Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика



Сторінка1/23
Дата конвертації07.02.2018
Розмір5.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. І. МЕЧНИКОВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В. М. КОРЕЦЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису


ЧУВАКОВ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 343.2 (477)


ДИСЕРТАЦІЯ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ОСНОВ

НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право»

(081 – Право)

Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

______О. А. Чуваков


Науковий консультант

Костенко Олександр Миколайович,

доктор юридичних наук, професор


ОДЕСА – 2017

АНОТАЦІЯ

Чуваков О. А. Кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки України: теорія і практика. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (081 – Право). – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова МОН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2017.

У дисертації здійснено комплексне спеціальне наукове дослідження злочинів проти основ національної безпеки держави, в якому була обґрунтована авторська концепція з удосконалення чинних нормативних приписів і визначені відповідні межі злочинних посягань на основи національної безпеки України з урахуванням сучасних геополітичних реалій. Обґрунтовано правову регламентацію відповідальності, загальне поняття і закономірності систематики розглянутих злочинів у контексті чинного українського законодавства. Встановлено, що безпека – явище багатофункціональне, багатогранне і багатофакторне, яке стосується як усіх сфер життя суспільства, так і всіх форм життєдіяльності людини в цілому. Розглянуто положення, що визначають сутність і зміст поняття «безпека» шляхом вивчення досвіду подібного аналізу, відбитого в працях найвідоміших учених-мислителів як в історії філософської думки: Арістотеля, Геродота, Платона, Артхашастри, Ж.-Ж. Руссо, Т. Гоббса, Б. Спінози, Д. Локка, І. Г. Юсті, І. Зонненфельса, так і сучасних дослідників: О. Г. Данільян, Ю. А. Демидова, О. П. Дзьобань, М. Д. Казакова, Г. Кіссінджера, B. C. Коміссарова, О. М. Костенка, М. О. Лєскова, В. А. Ліпкана, М. І. Панова, В. К. Сенчагова, Г. М. Сергєєва, О. C. Тимошенко, Л. І. Шершенева та ін. На підставі досліджених положень запропоновано авторське визначення поняття «безпека».

Аргументуються положення, згідно з якими історично поняття «національна безпека» має глибокі корені, інтересами національної безпеки пояснювалися й обґрунтовувалися багато суспільно-політичних і економічних подій, у тому числі виправдувалися загарбницькі війни. Установлено, що в науковій літературі відсутній єдиний підхід у частині визначення національної безпеки, а наявність серйозних розбіжностей у цій частині відображається на проблемі однакового розуміння такого явища. Автор підкреслює, що національна безпека – це конкретно-історична категорія, яка має власну структуру, розвиток і формування якої визначають політичні, духовно-ідеологічні, соціально-економічні й інші фактори. Формування змісту даного поняття перебуває в прямій залежності від національних інтересів держави, єдиної національної ідеї, існуючої в суспільстві. Автор, використовуючи комплекс сучасних методів дослідження понять «національна безпека» і «державна безпека», аргументує положення, згідно з якими «державну безпеку» можна співвіднести з «національною безпекою» лише як частину і ціле, бо змістом поняття «національна безпека» охоплюється не тільки держава як елемент такої безпеки, але також і інші її елементи: суспільство, людина і громадянин.

Визначені правова природа і сутність родового об’єкта злочинів проти основ національної безпеки України. Посилаючись на фундаментальні положення теорії вітчизняного кримінального права, автор констатує, що родовий об’єкт аналізованих злочинів сформульований абстрактно і не зовсім відповідає тій групі складів злочинів, що передбачена Розділом I Особливої частини Кримінального кодексу, а тому вказує на необхідність установлення цілої низки критеріїв, що сприяють правильному розумінню природи родового об’єкта таких злочинів.

Доведено, що національна безпека, як спектр охоронюваних суспільних відносин, забезпечується як використанням групи складів злочинів, закріплених у Розділі I Особливої частини КК України, так і нормами інших розділів КК, що забезпечують національну безпеку в інших її сферах (наприклад, громадської безпеки, безпеки виробництва, охорони державної таємниці тощо). Обґрунтовуються положення про те, що основи національної безпеки – це фактично основи безпеки держави. Розглядаються питання заподіяння шкоди при вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України. Аналізуються положення про природу потерпілого, під яким у певному сенсі слід розуміти і державу у вигляді її державних установ, органів влади, соціальних груп людей, трудових колективів тощо.

Досліджена проблема генезису злочинів проти основ національної безпеки України. Підкреслюється, що в історії вітчизняного кримінального законодавства в назвах подібних злочинів використовувалися найрізноманітніші формулювання: «контрреволюційні діяння», «контрреволюційні злочини», «політичний бандитизм», «державні злочини», «особливо небезпечні державні злочини» тощо. Відзначається, що більшість розроблених у зазначений період визначень розглянутих злочинів містили у своїй більшості ознаки, характерні для існуючої на той період ідеологічної концепції визначення таких і інших видів злочинів. Зокрема, як правило, йшлося про умисні посягання (дії – бездіяльність), спрямовані на «підрив» – «ослаблення»… «державного» чи «суспільного» ладу, що складало основу таких визначень у різних їх інтерпретаціях.

Достатню увагу приділено процесу встановлення сутності, ознак і видів аналізованих злочинів у сучасних умовах. З метою повноцінного і всебічного уявлення про формування поняття таких злочинів, проаналізовано досвід визначення таких злочинів, що надали вітчизняні дослідники в сучасний період існування нашої держави. Наводяться положення, згідно з якими при науковому аналізі поняття «злочини проти основ національної безпеки» і встановленні його юридичної природи виникає необхідність вивчення відповідної термінології, у тому числі використаної при формуванні понять «державна безпека», «громадська безпека», «безпека особистості», «національні цінності», «національна безпека», «виклик», «загроза» тощо. На підставі аналізу поданих у теорії кримінального права формулювань розглянутих злочинів дисертант розробив і запропонував комплекс ознак, що складають поняття злочинів проти основ національної безпеки України.

Аналізується питання диференціації розглянутих злочинів на окремі види і встановлення їх видових об’єктів. Автор підкреслює наявність істотних складностей у визначенні видових об’єктів таких злочинів, що пояснюється відсутністю однакового їх розуміння в теорії кримінального права, бо різні дослідники по різному визначають види таких злочинів. Обґрунтовується положення, відповідно до якого основою класифікації таких злочинів є спрямованість джерел загроз на відповідні об’єкти кримінально-правової охорони; докладно досліджені категорії «внутрішня» – «зовнішня» безпека; надано гіпотезу про структуру безпеки держави як об’єкта кримінально-правової охорони; визначено коло елементів, що складають поняття «зовнішня» і «внутрішня» безпека держави; розроблені критерії, які сприяють розподілу розглянутих злочинів на окремі види, тощо. Відповідно до авторської концепції всі злочини проти основ національної безпеки поділяються на: 1) злочини, що посягають на «зовнішню» безпеку держави (ст.ст. 111 і 114 КК), і 2) злочини, що посягають на «внутрішню» безпеку держави (ст.ст. 109, 110, 1102, 112, 113, 1141 КК).

Розкриваються проблемні питання встановлення безпосередніх об’єктів розглянутих злочинів. Наводяться положення, через що низка злочинів проти основ національної безпеки України розглядаються як двохоб’єктні (ст.ст. 112, 113 КК). Аргументується питання про розгляд як предмета злочинів, передбачених ст.ст. 111, 114 КК України, так званих інших відомостей секретного характеру, що не містять державної таємниці, але розголошення яких може заподіяти шкоду як зовнішній, так і внутрішній безпеці держави.

Докладно досліджуються як основні, так і додаткові ознаки об’єктивної сторони злочинів проти основ національної безпеки України; визначається їх значення у кваліфікації таких злочинів. З метою з’ясування сутності форм об’єктивної сторони державної зради (ст. 111 КК), розроблено комплекс обов’язкових ознак, що лягли б в основу визначення такого злочину і більш чітко відображали б його соціально-правову сутність. Проведено докладний аналіз таких форм об’єктивної сторони шпигунства, як «передача» – «видача» державної таємниці, та визначено їх значення у кваліфікації аналізованих злочинів. Вказується на необхідність кримінальної відповідальності за «збереження» відомостей, що містять державну таємницю; вчинення насильницьких дій, з’єднаних із застосуванням зброї, як кваліфікований вид злочину, передбаченого ст. 109 КК України; вчинення дій насильницького характеру як кваліфікований вид злочину, передбаченого ст. 110 КК України. Обґрунтовуються положення, згідно з якими за певних обставин злочини, передбачені ст. ст. 111, 112, 113 і 1141 КК України, можуть бути вчинені як у формі дії, так і шляхом бездіяльності.

Аналізуються основні й додаткові ознаки суб’єктивної сторони злочинів проти основ національної безпеки України, встановлюється їх значення у кваліфікації таких злочинів. Підкреслюється, що в більшості випадків мотиви розглянутих злочинів нерозривно пов’язані з прямим умислом таких діянь. Автор указує на доцільність включення спеціальної мети в диспозицію ст. 111 КК України, що виключило б імовірність припущення про наявність непрямого умислу в такому діянні. Розглядаються проблемні питання про роль спеціальної мети у кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 109, 110 КК України; її роль у встановленні виду умислу таких злочинів; її значення при розмежуванні злочину, передбаченого ст. 113 КК України, і суміжних злочинів. Пропонується класифікація розглянутих злочинів, за основу якої взяті ознаки, що складають конкретний вид їх суб’єкта.

Розроблена авторська концепція в частині вдосконалення чинного кримінального законодавства у сфері охорони основ національної безпеки України; встановлений конкретний перелік злочинів, що підривають основи національної безпеки України. Підкреслюється, що йдеться як про зовсім «нові» кримінально-правові приписи, так і про обновлені норми чинного кримінального законодавства. З урахуванням розроблених концептуальних положень, а також з огляду на існуючі загрози основам національної безпеки України пропонуються обновлені редакції ст.ст. 109, 110, 111, 114 КК України. В основу таких положень лягли концептуальні розробки авторитетних вітчизняних дослідників у даній сфері знань (О. М. Костенка, О. Ф. Бантишева, О. В. Шамари, С. В. Дьякова та ін.), у тому числі й зарубіжний досвід у частині систематизації і криміналізації суспільно небезпечних посягань на основи державної безпеки. Сформульовано систему суспільно небезпечних посягань, що безпосередньо чи опосередковано посягають на основи національної безпеки України, де такі основи можуть виступати як основний чи додатковий об’єкт подібних злочинів.



Ключові слова: основи національної безпеки, державна зрада, сепаратизм, зовнішня-внутрішня безпека, шпигунство, політичний екстремізм, державна безпека, диверсія, удосконалення кримінально-правової охорони, кібернетична атака, розвідувальна діяльність, територіальна цілісність і недоторканність, державна таємниця, загроза.

Список публікацій здобувача:

в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

  1. Чуваков О. А. Злочини проти основ національної безпеки України: проблеми кримінально-правової теорії і практики: монографія. Одеса: Фенікс, 2017. 362 с.

2. Чуваков О. А. Політичний тероризм у царській Росії (середина XIX і початок XX ст.). Правова держава. 2004. № 7. С. 206–209.

3. Чуваков О. А. Суб`єктивні ознаки складу злочину в перших українських кримінально-правових актах. Правова держава. 2005. № 8. С. 276–280.

4. Чуваков О. А. Структура кримінального закону в Радянській Україні (1917– 1919 рр.). Митна справа. 2006. № 4 (46). С. 79–82.

5. Чуваков О. А. Кримінально-правова охорона основ національної безпеки в історії кримінально-правового законодавства України. Правова держава. 2008. № 10. С. 217–221.

6. Чуваков О. А. Соборное Уложение 1649 г. о преступлениях против государства. Ринкова економіка. 2008. Т. 11, вип. 22. С. 196–200.

7. Чуваков О. А. Роль дополнительного объекта в квалификации террористических актов. Вісник ОНУ. 2008. Т. 13, вип. 9. С. 95–101.



8. Чуваков О. А. Посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля в системе преступлений против основ национальной безопасности Украины. Правова держава. 2009. № 11. С. 147–152.

  1. Чуваков О. А. Історичні аспекти виникнення диверсії. Ринкова економіка. 2009. Т. 12, вип. 25. С. 186–190.

  2. Чуваков О. А. Деякі види диверсійних актів у сучасних умовах. Актуальні проблеми політики. 2010. Вип. 39. С. 372–379.

  3. Чуваков О. А. Заходи протидії диверсійно-терористичній діяльності у США. Вісник ОНУ. 2011. Т. 16, вип. 3. С. 177–181.

  4. Чуваков О. А. Національна і державна безпека: співвідношення понять. Правова держава. 2012. № 15. С. 193–196.

  5. Чуваков О. А. К вопросу определения понятия безопасности. Правова держава. 2013. № 16. С. 191–197.

  6. Чуваков О. А. Теоретичнi аспекти визначення поняття «безпека». Evropsky politicky a pravni diskurz (Чехія). 2014. № 1, vyd. 6. С. 95–105.

  7. Чуваков О. А. Безпека: Соцiально-полiтична сутність поняття. Правова держава. 2014. № 18. С. 119–123.

  8. Чуваков О. А. К вопросу о видах преступлений против основ национальной безопасности Украины. Часопис Київського університету права. 2015. № 3. С. 304–307.

  9. Чуваков О. А. К вопросу о классификации преступлений против основ национальной безопасности Украины. European Reforms Bulletin (Luxembourg). 2015. № 4. С. 70–75.

  10. Чуваков О. А. О роли видового объекта в классификации преступлений против основ национальной безопасности Украины. Law and History Review (USA). 2016. № 4. С. 1383–1389.

  11. Чуваков О. А. Безопасность как социально-политическая категория. Legea si viata. 2016. № 4/3. С. 88–92.

  12. Чуваков О. А. Научно-теоретические основы классификации преступлений против основ национальной безопасности Украины. Правова держава. 2016. № 21. С. 245–250.

  13. Чуваков О. А. К вопросу о генезисе преступлений против основ национальной безопасности Украины. Правова держава. 2016. № 23. С. 148–152.

  14. Чуваков О. А. Деякі питання щодо видових об’єктів злочинів проти основ національної безпеки України. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 316–321.

  15. Чуваков О. А. К вопросу о понятийном аппарате преступлений против основ национальной безопасности Украины. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 1. С. 192–197.

  16. Чуваков О. А. К вопросу о понятии «национальная безопасность». Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 1 (16). С. 158–161.

  17. Чуваков О. А. Деякі питання щодо видового об’єкта диверсії. Судова апеляція. 2017. № 1 (46). С. 85–91.

  18. Чуваков О. А. Преступления против основ национальной безопасности Украины: понятие и признаки. Legea si viata. 2017. № 6/2. С. 92–96.

  19. Чуваков О. А. К вопросу о месте диверсии в системе преступлений против основ национальной безопасности Украины. Правова держава. 2017. № 26. С. 155–159.

які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

  1. Чуваков О. А. Класифікація кримінального законодавства в радянській Україні (1917–1920 рр.). Революції в Україні у ХХ–ХХІ століттях: співзвуччя епох: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 18–19 листоп. 2005 р.). Одеса, 2005. С. 103–105.

  2. Чуваков О. А. Уголовно-правовая борьба с государственными преступлениями в советской России (1917–1918 гг.). Социально-правовые проблемы совершенствования законодательства Украины: история, теория и практика: материалы 60-й науч. конф. проф.-препод. состава ОНУ (г. Одесса, 23–25 нояб. 2005 г.). Одесса, 2005. С. 216–219.

  3. Чуваков О. А. Ознаки диверсії у кримінальному законодавстві України 1961 і 2001 рр. Порівняльний аналіз. Треті Прибузькі юридичні читання: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Миколаїв, 23–24 листоп. 2007 р.). Миколаїв, 2007. С. 244–247.

  4. Чуваков О. А. Субъект преступлений против основ национальной безопасности: понятие, виды и признаки. Материалы 62-й науч. конф. проф.-препод. состава ЭПФ ОНУ имени И. И. Мечникова (г. Одесса, 28–30 нояб. 2007 г.). Одесса, 2007. С. 104–106.

  5. Чуваков О. А. Посягання на життя державного чи громадського діяча: юридична природа об’єкта. Конституційне-правове регулювання суспільних відносин: минуле, сучасне, майбутнє: матеріали наук. конф. (м. Одеса, 27 берез. 2009 р.). Одеса, 2009. С. 236–240.

  6. Чуваков О. А. Признаки контрреволюционных преступлений в первых уголовно-правовых актах УССР. Законодавство кримінально-правового напрямку: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 24 квіт. 2009 р.). Одеса, 2009. С. 182–184.

  7. Чуваков О. А. Класифікація диверсійних актів у сучасних умовах. Матеріали 64-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 25–27 листоп. 2009 р.). Одеса, 2009. С. 116–118.

  8. Чуваков О. А. Ознаки об’єкта та предмета диверсії. Проблеми національної державності: матеріали міжнар. наук. конф. пам’яті д.ю.н., професора Л. М. Стрельцова (м. Одеса, 26 берез. 2010 р.). Одеса, 2010. С. 239–241.

  9. Чуваков О. А. Новые формы диверсионно-террористической деятельности в современном мире. Уроки истории. Великая Отечественная война. История России и мира 20–21 веков: материалы науч.-практ. конф. (г. Санкт-Петербург, 8–9 апр. 2010 г.). Санкт-Петербург, 2010. С. 364–366.

  10. Чуваков О. А. Політичні злочини у 1903–1922 рр. Становлення, функціонування та розвиток правових систем сучасності: проблеми науки і практики: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 23 квіт. 2010 р.). Одеса, 2010. С. 459–461.

  11. Чуваков О. А. Деякі питання щодо розмежування диверсії та тероризму. Матеріали 65-ї наук.-практ. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 24–26 листоп. 2010 р.). Одеса, 2010. С. 116–118.

  12. Чуваков О. А. Основи національної безпеки як об’єкт кримінально-правової охорони. 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 13–14 жовт. 2011 р.). Харків: Право, 2011. С. 387–390.

  13. Чуваков О. А. Національна безпека України: зміст та сутність поняття. Сучасні завдання законодавств кримінально-правового напрямку. Десяті юридичні читання: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 13 квіт. 2012 р.). Одеса, 2012. С. 93–95.

  14. Чуваков О. А. Безопасность: понятие и сущность. Матеріали 67-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 28–30 листоп. 2012 р.). Одеса, 2012. С. 45–48.

  15. Чуваков О. А. Національна безпека: соціальна-політична сутність поняття. Матеріали 68-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 26–28 листоп. 2013 р.). Одеса, 2013. С. 140–143.

  16. Чуваков О. А. Деякі питання щодо тлумачення «національної безпеки». Матеріали 69-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 26–28 листоп. 2014 р.). Одеса, 2014. С. 133–135.

  17. Чуваков О. А. Основи національної безпеки держави: поняття та зміст. Лібералізм та права людини: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 29 квіт. – 1 трав. 2015 р.). Одеса: Астропринт, 2015. С. 80–83.

  18. Чуваков О. А. Деякі питання державної безпеки. Матеріали 70-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ, присвяч. 150-й річниці Одес. нац. ун-ту імені І. І. Мечникова (м. Одеса, 25–27 листоп. 2015 р.). Одеса, 2015. С. 177–181.

  19. Чуваков О. А. К вопросу о классификации преступлений против основ национальной безопасности Украины. Legal Reforms of the Future & the Future of Legal Reforms: special issue dedicated to the International Scientific Symposium (Luxembourg, Grand Duchy of Luxembourg, 26–29 November, 2015). Luxembourg, 2015. Р. 70–75.

  20. Чуваков О. А. Національна безпека як об’єкт кримінально-правової охорони. Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 18 груд. 2015 р.). Одеса: Фенікс, 2015. С. 39–42.

  21. Чуваков О. А. Теоретичні аспекти визначення поняття «національна безпека». Európska tradícia v medzinárodnom práve: uplatňovanie ľudských ráv: мedzinárodná vedecká konferencia (Bratislava, Slovenská republika, 6–7 máj 2016 r.). Bratislava, 2016. С. 188–191.

  22. Чуваков О. А. Некоторые вопросы систематизации преступлений против основ национальной безопасности Украины. Актуальные вопросы современной юридической науки: теория, практика, методика: материалы междунар. заоч. науч.-практ. конф. (г. Могилев, 20 мая 2016 г.). Могилев: Могилев. ин-т МВД, 2016. C. 291–295.

  23. Chuvakov О. State security: concept and essence. Contemporary Science and Education in Americas, Africa and Eurasia: рroceedings of the X International Academic Congress, «UFRJ Press» (Brazil, Rio de Janeiro, 19–21 November 2016). Rio de Janeiro, 2016. P. 406–409.

  24. Чуваков О. А. Диверсія і тероризм: проблеми розмежування злочинів. Матеріали 71-ї наук. конф. проф.-викл. складу ОНУ (м. Одеса, 23–25 листоп. 2016 р.). Одеса, 2016. С. 162–164.

які додатково відображають наукові результати дисертації:

  1. Чуваков О. А. Преступления против основ национальной безопасности Украины. Уголовное право Украины: Особенная часть: учебник / отв. ред. Е. Л. Стрельцов. Харьков: Одиссей, 2009. С. 10–22.

  2. Чуваков О. А. Злочини проти основ національної безпеки України. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / за ред. Є. Л. Стрельцова. 8-е вид., перероб. та допов. Харків: Одессей, 2012. С. 228–238.

  3. Чуваков О. А. Поняття та ознаки бандитизму в кримінальному законодавстві України 1917–1922 рр. Вісник ОНУ. 2007. Т. 12, вип.11. С. 102–104.

55. Чуваков О. А. Міжнародне співробітництво у сфері боротьби зі злочинами терористичної спрямованості. Правова держава. 2010. № 12. С. 276–281.

56. Чуваков О. А. Безопасность: политико-правовой аспект. Правова держава. 2015. № 20. С. 167–173.


SUMMARY

O. Chuvakov Criminal and legal counteraction to crimes against the basics of the National Security of Ukraine: theory and practice. – Qualification scientific work. Manuscript copyright.

Thesis for the degree of Doctor of Law; specialty 12.00.08 – Criminal Law and Criminology; Penitentiary Low (081 – Law). – Odessa I.I.Mechnikov National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine; V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2017.

In the thesis it is conducted a special multifaceted scientific research of crimes against the basics of the National Security of the State, in which it was proved the author’s concept on improvement of the existing standard instructions and determination of relevant borders of criminal encroachments on the basics of the National Security of Ukraine, taking into account modern geopolitical realities. Legal regulation of responsibility, general concept and regularities of systematisation of the considered crimes in a line with the existing Ukrainian legislation are proved. It is established, that security is a multipurpose, many-sided and multifactorial phenomenon, that deals with both various spheres of life of society and all the forms of activity of the person in general. The author examined the provisions, determining the essence and content of the concept «security» by studying the experience of the similar analysis, that was reflected in works of famous scientists-thinkers, both in history of philosophical thought: Aristotle, Herodotus, Plato, Artkhashastra, Zh. Zh. Russo, T. Hobbes, B. Spinoza, D. Locke, I. G. Yusti, I. Zonnenfels, and modern researchers: O. G. Danilyan, A. Demidov, O. P. Dzyoban, N. D. Kazakova, G. Kissinger, V. S. Komissarov O. M. Kostenko, M. A. Leskov, V. A. Lipkan, M. I. Panova, V. K. Senchagova, G. M. Sergeyev, L. I. Shersheneva, A. S. Tymoshenko and other. On the basics of the studied provisions it is suggested the author’s definition of the concept «security».

According to the reasoned provisions, the concept «national security», historically, has deep roots, many social, political and economic events were explained and proved by the interests of the national security, and also aggressive wars were justified. It is established, that there is no uniform approach in scientific literature, regarding the definition of the national security, but the existence of serious disagreements in this part is reflected in a problem of uniform understanding of such phenomenon. The author emphasizes, that the national security is a concrete historical category, that has its own structure, development and formation, by which political, spiritual and ideological, social and economic and other factors are determined. The formation of the content of this concept is in direct dependence from the national interests of a state, the uniform national idea, that exists in a society. The author, using the complex of modern research techniques of the concept «national security» and «state security» argues the provisions, according to which «state security» may correlate with «national security» only as a part and whole, because the content of the concept «national security» covers not only a state as the element of such security, but also its other elements: a society, a person and a citizen.

Legal nature and essence of a patrimonial object of crimes against the basics of the National Security of Ukraine are defined. Referring to the fundamental provisions of the theory of our criminal law, the author states, that the patrimonial object of the analyzed crimes was formulated abstractly and it does not correspond to that group of crime components, that is provided by the Section 1 of the special part of the criminal code, and therefore indicates the need of establishment of a number of criteria, that promote the correct understanding of nature of the patrimonial object of such crimes.

It is argued, that the national security, as a range of the protected public relations is provided by both using a group of crime components, that is set in the Section 1 of the special part of the criminal code of Ukraine and by norms of the other sections of the criminal code, that provide the national security in its other spheres (for example, public security, security of production, protection of the state secret and so on). The author proves the provisions, that the basics of the national security are in fact the basics of the security of a state. The issues of infliction of harm at commission of crimes against the basics of the national security of Ukraine are examined. Also, the author analyses the provision about the victim’s nature, which is understood as a state in the form of its public institutions, authorities, social groups of people, labour collective and so on.

The problem of genesis of crimes against the basics of the national security of Ukraine is investigated. It is underlined, that in the names of such crimes in the history of our criminal legislation were used different formulations: «counterrevolutionary acts», «counterrevolutionary crimes», «political gangsterism», «state crimes», «especially dangerous state crimes» and so on. It is noted, that the majority of developed definitions of examined crimes during the specified period contain in their majority the signs of definitions of different kinds of crimes, which were typical for that existing period of the ideological concept. In particular, as a rule, it was talked about deliberate encroachments (action-inaction), directed to «blasting»-«weakening»… «state» or «social order», that made the basics of such definitions in its different interpretations.

The sufficient attention is paid to the process of establishment of essence, signs and types of the analyzed crimes in modern reality. For the purpose of complete and comprehensive idea of formation of a concept of such crimes the author has analyzed the experience of definitions of such crimes, which is presented by our researchers in the modern period of existence of our state. The author gives the provisions, according to which in the scientific analysis of a concept «the crimes against the basics of the national security» and establishment of their legal nature appears the necessity of studying the appropriate terminology, also which is used in formation of concepts «state security», «public security», «security of a person», «national values», «national security», «challenge», «threat» and other. On the basics of the analysis of the investigated crimes’ formulations, presented in the theory of criminal law the author of the thesis has developed and suggested the complex of signs, that make the concept of crimes against the basics of the national security of Ukraine.

It is analyzed the issue of differentiation of the examined crimes on separate types and establishments of their specific objects. The author emphasizes the existence of essential complexity in determination of specific objects of such crimes, and it is explained by the absence of their uniform understanding in the theory of criminal law, because different researchers define such crimes differently. The author proves the provision, according to which the basis of classification of such crimes is the orientation of the threats’ sources to the relevant objects of criminal legal protection; the categories «internal»-«external» security are examined in detail; the hypothesis about the structure of the state’s security is represented as the object criminal legal protection; it is defined the circle of elements, that make the concept «internal» and «external» security of the state; it is developed the criteria, that promote a division of the examined crimes on separate types and so on. According to the author’s concept all the crimes against the basics of the national security are divided into: 1) crimes, encroaching on the «external» security of the state (article 111 and 114 of the criminal code ) and 2) crimes, encroaching on the «internal» security of the state (articles 109, 110, 1102, 112, 113, 1141 of the criminal code).

The author analyzed the problem issues of establishments of direct objects of the examined crimes. The given provisions owing to which the number of crimes against the basics of the national security of Ukraine are examined as two objects (articles 112, 113 of the criminal code). The author argues the issue about the consideration as a subject of crimes, proved by the articles 111,114 of the criminal code of Ukraine, so called other information of a confidential character, that does not contain state secret, but the disclosure of which can cause damage to external and internal security of the state.

The author investigates both the main and the additional signs of objective party, crimes against the basics of the national security of Ukraine; determines their meaning in the qualification of such crimes. For the purpose of explanation of the essence of forms of the objective party of the high treason (article 111 of the criminal code), it was developed the complex of obligatory signs, that form the basics of the determination of such crime and reflect its social and legal essence more clearly. It is conducted the detailed analysis of such forms of objective party of espionage as «transfer»-«distribution» of state secret and it is determined their meaning in the qualification of the analyzed crimes. It is argued the necessity of criminal liability for «storage» of information, that contains the state’ secret; commission of violent actions, combined with the usage of a gun as a qualified type of crimes, provided by the article 109 of the criminal code; committing the violent actions as the qualified type of crimes, provided by the article 110 of the criminal code. It is proved the provisions, according to which at defined circumstances of crimes, provided by the articles 111, 112, 113 and 1141 of the criminal code of Ukraine, may be committed by the form of action and by inaction.

It is analyzed the main and additional signs of the subjective party of crimes against the basics of the national security of Ukraine, it is determined their meaning in the qualification of such crimes. It is emphasized, that in the majority of cases the motives of the examined crimes are connected with the direct intention of such actions. The author points out the expediency of the inclusion of the special purpose in the disposition of the article 111 of the criminal code of Ukraine, that could exclude the probability of the assumption about the existence of the indirect intention of such action. It is examined the problematic issues about the role of the special purpose in the qualification of crimes, provided by the articles 109,110 of the criminal code of Ukraine; its role in establishment of a type of intention of such crimes; its meaning at differentiation of crimes, provided by the article 113 of the criminal code of Ukraine and adjacent crimes. It is offered the classification of the examined crimes, which basics are taken for signs, making the concrete type of their subject.

It is developed the author’s concept regarding improvement of the present criminal legislation in the sphere of protection of the basics of the national security of Ukraine; it is determined the concrete list of crimes, undermining the basics of the national security of Ukraine. It is emphasized, that it is about both absolutely «new» criminal legal instructions and updated norms of the present criminal legislation. Taking into consideration the examined conceptual provisions, and also existing threats to the basics of the national security of Ukraine, it is offered the updated version of articles 109, 110, 111, 114 of the criminal code of Ukraine. In the basis of such provisions the conceptual researches of our authoritative researchers were put in this sphere of knowledge (O. M. Kostenko, O. F. Bantishev, O. V. Shamara, S. V. Dyakov and others), and also foreign experience in regarding systematization and criminalization of socially dangerous encroachments of basics of the state security. It is formulated the system of socially dangerous encroachments, which directly or indirectly encroach for the basics of the national security of Ukraine, where these basics can act as the main or additional object of such crimes.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconПравова робота із самозабезпечення економічної безпеки суб’єктами господарювання україни
Сті. Розглянуто основних суб’єктів забезпечення економічної безпеки у недержавному секторі економіки. Зроблено висновок про необхідність...
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconНавчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України

Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconДовідка кісельов Андрій Вадимович
Працює Керівник департаменту інформації го «Проект «Мирний», головний редактор фронтового тижневика «Військовий кур’єр України»,...
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconКонспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»
Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України / О. В. Кузьменко, Т. О. Гурій. – К.: Атіка, 2008. – 415с
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconПравова освіта учнів: цілі, завдання, шляхи реалізації
Правова освіта та виховання учнівської молоді мають державне значення, тому повинні реалізувати освітню функцію та мати обов’язково...
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconМіжнародна науково-практична конференція «Теорія та практика управління економічним розвитком»

Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconПрограма міжнародної науково-практичної конференції теорія та практика управління економічним розвитком

Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconТеорія відносності Історія створення та сучасні погляди… Альберт Ейнштейн
Прусської І баварської Академій наук. Також виступав проти війни, в 1940-х — проти застосування ядерної зброї. У 1940 р підписав...
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди) з хімії д
Землі І проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Дисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика icon1. Діагностичний супровід професійної діяльності вчителя початкової школи
Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія І практика: монографія / С. М. Мартиненко


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка