Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського



Сторінка10/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.76 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15





ЖОВТЕНЬ




У жовтні відзначається:

  • 50 років від створення (1959) Українського відділення Товариства психологів, основними завданнями якого стали розвиток психологічної науки і практичної психології, обмін досвідом, проведення організаційно-методичних заходів психологів освітянських закладів, пропагування психологічних знань, організація і проведення конгресів, симпозіумів, конференцій та видання їх матеріалів.




  • 10 років від виходу (1999) наукового інформаційного журналу „Новий колегіум”, що видається за сприяння Ради ректорів Харківського вузівського центру.




1.10

  • Міжнародний день музики.







  • 50 років тому (1959) у Києві створено Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном.




2.10

  • 170 років від дня народження Остапа Михайловича Левицького (1839−1903), українського поета, перекладача, редактора, вчителя шкіл Ярослава і Станіслава, автора творів польською і українською мовами, статті „Південноруська жінка в XVI − XVII ст.”







140 років від дня народження Мохандаса Ганді (1869−1948), індійського філософа і педагога, релігійного та національного лідера, засновника філософського вчення „гандизму”, реформатора індуїзму, духовного провідника, удостоєного почесного імені Махатма („Велика душа”), одного із засновників „Асоціації з питань освіти індійців” та школи „Фенікс”, що діяла на основі його принципів виховання, автора праць „Індійське самоуправління”, „Освіта на рідних мовах”, „Існуюча система освіти”, „План національної освіти”, „Ідеальна початкова школа для дітей” та ін.


3.10

  • 130 років від дня народження Володимира Вікторовича Дорошенка (1879–1963), українського літературознавця, історика літератури, бібліографа, громадського та політичного діяча, одного із засновників і члена президії „Союзу визволення України”, директора бібліотеки НТШ у Львові, редактора календаря-альманаха „Дніпро”, керівника канцелярії секретаря УАН А. Кримського, автора праць із шевченкознавства, історії Української літератури XIX−XX ст., книгознавства, історії НТШ та товариства „Просвіта”, бібліографічних покажчиків творів Т. Шевченка, І. Франка, О. Кобилянської, українських перекладів М. Гоголя, Л. Толстого, Й.- В. Гете та ін. Від 1949 р. на еміграції в Німеччині, згодом у США.




4.10

  • День працівників освіти.




  • 15 років тому (1994) видано Указ Президента України від 11.09 про щорічне відзначення Дня учителя − професійного свята працівників освіти (перша неділя жовтня).







  • 415 років тому (1594) у Брацлаві (тепер Вінницька обл.) почалося народне повстання під проводом Северина Наливайка.




5.10

  • Міжнародний день учителів.







  • 165 років від дня народження Євгена Андрійовича Фенцика (1844–1903), українського письменника та освітнього діяча в Закарпатті, видавця журналу „Листок”, автора повісті „Жебраки духом”, оповідання „Учитель неборак”, підручників для народних шкіл тощо.







  • 110 років від дня народження Олекси Стефановича (1899–1970), українського поета, співця Волині.




5.10

  • 100 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937), українського поета, лірика-філософа, автора поетичних творів, позначених міфософічним ставленням до природи, сповнених образами лемківського язичництва та філософським осмисленням, зокрема збірок поезій „Книга Лева”, „Три перстені”, „Зелена Євангелія”, „Ротації” та ін.




6.10

  • 550 років від дня народження Мартіна Бехайма (Мартініус де Богемія, 1459−1507), німецького картографа, мореплавця, навігатора.




7.10

  • 145 років від дня народження Сергія Павловича Шелухина (1864–1938), українського вченого, педагога, письменника, археолога, історика і журналіста, громадсько-політичного діяча, члена Союзу українських автономістів-федералістів, Української Центральної Ради, члена української делегації на Паризькій мирній конференції, професора права Українського вільного університету в Празі (з 1921 р. на еміграції).







  • 140 років від дня народження Євгена Олексійовича Зв’ягінцева (1869−1945), російського педагога, краєзнавця-методиста, діяча народної освіти Росії, редактора відділу підручників у видавництві І. Д. Ситіна, викладача шкільної статистики, краєзнавства і методики позашкільної освіти університету Шанявського і учительських курсів, автора праць з питань педагогіки, історії і статистики народної освіти, школознавства, історії Москви, укладача підручників, навчальних і методичних посібників для початкової школи з арифметики, історії тощо, одного із організаторів і редактора відривного „Учительського календаря”, що містив замітки, визначні дати та події з життя вчителів і народної освіти.




9.10

  • 135 років від дня народження Миколи Костянтиновича Реріха (1874–1947), російського живописця, мандрівника, археолога, громадського діяча.




9.10

  • 105 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904–1983), українського поета, перекладача, державного і громадського діяча, академіка АН УРСР, голови урядових комісій з охорони пам’яток історії та культури України, голови Спілки письменників України, головного редактора „Української Радянської енциклопедії” (нині − видавництво „Українська енциклопедія ім. М. Бажана”), лауреата Державної премії СРСР (1945), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1965, 1971), Героя Соціалістичної Праці, автора збірок поезій, поеми „Політ крізь бурю”, літературно-критичних публікацій, перекладів тощо.




10.10

  • 120 років від дня народження Михайла Панасовича Драй-Хмари (1889–1939), українського поета-неокласика, перекладача, філолога та літературознавця, професора Київського інституту народної освіти, завідувача кафедри українознавства Кам’янець-Подільського університету, співробітника ВУАН, автора збірки поезій „Проростень”, монографії „Леся Українка”, наукових праць, перекладів українською мовою карело-фінського епосу „Калевала”, творів російських та зарубіжних письменників.







  • 100 років від дня народження Рене Заззо (1909−1996), французького психолога, керівника лабораторії з вивчення психобіології дитини, представника школи Валлона − французької генетичної психології, професора Вищої школи практичних знань, дослідника проблем розвитку близнят (їх взаємовідносин один з одним і навколишнім середовищем, формування їх як особистостей).




11.10

  • 150 років тому (1859) у Києві на Подолі відкрито першу недільну школу в приміщенні Дворянського училища.







  • 275 років від дня народження Фрідріха Еберхарда Рохова (1734–1805), німецького педагога-філантропіста, реформатора й організатора народних шкіл, прихильника Й. Б. Базедова, автора оригінальної книги для читання „Друг детей”, посібників для вчителів „Опыт учебника для детей крестьян, или Пособие для учителей низших и сельских школ”, „Инструкции для сельских учителей” та ін.




12.10

  • 90 років тому (1919) Директорія УНР затвердила Закон „Про організацію однорічних педагогічних курсів для підготовки учителів середніх шкіл”.







  • 75 років від дня народження Юрія Миколайовича Щербака (1934), українського прозаїка, драматурга, поета, громадсько-політичного діяча, доктора медичних наук, Повноваженого Посла в Ізраїлі, США, Канаді, Міністра охорони навколишнього середовища, автора повісті „Як на війні”, п’єс „Сподіватись”, „Стіна”, романів „Бар’єр несумісності”, „Причини і наслідки”, „Чорнобиль”, низки сценаріїв художніх та документальних фільмів, лауреата літературної премії ім. Ю. Яновського.




14.10

  • Покрова Пресвятої Богородиці.







  • День українського козацтва.







  • 145 років від дня народження Стефана Жеромського (1864–1925), польського письменника-реаліста, перекладача, автора повісті „Промінь”, романів „Бездомні”, „Попіл”, „Вірна ріка”, „Провесна” та ін.




15.10

  • Міжнародний день демократії.







  • 200 років від дня народження Олексія Васильовича Кольцова (1809−1842), російського поета, автора текстів пісень, що стали народними, віршів про долю російського та українського народів.







  • 195 років від дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова (1814–1841), російського поета-романтика, прозаїка, талановитого художника, який залишив чимало картин та малюнків, автора громадсько-філософської лірики, поем, драм („Маскарад”, „Хаджі Абрек”, „Мцирі”, „Демон”), славнозвісного роману „Герой нашого часу” та ін.




15.10

  • 165 років від дня народження Фрідріха Ніцше (1844–1900), німецького філософа, професора класичної філології Базельського університету, представника ірраціоналізму та волюнтаризму, одного із засновників „філософії життя”, автора нової парадигми культурно-філософської орієнтації, творів „Народження трагедії”, „По той бік добра і зла”, „Так казав Заратустра”, „Антихристиянин” та ін.







  • 155 років від дня народження Оскара Фінгала Вайльда (Уайльд; 1854–1900), англійського письменника (ірландського походження), поета-символіста, журналіста, драматурга, прозаїка, який найповніше втілив у своїй творчості художні принципи англійського естетизму, автора філософського роману „Портрет Доріана Грея”, комедій „Ідеальний чоловік”, „Як важливо бути серйозним”, ліричних казок, автобіографічної поеми „Балада Редінгської тюрми”.




16.10

  • 90 років від заснування (1919) Житомирського педагогічного інституту, нині − Житомирський державний університет ім. Івана Франка.







  • 100 років від дня народження Всеволода Арутюновича Лазаряна (1909−1978), українського фізика, академіка АН Української РСР, керівника Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН УРСР, фахівця в галузі загальної і будівельної механіки, теорії коливань і теорії моделювання, заслуженого діяча науки Української РСР.







  • 80 років від дня народження Вілена Митрофановича Струтинського (1929−1993), українського фізика-теоретика, члена-кореспондента АН УРСР, завідувача відділу Інституту ядерних досліджень НАН України, автора праць з теорії структури і взаємодії складних атомних ядер. Ці праці привели до зміни класичного уявлення про процес поділу ядер.




17.10

  • 195 років від дня народження Якова Федотовича Головацького (1814–1888), українського історика, етнографа, поета і педагога, професора української мови і літератури Львівського університету, одного із засновників і члена „Руської трійці”, співавтора збірника „Русалка Дністрова”, голови та бібліотекаря Віленської археографічної комісії, збирача українських і російських історико – етнографічних та мовознавчих матеріалів, автора „Граматики руського язика”, праць „О літературноумственном движенії русинов”, „Карпатская Русь”, „Народные песни Галицкой і Угорской Руси”.




19.10

  • 20 років від створення (1989) Національної асоціації українознавців (НАУ).







  • 1918 − Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) − Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини й Закарпатської України.







  • 130 років від дня народження Миколи Володимировича Порша (1879–1944), українського політичного і державного діяча, вченого-економіста, публіциста, члена Центральної та Малої Рад, посла УНР у Німеччині.




20.10

  • 170 років від дня народження Григорія Захаровича Врецьони (1839−1901), українського педагога, громадсько-просвітницького діяча, учителя й управителя двокласної школи у Підгірцях Золочівського повіту, заступника управителя школи вправ при чоловічій учительській семінарії у Львові, активного діяча товариства „Просвіта”, Руського товариства педагогічного, шкільного товариства „Поміч”, видавця і редактора „Шкільної часописі”, автора педагогічних статей „Які учителі, такі і школи”, „Новомодні основи виховання”, „Руська образцева школа”, „Зоня. Безплатна вчителька” (повість) та ін.




20.10

  • 155 років від дня народження Жана Артюра Рембо (1854–1891), французького поета-символіста, талант якого відкрив нові обрії у розвитку поетичного мистецтва.







  • 150 років від дня народження Джона Дьюї (1859–1952), американського психолога, педагога, філософа, ідеолога педоцентричної теорії і методики навчання, одного з провідних представників прагматизму, професора педагогіки і філософії Чиказького університету і засновника експериментальної новаторської школи-лабораторії при цьому університеті, професора філософії Мічиганського, Міннесотського та Колумбійського університетів, автора книг „Школа і суспільство”, „Школа і дитина”, „Моє педагогічне кредо”, де ідеї педоцентризму набули оновленого звучання і вираження у поняттях прагматичної філософії, теорія прагматизму була доповнена новим напрямом − інструменталізмом. Ідеї Дьюї справили значний вплив на педагогічну практику і теорію не лише в США, а й багатьох країнах світу, так новації в українській школі 20 х рр. XX ст. − метод проектів, комплексна система навчання засновувались на педагогіці Дьюї.




21.10

  • 225 років тому (1784) було засновано (цісарським декретом) Львівський університет, що наділявся такими ж правами, як і інші університети Австрійської держави. Існує думка, що університет у Львові створено в 1661 р.







  • 20 років тому (1989) відбулися збори відновленого Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові.




22.10

  • 115 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (псевд. В. Домонтович, Віктор Бер; 1894–1969), українського письменника, етнографа, вченого, археолога, літературознавця, наукового співробітника і керівника етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук (ВУАН), автора праць з археології, історіософії, етногенезу слов’ян, етнографії українців, зокрема „Сучасний образ світу”, „Походження українського народу”, „Історіософічні етюди”, „Християнство і сучасність”, повістей „Без грунту”, „Доктор Серафікус”, „Болотяна Лукроза”, творів про Г. С. Сковороду, М. В. Гоголя, Т. Г. Шевченка та інших діячів української культури. Життя вченого − безкінечні загадки, у його коротких автобіографіях − одні недомовленості.




24.10

  • День Організації Об’єднаних Націй (ООН).







  • 225 років від заснування (1784, декретом цісаря Австро-Угорщини) Академічної гімназії у Львові − найстарішої гімназії в Україні. Мовою викладання була латинська (до 1849 р.), згодом − німецька, з 1873 р. − українська. Першим директором-українцем гімназії був Василь Ільницький (1823−1895). У 1992 р. середню школу № 1 було реорганізовано знову в гімназію.




25.10

150 років від початку (1859) „азбучної війни” у Галичині. Протести спричинені проектом австрійського уряду запровадити латинський правопис для української абетки (у 1861 р. розпорядження було відмінено). Події описані у праці І. Франка „Азбучна війна в Галичині”.





  • 70 років від дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського (1939−2005), українського вченого, літератора, журналіста, народознавця, автора праць „Берегиня”, „Дідух”, „Український рік”, „Святвечір”, що стали посібниками з відродження найкращих традицій українського народу й започаткували у школах та вищих навчальних закладах уроки народознавства.




26.10

  • 145 років від дня народження Євгена Пилиповича Вотчала (1864–1937), українського фізіолога рослин, академіка АН УРСР, професора Київського політехнічного інституту, основоположника терпентинного виробництва в СРСР, одного з фундаторів Наукового інституту селекції у Києві, засновника школи українських фізіологів рослин.







  • 95 років від дня народження Петра Володимировича Жура (1914−2002), українського письменника, літературознавця, перекладача, громадського діяча, заступника головного редактора журналу „Звезда”, фахівця з питань взаємозв’язків російської, української і білоруської літератур, життєво-творчого шляху Т. Шевченка, одного із організаторів літературно-мистецьких вечорів та вшанувань пам’яті Т. Шевченка у Ленінграді та Україні, заслуженого працівника культури РРФСР, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, одного з авторів „Шевченківського словника”, автора творів „Дума про огонь”, „Труды и дни Кобзаря”, „Лесин Петербург”, „Третя зустріч” та ін.




27.10

  • 90 років від дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), українського історика і педагога, викладача історії у Ля Саль Коледж (Філадельфія, США) та Американському університеті у Вашингтоні, професора Альбертського університету та одного із засновників Українських студій при ньому, члена НТШ і Української вільної АН, автора праць з історії України, української політичної думки XIX−XX ст., „Історичних есе” у 2 х т. тощо. З 1940 р. в еміграції.




28.10

  • 65 років тому (1944) завершено визволення України від німецько-фашистських загарбників.







  • 20 років тому (1989) Верховною Радою УРСР було ухвалено Закон УРСР „Про мови в Українській РСР” − перший в історії УРСР закон про правовий статус і порядок використання української мови та інших мов у республіці. Закон набув чинності з 1 січня 1990 р.




28.10

  • 540 років від дня народження Еразма Роттердамського (1469, ін. 1466−1536), голландського мислителя, вченого-гуманіста, письменника-сатирика, богослова, філософа епохи Відродження, автора творів „Похвала зикуі”, „Презирство світу”, „Домашні бесіди”, „Про свободу волі”. Багато уваги надавав педагогічним питанням, зокрема вихованню у дітей з раннього дитинства моральності й благочестя, критикував зміст і схоластичні методи навчання в школах того часу, був прихильником м’якої дисципліни.




30.10

  • 10 років тому (1999) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „Про створення Державної науково-педагогічної бібліотеки України”, на базі наукової бібліотеки Інституту педагогіки АПН України та Центральної освітянської бібліотеки Міністерства освіти України, що ліквідувалися. Нині − Державна науково-педагогічна бібліотека зи. В. О. Сухомлинського АПН України.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconНа науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2015 рік Київ 2014

Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconДержавна науково-педагогічна бібліотека україни

Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconДержавна науково-педагогічна бібліотека україни
Усі документи (книги, брошури, журнали та ін.), що надійшли до фонду шкільної бібліотеки, обов'язково опрацьовуються
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconВ. О. Сухомлинського наукова бібліотека українська та зарубіжна література постмодерної епохи Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Миколаїв 2014
Наукова бібліотека мну імені В. О. Сухомлинського; укл. Гордєй С. С. Миколаїв, 2014. 86 с
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconОдеська державна наукова бібліотека імені М. Горького 1829-1999
Бібліографічний покажчик "Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького" є першою спробою докладно й всебічно висвітлити...
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconПедагогічна діяльність І літературна спадщина В. О. Сухомлинського План лекції Життя та педагогічна діяльність В. О. Сухомлинського
...
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconП. І. Рогова, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України
Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського напн україни
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського iconІмені в. О. Сухомлинського школа В. О. Сухомлинського – живильне джерело духовності
Школа В. О. Сухомлинського живильне джерело духовності / Деркач В. Ф., Явтушенко Л. С., Черньонкова І. М. Кіровоград: коіппо імені...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка