Державна служба україни з надзвичайних ситуацій



Сторінка16/23
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.02 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23

Національне виховання це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку [2, с.125].


П. Сікорським виділено такі складові національного виховання:

  • когнітивна складова (знання про себе, про свою родину, про свою націю і державу);

  • спеціально змодельована діяльність, за допомогою якої закріплюється ті чи інші риси особливості, контролюється дотримання вивчених норм і правил, проводиться корекція неправильних дій;

  • організація процесу самовиховання, необхідність навчити все сприймати критично, глибоко аналізувати, бачити негативне, але не брати його із собою;

  • залучення церкви, сім’ї, художньої літератури, засоби масової інформації до виховання школярів, об’єднання з ними спільних зусиль;

  • створення належних умов для літнього виховання і відпочинку учнів;

  • правильний вибір національних виховних ідеалів, обирання до органів самоврядування та державних структур високоморальних, високоінтелектуальних та освічених українців [5, с.144-145].

Служба порятунку є системою органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. В умовах сучасної системи освіти виховання майбутніх офіцерів служби порятунку це неперервний процес, який передбачає комплекс організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких, соціальних та індивідуальних виховних заходів, спрямованих на усвідомлення особовим складом політичної мети діяльності служби, системи цінностей, які вони захищають.

Національне виховання розвиває особистісні якості майбутніх офіцерів. Воно будується на основі чітко визначених моральних, національних і військових цінностей, які знайшли свій відбиток у загальнолюдських цінностях, військових статутах, воїнському етикеті, гуманістичній парадигмі національного виховання. Ці цінності визначають ідеал військового виховання, обумовлюють основні якості особистості курсанта та курсантського колективу [3, с. 275].

Національна свідомість офіцера передбачає сформованість у нього національної самосвідомості, яка включає такі елементи: усвідомлення себе часткою певної національної спільноти; оцінку себе як носія національних цінностей; самореалізацію як суб’єкта соціальної дійсності. Національна самосвідомість як інтегративна якість особистості може втілюватися у різних формах національної ідеї, яка передбачає готовність особистості зміцнювати українську державу, зацікавленість і повагу до потреб і розвитку нації, прагнення до збереження власних національних традицій тощо. Національна свідомість майбутніх офіцерів − це особливе утворення, яке знаходить своє втілення у соціальних, політичних, економічних, естетичних, філософських, релігійних та інших поглядах, національно-патріотичних якостях, моральних і національних цінностях, національному характері, розвинутій національній ідентичності, почутті любові до Батьківщини, самовідданості та готовності поступитися власними потребами, бездоганному виконанні службового обов’язку. Основою змісту національної свідомості є мова, національний характер, національна ідентифікація, національні цінності [1, с.222].

Національне виховання передбачає засвоєння особистістю духовних надбань українського народу, цілісного пізнання його духовно-творчих традицій на заняттях з окремих предметів і переростає в стратегічний напрям діяльності вищих навчальних закладів. Його основою є формування гуманістичних аспектів патріотичних почуттів, поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі навчально-пізнавальної і суспільно корисної діяльності.

На нашу думку, національне виховання майбутніх офіцерів служби порятунку повинно базуватися на принципах: виховання в курсантів почуття гордості за свою країну, поваги до державної символіки, мови, культури, традицій, виховання на прикладах героїчного минулого видатних постатей нашої держави, історії розвитку справи рятівника, любові до держави та народу, прагнення до милосердя, доброти, поваги, спонукання до самовиховання та самовдосконалення. При цьому одним з головних завдань має бути формування середовища, яке може впливати на навчально-виховний процес та його результати.

Таким чином розгляд проблеми національного виховання в підготовці майбутніх офіцерів служби порятунку у вищих навчальних закладах, сприяє створенню середовища де провідну роль відіграє інтегративний підхід, який органічно поєднує дві провідні функції вищого навчального закладу: навчальну та виховну. Саме комплексне вивчення проблеми національного виховання майбутніх офіцерів служби порятунку має привести до нових ефективних методів здійснення підготовки висококваліфікованих працівників.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Бец Ю. І. Роль національно-державної свідомості у процесі професійної підготовки офіцерів-прикордонників / Ю. І. Бец // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка / голова ред. кол. Лєнков С. В. К., 2009. Вип. 21. С. 217-223.

  2. Зайченко І.В. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. 2-е вид. К., «Освіта України», «КНТ», 2008. 125 с.

  3. Зонь В.В. Основи виховання волі курсантів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України // Зб. наук. праць ВГІ НАОУ. К.: ВГІ НАОУ, 2001. С. 272-281.

  4. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення: навчально-методичний посібник / Б.М. Ступарик. К. : ІЗМН, 1998. 336 с.

  5. Сікорський П. Педагогічні умови національного виховання учнів ПТНЗ / П .І. Сікорський // Сучасні технології навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців [Текст]; [9-10 жовтня. 2013]: матеріали науково-практичної конференції. Львів: Сполом, 2013. С. 143 - 146.

УДК159.922:7.01


ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
Венцик О.В., викладач кафедри психології управління

Львівського державного університету внутрішніх справ
Творчий підхід необхідний в будь-якій сфері діяльності, зокрема в роботі працівників, специфіка діяльності яких пов’язана з екстремальними ситуаціями в яких часто виникає необхідність приймати рішення швидко та ефективно. Для того, щоб такий працівник був здатен приймати оригінальні, ефективні рішення він повинен розвивати в собі творчість.

Тому ми пропонуємо ряд рекомендацій щодо розвиткутворчого мислення:

• свідомо прикладайте зусилля до того, щоб проявляти оригінальність і висувати нові ідеї;

• не хвилюйтеся про те, що про вас можуть подумати люди;

• намагайтесь мислити широко, не звертаючи при цьому уваги на заборони, що накладаються культурними традиціями;

• якщо ви помилилися при першій спробі, розгляньте інші варіанти і спробуйте знайти нові шляхи;

• будьте завжди відкритими для дискусії і провіряйте свої припущення;

• шукайте пояснення дивних і незрозумілих явищ;

• долайте функціональну фіксацію і шукайте незвичні способи застосування звичайних речей;

• відмовтесь від звичних методів діяльності і спробуйте пошукати нові підходи;

• щоб продукувати «на ура» якомога більше ідей, використовуйте метод мозгового штурму;

• при оцінці ідей намагайтесь бути об’єктивними. Уявіть, що вони належать не вам, а іншій людині[за 1].

А також розвитку творчості особистості сприяють:

• моделювання екстремальних умов діяльності, що вимагають пошуку нових, нетривіальних рішень в умовах дефіциту часу й обмеженого набору засобів;

• усіляке заохочення прагнення бути самим собою;

• опора на ініціативу, самостійність, заохочення прагнення до самовдосконалення, самооцінки, самореалізації, свідомого активного самотворення;

• стимулювання схильності до виправданого ризику, неординарних, оригінальних вчинків і напрямів пошуку [за 3].

Звертаємо вашу увагу на ряд бар’єрів, які блокують творчість в особистісному плані (за А. Маслоу):

1) конформізм – бажання бути схожим на інших, страх виражати власну думку, виглядати смішним, така людина повністю погоджується з усім;

2) зовнішня і внутрішня цензура – свідоме і несвідоме подавлення нетрадиційних, незвичних думок внаслідок домінування в особистості супер-его;

3) ригідність мислення – стереотипність думок, звичка вирішувати типові завдання стандартним способом, що може бути результатом навчання в школі;

4) імпульсивність думок – бажання знайти відповідь негайно, непродумані, неадекватні рішення,які виникають при сильній мотивації;

5) пізнавальний егоцентризм – нездатність перейти від однієї точки зору до іншої, змінювати пізнавальну перспективу[за 1].

Л. Б. Ермолаєва – Томіна до факторів, які затрудняють творчий підхід до вирішення проблем, віднесла помилкові стратегії: надання переваги існуючому положенню, очікування випадкового осяяння ідеєю, пошук оригінального рішення заради оригінальності, байдужість до суспільно значимих цілей, пристосування до оточуючого світу, а не прагнення до його зміни [за 1, ст. 59].

Отже, можемо зробити наступні висновки: для того, щоб розвивати власну творчість, а це важливо для осібспецифіка діяльності яких пов’язана з екстремальними ситуаціями,необхідно постійно залишатися відкритим новій інформації, бути гнучким, лабільним, не закриватися «в собі», не сприймати перешкоди та проблеми як неподоланні бар’єри, не обмежуватись наявними знаннями, відкривати нові горизонти пізнання власної діяльності, відкривати для себе щось нове та цікаве, не мислити стереотипно.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П Ильин. – СПб.: Питер, 2009. – 448с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

  2. Кречетников К.Г.Проектирование креативной образовательной среды на основе информационных технологий в вузе: монографія / К.Г. Кречетников. – М. : Госкоор-центр, 2002. – 296 с.

  3. Особов І. П. Теоретичні аспекти дослідження креативності в науковій літературі // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка №13 (224), Ч. І, 2011. – С. 124-130.

УДК: 378.14


ОБУМОВЛЕНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Врагов О.І., старший викладач кафедри педагогіки

і соціальної роботи ЛДУВС
Професійно-психологічна компетентність офіцерів Державної служби України з надзвичайних ситуаційобумовлена, по-перше, специфікою професійної діяльності особового складу пожежно- й аварійно-рятувальних команд, підрозділів і частин; по-друге, змістом і характером протікання самої надзвичайної ситуації (НС), тобто наявністю екстремальних факторів й ступенем їх негативного впливу на поведінку і діяльність фахівців.

Щодо специфіки професійно-екстремальної діяльності, то дослідник М.М. Козяр [1] визначає її як: «специфічний вид суспільно корисної, але небезпечної для здоров’я і життя діяльності, яку виконують у надзвичайних ситуаціях спеціально підготовлені фахівці» [1, с. 40]. Далі вчений вказує на те, що екстремально-професійну діяльність характеризують постійна присутність загроз для здоров’я і життя фахівців, обмежений час на прийняття рішення, відсутність достовірної інформації про тенденції НС та її окремі фактори, нестандартність дій, постійна зміна дій, велике психічне, психофізіологічне і фізичне навантаження та ін. [1, с. 40]. Власне в цьому й виявляється негативний вплив екстремальних факторів.

Отже, професійно-психологічна компетентність офіцера Державної служби України з надзвичайних ситуацій обумовлена:


  • специфікою діяльності щодо ліквідації природніх, екологічних, техногенних і технічних аварій та катастроф, котрі здійснюють негативний вплив на людську психіку [2; 3];

  • характером надзвичайної ситуації, тобто наявністю й загрозою екстремальних факторів для життя фахівців з НС;

  • необхідністю реалізації психологічних заходів щодо індивідуальної та групової безпеки фахівців з НС [2; 3];

  • контактом з потерпілими внаслідок НС;

  • необхідністю реалізації заходів безпеки стосовно людей, що потерпіли внаслідок НС;

  • особливостями психології індивідуальної та групової (колективної) діяльності в екстремальних умовах [2; 3];

  • необхідністю психологічного забезпечення реалізації завдань базової професійно-екстремальної, контекстно-екстремальної, оперативно-екстремальної та постекстремальної підготовки фахівців з НС;

  • необхідністю здійснення спеціальної психологічної та морально-психологічної підготовки фахівців з НС;

  • постійною зміною характеру протікання НС, що негативно впливає на людську психіку;

  • необхідністю забезпечення високого рівня стресостійкості фахівців з НС під час професійної діяльності в екстремальних умовах;

  • наявністю в команді фахівців з НС різних спеціалістів за досвідом, індивідуально-психологічними якостями і властивостями;

  • необхідністю офіцера самому виявляти самовладання й здійснювати самоуправління своєю поведінкою;

  • необхідністю проведення реабілітаційних заходів щодо відновлення психологічного потенціалу фахівців з НС та ін.

Таким чином, професійно-психологічна компетентність офіцера Державної служби України з надзвичайних ситуацій обумовлюється низкою важливих чинників, котрі здійснюють вплив на людську психіку.

Ми не будемо заглиблюватися в сутність підходів до розкриття понять «компетентність» і «компетенція» та їх тлумачення (вони досить широко представлені в наукових джерелах), а зазначимо, що, на нашу думку, професійно-психологічна компетентність офіцера пожежно- й аварійно-рятувальних команд, підрозділів і частин Державної служби України з надзвичайних ситуацій становить собою сукупність компетенцій, котрі в цілому дозволяють йому ефективно здійснювати психологічне супроводження (забезпечення) професійної підготовки, професійної діяльності в екстремальних умовах та постекстремальної підготовки підлеглих (особового складу), о також забезпечити власне самовладання й самоуправління.

Стосовно професійно-психологічної компетенції, то під нею слід розуміти сукупність психологічних знань, навичок і вмінь у певній галузі, виді чи підвиді діяльності, котрі в інтегральному поєднанні з особистісними якостями та властивостями офіцера Державної служби України з надзвичайних ситуацій забезпечують здатність ефективно розв’язувати відповідні завдання підготовки фахівців з НС та їх діяльності в екстремальних умовах.

Звідси всі професійно-психологічні компетенції офіцера Державної служби України з надзвичайних ситуацій можна поділити за різними ознаками:



  1. за видами професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах: на професійно-психологічні компетенції базової професійно-екстремальної, контекстно-екстремальної, оперативно-екстремальної та постекстремальної підготовки;

  2. за складом фахівців, що ліквідовують наслідки природніх, екологічних, техногенних і технічних аварій та катастроф на: компетенції психологічного забезпечення індивідуальної безпеки життєдіяльності та компетенції психологічного забезпечення групової безпеки життєдіяльності;

  3. за особливостями психологічного впливу під час ліквідації різних аварій та катастроф на: компетенції ліквідації природніх аварійта катастроф, компетенції ліквідації екологічних аварій та катастроф, компетенції ліквідації техногенних аварій та катастроф, компетенції ліквідації технічнихаварій та катастроф;

  4. за напрямами психологічної діяльності на: компетенції психології впливу, компетенції психодіагностики, компетенції психокорекції, компетенції психореабілітації;

  5. за змістом психологічної діяльності на: інтелектуальні, спонукальні, вольові, конативні й комунікативні компетенції та ін.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Козяр М.М. Екстремально-професійнапідготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях: Монографія / М. М. Козяр. – Львів: «Сподом», 2004. – 376 с.

  2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра: галузь знань 1702 «цивільна безпека», напрям підготовки 6.170201 – «Цивільний захист».

  3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра: галузь знань 1702 – «цивільна безпека», напрям підготовки 6.170203 – «Пожежна безпека».

УДК 316.624:355.01


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ СПЕЦПІДРОЗДІЛІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОФЕСІОГЕНЕЗУ
Гвоздова О.В., здобувач кафедри загальної психології НУЦЗУ
Працівникам ОВС досить часто доводиться здійснювати свою професійну діяльність в особливих, ризиконебезпечних умовах, в яких діє велика кількість стресогенних чинників. Безумовно, вони впливають на психіку цих фахівців і залежно від їх інтенсивності та часу дії, у цих осіб виникають індивідуально-психологічні розлади. Тому пошук шляхів профілактики та послаблення згаданого впливу, розробка методів та способів його психологічної корекції є актуальною проблемою, яку необхідно вирішувати.

Здійснення аналізу останніх досліджень і публікацій з цієї проблеми свідчить, що питання особливостей впливу на психіку працівників ОВС стресогенних чинників їх професійної діяльності вирішувались багатьма дослідниками [1,2,4,8]. Існують дослідження, в яких доведено, що такі чинники викликають негативні зміни в психіці постраждалих осіб [5,7]. Важливою особливістю впливу також є специфіка службової діяльності, стаж та індивідуальне сприйняття екстремальних умов працівником ОВС. В дослідженнях деяких науковців приводяться дані про індивідуально-психологічні реакції, що виникають в особливих умовах у працівників спецпідрозділів «Беркут» та «Сокол» [1;3].

До підрозділів, службова діяльність яких проходить в умовах особливого ризику відносяться групи загарбання. Це елітна частина спецпідрозділів МВС, яка здійснює блокування і знешкодження озброєних злочинців. Особи, які служать у цих підрозділах ризикують отримати каліцтво, поранення і взагалі наражають на небезпеку своє життя.

Але, на жаль, фахівці з груп загарбання, діяльність яких має свою специфіку, в такому аспекті не досліджувались. Мається на увазі аналіз їх особистих якостей з позицій ступеня їх необхідності при виконанні оперативно-службових завдань. Водночас із відміченого вище становиться зрозумілим, що їх робота може мати негативний вплив.

Програма нашого дослідження побудована у відповідності до описаних у психологічній літературі факторів ризику розвитку професійної деформації, обумовлених специфікою професійної діяльності спецпідрозділів ОВС [6].

До них належать:

- з боку психічних властивостей: рівень адаптивності/дезадаптивності, нервово-психічна стійкість/нестійкість, емпатійність, специфічні психологічні захисти, агресивність, конфліктність, демонстративність, порушення комунікативної та мотиваційної сфер;

- з боку психічних станів: знижена толерантність до емоційних навантажень, емоційна напруга, афективна ригідність, рівень професійного стресу, посттравматичні стресові розлади, тривожність, суїцидальний ризик;

- з боку психічних процесів: порушення самоконтролю та саморегуляції.

У даному дослідженні прийняли участь працівники спецпідрозділу «груп загарбання» органів внутрішніх справ України, які проходять службу в міліції м. Луганська, м. Донецька та м. Харкова.

З осіб чоловічої статі у віці від 26 до 36 років було сформовано групу, яку розділили на три підгрупи по 30 осіб у кожній залежно від стажу служби у спецпідрозділі ОВС. В першу підгрупу увійшли працівники зі стажем 2-3 роки – це початківці; у другу – зі стажем 5-6 років, їх було віднесено до фахівців; у третю – зі стажем 9-10 років, які були названі – професіонали.

Ситуації, у яких вимушені виконувати свої оперативно-службові завдання працівники груп загарбання майже завжди містять елементи небезпеки і їм доводиться ризикувати. Враховуючи дані літератури про наслідки впливу на психіку працівників ризиконебезпечних умов діяльності, можна дійти висновку про доцільність і необхідність у дослідженні цього процесу використовувати методи дослідження, які дозволяли б діагностувати ступінь цього впливу (методика багатофакторного дослідження особистості Р. Б. Кеттелла (№105, 16PF); Фрейбургський особистісний опитувальник (FPI); методика діагностики агресивних ворожих реакцій А. Басса та А. Дарки; методика діагностики нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації «Прогноз»; методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Бойко; методика «Шкала оцінки впливу травматичної події» (IES); методика «Загальне здоров'я – GHQ-28»; «Шкала професійного стресу»; методика експрес-оцінки адаптивності; шкала соціального самоконтролю (SELF-MONITORING SCALE, SMS) М. Снайдера; тест А.В. Зверькова и Е.В. Ейдмана «Дослідження вольової саморегуляції»).

Аналіз впливу професійної діяльності на психічні властивості працівників спецпідрозділів ОВС, що мають різний стаж служби показав, що:

- у початківців спостерігаються: високий рівень адаптивності, працездатності; підвищена готовність до ризику; терпимість до невизначеності; емпатійність; схильність до фізичної агресії та підозрілості; ригідність у постановці мети; низька мотивація до успіху та уникнення невдач; знижений рівень нервово-психічної стійкості; підвищена ідентифікація з соціальними умовами, конформність; відповідальність; стійкість моральних принципів;

- у фахівців: незалежність, самостійність; обережність поведінки; висока мотивація до успіху; гнучкість у постановці мети; пріоритетність діяльності над іншими сферами життя; терпимість до невизначеності; розвинуте уміння планувати час; високий особистісно-професійний потенціал; підвищений рівень вербальної та непрямої агресії; почуття провини;

- у професіоналів: мужність; самовпевненість; реалістичність поглядів та суджень; орієнтація на соціальне схвалення; дезадаптивність; висока мотивація до успіху та втечі від невдач; незалежність; нервово-психічна стійкість; підвищена агресивність.

Дослідження впливу службової діяльності на психічні процеси, а саме – емоційно-вольові, показало, що:

- у початківців виражені: високий рівень соціального самоконтролю; розвинута саморегуляція; самовладання; знижена здібність до організації діяльності; слабка рішучість; недорозвинута самостійність;

- у фахівців: високий рівень вольової саморегуляції; самовладання; рішучість:

- у професіоналів: виражені наполегливість, рішучість, самостійність; знижений рівень соціального самоконтролю; низьке самовладання; соціальні дисфункції; низька саморегуляція психічних станів.

Аналіз впливу професійної діяльності на психічні стани працівників спецпідрозділів ОВС показав, що:

- у початківців переважають: низький рівень ситуативної тривожності; знижені показники соціальної дисфункції; виражений антисуїцидальний фактор;

- у фахівців: виснаження; виражені негативні соматичні симптоми; високий рівень соціального песимізму; низька афективність; серед факторів суїцидального ризику переважає «злам культурних бар’єрів»;

- у професіоналів: виснаженість; високий рівень ситуативної тривоги; збудженість поєднана зі швидкою виснаженістю; неадекватна дратівливість; імпульсивність; депресивність; виражені наступні симптоми ПТСР: вторгнення, втеча, гіперзбудження; підвищені показники суїцидального ризику: унікальність, неспроможність, соціальний песимізм, злам культурних бар’єрів, максималізм, викривлення часової перспективи.

Отримані результати дозволили створити диференційовані програми профілактики та психокорекції для окремих категорій працівників спецпідрозділів ОВС з урахуванням особливостей функціонування психічної сфери на різних етапах професійного розвитку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23

Схожі:

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconХарківська обласна рада постійна комісія з питань екології, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків
Присутні: Донський О. М. – голова постійної комісії, Тітов Д. М., Шенцев М. Д., Кириченко М. О
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconАктуально для платників податків!
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconПетро володимирович
М47 Н. П. Фурман, С. Ж. Йовженко, М.І. Кочур; ред. С. М. Романчук; наук ред. С. Я. Цимбалюк]; Державна податкова служба України,...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна фіскальна служба україни
Програма вступного фахового випробування для здобуття рівня вищої освіти «доктор філософії» з галузі знань 08 Право зі спеціальності...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №2цз про удосконалення системи цивільного захисту кнуба
«Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» та з метою удосконалення управління і виконання завдань...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №5 цз про удосконалення організації цивільного захисту
Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту та з метою удосконалення організації цивільного захисту...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconЮ. Ф. Лєбєдь Комізм характерів І ситуацій в романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик» Лєбєдь Ю. Ф. Комізм характерів І ситуацій у романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик». В статті розкривається суть комічного як естетичної

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconМетодична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль
Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск / Укладачі: Ю. В. Буган, О. В....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка