Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани



Сторінка3/3
Дата конвертації09.03.2018
Розмір0.67 Mb.
ТипДиплом
1   2   3

Впливи перської літератури: традиції образності, перська лексика

Стара турецька література зазнавала сильного впливу класики "золотого віку Ірану". Як зазначає Бороліна, будь-яка розвинена національна культура-багатонаціональна за походженням45 .

Слід відзначити, що перська література як така багато чого перейняла з арабської. Зокрема, Бертельс аналізує риму перського вірша, беручи за основу принципи віршування класичної арабської літератури46 .

Щодо досліджуваної поезії, варто зазначити, що перські впливи спостерігаються переважно на лексико - образному рівні. Ми не враховуємо широке вживання перського ізафету, адже він був просто узвичаєним явищем, нормою для письмової староосманської мови. У своєму сакінаме Нефі підкреслює стилістичну перевагу перського ізафету:

Alemin cani degilsin can-i alemsin hele

Серед звичних для перської поезії образів наступні знаходимо також і у досліджуваному сакінаме:

duhter-i rezвино (дочка виноградного дерева)

lale-i sirab червоногубий

Інші лексичні запозичення з перської мови:

meyhaneшинок, місце, де п’ють вино

dildadeзахоплений, закоханий

azadeвільний, незалежний

badeвино

peymaneвелика чаша, кухоль для вина

rindaneвесело й безпутно, по-епікурейському

bezmgahмісце гулянки

abвода

Висновки

У роботі ми розглянули жанр сакінаме на прикладі твору Нефі, відомої персоналії у турецькій літературі дивану.

У першому розділі подано біографічні відомості про особистість поета, життєвий шлях та особливості його стилю та поетичної творчості, місце митця у турецькій літературі XVI століття. Основними джерелами були турецькомовні довідники (Банарли, Кемаль), оскільки у працях вітчизняних дослідників тема турецької літератури XVI - XVII століть, а надто особистості Нефі розроблена недостатньо.

Нефі належить до когорти блискучих поетів свого часу, уславився завдяки своїм касидам та сатирам; власне, через гостре слово сатири і був страчений.

Щодо жанру сакінаме зокрема, то важко аналізувати його поза контекстом гамрійятів та іншої поезії, де присутні мотиви вина. Так чи інакше, для сакінаме характерний піднесений гедоністичний настрій, що твориться за допомогою відповідного лексично - образного складу; твір уславлює вино, чашника, веселе зібрання. Традиційний і набір суб’єктів опису: чашник, веселе товариство, шинок (місце гуляння), господар застілля.

У роботі ми розглянули художньо - стилістичні особливості твору, проаналізували лексично - образний склад, структуру твору та його граматичні особливості; розглянули твір у контексті класичних традицій віршування сходу, зокрема, зупинились на впливах арабсько- та перськомовної літератур. Причому ми дійшли висновку, що арабські впливи відчуваються передусім на рівні розміру, структури вірша; дотриманні певних канонів жанру, встановлених арабською поетичною школою того часу; перські ж - переважно на рівні прийомів образності та лексичного складу.

У ході роботи виконано спробу перекладу твору. Вважаємо, що ця спроба варта уваги з огляду на те, що тема сакінаме зокрема, особистості Нефі та давньої турецької літератури вцілому не отримала у вітчизняній сходознавчій науці достатньої уваги.

Таким чином, повернімося до питання про актуальність та доцільність роботи. Сподіваємось, наша праця матиме продовження й стане одним з перших кроків на шляху до розробки теми давньої турецької літератури та здійснення ряду перекладів з неї, які, у свою чергу, дадуть українському читачеві змогу зрозуміти й оцінити оригінальну за своїм багатонаціональним характером турецьку поезію дивану.



Додаток

Сакінаме Нефі: коментований підрядний переклад

Merhaba ey yadigar-i meclis-i devran-i Cem

Ab-i ruy-i devlet-i Cemsid u ayin-i Peseng

Вітання тобі, подарунок, що дістався товариству від Джема

Державі Джемшіда та урочистого Пешенга, її землі водам

Сеm у енциклопедичному словнику Девелліоглу має такі значення: шах, володар; у східній міфології - той, хто вигадав хмільні напої; ім’я , що його давали пророку Сулейманові; ім’я, що давали також Олександру Великому.

Cemsid - батько пророка Сулеймана, тож, очевидно, у першій мисра мова йшла саме про нього. У даному випадку можлива також гра слів, що пов’язує друге значення слова з третім.

Peseng - батько Ефрас’яба, багатиря Альпа Ер Тунга, який жив ще до Олександра Великого і був убитий Кейхусревом.

Merhaba ey sahid-i isret-sera-yi meygele

Duhter-i pir-i mugan hemsire-i saki-i seng

Вітання шинку, улюблений палаце хмільних гулянь

Дочці шинкаря, сестрі грайливого чашника

Pir-i mugan: цікавим є набір значень цього образу: шинкар, власник шинквасу; перша особа (секти) вогнепоклонників.

Sensin ol ruh-i revan-i murde-i enduh u gam

Sana nisbet cesme-i ab-i Hizir ayn-i sereng

Ти дух, що жене горе й скорботу

З тобою порівнюємо воду з джерела Хизира, або ж гірку отруту

Hizir пророк, відомий тим, що завжди приходив на допомогу рабу у скруті, охороняв джерело води життя, і кожен, хто пив з нього ставав безсмертним.

Sensin ol semaye-i bazar-i sevk-i ehl-i ask

Dusdu feyzinle kesada cevher-i namus u neng

Ти багатство цього ринку, господар пристрастей кохання

Відійшли у небуття цінність честі та цноти

Sensin ol piraye-i hikmet ki feyz-i kamilin

Kildi mir'at-i zamir-i ehl-i dilden def'-i jeng

Ти прикраса мудрості - твоя милість та щедрість

Створили дзеркало сутності, що звільняє від бруду аскета

ehl-i dil - дервіш, аскет, відлюдник; той, хто розуміє мову серця1.

mir'at - дзеркало, також - відомий вид тюльпану.

Cur'ana vermezdi can her asik-i efsurde-dil

Olmasan tab-efken-i her hatie-i bitab u teng

Не віддав би душі за ковток кожен: і закоханий, і байдужий,

Якби ти не лікував свідомості, що втомлена й у скруті.

efsurde-dil - людина із "замерзлим", "розбитим" серцем, апатична людина, що їй не властиво переживати почуття.

Mey degil ruh-i revan-i murde-i gamsin hele

Alemin cani degilsin can-i alemsin hele

Ти ж не вино, ти дух, що жене геть горе й скорботу,

Ти ж душа усього світу.

Alemin cani degilsin can-i alemsin hele: використання двох ізафетів - тюркського та перського - у даному випадку має стилістичне навантаження; очевидно, що відмова від турецького ізафету і використання натомість ізафету арабського (що вважався стилістично красивішим та піднесенішим за духом) підкреслює цінність та значення, що їх автор надає змальовуваному об"єктові.

Rahsin rahat-feza-yi hatir-i mestanesin

Ruhsun nakd-i revan-i asik-i divanesin

Ти шлях до розкриття свідомості, до осягнення спокою

Ти дух нестямного кохання та прагнення минаючих цінностей

Cur'a-i canbahsina leb-tesnedir Hizr u Mesih

Ab-i hayvansin ya hod lal-i leb-i canesin

Для спраглого - ковток наснаги, Хизир та Месіх (Пророк та Месія)

Хижа вода, червоногуба кохана

Canbahs - той, що дає життя, коханий

Hizr - див. вище Hizіr

Mesih - Ісус Христос за ісламом - пророк Іса, відомий тим, що від його доторку зцілялися хворі.

Absin ma'nide amma ab-i ates-paresin

La'lsin suretde reng u ruy ile amma nesin

За суттю своєю ти - вода, проте ти - вода з вогнем

Ти лал - за формою, виглядом та кольором, ах, що ж ти є

La'l - червоний; лал, дорогоцінний камінь - прикраса червоного кольору; губи. Звернімо увагу на багатозначність цього слова; можливо, для розуміння задуму автора недостатньо вибрати одне значення, а слід розглядати їх у сукупності; можливо саме у цій багатоманітності й полягає краса метафори.

Baslasan meclisde devre sagar-i mina ile

Lale-i sirab-i bag-i bezm-i isret hanesin

Йди ж бо колом по товариству з чашею

Свіжий тюльпане на лозі хмільної компанії

Sagar - чаша (для вина тощо); (містичне) серце людини, що сповнене Божим світлом.

Pur-safadir tab-i didarinla bezm u bezmgah

Rusenayi-bahs-i kalb-i meclis u peymanesin

Сповнені радощів обличчя товариства за столом

Ти дар, серце товариства - великий келих

Rusenayi (rusenі) - світло, ясність; зрозумілість; назва тарикату (секти дервішів); Омер Деде Айдинли, засновник напрямку Рушені секти Халветіє. У даному випадку нам видається потрібним спробувати відшукати зв’язки образів сакінаме з рухом дервішів, зокрема, напрямком Рушені.

Biser u saman edersin nice Sam u Rustemi

Duhter-i rezsin veli akl almada merdanesin

Наділяєш багатством та сміливістю, як у Сема й Рустемі

Ти вино, неперевершене у позбавленні людини глузду

Sam - син Ноя (Сим); що став прабатьком семітських племен.

Rustemi - відомий перський герой-багатир, згадуваний у Шахнаме Фірдоусі. У турецькій літературі відомий як Rustem-i zal; народною ж мовою - Zaloglu Rustem.

duhter-i rez - образ, запозичений з перської поетичної мови. Перська "дочка виноградного дерева" й у турецькій поезії прижилася як одна з метафор вина.

veli - святий; опікун, покровитель; господар. Ми перерахували усі значення слова, подані у енциклопедичному словнику Девелліоглу, оскільки мали певні труднощі з вибором: що саме поет мав на увазі; врешті вирішили зупинитись на першому, адже таким чином підкреслено силу напою, дії якого практично ніхто не здатен опиратись.

Zevke dairdir safa-yi halet-i keyfiyyetin

Meclis-i rindane mahrem gayriye biganesin

Задовольняєш усі смаки

Даєш дозволи та розкриваєш таємниці
Benzemez bir keyfe hic keyfinde alem var senin

Ruhsun el-kisa rah olmanda subhem var senin

Несхожий ні на що світ насолоди, який ти даєш

Ти дух, сумніваюся я у тому, що ти - напій

rah - окремо хотілося б зупинитися на цьому слові, що, записане латиницею, має одне написання, у той час як сиароосманчькою мовою - три: дорога; горе, смуток; переконання, припущення; вино, напій . Особливу складність викликає те, що переклад здійснбвався за транслітерованим латиницею варіантом поезії, отже ми залишили за ссобою право обрати значення, яке, на нашу думку, найбільше відповідає за змістом.

Bad-i zevk u safasin gerci ismin badedir

Cur'ani nus eyleyenler gussadan azadedir

Ти подих очищення й задоволення, ім"я тобі вино

Той, хто скуштував п"янкого трунку, звільняється від турбот

Can u dilden kimse yok sana meftun olmaya

Sah u dervis u geda hep feyzine dildadedir

Немає слів описати зачарування тобою

Шах, дервіш, жебрак, - усі захоплені щедрістю твоєю

Her ne dem lutf eyleyip bezmi muserref eylesen

Ehl-i bezm ayagina yuz surmege amadedir

У кожному подиху твоєму - милість, якою ти робиш честь товариству

І усі готові кинутись тобі до ніг

Sah-i evreng-i safasin lutf u kahrindir sebeb

Kimisi sulh uzre mestanin kimi gavgadadir

Ти - радість шахового престолу, причина милості й насильства

Дехто зі сп"янілого товариства мирний, дехто лізе у бійку

Ehl-i aska sana benzer hemdem olmaz kim dilin

Hem keduretden beri hem gill u gisten sadedir

Не існує рівного тобі коханого й друга

Вільного від нещастя, чистого від зла та облуди

Sende neyler gill u gis bir pak u saf ayinesin

Var ise az cok keduret sagar-i minadadir

Злоба та лукавство перетворюються на ней, ти - чисте й прозоре люстро

Якщо ж і є десь нещастя, то воно залишається у келиху

ney - (nay) очерет; дудка, зроблена очерету.

Netsin ol esbabi asik kim sana rehn olmaya

Atese yansin gerek hirka gerek seccadedir

Ти - чистий, і той, хто закохався, віддається тобі

Хай би навіть у вогні горів і його одяг, і молитовний коврик

Meclis-i erbab-i dil bir lahza sensiz olmasin

Hurmetin inkar eden alemde hurmet bulmasin

Будь завжди у серцях та у думках старійшин товариства

Хто відмовляє у повазі, хай же не знайде поваги у світі

Ben hele bir sana benzer yar u hemden bulmadim

Hem senin bezmin gibi bir bezm-i hurrem bulmadim

Я досі не знав подібного тобі коханого друга

І такого веселеге товариства, як твоє, не знаходив

Nice mesrur olmasin ol meclisin ashabi kim

Katreni nus eyleyende zerrece gam bulmadim

Нехай осподар товариства і не такий веселий

Не знаходив я горя там, де краплю перетворюють на еліксир

Sana hasa benzedem afyon u bengin nes'esin

Anlarin dahi usulen keyfini kem bulmadim

Ти ні на що не схожий, ти - радість наркотичного сп’яніння

Серед спогадів моїх не від шукав я рівної насолоди

afyon - опіум

beng - подібний до опіуму наркотик, що має ефект снодійного та розширює зіниці; інакше - "трава бан". Як зазначає Девелліоглу, у староосманській мові є два варіанти цього слова: behg та benc, причому останнє - не що інше як арабізований варінт першого; з огляду на це доречно зауважити, що Нефі використовує тюркське слово.

Bir yere cem' olsa asik sem' ile mahbub ile

Hic o bezm-i hasa senden ozge mahrem bulmadim

Якби закоханий зостався наодинці з коханою при світлі свічки

У їхньому товаристві я не знаходжу нічого непристойнішого за твоє

Ehl-i aska turfe isrethane buldum alemi

Sensiz amma alenim zevkinde alem bulmadim

У хмільному товаристві знайшов я небачений світ для закоханих

Проте без тебе цей світ втрачає смак

Edeli seyl-i hucumun hane-i zuhdu harab

Tevbenin bunyadini hatirda muhkem bulmadim

Під могутнім наступом твоїм не може встояти навіть той, хто відмовляється від

насолоди задля служіння Аллахові

Не є стійкими основи покаяння, що містяться у свідомості

Zevkina vasil olunca tevbesin bozmak degil

Tevbeyi hic ihtiyar etmis bir adem bulmadim

Якщо досягнуто насолоди, не зіпсує її покаяння

Я не бачив жодного, хто б постарішав у каятті

Dil-gusadir meclisin gayetle hem rindanedir

У щирому зібранні безтурботність ллється через край

Dil-gusa - (за енциклопедчним словником Девелліоглу) той, хто розкриває серце, розкриває душу, дає серцю полегшення; (муз.) мелодія, складена Аріфом Мехмедом Агою. Девелліоглу не вказує часові рамки, коли саме творив Аріф Мехмед Ага, проте зі змісту, стилістики та контексту очевидно, що у даному випадку слово вжито у першому значення.

Her ne derlerse senin hakkinda hep efsanedir

Keyf-i canbahsin ki cism u cana rahat bundadir

Усе сказане про тебе - легенда

Ти - насолода для закоханого, у тобі - блаженство душі й тіла

efsane - вигадка, казка, пусті слова, пуста балаканина; подія, що запам"яталась надовго, легенда. У першому рядку важливо відчути настрій та думку автора, який саме сенс вкладає Нефі у слово efsane: дурниця, пуста вигадка й балаканина, чи чарівна легенда, щось високе й неземне. Хоча поет і майстер сатири, проте ми вирішили зупинитись на останньому з огляду на загальну атмосферу твору та на особливості жанру; об’єктом опису виступає чашник (хоча у наведеному творі, як ми вже мали змогу переконатися, образ чашника переплітається з образом вина; поет описує й підносить хвалу одночасно обом, а то й просто складно виокремити, до чого ж звернуто слово поета: до чашника чи до вина), досконалий молодий красень, щодо якого навіть слова дурниця і пуста балаканина видаються стилістично необгрунтованими.

Hikmetin inkar eder vaiz hamakat bundadir

Murde-i enduhe soz yok can bagislar sohbetin

Can verir cok zevkine anin da sohbet bundadir

Мудрості твоєї не визнає дурний проповідник

Про горе й смерть тут не йдеться, ти даруєш душевну розмову

Розмова ця дає насолоду душі

Gerci varin sarf edersin sen gonuller acmaga

Harc eder varin da herkes sana hikmet bundadir

Хоча ти й віддаєшся, розкриваючи людські серця

Кожен віддає тобі свої надбання і у цьому є мудрість

Ehl-i hikmet bilmemis bu na dek keyfiyyetin

Yoksa her bimar icin derlerdi sihhat bundadir

Мудрі мужі й досі не осягнули твоїх якостей

Інакше кожному хворому казали б: саме у ньому здоров’я

Sukkeri serbetden a'lasin hele ehl-i dile

Telh-kam etsen nola gayri halavet bundadir

Ти солодший навіть за медовий шербет

Коли ти приносиш смуток, - насолода у тім смутку

Hasili hem-mesreb olsan yarasir rindan ile

Ter degil tab'in arak gibi letafet bundadir

До лиця він навіть аскетові

У ньому не піт страждань, а краса, подібна справжньому раки

Oldurur renc-i humarin dirgorur feyzin yine

Asik-i bimari bir demde garabet bundadir

Щедрість твоя знищує біль забуття

Дає дихання закоханому й хворому

Nef'i-i bimari gel keyfinle ihya kil yine

Hatir-i mahzununu gamdan muberra kil yine

Йди-но нездужий Нефі, збуди свою веселість

Звільни від турбот того, кого непокоїть свідомість

Özet

Divan şairi Nefi’ye ait olan Sakiname türü üzerinde yapılan bu çalışmada Türk divan

edebiyatında sakiname türü incelendi. Arap ve Fars edebiyatılarının etkilerini göz önüne

alınarak Türkçe divan edebiyatına özgü üslup ve özellikler gösterilmektedir.

Ilk bölüm, Nefi’ye dair şahsi bilgiler hayat ve eserleri hakkında örnekli bilgiler

içermektedir.

İkinci bölüm, şairin Sakiname eserinin edebi, gramer ve kafiye yapısı açısından

incelemektedir.

Üçüncü bölümde Arap ve Fars edebiyatlarının etkilerini göz önüne alınmaktadır.

Ayrıca Arap edebiyatının etkisi daha çok şiir yapısı konu ve kafiye yapısında görülmekte

Fars edebiyatının etkisi ise daha çok kelimeler ve mecazi sistemde bulunur.

Ekte Sakiname’nin Ukraynaca tercümesi sunulmaktadır. Okuyucular için

anlaşılmamış olabilen söz ve kavramlar detaylı olarak açıklanmaktadır.

Çalışma sırasında Ukraynalı, Rus ve çok sayıda Türk bilimadamlarınca yazılmış

kaynaklar kullanılmıştır. Yanısıra ansiklopedik ve diğer sözlüklerden alınmış bilgilerden de

faydalanılmıştır.



Список литературы

1. Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967

2. Арабская средневековая культура и литература.-М., 1978

3. Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана.-М., 1988

4. Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960

5. Бертельс А.Е. Художественнй образ в искусстве Ирана XI-XVвв.-М., 1997

6. Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983

7. Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции. –Л.,1963 – С. 156-161

8. Гибб Х.А.Р. Арабская литература.-М., 1960-186с.

9. Грунина Э.А. Учебное пособие по османо-турецкому языку.-М., 1988

10. Из классической арабской поэзии.-М., 1983-305с.

11. Из старой турецкой поэзии.-М., 1978

12. Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983

13. Мусульманкулов Р. Персидско-таджикская классическая поэтика.-М., 1989

14. Поэты Турции.-Ташкент, 1961-135с.

15. Турецкая ашыкская поэзия.-М., 1983-192с.

16. Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. – М., 1977 – 290с.

17. Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975

18. Фильштинский И.М. История арабской литературы X-XVIII века.-М., 1991

19. Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991

20. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000

21. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV-XVI століття).-К., 2001

22. Шидфар Б.Я. Образная система классической арабской литературы.-М., 1974
Словники та енциклопедії

23. Большая Советская Энциклопедия-М, 1964.- Т. 13

24. Літературознавчий словник-довідник.-К., 1997
Література іноземними мовами

25. Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist.,1983

26. Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara,1995

27. Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist.,1889

28. Hakani. Divan.-Ist.

29. Kabaklı A. Türk Edebiyatı.-İst., 1994

30. Kemal O. Yazarlar ve Sairler sozlugu.-Ist., 1999

31. Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara,1966

32. Kudret C. Örnekli Türk Edebiyatı Tarihi.-Ankara,1995

33. Türk Dünyası Edebiyatı.-İst.,1995



11 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV - XVI століття).-К., 2001-С.4

22 Там само.

33 Там само.

44 Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции.-Л., 1963-С.156-161

55 Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967-С.53


66 Banarli N.S. Turk Edebiyati. Ist. 1983-S.653-660

77 Karahan A. An. Nefi, T1, madde 1,2

88 Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist 1889, S.7

99 Уравитель вакуфним майном, розпорядник доходів мечетей, шкіл тощо.

1010 Адміністративна посада в Османській імперії, міський голова.

1111 Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966


1212 Військова посaда при дворі в Османській імперії.

1313 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983

1414 Hakani, Divan, S. 68-681

1515 Розтягнення короткого складу для створення ритму.

1616 Коротка вимова довгого складу.

1717 Вірш-самоуславлення, хвала поета самому собі.

1818 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995


1919 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-С.265


2020 Там само

2121 Там само

2222 Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. М., 1977-С. 5

2223Из классической арабской поэзии.-М., 1983-C.203

24Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.146

23


24


2525 Там само

2626 Там самo

2727 Там само

28 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.264


28


2929Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.145

3030 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983-S.158

3131 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995

3232 Друге значення слова (за словником Девелліоглу).

3333 Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983-C.34


3434 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983


3535 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.12

36 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.265

36


37 Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966

38 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.7



37


38


3939 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.156

4040 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.234

41 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.26

42 Там само, C.24

41


42


4343 Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991-C.46-47

4444 Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975-C.290

45 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.8

46 Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.253


45


4646 Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1963-C.253

11 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995


1



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconДипломна робота Студентки V курсу Спеціальності "Українська Мова І література" Сернової Олени Валеріївни

Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма фахових вступних випробувань для здобуття освітнього ступеня магістра
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма фахового комплексного іспиту для здобуття ступеня магістра
...
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconДипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" на тему
Образно-стильова специфіка камерно-інструментальної музики Анрі Дютійє
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconДипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" зміст вступ
Значення техніко-криміналістичних засобів та методів у збиранні та дослідженні речових доказів
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма додаткового вступного випробування
Галузеві стандарти вищої освіти спеціальності специфічних категорій «Менеджмент організацій І адміністрування», ступеня «магістра»...
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconКурсова робота з вікової психології Обдарованість у молодшому шкільному віці студентки 3 курсу, 32 групи спеціальності «Практична психологія»
Цінність їх в тому, що вони практично завжди можуть бути помічені батьками. Особливої уваги заслуговують ті якості, які істотно відрізняють...
Дипломна робота на здобуття ступеня магістра студентки V курсу Колесник Світлани iconПрограма вступного іспиту з німецької мови щодо вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка