«Державна бібліотека України для юнацтва»



Скачати 352,6 Kb.
Дата конвертації08.06.2017
Розмір352,6 Kb.


Міністерство культури України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»


Яскравий геній Ломоносов

через століття світить досі


Бібліографічний покажчик

Київ 2011

ББК 72.3(4Рос)я1

Я81
Яскравий геній Ломоносов через століття світить досі : бібліограф. покажч. / [уклад. Н. І. Гуцул ; ред. : В. М. Кучерява, Н. В. Лінкевич, С. О. Чачко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Київ, 2011. – 33 с.

Бібліографічний покажчик «Яскравий геній Ломоносов через століття світить досі» є інформаційним ресурсом про життя і діяльність російського вченого-енциклопедиста Михайла Васильовича Ломоносова. До видання включено багато відомостей про цього великого науковця. Покажчик складається з 3 розділів.

У першому розділі надано перелік наукових та літературних праць Ломоносова.

Життя і діяльність Ломоносова розкривають видання, описи яких містяться в другому розділі.

Третій розділ присвячено літературним творам про М. Ломоносова.

У четвертому розділі наведено перелік електронних ресурсів, з яких можна довідатись про життя та діяльність науковця.

Рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, викладачам ВНЗ, учням, студентам та іншим категоріям читачів.

Укладач Н. Гуцул

Редактори: В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко

Відповідальний за випуск: Г. Саприкін


© Укладач Н. Гуцул, 2011

©ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2011




Передмова
Наукові істини, зокрема історичні, досить яскраво відо-бражаються у свідомості людей лише в тому разі, якщо вони сповнюються для нас конкретним змістом, набуваючи живого «обличчя», «плоті» та «крові». В іншому випадку процес розуміння світу буде вкрай важким і справа не зрушить далі механічного завчання мертвих, непродуктивних схем, які вну-трішньо відкидає сама людина.

Одна з таких безперечних істин, які, втім, гостро потребують оновлення, – це величезна міра впливу української культури загалом і системи освіти зокрема на духовні, соціальні та політичні перетворення в зароджуваній Російській імперії першої половини XVIII сторіччя. І навряд чи можна знайти яскравіший і пере-конливіший приклад для відображення цього впливу, ніж доля Михайла Васильовича Ломоносова (1711 – 1765), вченого-енци-клопедиста світового масштабу, просвітника, поета, суспільного діяча, людини, яка не тільки підняла російську науку до небувалих висот, заснувавши перший в Росії університет (1755 р.), але сама, за словами Олександра Пушкіна, «була першим нашим університетом».

У житті Ломоносова велику роль зіграли українці. Це й Феофан Прокопович, церковний і державний діяч, оратор і поет. Це й Кирило Григорович Разумовський, граф, президент Академії наук, гетьман України.

Першим «університетом» для Ломоносова в 1734 р. стала Києво-Могилянська академія, яка славилася своїми філософами, риторами, істориками. Прагнучи здобути якнайбільше користі під час поїздки в Київ, Ломоносов цілими днями просиджував над українськими літописами, а курс лекцій Феофана Прокоповича, зібраних у його «Поетиці», був не тільки уважно прочитаний, але й покреслений численними позначками на полях. Саме Прокопович, який у той час був «синодальним віце-президентом», розкривши видатні здібності в простолюдині-поморі, наполіг у Сенаті, щоб Ломоносов був включений у число обраних для відправлення з Москви на навчання в Петербурзьку Академію. До творчості Феофана Прокоповича, Ломоносов звертався все своє життя.

Підтримавши ідею Кирила Разумовського про створення Батуринського університету і написавши для нього устав Українського гетьманського університету та обговорюючи річний кошторис під час чаювання з імператрицею Єлизаветою, Ломоносов пропонував присвоїти ім’я Феофана Прокоповича майбутньому університету в Батурині.

Перебування Ломоносова у Києво-Могилянській академії, почерпнуті в ній знання мали на молодого вченого плідний вплив і склали частину того ґрунту, на якому розвинувся згодом багатогранний талант вченого.

Для всього світу Михайло Ломоносов насамперед – основоположник фізичної хімії – науки про загальні закони, що визначають будову й хімічні перетворення речовин при різних зовнішніх умовах. Саме він довів антинауковість уявлень про флогістон і теплород, спростував панівну на той час «флюїдну теорію» і висунув свою, корпускулірно-кінетичну теорію тепла. За багатьма своїми параметрами ця фундаментальна концепція попередила формування й принципи сучасної молекулярно-кінетичної теорії. Вона позначила перехід від алхімічного і ятрохімічного періодів природознавства до сучасних методів фізики, хімії й усього природознавства в цілому. Теоретична хімія Ломоносова повністю спиралася на досягнення фізики. Ломоносов накреслив велику програму фізико-хімічних досліджень, самостійно розробив прилади для фізичного дослідження хімічних об’єктів, увів у вжиток хімічні ваги, заклав основи кількісного аналізу.

Разом із Г. В. Ріхманом Ломоносов займався дослідженням атмосферної електрики; з цією метою ними було створено спеціальну апаратуру – «громову машину». Однак вчений вважав, що виникнення електричного поля зумовлюється обертовими рухами часток ефіру і повністю заперечував існування електричних зарядів у речовині, через що неправильно оцінював роль громовідводу.

Ломоносов відкрив існування атмосфери у Венери (1761 р.); за допомогою розробленої ним конструкції маятника здійснив тривалі дослідження земного тяжіння. Одним із найважливіших винаходів Ломоносова в галузі оптики була «нічна зорова труба», що давала змогу присмерком більш чітко розрізняти предмети. Крім неї, Ломоносов винайшов понад 10 принципово нових оптичних приладів.

Займаючись геологією й мінералогією, вчений доводив органічне походження чорнозему, торфу, кам’яного вугілля, нафти, бурштину. У своїх роботах послідовно розвивав думку про закономірну еволюцію природи; фактично застосував метод, що згодом був названий актуалізмом.

Обстоюючи необхідність розвитку металургійного виробництва в Росії, Михайло Васильович докладно розглянув властивості різних металів і практично застосовувані способи їхнього одержання; розробив фізичні умови «вільного» руху повітря в копальнях і застосував результати цього аналізу до процесів, які відбуваються у печах, що працюють без примусового дуття.

Прийнявши на себе в 1758 р. «догляд» за Географічним де-партаментом, Історичними зборами, університетом і Академічною гімназією при Академії наук, Ломоносов розробив великий план збирання фізико-географічних і економіко-географічних даних для складання «Атласу Російського».

Він підкреслював політичну й господарську важливість для Росії освоєння Північного морського шляху; запропонував ряд нових приладів і методів для визначення довготи й широти місця; уперше вніс пропозицію про організацію міжнародної Мореплавної академії для спільного вирішення найбільш важливих науково-технічних проблем мореплавання; досліджував морську кригу й зробив першу їхню кваліфікацію.

Провівши фундаментальні наукові дослідження, Ломоносов розробив технологію одержання кольорового скла (прозорого й «глухого» – смальти). Лабораторна практика й методичні принципи, які він застосував, практично не відрізняються від тих, що нині вважаються класичними. Ломоносов відкрив фабрику з виробництва скляної мозаїки, сам захоплювався нею. Його мозаїчні роботи були справжнім мистецтвом, а тому високо оціненювалися Академією мистецтв.

Великий внесок Ломоносов зробив у розвиток риторики, причому писав він російською мовою, а не церковнослов’янською або латиною, як було заведено раніше. Праця Ломоносова «Риторика» стала першою в Росії хрестоматією світової літератури, що включала також кращі здобутки вітчизняної словесності. Ломоносов склав граматику російської мови («Російська граматика») та запропонував теорію трьох штилів літератури («Міркування про користь книг церковних»). Разом з В. К. Тредіаковським здійснив у поезії силабо-тонічну реформу («Лист про правила російського віршування»), причому саме досліди Ломоносова були сприйняті поетами як зразкові; створив за німецьким зразком класичний російський чотиристопний ямб. Став основоположником російської урочистої (зверненої до правителів) і філософської оди.

У 1755 р. з ініціативи Ломоносова і за його проектом було засновано Московський університет, «відкритий для всіх осіб, здатних до наук», а не тільки для дворян. Ломоносов виступив ініціатором багатьох наукових, технічних і культурних починань, що відіграли величезну роль у розвитку Росії. Наприкінці життя Ломоносова було обрано почесним членом Стокгольмської та Болонської академії наук.

Будучи людиною енциклопедичних знань, Ломоносов протягом життя зробив безліч відкриттів і винаходів у різних галузях науки. Крім того, у Росії йому багато чого вдалося досягти й у ролі громадського діяча.

Великий учений, «самобутній подвижник освіти», як пізніше назве його Пушкін, помер у 1765 р. у Петербурзі. З дітей у Ломоносова залишилася в живих тільки дочка Олена (1749 – 1772), тому після смерті Михайла Васильовича лінія роду перервалася.

Теми, заторкнуті Ломоносовим, і в наші дні залишаються гострими й злободенними. Як і його слова: «Наука є ясне пізнання істини, освіта розуму, непорочне звеселяння життя, похвала юності, старості підпора, будівниця градів, полків, міцність успіху у негараздах, а в радощах – прикраса, скрізь – вірний і невідступний супутник».

Напасти презирать, без страха ждать

кончины,

Иметь недвижим дух и бегать от любви;

Я больше как рабов имел себя во власти,

Мой нрав был завсегда уму порабощен,

Преодоленны я имел под игом страсти

И мраку их не знал, наукой просвещен.
М. В. Ломоносов


Розділ 1
ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ЛОМОНОСОВА

1730 – 7 грудня в Холмогорській воєводській канцелярії отримав паспорт

1730 – 15 (?) грудня вирушив пішки до Москви

1731 – 15 січня зарахований учнем до Московської слов’яно-греко-латинської академії

1731 – 1735 – навчання в Московській слов’яно-греко-латинській академії

1734 – навчання в Києво-Могилянській академії

1736 – 12 січня зарахований студентом у Санкт-Петер-бурзький академічний університет

1736 – 4 жовтня для вивчення гірничої справи і металургії направлений до Германії

1736 – 1739 – навчався в Марбурзькому університеті

1737 – із січня місяця вивчає курс механіки професора Х. Вольфа та курс теоретичної хімії професора Ю. Г. Дуйзинга

1739 – у лютому одружується з дочкою квартирної господарки Єлизаветою-Христиною Цільх

1739 – 8 листопада народилася дочка

1739 – 1740 – під керівництвом І. Ф. Шенкеля вивчав гірничу справу

1740 – 26 травня вінчався з Єлизаветою-Христиною Цільх

1740 – наприкінці травня, прямуючи на батьківщину, під Дюссельдорфом був ошуканий, потрапив у рекрути, але в жовтні втік, прибув через Арнгейм і Утрехт до Амстердама, далі – у Гаагу і, тільки після повернення знову до Амстердама, звідти вірушив морем до Росії

1741 – 8 червня повернувся до Санкт-Петербурга

1741 – 22 грудня в Магбурзі у Ломоносова народився син, якого назвали при хрещенні Іваном

1742 – 8 січня призначений ад’юнктом фізичного класу Академії наук і мистецтв

1745 – 25 липня призначений професором хімії Академії наук і мистецтв

1746 – 20 червня вперше читає російською мовою публічні лекції з фізики

1748 – створив першу в Росії науково-дослідну Хімічну лабораторію

1748 – 1757 – проводив у Хімічній лабораторії роботи з виготовлення кольорового скла і фарб, а також аналіз руд

1749 – 21 лютого народилася дочка Олена

1752 – 1753 – у Хімічній лабораторії читав уперше в історії курс лекцій з фізичної хімії, супроводжуючи їх дослідами і практичними заняттями

1753 – засновано скляну фабрика в селі Усть-Рудиця

1755 – за проектом М. В. Ломоносова заснований Московський університет

1757 – призначений радником Академічної канцелярії

1758 – стає керівником Історичних зборів, Географічного департаменту, університету і Академічної гімназії при Академії наук

1760 – 30 квітня Шведська королівська Академія наук обрала М. В. Ломоносова своїм почесним членом

1763 – 10 жовтня обрано членом Академії мистецтв за мозаїчні роботи

1764 – 17 (?) квітня обрано почесним членом Академії наук Болонського інституту

1765 – 4 квітня помер у власному будинку у Петербурзі



1765 – 8 квітня був похований на Лазаревському кладовищі Олександро-Невської лаври.

1. Избранные произведения: М. В. Ломоносов, Г. Р. Державин, В. А. Жуковский, К. Ф. Рылеев / ред. Н. С. Малахова. – К. : Дніпро, 1975. – 215 с. – (Школ. б-ка).

ББК 84(4Рос)1

И32

2. Ломоносов М. В. Вечернее размышление о божием величестве при случае великого северного сияния / М. В. Ломоносов // Литература. Хрестоматия. 9 класс / И. М. Халабаджах. – Донецк : БАО, 2005. – С. 251 – 252.

ББК 84(0)я721

Л64

3. Ломоносов М. В. Для пользы общества / М. В. Ломоносов ; сост., вступ. ст. и примеч. А. С. Елеонской. – М. : Сов. Россия, 1990. – 381 с.

ББК 84.4Рос1

Л75

4. Ломоносов М. В. Древняя Российская история от начала княжения Рюрикова до кончины Ярослава Первого / М. В. Ломоносов. – Харьков : Фолио, 2009. – 224 с. : ил.

5. Ломоносов М. В. Записки по русской истории : иллюстрир. изд. / М. В. Ломоносов. – М. : Эксмо, 2008. – 448 с. : ил. – (Подароч. изд.).

6. Ломоносов М. В. Записки по русской истории : иллюстрир. изд. / М. В. Ломоносов. – М. : Эксмо, 2007. – 735 с. : ил.

7. Ломоносов М. В. Избранная проза / М. В. Ломоносов ; сост., предисл., коммент. В. А. Дмитриева ; оформл. М. З. Шлосберга. – 2-е изд., доп. – М. : Совет. Россия, 1986. – 544 с.

ББК 84.4Рос1-4

Л75

8. Ломоносов М. В. Избранное : для ст. школ. возраста / М. В. Ломоносов ; сост., вступ. ст. и примеч. И. Коровина ; рис. Л. Фалина. – М. : Дет. лит., 1981. – 158 с.

ББК 84.4Рос1

Л75

9. Ломоносов М. В. Избранные произведения / М. В. Ломоносов. – Л. : Совет. писатель, 1990. – 464 с.

ББК 84.4Рос1-5

Л75

10. Ломоносов М. В. Избранные произведения / М. В. Ломоносов ; втуп. ст., сост., примеч. А. А. Морозова. – Л. : Сов. писатель, 1986. – 560 с. : 8 л. ил.

ББК 84.4Рос1

Л75

11. Ломоносов М. В. Избранные сочинения Ломоносова в стихах и прозе / М. В. Ломоносов. – 2-е изд., доп. – СПБ. : Изд. А. С. Суворина, 1887. – LХVІІІ, 226,ІІс. – (Дешевая б-ка).



12. Ломоносов М. В. О воспитании и образовании : сб. / М. В. Ломоносов. – М. : Педагогика, 1991. – 339 с. – (Пед. б-ка).

13. Ломоносов М. В. Ода на день восшествия на всероссийский престол ее величества государыни императрицы Елисаветы Петровны, 1747 года / М. В. Ломоносов // Русская и мировая литература : хрестоматия для 9 кл. / сост. А. К. Гамолина. – Донецк : БАО, 2003. – С. 14 – 20.

ББК 84(0)я721

Р89



14. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1950. – . –

Т. 1 : Труды по физике и химии. 1738 – 1746 гг. – 1950. – 619 с.


15. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1952. – .–

Т. 3 : Труды по физике. 1753 – 1765 гг. – 1952. – 604 с.


16. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1955. – . –

Т. 4 : Труды по физике, астрономии и приборостроению. 1744 –1765 гг. – 1955. – 830 с.


17. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1952. – . –

Т. 6 : Труды по русской истории, общественно-экономи-ческим вопросам и географии. 1747 – 1765 гг. – 1952. – 689 с.


18. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1952. – . –

Т. 7 : Труды по филологии. 1739 – 1758 гг. – 1952. – 995 с.


19. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1959. – . –

Т. 8 : Поэзия. Ораторская проза. Надписи. 1732 – 1764 гг. – 1959. – 1279 с.


20. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1958. – . –

Т. 9 : Служебные документы. 1742 – 1765 гг. – 1958. – 1018 с.


21. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов ; Акад. наук СССР. – М. ; Л., 1957. – . –

Т. 10 : Служебные документы. Письма. 1734 – 1765 гг. – 1957. – 934 с.


22. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. В 11 т. / М. В. Ломоносов. – Л. : Наука, 1983. – . –

Т. 11 : Дополнительный справочный. Письма. Переводы. Стихотворения. Указатели. – 1983. – 422 с.

23. Ломоносов М. В. Разговор с Анакреоном // Русская и мировая литература : хрестоматия для 9 кл. / сост. А. К. Гамолина. – Донецк : БАО, 2003. – С. 20 – 25.

ББК 84(0)я721

Р89

24. Ломоносов М. В. Сочинения / М. В. Ломоносов. – М. : ООО Издат. дом Летопись-М, 2000. – 284 с. : портр. – (Мир поэзии).

25. Ломоносов М. В. Сочинения / М. В. Ломоносов ; сост., авт. предисл. и прим. Е. Н. Лебедев. – М. : Современник, 1987. – 444 с. : ил. – (Классич. б-ка «Современника»).

ББК 84Р1-5

Л75

26. Ломоносов М. В. Стихи / М. В. Ломоносов. – М. : Святигор, 2007. – 95 с.

27. Ломоносов М. В. Стихотворения / М. В. Ломоносов ; сост., подгот. текста, вступ. ст. и примеч. Е. Н. Лебедева ; ксилография Н. И. Калиты. – М. : Сов. Россия, 1984. – 368 с.

ББК 84.4Рос1

Л75

28. Ломоносов М. В. Стихотворения : для сред. и ст. школ. возраста / М. В. Ломоносов ; сост., предисл. и примеч. Е. Н. Лебедева. – М. : Сов. Россия, 1985. – 77с.

ББК 84.4Рос1

Л75

29. Ломоносов М. В. Стихотворения : для сред. и ст. школ. возраста / М. В. Ломоносов ; сост., предисл. и примеч. Е. Н. Лебедева ; худож. Г. К. Пондопуло. – М. : Сов. Россия, 1981. – 86 с. – (Школ. б-ка).

ББК 84.4Рос1

Л75

Розділ 2

ПРО М. В. ЛОМОНОСОВА

30. Аксаков К. С. Ломоносов в истории русской литературы и русского языка / К. С. Аксаков. – М., 2011. – 368 с.

31. Астафуров В. И. М. В. Ломоносов : кн. для учащихся / В. И. Астафуров. – М. : Просвещение, 1985. – 143 с. – (Люди науки).

ББК 72.3

А91

32. Белявский М. Т. ...Все испытал и все проник / М. Т. Белявский ; Москов. государств. ун-т. – М., 1990. – 222 с. : ил.

ББК 72.3(2)

Б44

33. Варшавский А. С. Сыны Отечества / А. С. Варшавский. – М. : Дет. лит., 1987. – 303 с. – (Люди. Время. Идеи.).

ББК 72.3

В18

Книга розповідає про наукову діяльність Ломоносова та його наступників – Поповського, Козельського, Десницького та ін.

34. Голованов Я. Мой покоя дух не знает… : [Ломоносов-ученый] // Этюды об ученых / Я. Голованов. – М., 1976. – С. 168 – 176.

ББК 72.3г

Г61

35. Дик Н. Е. Ломоносовский период в развитии русской географии / Н. Е. Дик. – М. : Мысль, 1976. – 127 с.

36. Егоров П. Великий трудолюбец / П. Егоров, В. Руднев // Б-ка. – 2009. – № 10. – С. 73 – 75.

37. Елисеев А. А. Ломоносов – первый русский физик / А. А. Елисеев, И. Б. Литинецкий. – М. : Физматгиз, 1961. – 291 с.

38. Западов А. В. Отец русской поэзии: о творчестве Ломоносова / А. В. Западов. – М., 1961. – 282 с.

ББК 83.3Р1

З-30

39. Западов А. В. Поэты ХVІІІ века: М. В. Ломоносов, Г. Р. Державин : лит. очерки / А. В. Западов. – М., 1979. – 311 с.

ББК 83.3Р1

З-30

40. Ионов Ю. Ночезрительная труба Ломоносова / Ю. Ионов // Чудеса и приключения. – 2008. – № 7. – С. 24 – 25.

У статті розповідається про виготовлення, значення труби нічного бачення і про те, яку роль виконала ця труба у XVIII ст. у суперництві між сім’ями Ганноверів та Стюартів.

41. Ишлинский А. Ю. Ломоносов М. В. – великий русский ученый / А. Ю. Ишлинский, Г. Е. Павлова. – М. : Педагогика, 1986. – 126 с.

ББК 72.3(2)

И97

42. Карпеев Э. П. Михаил Васильевич Ломоносов / Э. П. Карпеев. – М. : Просвещение, 1987. – 96 с.

ББК 72.3я72

К26

43. Ключников Ю. Одиночество гения / Ю. Ключников // Наш современник. – 2005. – № 7. – С. 244 – 255.

Статтю присвячено передсмертному періоду життя Ломоносова, його планам та діям у цей період.

44. Коваленко Л. Науки наукам велику поміч надають... / Л. Коваленко // Уряд. кур’єр. – 2001. – 17 листоп. – С. 7.

Навчання М. Ломоносова у Києво-Могилянській академії.

45. Корнєв В. Учений-енциклопедист Михайло Ломоносов / В. Корнєв // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – Жовт. (№ 37). – С. 12 – 15.

46. Ларин О. Дорога Ломоносова сегодня / О. Ларин. – М., 1983. – 173 с.

ББК 26.89(2Р31)

Л25

47. Лебедев Е. Михаил Васильевич Ломоносов / Е. Лебедев. – Ростов-н/Д. : Феникс, 1997. – 640 с. – (След в истории).

48. Лебедев Е. Н. Ломоносов / Е. Н. Лебедев. – М. : Мол. гвардия, 1990. – 602 с. – (Жизнь замечат. людей).

ББК 72.3

Л33

49. Лишевский В. П. «Наш первый университет» Михаил Васильевич Ломоносов // Ученые – популяризаторы науки / В. П. Лишевский. – М. : Знание, 1987. – С. 7 – 25.

ББК 72

Л67

У статті розповідається про лекторську майстерність Михайла Ломоносова.

50. Ломоносов : краткий энцикл. словарь / ред.-сост. Э. П. Карпеев ; РАН ; Музей М. В. Ломоносова. – СПб. : Наука, 2000. – 258 с. : ил.

51. Ломоносов // Очерки по истории европейской научной мысли / Ю. А. Помпеев ; Санкт-Петербург. гос. ун-т культуры и искусств. – СПб. : Абрис, 2003. – С. 212 – 215.

ББК 72.3я73

П55

52. Ломоносов : сб. статей и материалов. – Т. 9 / ред. Э. П. Карпеев. – СПб. : Наука, 1991. – 197 с.

ББК 72.3(21)

Л75

53. Ломоносов / сост. и авт. предисл. С. Ф. Егоров. – М. : Издат. Дом Шалвы Амонашвили, 1996. – 224 с. – (Антология гуманист. педагогики).

54. Ломоносов ; Грибоедов ; Сенковский ; Герцен ; Писемский : биогр. повествования / сост., общ. ред. Н. Ф. Болдырев. – Челябинск : Урал, 1997. – 576 с. : 20л. ил. – (Жизнь замечат. людей). – На корешке: Ломоносов. Грибоедов. Герцен. Сенковский. Писемский.

55. Ломоносов и русская литература / отв. ред. А. С. Курилов. – М. : Наука, 1987. – 390 с.

ББК 83.34Рос1

Л75

56. М. В. Ломоносов : К 285-летию со дня рождения / О. М. Бородянский, В. И. Вернадский, П. Л. Капица, М. К. Любавский, М. П. Погодин. – М., 1997. – 216 с. – (Основатели Моск. ун-та ; Моск. ун-т на пороге третьего тысячелетия. Вып. 14).

57. М. В. Ломоносов в книжной культуре России / сост. М. Е. Ермакова. – М. : Пашков дом, 2010. – 144 с. : ил.

58. М. В. Ломоносов и современные стилистика и риторика : сб. статей / науч. ред. : И. Б. Александрова , В. В. Славкин ; Фак. журналистики Моск. гос. ун-та им. М. В. Ломоносова. – М. : Флинта, 2008. – 352 с. – (К 300-летию со дня рождения М. В. Ломоносова).

59. Мельников Л. Гений и везение – две вещи совместимые, или Жизнь Михайлы Ломоносова / Л. Мельников // Наука и религия. – 2005. – № 1. – С. 14 – 17.

Автор розповідає про молодість Михайла Ломоносова, перші роки його самостійного життя далеко від дому.

60. Мельников Л. Жизнь и удивительные приключения ученого российского Михайлы Ломоносова / Л. Мельников // Природа и человек (Свет). – 2005. – № 9. – С. 74 – 77.

61. Михаил Васильевич Ломоносов (1711 – 1765) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2000. – С. 120 – 126. – (100 великих).

ББК 72.3

С81

62. Михаил Ломоносов // 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2002. – С. 253 – 261.

ББК 63.3(4Рос)

С81

63. Михайло Васильович Ломоносов (1711 – 1765) // Шк. б-ка. – 2006. – № 11. – С. 5

64. «Мій спокою дух не знає...» // Шк. б-ка. – 2006. – № 10. – С. 13 – 16.

Стаття розповідає про Михайла Ломоносова.

65. Моисеева Г. Ломоносов в работе над древними рукописями (по материалам ленинградских рукописных собраний) / Г. Моисеева ; Акад. наук СССР. – Л., 1962. – С. 181 –194.

66. Некрасова Е. А. Ломоносов-художник / Е. А. Некрасова. – М. : Искусство, 1988. – 144 с.

ББК 85.143(4Рос)1

Н48

67. Околітенко Н. Зірка промовля до зірки / Н. Околітенко // Жінка. – 2009. – № 3. – С. 6 – 7.

Автор статті розповідає про роль України та Києво-Моги-лянської академії в житті Ломоносова.

68. Осипов В. И. Философия М. В. Ломоносова : моногр. / В. И. Осипов. – Архангельск : Помор. ун-т, 2009. – 137 с.

69. О творчестве Ломоносова: критика и исследования / сост. Т. П. Аранзон. – М., 2008. – 204 с.

70. Павлова Г. Е. Михаил Васильевич Ломоносов 1711 – 1765 / Г. Е. Павлова, А. С. Федоров. – М. : Наука, 1988. – 465 с.

ББК 72.3

П12

71. Палієнко Л. Ломоносов: відомий і невідомий (до 240-ї річниці з дня смерті) / Л. Палієнко // Географія та основи економіки в шк. – 2005. – № 3. – С. 50 – 52.

72. Перевезенцев С. Михайло Ломоносов : для ст. шк. возраста / С. Перевезенцев ; худож. Е. Орлов. – М. : Белый город, 2001. – 47 с. : ил. – (История России).

73. Прокофьев И. Ф. Философские воззрения М. В. Ломоносова (история и современность) / И. Ф. Прокофьев ; Днепропетр. гос. техн. ун-т ж.-д. трансп. ; [науч. ред. В. И. Шубин]. – Днепропетровск, 1997. – 114 с.

74. Русская литература XVIII века / сост. : А. Р. Курилкин, М. Л. Майофис. – М. : Слово/Slovo, 2008. – (Б-ка рус. классики; т. 2).

Кн. 1 : Феофан Прокопович ; А. Д. Кантемир; В. К. Тредиаковский ; М. В. Ломоносов ; А. П. Сумароков и др. – М. : Слово/Slovo. – 670 с.

75. Северикова Н. М. Реформатор русского просвещения / Н. М. Северикова // Вестн. Моск. ун-та. – 2004. – № 3. – С. 15 – 30. – (серия 7. Философия).

76. Спасский Б. И. Михаил Васильевич Ломоносов / Б. И. Спасский. – М., 1986. – 47 c.

ББК 72.3

С71

77. Сьянова Е. Памятка властителям России / Е. Сьянова // Знание-сила. – 2007. – № 4. – С. 70 – 74.

Стаття розповідає про історію рукопису М. Ломоносова «О сохранении и размножении российского народа».

78. Уткина Н. Ф. Ломоносов : к 275-летию со дня рождения / Н. Ф. Уткина. – М. : Мысль, 1986. – 224 с. – (Мыслители прошлого).

ББК 72.3(2)

У84

Основну увагу автор приділяє філософським поглядам Михайла Ломоносова.

79. Фомин В. В. Ломоносов: гений русской истории : моногр. / В. В. Фомин ; Рос. акад. наук, Ин-т рос. истории. – М. : Рус. панорама, 2006. – 448 с.

80. Фомин В. В. Ломоносов и Миллер: уроки полемики… / В. В. Фомин // Вопр. истории. – 2005. – № 8. – С. 21 – 35.

81. Шитарев В. Жизнь за ошибку царя / В. Шитарев // Техника молодежи. – 2009. – № 2. – С. 30 – 35.

У статті мова йде про батька Михайла Ломоносова та його судоволодіння. В той час царський уряд запропонував для використання в морській промисловості європейські судна, та, на жаль, вони не витримували крижаного тиску.

82. Шубинский В. Михаил Ломоносов. Всероссийский человек / В. Шубинский. – СПб. : Вита Нова, 2006. – 606 с. – (Жизнеописания).

У книзі показано яскраву особистість Ломоносова.

Розділ 3

ХУДОЖНІМ РЯДКОМ ПРО МИХАЙЛА ЛОМОНОСОВА

Михайло Ломоносов дуже цікава людина. До його особистості зверталося багато поетів, прозаїків, драматургів, художників. Написано вже стільки, що думаєш: як тільки доторкнешся до цієї теми, обов’язково повториш уже висловлену точку зору. Але ні... У кожного свій Ломоносов.

Науковці бачать його винахідником людиною справи, науковцем, і тільки. Автори літературних творів, будуючи сюжети на документальному матеріалі, намагаються створити художній образ Ломоносова. Він постає перед нами як масштабна і самобутня особистість.

Багатогранне життя цієї відомої, геніальної людини, представлене в художніх творах, буде цікаве як школярам так і дорослим.


83. Андреев-Кривич С. А. Может собственных Платонов… : повесть / С. А. Андреев-Кривич. – М. : Дет. лит., 1974. – 208 с.

Повість про юнацькі роки М. В. Ломоносова, про його перші кроки на науковому шляху, про формування характеру і мислення генія.


84. Гурьян О. М. Мальчик из Холмогор : повесть / О. М. Гурьян. – М. : Дет. лит., 1966. – 78 с. : ил.

У книзі розповідається про племінника Михайла Ломоносова Мишка Головіна, який приїхав до свого дядька навчатися. Автор розкриває події, які відбувалися в той час у будинку вченого.


85. Левушкин А. И. Михайло Ломоносов (Страницы жизни) : поэма // Ивовый куст : стихотворения и поэмы / А. И. Левушкин. – М., 1986. – С. 95 – 140.

ББК 84Р7-5

Л37

У поемі розповідається про життя Михайла Ломоносова, його сім’ї та людей, які оточували його.

86. Марков А. Я. Михайло Ломоносов : поэма / А. Я. Марков ; ил. А. Парамонова. – М. : Дет. лит., 1984. – 96 с.

ББК 84Р7

М26



87. Осокин В. Российскою землей рожденный / В. Осокин. – М. : Мол. гвардия, 1971. – 159 с.

Книга присвячена життю Михайла Ломоносова.


88. Пикуль В. С. Первый университет // Из пантеона славы : ист. миниатюры / В. С. Пикуль. – М. : ЭКСМО-Пресс, 1998. – С. 170 – 193.

ББК 84.4Рос6

П32

Твір розповідає про студентські роки Михайла Ломоносова, його навчання в Марбурзі. Спочатку він навчався у Х. Вольфа, а потім під керівництвом Генкеля.


89. Плиев В. Михайло Ломоносов : роман в стихах / В. Плиев. – СПб., 2010. – 160 с.
90. Попов М. К. Свиток : роман / М. К. Попов. – Архангельск : Правда Севера, 2006. – 656 с.
91. Равич Н. Повесть о великом поморе / Н. Равич ; рис. И. Архипова. – М. : Дет. лит., 1976. – 173 с.

Повість розповідає про життя великого вченого в Петербурзі та його боротьбу за доступність для росіян до навчання в академії, якою керували на той час іноземці.


92. Романова И. В. М. В. Ломоносов : краткая биогр. в стихах / И. В. Романова. – Архангельск, 2009. – 47 с.
93. Тихомиров О. Михайло Ломоносов / О. Тихомиров ; худ. В. Перцов. – М., 1982. – 24 с. : ил.

Оповідання для дітей молодшого шкільного віку про Ломоносова.



94. Фриче В. М. К свету знания (Михаил Васильевич Ломоносов) : ист. рассказ / В. М. Фриче. – М. : ДЕННИЦА, 1920. – 24 с. – (Кн. для детей).

95. Фурман П. Р. Сын рыбака, Михаил Васильевич Ломоносов : повесть для детей / П. Р. Фурман ; худож. Р. К. Жуковский. – 3 изд. – СПб. : Издание А. Ф. Фарикова, 1851. – 140 с. : ил.


96. Чудинов И. А. Сказание о Ломоносове : пьесы / И. А. Чудинов. – Северодвинск, 2006. – 196 с.

97. Шторм Г. П. Труды и дни Михаила Ломоносова // Избранные произведения : В. 2 т. Т. 1 / Г. П. Шторм. – М., 1985. – С. 125 – 260.

ББК 84Р7

Ш92

Твір розповідає про боротьбу Ломоносова за науковий і технічний прогрес, про його бурхливе і, водночас, тяжке життя, про його поразки та багатообіцяючі, важкі, довгоочікувані перемоги.

Розділ 4

ПРО МИХАЙЛА ЛОМОНОСОВА НА СТОРІНКАХ

ІНТЕРНЕТ



98. Варган С. Почему Ломоносов стал универсалом? [Електронний ресурс] / С. Варган. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-50419/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
99. Ганичев В. Вперед к Ломоносову! [Електронний ресурс] / В. Ганичев. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.nash-sovremennik.ru/p.php?y=2006&n=1&id=6. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
100. Горелик Г. Закон имени Ломоносова [Електронний ресурс] / Г. Горелик. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://ggorelik.narod.ru/ZS_etc/Lomonosov_ZS_1109.htm. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
101. Горчаков Г. Ломоносов – Строитель Русской Культуры [Електронний ресурс] / Г. Горчаков. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.litera.ru/stixiya/articles/785.html. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
102. Кондраков И. 300 лет со дня рождения М. В. Ломоносова [Електронний ресурс] / И. Кондраков. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.zamnoy.com/blogs/oscar85/100714825/2011-11-20/300_let_so_dnja_rozhdenija_m_v_lomonosova. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
103. Лебедев С. Человек-энциклопедия : каким было его детство [Електронний ресурс] / С. Лебедев. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.ug.ru/archive/28963. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
104. Миколаєнко В. Ломоносов Михайло Васильович. Шлях у науку [Електронний ресурс] / В. Миколаєнко. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.nash-sovremennik.ru/p.php?y=2006&n=1&id=6. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.12.2011.
105. Песков В. Родина Ломоносова [Електронний ресурс] / В. Песков. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://kp.by/daily/25782.3/2764762/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
106. Петров С. М. В. Ломоносов – непонятый гений? [Електронний ресурс] / С. Петров. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-36173/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
107. Петросова А. За что побаивались и уважали Ломоносова [Електронний ресурс] / А. Петросова. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.stoletie.ru/sozidateli/legendarni_pomor.htm. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
108. Сидоров Ю. Заветы Ломоносова [Електронний ресурс] / Ю. Сидоров. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.sovross.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=589441. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
109. Татаринова Л. Е. Творческий путь Ломоносова [Електронний ресурс] / Л. Е. Татаринова. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://writerstob.narod.ru/writers/lomonosov.htm. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
110. Тимофеев Л. Биография и стихотворения Михаила Ломоносова [Електронний ресурс] / Л. Тимофеев. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://er3ed.qrz.ru/lomonosov-articles.htm. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.
111. Яременко Н. Ломоносов и Малороссия [Електронний ресурс] / Н. Яременко. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.ui.ua/ru/all_ukraine/historyua/ruthenia_creation/lomonosov_russenia/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.12.2011.

Додаток 1

ВІДОМІ ЛЮДИ ПРО ЛОМОНОСОВА


Предмет цих міркувань – російська література, і власне одне, переважно важливе обличчя її – Ломоносов, обличчя, з яким пов’язано все її попереднє і наступне.

К. С. Аксаков


Багато відомостей досвіду праці і часу потрібно для гідної оцінки такої людини, яким був Ломоносов.

В. Г. Бєлінський

Згадуючи Ломоносова, не можна не зупинитись на характерній рисі його наукової діяльності. Він завжди відстоював практичне застосування науки до життя, він шукав у науці сили для покращення існування людства.

В. І. Вернадський

Ломоносов стоїть попереду наших поетів як передмова на початку книги.

М. В. Гоголь

Ломоносов був першим творцем нашої мови; перший відкрив у ній вишуканість, силу і гармонію…

… Якщо геній і дар розуму мають право на вдячність народів, то Росія повинна подякувати Ломоносову монументом.

М. М. Карамзін

Ломоносов був велика людина… Він створив перший університет, краще сказати, сам був першим російським університетом.

Ломоносов був іншого покрою. З ним жартувати було накладно. Він всюди був той самий: вдома, де всі його жахалися; у палаці, де він дер за вуха пажів; в Академії, де, за свідченням Шлецера, не сміли при ньому пікнути.

О. С. Пушкін

Він, помираючи, вагався,

Зловісні думки були в нім…

Та Бог не дарма в нім сказався –

Бог, вірний вибраним своїм…

Ф. І. Тютчев

Пристрасно любив науку, але думав і піклувався тільки про те, що потрібно було для блага його країни. Він хотів служити не чистій науці, а тільки вітчизні.

М. Г. Чернишевський

Додаток 2

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Ад’юнкт – особа, що обіймає молодшу наукову посаду в науковій установі, помічник академіка або професора.

Актуалізм – порівняльно-історичний метод дослідження геологічної історії Землі. Полягає в реконструкції процесів минулого шляхом використання закономірностей, виявлених при вивченні сучасних геологічних процесів, з урахуванням особливостей різних етапів еволюції Землі.

Алхімія – середньовічний донауковий напрям у хімії – шукання шляхів перетворення простих металів на дорогоцінні (золото та срібло) за допомогою особливої речовини – «філософського каменя», на розшуки якого були спрямовані всі сили алхіміків.

Губернія – у Росії ХVІІІ – початку ХХ ст. основна адміністративно-територіальна одиниця.

Мозаїка – зображення або візерунок із різнокольорових частинок скла, кольорового каменю, емалі тощо, а також самі ці частинки.

Подвижник – людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник.

Помори – народність на північному заході Росії. Займалися риболовством, торгівельним мореплавством та суднобудуванням.

Самобутній – своєрідний від природи, неповторний, оригінальний, самостійний у розвитку, незалежний від будь-яких впливів.

Смальта – кольорове непрозоре скло у формі кубиків чи пластинок для мозаїки.

Флогістон – за уявленнями хіміків ХVІІІ ст., «Вогняна матерія», що начебто міститься в усіх горючих речовинах і виділяється з них під час горіння. Наприкінці ХVІІІ ст. хибну флогістичну теорію замінила наукова – киснева теорія горіння.

Флюїд – уявна невагома речовина, якою до ХVІІІ ст. пояснювали горіння, теплові, електричні і оптичні явища.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Аксаков К. С. 30

Александрова И. Б. 57

Андреев-Кривич С. А. 83

Аранзон Т. П. 69

Архипова И. 91

Астафуров В. И. 31

Белявский М. Т. 32

Болдырев Н. Ф. 54

Бородянский О. М. 56

Варган С. 98

Варшавский А. С. 33

Вернадский В. И. 56

Гамолина А. К. 13, 23

Ганичев В. 99

Голованов Я. 34

Горелик Г. 100

Горчаков Г. 101

Гурьян О. М. 84

Дик Н. Е. 35

Дмитриев В. А. 7

Егоров П. 36

Егоров С. Ф. 53

Елеонская А. С. 3

Елисеев А. А. 37

Ермакова М. Е. 56

Жуковский Р. К. 95

Западов А. В. 38, 39

Ионов Ю. 40

Ишлинский А. Ю. 41

Калита Н. И. 27

Капица П. Л. 56

Карпеев Э. П. 42, 50, 52

Ключников Ю. 43

Коваленко Л. 44

Кондраков И. 102

Корнєв В. 45

Коровин И. 8

Курилкин А. Р. 74

Курилов А. С. 55

Ларин О. 46

Лебедев Е. 47

Лебедев Е. Н. 25, 27,

28, 29, 48

Лебедев С. 103

Левушкин А. И. 85

Литинецкий И. Б. 37

Лишевский В. П. 49

Ломоносов М. В. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29

Любавский М. К. 56

Майофис М. Л. 74

Малахова Н. С. 86

Мельников Л. 59, 60

Миколаєнко В. 104

Моисеева Г. 65

Морозов А. А. 10

Некрасова Е. А. 66

Околітенко Н. 67

Орлов Е. 72

Осипов В. И. 68

Осокин В. 87

Павлова Г. Е. 41, 70

Палієнко Л. 71

Парамонова А. 86

Переверзенцев С. 72

Перцов В. 93

Песков В. 105

Петров С. 106

Петросова А. 107

Пикуль В. С. 88

Плиев В. 89

Погодин М. П. 56

Помпеев Ю. А. 51

Пондопуло Г. К. 29

Попов М. К. 90

Прокофьев И. Ф. 73

Равич Н. 91

Романова И. В. 92

Руднев В. 36

Рыжов К. В. 62

Самин Д. К. 61

Северикова Н. М. 75

Сидоров Ю. 108

Славкин В. В. 57

Спасский Б. И. 76

Сьянова Е. 77

Татаринова Л. Е. 109

Тимофеев Л. 110

Тихомиров О. 93

Уткина Н. Ф. 78

Фалин Л. 8

Федоров А. С. 70

Фомин В. В. 79, 80

Фриче В. М. 94

Фурман П. Р. 95

Халабаджах И. М. 2

Чудинов И. А. 96

Шитарев В. 81

Шлосберг М. З. 7

Шторм Г. П. 97

Шубин В. И. 73

Шубинский В. 82

Яременко Н. 111

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………….3

Розділ 1. Творчість Михайла Ломоносова…………………….8

Розділ 2. Про М. В. Ломоносова……………………………...14

Розділ 3. Художнім рядком про Михайла Ломоносова……..21

Розділ 4. Про Михайла Ломоносова на сторінках Інтернет...24

Додаток 1. Відомі люди про Ломоносова……………………27

Додаток 2. Словник термінів…………………………………29

Іменний покажчик…………………………………………….31

Примітка

Примітка


Науково-виробниче видання

Яскравий геній Ломоносов

через століття світить досі


Бібліографічний покажчик

Укладач Наталія Іванівна Гуцул

Комп’ютерна верстка В. М. Кучерявої

Підписано до друку 17. 12. 11. Зам. № 157. 33 стор. Тираж 60 пр.

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»,

03057, м. Київ, просп. Перемоги, 60

http://www.4uth.gov.ua



E-mail:inform@4uth.gov.ua




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Державна бібліотека України для юнацтва» iconДз «Державна бібліотека України для юнацтва»
«Буття прочинилося навстіж…» Емма Андієвська : до 80-ліття з дня народж біобібліогр покажч. / уклад. О. Круківська; ред. С. Чачко;...
«Державна бібліотека України для юнацтва» iconБібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007 зміст
Бібліотеки для юнацтва стали справжніми осередками культури І духовності, центрами соціалізації, виховання й освіти підростаючого...
«Державна бібліотека України для юнацтва» iconБібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007 зміст
Відродження та утвердження ідеалів духовності серед молоді через діяльність літературних об’єднань
«Державна бібліотека України для юнацтва» iconУправління культури І туризму київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Майстер-клас : Інформаційний бюлетень з бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва : / [уклад. Т. І. Василькевич]; Київська...
«Державна бібліотека України для юнацтва» iconДержавна бібліотека україни для юнацтва хімія – наука для всіх
Рекомендаційний бібліографічний покажчик «Хімія – наука для всіх» є черговим випуском серії «Для тих, хто хоче знати більше». Покажчик...
«Державна бібліотека України для юнацтва» iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Сучасники української літератури: біобібліографічна доівдка / [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка