Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года



Сторінка1/4
Дата конвертації09.10.2017
Розмір0.53 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4

Тема автореферата диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года.

Источник: Автореф. дис... д-ра техн. наук: 21.06.01 / Г.І. Рудько; Нац. акад. природоохорон. та курорт. буд-ва. — Сімф., 2005. — 35 с. — укp.

Аннотация: Виконано наукове узагальнення методології екологічної безпеки техноприродних геосистем (ТПГ) для різних типів екологічного середовища. Обгрунтовано екологічну ємність геологічного середовища у межах ТПГ та виконано оцінку екологічних функцій геологічного середовища. Розроблено наукові засади екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ у межах ТПГ регіонального рівня. Розроблено систему екологічної безпеки ТПГ з критичним екологічним станом. Визначено чинники екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ й обгрунтовано стратегічні та практичні заходи щодо прийняття технічних рішень стосовно ліквідації небезпечних ситуацій у межах різних типів геологічного середовища. Запропоновано методику розрахунку екологічної безпеки та визначено оптимізаційні заходи у межах окремих гірничопромислових і нафтогазових комплексів, платформних і перехідних типів геологічного середовища. Встановлено причини масового захворювання населення у межах вугільних і сірчаних гірничопромислових комплексів і розроблено оптимізаційні заходи щодо запобігання негативному впливу на організм людини небезпечних геологічних процесів.

Текст работы:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО

ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

Рудько Георгій Ілліч

УДК 502.7 + 55 (477.8)

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕХНОПРИРОДНИХ ГЕОСИСТЕМ

( наукові та методичні основи )

21.06.01 Екологічна безпека

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Сімферополь - 2005Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній комісії України по запасах корисних копалин

Науковий консультант: доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Адаменко Олег Максимович,

Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, заві-дувач кафедри екології; науково-дослідний інститут техногенно-екологічної безпеки та природних ресурсів, директор (м. Івано-Франківськ)

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, віце-президент Українсько-нафтогазової академії

ЯремІЙчук Роман Семенович,

факультет нафтогазових технологій Національної академії природоохоронного і курортного будівництва і Національного технічного університету нафти і газу, декан (м. Сімферополь);

доктор технічних наук, професор

Черваньов Ігор Григорович,

кафедра географічного моніторингу та охорони довкілля Харківського Національного університету ім. Каразіна, завідувач кафедри (м. Харків);

доктор технічних наук, професор

Мальований Мирослав Степанович,

кафедра екології та охорони навколишнього середовища Національного університету "Львівська політехніка", завідувач кафедри (м. Львів)

Провідна установа: Національний гірничий університет (м.Дніпропетровськ)

Захист дисертації відбудеться 24.06.2005 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради СРД 52.079.03 в Національній академії природоохоронного і курортного будівництва, за адресою: 95000 м. Сімферополь, вул. Київська, 181

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національної академії приро-доохоронного і курортного будівництва, за адресою: 95000 м. Сімферополь, вул. Київська, 181

Автореферат розісланий 20.05.2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, доцент О.І.ПашенцевЗагальна характеристика роботи

Актуальність теми. В техногені, тобто в період коли діяльність людини є вирішальним фактором в процесі трансформації геологічного і суміжних середовищ, на чільне місце виходять методологічні засади екологічної безпеки в межах системи „людина – геологічне середовище”. Загальна тенденція розвитку цивілізації тільки загострює проблему боротьби за ресурсний потенціал геологічного і суміжних середовищ.

Виходячи з вищевикладеного об’єктом наукового дослідження є геологічне та суміжні середовища в межах техноприродних геосистем (ТПГ) з точки зору чинників, які характеризують ресурсний потенціал території з метою розробки технічних рішень для впровадження оптиміза­ційних заходів.

Як об’єкт дослідження геологічне середовище в межах ТПГ розглядається з позицій наступних основних ресурсних функцій.

1. Ресурсної, як мінеральної основи біосфери (ландшафтного комплексу літосферного простору). Кожен ландшафтний комплекс має свою міру вартості, яка змінюється в залежності від ресурсних, економічних та екологічних чинників.

2. Ресурсної, як корисних копалин для забезпечення сировинно-енергетичних проблем суспільства. Геологічне середовище є основним постачальником енергетичних ресурсів. Кожен тип корисних копалин має відповідну цінову вартість, включаючи чинники екологічної безпеки, яка характеризує рентабельність розробки родовища.

3. Ресурсної, як літосферного простору для будівництва інженерних споруд і комунікацій. З використанням геологічного простору, як ресурсу пов’язана значна кількість аварій і катастроф, обумовлених природними та техноприродними геологічними процесами.

Будь-який тип літосферного простору має свою вартість, яка характеризується відношенням ринкової вартості геологічного середовища до затрат на безпечне функціонування техноприродної геосистеми. В Україні проблема екологічної безпеки техноприродних геосистем має надзви­чайно велике значення, оскільки функціонування ТПГ в межах колишнього СРСР було орієнтовано на екстенсивне виробництво із відповідною його технологією. В перехідний період економіки, в незалежній Україні, наукова основа екологічної безпеки ТПГ розроблена вкрай недостатньо, що і обумовило мету роботи.

Предметом наукового дослідження є екологічна безпека техноприродних геосистем, яка досягається шляхом реалізації методологічних принципів, технологічних засобів та технічних рішень в межах цих систем, з позицій керованого контролю геологічними процесами: геодинамічними, ландшафтно-геохімічними, гідрогеологічними, радіологічними та геофізичними.

Екологічна безпека техноприродної геосистеми – це такий її стан в межах розрахункового періоду, який забезпечує функціонування системи в режимі, що виключає порушення гомеостазису. Такими властивостями характеризується будь-яка з геологічних систем: людина-геологічне середовище (техногенний об’єкт - геологічне середовище), які розглядалися нами як техноприродні геосистеми різного об’єму, функціонального призначення та оптимального періоду функціонування.

Якщо стан техноприродної системи параметризувати до головних її чинників, то вона набуде такого вигляду:

(1)

де, Кб – коефіцієнт екологічної безпеки; W Рес – вартість ресурсного потенціалу, в рамках відповідного часу (t); V – об’єм геологічного простору, який є просторовою складовою частиною геосистеми; P – природна організація геологічного середовища (тип геологічного середо­вища); T – техногенний вплив на геологічне середовище; ГП – геологічні процеси в межах геосистеми та її стан в умовах оптимального функціонування; КС – чинники критичного стану геосистеми; V (P) – об’єм геологічного середовища, який знаходиться в межах природної організації геосистеми; V (Т) – об’єм геологічного середовища, який знаходиться в межах впливу техногенної складової геосистеми; Рес. – ресурс­ний потенціал геологічного і суміжних середовищ.



У територіальному відношенні екологічна безпека геологічного середовища (ГС) може бути розрахована в межах техноприродних геосистем територіально-адміністративних комплексів: (країна, область, район); функціонально-виробничих комплексів (гірничопромислові, нафтогазові, гідротехнічні, енергетичні та інші), промислово-міські агломерації (ПМА), і т. п.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами:

Робота носить науково-узагальнюючий характер і є науковим узагальненням робіт, пов’язаних з тематиками Геологічної служби України, де автор був науковим керівником, відповідальним виконавцем та досліджував теми: "Аналіз і узагальнення матеріалів еколого-геологічних досліджень з метою адаптації методики робіт стосовно умов території діяльності державного геологічного підприємства "Західукргеологія" (тема У-97-87/6); "Підготовка вихідних матеріалів для розробки автоматизованих баз даних хімічного складу підземних вод" (тема 39-91-41/26); "Складання гідрогеодинамічних карт масштабу 1:200 000 по території Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей" (тема 39-87-65/82); "Розробка автоматизованих баз даних по забрудненню підземних вод" (У-94-42/27); "Розробка автоматизованих баз даних по геохімії ґрунтів і порід" (У-94-74/16); "Оптимізація мережі та методики спостережень за режимом підземних вод в межах території діяльності ДГП "Західукргеологія" шляхом дешифрування космоаерознімків" (тема У-94-72/11); "Створення баз даних карстонебезпечних та зсувонебезпечних зон України" (тема 1213.15-97); "Оцінка екологічного стану геологічного середовища Червоноградського гірничодобувного району і умов водопостачання населенню"; "Оцінка екологічного стану довкілля Стинавського нафтового родовища та розробка рекомендацій щодо природоохоронних заходів"; "Картування зсувонебезпечних територій та складання великомасштабних картосхем зсувних процесів у Львівській області з виділенням найбільш небезпечних ділянок”. Автор виконував наукові тематики Міністерства освіти і науки України, в тому числі в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу: "Розробка наукових основ екологічної оцінки та впровадження нетрадиційних джерел енергії в Карпатському регіоні" (тема Д-47/1); "Наукові і методичні основи прогнозу геодинамічних процесів безконтактним методом природного імпульсивного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) на об'єкти нафтогазового комплексу" (тема Д-47/2). У Львівському національному університеті ім. І. Франка: „ Наукові і методичні основи регіонального екологічного моніторингу геологічного і суміжних середовищ Львівської області”; „Наукові і методичні основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ”. За тематикою інституту геологічних наук НАН України дисертант був науковим керівником і відповідальним виконавцем тематик: „Розробка системи протипаводкового захисту на території Закарпатської області”; „Захист автомобільних доріг України від зсувів і селів”; „Активізація небезпечних геологічних явищ у Закарпатті як наслідок екстремальних паводків”, а також Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи тема: „Розробка комплексної цільової програми протизсувних заходів на території України”, та інші.

Мета роботи і задачі дослідження: методологія вирішення важливої наукової проблеми шляхом розробки та наукового обґрунтування екологічної безпеки техноприродних геосистем в межах відповідних типів геологічного середовища для вирішення оптимізаційних завдань технічного та технологічного напрямків.

Обґрунтувати наукові та методичні основи екологічної безпеки техноприродних геосистем в межах геологічного та суміжних середовищ.

Розробити методологію оцінки екологічної ємності геологічного середовища для різних його типів в межах техноприродних геосистем.

Розробити методологію оцінки екологічної безпеки регіональних техноприродних геосистем.

Науково обґрунтувати екологічну безпеку техноприродних геосистем “людина –геологічне середовище” в умовах екологічних аварій і катастроф.

Науково обґрунтувати та практично реалізувати детерміновані моделі стану системи “людина – геологічне середовище” з точки зору оцінки здоров’я населення при взаємодії з техногенно порушеним геологічним середовищем.

На захист виносяться наступні основні положення:

Екологічна безпека геологічного і суміжних середовищ в межах техноприродних геосистем обумовлена типом ГС, механізмом та інтенсивністю розвитку природних і техноприродних геологічних процесів (геодинамічних, ландшафтно-геохімічних, гідрогеологічних, радіоеко­логічних, геофізичних), які визначають екологічну ємність та стійкість геологічного середовища до техногенних навантажень.

Екологічна безпека геологічного і суміжних середовищ техноприродних геосистем регіонального рівня полягає в науковому обґрунтуванні та реалізації технічних рішень розглянутих в роботі на прикладах гідроресурсів та небезпечних геодинамічних процесах в межах Кар­патського регіону України.

Екологічна безпека людини в межах техноприродних геосистем гірничопромислового і нафтогазового комплексу визначається інтенсивністю трансформації стану геологічного середовища в якому відповідні техноприродні процеси обумовлюють спеціалізацію масового захворювання. Це потребує обґрунтування і реалізації техніко-технологічних оптимізаційних рішень по ліквідації негативних факторів впливу на здоров’я людини та довкілля.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше:

Виконане наукове узагальнення по розробці методології екологічної безпеки техноприродних геосистем (ТПГ) для різних типів геологічного середовища.

Науково обґрунтована екологічна ємність геологічного середовища в межах ТПГ та виконана оцінка екологічних функцій геологічного середовища.

Розроблені наукові основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ в межах техноприродних геосистем регіонального рівня.

Науково обґрунтована система екологічної безпеки ТПГ з критичним екологічним станом.

Визначені чинники екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ, як інструмент контролю здоров’я населення та розроблені стратегічні і практичні заходи щодо прийняття технічних рішень по ліквідації небезпечних ситуацій в межах різних типів ГС.

Розроблені наукові основи розрахунку екологічної безпеки та визначення оптимізаційних заходів в межах окремих гірничопромислових та нафтогазових комплексів, платформних і перехідних типів геологічного середовища.

Визначені механізми масового захворювання населення в межах вугільних та сірчаних гірничопромислових комплексів та запропоновані оптимізаційні заходи по виключенню негативного впливу на організм людини небезпечних геологічних процесів.

У дисертаційній роботі отримані наступні результати:

Обґрунтована методологія екологічної безпеки для різних типів геологічного і суміжних середовищ в межах ТПГ.

Розроблені наукові основи оцінки природних і техноприродних ризиків стану ТПГ для обґрунтування оптимізаційних рішень.

Розрахована екологічна специфіка техноприродних геосистем в межах геологічного середовища для різних його типів, обґрунтоване та розкрите поняття “екологічна ємність геологічного середовища”, розглянуті динамічні чинники трансформації геологічного середовища у просторі та часі, механізм і дію його екологічних функцій для розробки і прийняття технічних рішень.

Розроблений науковий підхід до керованого контролю при розвитку екологічних кризових явищ у зв’язку з природними та техногенними процесами, що обумовлюють екологічні аварії та катастрофи. Визначені наукові і технологічні засади виходу із кризового стану.

Складені детерміновані моделі екологічних функцій геологічного середовища в межах техноприродних геосистем різного масштабу, стадії розвитку та цільового призначення з метою реалізації стратегії, тактики, технології та методів технічної оптимізації ТПГ.

Достовірність отриманих автором результатів та висновків підтверджується при реалізації розроблених заходів на практиці.

Практична значимість роботи:

- за результатами виконаних досліджень дисертантом в співавторстві вперше для України та країн СНД видано підручники для вузів "Екологічна геологія", "Екологічне картування", "Екологічний моніторинг геологічного середовища" та ін. Всі перераховані вище підручники мають монографічний характер;

- результати проведених наукових розробок використано для обґрунтування методики державного екологічного картування та концепції екологічної безпеки геологічного середовища. З практичного погляду методологію дисертанта використано під час ліквідації наслідків катастро­фічної повені та розвитку зсувів, селів і інших небезпечних геологічних процесів у Закарпатті та Передкарпатті у 1998-1999 p.p.

детерміновані моделі захворюваності населення в зв'язку з впливом екологічних функцій геологічного середовища використано як лікарями, так і органами районних адміністрацій Червоноградського та Яворівського районів та ін., а також для розробки управлінських рішень по ліквідації критичного екологічного стану;

результати комплексних досліджень екологічного стану геологічного і суміжних середовищ Долинського адміністративного району Івано-Франківської області стали основою схеми районного планування та екологічної безпеки;

- результати комплексного дослідження умов екологічно безпечного використання гідроресурсів Карпатського регіону взято за практичну основу відновлення малої гідроенергетики;

- результати крупномасштабного картографування зсувонебезпечних територій використано на рівні обласного управління комунального господарства у Львівській області;

- результати крупномасштабних робіт по оцінці наслідків землетрусу у Вірменії, дозволили практично реалізувати моделі екологічної безпеки сейсмонебезпечних територій техноприродних геосистем м.м. Гюмрі, Діліжан, Спітак та ін.;

- результати практичних робіт в республіці Таджикистан дозволили реалізувати моделі природних небезпек по розвитку сейсмогенних зсувів в межах басейнів p.p. Сурхоб і Вахш, та визначити ступінь екологічної безпеки в межах техноприродних геосистем Нурекської та Рогунської ГЕС;

- результати дисертаційної роботи використано під час викладання дисциплін на геологічному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка ("Моніторинг геологічного середовища", "Охорона та раціональне використання надр", "Техногенно-екологічна безпека та районування геологічного середовища території України", "Моделювання стану навколишнього геологічного середовища", "Розрахунок ризику розвитку геологічних процесів") та на інженерно-екологічному факультеті Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу ("Геолого-екологічне картографування", "Моделювання та прогнозування стану довкілля", "Екологічна геологія", "Екологічна геоморфологія").

Дисертант розробив курс лекцій по основам інженерної та екологічної геології в Київському національному транспортному університеті, та видав по цьому курсу підручник "Основи загальної інженерної та екологічної геології" (в співавторстві з Гамеляком І.П.). Дисертантом розроблено курс лекцій по техногенно-екологічній безпеці і моделюванню та прогнозуванню стану довкілля в Державному екологічному інституті Міністерства екології та охорони навколишнього природного середовища, та виданий підручник "Екологічна безпека і охорона довкілля" (за редакцією проф. Бондаря О.І. та проф. Рудька Г.І.).

В рамках навчальних програм Київського національного університету ім. Т.Шевченка дисертантом розроблені курси лекцій "Гідрогеохімія", "Екологічна гідрогеологія", "Науковий експеримент та методологія його планування".

Основні положення дисертаційної роботи взяті за основу методики екологічної оцінки родовищ корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин при їх затвердженні.

Фактичний матеріал, покладений в основу дисертаційної роботи – це самостійно отримані результати наукових узагальнень, методичних розробок, польових досліджень автора в межах різних техноприродних геосистем і типів геологічного середовища колишнього СРСР (Східноєвропейська платформа, Карпатська, Кримська, Кавказька та Памірська гірсько-складчасті області, Алтай, Казахстан та інші), великого об’єму лабораторних досліджень, обробки фактичного матеріалу за допомогою геоінформаційних технологій та фактографічних і картографічних автоматизованих баз даних.

Особистий внесок здобувача. Формування ідеї, мети та задач досліджень, а також розробка теоретичних положень здійснені здобувачем особисто. Експериментальні та прикладні дослідження, їх впровадження проводилися за безпосередньою участю та науковим керівництвом дисертанта. Автору належить ідея, планування та виконання польових експериментальних та лабораторних досліджень, обґрунтування висновків. Практичні рішення щодо управління екологічною безпекою розроблені здобувачем особисто.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались більш ніж на 30 міжнародних та всеукраїнських наукових симпозіумах, семінарах, конференціях. Основні з них: міжнародна науково-практична конференція “Інженерно-геологічне забезпечення надрокористування та охорони навколишнього природного середовища”, Перм, Росія, 1997 рік; міжнародна наукова конференція “Екологічна геологія та раціональне надрокористування. Становлення наукового напрямку та освіти”, Санкт-Петербург, Росія, 1997 рік; міжнародна наукова конференція “Еволюція інженерно-геологічних умов Землі в епоху техногенезу”, Москва, Росія, 1997 рік; "Проблеми техноприродних аварій та катастроф у зв’язку з розвитком небезпечних геологічних процесів (прогноз, керований контроль, моніторинг, інженерний захист процесонебезпечних територій та інше)", Київ, Україна, 1997 рік; міжнародна конференція “Нормативно-правові аспекти оцінки і прогнозу екологічного стану довкілля адміністративних областей та районів України”, Алушта, Крим, 1997 рік; міжнародна наукова конференція “Аналіз та оцінка природних ризиків у будівництві”, Москва, Росія, 1997 рік; міжнародна науково-технічна конференція “Кризовий та передкризовий стан довкілля як результат техногенного впливу на геологічне середовище і геоморфосферу”, Львів, Україна, 1998 рік. Матеріали дисертаційної роботи неодноразово доповідалися на робочих нарадах Державної геологічної служби України, в обласних адміністраціях Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, в Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, в Західному центрі обробки аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу та інших установах в період 1999-2004 р.р.

Результати виконаних досліджень доповідались в Угорщині (Державний геологічний інститут), Польщі (Жешувська політехніка, Краківська гірнича академія), в республіці Білорусь та республіці Молдова.

Публікації. Результати дисертації опубліковано у чотирнадцяти монографіях (одна одноосібна), п’яти брошурах (одна одноосібна), 35 статтях у наукових виданнях (8 одноосібних), 21 тезах доповідей (14 одноосібних). Всього по темі дисертації опубліковано 80 робіт.

Структура та об’єм роботи. Дисертація об’ємом 466 стор., 289 стор. тексту, список літературних джерел, який складає 316 назв, 111 рисунків, 7 таблиць, 15 додатків.

На протязі всього періоду виконання досліджень по дисертаційній роботі автору сприяло толерантне відношення колег по роботі та провідних спеціалістів країни. Особливу подяку автор виражає своєму науковому консультанту, доктору геолого-мінералогічних наук, професору Адаменку О.М.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформовані мета й задачі дослідження, наведена наукова новизна і практична значимість, а також результати апробації і реалізації основних положень роботи.

Робота складається з трьох частин. Частина перша присвячена науковим основам техногенно-екологічної безпеки геологічного середовища.

Загальний стан екологічної безпеки в Україні є складним. Широке різноманіття чинників природного і антропогенного характеру спричиняють в подальшому ускладнення її стану. Це в значній мірі впливає на довкілля та призводить до погіршення умов життєдіяльності людей. Наведені обставини обумовлюють нагальну потребу комплексного вивчення та розв'язання проблеми екологічної безпеки техноприродних геосистем.

Основи загальної концепції екологічної безпеки викладені у роботах М.Ф.Реймерса, В.І.Данілова-Данільяна, К.Ф.Фролова, В.О.Бокова, А.О.Бикова, Р.М.Кларка, М.Н.Мойсеєва та інших вчених. В останній час поглиблюються та деталізуються знання з різних наукових напрямків: техніко-економічного (Б.М.Данилишин, О.М.Трофимчук, А.Г.Шапар, Є.О.Яковлєв, В.Р.Лозанський, І.А.Шеренков, А.В.Гриценко, І.П.Крайнов, В.М.Шестопалов, М.С.Мальований, А.Б.Горстко та інші), природничого (Г.О.Білявський, І.Г.Черваньов, В.І.Осипов, О.Л.Рагозін, С.К.Шойгу, Є.С.Дзекцер, А.Б.Качинський, Є.О.Яковлєв, О.М.Адаменко, В.Я.Шевчук, В.М.Шестопалов, І.Пригожин, В.А.Котляревський, А.В.Забегаєва, А.В.Лущик, Я.М.Семчук). Екологічна безпека держави розглядається як складова національної безпеки (А.Б.Качинський, В.О.Косовцев та інші). Слід відмітити системно-динамічну концепцію, яка базується на уявленні про інтегровану безпеку (С.І.Дорогунцов, О.М.Ральчук).



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconРобоча навчальна програма
Розділ Предмет, наукові основи І цілі навчальної дисципліни “історія соціології”
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМетодичні рекомендації для вчителів початкових класів Полтава 2005
Лобач О. О., Мірошніченко Т. В. Педагогічна корекція агресивності у молодших школярів: Методичні рекомендації для вчителів початкових...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconНавчальна програма нормативної дисципліни
Розділ Предмет, наукові основи І цілі навчальної дисципліни “Історія соціології”
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМихаил мурашкин записи 2008 года Дніпропетровськ "січ" 2010
В книге «Записи 2008 года» Михаила Георгиевича Мурашкина речь идет об инонаучной картине мира, которая включает в себя религиозное,...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconДержавна екологічна академія післядипломної освіти та управління

Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМетодичні рекомендації для студентів історичного факультету
Матвієнків С. М. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства. Методичні рекомендації для студентів історичного факультету...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconАктуальність проблеми
На сучасному етапі розвитку шкільної літературної освіти значна увага приділяється вивченню літератури у культурологічному контексті....
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconБазові навчально-методичні матеріали
Мета курсу: забезпечити основи формування історичного мислення студентів та умінь
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconСписок сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года
Алфавитный список сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года. Он полностью отображает фонд музыкальных...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconНауково-методичний центр
Розділ науково-методичні основи розвитку інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка