№ 9
РІШЕННЯ ХЕРСОНСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ
ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ЦЮРУПИНСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ
ОСВОЄННЯ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИХ ПІСКІВ
8 серпня 1944 р.
Освоєння Нижньодніпровських пісків під сільськогосподарські культури має велике народногосподарське значення.
Цюрупинська науково-дослідна станція призвана розробити ряд міроприємств по освоєнню Нижньодніпровських пісків на теми:
а) техніка створення полезахисних смуг гайових насаджень на пісках;
б) розробка сівозмін і агротехніки сільськогосподарських культур: жита, ячменя, кукурудзи, соняшника, арахісу, кунжуту, баштанних [культур] та багаторічних трав на пісках і супісках.
в) агротехніка плодових культур і виноградників на пісках і супісках.
Станція за період німецької окупації напівзруйнована, а лісний масив вирублений на 70 % з площі 600 га, що в майбутньому загрожує пересуванням пісків в русло р. Дніпра і на плодючі землі найближчих районів.
Не дивлячись на тривалий час існування станції наукова робота поставлена слабо, в зв’язку з чим виконком облради
ВИРІШИВ:
1. Зобов’язати директора Дослідницької станції т. Єфремова:
а) всі будівлі, дослідні поля, виноградники та сади привести в нормальний агротехнічний стан до 15 вересня цього року;
б) весь лісний масив почистити до 15 вересня цього року, восени 1944 року провести посадку акації на пень, сосну та гледичію висіяти в ґрунт восени цього року і весною 1945 р.
в) організувати лісопитомник на площі, яка б забезпечила потребу в посівматеріалі для відновлення вирубленого лісу і для нових посадок;
г) проведені станцією досліди негайно перенести на поля колгоспів і радгоспів.
2. Зобов’язати Цюрупинський Промкомбінат виділити один токарний станок та необхідну кількість механічного устаткування, інструментів для організації механічної майстерні станції.
3. Зобов’язати організації Цюрупинського району повернути все майно та устаткування, що належало до війни станції.
4. Зобов’язати виконком Цюрупинської райради депутатів трудящих виділити для роботи на станції 70 чол. з числа міського населення.
5. Просити РНК17 України зобов’язати Наркомзем18 України:
а) для проведення меліораційних робіт по відновленню вирубленого лісу, дослідних ділянок і подальшого розвороту науково-дослідної роботи занарядити один гусеничний трактор, один трактор «Універсал», одну автомашину і 20 шт. коней;
б) укомплектувати станцію необхідними спеціалістами.
6. Зобов’язати Облземвідділ проводити систематичний контроль за роботою станції і всі досягнення станції швидко пов’язувати з виробництвом в колгоспах та радгоспах.<…>
Голова виконкому Херсонської
облради депутатів трудящих [підпис] Ф.Пасенченко
Секретар виконкому Херсонської
облради депутатів трудящих [підпис] С.Новак
Держархів Херсонської області, ф. Р-1979, оп. 1, спр. 23, арк. 65-67.
№ 10
З БЮЛЕТЕНЯ ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАВДАНЬ
ПО ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
1 жовтня 1944 р.
<…>
ДОВІДКА
про початок навчального 1944-45 року по Херсонській області
Всього шкіл по Херсонській області – 748, які охоплюють 100 540 учнів. Всі школи області відремонтовані, але деякі школи повністю не остеклені.
З 1-го вересня 1944 року початкові школи та I-IV класи неповних середніх та середніх шкіл організовано почали навчання.
V-VII-X класи розпочали роботу 2-го жовтня 1944 року.
Учні з нетерпінням чекали дня початку роботи шкіл. З перших днів всі з’явилися до школи і глибоко вивчають матеріали за програмою своїх класів.
Недоліки в роботі шкіл: 1) перевантаженість вчителів в зв’язку з недостачею вчительських кадрів; 2) не вистачає потрібної кількості підручників, зошитів, письмових приладів, не по всіх школах устатковані кабінети наочних посібників. Школи повністю не забезпечені паливом на зимовий період.
ДОВІДКА
про розвиток кіномережі по Херсонській області
До військового часу в районах, які увійшли в склад Херсонської області нараховувалось 25 міських і сільських стаціонарних та 47 звукових і німих кінопересувок, всього було 72 кіноустановки, які обслуговували, приблизно, 475 тис. глядачів на місяць.
З моменту своєї організації Херсонське обласне управління кінофікації встановило та пустило в експлуатацію кіноустановки слідуючих районних центрів області: м. Херсон – кінотеатр «Комінтерн», Гола Пристань, Каховка, Берислав, Генічеськ, Нижні Сірогози, Нововоронцовка.
Одержані з Києва 7 комплектів звукових пересувок, які пущені в експлуатацію як сільські стаціонари в Іванівці, Великоолександрівці, Цюрупинську, Горностаївці, Каланчаку та Великій Лепетисі.
З 19 райцентрів Херсонської області мають кіноустановки 14 районів. Згідно рознарядки Управління кінофікації при РНК УССР в IV-му кварталі наша область одержує 4 комплекти стаціонарної апаратури, крім того, додатково, зверх плану в цьому році нам виділяють 3 кінозвукопересувки, що дасть змогу кінофікувати останні 5 райцентрів.
Всього по області в липні та серпні місяцях 1944 року дано 437 сеансів, обслужено 102 080 глядачів.
Зразок стаханівської роботи по обслуговуванню населення радянськими фільмами подав інвалід Вітчизняної війни начальник Горностаївського райвідділу кінофікації т. Чорний, його звукопересувки обслуговують всі населені пункти Горностаївського району, в наслідок чого в серпні місяці пересувка дала 35 сеансів, обслуживши 6 433 глядача з валовим прибутком 33 354 крб.
Наш Уряд приділяє особливу увагу розвитку та встановленню кіномережі в містах і селах, звільнених від німецьких загарбників.
Раднарком СРСР постановою № 112 від 4 лютого 1944 року та РНК УРСР постановою № 228 від 14 березня 1944 р. з метою покращення кінообслуговування населення зобов’язали виконкоми обласних та районних рад депутатів трудящих забезпечити ремонт, відбудову приміщень кінотеатрів, як міських так і сільських.
У виконання постанови РНК УРСР виконком облради 8 серпня цього року вирішив зобов’язати райвиконкоми забезпечити протягом 3-х місяців ремонт та відбудову приміщень кінотеатрів, виділивши для цього необхідні будматеріали з місцевих ресурсів та забезпечити першочергове і безперебійне якісне постачання електроенергією кінотеатрів та кінопересувок від місцевих електростанцій.
На відбудову приміщень кінотеатрів облвиконком відпустив кошти на ІІІ-й квартал 1944 року: Каховці – 15 000, Великій Лепетисі – 20 000, Голій Пристані – 10 000, Нижнім Сірогозам – 30 000, але на жаль, ці кошти не використовуються за призначенням, крім Каховки.
У Великій Лепетисі до цього часу райвиконком не виділив належного приміщення для демонстрування кіно.
Облуправління кінофікації в липні місяці 1944 року у Велику Лепетиху виділив нову звукову пересувку, а на посаду начальника райвідділу кінофікації направило відомого для кіноробітників нашої країни винахідника та раціоналізатора системи кінофікації т. Гончарова. не дивлячись на те, що Велика Лепетиха має абсолютно нову кіноапаратуру і самого кращого спеціаліста, районний кінотеатр Великої Лепетихи дав за серпень місяць лише 5 сеансів.
ДОВІДКА
про роботу колективів мистецтва по Херсонській області
На даний час в м. Херсоні та області маються слідуючі художньо-творчі одиниці, які обслуговують трудящих м. Херсона та області.
Обласний Український музичний драматичний театр, який 23-го серпня повернувся з евакуації та приступив до роботи в Малому театрі. В репертуарі театру 8 п’єс.
Облфілармонія нараховує 3 бригади, якими проведено концертів в м. Херсоні – 52, обслужено глядачів 8 000 чоловік. В районах проведено 96 концертів і обслужено 273 000 чол. Шефських концертів проведено 51.
Музична дитяча школа – учнів 116 чоловік, по класу фортепіано 80 чоловік, по класу скрипки – 12, народників – 11, дошкільна група – 13 чол.
Колгоспний драматичний театр (пересувний). В репертуарі 5 п’єс, шефських концертів – 70, охоплено глядачів 80.000 чол.
В м. Херсоні проведено 99 спектаклів, охоплено 29 000 чоловік.
Колгоспний театр м. Генічеська – в репертуарі театру 8 п’єс, якими обслужено 34 000 чол.
Будинок народної творчості нараховує в своєму веденні 50 гуртків художньої самодіяльності в м. Херсоні та області.
Держархів Херсонської області, ф. Р-1979, оп. 1, спр. 53, арк. 1, 13зв.-14зв.
Поділіться з Вашими друзьями: | 
