Державна служба україни з надзвичайних ситуацій



Сторінка3/23
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

ЛІТЕРАТУРА

  1. Варламова Е. П., Степанов С. Ю. Психология творческой уникальности человека: рефлексивно-гуманистический подход. Изд. 2-е, дополн. – М.: Изд-во ИП РАН, 2002. – 256 с.

  2. Кривопишина О.А. Психологія літературної творчості в юності: монографія. / О.А,Кривопишина. – Суми: Видавництво СумДУ, 2009. – 448 с.

  3. Кроссли М,Л, Нарративная психология, Самость, психологическая травма и конструирование смыслов – Х.: «Гуманитарный Центр», 2013. – 284 с.

  4. Леонтьев А. А. Деятельный ум: (Деятельность, Знак, Личность). – М.: Смысл, 2001. – 380 с.

  5. Леонтьев Д. А. Психология смысла. – М., 1999 – 488 с.

  6. Пономарев Я. А., Семенов И. Н., Степанов С. Ю. и др. Психология творчества: общая, дифференциальная, прикладная. М.: Наука, 1990. – 250 с.

  7. Степанов С. Ю. Психология творчества и рефлексии в современных социальных практиках. – http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/reflexy.pd

УДК. 159.21. 138.


ПСИХОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ

СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ІМУНІТЕТУ
Ліщинська О.А., провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук
Етнокультурне поле. Напруженість етнокультурного поля здійснює роботу, спрямовану на утримання цілісності народу, створення відчуття етнокультурної ідентичності. Єдність за ознаками мови, землі, патріотизму, віри, етнокультурних цінностей підтримує цілісність спільноти. Напруженість створюється та існує за рахунок морально-етичної вертикалі в культурі з протилежними полюсами. На різних полюсах концентруються цінності й анти цінності. Що є добре? Що є погано? Для окремої людини відповіді на ці питання не такі однозначні, вона має змогу випробувати на собі вміщені в культурі постулати.

Особистість лідера нації, організації, спільноти відіграє роль своєрідного «кристала», крізь призму якого в означений простір надходить інформація. Особистість лідера спільноти атрактивна для членів громади саме продуктами її творчої переробки, певним відлунням викликам сьогодення.

В сучасних культурних спільнотах кожен мусить виконувати свою функцію і багато в чому довіряти експертним думкам вузьких спеціалістів.

Напруженість поля етнокультури підтримується різними обрядами, церемоніями, ритуалами.

Мусимо відзначити, що нині у світі спостерігається тенденція до розвінчання культурних заборон, через що спадає напруженість етнокультурного поля, слабшає зв’язок між людьми, що належать до однієї культури. В наслідок чого на побутовому рівні ми помічаємо, що нашим дітям доводиться пояснювати те, що раніше було само собою зрозуміло. Культура втрачає здатність виконувати функцію інкультурації. Етнокультурне поле завжди наповнене не тільки міфами, приказками, приписами культурної традиції, а й інформаційними вірусами і симулякрами.

Стрижнем етнокультурного поля є, безперечно, культурна традиція.

Для викриття тих маніпуляцій масовою свідомістю, коли груповий егоїзм намагаються видати за боротьбу за права людини слід розуміти, що спільноти, бувають природними та похідними. До перших можна віднести територіальні громади, народи, етноси. Головною ознакою таких спільнот є їх здатність до самовідтворення. Вони різновікові, різностатусні, складаються з родин та сімей і володіють механізмом відтворення людини від її фізичного зачаття в сімї до розкриття та проявлення її людської сутності в полі культурної традиції даної спільноти. Це є матриця людяності.

Похідні спільноти об’єднують людей за різними інтересами та потребами, однак це вже сформовані люди в повному сенсі цього слова. Головне ж, що такі спільноти не мають здатності природного самовідтворення. Вони поповнюються за рахунок того, що залучають людей або за допомогою пропаганди, або за допомогою примусу, або інших способів впливу.

Обидва види спільнот існують одночасно на одній території, але за різним законами. В наш час ми є свідками того як похідні спільноти намагаються зруйнувати природні. Це явище можна спостерігати від егоїстичних принципів окремих корпоративних культур до деструктивних культів.

Природні спільноти живуть за законами самоорганізації. Вони існували задовго до виникнення юридичної практики та інших зручностей сучасної цивілізації, не всі умови їх життя формалізуються в законі, далеко не все можна означити навіть словом. Але за цим прихована велика таємниця олюднення. Саме тут твориться життя. Тому природну людську спільноту можна розглядати як живий організм. У якого є імунітет. Соціокультурний імунітет природної людської спільноти в першу чергу можна визначити за кількістю моральних людей, інтелігенції як спільноти, що продукує культуру. Також здоров’я спільноти визначається наявністю чітких правил соціального просування, рівнем представленості в масовій свідомості визнання первинності приписів культурної традиції по відношенню до індивідуальних прагнень та цінностей.

Іншими словами перевага в життєвій філософії стратегічного над тактичним.

Про визнання первинності приписів культурної традиції у спільноті свідчить виконання приписів ритуалу (процедури) у суспільно значущих справах всіма членами спільноти. Бо саме збереження ритуалу захищає спільноту від свавілля окремої посадової особи.

Таким чином, ми будемо виходити з того, що:


  1. Соціокультурний імунітет це властивість природної спільноти, яка полягає у здатності до опірності психічним епідеміям.

  2. Мотиваційний механізм культурної традиції формується представниками духовно-інтелектуальної еліти, в процесі виробляння стратегічних правил соціальної взаємодії задля розвитку людського в людині.

  3. Стратегії створення умов розвитку людського в людині співпряжені з відповідними культурними заборонами:

  • можливість-необхідність фізичного дозрівання – культурна заборона дитячої праці;

  • можливість-необхідність інтелектуального дозрівання – культурна заборона обмеження доступу до навчання;

  • можливість-необхідність сексуального дозрівання - культурна заборона стимулювання передчасного включення у сексуальне життя;

  • можливість-необхідність морального дозрівання – культурна заборона взаємодії дітей з грошима провокуючи інші спокуси.

  1. Пропаганда етнокультурної традиції та зразків сили людського духу.

У своїх міркуваннях ми послуговувалися тезою про те, що базисні соціальні інстинкти людини охоплюють інстинкти самозбереження, людської спорідненості та свободи волі. Залежність, придушення та вільна партнерська взаємодія – три шляхи побудови стосунків із зовнішнім світом. При цьому тільки останній з них є конструктивним для особистості.

Мусимо констатувати, що соціокультурний простір, який змінюється з розвитком суспільства і відкриває нові горизонти свого освоєння, неминуче експлуатується і експлуатуватиметься не тільки благою метою, але і для задоволення асоціальних і патологічних потреб тих або інших осіб і деструктивних груп. Перед суспільством і перед окремою особою, напевно, завжди стоятиме складне завдання встановлення і підтримки конструктивних правил соціально-психологічної взаємодії.

Виходячи з трактування соціокультурного простору як єдиного цілого організму, вважаємо за потрібне ввести поняття соціокультурного імунітету як наявності в соціумі опірності чужеродним деструктивним ідеологіям, що загрожують відтворенню даного соціуму як на рівні біологічному так і на суто людському, культурному рівні. Суспільна мораль – один з чинників соціокультурного імунітету, домінування світогляду, що сприяє відтворенню людини та культурної людської спільноти.

В основу психологічної концепції соціокультурного імунітету поставлено ряд принципів, по-перше, це твердження про те, що людина має специфічну людську сутність, яку не можна звести до тварини чи до машини; по-друге, людська екзистенція пульсує на межі двох першооснов, якими є почуття людської спорідненості та відчуття індивідуальної унікальності; по-третє, людська сутність полягає у здатності до творення себе і специфічного людського світу. Для повноти аналізу векторів внутрішньо особистісної динаміки необхідно включити морально-етичну складову особистості, оскільки поведінка людини на відміну від поведінки тварин не запрограмована природними інстинктами і керується моральними принципами, а розвиток особистості здійснюється шляхом добровільних моральних виборів.

Соцієтальна психіка, що містить як масову свідомість так і масове несвідоме, знаходиться у постійному розвитку та взаємодії. Останній відбувається як за рахунок організаційних чинників так і за рахунок самоорганізаційних чинників. Суспільні цінності створюють мотиваційно-динамічний каркас соцієтальної психіки, оскільки вони спричиняють відповідні динамічні напруження. Адекватна реакція на спонуки, що виходять з інформаційного середовища є запорукою інформаційної безпеки особистості.

Специфіку сучасної соціальної ситуації існування людини в нашій країні як і в інших країнах визначають фактори інформаційного суспільства: існування сучасної людини в інформаційно щільному середовищі із агресією мас-медіа та безліччю проблем, таких як екологічна, демографічна, сексуальна; атавізми тоталітарного режиму в масовій свідомості населення, готовність, до рабського, слухняного поводження;психологічна неграмотність населення як передумова безумовної піддатливості професійному сугестивному тиску зацікавлених осіб; неможливість приховання професійних секретів від нечистоплотних ділків, які за гроші одержують знання про сучасні ефективні психотехнології; відсутність реально діючих суспільних соціальних інститутів психогігієни і психопрофілактики.

Розглядаючи вплив інформаційного простору на особистість, слід враховувати, що він здійснюється також і на суспільство та державу, а через них – опосередковано на кожного індивідуума. Цей вплив може носити конструктивний (безпечний) і деструктивний (небезпечний) характер.

УДК 316.6: 355.23


ТРЕНІНГ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НИМИ ЕКСПЛІЦИТНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ПІДЛЕГЛИХ
Матеюк О.А., старший науковий співробітник Національної академії Державної прикордонної служби Україниімені Богдана Хмельницького,

доктор психологічних наук, професор

Калюжний В.О., перший проректор Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького,

генерал-майор
Досконале володіння та вміле використання заходів експліцитного професійного психологічного впливу (ЕППВ) офіцерами-прикордонниками Державної прикордонної служби України на підлеглих є важливою складовою їх професійної діяльності. Такий різновид професійного психологічного впливу здійснюється з метою отримання від підлеглих інформації про, наприклад, повсякденну діяльність особового складу, вчинені правопорушення та інші дані, про обстановку на Державному кордоні тощо.

Як ефективний інструмент з формування в офіцерів (майбутніх офіцерів) охорони кордону потенціалу експліцитного професійного психологічного впливу було обрано тренінгову методику їх підготовки. Саме групова тренінгова методика підготовки більш швидко та ефективноними засвоюється, може сприяє прискоренню розвитку у них умінь та навичок застосування ЕППВ. Крім того, вона відрізняється від багатьох інших методик можливістю моделювання типових ситуацій міжособистісної взаємодії та широким застосуванням в процесі навчання рольових ігор [1].

Тренінг було побудовано на основі концепції психологічних тренінгових технологій в органах внутрішніх справ (В. Лефтеров). У процесі підготовки тренінгу було враховано вихідні положення гуманістичного напрямку в соціальній психології (А. Маслоу, К. Роджерс); диспозиційну концепцію особистості (В. Ядов); концепцію становлення та здійснення особистості (С. Максименко); концепцію професійного психологічного впливу (О. Матеюк); діяльнісну концепцію особистості (Л. Божович, О. Леонтьєв); теорію установки (Д. Узнадзе); концепцію цілепокладання (Ю. Швалб).

Тренінг «Застосування експліцитного психологічного впливу офіцера-прикордонника на підлеглих» являє собою навчальну програму спрямовану на формування та розвиток у (майбутніх) офіцерів-прикордонників психологічних вмінь та навичок, необхідних для ефективного застосування експліцитного професійного психологічного впливу у процесі професійної діяльності. Окрім того, тренінг може бути використаний для молодих офіцерів Державної прикордонної служби України під час проходження ними курсів підвищення кваліфікації у Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богана Хмельницького.

У тренінгу використовувались окремі вправи та завдання з напрацювань М. Васильєва, О. Сидоренко, М. Сміта, та О. Євтіхова. Окрім того, в тренінгу застосовувалися також методи групової дискусії та психотерапевтичні вправи. Тренінг проводився на матеріалі гіпотетичних ситуацій міжособистісної взаємодії характерних для професійної діяльності офіцера оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України.

Тренінг складався з трьох частин:



  1. завдання з розвитку потенціалу експліцитного професійного психологічного впливу;

  2. завдання з набуття вмінь та навичок практичного застосування офіцерами-прикордонниками технік прийомів та засобів експліцитного професійного психологічного впливу;

  3. завдання з набуття навичок офіцерами-прикордонниками протидії психологічного впливу та зменшення особистісної психічної напруги.

Головні завдання тренінгу:

  • розвиток потенціалу експліцитного психологічного впливу шляхом засвоєння основних прийомів та засобів його застосування;

  • зниження потенційної вразливості офіцерів від шкідливих наслідків застосування ними експліцитного психологічного впливу шляхом засвоєння основ саморегуляції мотиваційно-виправдовувальної складової психіки ініціатора впливу та актуалізації позитивних наслідків застосування експліцитного психологічного впливу за рахунок негативних.

Внутрішньою концепцією тренінгу був розвиток у офіцерів-прикордонників потенціалу професійного експліцитного психологічного впливу та одкржання досвіду у практичному застосуванні технік, прийомів та заходів його застосування.

Метою програми був розвиток особистісної впевненості та управлінської культуриофіцерів-прикордонників. Тренінг складався з таких вправ, які сприяють ефективності застосування ними заходів експліцитного професійного психологічного впливу на підлеглих та формують захисні механізми (від негативних наслідків застосування експліцитного професійного психологічного впливу) у психіці ініціатора впливу.

У тренінговій методиці застосовано модель експліцитного професійного психологічного впливу, на основі якої здійснювався розвиток вмінь та навичок з практичного застосування офіцерами-прикордонниками експліцитного професійного психологічного впливу на підлеглих через:


  • вивчення моделі експліцитного психологічного впливу, технік, прийомів та засобів, які забезпечують ефективність його застосування;

  • розвиток та вдосконалення психологічних якостей, навичок та набуття практичних вмінь застосування умов експліцитного психологічного впливу, відповідно до яких ініціатор експліцитного професійного психологічного впливу зможе сформувати та вдосконалити власний потенціал експліцитного психологічного впливу;

  • розвиток навичок саморегуляції мотиваційно-виправдовувальної складової та актуалізації позитивних наслідків застосування експліцитного психологічного впливу за рахунок негативних.

Кінцевим результатом проведення тренінгової програми було формування вмінь та навичок: вивчення психологічних особливостей адресата експліцитного професійного психологічного впливу; обрання відповідних технік, прийомів та заходів застосування експліцитного професійного психологічного впливу, їхнє практичне застосування; виявлення заходів протидії експліцитному професійному психологічному впливу та їх нейтралізація; а також зниження особистісної психічного напруження шляхом заміщення негативних наслідків експліцитного професійного психологічного впливу позитивними емоціями.

Тренінгова методика з розвитку особистісного потенціалу експліцитного психологічного впливу курсантів та молодих офіцерів-прикордонників сприяла ефективному застосуванню експліцитного професійного психологічного впливу офіцерами Державної прикордонної служби України на підлеглих та усувала негативні (для психологічного здоров’я офіцерів) наслідки його застосування.

Застосування тренінгової методики сприяло тому, що, за результатами анкетування, після закінчення тренінгових занять учасники тренінгу стверджували, що набули досить якісних практичних навичок з використання експліцитного професійного психологічного впливу для виконання професійної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Сидоренко Е. В. Тренинг влияния и противостояния влиянию / Е. В. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2004. – 256 с.

УДК 159. 9:81
INTERCULTURAL COMMUNICATION AND CULTURALLY-ORIENTED TEACHING OF STUDENTS A FOREIGN LANGUAGE IN HIGH SCHOOL
Михальчук Н.О., завідувач кафедри теорії і практики англійської мови та прикладної лінгвістики Рівненського державного гуманітарного університету, доктор психологічних наук, доцент
Speaking about the importance of learning foreign languages for the successful development of a free and independent country that actually build the state of new social, economic and political structures we certainly have in mind that learning any language will contribute to the comprehensive development of the individual, because it creates conditions for free communication, opens us different ways for human access to the treasures of wisdom and life experience, thus speeding up the progress of society. Ukraine currently requires qualified professionals with knowledge of two, three or four foreign languages, professionals who are able to absorb all new and progressive, ready for generation and introduction of fresh and original ideas, but also beneficial to participate in international cooperation and the formation of a new attitude towards Ukraine in Europe and the whole world.

The purpose of this article is: to analyze the psychological literature on this issue and highlight the main factors of the efficiency of culturally oriented learning a foreign language by students.

Thus, the social background of modern education involves not only the formation skills and abilities of students who study a foreign language, but also introducing a language of culture of the country, its traditions, history and modernity. This means the inclusion of the individual in the dialogue that can later develop into a dialogue of cultures, nations and nationalities, in the dialogue of humanity.

One of the successful attempts to approach the learning process to a real life is called “culture directed mastery of foreign languages” [1, p. 81]. The feasibility of this direction based on the fact that these days the teaching materials are often based not on purely linguistic material, which is often culturally oriented, communicative, but the teacher has to orient on the personal approach in the educational process.

Mastering a foreign language as a mean of intercultural communication is impossible without the simultaneous study of culture of the country. According to O.Kornylov “if the culture understands everything that does and thinks the nation, then it captures how the nation thinks” [1, p. 81]. According to G.Brown culture is the context within which we exist, think, feel and communicate with each other [2]. We can say that we can, on the one hand, reflect the specificity of people who think, and on the other, by B.Whorf, we can understand man’s outlook and make other people to think about and behavior of each individual [3]. Here’s why you should organize the process of studying in such a way that learning foreign languages can be a phenomenon of national culture and as a result it can ensure intercultural communication and understanding in a great degree, and it can give a lot of opportunities to participate in the dialogue of different cultures. It is clear that this problem is not only a methodological or linguistic one, but also social and psychological.

So, we have identified the following types of dialogical interactions, regardless of which language teacher in high school will contribute to improve organization of dialogic interaction of learning activities and understanding of future teachers of literature. These types of dialogical interactions are:

- subordinative dialogism emphasizes the recognition of undeniable superiority of the author’s works than his beliefs, positions, opinions and views. So, the part of subordinative dialogism is subject oriented component, the main in which is the perception of a certain content of the message of another person, which, unfortunately, often leads to subjugate another person, uncritical approval of his/her judgments, etc.;

- coordinative dialogism that unlike subordinative focuses not on the personal aspect, both on procedural interaction in the broadest sense of the word. In the first place there is the richness of dialogue responses, their sequence, interdependence and complementarily;

- personal and reflexive dialogism involves considering individual subjectivity of the companion, which in this case is the subject of a literary work. This type of dialogism is the most profound in the content of due to understanding the partner of the communication. Subjectivity in this case raises the determinant of a person’s own vision of its position that involves the development of a critical attitude of students to their point of view and thoughts of partners in dialogue, the ability to understand and recognize speech and communication of partners (especially if the person is the author of a literary work) justify their own opinions, ask questions, formulate doubt, contribute new ideas and suggestions, express unconventional, original thoughts, correct statements of other participants, in the communication use the same time they are acceptable.

According to the characteristics of students, and especially understanding the peculiarities of culturally oriented studies, we have identified three key components of reading activity of future teachers according to reading them novels, stories, fiction, etc. There are three components in the process of reading activity by future teachers. They are:

- cognitive component, which has in its structure: a) semantic reading; b) interpretive reading; c) sense reading;

- communicative component, consisting of: a) the process of communication between the author of the novel and the reader’s own experience; b) orientation of the student on the process of co-creation with other readers and awareness of the possibility of feedback; c) transforming the content of a literary work, that means the interpretation in general and the interpretation based on your own understanding;

- subject-oriented component, which is based on: a) the motivation of the person in reading novels; b) the development of the reader’s own vision of his/her individual positions in the process of reading the novels, formation such kind of “personal meanings”; c) the ability to bring the interpretation of the text into the reader’s personal sense; d) the ability to perceive the point of view of another subject of communication about the reading of a literary work; e) the possibility to transfer the reader’s understanding of literary works into the artistic structure, such as a poetic message.

All these issues directly relate to education, and, above all, literary education, because in the texts of fiction the culture represented in the most concentrated view. The texts help to see the culture of our country – Ukraine – in the deep inner dialogue, in conjunction with other cultures round the whole world. It helps to understand Ukrainian culture as a part of a great culture, a culture of the whole world civilization.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconХарківська обласна рада постійна комісія з питань екології, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків
Присутні: Донський О. М. – голова постійної комісії, Тітов Д. М., Шенцев М. Д., Кириченко М. О
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconАктуально для платників податків!
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconПетро володимирович
М47 Н. П. Фурман, С. Ж. Йовженко, М.І. Кочур; ред. С. М. Романчук; наук ред. С. Я. Цимбалюк]; Державна податкова служба України,...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна фіскальна служба україни
Програма вступного фахового випробування для здобуття рівня вищої освіти «доктор філософії» з галузі знань 08 Право зі спеціальності...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №2цз про удосконалення системи цивільного захисту кнуба
«Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» та з метою удосконалення управління і виконання завдань...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №5 цз про удосконалення організації цивільного захисту
Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту та з метою удосконалення організації цивільного захисту...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconЮ. Ф. Лєбєдь Комізм характерів І ситуацій в романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик» Лєбєдь Ю. Ф. Комізм характерів І ситуацій у романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик». В статті розкривається суть комічного як естетичної

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconМетодична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль
Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск / Укладачі: Ю. В. Буган, О. В....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка