Державний вищий навчальний заклад



Скачати 424.72 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації04.07.2017
Розмір424.72 Kb.
ТипРеферат
  1   2

За матеріалами досліджень

гуртків

«Юний біолог»

(керівник Нєткова Т.О.)

та

«Гідробіолог»



(керівник Баранюк А.П.)

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ

РИБОПРОМИСЛОВИЙ ТЕХНІКУМ

КЕРЧЕНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МОРСЬКОГО

ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

Сучасний стан Дністровського лиману

Реферат


План

Вступ


1 Дністровський лиман - перлина Бессарабського краю.

1.1 Географічне положення.

1.2 Хроніка. Сторінки історії.

1.3 Флора і фауна.

1.4 Рибогосподарська характеристика. Іхтіофауна.

1.5 Результати практичних досліджень студентів технікуму.

1.6 Екологічні проблеми.

1.7 Пластикові відходи та їх переробка:

1.7.1 Головне про пластик і целофан.

1.7.2 Вплив відходів на живі організми та навколишнє середовище.

2 Екологічна акція студентів-гуртківців (з досвіду роботи).

Висновок




Вступ

Приносит дерево плоды,

А что приносишь в жизни ты?

Куда идешь, как поступаешь?

Чему ты время посвящаешь?
Наше місто має багатовікову історію і є одним з найдавніших міст світу, а Дністровський лиман не так давно ще був перлиною Бессарабського краю.
Останнім часом людина активно використовує багатства нашого лиману , але в процесі своєї діяльності виснажує рибні запаси і вносить різні, часом шкідливі речовини. Погіршення санітарного стану водойми ,а також виснаження водних ресурсів ,загострює проблему питної води. Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценози спричинює вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. Господарська діяльність людини є одним з провідних чинників, які визначають обличчя нашої планети, а проблеми постали перед людиною відтоді, як вона перестала відчувати себе частиною природи і почала активно її перетворювати. Але людина не спроможна відмінити або змінити закони природи, які керують життям на Землі. Так англійський філософ XVII сторіччя Френсіс Бекон визначив правильні взаємовідносини людини і природи: «Ми не можемо керувати природою інакше, ніж підкоряючись їй...»

Сучасний екологічний стан негайно вимагає впорядкувати наші відносини з водною стихією і від вільного промислу перейти до опіки, відтворення та збереження природних запасів. Це якісно новий етап, більш складний, що вимагає не тільки глибоких знань і дієвих практичних заходів, але й психологічної перебудови людини – екологічного мислення.

Лише екологізація суспільства, виховання дбайливого ставлення до природи може допомогти людині уникнути глобальної екологічної кризи, загроза якої близька сьогодні, як ніколи раніше. Від поведінки кожного із нас у повсякденному житті, як на роботі, так і в години відпочинку, залежить збереження навколишнього світу.

1 Дністровський лиман – перлина Бессарабського краю
1.1 Географічне положення лиману
Дністровський лиман розташований у північно-західній частині Чорного моря, у межах Одеської області (між Овідіопольським та Білгород-Дністровським районом).

Відокремлений від моря піщаним пересипом – косою Бугаз (завширшки від 40 до 500 м). Лиман з'єднаний з морем вузькою протокою – Цареградським гирлом.





Географічне положення
Дністровський лиман – друга за величиною (після Дніпровсько–Бузького лиману) водойма північно-західного Причорномор'я. Згідно історичних даних, Дністровський лиман утворився в IV – III ст. ст. до нашої ери, в результаті переміщення основного гирла річки Тірас (Дністер) та затоплення морем її долини, з наступним відділенням від моря піщаною косою. Він являє собою розширену річкову долину р. Дністер, витягнуту з північного заходу на південний схід і представляє собою лиман зв’язаний з Чорним морем через Цареградське гирло глибиною 8 м, шириною 80 м. До 1926 р. існувало і друге – Очаківське гирло. Від моря Дністровський лиман відділений Кароліно-Бугазькою косою (довжина – 9 км , ширина – до 0,5 км).

Довжина лиману по осьовій лінії – 42,5 км, максимальна ширина – 12,0 км. Площа водойми складає близько 400 км2, з урахуванням підтоплених мілководь в пониззі річки – 508 км2 (Сіренко та ін., 1992). Об’єм водойми складає 0,73 км3, середня глибина – 1,5 – 2 м.



Гідрологічний і гідрохімічний режим

Основні компоненти водного балансу Дністровського лиману: води річки Дністер, морські води, які поступають через Цареградське гирло і атмосферні осадки. Водний стік Дністра коливається по рокам з тенденцією до зниження: 1965 – 1971 рр. – стік річки складав в середньому 12км3, 1980 – 1981рр. відповідно 19,3 – 12,7 км3, в 1982-1987 рр. – 10,4 – 6,5 км3. З даних показників можна зробити висновок, що лиман в сучасних умовах промивається водою до 14 разів на протязі року, тоді як раніше даний показник дорівнював 19. Значно вплинуло на зміну характеру стоку будівництво гребель Дубоссарської (1954) і Новодністровської ГЕС (1981), з іншої сторони прокладка суднохідного каналу до Білгород-Дністровського порту через Цареградське гирло (1970), що призвело до посиленого водообміну лиману з морем. Річний об’єм морської води, яка поступає в лиман, досягає 4 – 4,5 км3 проти 3,7 км3 в природних умовах. На формування хімічного складу води Дністровського лиману впливає стік р. Дністер і морські води, які взаємодіють між собою.

На збільшення притоку морських вод впливає суднохідний канал, який періодично поглиблюють, тому солоність лиману в південній його частині може змінюватись від 0,5 до 15 % за декілька годин, що пов’язано зі зміню вітру та течії. В середній частині солоність може змінюватися в достатньо широких межах – 0,4 – 14,8 %. Відносно стабільна солоність тільки в вершині лиману від 0,48 до 1,23 %.

Вміст розчиненого у воді кисню коливається в межах 5,7 – 13,9 мг/дм3: весною в середньому 11,2 мг/дм3, влітку – 7,59 мг/дм3, восени – 9,59 мг/дм3, взимку – 9,5 9 мг/дм3 (Сіренко та ін., 1992).

Величина рН складає від 7,7 до 9,0. Найбільш низькі показники рН в північному районі лиману.

Коливання температури води протягом року дуже великі: взимку температура складає від 0°С до 4°С (на дні), а максимально літні температури 27 – 30°С.Більше всього вода прогрівається в Карагольській та Овідіопольській затоках, менше всього – в південній частині лиману через водообмін з морем. Льодостав триває в середньому 52 дні, але в окремі зими може замерзати, не довше, ніж на місяць. Товщина льоду не перевищує 16-18 см (Сіренко та ін., 1992). Клімат помірно континентальний з короткою теплою зимою і довгим спекотним літом. Річна кількість опадів – 300 – 400 мм, випаровування – 800 – 900 мм.


1.2 Хроніка. Сторінки історії
911 рік н. е.

За твердженнями істориків, в 911 році саме в Білгороді на усті Дністра починав переможний похід на Царгород князь Олег. З тих пір місце злиття Дністровського лиману з Чорним морем стало іменуватися Цареградським гирлом .


1261 рік

У Причорномор'ї з'являються генуезькі купці. Вони засновують свою торговельну факторію, викупивши її у татар , і називають місто Мон-Кастро. Для зберігання своїх товарів генуезьці на високому березі Дністровського лиману побудували укріплений замок - цитадель.


1787 рік

Царський уряд звернувся до українських козаків за допомогою в майбутній війні з Туреччиною. Першим отаманом Чорноморського козацького війська став Сидір Білий . У бою з турками гребна флотилія під його командуванням розгромила у Дністровському лимані ворожий флот.


1792 рік

З укладенням Ясського мирного договору, Росія отримала Дністровський лиман, і коли з закінченням другої війни з Туреччиною поновилася чорноморська торгівля, її загальний обіг вже в 1794 р. перевищив суму в 2 млн. руб. з півмільйонним балансом на користь Росії.


1793 рік

Указом імператриці Катерини другої, на місці Хаджі-Дере ("місце паломників") було засновано місто на Дністровському лимані, названий ім’ям римського поета Публія Овідія Назона, який за переказами під час заслання перебував у цій місцевості. Передбачається, що там знаходиться місце його поховання.


1824 рік

Була заснована Шаба (Шабо), посад – Шабалат, посад Аккерманського повіту Бессарабської губернії, в 7 верстах від повітового міста, на західному березі Дністровського лиману. Посад заснований швейцарськими колоністами (французами кальвіністами), які прибули сюди в 1824 р.

У 1838 р. виникла думка створити пароплавну переправу по Дністровському лиману між Овідіополем і Акерманом (нині Білгород-Дністровський) з метою сприяти збільшенню збуту солі з Бессарабських озер, а за одно до пожвавлення взагалі промисловості цього краю. У березні 1846 пароплав "Дністер" під командуванням Г. Міхновського відбув у Дністровський лиман , і відразу ж став здійснювати рейси по лиману і в нижній течії Дністра. Усі перевезення між Овідіополем і Акерманом здійснювалися одним пароплавом " Дністер " поки йому на допомогу в 1851 р. не прийшов побудований в Англії новий залізний пароплав " Граф Воронцов ".
1941 рік

У роки Великої Вітчизняної війни Дністровський лиман відігравав велику роль у військових операціях. У період оборони Одеси в 1941 році по східному узбережжю лиману оборонялися радянські війська Окремої Приморської армії.



1964 рік

З незапам'ятних часів займаються виловом риби на Дністровському лимані. Місто Тіра, що знаходилося на місці нинішнього Білгорода-Дністровського, було великим центром рибної торгівлі, навіть на монетах, карбованих у Тірі, зображувалася риба.


1969 рік

На території селища Затока знаходиться Дністровський маяк, допомагає судам безпечно пройти царгородське гирло, що з'єднує Дністровський лиман і Чорне море.



1980 рік

Канал Дунай – Сасик був побудований в 1980 р. для подачі прісної дунайської води в початковосолонуватоводний лиман Сасик, а після його опріснення далі для цілей зрошення величезного приморського простору Дунай – Дністровського межиріччя .


1997 рік

На березі Дністровського лиману, в старій частині міста Білгород-Дністровського знаходяться Олександрівські казарми, які є пам'яткою історії та архітектури України, побудовані в 1828-38 роках за особистим указом російського імператора Олександра I(підписав указ в 1820 році ) .



1.3 Флора і фауна
Фітопланктон
Основна акваторія Дністровського лиману заселена прісноводними і солоноватоводними організмами; в нижній частині, присутні представники морської флори і фауни.

У складі альгофлори Дністровського лиману виявлено 330 видів водоростей: прісноводно-солонуватоводні види складають 75,5 % , а морські – 14,2 % , солонуватоводні– 3,6 %. Переважають діатомові водорості – 43,5 %; зелені складають – 30,1 %; синьо-зелені – 15,5 %(Сіренко та ін., 1992).Не менш різноманітний видовий склад фітопланктону в південній частині лиману, це пов’язано з частою зміною солоності. У цьому районі також простежуються найнижчі кількісні показники планктону – не більше 1 г/м3. У середній і північній частині водойми літні значення біомаси можуть становити до 253 г/м3 ( в основному за рахунок синьо-зелених водоростей). Максимальні концентрації фітопланктону відзначаються в прибережній верхній частині лиману. Середньорічні значення біомаси фітопланктону Дністровського лиману в останні роки складають від 1,06 до 6,3 г/м3.


Зоопланктон
Домінуючими організмами, які представляють зоопланктон Дністровського лиману, є типові прісноводні гіллястовусі (кладоцери). Для південної частини лиману, особливо при нагоні води з моря, характерні представники морського зоопланктону . Під час значного падіння рівня води в річці такі організми (зокрема, личинки вусоногих ракоподібних) поширюються по лиману аж до гирла річки, але у дані періоди біомаса зоопланктону значно знижується. Максимальна біомаса в лимані спостерігається в осінньо-літній період. Біомаса в період опріснення вод становить 3-10 г/м3 , для періодів часткового осолонення - не більше 0,5 г/м3 (Сіренко та ін., 1992). Середня біомаса зоопланктону для Дністровського лиману знаходиться на рівні 0,68 г/м3 ( ЛУК , 1988).
Фітобентос
У складі мікрофітобентоса лиману виявлено 219 видів водоростей. Переважають діатомові, зелені, синьо-зелені і євгленові водорості. Середня біомаса мікрофітобентоса– 0,2 – 0,3 г/м2 (Сіренко та ін., 1992).У районі нижнього Дністра та Дністровського лиману зареєстровано 110 видів прибережно-водних і водних видів рослин. Продукція органічної речовини рослинності становить близько 70 000 т на рік, в перерахунку на об’єм – 95 г/м3 ( Сіренко та ін., 1992).
Зообентос
Зообентос Дністровського лиману представлений наступними основними групами організмів : хірономіди– 34 , гаммаріди– 19 , молюски – 22, мізіди– 8, кумові – 7, олігохети– 6, морські поліхети– 2види. У південній частині лиману морська фауна домінувала тільки на акваторії, суміжній з косою і в морському каналі. На інших ділянках сформувалися в основному прісноводні і солонуватоводні біоценози. У середній і північній частинах лиману зообентос більш однорідний. З його складу повністю випадають морські компоненти. В цілому, на акваторії переважають солоноватоводні бентосні організми. Дністровський лиман належить до високопродуктивних водойм, продукція організмів планктону і бентосу знаходиться на досить стабільному рівні, що є основою його високої рибопродуктивності.
У плавнях – гніздується кулик, качка, лебедь-шипун.

Якість води лиману залежить від якості води в річках, а в них скидаються промислові та сільськогосподарські стічні води із 7 областей України, Молдови та Придністровської Молдовської Республіки.

Дністровський лиман є естуарієм Дністра. Його західне та східне узбережжя урвисті з озерами у зниженнях. Гідрологічна цінність: Дністровський лиман належить до лиманів напіввідкритого типу. Його водні запаси використовуються для постачання водою сільськогосподарських угідь, забезпечення питною водою м. Одеси. Важливу роль також відіграють транспортні водні перевезення. Основним типом рослинності у верхів’ях лиману є водно-болотна рослинність. Заплавні луки, що затоплюються під час повеней, переважно розташовані уздовж русла Дністра. Значна частина угідь густо вкрита очеретом, де гніздиться більша частина дністровських популяцій великої білої чаплі Egrettaalba, жовтої чаплі Ardeolaralloides та косаря Platalealeucorodia.
Цінна флора: тут ростуть такі види з Червоної книги України, як альдрованда пухирчаста Aldrovandavesiculosa, білоцвіт літній Leucojumaestivum, плавун щитолистий Nymphoidespeltata, сальвінія плаваюча Salvinianatans та водяний горіх плаваючий Trapanatans. Поширені водолюбиві рослини: зарості очерету, рогозу й осоки. Присутні близько 70 видів прісноводних риб (лящ, короп, судак, окунь, щука, сом, карась, бичок), під час нересту з моря заходять осетрові, хамса, кефаль. У плавнях – гніздується кулик, качка, лебедь-шипун.

Цінна фауна: птахи. На лимані можна спостерігати безліч чайок, які тут гніздяться, так що орнітологам тут буде досить цікаво. Водойма має велику цінність як місце мешкання водно-болотних птахів (гніздування, зимівлі, перебування під час сезонних міграцій), протягом року тут регулярно перебуває понад 20 тис. особин.

Головними місцями гніздування водно-болотних птахів є зарості очерету, острови заплавного лісу, ділянки з плаваючою водною рослинністю та чагарниково-очеретяні зарості в північній частині лиману. На гніздуванні домінуючими видами є лиска Fulicaatra (1300 пар), крячок білощокий Chlidoniashybrida (350 пар), норець великий Podicepscristatus (315 пар), квак Nycticoraxnycticorax (200 пар), чапля руда Ardeapurpurea (130 пар), крижень Anasplatyrhynchos (50 пар). Також слід вказати чаплю велику білу Egrettaalba (328 пар) та лебедя-шипуна Cygnusolor (30 пар). Види з Червоної книги України: пелікани кучерявий Pelecanuscrispus(4тис. особин) та рожевий P. onocrotalus (1 тис. особин), копиця Platalealeucorodia (50 пар),чапля жовта Ardeolaralloides (100 особин), малий баклан Phalacrocoraxpygmaeus (500 особин). Сезонні скупчення, в яких загалом налічується до 20 тис.особин, відмічаються, головним чином, на лимані, великих заплавних озерах та прилеглих агроценозах. У міграційних скупченнях найчастіше та у найбільшій кількості представлені гуска білолоба Anseralbifrons (50 тис.особин), чернь червоноголова Aythyaferina (15 тис. ос.), червоновола казарка Rufibrentaruficollis (12 тис. ос.), чирянки велика A. querquedula (7 тис. ос.) і мала A. crecca (8 тис. ос.), крижень Anasplatyrhynchos (7 тис. ос.), лиска Fulicaatra (7 тис. особин),крячок білощокий Chlidoniashybrida (5 тис. ос.), баклан великий Phalacrocoraxcarbo (5 тис. ос.), гуска сіра Anseranser (2 тис. ос.), квак Nycticoraxnycticorax (1 тис. ос.).Рептилії: черепаха болотна Emysorbicularis, вужі звичайний Natrixnatrix та водяний N. tessellata. Амфібії: кумка червоночерева Bombinabombina, ропуха зелена Bufoviridis, квакша звичайна Hylaarborea, часничниця звичайна Pelobatesfuscus, жаба озерна Ranaridibunda, тритон звичайний Triturusvulgaris.


2.4 Рибогосподарська характеристика. Іхтіофауна
Екологічні умови, які визначають іхтіологічний склад і деякі його біологічні особливості в річці Дністер.

По своїм гідрологічним характеристикам, річка Дністер може бути віднесена до типу гірських річок, хоча з не зовсім різко вираженими особливостями. Екологічні умови для життя і розвитку риб на більшій частини Дністра, є не дуже сприятливими, а саме: непостійний рівень води, швидка течія і значна каламутність води. Фітопланктон в нижній течії Дністра якісно і кількісно бідний, в основному домінують діатомові водорості, а також бідний і зоопланктон (90% якого представляють коловертки). Максимальна каламутність води приводить до скату риби із Дністра в лиман, а в окремих випадках – до замору(в основному представників родин осетрових та коропових). Усі ці фактори є не зовсім сприятливими для розвитку и росту іхтіофауни Дністра і Дністровського лиману.

За даними Ф. С. Замриборща (1965р.) в Дністровському лимані в 60-ті рр. нараховувалось 71 вид риб, з яких 21 відносили до промислових. В кінці ХХ ст. в Дністровському лимані відмічено 51 вид риб, а число промислових видів скоротилось до 16. Останні 30 – 40 років тут не реєструвалися шип, шемая, берш, але в той же час іхтіофауна збагатилася 7 новими видами: сріблястий карась, амур, білий і строкатий товстолобики, амурський чебачок, великоротий буфало, піленгас, які з’явилися в результаті діяльності людини. Однак чисельність окремих видів риб і відповідно величина і структура промислових уловів значно змінювалась. Представники іхтіофауни Дністровського лиману в Червоній книзі України – стерлядь Acipenserruthenus, білуга чорноморська Husohusoponticus, умбра Umbrakrameri, чоп Zingelzingel. В межах угіддя мешкає молюск Turricaspialincta, занесений до Червоної книги України.
Іхтіофауна Дністровського лиману

Зміна складу промислової іхтіофауни лиману і величини промислових виловів в значній мірі визначалась сукупністю природних і антропогенних факторів. За останні десятиріччя відбулися суттєві зміни у стані екосистеми Дністровського лиману, а саме:



  • було ліквідовано Очаківське гирло лиману (1926 р);

  • стік річки Дністер був відрегульований греблями Дубоссарської (1954 р.) і Новодністровської ГЕС(1981 р), тому значно зменшився об’єм в результаті забору води для господарчих потреб;

  • в результаті побудови дамб, була знищена велика кількість нерестилищ риб в низинах річки і вершині лиману;

  • від Цареградського гирла до Білгород–Дністровського порту прокладений суднохідний канал(1970 р), який змінив характер течії в нижній частині лиману і умови його водообміну з морем;

  • значно збільшилось забруднення вод річки Дністер і лиману;

  • крім об’єктивного впливу екологічних факторів на структуру промислових виловів вплинула характеристика самого промислу та умови господарчої діяльності на водоймі; значно збільшилась інтенсивність промислу, в тому числі, браконьєрського, змінилась матеріальна база і технічна оснащеність рибаків, характеристики знарядь лову; в останні роки виросли масштаби приховування частини виловів професійними рибалками і об’єми браконьєрського лову, в результаті чого сучасні дані статистики виловів менше відображають їх реальні величини і видовий склад.

Таблиця № 1 Середньорічні промислові вилови в Дністровському лимані (т)



Види промислових об єктів

1945-50

1951-55

1956-60

1961-65

1966-70

1971-75

1976-80

1981-85

1986-90

1991-90

1996-99

Оселедець

0,3

-

1,9

0,2

0,4

0,6

13,7

43,2

37,8

26,2

34,5

Сазан

25,2

5,1

10,6

0,6

3,5

9,9

98,7

15,5

7,3

8,1

5,1

Лящ

86,2

49,0

35,2

24,0

104,4

286,4

153,8

248,8

365,2

283,2

181,8

Тараня

2,5

6,2

77,7

42,0

27,6

62,8

90,9

148,3

231,0

84,9

60,3

Чехоня

7,7

18,5

22,4

46,7

20,7

38,6

93,0

57,2

30,2

1,0

0,1

Судак

30,8

19,1

6,0

2,3

27,4

88,7

122,2

156,1

200,0

40,3

27,7

Карась сріблястий

-

-

-

11,7

13,3

37,1

287,8

244,7

174,8

153,5

92,0

Плітка

-

5,1

45,2

70,3

81,9

49,7

19,9

-

-

10,6

-

Густера

-

3,5

13,4

53,6

94,4

28,3

51,4

51,4

49,7

42,6

24,2

Червонопірка

2,0

0,6

11,2

30,7

20,4

2,1

0,2

-

1,3

-

-

Лин

0,1

0,5

3,4

10,0

2,8

-

0,3

-

-

-

-

Жерех

2,9

2,2

3,5

0,2

1,8

0,6

0,2

4,0

0,1

0,1

3,5

Рибець

42,3

25,2

3,5

0,2

0,1

-

-

0,2

-

-

-

Щука

39,5

12,8

37,1

33,2

62,8

62,2

37,9

43,4

19,2

3,4

2,1

Сом

13,5

2,0

1,8

0,5

1,3

1,7

8,0

1,4

0,2

-

-

Окунь

2,4

2,3

7,7

57,2

13,6

11,9

4,0

15,2

18,3

19,0

18,9

Перкарина

119,8

68,3

113,9

109,1

115,3

68,0

102,7

0,4

-

-

-

Товстолоби

-

-

-

-

-

-

1,6

25,7

28,2

66,8

41,9

Бички

16,3

47,9

272,9

158,1

99,7

0,4

-

12,4

1,0

-

-

Інші

57,6

43,4

29,3

121,5

172,6

145,3

15,4

36,9

46,2

6,7

16,9

Раки

143,7

229,4

183,8

25,8

23,3

69,1

108,6

8,0

0,9

-

-

Всього

592,8

541,1

880,5

797,9

887,2

963,4

1211,1

1112,7

1211,4

746,4

509,0

Продуктивність кг/га

14,8

13,5

22,0

19,9

22,2

24,1

30,3

27,8

30,3

18,7

12,7

Не реєструються в наш час в уловах такі види, як умбра, уклея, в’юн. Середньорічний вилов осетрових в Дністровському лимані в 30-х рр. складав 3,8 т, з них севрюги – 2,1т, стерляді – 1,0 т, білуги – 0,7 т, осетра – менше 0,1 т. В 1945 – 1950 рр. середньорічні вилови знизились до 1,4 т (стерлядь – 0,7т, білуга – 0,4 т, севрюга – 0,2 т, осетра – 0,1 т) (Подберезская, 1960р.) в наступних роках осетрові в промислових виловах не відмічались. Якби стан популяції осетрових риб в Чорному морі був більш сприятливим, ймовірно можна було б очікувати значного збільшення заходу осетрових. Побудова каналу успішно вплинула на захід оселедцевих в лиман. Вплив каналу на екосистему лиману не був однозначним: відбулися зміни солоності води і характеру течій в південній частині лиману та зміни умов міграцій, нагулу і нересту риб. Зона оптимуму існування прісноводного іхтіокомплексу в верхній частині лиману дещо звузилась, а солоноватоводного іхтіокомплексу в нижній його частині, навпаки – розширилася. В цілому південна частина лиману являється переважно нагульною територією для промислових риб. Тут нерестяться в основному тільки бички та атерини, а також проходять міграційні шляхи прохідних і напівпрохідних риб, в тому числі безпосередньо по руслу каналу. Будівництво каналу і осолонення нижньої частини лиману привело до зміни чисельності окремих видів, як і раніше найбільш багаточисельними є бички. Не зважаючи на велику кількість бичків в лимані, вони зараз практично не освоюються промислом. Зниження вилову бичків позитивно вплинуло на покращення умов нагулу судака, для якого бичок-пісочник є основним кормовим об’єктом .

З іншої сторони збільшення солоності негативно вплинуло на стан популяції раків. Відбулося скорочення площ їх поширення в лимані і погіршення умов існування. В 50-ті рр. в Дністровському лимані добувалось в середньому біля 200 тон раків на рік, в 60-70р.р. – біля 100 тон на рік, 1980 р. вилов раків склав 143 тони, в 1981 р. – 6,6 тони, 1982 р. – 3,2, а з 1983 р впали практично до нуля. Різке падіння чисельності популяції раків співпало з початком експлуатації Дністровської ГЕС і періодом заповнення її водосховища, а також широкого розповсюдження іржаво – п’ятнистого захворювання. Нині спеціалізований лов раків у Дністровському лимані заборонений, однак продовжується масовий браконьєрський промисел, який перешкоджає відтворенню їх запасів.

Господарська діяльність людини привела до помітних змін в структурі промислової іхтіофауни, ряд видів практично зник з уловів, їх місце зайняли інші, зокрема види вселенців. Подальша неконтрольована експлуатація іхтіоценозу водойми може привести до зниження рибних запасів та зменшення видового різноманіття.

Дністровський лиман є перлиною Бессарабії, чого варта одна Білгород-Дністровська фортеця-красуня на березі лиману! Головна визначна пам’ятка маленького містечка Білгород-Дністровська є чудовою прикрасою лиману.

На березі лиману розміщені такі курортні міста і селища, як Сергіївка, Затока, Кароліно-Бугаз, Приморське, Курортне.



Десь лиман відділений від моря піщаними косами, а на деяких ділянках території їх розділяє лише дорога – проїжджа частина. Це відмінна можливість скупатися у морі, і тут же, через дорогу, у лимані. Наприклад, у селі Курортному море і лиман розділяє лише одна неширока коса, тому туристи тут люблять поєднувати грязелікування на Шаболатському лимані з купанням і відпочинком на морі.
2.5 Результати практичних досліджень студентів технікуму
Звіт про результати практичних досліджень на Дністровському лимані студентами з 17.06.13 по 05.07.13
Якість води поверхневих водойм має велике значення для гідробіонтів і насамперед для людини. Тому основні вимоги до якості води відображено в стандарті ОСТ 15.372-87 «Охрана природы. Гидросфера. Вода для рыбоводных хозяйств. Общие требования и нормы»та в діючому законодавстві ГОСТ 17.1.3.13-86 «Охрана природы. Гидросфера. Общин требования к охране поверхностных вод от загрязнения».

Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка