Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года



Сторінка3/4
Дата конвертації09.10.2017
Розмір0.53 Mb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4

а) б)

Рис. 4. Схеми деформацій: а) підняття; б) опущення



Результати поетапного накладення деформацій для прикладу наведені на рис. 5; на рис. 6 показано відтворення рельєфу зсувної ділянки у с. Костинці до та після катастрофічного зсуву 18-20 квітня 1999 р. На рис. 7 – принципова схема геологічних умов зсувної техноприродної системи.

а) б) в)


Рис. 5. Накладення деформацій: а) додатніх; б) від'ємних; в) додатніх і від'ємних

а) б)


Рис. 6. Модель рельєфу зсувної ділянки: а) до зсуву; б) після зсуву

Рис. 7. Принципова схема структурно-пластичного зсуву у с.Констинці (Чернівецька область, Сторожинецький район, Прут-Сиретське межиріччя). Руйнівна активізація в квітні 1999 р., зруйновано 137 житлових будинків

Запропонована методика дозволяє реалізувати динамічне моделювання зсувного процесу з метою розробки управлінських рішень.

В дванадцятому розділі "Методичні основи екологічної безпеки техноприродних геосистем від зсувонебезпечних територій" розглянуті методологічні основи інженерного захисту техноприродних геосистем від зсувів.

Методологія інженерного захисту базується на основі детального вивченням опорних ділянок. На цих ділянках визначаються умови і фактори розвитку небезпечних геологічних процесів на основі чого і розраховуються заходи інженерного захисту.

Основні засади реалізації захисних заходів базуються на обґрунтованості стратегічних підходів з метою стабілізації зсувного процесу та виключення деформацій і руйнування інженерних споруд та комунікацій.

Розглянуті дві групи протизсувних заходів – превентивні та активні.

В рамках превентивних заходів найбільш оптимальним є перенесення об'єкту будівництва на територію, яка знаходиться під впливом потенційного або існуючого зсуву.

Якщо перенесення ділянки будівництва неможливе, розраховуються варіанти інженерного захисту, згідно наступних дій превентивного характеру:

заборона підрізки зсувних схилів і проведення робіт по створенню виїмок на них;

заборона будівництва на схилах інженерних споруд, ставків, водоймищ та інших об’єктів із значним водоспоживанням без виконання конструкторських заходів, які б повністю виключали втрату води в зсувні маси;

обмеження швидкості руху залізничних потягів в зоні, яка примикає до зсувної ділянки;

охорона та відтворення дерево-чагарникової й трав’янистої рослинності;

заборона неконтрольованого поливу земельних ділянок і встановлення водопровідних колонок і постійного водопроводу без облаштування каналізації;

недопущення на зсувні схили зливної, талої, стічної й іншої води;

залісення зсувних територій.

Основні види активних протизсувних заходів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Продовження таблиці 1

Частина третя "Екологічна безпека техноприродних геосистем за критичних еколого-геологічних умов, у разі аварій і катастроф".

В тринадцятому розділі "Екологічна безпека геологічного середовища, як інструмент контролю здоров’я людини (на прикладі Карпатського регіону України)" викладені наступні результати наукових досліджень.

Характеристика умов взаємодії людини як біологічної системи з геологічним середовищем досліджувалась по таких основних напрямках:

геофізична сфера, яка є результатом глобальних, регіональних та локальних трансформацій, що визначають для будь-якої території;

- формування електромагнітних полів, радіаційної обстановки і т. ін., під дією яких людина може знаходитися постійно;

- ландшафтна сфера, що є індикатором впливу певних хімічних елементів на стан здоров'я населення, в тому числі стосовно функціонування системи "ґрунт - рослина - організм людини", "ґрунт - рослина - тварина - організм людини" та ін.;

підземна й поверхнева гідросфера, яка є джерелом впливу на організм;

місцеві продукти харчування та питну воду;

здоров'я людини є функцією таких факторів: соціально-економічних (Фс), генетичних (Фг), екологічних (ФЕ) та рівня медичного обслуговування (Фм):

З = f(Фc, Фг, ФЕ, Фм) (17)

Вважаючи (для місцевих умов) Фс, Фм - const, спрощуємо формулу до вигляду:

З = f(Фг ; ФЕ), (18)

де, Фе = Фх^Фв^Фгеоф; Фх - фактор впливу харчування; Фв - фактор впливу питної води; Фгеоф - фактор впливу геофізичних умов.

Мікроелементи, як найбільш біоактивна й мінлива частина раціону, є визначальним фактором при формуванні структури захворюваності.

Модель створена для якісної та напівкількісної оцінки ризику виникнення захворювань, пов'язаних з геохімічними та гідрохімічними умовами проживання населення в межах різних типів ГС.

Визначено, що природна геофізсфера – це феномен, який обумовлює формування і розвиток неоднорідності фізичних сфер Землі. Згідно з цим, в зонах тектонічних порушень спостерігається розвиток електромагнітного випромінювання, яке має суттєвий вплив на здоров'я населення.

Інший аспект, що впливає на здоров'я населення, - це газові еманації, які виділяються в межах тектонічно напружених зон і є надзвичайно небезпечними. Результатами досліджень підтверджується, що геопатогенні зони в значній мірі можуть бути обумовлені вищевикладеними умовами, які характеризують механоелектричне випромінювання та газові еманації.

Формування та розвиток екологічних властивостей літосферного простору відбувається за умов впливу наступних чинників:

У Карпатській складчастій області в ґрунтових водах підвищена концентрація V, Sr, Mn, Ва, збільшується рухливість Мn і Cu, середня мінералізація ґрунтових вод становить 254,6 мг/л. Під час зимової межені рівень води в Карпатських ріках підтримується за рахунок ґрунтових вод, які в цей період не розчиняються атмосферними опадами; при цьому їх мінералізація зростає у два-три рази, а разом із нею підвищуються концентрації мікроелементів. Це пов'язано зі збільшенням часу фільтрації рідини та збільшенням питомого внеску підземних вод у загальний стік і може призвести до проявів сезонного мікроелементозу на ґрунті, збільшення надходження в організм мікроелементів: Sr, Mn, Cu на фоні відсутності F, J. Для ґрунтових вод Передкарпатської провінції характерний підвищений вміст Сr, Mo i Cu. Середня мінералізація ґрунтових вод становить 456,2 мг/л. Концентрація Mn перевищує середнє значення у 8-20 разів.

Щодо формалізації чотиривимірної динамічної моделі пропонується система: літогенна основа - ґрунт - фітоценоз, в рамках якої і відбувається відповідна взаємодія з геологічним середовищем в межах реального фізичного часу.

Літосферний простір виступає як чинник збереження і трансформації підземних вод різного хімічного складу. Концептуально розглянуто основні регіональні аспекти впливу підземної та поверхневої гідросфери на здоров'я населення в системі "вода – організм людини".

У чотирнадцятому розділі “Екологічний стан геологічного середовища, як чинник здоров’я населення Червоноградського гірничопромислового району” аналізується одна з найбільш проблемних в екологічному відношенні ситуація, яка склалася в межах геологічного середовища цього гірничопромислового району.

До основних проблем екологічної безпеки району відносяться: осідання території, зміни геохімічних полів та забруднення ґрунтів, утворення техногенних ландшафтів, забруднення ґрунтових та підземних вод, забруднення поверхневих вод, забруднення повітря. Зафіксовано масове ендемічне захворювання дітей на флюороз та гіпоплазію зубів у межах мм.Соснівка, Червоноград, Сокаль, смт.Гірник та дорослого населення на остеопороз.

Отримані наступні результати:

визначені та детально вивчені всі види техногенного навантаження на ГС Червоноградського ГПР. Техногенний вплив на геологічне середовище здійснюється в двох напрямках: розробка вугільних родовищ району та гідромеліоративні заходи з осушення земель під сільське госпо­дарство;

визначені основні закономірності природно та техногенно обумовленого розподілу хімічних елементів у ґрунтах, проведене районування за типами ґрунтів та встановлений просторовий розподіл хімічних елементів. Основні аномалії забруднення ґрунтів тісно пов’язані з конкретними джерелами забруднення техногенного походження;

встановлені основні просторово-часові параметри гідрохімічної зональності підземних вод та проаналізовані закономірності їх вертикальної диференціації. Виявлено, що у вертикальному розрізі геологічного середовища хімізм підземних вод є чітко диференційованим;

проведений ретроспективний аналіз захворюваності людей при впливі на організм різних природних і техногенних чинників. Створена геолого-біохімічна модель захворюваності дітей на гіпоплазію та флюороз, а дорослого населення - на остеопороз. Модель базується на визначенні впливу на організм людини фтору, стронцію, кальцію та натрію в реальних існуючих співвідношеннях. Головною причиною захворювання визнано споживання води, яка має надлишок фтору, високий вміст стронцію та Na++K+ і низький вміст Са2+.

розроблені технічні оптимізаційні заходи щодо унеможливлення захворювання дитячого населення на гіпоплазію і флюороз, а дорослого - на остеопороз. Вони полягають в зміні технології водозабезпечення (зміна конструкції свердловин).

В п’ятнадцятому розділі "Екологічний стан геологічного середовища Яворівського гірничопромислового району та технологія оптимізаційних рішень" приведені результати еколого-геологічної характеристики району та детально охарактеризовані Язівське та Немирівське родовища самородної сірки з точки зору екологічної безпеки.

Головну увагу приділено широко розповсюдженим процесам формування техногенного ландшафту, практично не придатного для життя. Відображені геохімічні наслідки впливу сірковидобувних робіт на довкілля. Приведені основні види та масштаби шкідливих викидів у атмосферу та відходів із стічними водами. Виділені головні елементи-забруднювачі. Окремо розглянуте забруднення ґрунтів стронцієм та його вплив на здоров’я людини. Так, за результатами дослідження геохімічних параметрів виявлене значне перевищення в ґрунтах концентрації Ва2+ та Sr2+ гранично допустимих концентрацій (ГДК). Ва2+ знаходиться в кількості, що в 16,6 разів перевищує ГДК, а Sr2+ - в 17,7 разів. Ці аномалії мають природне походження і пов’язані з підвищеним вмістом Ва2+ та Sr2+ в баденських відкладах. За результатами моніторингу питних вод гірничопромислового району відмічено вкрай низький вміст фтору у питній воді кількість якого складає від 0,08 до 0,1 мг/л.

Виходячи з середньорозрахункового ГДК на фтор -1,5 мг/л та враховуючи реально існуючу ситуацію з практичною відсутністю фтору у питній воді можна зробити наступні висновки. При розрахунковому варіанті наявності фтору у воді в границях ГДК в організм людини повинно поступати до 4,5 мг/л фтору за добу. За місяць ця доза становить 135 мг, а за 10 років 1,35 кг.

Як результат описаної вище ситуації і відмічається дисбаланс з кількістю фтору та стронцію в організмі як основна причина каріозного ураження зубів у дітей. Це в повній мірі підтверджується результатами клінічних досліджень.

Логічно та математично обґрунтовані інженерні заходи по ліквідації наслідків кар’єрного видобутку сірки та процедура управління екологічним станом геологічного середовища Яворівського гірничопромислового району з метою його оптимізації.

Оптимізаційні заходи полягають в повному затопленні Яворівського кар’єру, що зараз і відбувається, та з максимальним відновленням ландшафту шляхом його трансформації з техногенного в рекреаційний.



В шістнадцятому розділі "Екологічна безпека техноприродних геосистем нафтогазового комплексу з високим ризиком екологічних аварій (на прикладі Стинавського нафтового родовища)" розглянута методика екологічного аудиту з розрахунком екологічного навантаження і екологічної безпеки в межах досліджуваної ТПГ. Встановлено, що екологічна небезпека інших лінійних комунікацій здебільшого зводиться до механічного руйнування природних ландшафтів і забруднення ґрунтів уздовж автомагістралей та залізниці.

Розташування сіл у межах ЗСО водозабору створює критичну небезпеку, оскільки вони є джерелами забруднення поверхневих і підземних вод: у селах Нижня Стинава, Любінці, Розгірче санітарні вимоги в зонах охорони водозабору не дотримуються. Розрахований екологічний ризик та обґрунтовані оптимізаційні інженерні заходи, які полягають в ліквідації забруднень.

ВИСНОВКИ

Обґрунтовані наукові та методичні основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ в межах техноприродних геосистем. Розроблені математичні алгоритми оцінки екологічної ємності, екологічної стійкості та інших чинників, що характеризують геологічне і суміжні середовища, як ресурс для народногосподарського використання з точки зору екологічної безпеки.

Теоретично обґрунтовані техноприродні геосистеми та здійснена їх математична формалізація. На прикладі гірничопромислових комплексів виконана оцінка особливостей конструювання, функціонування та ліквідації техноприродних геосистем. На прикладах геологічного середовища різних типів розглянуті екологічні функції літосфери: ресурсна, яка визначає роль мінеральних, органічних та мінерально-органічних ресурсів літосфери для життя та розвитку біоти як в якості біоценозів, так і соціальної структури (суспільства); геодинамічна, яка визначає вплив динаміки літосфери в результаті її природного та техногенного розвитку на умови існування біоценозів, в тому числі і суспільства; геофізико-геохімічна, яка визначає забруднення території, в першу чергу ґрунтів і літосферного простору та визначає медико-санітарні умови існування біоти; гідрогеологічна (гідродинамічно-гідрохімічна), яка визначає умови водозабезпечення біоценозів та людини, і радіоекологічна.

2. Обґрунтоване поняття “тип геологічного середовища” та його функціональні аспекти з точки зору екологічної безпеки в рамках техноприродних геосистем. Для кожного типу геологічного середовища визначені основні парагенезиси небезпечних геологічних процесів. На прикладах геодинамічних моделей окремо розглянуті закономірності та параметри розвитку геодинамічних процесів для платформенного типу геологічного середовища, які контролюються басейновими геосистемами та можуть бути описані алгоритмом морфометричних чинників, а також параметри розвитку геодинамічних процесів для гірськоскладчастого типу геологічного середовища, які характеризуються складними механізмами розвитку геодинамічних процесів ендогенного та екзогенного генезису, та генетичним взаємозв’язком екзогенних процесів з ендогенними. Експертна оцінка закономірностей розвитку цих процесів дозволила виконати інженерно-геодинамічне районування території Вірменії для оцінки екологічної безпеки з прогнозом зсувних процесів, а для Паміру - визначити концепцію екологічної безпеки в разі розвитку сейсмогенних зсувів. На основі виконаних досліджень охарактеризовані підходи до аналізу геодинаміки областей альпійської системи складчатості.

3. Порівняльна характеристика різних типів геологічного середовища та аналіз його екологічних функцій дозволив науково обґрунтувати поняття “екологічна ємність геологічного середовища”. Екологічна ємність геологічного середовища визначається інтегральними показниками, які характеризують геодинамічні, геохімічні, гідродинамічні, радіоекологічні та геофізичні процеси, що проходять в межах досліджуваних техноприродних геосистем в природно-історичному, та техно­генно-зміненому режимах, створюючи відповідні екологічні умови функціонування системи “людина-геологічне середовище”.

4. На основі геодинамічної моделі Карпатського регіону, охарактеризована зональність міграції флюїдів, вод, газу. Встановлені закономірності зміни геохімічних та гідрохімічних параметрів, які обумовлюють екологічну безпеку геологічного середовища в зоні контакту платформи з прогином.

5. Виконані дослідження по комплексній оцінці гідрохімічних умов стану геологічного середовища дозволили встановити відповідність кожного типу геологічного середовища гідрохімічним комплексам підземних вод зі своєю вертикальною та горизонтальною зональністю, які є чинниками екологічної безпеки ГС. На прикладі Карпатського регіону досліджені гідродинамічні умови геологічного середовища з оцінкою їх ресурсів та параметрів забруднення підзем­ної гідросфери. Виконане районування території Карпатського регіону за умовами формування режиму підземних вод, розраховані фактори формування режиму підземних вод та їх вплив на екологічну безпеку техноприродних геосистем.

6. Виконана комплексна оцінка забруднення підземної гідросфери в межах техноприродних геосистем. Досліджена спеціалізація забруднення підземних вод та охарактеризовані медико-екологічні параметри підземної гідросфери як вагомого чинника здоров’я населення.

7. Визначені ландшафтно-геохімічні умови геологічного середовища в межах ТПГ та розроблена технологія створення фактографічних та картографічних моделей геохімії ґрунтів і порід. Розрахована екологічна безпека ландшафтів. Розроблена методика комплексного ландшафтного районування. Виконаний прогноз стану ландшафтів, визначені геохімічні бар’єри та складені ландшафтно-геохімічні карти ТПГ.

8. Досліджені радіоекологічні умови геологічного середовища (на прикладі Карпатського регіону України) з точки зору природного і техногенно-обумовленого радіоактивного забруднення території.

9. Розроблені наукові основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ в межах регіональних техноприродних геосистем.

Розрахована екологічна безпека геологічного і суміжних середовищ в межах ТПГ з метою оптимального використання гідроресурсів Карпатського регіону України.

Визначені чинники екологічної безпеки геологічного і суміжних територій у зв’язку з необхідністю ліквідації наслідків катастрофічного розвитку небезпечних геологічних процесів в межах техноприродних геосистем Карпатського регіону України в 1998-1999 р.р. (на прикладах За­карпатської та Чернівецької областей). Визначені пріоритетні методичні основи прогнозування і інженерного захисту геосистем від зсувів та розроблені динамічні моделі окремих типових об’єктів.

10. Розроблені методичні основи інженерного захисту техноприродних геосистем від зсувів. Розраховані активні та пасивні методи захисту для різних геологічних і народногосподарських умов ТПГ.

11. Обґрунтовані та розроблені комплексні еколого-біохімічні детерміновані моделі геологічного середовища Карпатського регіону у зв’язку з його техногенною трансформацією. Виконана оцінка впливу на здоров’я населення. Складовими елементами моделі є показники геодинамічних, геохімічних, гідрохімічних, гідродинамічних, геофізичних геологічних процесів. Розроблені управлінські рішення по усуненню причин захворювання населення.

12. Науково обґрунтовані управлінські рішення та розрахований алгоритм комплексної оцінки екологічних показників повернення системи в екологічно безпечний стан після завершення розробки родовища корисних копалин (на прикладі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну та Яворівського сірчаного родовища) та розкриті причини масового захворювання населення. Визначена система оптимізаційних технічних рішень, яка полягає в розробці заходів по розрахунковому відновленню природного стану ТПГ (на рівні гірничопромислових комплексів), та зміни технології водозабезпечення населення шляхом зміни глибини водозабірних свердловин для Черновоградського ГПК. Науково обґрунтований екологічно-безпечний підхід шляхом реалізації екологічного аудиту геологічного середовища для родовищ корисних копалин, які розташовані в межах санітарних зон родовищ підземних вод (на прикладі Стинавського нафтового родовища). Приведений в дисертації методологічний та практичний досвід може бути використаний для аналогічних або близьких геологічних об’єктів (наприклад для Битківського нафтового родовища, розташованого в зоні Надвірнянського водозабору).

13. В дисертації викладені науково-методологічні основи екологічної безпеки техноприродних геосистем як нового наукового напрямку. Це дозволяє підвести наукову і методичну базу для Державного екологічного картування України, в процесі якого екологічна ємність геологічного і суміжних середовищ буде параметризована і нормована в рамках ТПГ.

Список


головних наукових праць, опублікованих за темою дисертаційної роботи

Наукові монографії

Наукові основи екологічної оцінки та оптимального використання гідроресурсів Карпатського регіону України: Монографія. – К.: Знання, 1998. – 137 с. (Співавтор Консевич Л.М.).

Стратегія екологічної безпеки (регіональний контекст): Монографія. – Львів: Інститут стратиграфічних досліджень НАН України, 1999. – 243 с. (Співавтори Долішній М.І., Кравців В.С., Стадницький Ю.І. та інші).

Закономірності та екологічний ризик розвитку небезпечних геологічних процесів Карпатського регіону України: Монографія. – Івано-Франківськ: Університет нафти і газу, 1999. – 146 с. (Співавтор Якимів І.М.).

Гірські автомобільні дороги Українських Карпат (Аналіз пошкоджень паводком 1998 року автомобільних доріг Українських Карпат): Монографія. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 269 с. (Співавтори Герасимчук В.О., Климпуш М.Д. та інші).

Bazele geologiel ecologice a republiciі Moldova. Chisinau. Stiinta, 2001. – 256 р. (Співавтори Arcadie Capcelea, Vladimir Osiiuk).

Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових і нафтогазових комплексів: Монографія. – К.: Нічлава, 2001. – 528 с. (Співавтор Шкіца Л.Є.).

Техногенно-екологічна безпека геологічного середовища: Монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 359 с.

"Медико-геоекологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров’я населення": Монографія. – Івано-Франківськ: Екор, 2001. – 350 с. (Співавтори Нейко Є.М., Смоляр Н.І.).

Наукова школа раціонального використання і захисту природи Адаменка Олега Максимовича: Наукова біографія та бібліографія наукових праць. – Івано-Франківськ: Технічний університет нафти і газу, 2001. – 174 с.

Небезпечні природні та техноприродні процеси в гірських районах Львівської області: стан та прогноз розвитку: Монографія. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. – 129 с. (Співавтори Кравців В.С., Самольотов П.В., Кобелька М.В.)

Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів: Монографія. – К.: Нічлава, 2002. – 624 с. (Співавтори Гошовський С.В., Преснер Б.М.).

Інженерно-геологічний аналіз, моніторинг та захист території від зсувів: Монографія. – Львів: ЗУКЦ, 2004. – 151 с. (Співавтори Гошовський С.В., Блінов П.В.).

Активізація небезпечних геологічних явищ у Закарпатті як наслідок екстремальних паводків: Монографія. – К.: Інститут геологічних наук НАН України, 2004. – 210 с. (Співавтори Багрій І.Д., Блінов П.В., Гожик П.Ф. та інші.)

Екологічна геоморфологія та охорона надр: Навч. пос. – К.: Київський університет, 2004. – 191с. (Співавтор Стецюк В.В.).

Наукові брошури

Наукові та методичні основи оцінки інженерного ризику природно-техногенних систем геодинамічно-активних територій. – Київ: Знання, 1996. – 71 с.

Екологічна оцінка стану геологічного середовища Червоноградського гірничопромислового району у зв'язку з масовим захворюванням дітей флюорозом (геолого-медичні аспекти). – Київ: Знання, 1996. – 76 с. (Співавтори Скатинський Ю.П., Федосєєв В.П., Смоляр Н.І. та інші.).

Геоекологічний аналіз та екологічний моніторинг адміністративного району (на прикладі Долинського району Івано-Франківської області). – Київ: Знання,1997. – 88 с. (Співавтори Губко М.Д., Челяк Д.Ф., Коробейнікова Я.С. та інші.).

Регіональний, спеціальний та локальний режими небезпечних геологічних процесів як основа зниження потенційного ризику техноприродних аварій і катастроф. – Київ: Знання, 1997. – 89с. (Співавтори Бондаренко М.Д., Кошіль М.Б.).

Моніторинг процесонебезпечних територій та розрахунок ризику техноприродних аварій і катастроф. – Київ: Знання, 1997. – 80 с. (Співавтори Яковлєв Є.О., Рогозін О.Л.).

Техногенно-екологічна безпека та захист територій від зсувів (на прикладі Карпатського регіону України за наслідками катастрофічної активізації в 1998-1999 р.р.). – Київ: Знання, 2000. – 100 с. (Співавтори Гошовський С., Горда Є.).

Наукові статті

Роль сейсмического фактора в развитии оползневого процесса на примере Украинских Карпат. // Геоэкология. – 1996. – № 5. – С. 89-99. (Соавтор Саломатин В.Н.).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconРобоча навчальна програма
Розділ Предмет, наукові основи І цілі навчальної дисципліни “історія соціології”
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМетодичні рекомендації для вчителів початкових класів Полтава 2005
Лобач О. О., Мірошніченко Т. В. Педагогічна корекція агресивності у молодших школярів: Методичні рекомендації для вчителів початкових...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconНавчальна програма нормативної дисципліни
Розділ Предмет, наукові основи І цілі навчальної дисципліни “Історія соціології”
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМихаил мурашкин записи 2008 года Дніпропетровськ "січ" 2010
В книге «Записи 2008 года» Михаила Георгиевича Мурашкина речь идет об инонаучной картине мира, которая включает в себя религиозное,...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconДержавна екологічна академія післядипломної освіти та управління

Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconМетодичні рекомендації для студентів історичного факультету
Матвієнків С. М. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства. Методичні рекомендації для студентів історичного факультету...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconАктуальність проблеми
На сучасному етапі розвитку шкільної літературної освіти значна увага приділяється вивченню літератури у культурологічному контексті....
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconБазові навчально-методичні матеріали
Мета курсу: забезпечити основи формування історичного мислення студентів та умінь
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconСписок сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года
Алфавитный список сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года. Он полностью отображает фонд музыкальных...
Диссертации: Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи) 2005 года iconНауково-методичний центр
Розділ науково-методичні основи розвитку інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка