Державна служба україни з надзвичайних ситуацій



Сторінка8/23
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.02 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

ЛІТЕРАТУРА

  1. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / Говард Рейнгольд ; [пер. с англ. А. Гарькавого]. – М. : ФАИР-ПРЕСС: ГРАНД, 2006. – 415 с.

  2. Перший флешмоб в ТНТУ : [Електронний ресурс]// Персональний блог Олега Назаревича. – Режим доступу: http://taltek.info/flashmob-tntu2012.html.

  3. "Українські цукерки кращі за російську горілку" - флешмоб уболівальників : [Електронний ресурс] // Експрес онлайн. – Режим доступу: http://www.expres.ua/video/2013/08/18/92231-ukrayinski-cukerky-krashchi-rosiysku-gorilku-fleshmob-ubolivalnykiv

  4. Українці почали масово постити свої паспортні фото у Facebook : [Електронний ресурс]//ТСН. – Режим доступу: http://tsn.ua/tsikavinki/ukrayinci-pochali-masovo-postiti-svoyi-pasportni-foto-u-facebook-313263.html

  5. Відеоконституція: українці влаштували флеш-моб в Інтернеті [Електронний ресурс]//Українська правда. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2013/06/28/132121/

УДК.159.98
EMOTIONAL AND SPIRITUAL NEEDS OF PATIENTS IN EMERGENCIES
Zimny J., Chair of Catholic Pedagogy,Off-Campus Faculty of Social Sciences in Stalowa Wola (Poland), prof., PhD.

Vovchasta N., Department of Foreign Language and Technical Translation, Lviv State University of Life Safety, PhD.
Paramedical groups, such as firemen, policemen, lifeguards, rescue squads and ambulance attendants, can reduce appreciably the suffering and deaths which occur as a result of injury and illness. Many groups direct their attention to the critical period between the accident or the onset of the illness and the time definitive care is available from a physician with adequate facilities [2].

Rescue experience has shown the importance of well-trained aid men who can perform resuscitation, administer first aid, and promptly evacuate combat casualties to hospital facilities. People react differently to catastrophic events; the ability to remain calm under all circumstances is not acquired easily. Developing a professional attitude in rescue squad and ambulance personnel takes time, training and experience.

A disaster can change lives within seconds, usually without any warning. The suddenness of the event often leaves the victims temporarily numb as the extent of the disaster often is beyond their initial comprehension. When people become aware that they are dying, the manner in which they face death will very tremendously from one person to another. Philosophies of life and death also differ. Some people may be fearful and others may look forward to death as a relief from earthly suffering and sorrow. People with strong religious beliefs may feel spiritually exalted, looking forward with great joy to another life. Occasionally a person may feel so depressed and desperate that he becomes suicidal. The age of the patient often influences the manner in which illness or death is accepted. Children usually face death with little fear or sorrow. Teenagers and adults, on the other hand, have a definite dread of death; they desire to experience life and are sad, if not a bit desperate, about leaving it.

It is important for those who are the immediate responders to those affected by the disaster to be aware of this emotional and spiritual reaction of those they have some to help and be able to provide for these needs as well. These needs frequently require the on-site presence of individuals who have been specially trained for such catastrophic events. This reality must be part of any plan to assist the victims of any disaster.

Hospitals have often assigned the responsibility to address emotional and spiritual issues to chaplains or to pastoral teams. Yet others-nurses, physicians, clinicians and other caregivers-play equally important roles. The hospital staff’s ability to address patients’ emotional and spiritual needs factors in to patients’ perceptions of the overall experience of care, the provider, and the organization [4].

For example, as Shelton observed: Patients need to feel that their circumstances and feelings are appreciated and understood by the health care team member without criticism or judgment. If patients feel that the attention they receive is genuinely caring and tailored to meet their needs, it is far more likely that they will develop trust and confidence” [5].

According to national public opinion research, 79% of Americans believe that faith aids in recovery, and 56% believe that faith has helped them recover [3]; 87% of Americans consider religion to be “very important” or “somewhat important” in their life [1].

It should be noted that in the last decade of the twentieth that spiritual and emotional care is as important as medical care when it comes to healing the body.

Example, St. Francis Medical Center celebrates Mass and provides Holy Communion and other sacraments for Catholic patients and their loved ones.  The chaplains work to meet these needs within a framework of respect for the views of all religions, denominations, personal philosophies, and cultural traditions.

Spiritual Care can help:



  • when you need someone to listen to and support you

  • when you or your family feels stress, anxiety, uncertainty, grief, anger or sadness;

  • when you need encouragement

  • when you feel alone and lonely

  • when you want to talk about spiritual concerns or pray with someone;

  • when you feel you are losing control

  • when you need help to continue religious practices during your hospital stay;

  • when you need bereavement support [6].

Emotions are an important issue during emergencies too:

  • denial (It cannot be true)

  • anger (Why me?)

  • fear (Is my death going to be painful?)

  • guilt (If I had not..)

  • loneliness (Everyone has deserted me)

  • depression (Everything is hopeless)

  • acceptance (What must I still do)

In summary, most seriously injured patients find great comfort in the support that they receive from qualified personnel. It is important for rescue personnel to realize that the spiritual and emotional needs of a person may require greater attention than his physical injuries.
REFERENCES

1. Faith in America. News and World Report [Електронний ресурс]. — Режим доступу www.usnews.com/usnews

2. Lawrence W.Erven First aid and emergency rescue Glencoe Press, Beverly Hills, Calif., 1970 - 408 р.

3. McNichol T. The new faith in medicine.USA Today, Apr.6, 1996, p.5.

4. Paul Alexander Clark, Maxwell Drain, Mary P. Malone. Addressing patients’ emotional and spiritual needs // Joint Commission on Quality and Safety, December 2003 Volume 29 № 12.

5. Shelton P.J.: Measuring and Improving Patient Satisfaction. New York: Aspen Publishers, 2000, p.63.

6. [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://stfrancismedical.org

УДК 159.947.5:356.13


ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ ПРАЦІВНИКІВ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Баклицький І.О., професор кафедри практичної психології та педагогіки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, кандидат психологічних наук, доцент.
В умовах НТР та бурхливого соціально-економічного розвитку суспільства гостро постає проблема зростання кількості екстремальних і напружених ситуацій, які пов’язані з небезпекою і вимагають ризикованих дій. В зв’язку з цим виникає негайна потреба в здійсненні глибокого теоретико-методологічного і експериментального аналізу сутності ризику та чинників, що зумовлюють схильність до нього.

Схильність до ризику являється складним утворенням особистості, яке обумовлене вродженими задатками, мотивацією, умовами діяльності і системою комунікації.

Різні автори дають різне тлумачення «ризик» : А.П.Альгін в понятті ризику вбачає діяльність, пов’язану з подоланням невизначеності ситуації вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі чи відхилення від цілі [1,С 19-20].

Сучасне уявлення про ризик найрізноманітніший. З позиції свідомої поведінки в даному понятті відповідають три взаємозв’язані значення: 1) ризик як специфічний процес вибору варіантів дії в ситуації невизначеності або небезпеки; 2) ризик як безпосередня дія суб’єкта “действия на удачю в надежде на счасливый исход»; 3) ризик передбачає ймовірність позитивного чи негативного характеру наслідків [2.]

В нашому дослідженні ми розглядали поняття схильність до ризику та чинники, що зумовлюють її формування, на прикладі працівників пожежної безпеки. Вибірку склали 66 осіб працівників пожежної безпеки міста Львова.

Метою дослідження було з’ясування структурної організації та психічних чинників схильності до ризику працівників пожежної безпеки в умовах професійної діяльності.

Об’єкт дослідження – феномен схильності до ризику працівників пожежної безпеки.

Предмет дослідження – психологічні чинники схильності до ризику працівників пожежної безпеки, взаємозв’язок схильності до ризику з мотивацією, механізмами психологічного захисту, моделями волаючої поведінки та стійкими рисами особистості.

Гіпотеза дослідження. Ми виходили з того, що рівень схильності до ризику працівників пожежної безпеки перебуває у взаємозв’язку з рівнем мотивації, ціннісними орієнтаціями, механізмами психологічного захисту, моделями долаючої поведінки та іншими індивідуально-психологічними властивостями особистості.

Для виконання завдань дослідження використовувався комплекс психодіагностичних методик за допомогою яких вивчались різні аспекти структури особистості, зокрема, методика дослідження схильності до ризику (О.Шмельова); методика багатофакторного дослідження Р.Кеттела; біографічний опитувальник особистості; шкала SACS (Стратегії і моделі волаючої поведінки); методика «Мотивація успіху та уникання невдач» (А.Мехрабіан); опитувальник на визначення психологічних механізмів захисту Р.Плутчика; методика діагностики ціннісних орієнтацій О.Ф..Потьомкіной [3,4,5,6].

Аналіз експериментальних даних показав, що 13% від загальної кількості досліджуваних були з високим рівнем схильності до ризику – 87% з середнім рівнем схильності до ризику.

В результаті здійснення порівняльного аналізу первинних даних в групах схильних і несхильних до ризику за критерієм Т.Стюдента виявлено статистично значимі (P<0.05) за такими характеристиками, як інтелект, конформність – домінантність, захисний психологічний механізм витіснення, моделі долаючої поведінки, що виявляється у формі обережних і непрямих дій, індивідуальні і сімейні цінності, орієнтація на підвищення зарплати.

В результаті аналізу середніх значень показників механізмів захисту в порівнювальних групах виявлено статистично значимі відмінності за ступенем розвитку психологічно-захисного механізму витіснення. Виявляється, що у працівників більш схильних до ризику витіснення відіграє більшу роль, чим в обережних. Забування чи ігнорування травматичного досвіду, незносних травм допомагає розвитку схильності до ризику.

Статистично значимих відмінностей у групах схильних і несхильних до ризику також не виявлено за показниками мотивації успіху – неуспіху. Загалом у вибірці переважає мотивація досягнення успіху. Лише одна особа із 66 опитаних спрямована на уникання невдачі.

Для більш повного і якісного розуміння структури схильності до ризику у працівників ми застосували факторний аналіз.

В результаті факторного аналізу було виявлено 20 статистично значимих факторів, серед них найбільш ефективним являється : фактор емоційної стійкості та психологічного захисту від стресогенних впливів в екстремальних умовах діяльності. Він характеризує досліджувану вибірку як емоційно нестійку, чутливу до змін, з вираженими тенденціями до захисної поведінки типу регресії, заміщення і реактивного утворення.

Другий фактор з інформативністю 8.7% має найбільш значимі фактори навантаження за показником «практичність – розвинута уява» і розглядається нами як фактор надійності.

Третій фактор інформативністю 6.1% виділяється на базі показника стилю виховання. Тому його доцільно інтерпретувати як фактор виховного впливу.

У працівників схильних до ризику число найінформативніших факторів ввійшли фактор раціонального захисту позитивного Я, фактор нонконформізму і високого самоконтролю, в групі несхильних до ризику – фактор загальної психічної нестійкості і фактор схильності до пасивної асоціальної поведінки.

В працівників схильних до ризику фігурують показники раціональних механізмів захисту, психічної нестійкості, реактивного утворення, орієнтації на підвищення зарплати, домінантності індивідуалістичних цінностей, мотивації уникання невдачі, нонконформізму, високого самоконтролю, розвиненої уяви, неврозогенного стилю виховання, схильності до асоціальних дій, високого інтелекту.

В осіб з низьким рівнем схильності до ризику домінують такі показники як емоцій нестійкість, схильність до регресії і заміщення як психологічних механізмів захисту, домінантність мотиву просування по службі над матеріальними мотивами, несміливість, вираження сили Я.

Чим вищий рівень інтелекту тим вища схильність до ризику. Ризик в екстремальних ситуаціях завжди пов’язаний зі швидкістю мислення.

Працівників з низьким рівнем схильності до ризику намічається тенденція до фрустрації, напруженості, незадоволення досягнутими результатами, високий рівень Его-напруженості. Їхня несхильність до ризику породжує незадоволеність собою і не дозволяє розслабитися з досягненням успіху.

В результаті аналізу середніх значень показників механізмів захисту в порівнювальних групах виявлено статистично значимі відмінності за ступенем розвитку психологічно-захисного механізму витіснення.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Алегин А.П. Риск и его роль в общиственной жызни. / А.П. Алегин – М., 1989. – 187c.

  2. Солнцева Г.Н. Наука риска и энергия / Г.Н. Солнцева. – 2001. – №9. – С.57-60.

  3. Фетискин Н.П, Козлов В.В., Монуйлов Г.М. Социально-психологиеская диагностика розвития личности и малых групп / Н.П. Фетискин и др .– 2-е изд., док. – М.: Психотерапия, 2009. – 544с.

  4. Райгородский Д.Я. (редактор – составитель). / Д.Я. Райгородский // Практичиская психодиагностика. Методики и тесты – Самара: «БАХРАХ – М»; 2002. – 672 с.

  5. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. 2-ге вид., перероб і доп. / І.О. Баклицький – К.: Знання, 2008 – 655с.

  6. Сымонюк Э.Э. Психология профессионально обумовленых кризисов. / Э.Э. Сымонюк. – М.:Издательство Московського психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «Модэк», 2004. – 320с.

УДК 159.923:005.321


індивідуальні цінності та кар'єрні орієнтації як

характеристики життєвої перспективи
Галецька І.І., Львівський національний університет імені Івана Франка,

кандидат психологічних наук, доцент.
Життєва перспектива є потенційною передумовою планування власного життя, досягнення власних цілей, самореалізації та самоздійснення. Аналіз життєвої перспективи та методів її формування на основі системного інтегративного підходу передбачає виокремлення її характеристик та врахування інтраперсональної динаміки. Оскільки життєва перспектива є предиспозицією соціально-психологічної адаптації, психологічного благополуччя та життєздійснення, аналіз особливостей її чинників та структури є передумовою розробки методів формування життєвої перспективи та актуалізації і розвитку наявного особистого потенціалу.

Мета статті – дослідження індивідуальних цінностей та кар’єрних орієнтацій як характеристик життєвої перспективи. Оскільки життєву перспективу розглядаємо як складне інтегративне утворення та імпліцитну предиспозицію, визначення зазначених її характеристик дає змогу розкриття окремих аспектів шляхом аналізу індивідуальних цінностей і переконань, як головних фреймів життєвої перспективи, та відповідності індивідуальних цілей та метацілей.

Теоретичною основою дослідження є теорія базисних цінностей Ш. Шварца [7], соціально-психологічна теорія взаємовпливу людини й ситуації Л. Роса та Р. Нісбета [5] та авторська концепція психологічного здоров'я [1, 2].

Життєва перспектива є «складною ієрархічною системою, що регулює начало життєдіяльності, й структурними одиницями якої вважають ціннісні орієнтації, життєві цілі, програми, плани, а також емоційну, когнітивну й поведінкову складові» [4]. Життєва перспектива виявляє почуття індивідуальної самототожності та цілісності, , інтегрованості людини і світу [6]. Основою життєвої перспективи є психологічне здоров’я, структурно-функціональна організація якого визначає зміст, форму, спрямованість, узгодженість та реалізацію як антиципацію та мотиваційне-смислове структурування майбутнього у різних особистісних контекстах.

Досліджено 55 осіб віком 22-28 років. У дослідженні застосовано методики: перелік цінностей Ш.Шварца, якоря кар’єри Шейна, часової перспективи Ф.Зімбардо (адаптація українською О.Сеник), життєстійкості С.Мадді (адаптація Д.Леонтьев), шкала загальної самоефективності Р.Шварцера (адаптація українською І.Галецька).

У процесі порівняльного аналізу (методом Стьюдента) не було виявлено статистично достовірних відмінностей рівнів кар’єрних орієнтацій та значущості індивідуальних цінностей, рівнів життєстійкості та самоефективності у чоловіків та жінок. Проте кореляційний аналіз виявив відмінності та специфічність зв’язків змінних у чоловіків та жінок [3].

Для визначення факторної структури життєвої перспективи та місця в ній індивідуальних цінностей в загальній групі було проведено експлораторний факторний аналіз методом головних компонент із застосуванням варімакс обертання. Беручи до уваги кам’янистий осип та критерій Кайзера було виділено вісім факторів, які пояснюють 75,2% дисперсії.

Окремий незалежний фактор утворили характеристики часової перспективи. Другий фактор охоплює показники життєстійкості та рівень самоефективності як характеристики особистісних властивостей. Третю позицію займає фактор універсальних цінностей, до якого увійшли цінності безпеки, традицій, конформізму, універсалізму та доброзичливості. Четвертий фактор утворюють цінності влади та досягнень, а також кар’єрна орієнтація на менеджмент. Фактор п’ятий об’єднав кар’єрні орієнтації на стабільність життя та роботи, а також - на професійну компетентність. Майже 6% дисперсії пов’язане із латентним фактором, утвореним цінностями самостійності, стимуляції та гедонізму. Кар’єрні орієнтації служіння, виклик та інтеграція стилів життя утворюють наступний фактор – очевидно, інтеграція полягає у поєднанні прагнень «удосконалення світу» та подолання перешкод, що, з огляду на соціально-економічну ситуацію, потребує цілеспрямованих інтеграційних зусиль. Восьмий фактор поєднує кар’єрні орієнтації автономність та підприємливість.

Узагальнючи результати проведеного факторного аналізу, доцільно звернути увагу на те, що фактично усі змінні, які було залучено в аналіз, виявили приналежність до одного із виокремлених факторів із достатньо високим факторним навантаженням. По-друге, привертає увагу те, що характеристики часової перспективи формують незалежний фактор, який пояснює найбільший відсоток дисперсії, хоча така незалежність є неочікуваною, проте співвідноситься з визнанням важливої ролі часової орієнтації у структурі життєвої перспективи. Непов’язаність особистісного фактора ані з цінностями, ані з кар’єрними орієнтаціями дає підстави розглядати характеристики життєстійкості як окремий модус. Водночас факторна приналежність окремих цінностей та кар’єрних орієнтацій логічно відображає їхню різноспрямованість.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Галецька І. І. Загальна характеристика структури психологічного здоров'я / І. І Галецька // Психологічні перспективи. – Випуск 13. – Луцьк, 2009. – С.4 4 – 54.

  2. Галецька І.І. Індивідуальні цінності та сенсо-життєві орієнтації в структурі психологічного здоров'я / І. І Галецька // Становлення цінностей в психологічному вимірі соціального буття особистості. соціальна мужність як цінність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 3-4 червня 2010, м.Львів. – Кам’янець    Подільський: Аксіома, 2010. – С. 54-56.

  3. Галецька І.І. Психологічний аналіз індивідуальних цінностей у контексті життєвої перспективи / І.І. Галецька // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець  Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України – Вип. 18. – Кам’янець    Подільський: Аксіома, 2012. – С. 179-189.

  4. Гуляс I. Життєва перспектива особистості як предмет теоретико–методологічного аналізу / I. Гуляс // Проблеми сучасної психології. – 2011. Випуск 12. – С.315-324.

  5. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Перспективы социальной психологии. — М.: Аспект Пресс, 1999. — 429 с.

  6. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.

  7. Schwartz S., Sagie G. Value consensus and importance. A Cross-National Study. // Journal of cross-cultural psychology. – 2000. – Vol. 31. – № 4. – P. 465-497.

УДК: 378.933


ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
Генкал С.Е.доцент кафедри зоології, анатомії, фізіології людини і тварини Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка,кандидат педагогічних наук.
Провідною тенденцією реформування освіти є розвитокосвітнього просторув напрямі неперервності, що зумовлює формування нового змісту, форм і цінностей освіти. Професійні знання перетворюються у генератор розширення простору розвитку особистості, стимулюють її самовизначення та самореалізацію, перетворюють нову реальність життєдіяльності особистості.

Важливі аспекти освітнього простору розглядаються у педагогічних дослідженнях О. Бондаревської, О. Данилюка, О. Гукаленко, Л. Новікова, Г. Сєрікова. Діяльнісний підхід до формування суб’єктів освітнього простору висвітлено у дослідженнях Т. Борисова, А. Веряєва, Е. Днєпрова, Б. Ельконіна, Н. Крилова, B. Лазарева, А. Ліферова, В. Полонського, М. Поташника, І. Фруміна, І. Шалаєва.

Проектування розвитку й саморозвиткуособистості реалізується в особистісно орієнтованих гуманістичних наукових парадигмах, що знаходить відображення у психолого-педагогічних дослідженнях багатьох учених (В. Сухомлинський, Г. Балл, О. Киричук, Ю. Машбиць, В. Слободчиков, В. Семиченко, Г. Ільїн, Н. Шевченко).

Формування готовності до професійної діяльностістудентів у вищому закладі освіти висвітлено у роботах Н.В.Кузьміної, О.В.Петуніна, Ю.М.Шкребтія.

Професійну готовність майбутнього фахівця складають професійні якості фахівця, його ставлення до діяльності, яка характеризується інтегративним станом особистості, що поєднує оптимальну систему знань, умінь, навичок, потреб, мотивів і здібностей. Середпрофесійних якостей фахівця важливу роль має професійна мобільність як найважливіша складова кваліфікаційної характеристики спеціаліста.

Аналіз теоретичних джерел [2; 3; 4] дозволив визначити професійну мобільність майбутніх педагогівяк інтегровану якість особистості, що виявляється в: здатності успішно переключатися на іншу діяльність або змінювати види діяльності; вмінні ефективно використовувати систему педагогічних прийомів для виконання освітніх завдань; опануванні передовим педагогічним досвідом; володінні високим рівнем узагальнених професійних знань, досвідом їх удосконалення та самостійного оволодіння; готовності до оперативного відбору і реалізації оптимальних способів виконання завдань, спираючись на прогресивні світові тенденції.

Професійну мобільність педагога можна розглядати якздатність до самовдосконалення особистості, що базується на стабільних цінностях та потребі у самоорганізації, самовизначенні і саморозвитку, здатності швидко реагувати на зміни в освітньому просторі завдяки грамотності, освіченості та професійній компетентності.

Однією з педагогічних умов формування професійної мобільності педагога є створення позитивної мотивації за умовособистісно орієнтованого навчання. Організація процесу навчання у такий спосіб дозволяє приділяти увагу розвитку індивідуальних здібностей студента, визнаючий огоцінність[4].

Формування професійної мобільності майбутніх педагогів дуже тісно пов’язане з інтеграцією знань, використанням міжпредметних та внутришньопредметних зв’язків, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання та набувати досвід творчої діяльності. Використання між предметних і внутрішньо-предметних зв’язків у процесі навчання – умова формування професійної мобільності майбутніх педагогів, оскільки дає можливість формування у студентів цілісної уяви про проблему, дозволяє перейти від ізольованого розгляду різноманітних явищ та процесів до їх взаємопов’язаного комплексного вивчення.

Також педагогічною умовою формування професійної мобільності майбутнього педагогає використання інформаційних технологій. Специфіка завдань, які виникають у реальній педагогічній практиці у зв’язку з швидким оновленням змісту освіти потребує доступу до ресурсів інформації, тому під час підготовкипедагогів застосування сучасних інформаційних технологій для створення, переробки, збирання різних видів інформації є надзвичайно актуальним.

Формування професійної мобільності педагогів потребує виконання таких вимог до розвитку особистісних якостей:


  • опрацюванняпедагогічних методик, прийомів, використанняїх у навчально-виховномупроцесі;

  • застосування й удосконалення сучасних технологій навчання (особистісноорієнтованого, модульного, евристичного, нтерактивного, розвивального навчання, розвитку критичного та дивергентного мислення тощо);

  • здатність до інноваційної педагогічної діяльності, що полягає в освоєнні та застосуванні нових форм, методик, технологій навчання та виховання, в запровадженні педагогічних інновацій, участі в реалізації інноваційних проектів;

  • відкритість, що виражена в пошуку нового, здатність відмовитися від стереотипів та шаблонів у сприйнятті дійсності та професійної діяльності;

  • активність, яка забезпечує постійну готовність до ефективної педагогічної діяльності;

  • адаптованість, як здатність ефективно пристосовуватись до змін в умовах педагогічної діяльності;

  • сформованість пізнавальних, конструктивних, організаційних якостей і вмінь;

  • комунікативність, як необхідність встановлювати суб’єкт-суб’єктні зв’язки;

  • креативність, що забезпечує творче ставлення до організації та розв’язання професійних завдань;

  • сформованість позитивної „Я-концепції”: впевненість у своїх можливостях, національної самосвідомості, культури міжособистісних відносин, поваги до свободи особистості, високої моральності.

Отже, формування професійної мобільності педагогів полягає у: необхідності розвитку професійно значущих якостей, розвитку творчого потенціалу, позитивної мотивації; конструюванні змісту їхньої підготовки на принципах інтеграції, цілісності і системності; опануванні особливостей педагогічного процесу, методичного інструментарію вчителя; розвитку особистісних якостей; необхідності врахування особливостей специфіки майбутньої професійної діяльності педагога.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

Схожі:

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconХарківська обласна рада постійна комісія з питань екології, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків
Присутні: Донський О. М. – голова постійної комісії, Тітов Д. М., Шенцев М. Д., Кириченко М. О
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconАктуально для платників податків!
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconПетро володимирович
М47 Н. П. Фурман, С. Ж. Йовженко, М.І. Кочур; ред. С. М. Романчук; наук ред. С. Я. Цимбалюк]; Державна податкова служба України,...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна фіскальна служба україни
Програма вступного фахового випробування для здобуття рівня вищої освіти «доктор філософії» з галузі знань 08 Право зі спеціальності...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №2цз про удосконалення системи цивільного захисту кнуба
«Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» та з метою удосконалення управління і виконання завдань...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconНаказ №5 цз про удосконалення організації цивільного захисту
Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту та з метою удосконалення організації цивільного захисту...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconЮ. Ф. Лєбєдь Комізм характерів І ситуацій в романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик» Лєбєдь Ю. Ф. Комізм характерів І ситуацій у романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик». В статті розкривається суть комічного як естетичної

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...
Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Державна служба україни з надзвичайних ситуацій iconМетодична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль
Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск / Укладачі: Ю. В. Буган, О. В....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка