Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка



Сторінка2/7
Дата конвертації06.02.2018
Розмір1.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Культура річ емотивна, але реформа культури потребує раціонального підходу. Тому просто декілька простих повідомлень:

1) стратегію розвитку української культури презентовано і оприлюднено на сайті мінкультури mincult.kmu.gov.ua Обговорення триватиме до 15 травня, втім, якщо потрібно – то і більше. Відразу зауважу – на істину в останній інстанції не претендуємо, документ постійно оновлюється і є спільним баченням міністерства і частини громадських активістів;

2) паралельно мінкульт формує Раду реформ при міністерстві, до якої може долучитися кожен, хто цього бажає і причетний до культури. До речі і ті, хто не згоден із баченням чи політикою міністерства. І це шанс, щоб ця політика стала справді спільною;

3) по завершенню обговорення ми передамо, думаю, суттєво доповнений текст на розгляд профільному парламентському комітетові;

4) на останньому засіданні Нацради реформ при Президентові я вніс пропозицію доповнити її порядок денний Статусом «Реформа культури» – пропозицію підтримано;

5) варіантів, точніше, прообразів Стратегії культури є декілька – не тільки наш. Переконаний, будь-який остаточний варіант документу має бути підсумком спільної роботи влади і громадськості. Лише у такому випадку Стратегія може бути затверджена і – що набагато складніше – реалізована (Реформа культури // http://blogs.pravda.com.ua/authors/kyrylenko/5537b023



8e674. – 2015. – 22.04).
Розенко Павло Валерійович, міністр соціальної політики України:

Умовами для детінізації заробітних плат є зменшення тиску на малий та середній бізнес, боротьба з корупцією в державних органах та проведення судової реформи.

Ми повинні провести низку реформ щодо детінізації зарплат, що є головним ресурсом для Пенсійного фонду. Тіньовий ринок – це до 200 млрд гривень на рік, з яких не сплачуються ні податки, ні соцвнески. Тому детінізація – ресурс номер один для наповнення бюджету Пенсійного фонду.

Бізнесу треба дати можливість працювати. Питання зменшення єдиного соціального внеску (ЄСВ) тут – один з важливих моментів, але не єдиний і, повірте, не найголовніший. Для цього потрібна дерегуляція. Бізнес так затиснутий різними ліцензіями, дозволами, сертифікатами, різного роду стандартами і нормативами, що не має можливості ефективно працювати.

Далі, бізнес потрібно позбавити від контролюючого і перевіряючого тиску. Перший крок уряду – мораторій на всі види перевірок на півроку. За цей час треба вичистити законодавчу базу. У ній сформовано механізм-монстр, який обплутує бізнес з усіх боків у вигляді перевіряючих структур.

Також, на моє переконання, важливим чинником для виходу бізнесу з тіні є боротьба з корупцією в державних органах та створення умов для вільного доступу бізнесу до державних грошей (тендерів та держпрограм). Але для цього потрібно побудувати прозорі тендерні процедури і ввести систему електронних закупівель.

Четвертий процес, без якого неможлива детінізація зарплат – судова реформа. Саме суди сьогодні є основним інструментом рейдерського захоплення бізнесу. Інвестиції, які бізнесмен бажає вкласти в економіку, повинні бути захищені (Що необхідно зробити для детінізації заробітних плат // http://blogs.ukrinform.gov.ua/blog/pavlo-rozenko/shcho-neobhidno-zrobyty-dlya-detinizaciyi-zarobitnyh-plat. – 2015. – 21.04).


Ігор Жданов, міністр молоді та спорту України:

Одним із стратегічних завдань, які були заявлені мною в контексті реформування Міністерства молоді і спорту – є проведення абсолютно прозорого та публічного конкурсу молодіжних і дитячо-юнацьких проектів.

Від теорії ми перейшли до практичної реалізації нових принципів та стандартів проведення цього конкурсу. Починаючи з понеділка в Мінмолодьспорту розпочалося публічне та відкрите заслуховування проектів розроблених всеукраїнськими молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для реалізації яких надається державна фінансова підтримка у 2015 році.

Усі охочі можуть стежити за презентаціями проектів та запитаннями, які ставлять члени конкурсної комісії до виступаючих в режимі прямої он-лайн-трансляції. Вона ведеться через Youtube на сайті Міністерства. А 22 квітня з 10-ї до 14.00 відбудеться третій, заключний день захисту за яким також можна буде стежити в режимі он-лайн через Інтернет.

Окрім того паралельно відбувається відеозапис всього процесу заслуховування проектів на відеокамеру. Все це дає змогу членам комісії в будь-який момент повернутися до потрібного виступу та краще проаналізувати проект і аргументацію його авторів, зважити всі плюси і мінуси.



І найголовніше, громадянське суспільство за ініціативи безпосередньо самого Міністерства – отримує додатковий важіль контролю за прозорістю використання державних коштів. А також за роботою самої Конкурсної комісії. Будь-хто може потім порівняти кінцеве рішення членів комісії із презентаціями та переконатися в тому наскільки воно було справедливим, чи ні (Конкурс молодіжних та дитячо-юнацьких проектів – в режимі он-лайн // http://blogs.pravda.com.ua/authors/zhdanov/55366489f

41a2. – 2015. – 21.04).
Ігор Ткачук, в.о. гендиректора УДППЗ «Укрпошта». Голова Вінницької облорганізації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка»:

У Женеві 13–14 квітня проходила Стратегічна конференція Всесвітнього поштового союзу, в якій взяли участь майже 750 делегатів приблизно зі 135 країн-членів ВПС, в тому числі і з України.

Метою проведення даної Конференції було визначення майбутніх викликів та можливостей для поштового сектору як для одного з тих секторів економіки, який забезпечує найбільшу зайнятість та сприяє глобальній торгівлі, а також відпрацювання всесвітньої поштової стратегії, яка буде представлена на наступному Конгресі ВПС, що відбудеться у Стамбулі в 2016 році.

У групових дискусіях виступили більше 40 доповідачів. Обговорювали роль поштових послуг у сприянні глобальній торгівлі та створенні соціальної, фінансової та економічної доступності, роль поштових регуляторів в ситуації динамічного розвитку телекомунікаційного ринку та важливість інновацій для гарантування того, що поштові послуги та мережі залишаються релевантними для сучасного суспільства.

Під час Конференції я ознайомився з досвідом інших країн у поштовій сфері, почув багато цікавої та корисної інформації, яку планую використати у розробці подальшої стратегії розвитку Укрпошти.



Замість традиційної пошти на сьогоднішній день поштова діяльність здебільшого зосереджена на логістиці та фінансових послугах. Зростання електронної комерції та відповідно обсягів поштових посилок, мінлива поведінка клієнтів серед інших факторів примушують державні поштові служби адаптуватися до потреб клієнтів.

Хочу зазначити, що незважаючи на політичну та економічну ситуацію в державі, представники ринку поштової логістики в Україні розробляють нові стратегії і підходи до надання послуг та форм роботи з клієнтами. Укрпошта впроваджує низку реформ, що дозволить вийти на підвищений рівень якості обслуговування клієнтів.



Так, вже запущені механізми щодо оптимізації роботи підприємства, створена нова структура, відпрацьовуються проекти з оптимізації логістичних процесів. Оновлюються магістральні плани, розширюється співпраця з поштовими службами різних країн. Особливу увагу за таких умов привертає сегмент міжнародних перевезень.

Укрпошта і надалі спрямовуватиме максимум зусиль на підвищення якості надавання послуг, що дозволить відкрити нові можливості для споживачів (Укрпошта взяла участь у Стратегічній конференції // http://blog.liga.net/user/itkachuk/article/17819.aspx. – 2015. – 21.04).


Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства:

Річкова інфраструктура повинна стати елементом аграрної логістики України.

«Азійські тигри» – індустріальні країни Сходу – будували свої реформи на основі бізнес-рішень, які дозволяли з мінімальних ресурсів отримати максимум прибутку.

Мінімальний, але найбільш цінний ресурс у даному випадку – винахідливість та оптимальні рішення.

Маючи волю до корінних змін у суспільстві, реформатори більшу частину робочого дня проводили за круглими столами.

Так законотворці, урядовці, бізнес та громадськість створювали новий продукт для блага держави.

Для успішних реформ замало прозорої та некорумпованої системи. Нам потрібні нові творчі та інноваційні рішення, які дадуть поштовх розвитку економіки.

Одним з таких проектів може стати ініціатива щодо відновлення судноплавства по Дніпру та Південному Бугу.

Мінагрополітики співпрацює з Міністерством інфраструктури у проекті щодо відновлення річкових перевезень. Це відкриває нові логістичні можливості для аграрної продукції в Україні і за кордоном.

Аграрна галузь – локомотив української економіки, який здатен забезпечити міцні позиції на світових ринках. Для реалізації наших планів – збільшення виробництва зерна до 100 млн тонн – мусимо забезпечити відповідну інфраструктуру та логістику.

Сподіватися лише на матір-природу та родючість українських земель замало. Якщо ж говорити про фактор родючості та інші географічні умови, то слід відзначити таке.

Дніпро та Південний Буг мають можливості для судноплавства протягом всього року за умов поглиблення дна та забезпечення роботи спецзасобів на деяких ділянках.

Основні порти країни розміщені близько до регіонів ведення агробізнесу, а природні можливості ґрунтів мають потенціал для значного збільшення врожайності.

Для успішної реалізації зернових необхідно відновити та створити нові річкові і морські елеватори.

Основний товар, який планується транспортувати ріками, – зерно – ключова експортна позиція України. У 2014 році Україна продала за кордон зернових та технічних культур на 8,2 млрд дол. У структурі експорту аграрної продукції частка зерна становила 39 %, технічних культур – 10 %.

На тлі зростання виробництва зерна експортна складова їх реалізації стає домінуючою. Так, середньорічний обсяг продажу за межі країни зернових і зернобобових з 2008 року по 2012 рік – 19,6 млн тонн на рік – виріс у 2,5 разу порівняно з 2003–2007 роками – 8 млн тонн на рік.

Архітектура транспортної системи ринку протягом п’яти років суттєво змінилася. Частка залізничних перевезень зерна скоротилася з 70 % до 60 %, автоперевезень – зросла з 27 % до 35 %, частка річкових перевезень – критично низька. По річці перевозити вантаж удвічі дешевше, ніж залізницею, та учетверо – ніж автомобілем.

Слід також врахувати факт взаємодії із залізничним транспортом. Більша частина рухомого складу морально та фізично застаріла, більше того – перевантажена. Період з листопада по грудень найбільш напружений для залізничних перевезень.

Це негативно впливає на швидкість перевезень та викликає значні корупційні зловживання. Саме у цей період мусимо перенести частину навантаження на річкові перевезення. У випадку необхідності подовження терміну є питання стосовно замерзання рік, яке теж потребує технічного рішення.

Річкові перевезення Дніпром – не новинка. У часи СРСР обсяги перевезень сягали 60-70 млн тонн на рік.

В Україні частка річкових перевезень зерна становить лише 5 %, тоді як у Франції – 25 %, у США – 55 %. Одна з перешкод для розвитку річного судноплавства Дніпром – пороги, однак є рішення і для цієї проблеми – шлюзи. Сучасне обладнання мусить працювати так, аби не зашкодити екосистемі рік.

Основні напрями роботи – поглиблення дна на деяких ділянках, налагодження роботи шлюзів, системи річкових та портових елеваторів.

Також слід надати доступ до річкового судноплавства іноземним компаніям. Україна фактично не має власного флоту. У 2000 році ми мали 1 670 суден, у 2010 році – 904, у 2013 році – лише 635 суден, включаючи буксири, тягачі та допоміжний флот.

Аби не виникло ситуації, що поглиблений Дніпро через місяць покриється мулом, слід залучати інших гравців. Це відповідає потребам ринку і забезпечить конкуренцію. Для відкриття доступу кораблям під іноземним прапором треба змінити деякі закони.

Сучасна аграрна галузь – не просто зернятко, вкинуте в землю. Це розгалужена система взаємодії багатьох суб’єктів, де правильно налагоджена логістика вартує левової частини ціни.

У багатьох країнах світу є практика формування кластерів виробництва та збуту продукції. Це стимулює внутрішній ринок споживання та підтримує вітчизняного виробника. Розвиток інфраструктури – умова розвитку експортного потенціалу та відкриття нових можливостей для аграріїв (Як відновити річкову логістику // http://www.epravda.com.ua/columns/2015/04/

21/539619. – 2015. – 21.04).
Олександр Дубовой, народный депутат Украины Фракция ВО «Батькивщина», председатель подкомитета по вопросам законодательства об административных правонарушениях и организации охраны общественного порядка и общественной безопасности Комитета Верховной Рады Украины по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности:

Строительство концессионной дороги Львов–Краковец, как участка общеевропейского транспортного коридора, является важным шагом в развитии транзитного потенциала Украины. Поэтому в рамках проекта целесообразно предусмотреть создание оптимальных условий для иностранных перевозчиков. Важно, что новая дорога поможет разгрузить магистрали общего пользования, которые сегодня перегружены.

Данный проект концессионной дороги обсуждается в Украине уже не первый год и его запуск, возможно, привлечет в страну стратегических инвесторов, которые будут заинтересованы в развитии платных дорог в Украине. Это будет способствовать привлечению дополнительных средств на содержание и развитие дорожной сети. К примеру в Испании свыше 40 % бюджета на содержание общенациональных дорог поступают именно от платных автобанов. В долгосрочной перспективе Украина также могла бы использовать эту схему.



Проект концессионной дороги Львов–Краковец является важным с социальной точки зрения, поскольку позволит создать новые рабочие места для строительства и эксплуатации автомобильной дороги.

Проект «Строительство и эксплуатация автомобильной дороги Львов–Краковец протяженностью 84,4 км» является пилотным концессионным проектом в Украине. Такое строительство предусматривает возврат инвестиций концессионеру за счет сбора платы за проезд, а также платы за доступ и эксплуатацию объектов дорожного сервиса, придорожной инфраструктуры, размещения рекламы, логистических центров (Концессионные дороги стимулируют развитие транзитного потенциала // http://gazeta.ua/ru/blog/48190/koncessionnye-dorogi-stimuliruyut-razvitie-tranzitnogo-potenciala. – 2015. – 21.04).


Валерий Фуёр, правозащитник:

Важное и необходимое решение парламента – открытие всех материалов, архивов органов госбезопасности, которые действовали на территории Украины. Все документы, связанные с репрессиями, нарушениями прав и свобод человека, передадут в государственный архив Института национальной памяти Украины. Возможность изучать их получат все желающие.

Следует заметить, что для открытия архивов и доступа к ним многое было сделано еще при первом главе СБУ Евгении Марчуке, затем существенный вклад в этом направлении внес еще один руководитель Службы безопасности Валентин Наливайченко при президентстве Виктора Ющенко. Сейчас же речь идет о раскрытии всех документов, в том числе дел агентов, материалов оперативных разработок. Раскрываются так называемые «досье» – сведения о неугодных гражданах, собираемые советскими спецслужбами.

Сразу возникла дискуссия о том, стоило ли это делать. В частности, в полемику включились люди, которые почему-то называют себя правозащитниками. Стал доноситься ропот, что украинское общество не настолько сплочено, чтобы выработать единое отношение к прошлому.

А нужно ли ожидать единого отношения к прошлому? Нужно ли дозировать правду и бояться, что эта правда может отравить? Способно ли государство исполнить регулирующую роль в этом вопросе и не допустить манипуляций?



Открытие архивов мало что даст историкам, их представление о советском строе более или менее сложилось, а для морального очищения общества от заупокойного лома тоталитаризма это жизненно важно и необходимо. Кроме того, исторические события обретут конкретные черты и откроют множество неизвестных до сих пор лиц.

Ложь разъединяет людей больше, чем правда. Построение государства на лжи всегда приводит к печальным последствиям.

Меня не беспокоит отношение к открытию архивов людей, отрицающих Голодомор, репрессии, насильственное переселение народов. Если даже открыть все архивы мира, то и это не сможет изменить их отношение к прошлому. Мы не сможем опрокинуть сознание человека, который за деньги или по внутреннему убеждению воюет с оружием в руках против Украины.

Их кратковременная память будет избирательно и аккуратно извлекать из прошлого фрагменты, в которых нет Колымы и Катыни, массовых репрессий на селе и расстрелов по квотам, захватов чужих территорий и искусственного голода, пыток и истязаний.

Перелом в общественном сознании во взгляде на советское прошлое уже произошел. Государство, пусть и медленно, но реагирует на импульсы, которые ему посылает гражданское общество. Закон о доступе к архивам продиктовал Майдан, который навсегда останется символом и мерилом самообновления Украины.

Данный закон можно рассматривать также и как адекватный ответ агрессии России. Тот факт, что МИД РФ осудил пакет исторических законов, принятых Верховной Радой, охарактеризовав их как «борьбу с героическим прошлым народа Украины со стороны дорвавшихся к управлению украинским государством сил», дает верный сигнал, что украинские законодатели выбрали правильный путь. Правда иногда бывает страшнее установок «Град», а для тоталитарного режима она может стать роковой. Благодаря потокам лжи и дезинформации РФ до сих пор удавалось не только обкрадывать, но и обманывать большую часть своего населения.

Официальная Москва не желает, чтобы Украина последовательно выдавливала из себя СССР. Кремль мыслит категориями середины ХХ века, именно в том периоде он сейчас пребывает. Проваливание в прошлое, уход от реальности, отказ от цивилизации – все это привело к непредсказуемым последствиям с предсказуемым финалом.

В то же время нет смысла оглядываться на Россию, которая, борясь с «фашистской хунтой», под кальку копирует действия гитлеровской Германии. Закон о доступе к архивам необходим, прежде всего, нам для выработки у общества иммунитета к тоталитарным идеологиям.



Заигрывания с историей опасны. Если не назвать тирана преступником, то некоторое время спустя мы получим полную реабилитацию режима. Советские декорации мистически оживают там, где фантомные боли о былом величии возбуждают больной разум. Больной, омертвелый разум не усваивает простых вещей и понятий, он не делает различий между Второй мировой и Великой Отечественной, ему не нужны архивы, даже единый учебник по истории не пригодится. Поэтому он проводит парады пленных в Донецке, а на купленных за сбережения «шахтера и тракториста» танках пишет: «На Киев!» и «На Львов!».

Модель новых образований на востоке Украины даже не прикрывается идеалами всеобщего братства, а строится на погромах магазинов, разграблении автосалонов, визитах к банкирам с автоматами и табличкой «НКВД» на дверях кабинета. С этими субъектами не будет ни согласия, ни диалога. Прислушиваться к их голосу нет надобности (Закон о доступе к архивам необходим, прежде всего, для выработки у общества иммунитета к тоталитарным идеологиям // http://www.day.kiev.ua/ru/blog/politika/golosa-iz-drugoy-komnaty. – 2015. – 21.04).


Вадим Івченко, заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, ВО «Батьківщина»:

На жаль, формування аграрної політики в Україні часто не пов’язано з потребами галузі, а радше з можливостями чиновників заробити на певних «схемах».

... Я умовно виділив три періоди формування аграрної політики.

Упродовж них політичні та економічні потрясіння радикально міняли можливості чиновників «заробляти», а з ними – тези міністрів, «програми дій» та нормативну базу.

Перший період – до 2008 року: «дерибан» бюджету або «бюджетна підтримка галузі».

До кризи 2008 року Україна жила з відносно збалансованим держбюджетом. У ньому ще знаходилося місце різним видаткам розвитку, включаючи субсидії для аграріїв.

Компенсація кредитних ставок, вартості добрив, будівництво ферм – на розподілі цих коштів чиновники аграрного міністерства навчилися добре «заробляти». Красти було на чому: пік обсягу прямих дотацій для АПК у бюджеті сягав 1,6 млрд дол.

Однак криза 2008 року сильно вдарила по доходах бюджету, скоротивши обсяг дотацій. Тому чиновники знайшли нові, більш «рентабельні» види корупції.



Другий період – 20092014 роки: хабарі за дозволи та розкрадання квазі-бюджетних коштів або «боротьба за якість зерна та Китай».

Сільське господарство було єдиною галуззю, яка без спаду пережила кризу 2008-2009 років. Дякуючи податковим пільгам та інвестиціям, в аграріїв з’явилися кошти. Відтак, чиновники створили схеми для «збивання» грошей з учасників ринку.





Найгіршу репутацію у цьому плані отримала горезвісна Держсільгоспінспекція, утворена в 2010 році. Через «контроль» якості зерна чиновники інспекції отримували до 5 дол з тонни збіжжя. В цілому, підпорядковані Мінагрополітики контролюючі органи видавали близько 140 різних дозволів, як правило, через хабарі.

Чиновники також зорієнтувалися, що в державному бюджеті можна передбачати непрямі витрати, наприклад, емісію від НБУ та кредити з державними гарантіями.

Наприкінці 2012 року Державна продовольчо-зернова корпорація України отримала 1,5 млрд дол кредиту від китайського уряду з державними гарантіями. У 2013 році ПАТ «Аграрний фонд» отримав 5 млрд грн вливань емісійних коштів від НБУ. Як з’ясувалося згодом, значна частина цих коштів зникла.

Третій період – після 2014 року: грабування держпідприємств та «пошук ефективного менеджменту».

Після втечі Януковича з України хабарництво втратило своїх високопоставлених покровителів. Аграріїв стверджують, що хабарі зникли, або їх розміри впали в рази. Без потреби заносити «нагору» чиновники або перестали вимагати гроші за дозволи, або почали брати значно менше.



Улітку 2014 року з-під порядкування Мінагрополітики забрали усі контролюючі органи і передали їх Кабміну. Після цього міністерство ніби підмінили: усі ініціативи щодо скасування дозвільних документів почали підтримуватися. Так, на початку 2015 року зусиллями уряду були скасовані карантинні сертифікати на зерно.

Крім цього, посилення фінансової кризи поставило крапку навіть на емісії грошей та кредитах з державними гарантіями. Тому у чиновників Мінагрополітики залишилося одне-єдине джерело тіньових доходів: державні підприємства.

Підприємств у міністерства вистачає: їх понад 500. Найбільш грошовим вважається «Укрспирт», який має виняткове право на виробництво спирту. Тіньовий ринок спирту становить 30–40 % від загального обсягу. Це мільярди гривень тіньових доходів.

Доволі дохідною для чиновників є і вічно збиткова ДПЗКУ, яка все ще має добру частину з 1,5 млрд дол китайського кредиту.

Цікаво, що головним перевізником зерна для ДПЗКУ в останні півроку було ТОВ «Зернолоджистік», у якому 25 % належить ДПЗКУ, а 75 % – невідомій приватній особі. У приватних бесідах учасники ринку пов’язують компанію з керівником ДПЗКУ у 2014 році Петром Вовчуком. До речі, правоохоронці не можуть його знайти.

Не менш дивні симпатії має і Аграрний фонд. Один агрохолдинг уклав контракт з фондом майже на 1 млрд грн на врожай 2015 року ще в кінці 2014 року.

Останнім часом відбувається справжня піар-епопея під назвою «Ефективний менеджмент». Саме це великими літерами було написано в програмі дій міністерства.

Незважаючи на всі потуги та навіть телетрансляцію конкурсів на посади, недавній пошук «ефективного менеджменту» для «Укрспирту» закінчився скандалом. За словами прем’єр-міністра, на двох лідерів конкурсу припадає загалом десять кримінальних справ. Напевно, щось не спрацювало.



Як почати правильний період?

Державні підприємства є останнім джерелом тіньових доходів для чиновників Мінагрополітики. Я вірю тільки в один ефективний менеджмент – приватний. Усі державні підприємства галузі повинні бути приватизовані, а землі розпайовані і віддані селянам. Бізнес – бізнесу, аграрну політику – міністерству.

Можливо, тоді зникне дисбаланс між потребами галузі та тезами міністерства. Аграріїв зараз хвилюють податкові пільги, ПДВ-рахунки, придбання добрив та засобів захисту рослин у зв’язку з девальвацією, прозорі земельні відносини.

«Ефективний менеджмент» підприємств міністерства – чи не останнє питання, яке хвилює 4,7 млн одноосібників, 29 тис фермерських господарств і 535 тис працівників галузі, адже лише кілька відсотків з них зайняті на державних підприємствах.

Саме тоді Мінагрополітики буде займатися тим, чим повинно: ефективно відстоювати інтереси галузі, відкривати нові ринки, робити справжню дерегуляцію (Еволюція хабарництва в АПК // http://www.epravda.com.ua/columns/2015/04/21/539039. – 2015. – 21.04).
Валерій Пекар, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна:

16 квітня відбулося засідання № 5 Національної ради реформ. Почалося воно з представлення Артема Ситника, голови Національного антикорупційного бюро, якого присутні привітали аплодисментами, на що президент зазначив: це зібрання ще ніколи нікому не аплодувало. У вступному слові Порошенко підкреслив, що проблема корупції хвилює людей найбільше, і порівняв її з кайданами, що сковують країну. Говорячи про реформи загалом, він зазначив, що на даний момент результати видимі лише фаховому аналізу, і закликав пришвидшити темп, аби зміни могли побачити всі.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман у короткому вступному слові поінформував про початок роботи Конституційної комісії, яка сформувала три групи для роботи над питаннями судової реформи, прав людини та децентралізації. Похвалився прийнятими останнім часом важливими законопроектами, у тому числі про ринок газу, про децентралізацію державного архбудконтролю, про відкриті дані, про електронні петиції, про реєстрацію та державну закупівлю ліків.

На початку, як завжди, Дмитро Шимків коротко доповів про організаційні питання. Серед іншого, згадав державні закупівлі: не всі міністерства підключилися до пілотного проекту ProZorro. Лідером за обсягом закупівель є Міністерство оборони, у той час як за кількістю підключених державних підприємств беззаперечно перемагає Міністерство інфраструктури. Натомість Міністерство освіти та науки, Мінрегіонбуд, Мінкультури та ще декілька пасуть задніх, і наступного разу міністри вже мусять давати пояснення. Потішило підключення до системи прозорих закупівель Нацбанку, Львівської міськради, Укрспецекспорту та інших великих організацій.



Інша важлива тема, що прозвучала у виступі Шимківа, – система моніторингу успішності реформ. Я писав про це окремо: без вимірювання ключових показників ефективності не може бути ані координації учасників процесу, ані розуміння реального стану справ, ані публічної комунікації до українського суспільства та міжнародної спільноти. Наразі стан проекту такий: із 18 пріоритетних реформ 7 систем вже розроблені, 8 у процесі, 3 гальмують. Я несу особисту відповідальність, щоб у травні ми повністю завершили цю роботу. Дмитро також показав на прикладі реформи державної служби, як виглядатиме оцінка певної реформи за ключовими показниками.

Ще одна цікава річ – результати спеціального дослідження про сприйняття корупції бізнесом (було опитано 2741 керівників підприємств по всій країні). 60 % респондентів не відчувають позитивних змін. Найгірші результати в Одеській, Запорізькій, Хмельницькій областях. Антирейтинг корупціонерів очолює Державна фіскальна служба, далі йде Агентство земельних ресурсів, ДАІ займає «почесне» третє місце.

Національна рада реформ щоразу розглядає дві концепції реформ з великого переліку, який треба виконати. На цей раз на порядку денному була реформа охорони здоров’я та програма просування інтересів України у світі.

Відкриваючи дискусію стосовно реформи охорони здоров’я, президент назвав систему охорони здоров’я національною катастрофою і закликав дотримуватися правди і відповідальності, відмовившись від популізму. Всім відомо, підкреслив він, що медична допомога в Україні не є безкоштовною. Вона платна, але гроші не можна заплатити легально. Це найменш популярна реформа, зазначив Порошенко, тож спротив буде найбільший. Основним ключовим показником ефективності цієї реформи буде тривалість життя. Ми вже маємо певні результати, сказав він, наприклад, економія 30–40 % на державних закупівлях ліків – це удар по фармацевтичній мафії. Також прибрано ПДВ та імпортний збір на ліки, що має позначитися на роздрібних цінах.

... Другим важливим пунктом порядку денного була програма просування інтересів України у світі. У вступному слові президент зазначив, що, з одного боку, довіра до України кардинально змінилася на краще; з іншого боку, світ уважно спостерігає за результатами реформ, і ми ризикуємо, що у випадку повільного темпу увага до України перетвориться на втому від неї. Михеїл Саакашвілі оголосив, що він домовився щодо входження в Дорадчу міжнародну раду реформ (фактично це спільнота «адвокатів» України) кількох відомих політиків, таких, як Карл Більдт та Елмар Брок (на жаль, поки що ця інформація офіційно не оприлюднена). Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що англомовність уряду дозволила організувати велику кількість медійних подій та публікацій.

Програму популяризації представляв заступник глави АП Валерій Чалий. Він поділився цікавою інформацією: згідно із соціологічними дослідженнями, третина українців вважає, що популяризація України у світі позитивно впливає на їхній особистий стан справ. Отже, як сприймається Україна у світі? Ключовими словами є «революція гідності», «війна на Донбасі», «корупція» та «економічна криза». Світ переконаний, що Україна охоплена нестабільністю, недостатньо знає про перетворення в Україні. Що має побачити світ? Правду про російську агресію та інвестиційну привабливість внаслідок успіху реформ.



Україна досить потужно виглядає на дипломатичному полі: за 10 місяців президент провів більше 90 міжнародних зустрічей, а разом з прем’єр-міністром та головою парламенту ця цифра сягає 220. Англомовні урядовці та народні депутати, нова сильна генерація дипломатів, ініціативне громадянське суспільство та активна українська діаспора є ключовими інструментами просування. (Особливо всі відзначали заслуги Українського кризового медіа центру.) Зрозуміло, що за відсутності бюджету все робиться на ентузіазмі. Наразі ключовим аспектом є синергія зусиль, координація держави та громадських організацій, запуск сталих механізмів. Розроблена програма передбачає створення низки спеціальних інструментів: конференцій, виставок, фільмів тощо.

В обговоренні прозвучала велика кількість ідей щодо використання різноманітних інструментів популяризації України та просування її інтересів: інститути Тараса Шевченка як осередки української культури за кордоном, Світовий конгрес українців, сучасне українське мистецтво тощо. Михеїл Саакашвілі підкреслив значення туризму та поділився грузинським досвідом програми вивчення англійської мови: англомовні вчителі, що жили і працювали в Грузії, потім стали її найкращими адвокатами. (Від себе зазначу, що Міністерство економіки, до сфери відповідальності якого належить розвиток туризму, нещодавно провело дуже цікавий конкурс програм розвитку туризму).

Додав і я до обговорення, нагадавши про відмову уряду від участі в найбільшій у світі виставці EXPO 2015, яка відбувається раз на 5 років (через що її звуть «світовою економічною олімпіадою» чи «світовою олімпіадою інновацій»), при тому, що цьогорічна тема є нашою, українською – «Харчування як енергія для життя». Уряд відмовився, а волонтери не відмовилися – зробили всю підготовчу роботу, а бізнес заплатить гроші за стенд. Президент зацікавився й обіцяв підтримати проект.

На завершення засідання Національної ради реформ було розглянуто деякі практичні питання реформи прокуратури, про які доповів заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе. До речі, треба буде поділитися слайдами його презентації, там багато цікавого. Нам потрібна свіжа молодь, наголосив Давид, бо система прокуратури так само намагається закритися, як і судова система. (Всім відомо, зазначив Порошенко, що судді, які судили майданівців, знову переобралися на новий термін, суддівська система опирається і своїх не видає, і потроху легалізує всіх злочинців зі своїх лав).



Резюме. Наш равлик реформ дуже повільно повзе вгору, долаючи спротив гравітації та штучні перешкоди. Іноді здається, що він взагалі не посувається. Точне вимірювання підтверджує певний прогрес, але темп не тішить. Нам потрібно більше людей, більше зусиль. Не здаватися, не опускати руки, не йти на компроміс. Нам потрібно поставити равлика на колеса, і ми знаємо, як це зробити (Хроніки Національної ради реформ. 16 квітня // http://blogs.pravda.com.ua/authors/pekar/553352b10a6a1. – 2015. – 19.04).
Андрей Пашков, журналист:

Пока народ обсуждает последние политические и экономические события, о которых пишут сегодня газеты, в Украине полным ходом идет подготовка к конституционной реформе по децентрализации. Напомню, что принять этот законопроект планируют до осенних выборов, ведь по планам Кабмина конституционная реформа будет включать в себя и реформу выборную.

Кроме того, до конца еще не ясно, что именно будет представлять из себя украинский вариант децентрализации. Будет ли это нечто, похожее на федерализацию, как например, в России (хотел бы сразу сказать, что этот вариант нам не подходит), или же это будет европейская «версия» децентрализации?

Ведь не секрет, что самоуправление это неотъемлемая часть полноценного демократического общества. И как лаконично написал в своей статье «Демократия без местного самоуправления невозможна» доктор наук по государственному управлению, заслуженный экономист Украины Александр Кондрашов:

«Демократичность политического режима в большинстве своем определяется широтой и глубиной предоставленных местным органам самоуправления властных и финансовых полномочий. Именно по таким стандартам сегодня живут и развиваются все страны Европы».

Отсюда следует, что если под децентрализацией понимается реализация принципов Европейской хартии местного самоуправления (то есть внедрение правовой, организационной, административной и финансовой автономии местных органов самоуправления и общин), тогда мы имеем все шансы получить, наконец, желаемый результат. Ведь реформа по принципам Европейской хартии даст Украине перспективный базис для территориально-экономического роста.

Кроме того, такая реформа позволит построить подлинную демократию, которая будет соответствовать реальным европейским стандартам и экономическим моделям. Что ж, надеюсь, в нашей стране именно так и произойдет – конституционная реформа по децентрализации будет успешной, что внесет в позитивные изменения, благодаря которым нам, наконец, удастся начать построение демократичного и процветающего общества (Демократичность власти определяют полномочия общин // http://blog.ubr.ua/politika/demokratichnost-vlasti-opredeliaut-polnomochiia-obshin-10180. – 2015. – 17.04).


Гройсман Володимир Борисович, голова Верховної Ради України:

Сьогодні відбулося чергове засідання Експертної групи з питань підготовки законопроекту про місцеві вибори. Є ряд принципових позицій, які поділяють більшість експертів. Від них будемо відштовхуватися у подальшій роботі. Була створена редакційна група, яка до 12 травня повинна запропонувати перший драфт пропозицій до майбутнього закону. 

Крім того, необхідно врахувати, що Конституційна комісія вже розпочала напрацьовувати зміни до Конституції в частині децентралізації влади. Законопроект про місцеві вибори теж є одним з ключових у питанні децентралізації. Тому Експертній групі та Конституційній комісії слід працювати над законопроектом синхронно. Це пришвидшить процес напрацювання і якість майбутнього закону (Щодо підготовки законопроекту про місцеві вибори // http://blogs.ukrinform.gov.ua/blog/volodymyr-groysman/shchodo-pidgotovky-zakonoproektu-pro-miscevi-vybory. – 2015. – 16.04).


Богдан Соколовский, экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности:

У квітні 2015 компанія Shell, завдяки зусиллям керівництва галузі, уряду і країни, почала поставляти газ в Україну. Звертає на себе увагу те, що вже стає звичним імпорт газу неросійського походження, а норвежського – від компанії Statoil. Більше того – імпорт здійснює західна, не російська компанія. Очевидно, що це правильний і мудрий крок, зокрема, в напрямку повної відмови України від російського газу під час російської агресії, а також переконливий (на користь України) аргумент на чергових переговорах з російською стороною щодо газу.

Насамперед варто наголосити, що українська сторона в час російської агресії мала би цілком відмовитися від імпорту російського газу. І технічна можливість для цього є! А той, хто зараз причетний до російського імпорту, або його не забороняє, маючи таку можливість – причетний до анексії Криму і вбивств українських громадян. Ці особи рано чи пізно понесуть відповідальність перед українським народом. По-друге, російські представники належать до тих переговірників, на яких діють тільки результативні аргументи – зокрема, конкретна робота з перспективою не допустити їх, росіян, на український ринок. На жаль, на відміну від багатьох потенційних партнерів у західному світі, росіянам не можна вірити, не можна з ними домовлятися, не можна випросити милосердя і т.д.



Приклад з компаніями Sell і Statoil доволі переконливо показав як можна добитися бажаного результату: показати Газпрому, що ми можемо обійтися без їх газу.

Наразі від Statoil ми можемо імпортувати приблизно 1,5 млрд кубометрів газу за рік. Цього мало Україні, оскільки ми мусимо імпортувати щонайменше 22 млрд кубометрів газу, або навіть 25 – враховуючи рішення Кабміну України від 15 квітня ц.р. Але цього обсягу (1,5) достатньо, аби переконувати росіян, що ми можемо обійтися і без їх газу. Зокрема – аби спровокувати росіян (в доброму сенсі) на те, щоби вони, наприклад, зірвали переговори по газу між Україною, РФ і ЄС, які за їх ініціативою переносились спочатку з 14 на 13 квітня ц.р., а потім – на невизначений час. Тобто, «росіяни занервували». Але нам захоплюватися цим не можна. Трохи вивели з себе переговірника і досить. Час грає не на нашу користь.

Слід чітко усвідомити, що нам, українцям, на вищезгаданому не можна зупинятися. Потрібно докладати зусиль для фізичної організації доставки наразі потрібної кількості газу із заходу – так званого «великого реверсу», який може забезпечити до 30 млрд кубометрів газу (зараз в нас є «малий реверс», який може забезпечити тільки до 12 млрд) і законтрактувати західний, неросійський газ. Ціна тут не пріоритет. Тим більше в час агресії. І коли західний газ за ціною відрізняється від російського приблизно на 2 %.

Наголошую, що нам не можна з цим зволікати! Бо, якщо нинішня ситуація затягнеться до осені, то наступний опалювальний сезон може бути катастрофічним для нашої держави. А росіяни це розуміють і, скоріш за все, свідомо затягують час аби потім диктувати їм вигідні умови (Робота в Україні відомої компанії Shell – це коплексний успіх // http://blogs.lb.ua/bogdan_sokolovskiy/302022_robota_ukraini_vidomoi_kompanii.html. – 2015. – 16.04).


Сергей Лазуренко, блогер:

Похоже, свершилось, власти, наконец, объявили о старте подготовки к конституционным реформам, в числе которых – децентрализация органов управления, увеличение полномочий (как административных, так и финансовых) украинских регионов, рассредоточение властной вертикали и автономизация городских бюджетов.

Что ж, давайте рассмотрим основные преимущества, которые дает украинскому народу децентрализация.

Во-первых, децентрализация – это повышение качества работы государственного управления на центральном уровне. С одной стороны, центральная власть лишается ряда существующих у нее ныне полномочий. С другой же стороны – правительство в Киеве имеет возможность уделить больше внимания тем полномочиям, которые у него остаются. Если, конечно, захочет, а не будет продолжать заниматься имитацией бурной деятельности, как сейчас.

Во-вторых, повышается уровень работы местных управленцев, которые придут к власти. Последние, согласно новым процедурам в выборной реформе, будут поистине «всенародно избранными» – это будут представители местных элит, известные людям не только по политической рекламе и громким словам, но люди действия, которые работали на благо народа. Кроме того, предоставление более широких административных полномочий, возможность вести дела в жизненно важных областях без «оглядки на Киев», повысит качество принимаемых решений и поспособствует продуктивному диалогу между народом и властью.

Кроме того, думаю, важно будет отметить, что самоуправление – это исторически сложившаяся практика, которая с большим успехом используется в странах Европы. И что не маловажно – для внедрения самоуправления в украинскую общественно-правовую систему не придется ничего ломать, потому что это и для Украины исторически сложившаяся практика.

И чтобы не быть голословным, хотел бы процитировать отрывок из статьи «Демократия без местного самоуправления невозможна» доктора наук по государственному управлению, заслуженного экономиста Украины Александра Кондрашова, в которой он более подробно раскрывает затронутую нами тему:

«Первые ростки становления местного самоуправления в Украине появились еще в XIII веке и связаны с Магдебургским правом. Его суть заключалась в автономии городского населения от юрисдикции правительственных администраций, земель и княжеств. Жители территорий создавали свои общины, избирали бургомистров (мэров), судей, ратманов (депутатов местных советов) и так далее. И первым такое право на территории Украины получил в 1374 году Каменец Подол. Далее аналогичные права приобрели другие города, в том числе и Киев.

Стоит заметить, что Магдебурское право стало мощным инструментом влияния на организацию юридического и судебного устройства Запорожской Сечи. К сожалению, начиная с XIX века, система местного самоуправления в Украине была нивелирована или даже уничтожена. Именно потому я и говорю о важности сегодняшнего конституционного процесса. Так как именно в наши дни Украина получила шанс возродить на новом качественном уровне систему местного независимого управления». 

Что ж, как мы можем видеть, плюсы от введения в стране децентрализации, как говорится на лицо, более того – самоуправление это вполне приемлемая для нас форма государственного устройства. Так же, введение децентрализации – это вполне европейская норма. Однако быть или не быть децентрализации – последнее слово за нашим правительством. Что ж надеюсь, наши политики сделают правильный выбор, и начатые реформы будут доведены до конца (Пара слов о плюсах децентрализации // http://my.ictv.ua/index/read-blog/id/1992. – 2015. – 16.04).
Валерий Моисеев, специальный корреспондент Сегодня.ua:

... Если же говорить об экономической ситуации в стране, то к хорошим новостям последних дней можно отнести следующее:

- Госстат в феврале впервые с сентября 2014 г. зафиксировал позитивное сальдо внешней торговли товарами, которое составило $ 135,9 млн, но произошло это только потому, что экспорт падал медленнее импорта: 35,9 % против 40,3 % (в годовом исчислении);

- глава Администрации Президента Борис Ложкин заявил, что «очень надеется» на то, что мораторий на продажу земель сельскохозяйственного назначения может быть не продлен после 1 января 2016 г.;

- ситуация на денежно-кредитном рынке демонстрирует признаки стабилизации, поэтому НБУ начал медленный процесс отмены административных ограничений. В течение двух-трех месяцев регулятор обещает закончить очистку банковской системы, после чего перейти к структурной стабилизации рынка.

Можно было бы увидеть некий оптимизм и в итогах ежеквартального опроса, проводимого Европейской бизнес ассоциацией, согласно которым инвестиционный климат в Украине в I квартале текущего года оценен чуть лучше, чем в конце прошлого года – 2,51 балла против 2,5 (по 5-балльной шкале). 17 % респондентов заметили незначительное упрощение таможенного оформления, 11 % – улучшения в судебной сфере, а 9 % считают, что ведение торговли стало проще. Но препятствуют излишнему оптимизму данные НБУ, оценивающего деловые ожидания руководителей украинских предприятий. Индекс этих ожиданий в I квартале по сравнению с предыдущим снизился на 12,6 п.п. – до 83,5 % (а в IV квартале прошлого года он вырос на 2,1 п.п. по сравнению с третьим). Респонденты опроса ожидают ухудшения финансово-экономического состояния своих предприятий в следующие 12 месяцев. Обесценивание гривны прогнозируют 88,4 % респондентов (в предыдущем квартале – 82 %).

Вопрос газа

Правительство определило, что общее потребление газа в стране в 2015 г. составит 40 млрд куб м (в прошлом году было 42,6 млрд, в 2013 г. – 50,4 млрд). Главной причиной уменьшения объемов признается сокращение потребления предприятиями, пострадавшими от войны на востоке Украины, и из-за оккупации Крыма. Экономия за счет повышения эффективности энергопотребления – дело будущего. Объем импорта – 25 млрд кубометров.

После подписания 1 апреля «Нафтогазом» и «Газпромом» трехмесячного контракта на поставку российского газа в Украину по цене $ 248 за тыс. кубометров, в разы сократились объемы реверсных поставок газа из Европы, т.к. цена на этот газ составляет $ 270–280. Но по словам министра энергетики Владимира Демчишина, Украина все равно продолжит закупки газа на европейском рынке. По его словам, есть надежда, что в течение следующих двух кварталов удастся уменьшить цену закупки, минимум, до $ 250 (в бюджет 2015 г. заложена цена $ 260–270). Средняя таможенная стоимость импортируемого в Украину газа в марте 2015 г. составила $ 308,65 за тысячу кубометров, а в феврале – $ 328.

В апреле поставки газа в Украину начала британо-нидерландская Royal Dutch Shell. Ее газ поступает через Словакию. Ожидается, что до конца месяца компания поставит не менее 120-130 млн куб. м газа по цене $ 253 за тыс. кубометров.

Для создания необходимого запаса к отопительному сезону 2015–2016 гг. Украина 11 апреля начала закачивать в свои подземные хранилища по 24–40 млн куб. м газа в сутки. По состоянию на утро 14 апреля в хранилищах было газа на 6 % больше, чем год назад (и закачка газа на аналогичную дату 2014 г. не осуществлялась).

По данным Минэнерго, в настоящее время невозможно обеспечить население только газом, добываемым государственными компаниями, поскольку «Укргазвыдобування» добывает 12,8 млрд куб. м, а население потребляет 14 млрд куб. м газа напрямую, и еще 6,8 млрд куб. м идут на отопление. Около 1,5 млрд куб. м газа добывает «Укрнафта», но она использует его для внутреннего потребления.

Тарифы для населения обещано пересматривать ежеквартально. Кстати, по статистике «Киевэнерго», своевременность расчетов населения за тепло в минувшем отопительном сезоне снизилась до 65 % по сравнению с 82–92 % в прошлом году ... (Главные итоги экономической полунедели: «Они недооценивают глубину стресса, в котором находится сейчас страна» // http://www.segodnya.ua/blogs/moiseevblog/blog-valeriya-moiseeva-glavnye-itogi-ekonomicheskoy-polunedeli-oni-nedoocenivayut-glubinu-stressa-v-kotorom-nahoditsya-seychas-strana-608383.html. – 2015. – 16.04).

Огляд зарубіжних ЗМІ
Глава представительства ЕС в Украине Ян Томбинский:

Евросоюз не намерен откладывать вступление в действие еще раз или пересматривать внедрение углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли с Украиной (В ЕС заявили, что больше не будут откладывать ЗСТ с Украиной // glavpost.com (http://glavpost.com/post/22apr2015/Markets/26781-v-es-zayavili-chto-bolshe-ne-budut-otkladyvat-zst-s-ukrainoy.html). − 2015. – 22.04).

Парламентська асамблея Ради Європи провела дебати, присвячені політичний ситуації та безпеці в Україні. Пришвидшення конституційних реформ і децентралізація – це шанс на поліпшення ситуації в Україні й впровадження необхідних змін.

На переконання більшості політиків, ключ для стабілізації України полягає власне у швидких реформах, зокрема, децентралізаційній, а також – у вмінні фунукціонувати в ситуації вікдритого конфлікту (http://www.polradio.pl/ПАРЄ: Швидкі реформи та вміння функціонувати в умовах конфлікту // Polskie Radio S.A (http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/204420). − 2015. – 22.04).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconКолегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом особа 1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconХроніка культурного життя Сумської області за жовтень 2015 року
Указом Президента України П. Порошенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено тростянчанина Романа Тутова, учасника ато
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconРішення вищого керівного органу політичної партії про висування кандидата на пост Президента України (пункт частини другої статті 51 Закону ) Заява про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України
Центральною виборчою комісією для використання під час проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconЮжаніна (запис)
Рады Нина Южанина – один из ключевых для Порошенко людей, – то есть для президента, – она знает о деньгах президента больше, чем...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconЖиття та діяльність Петра Могили
Постать митрополита Петра Могили є однією з найвизначніших в історії України. Життя та діяльність Петра Могили мали великий вплив...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconАпарат верховної ради україни
Громадські активісти тернопільщини об'єднались заради контролю діяльності державної влади 2
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconЗакону України «Про очищення влади»
На підставі частини першої статті закону України «Про очищення влади» (далі – Закон), пункту постанови Кабінету Міністрів України...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconПро затвердження районної Програми соціального захисту громадян, яким виповнилося 100 І більше років, на 2013-2016 роки
На підставі статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; за ініціативи Валківської районної державної адміністрації...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconІнформація про виконання структурними підрозділами Харківської обласної державної адміністрації Перспективного плану (основних напрямів) діяльності
Президента України та Уряду, державними програмами щодо розвитку регіонів, реалізації повноважень, визначених Законом України «Про...
Державної влади передрук за погодженням Ініціативи Президента України Петра Порошенка iconПовідомлення про проведення з’їзду (зборів, конференції) політичної партії з метою висунення кандидата на пост Президента України
Заява про реєстрацію уповноваженого представника кандидата на пост Президента України


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка