Державна служба україни з надзвичайних ситуацій



Сторінка18/23
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.02 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

ЛІТЕРАТУРА

  1. Андреас С., Андреас К. Сердце разума. Практическое использование методов НЛП. / С. Андреас и др. − Волковыск, 1997.− 355 с.

  2. Бернс Д. Тайна настроении / Д. Бернс. −М.: Рипол Классик, 1997.− 234 с.

  3. Вайсс Д. Как работает психотерапия. / Д. Вайсс −М.: Класс, 1998.

  4. Изард  К.Э. Психология эмоций. / К.Э. Изард. − СПб.: Питер, 2000.

  5. Кемпински А. Психопатология неврозов / А. Кемпински − Варшава: Польское медицинское издательство, 1975.− 400 с.

  6. Литвак М.Е. Если хочешь быть счастливым / М.Е.Литвак − Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.− 234 с.

  7. Пинт А. Из гусеницы в бабочку / А. Пинт − М.: Сократ, 1998.− 543 с.

УДК 377.8


ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО

ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Ільчишин Я.В., заступник начальника курсу з виховної та соціально-психологічної роботи Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, капітан служби цивільного захисту
Демократизація суспільства, модернізація вищої освіти в Україні актуалізують проблеми виховання фахівців та потребують розширення досліджень виховного процесу у вищих навчальних закладах, зокрема навчальних закладів військового типу.

У національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року звертається увага на підвищення вимог щодо вихованості офіцерів та спрямованості виховного процесу у вищому військовому закладі на індивідуальний розвиток курсантів та студентів. Формування громадської позиції і моральної відповідальності майбутнього фахівця цивільного захисту, його готовності до проведення виховної роботи серед підлеглих. Отже, виховна робота у вищому військовому навчальному закладі "є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу і включає в себе організаційні, морально-психологічні, педагогічні, інформаційні, культурно-просвітницькі та військово-соціальні заходи", спрямовані на формування у курсантів необхідних для професійної діяльності морально-психологічних якостей [5].

Проблема пошуку ефективних шляхів підвищення ефективності виховних процесів у військових ВНЗ набуває особливої актуальності, і привертає увагу філософів, соціологів, педагогів і психологів. Проблеми здійснення виховного процесу з курсантами та студентами у ВНЗ відображені в психолого-педагогічних дослідженнях (М.В.Варій, О.П.Євсюков, М.М.Козяр, М.С.Коваль, С.М.Левченко, О.В.Тимченко, Т.В.Ткаченко, В.В.Ягупов, М.М. Фіцула, В.М. Газуляк, Д.В. Коваленко).

Метою є аналіз проблеми виховання майбутніх фахівців цивільного захисту у вищому військовому навчальному закладі та напрямів її дослідження.

Сучасні дослідження проблем підготовки у військових вищих навчальних закладах характеризуються створенням цілісних концепцій навчання й виховання і відповідних технологій їх реалізації.

У дослідженні С.М.Левченка установлено, що виховна парадигма, побудована лише на основі ідей антропоцентризму, метою якої є виховання людини як вільного суб'єкта, звільнення у зв'язку з цим його залежності від національної культури, соціуму тощо, недопустима у вихованні майбутнього офіцера. Отже, у підготовці військового фахівця недостатньо концепції, згідно з якою процес і результати розвитку людини визначаються лише її внутрішньою логікою, так як це призводить, з одного боку, до диктатури "вільної людини", а з іншого – до формування безвідповідальної особистості, нездатної до інтеграції в соціальні структури суспільства і виконання функцій захисника Вітчизни. Має певні недоліки й відкрита соціоцентрична модель із превалюванням колективу над особистістю, її повною залежністю від соціуму. Об'єднання цих протилежних підходів дає можливість включити механізми індивідуально-особистісного і соціально-професійного саморозвитку, сформувати мотивацію досягнення власних і соціально значущих цілей [3, с.9].

Проблеми виховання нового покоління, його становлення нерозривно пов’язані з формуванням ієрархічної системи цінностей, світогляду та культури. Свідоме оволодіння курсантами та студентами ціннісними орієнтаціями більш високого морального ґатунку забезпечується реалізацією сукупності аксіологічних принципів (демократичність, гуманістична спрямованість, альтернативність, толерантність, самовизначення), а виявлення й активізація ціннісних пріоритетів у системі цілеспрямованого розвитку взаємин внутрішнього світу курсантів та студентів із зовнішнім середовищем створює базу для розробки й використання відповідних важелів впливу на формування в них прогнозованих якісних характеристик [2].

Психолого-педагогічні дослідження підтверджують, що нині спостерігається різке зниження інтересу молоді до ціннісного аспекту майбутньої професії, натомість чільне місце займають прагматичні та раціональні підходи до майбутньої професійної діяльності. Тому, необхідна кардинальна трансформація фахової освіти у русло стратегії виховуючого навчання. Головним завданням виховання у закладах вищої освіти стає формування професійних цінностей студентів та курсантів, які надалі екстраполюються в чітке усвідомлення відповідальності за наслідки професійної діяльності у галузі цивільного захисту.

Виховання майбутніх офіцерських кадрів розглядається як специфічний вид педагогічної діяльності, який у своїй меті і результатах передбачає інтеграцію високого професіоналізму, інженерно-технічної, військово-бойової компетентності з гармонійним поєднанням особистісних і державницьких інтересів, формування з цією метою чітких громадянських позицій, патріотизму, високої моральності, культури людської гідності [3, с.6]. Процес виховання курсантів та студентів, як специфічний вид педагогічної діяльності, підпорядковується певним правилам, має свої закони, закономірності та особливості.

З аналізу праць науковців, що займаються проблемою виховання у ВНЗ дозволяє визначити, що реалізація виховання забезпечується спільними зусиллями всіх його суб’єктів: командирів (начальників), виховних та інших органів, усіх військовослужбовців, військових колективів, суспільних інститутів, родин військовослужбовців та ін.. Центральну роль серед них покликані відігравати командири (начальники) та офіцери виховних структур. Саме вони повинні бути безпосередніми організаторами та учасниками виховного процесу [1, с.512].

Виховна робота з курсантами та студентами у вищому закладі освіти ДСНС України передбачає не лише формування професійних якостей, необхідних у майбутній професійній діяльності, а й вироблення активної громадянської позиції. Значна увага приділяється вихованню моральних якостей та розкриттю творчих можливостей майбутнього фахівця.

В основу виховної роботи у навчальних закладах системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій було покладено комплексні заходи щодо посилення виховного процесу, зміцнення військової дисципліни під час командирської і професійної підготовки та навчального процесу. Метою цих заходів є: згуртування особового складу навколо ідеї державної незалежності; вивчення і ро­зуміння кожним рятувальником закономірностей історичного процесу ста­новлення Української державності, відданості військовому обов'язку та присязі на­роду України; підтримання високого рівня інформованості, оперативне та об'єктив­не доведення соціально-політичної обстановки з усіх джерел інформації; формування правової свідомості [4, с.111-118].

Таким чином, процес виховання майбутніх фахівців цивільного захисту у ВВНЗ є складною динамічною системою напрямами вивчення якої є: стратегії та концепції виховання і технологій їх реалізації, виховання як специфічний вид педагогічної діяльності, вимоги до учасників виховного процесу, формування професійних цінностей, виховання моральних якостей та розкриття творчих можливостей майбутнього фахівця, підвищення ефективності виховних заходів та ін. Разом з тим, в умовах модернізації військової галузі досліджень, що сприяли б демократизації, гуманізації та гуманітаризації єдиного цілісного процесу виховання військових фахівців (зокрема фахівців цивільного захисту), наповненню його сучасним змістом, піднесенню суб'єктності в його здійсненні, наукових пошуків означеної проблематики явно недостатньо. Необхідно розробити професійно орієнтовані форми і методи виховання особистості майбутнього працівника (фахівця) Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Варій М.Й. Військова психологія та педагогіка: Посібник / М.Й. Варій– Львів: Вид-во «Сполом», 2003. – 624 с.

  2. Глухова Г.Г. Формування основ екологічної культури випускників вищих технічних закладів на засадах аксіології // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип.43. – С.240-246.

  3. Левченко С.М. Особистісно орієнтоване виховання майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди – Харків, 2004. – 19 с.

  4. Підгайний А.В. Становлення системи підготовки керівних кадрів МНС України до дій в надзвичайних ситуаціях / А. Підгайний // Воєнна історія. – К., 2009. – № 1. – С.111-118.

  5. Трофімов Ю.Л. Психологія / підручник для студентів ВЗО. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.

УДК 159.94:359.08


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРАЦІВНИКІВ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Йованович М.І., здобувач кафедри прикладної психології НУЦЗУ
Переживання гострих і хронічних несприятливих функціональних станів приводить до погіршення таких об'єктивних характеристик діяльності, як надійність, продуктивність, якості роботи, а часом є причиною нещасних випадків, аварій, травм. Практична діяльність може протікати при дуже жорсткому дефіциті часу з максимальним психічним навантаженням, у готовності до негайних і організованих дій у винятково швидкому темпі, що висуває підвищені вимоги до психологічних якостей людини й приводить до великих психічних навантажень. Стани, що виникають у людини в процесі роботи, завжди характеризуються певним ступенем витрат внутрішніх ресурсів. Природня робоча напруга приводить до формування таких звичайних станів, як мобілізація, емоційне збудження, компенсоване стомлення та ін. Їхня поява закономірна й припускає раціональне відношення до можливостей окремих людей.

Існує й менш помітна зовні, але досить істотна для здоров'я особистості тенденція до зміни індивідуально-психологічних властивостей і якостей характеру в результаті переживання тих або інших станів. Нерішучість, тривожність, апатичність, підвищена виснаженість нерідко виникають як наслідок впливу різного роду «понаднавантаження».

Діяльність працівників оперативних підрозділів митної служби України пов'язана з носінням вогнепальної зброї й екстремальними ситуаціями. Основні завдання оперативних підрозділів митниці - здійснення боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил, проведення оперативно-розшукових заходів, виконання складних і відповідальних завдань по забезпеченню охорони митного кордону, безпечної роботи митних органів, особистої безпеки митників і їх родин. Виконання таких завдань таїть у собі потенційну небезпеку й загрозу для життя працівників і висуває особливі вимоги не тільки до рівня їх професійної підготовки, але й до психологічних і психофізіологічних якостей.

У професійній діяльності митників нерідко виникають екстремальні стресогенні ситуації, у яких митникам необхідно проявляти мужність і витривалість. Для розуміння сутності екстремальної ситуації, у якій може бути нанесений збиток здоров'ю оперативного працівника митних органів або отримана психічна травма, основним є поняття «небезпека». Небезпека - це стресфактор, що відбиває усвідомлення співробітником тієї обставини, що поведінка порушника митних правил, контрабандиста, дія стихійних сил природи, аварія, катастрофа або необхідність застосування вогнепальної зброї можуть заподіяти йому фізичну або психологічну шкоду, привести до нещасного випадку й можливо до загибелі. Усвідомлення небезпеки звичайно супроводжується сильними емоційними переживаннями й негативними психічними станами [2].

Залежно від ступеня реальності впливу небезпеки на поведінку працівників потрібно розрізняти:

а) потенційну небезпеку: із цього погляду будь-який контакт із правопорушниками, як показує практика, є потенційно небезпечним, таким, що таять у собі погрозу для життя, здоров'я й особистості працівника;

б) уявну небезпеку: у цьому випадку реально небезпека відсутня, але у свідомості працівника створений вигаданий образ небезпечної ситуації й відповідний до цього образу план своїх дій. Часто це відбувається через неточну оцінку ситуації, поведінку конкретних осіб, перебільшення окремих деталей ситуації, що як би носять загрозу для безпеки працівника;

в) спровокована небезпека: проявляючи окремі особистісні якості (агресивність, брутальність, безтактність, хамство, жорстокість і т.д.), працівник може спровокувати напад на себе з боку інших осіб;

г) реальна небезпека: реальна небезпека виникає й проявляється в динаміці небезпечної ситуації, яка містить реальну загрозу життю й здоров'ю оперативного працівника митних органів.

До поширених небезпечних ситуацій у діяльності оперативних працівників митних органів слід віднести: переслідування й затримку контрабандистів, виявлення налагоджених каналів переміщення предметів контрабанди (зброя, вибухонебезпечні речовини, наркотики, спирт, предмети культури, дорогоцінний метали, рідкі види флори й фауни і т.д.), водіння автомобіля в процесі переслідування злочинця, можливість нападу на працівників з метою заволодіння вогнепальною зброєю і т.д.

Однак не кожна екстремальна ситуація в оперативній діяльності працівників є небезпечною для життя й здоров'я. Вона може бути викликана, крім небезпеки, діями інших стресогенних чинників: підвищена відповідальність, невизначеність інформації, дефіцит часу для ухвалення рішення і т.д. Ухвалення рішення в складній екстремальній ситуації накладає на працівника високу відповідальність, будь-яке неправильне рішення може спричинити досить важкі наслідки, тому метод «проб і помилок» для оперативних працівників неприпустимий.

Специфіка оперативно-розшукової діяльності висуває особливі вимоги до розвитку всіх пізнавальних процесів особистості: сприйняттю, мисленню, уяві, пам'яті, рівню розвитку вербальних здібностей. Однієї з головних сторін діяльності є комунікативна, яка полягає в спілкуванні в умовах правового регулювання. У якості специфічних особливостей міжособистісного спілкування в умовах оперативно-розшукової діяльності можна виділити наступні [1]:



  • специфіка рольових позицій осіб, які спілкуються, обумовлена нормами процесуального законодавства;

  • короткочасність спілкування, необхідність одержання інформації за короткий час;

  • висока ймовірність виникнення конфлікту (у цілому ряді випадків у ході проведення оперативно-розшукових заходів необхідне подолання опору з боку окремих осіб, а в деяких випадках і мікрогруп);

  • наявність підвищеного самоконтролю учасників спілкування, високий рівень рефлексивності сторін.

Незважаючи на суперечливість існуючих у літературі уявлень про психологічні характеристики оперативно-розшукової діяльності, одним з найважливіших вимог до особистості професіонала, що підлягають діагностиці в ході обстеження є стресостійкість. Ефективність професійної діяльності оперативного працівника, «ціна діяльності», схильність впливу стресчинників насамперед обумовлені психологічними особливостями людини, рівнем її стійкості до стресу.

Тому при професійному відборі в оперативні підрозділи пред'являються особливі вимоги до психологічних і психофізіологічних якостей майбутніх оперативників: їх стресостійкості, працездатності і т.д.

Отже, враховуючи специфіку професійної діяльності працівників оперативних підрозділів і відсутність досліджень психологічних і психо-фізіологічних факторів професійної успішності оперативних працівників митних органів, ця проблема і її рішення стають ще більш актуальними.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Куркин М.А. Способность к саморегуляции функциональных со­стояний как прогностический показатель успешности служебной деятельности оперативных сотрудников правоохранительных органов: дис. канд. психол. Наук / М.А. Куркин. - Ростов-на-Дону, 1997. – 156 с.

  2. Папкин А.И. Личная безопасность сотрудников органов внутренних дел / А.И Папкин. −М., 1996. − 244 с.

УДК. 316
КАТАКЛИЗМЫ ЯПОНИИ И УРОКИ ПОСЛЕ ШОКА


Кирьянова Н.И., журналист, "Украинский Медиа Холдинг"

(журналы Forbes, "Фокус", "Корреспондент"),

куратор медиа-программ в Украине Russian Media Services (London)
Япония уже никогда не будет прежней. Сокрушительный удар стихии 11 марта 2011 года породил целую серию колебаний, которые навсегда изменили ландшафт японского общества. Сдвиги тектонического масштаба произошли не только в экономике, энергетике и общественном мнении, но и в душах и психологии людей. Они раскололи их бытие на тысячи осколков прежней жизни, которые еще предстоит собрать в картину под названием «Япония после стихии». И документальный фильм «Афтершок», который ишел по телевидению – попытка облегчить эту сложную задачу.

Сегодня японское правительство оценивает ущерб нанесенный экономике страны последствиями землетрясения и цунами в 300 млрд. долларов. И эта чудовищная сумма вовсе не преувеличение, ведь по оценкам аналитиков на находящиеся в наиболее пострадавших регионах страны производственные мощности приходится около 6,8% от всего промышленного производства страны. Хотя, советник премьер-министра Японии, ответственный за ликвидацию последствий аварии на АЭС в Фукусиме, Гоши Хосоно был более осторожен в оценках и сказал, что на сегодняшний день его офис в Токио не в состоянии даже приблизительно оценить весь ущерб.

Однако, что касается отдельных секторов экономики, которые пострадали больше всего, то они уже очевидны. Это и сельское хозяйство, и рыбная отрасль, пищевая и металлургическая промышленность, горнодобывающие и энергетические компании. Печальный опыт аналогичного по своей разрушительной силе землетрясения в Кобе в 1995 году подтвердил, что спад коснулся и сектора морских перевозок, лесного и водного хозяйства, производства электроники и высокоточных приборов, а также туристического бизнеса и связанной с ним сферы обслуживания.

Пострадали даже японские любители пива, ведь стихия стала причиной остановки мощностей на двух заводах, принадлежащих компаниям Kirin и Sapporo, которые производили до 40% пивного ресурса страны. Но, как известно, нет худа без добра! Привлечение внешних инвестиций и в первую очередь бюджетных средств означает предоставление экстренных кредитов, продажу гособлигаций и накачку экономики живыми деньгами. Несмотря на угрозу дефицита бюджета и падения ВВП страны, в самое ближайшее время ряд отраслей японской экономики испытают настоящий бум. После краткосрочного негативного эффекта, производство в стране будет расти семимильными шагами – начнутся крупномасштабные восстановительные работы. Больше всего это окажется на руку строительному сектору, а также всем производителям, хоть как-то с этим связанным. И хотя эффект этот не всегда бывает продолжительным, жизнеспособность японской экономики, являющейся по-прежнему третьей в мире, ни у кого не вызывает сомнений. Не удивительно, что уже на 39-й день после катастрофы на пострадавшем северо-востоке страны было восстановлено движение скоростных поездов bullet train. Причем сейсмоустойчивость всех его конструкций была увеличена до 9 баллов! Однако большинство экспертов соглашается, что восстановление экономики Японии в полном объеме – дело времени. Но одна отрасль, атомная энергетика, повлияла на весь мир уже сейчас.



О японской атомной программе.

Авария на Фукусиме расколола японское общество. Дискуссия о безопасности мирного атома вспыхнула с новой силой. Возле здания правительственного комитета в Токио каждый день собираются противники и сторонники ядерной электроэнергетики. Конечно, они не добьются мгновенного решения, но то, что под давлением общественного мнения японское правительство скоро будет вынуждено поменять энергетическую стратегию страны – факт. Факт и то, что события на атомной станции Фукусима-1 заставили пересмотреть свои требования к надежности станций не только МАГАТЭ, но в целом сменили парадигму отношения человечества к ядерной энергетике. Ведь Япония всегда была примером образцового использования атомной энергии и гордилась безопасностью и экологичностью своих объектов. Теперь же многие страны приостанавливают строительство новых реакторов (сейчас в мире возводится 55 энергоблоков). Пока в стороне от этого процесса только КНР, заявившая, что будет строить АЭС прежними темпами.

После аварии на Фукусиме-1 акции мировых производителей тепловых сборок потеряли 5% своей капитализации, а цена на уран за один день снизилась на 8,9%. Более того, Германия стала первой страной в мире, которая заявила о том, что ядерная энергетика – это лишь промежуточный этап на пути к новой «зеленой» энергетике. Кажется отнюдь не случайным, что и канцлер Германии – Ангела Меркель и премьер-министр Японии – Наото Кан по специальности являются физиками. Они как никто другой должны понимать, что альтернатива ядерной энергетике должна быть.

Но японцы любят повторять, что начинать взбираться вверх нужно снизу, а потому большинство их пока разделает мнение одного из высоких токийских чиновников. В своем интервью он сказал, что если учитывать количество населения Японии – 120 млн. человек и масштабы экономики, то стабильность снабжения электроэнергией жизненно необходимой. Поэтому в такой ситуации мы должны сохранить атомную электроэнергетику, признавая ее необходимость. Но одновременно нужно прилагать максимальные усилия для развития новых видов энергии. В том числе природных. Тогда на определенном этапе граждане Японии смогут сделать выбор – продолжать ли развивать атомную электроэнергетику или же отказаться от нее. А пока же все усилия властей брошены на ликвидацию последствий самой крупной ядерной аварии.



О японской ответственности.

В первые дни аварии на АЭС в Фукусиме в коридорах власти царила некоторая растерянность. Все были уверены, что японские технологии, тем более атомные, абсолютно безопасны. А потому авария стала для всех серьезным психологическим ударом. Следуя народному афоризму – где люди горюют, горюй и ты, власти страны

во главе с «главным виновником» аварии – частной токийской электроэнергетической компанией TEPCO, низко кланяясь и обливаясь слезами, поспешили принести «свои искренние извинения всем жителям района вблизи АЭС, всему японскому народу и мировому сообществу».

Сегодня ТЕРСО начала выплачивать компенсации владельцам домов из зоны отчуждения. Пока люди получают от 9 до 12 тысяч долларов. Размер отступных многие японцы считают, мягко говоря, недостаточными. Ведь за контрольно-пропускными пунктами осталась вся их жизнь. Но чиновники самых высоких рангов заверяют, что это лишь временные выплаты и государство сейчас занято разработкой системы компенсаций для пострадавших. Все они будут осуществляться при помощи правительства. А это только по предварительным оценкам – 50 млрд. долларов! Конечно, половина этой суммы ляжет на плечи токийской энергетической компании. Уже сейчас для привлечения средств руководство компании собирается продать некоторую недвижимость и ценные бумаги. Но на закрытие станции, дезактивацию загрязненных территорий, а также на переоборудование остальных АЭС на территории страны нужны

миллиарды долларов. И это сегодняшняя цена «мирного атома»!

О японских переселенцах

Премьер-министр страны Наото Кан заявил о своей готовности уйти в отставку, сразу после того как сделает все, что связано с ликвидацией последствий стихии. Но пока наша съемочная группа работала в пострадавших районах, мы практически ежедневно видели там его вертолет. Главный объект его усилий – реализация программы помощи жителям пострадавших районов. Ведь поначалу были большие проблемы с их обеспечением. Людям не хватало воды, средств гигиены, топлива, еды и одежды. Сейчас быт переселенцев уже более или менее налажен. Для них строят однокомнатные индивидуальные дома. Но эти дома все равно придется покинуть, их предоставляют всего на два года. Правительство пообещало учитывать пожелания и обстоятельства каждого отдельного человека. Они уверены, что те люди, что смогут быстро найти новую работу, и захотят начать все сначала, быстро уйдут из временного жилья в собственные дома.

Но программа принимает во внимание и нужны граждан, которым сложно будет быстро самостоятельно встать на ноги с экономической точки зрения. Например, людей преклонного возраста. Для них планируется «сохранить временное жилье как можно дольше». Но для того чтобы полностью отстроить стертые с лица земли города и села, понадобиться по предварительным расчетам не менее 10 лет. В городе Сендай этой работой занято специальное управление, которое возглавляет Ясуши Хикичи. По его оценкам на восстановление объектов и структур только на побережье, прилегающем к городу, уйдет не меньше одного-двух лет. Но это будет потом. А пока надо убрать миллионы тонн мусора, поврежденных автомобилей, разрушенных домов. Всем этим хламом, который когда-то был чьей-то жизнью, буквально усыпаны сотни километров японского берега. В данный момент его количество только в городе Сендай оценивается в 900 тысяч тонн. Сейчас его сортируют и свозят на временное хранение в прибрежную зону. Только на эту работу понадобиться где-то года три. Но темпы ее поражают – буквально на наших глазах за день два на месте руин, словно по мановению волшебной палочки, вырастают маленькие аккуратные домики. При этом впечатление такое, что делается это практически без участия человека – работой машин и механизмов руководят 2-3 человека. И делают это с японской сосредоточенностью и ответственностью, без разговоров и перекуров. Так что нет сомнения, что уже очень скоро люди вернуться на нажитые места. Ведь невероятная жажда жизни передается японцам буквально на генетическом уровне.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Схожі:

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconХарківська обласна рада постійна комісія з питань екології, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків
Присутні: Донський О. М. – голова постійної комісії, Тітов Д. М., Шенцев М. Д., Кириченко М. О
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconАктуально для платників податків!
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconПетро володимирович
М47 Н. П. Фурман, С. Ж. Йовженко, М.І. Кочур; ред. С. М. Романчук; наук ред. С. Я. Цимбалюк]; Державна податкова служба України,...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна фіскальна служба україни
Програма вступного фахового випробування для здобуття рівня вищої освіти «доктор філософії» з галузі знань 08 Право зі спеціальності...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №2цз про удосконалення системи цивільного захисту кнуба
«Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» та з метою удосконалення управління і виконання завдань...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №5 цз про удосконалення організації цивільного захисту
Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту та з метою удосконалення організації цивільного захисту...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconЮ. Ф. Лєбєдь Комізм характерів І ситуацій в романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик» Лєбєдь Ю. Ф. Комізм характерів І ситуацій у романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик». В статті розкривається суть комічного як естетичної

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconМетодична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль
Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск / Укладачі: Ю. В. Буган, О. В....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка