у дві лінії, маючи в центрі піхоту Б. П. Шереметєва і на флангах кінноту Меншикова та Боура. У таборі було залишено резерв (9 батальйонів). Головні сили шведів вишикувались проти російського війська. О 9 годині зав’язався рукопашний бій, в цей час російська кіннота почала охоплювати фланги супротивника. Шведи почали відступ та біля 11 години кинулися тікати. Російська кіннота переслідувала їх, рештки шведської армії здалися у полон.

Участь українських козаків у північних походах справедливо викликала велике невдоволення на Гетьманщині: московські офіцери відбирали у козаків трофеї, завдавали їм усіляких кривд і образ, козаки тисячами гинули не тільки в боях, а й від незвично суворого клімату й через брак харчів і платні. Війна руйнувала українську торгівлю й економіку взагалі.

Це викликало ремствування також серед українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. Навіть гетьман став відчувати загрозу, коли пішли чутки про наміри царя замінити його чужоземним генералом чи російським вельможею.

Петро I не рахувався з військовим укладом України: українські частини мусили виступати під командою московських начальників, а не свого гетьмана. У Москві виникали думки взагалі скасувати козацькі порядки і навіть віддати Україну князеві Меншикову, або англійському герцогові Мальборо. Все це свідчить про те, яка величезна небезпека загрожувала Українській державі.

Гетьман Мазепа був самотній і ця самотність яскраво виявилася під час війни зі Швецією, яка за своїми наслідками стала величезною катастрофою для України. Головною причиною тієї війни було прагнення Петра 1 «Прорубати вікно в Європу», вийшовши до берегів Балтійського моря, що належали Швеції.

Переконавшись у неможливості позбавлення залежності від Москви шляхом зміцнення гетьманської влади, І. Мазепа розпочав таємні переговори з польським королем Станіславом Лещинським і шведським королем Карлом ХІІ, метою яких було створення антимосковської коаліції. Спроба підняти повстання проти засилля московського уряду і відірвати Україну від Росії успіху не мала. У ході Полтавської битви І. Мазепа з п’ятитисячним військом перейшов на бік Карла ХІІ.

Зазнавши поразки у Полтавській битві (1709 р.) Карл ХІІ та І. Мазепа з рештками шведського і українського війська змушені були емігрувати в межі володінь турецького султана. Морально зламаний поразкою, віком та хворобою І. Мазепа помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у місті Бендери. Похований у місці Галаці (нині територія Румунії) у древньому монастирі святого Юрія на березі Дунаю.



Антонович В. Б. Про козацькі часи на Україні / В. Б. Антонович ; післямова М. Ф. Слабошпицького ; комент. О. Д. Василюк та І. Б. Гирича. – К. : Дніпро, 1991. – 238 с.
Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII cт. / О. М. Апанович. Донецьк : Січ, 2004. – 232 с. : іл.
*Артем’єв А. Про одне з місць поховань захисників полтавської фортеці 1709 року / А. Артем’єв // Історія України: маловідомі імена, події, факти. – К. : [Б. в.] , 2001. – С. 397 – 399.
Бобылев В. С. Внешняя политика России эпохи Петра І / В. С. Бобылев. – М. : Изд-во ун-та дружбы народов, 1990. – 68 с.
Борян Г. Клейнод гетьмана Івана Мазепи / Г. Борян // Військово-історичний альманах. – 2005. – № 1. – С. 108 – 117.
*Важкий шлях: перша половина ХІІІ ст. / упоряд. В. М. Горобець. – К. : Україна, 2002. – 384 с.
*Вейбуль Й. Коротка історія. Швеція / Й. Вейбуль. – К. : [Б. в.], 1998. – 150 с.

Видання містить інформацію про історичні події з ХІV по ХІХ століття у Швеції, в тому числі опис подій Полтавської битви.


Галушко К. «Святкування» чи «відзначення», або Доки триватиме для українців Полтавська битва? / Кирило Галушко // День. – 2007. – 22 черв. – С. 7.
Гісем О. В. Історія України в таблицях / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2006. – C. 153 – 159.

У виданні стисло висвітлено факти, події, подано відомості про стан земель Правобережної України, основні напрямки політики гетьмана Мазепи, національно-визвольне повстання 1702-1704 рр., участь України у Північній війні.


Грушевський М. Ілюстрована історія України / М. Грушевський. – Донецьк, 2003. – 736 с.

У виданні висвітлено українсько-російські та українсько-польські зв’язки, історія козацтва та козацької республіки, демократичні засади якої стали основоположним принципом побудови Української держави.


Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / [упоряд. С. Павленко] ; Черні. іст. музей. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2007. – 1144с.

У виданні вміщено універсали, накази гетьмана, листи, спогади генеральної старшини, які допоможуть краще відчути епоху, в якій зароджувався протест проти володарювання Петра І. Вперше подається цілісний масив допитів старшин, козаків, які брали участь у повстанні 1708-1709 рр. Загалом видання знайомить читача з 900 документами, які висвітлюють спосіб життя, економічні, політичні інтереси провідної верстви Гетьманщини та особисто гетьмана І. Мазепи.


63.3(4Укр)46

Є 63

Єнсен А. Мазепа : іст. картини / Альфред Єнсен ; пер. зі швед. Н. Іваничук. – К. : Укр. письм., 1992. – 203 с. : іл.

Через два століття з часу Полтавської битви шведський дослідник Альфред Єнсен звертається до епохи Карла ХІІ.

Результом його пошуків стала серія історичних картин «України та епоха Карла ХІІ». Автора вразив фатальний збіг обставин, сама постать та біографія гетьмана Івана Мазепи і про все це він розповідає в даному виданні.
Іванченко Р. П. Історія без міфів: Бесіди з історії української державності : [навч. посіб] / Р. П. Іванченко. – К. : МАУП, 2006. – 624 с.
Косиченко Л. Шведи знову під Полтавою: до 300-річ. ювілею Полтав. битви 1709 р. / Лесь Косиченко // Урядовий кур’єр. – 2007. – 27 лип. (№ 133). – С. 7.

63.3(4Укр)46

К 84
Крупницький Б. Д. Гетьман Мазепа та його доба / передм. В. М. Горобця. – К. : Україна, 2003. – 240 с. : іл.

У книзі розповідається про життя і діяльність Івана Мазепи на фоні бурхливих політичних подій кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть.


*Мокляк В. Полтавський полк в 1709 році. – Вип. 12 // Історія України: маловідомі імена, події, факти : зб. ст. – К., 2001.– С. 392 – 397.
*Мордовцев Д. Л. Царь и гетман / Д. Л. Мордовцев. – К., 1992. – 304 с.
Наступ російського царизму на українську державність у другій половині XVIIXVIII cт. : метод. рек. для студ. / [автор, уклад. І. В. Верба] ; Ін-т змісту і методів навчання. – К. : [Б. в.], 1997. – 32 с.
Олійник Л. Операції Карла ХІІ на терені України (1708 – 1709 рр.) / Л. Олійник. – К. : Вид. військ. ф-ту, 1924. – 47 с. : іл.
Павленко С. Вирішальний крок або обставини та суть підписання угоди між гетьманом І. Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ / С. Павленко // Історія в шк. України. – 2004. – № 2. – С. 39 – 43.
Павленко С. О. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р. / С. О. Павленко. – К. : Вид. дім «КМ Академія», Укр. вид. спілка. 2007. – 267 с. : іл.

Автор розглядає один з найцікавіших і найтрагічніших моментів нашої історії – знищення гетьманської столиці – міста Батурина, як реакцію російського самодержавства на спробу українців вибороти незалежність за складних умов російсько-шведської війни. У книзі мовою документів відтворюються передумови, мотиви та наслідки повстання на чолі з І. Мазепою, аналізуються організаційні прорахунки, ідеологічні, історичні та суспільно-політичні причини його поразки.


*Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники / С. Павленко. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 600 с.
Павленко С. Чи зраджував І. Мазепа Карла ХІІ? / Сергій Павленко // Пам’ять століть. – 2005. – № 1. – C. 90 – 94.
Пананенко В. В. Соціальна еліта гетьманщини (друга половина XVII – XVIII ст.) / В. В. Пананенко. – К., 1995. – 211 с.
Полтавська битва: труди наукової сесії інституту історії України, присвячені 230-річчю Полтавської битви / за ред. С. М. Білоусова, О. П. Оглобліна ; АН УРСР, Ін-т історії України. – К., 1940. – 207 с.
Просюк Н. История Украины. Социально-политическое развитие Украины во второй половине XVII – XVIII в. Ликвидация российским самодержавцем украинской государственности : [конспект лекцій] / Н. Просюк. – Х. : [Б. в.], 1993. – 24 с.
Сергийчук В. Кого предал гетьман Мазепа / В. Сергийчук. – К. : Изд. центр «Просвіта», 2006. – 160 с.
*Сергійчук В. Полтавська трагедія України. Саме так треба сприймати перемогу Росії над шведами й нами в 1709 році / В. Сергійчук. – К. : Укр. вид. спілка, 1999. – 32 с.
Смолій В. А. Українська державна ідея XVII – XVIII століть: Проблеми формування, еволюції, реалізації / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К. : Альтернатива, 1997. – 367 с.
Тарле Е. Карл ХІІ в 1708 – 1709 годах // Вопросы истории. – 1950. – № 6. – С. 22 – 56.
Цвілюк С. Драма Полтави / С. Цвілюк // День. – 2007. – 1 верес. (№ 146). – С. 7.
Чухліб Т. В. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648 – 1714 рр. / Т. В. Чухліб. – 2-ге вид., доопрац. – К. : Арістей, 2005. – 640 с.

У виданні розкривається міжнародно-політичний статус Української козацької держави у ІІ половині XVII - на початку XVIII ст. через призму відносин гетьманських урядів з володарями Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії, Кримського ханства, Шведського королівства, Молдавського князівства, висвітлюються головні напрямки тогочасної вітчизняної зовнішньої політики.


Шевчук В. О. Національна ідея в Україні, зокрема національно-визвольна, та її подвижники : [іст. нарис] / В. О. Шевчук. – К. : Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2006. – 272 с. – (Б-ка журн. «Персонал»).
Шевчук В. П. Історія української державності. Курс лекцій : [навч. посіб.] / В. П. Шевчук, М. Г. Тараненко. – К. : Либідь, 1999. – 480 с.

Видання розкриває основні етапи становлення української державності, особливості процесів державотворення на різних українських землях, зокрема поділ України, та боротьбу гетьманів за збереження її самостійності.



РОЗДІЛ ІІІ

ЛІТЕРАТУРНО – ХУДОЖНІЙ ПОРТРЕТ ІВАНА МАЗЕПИ
З самого початку гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах він будував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями.

Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрашав українські міста новими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні близько 20 церков. Різні за виконанням, величні, розкішні споруди водночас мають і спільні риси, названі мистецтвознавцями «Мазепиним бароко». Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смак гетьмана втілився в цих церквах. Він відновив Києво-Печерську Лавру, обніс її кам’яною стіною, поставив дві гарні брами з церквами над ними; обновив Софіївський Собор і побудував у ньому дзвіницю; в Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св. Миколая; поставив велику церкву Вознесіння в Переяславі.

Ім’я Мазепи набуло розголосу навіть на Сході, де він став відомим саме через те, що робив дари, зокрема – церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад Євангелія.

Неординарна та багатогранна постать українського гетьмана Мазепи привернула увагу цілої плеяди художників та композиторів. Образ Мазепи надихав багатьох митців.


Образ Івана Мазепи в художній літературі
Байрон Дж. Г. Мазепа / Дж. Г. Байрон ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Х. : Фоліо, 2005. – 477 с. – (Бібліотека світової літератури).
Важкий шлях: перша половина XVIII ст. / [упоряд. і авт. передм. В. М. Горобець; голова ред. кол. В. А. Смолій та ін.]. – К. : Україна, 2002. – 384 с. – (Історія України в прозових творах та документах).

До видання включено прозові твори, історичні дослідження, документальні матеріали, які яскраво характеризують цю суперечливу епоху – добу Мазепи.


Вітюк Д. М. Мазепа : поема / Д. М. Вітюк. – Севастополь : СТ «Просвіта», 2002. – 16 с.
Горлач Л. Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи) : іст. роман у віршах / Л. Горлач, В. Лопата. – К., 2004. – 256 с. : іл. – (Б-ка українця).
Гризодуб О. Історія закликає до розсудливості: про кн. рос. історика Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Мазепа» / Олександр Гризодуб // Робітнича газета. – 2007. – 28 квіт. – 4 трав. (№ 17). – С. 7.
Гриневич В. Образ Мазепи як генерального писаря в романі М. Старицького «Руїна» / В. Гриневич // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 3. – С. 30 – 33.
Гудима А. Д. Сповідь Мазепи : [роман у віршах] / А. Д. Гудима. – К. : Логос, 2003. – 160 с.

Віршований роман «Сповідь Мазепи» – це крок до повернення Україні світлого імені славного її сина – Івана Мазепи. В поетичних роздумах поета яскраво проглядається тісний зв’язок сьогодення з минулим.


Гущак І. Мазепа : поема. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 102 с.
Донцов Д. Гетьман Мазепа в західноєвропейській літературі / Д. Донцов // Слово і час. – 1994. – № 4 – 5. – С. 79 – 85.
Доріченко О. Полтавська битва : [поезії] / Олесь Доріченко // Пам’ять століть. – 2006. – № 6. – С. 211 – 213.
Дроздовський Д. Україна: від Мазепи до «Майдану»: про презентацію англ. пер. Віри Річ «Україна: від Мазепи до «Майдану» / Дмитро Дроздовський // День. – 2007. – 27 квіт. (№73). – С. 21.
Іщенко С. Ванкуверська зима : поезії / Світлана Іщенко // Вітчизна. – 2007. – № 1 – 2. – С. 10 – 14. – Зміст : Мазепа; Ти, о великий всесвіту засновник...; Джерело та інші.
Карась П. П. Мазепа : поема, поезії. – Хмельницький : НВП «Евріка» ТОВ, 2003. – 55 с.
Косенко Я. Мазепина гора : поезії / Я. Косенко. – К. : Київ. правда, 2001. – 56 с.
Кириченко Ю. І. Суд над Мазепою. Входження в поемний часопростір / Ю. І. Косенко, уклад. Г. М. Шевченко. – Донецьк : Поліграфіст, 2000. – 47 с.
Красіцька Г.Ф. Сповідь черниці. – Бердичів, 2001. – 31 с. : іл.

Сповідь коханки Мазепи.



Лавренчук В. Постать Івана Мазепи у світовому письменстві / Володимир Лавренчук // Українська мова та література. – 2007. – № 48. – С. 3 – 9.
Лавренчук В. Проблеми рецепції постаті Івана Мазепи в світовому письменстві : інтерпретація образу гетьмана в зарубіжній л-рі / В. Лавренчук // Зарубіжна література в школах України. – 2007. – № 12. – С. 10 – 15.
Лавренюк В. Образ гетьмана Івана Мазепи – історичний і літературний / В. Лавренюк // Дивослово. – 2006. – № 12. – С. 48 – 51.
Лепкий Б. С. Мазепа. Трилогія : іст. повісті / Б. С. Лепкий; худож. Б. Р. Пікулицького. – Львів : Вид-во «Каменяр», Кооп. «Манускрипт», 1991. – 488 с.

Трилогія «Мазепа» відомого українського письменника Б. Лепкого (1872-1941 рр.) відображає складні історичні процеси, що відбувалися в Україні у першій чверті XVIII ст. В другій та третій частинах трилогії розповідається про останні роки життя Івана Мазепи, про його вболівання за долю України та її державність.


Литвин М. С. Могутній дух Мазепи : повісті / М. Литвин. – К. : Укр. письменник, 1997. – 143 с.
*Литвиненко Т. М. Епопея Б. Лепкого «Мазепа» як явище художньої історіософії / Т. М. Литвиненко. – К., 1999. – 162 с.
*Литвиненко Т. М. Історіософська концепція пенталогії Б. Лепкого «Мазепа» та її художня реалізація / Т. М. Литвиненко. – Суми : Слобожанщина, 2001. – 164 с.
Наливайко Д. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія та міф / Д. Наливайко // Слово і час. – 2002. – № 8. – С. 39 – 48.
Наливайко Д. Новий роман [Леоніда Горлача] про гетьмана Мазепу [«Руїна»] / Дмитро Наливайко // Українське слово. – 2005. – 9 – 15 лют. – С. 13.
Пасічник О. Гетьман Мазепа або слов’янська трагедія : хроніка в 2 ч. / О. Пасічник. – К. : Просвіта, 2001. – 109 с.
Перепеляк І. Остання любов гетьмана. – Х. : Фірма «Майдан», 1994. – 35 с.
Полтава Л. Нескінчений бій : поема / Л. Полтава. – [Б. м.] : Спілка укр. молоді на чужині, 1959. – 16 с., іл.
Скавроник В. Гетьман Іван Мазепа : іст. оповідь / В. Скавроник. – Тернопіль : Джура, 2000. – 115 с. : іл.
84.4Укр6-5

С 66
Сосюра В. Мазепа : поема. Лірика / В. Сосюра. – К. : Дніпро, 2001. – 221с. – (Бібліотека школяра).

Добірка творів відомого українського поета містить замовчувану понад півстоліття поему «Мазепа».

В. Сосюра, на відміну від деяких своїх попередників по-своєму трактує образ Мазепи. Не ідеалізуючи його як неординарну особистість, поет творить насамперед художній образ, а не політичний портрет гетьмана, намагається розкрити психологію особистості Мазепи, щоб показати справжнього борця за суверенну Україну.
Сохацька Є. Драматичний Мазепа / Є. Сохацька // Українська мова та л-ра. – 2006. – № 41 – 43. – С 3.

Спроба типологічного зіставлення образу гетьмана у Л. Старицької-Черняхівської та І. Огієнка.


Сохацька Є. Незбагненні переходи душі / Є. Сохацька // День. – 2004. – 19 черв. – С. 7.

Образ Івана Мазепи в драмах Людмили Старицької та Івана Огієнка.


Старицький М. П. Руїна: іст. роман кінця ХVІІ ст. – К. : Дніпро, 2001. – 464 с. – (Б-ка іст. прози).

У романі простежується шлях Івана Мазепи до гетьманства.


Сушинський Б. І. Гетьман Мазепа: повернення до Батурина : роман-есе / Б. І. Сушинський. – К. : Центр стратег. дослідж. розв. козацтва «Коломия», Видавн.-полігр. т-во «Вік», 2001. – 396 с. : іл.
Сюндюков І. На смертельному шляху до волі (цикл повістей Богдана Лепкого про гетьмана Мазепу) : уроки іст. та сучасність / Ігор Сюндюков // День. – 2007. – 21 верес. – С. 8.
Сюндюков І. Сліпий закон долі (гетьман Мазепа – романтичний герой поеми Байрона «Мазепа») / Ігор Сюндюков // День. – 2006. – 24 берез. (№ 48). – С. 8.
*Шевчук В. О. Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий козацької держави і як літературний герой / В. О. Шевчук. – К. : Либідь, 2006. – 462 с.
Ямчук П. Бароковий універсум Івана Мазепи: культурний аспект: моногр. / П. Ямчук. – Умань (Черкас. обл.): АЛМІ, 2005. – 104 с.

Образ Івана Мазепи в мистецтві
*Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / М. Андрусяк. – К. : АТ «Обереги», 1991. – 48 с.
Грипась В. Во славу Божу храми будував / В. Грипась // Персонал. – 2007. – № 10. – С. 30 – 31.

Про діяльність Івана Мазепи як будівничого.


Грипась В. Задля піднесення України. Гетьман Іван Мазепа і ренесанс національної культури / Володимир Грипась // День. – 2007. – 26 січ. (№ 13). – С. 8.
Ковалевська О. Це право належить нам: хто вирішить долю пам’ятника гетьману Івану Мазепі ? / Ольга Ковалевська // День. – 2007. – 26 жовт. – С. 8.
Ковалевська О. О. Нові підходи до пошуку достовірних зображень гетьмана Івана Мазепи: (до 320-ї річниці обрання І. С. Мазепи на гетьманство) / О. О. Ковалевська // Український історичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 152 – 167.
Коломієць В. Образ Івана Мазепи у фольклорі та літературі / В. Коломієць // Дивослово. – 2006. – № 2. – С. 8 – 13.

Ленченко Р. Палац гетьмана Івана Мазепи в Батурині / Р. Ленченко // Пам’ятки України : історія і культура. – К., 2003. – С. 19 – 33.
Маланюк Є. Illustrissimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Іван Мазепа) – як культурний діяч / Є. Маланюк, М. Андрусяк. – К. : АТ «Обереги», 1991. – 45 с.
*Мальченко О. Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи / О. Мальченко. – К., 2007. – 160 с.
Мицик Ю. Гетьман Іван Мазепа як покровитель православної церкви / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. – 2006. – № 6. – С. 38 – 46.
Павленко С. Іван Мазепа – будівничий Києва / С. Павленко // Столиця. – 2004. – 26 берез.-1 квіт. – С. 24.
Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури / С. Павленко. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2005. – 304 с.
Полтавська битва : [альбом]. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ-ри УРСР, 1960. – 20 с.
Поцупко Е. А. Благотворительность гетмана Мазепы / Поцупко Е. А. // Наука. Релігія. Суспільство. – 2007. – № 4. – С. 24 – 29.
Радишевський Р. П. Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко / Р. Радишевський, В. Свербигуз. – К. : Видавн. центр «Просвіта», 2006. – 552 с. : іл.

На засадах риторики вперше проводиться широкий філологічний аналіз композицій, присвячених Івану Мазепі. Спираючись на архівні матеріали, стародруки, універсали й епістолярій, у книзі відтворюється образ гетьмана та його епохи.


Свербигуз В. Мазепине бароко / В. Свербигуз // Україна молода. – 2007. – № 152. – С. 8 – 9.

Маловідомі факти з життя І. Мазепи.


Сіткарьова О. В. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври та її історичного оточення за доби гетьмана І. С. Мазепи / О. В. Сіткарьова. – К. : Довіра, 2005. – 196 с. : іл.

У книзі визначено основні особливості та чинники формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври та її історичного оточення за доби гетьмана І. С. Мазепи. Текстові матеріали багато проілюстровано креслениками, реконструкціями, натурними фотознімками.


Чайковский П. И. Мазепа : опера / В. Буренин (либретто по поэме А. С. Пушкина «Полтава»). – М.: Изд-во Гос. акад. Большого театра СССР, 1986. – 12 с. : фото.
Чухліб Т. Чи працював Іван Мазепа натурщиком у європейських художників / Т. Чухліб // День. – 2003. – 12 груд. – № 8.

РОЗДІЛ ІV

ІВАН МАЗЕПА НА СТОРІНКАХ ІНТЕРНЕТ
Апанович О. Велика ідея гетьмана Івана Мазепи [Електронний ресурс] / Олена Апанович. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. вид. (Велика ідея гетьмана Івана Мазепи //Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.: Либідь, 1993). – Перевірено: 24. 06. 2008.
Байрон Дж. Г. Мазепа [Електронний ресурс] : [поэма] / Джордж Гордон Байрон, пер. Г. Шенгели, коммент. А. Николюкина, OCR Бычков М.Н. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://lib.ru/POEZIQ/BAJRON/byron3_7.txt. – Загол. з екрану. – Мова: рос. – Електрон. версія друк. публікації (Собрание сочинений в четырех томах. Т. 3. – М., Правда, 1981). – Перевірено: 24. 06. 2008 .

Представлено російський переклад поеми «Мазепа» Дж. Г. Байрона в електронному варіанті.


Борщак І. Іван Мазепа [Електронний ресурс] / Ілько Борщак, Рене Мартель. – Електрон. данні (14 файлів). – Режим доступу: http://www.uahistory.kiev.ua/ . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. книги 1931 р. – Текст в форматі HTML: іл.в форматі JPG. – Перевірено: 24. 06. 2008 .
Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи [Електронний ресурс] / Віктор Вечерський. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/ksk/07vecherskyj.html . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. вид. (Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К. : Артек, 2003 р., с. 36 – 44). – Перевірено: 24. 06. 2008.

Розглядається благодійність українського гетьмана Івана Мазепи щодо церкви, освіти, науки.


Грипась В. Гетьман Іван Мазепа і ренесанс національної культури [Електронний ресурс] / Володимир Грипась. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.vox.com.ua/data/2007/01/25/getman-ivan-mazepa-i-renesans-natsionalnoi-kultury.phtml , вільний. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. статті (День). – Перевірено: 24. 06. 2008.
Ковалевська О. Портрет inkognito із купюри [Електронний ресурс] / Ольга Ковалевська. – Електрон. дані. – Режим доступу:

http://www.ut.net.ua/art/168/0/221/. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Перевірено: 24. 06. 2008.

Портретів Івана Мазепи відомо чимало, але на них зображені різні люди. Щоб з’ясувати, який же з «Мазеп» справжній, потрібна була тривала та наполеглива співпраця істориків та криміналістів. Саме про це дана стаття.
Ковтун А. Іван Мазепа: виправданий історією [Електронний ресурс] / Алла Ковтун. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3150/31973/ , вільний. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. статті (Дзеркало тижня. – 2001. – № 32 (356) 23 серп. – 1 верес.). – Текст в форматі HTML: іл. в форматі JPG . – Перевірено: 24. 06. 2008 .
Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687 – 1709 [Електронний ресурс] : вид. 2-ге, доповн. / Теодор Мацьків. – Електрон. данні (24 файла). - Режим доступу: http://litopys.org.ua/coss4/mazk.htm . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. книги (Київ-Полтава, 1995). – Текст в форматі HTML: іл. в форматі JPG. – Перевірено: 24. 06. 2008.
Мицик Ю. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви [Електронний ресурс] / Юрій Мицик; Православний апологетичний портал. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.apologet.kiev.ua/content/view/211/35/ . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Текст в форматі HTML: іл. в форматі JPG. –Перевірено: 24. 06. 2008.
Сосюра В. Мазепа [Електронний ресурс] : поема (скорочено). – [Електрон. текст]. – Режим доступу: http://www.lib.proza.com.ua/book/1123. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. публікації. – Перевірено: 24. 06. 2008.

Подано поему «Мазепа» Володимира Сосюри в електронному варіанті.


Додаток
Полководці мазепинської доби
Апостол Данило – гетьман; у минулому миргородський полководець. Спочатку був в опозиції до Мазепи, потім зробився його прихильником, але в листопаді 1708 відійшов від шведів і Мазепи до Петра І.
Войнаровський Андрій – небіж гетьмана Мазепи і його довірений, супроводив Карла ХІІ до Туреччини. Жив на еміграції в Гамбурзі; на домагання російського уряду виданий гамбурзьким сенатом російські владі й засланий до Якутську, де й помер.
Герцик Григорій – полтавський наказний полководець, прихильник І. Мазепи, після полтавської поразки 1709 супроводив його на вигнання. Після смерті Мазепи служив як генеральний осавул П. Орликові. З 1720 жив у Варшаві, де виконував доручення П. Орлика, захоплений людьми російського посла князя С. Долгорукого, був вивезений до Росії й увя’знений в Петропавлівській фортеці. З 1728 жив у Москві.
Гордієнко Кость – кошовий Запорозької Січі родом з Полтавщини. Як ворог Москви, був в опозиції до І. Мазепи, поки той проводив лояльну політику супроти Росії.У березні 1709 привів до шведської головної квартири 8000 запорожців і, за посередництвом Мазепи, уклав угоду з Карлом ХІІ.
Горленко Дмитро – прилуцький полководець. У 1708 р. разом із Мазепою перейшов на бік Карла ХІІ, а у 1709 р. після полтавської поразки втік до Бендер. Брав участь у походах П. Орлика на Правобережжя у 1711 і 1713 рр.
Галаган Гнат – з 1706 р. полководець на Запоріжжі; з 1708 р. полководець у Мазепи; у 1708 р. перейшов на бік Петра І і допоміг російському війську здобути Січ, за що був щедро нагороджений царем; у 1709 – 1714 рр. полководець чигиринський, з 1714 – 1739 рр. полководець прилуцький.

Іваненко Петро (Петро Іванович, Петрик) – політичний діяч кінця XVII – початку XVIII ст. Родом з Полтави; старший канцелярист Генеральної Військової Канцелярії у гетьмана І. Мазепи (1691 р.). Був прихильником союзу України з Кримом; 1691 р. втік на Запоріжжя, де став військовим писарем, а 1692 р. уклав у Казикермані союзний договір з Кримом, скерований проти Москви.
Ломиковський Іван – генеральний обозний часів гетьмана І. Мазепи, родом з Волині. Був генеральним писарем у гетьмана М. Ханенка, а в 1670-х рр.. перейшов на Лівобережжя, де був з 1689 р. – членом українського уряду: як генеральний хорунжий (1689 – 91); генеральний осавул (1692 – 1707.); генеральний обозний (1707 – 1709); 1690 р. був наказним гетьманом. Один з найбільших прихильників розриву з Москвою.
Миклашевський Михайло – державний діяч мазепинської доби; військовий товариш (1671) і «дворянин» гетьмана Д. Многогрішного (1672), глухівський городовий отаман (1675), ніженський полковий осавул (1679-82), генеральний хорунжий (1682) і генеральний осавул (1683). Був меценатом українського мистецтва, зокрема побудував собор св. Юрія в Києво-Видубицькому монастирі.
Мирович Іван Михайлович – військовий і державний діяч Мазепинської доби; військовий товариш, з 1691 р. – полководець переяславський, брав участь у численних походах і 27.10.1693, разом з С. Палієм та іншими полководцями, розбив татарське військо на р. Кодимі. Під час шведської війни був наказним гетьманом у поході козацького війська на Волинь; на весні 1706 р. під Ляховичами (на Білорусі) попав у шведський полон і помер у Швеції. Меценат українського церковного мистецтва, збудував Покровську церкву у Переяславі.

ПІСЛЯМОВА

Іван Мазепа є одною з тих знакових постатей української історії життя та вчинки яких і сьогодні викликають гарячі суперечки. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат... Мало кому випала така цікава та непроста доля не лише за життя, але й по смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного і борець за інтереси Української козацької держави, будівничий величних соборів, що дотепер є окрасою багатьох українських міст – і «юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалась з амвонів тих самих соборів; зазвичай надзвичайно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програти найризикованішу і найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного ХVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів.

Історична епоха, особа І. Мазепи складні та суперечливі і одним кольором відобразити їх неможливо. Для вірності розуміння тодішніх подій потрібно вивчити і узагальнити, по можливості, всі відомі джерела. Адже лише так можна визначити, де правда, а де домисел, вигадка (які виникають там, де бракує дійсного знання); сформувати об’єктивні історичні уявлення і позбутися міфологічного баласту.

Сподіваємося, що наш покажчик допоможе Вам у цій нелегкій справі.


ЗМІСТ
Передмова..................................................................................................3

Розділ І. Іван Мазепа – гетьман України...............................................6

Розділ ІІ. Полтавська битва...................................................................18
Розділ ІІІ. Літературно-художній портрет Івана Мазепи..................26

Образ Івана Мазепи в художній літературі....................

Образ Івана Мазепи в мистецтві......................................31
Розділ ІУ. Іван Мазепа на сторінках Інтернет....................................34
Додаток. Полководці мазепинської доби..........................................37
Післямова................................................................................................39


Науково-виробниче видання
ГЕТЬМАН МАЗЕПА: У ПОШУКАХ ІСТОРИЧНОЇ ОБ’ЄКТИВНОСТІ

Бібліографічний покажчик

Укладачі: Наталія Андріївна Мельник,

Тетяна Володимирівна Буряк,

Наталія Іванівна Гуцал

Підписано до друку 10.07.08. Зам. № 102. 41 стор. Тираж 60 пр.

Державної бібліотеки України для юнацтва,

01057, м.Київ, просп. Перемоги, 60



http://www.4uth.gov.ua

E-mail.inform@4uth.gov.ua









Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconДз «Державна бібліотека України для юнацтва»
«Буття прочинилося навстіж…» Емма Андієвська : до 80-ліття з дня народж біобібліогр покажч. / уклад. О. Круківська; ред. С. Чачко;...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності icon«Державна бібліотека України для юнацтва»
Яскравий геній Ломоносов через століття світить досі : бібліограф покажч. / [уклад. Н. І. Гуцул; ред. В. М. Кучерява, Н. В. Лінкевич,...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconБібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007 зміст
Бібліотеки для юнацтва стали справжніми осередками культури І духовності, центрами соціалізації, виховання й освіти підростаючого...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconОлена Апанович гетьмани україни
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687-1709); Іван Скоропадський (1708-1722);...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconБібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007 зміст
Відродження та утвердження ідеалів духовності серед молоді через діяльність літературних об’єднань
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconГетьман іван мазепа – політик І людина
Хмельницької облдержадміністрації Хмельницьке територіальне відділення ман україни
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconУправління культури І туризму київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Майстер-клас : Інформаційний бюлетень з бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва : / [уклад. Т. І. Василькевич]; Київська...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconДержавна бібліотека україни для юнацтва хімія – наука для всіх
Рекомендаційний бібліографічний покажчик «Хімія – наука для всіх» є черговим випуском серії «Для тих, хто хоче знати більше». Покажчик...
Державна бібліотека україни для юнацтва гетьман мазепа: у пошуках історичної об’єктивності iconПереднє слово українець з доби відродження
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687-1709); Іван Скоропадський (1708-1722);...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка