Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ



Сторінка1/3
Дата конвертації09.02.2018
Розмір0.53 Mb.
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника»

Інститут природничих наук

Кафедра неорганічної і фізичної хімії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Інституту природничих наук

проф. Кланічка В.М.


________________________________
програмові вимоги

випускного іспиту з хімії

ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

6.040101 «ХІМІЯ»

Івано-Франківськ

2014

Розділ 1

ЕКОЛОГІЯ

  1. Визначення поняття "екологія". Поняття про наноекологію. Етапи та парадигми розвитку екології. Глобальна екологія. Структура та проблеми сучасної екології. Об'єкти дослідження в екології. Поняття про екосистему. Закони сучасної екології.

  2. Поняття про аутоекологію. Середовища проживання у біосфері. Абіотичні та біотичні (антропогенні) чинники середовища. Основні закони аутоекології. Закон біологічної стійкості. Закон лімітуючого чинника (Ю.Лібіха). Закон рівнозначності чинників середовища. Закон сукупної дії чинників середовища. Закон оптимальності. Правило Бергмана. Правило Алл єна. Поняття популяції та її основні характеристики. Основи теорії динаміки популяцій. Закон розвитку популяцій: зростання -> колапс -> стабілізація.

  3. Автотрофне та гетеротрофне живлення. Фотосинтез і хемосинтез. Первинна та вторинна продукція продукщйного процесу. Поняття про продуценти, консументи та редуценти. Генетичні фактори продуктивності. Екологічний контроль продуктивності. Залежність біопродукції від температури води, території та інших чинників. Ценотичний контроль продуктивності. Форми взаємодії організмів (нейтралізм, конкуренція, хижацтво, мутуалізм, аменсалізм). Біопродукція у різних біомах.

  4. Принципи стабільності та стійкості екосистем. Стійкість організмів, популяцій та екосистем. Екологічний резерв екосистем. Поняття про адаптацію та пристосовуваність.

  5. Поняття про екологізацію. Актуальність проблеми екологічної конверсії. Філософські проблеми виходу з екологічної кризи. Поняття про безвідходну та маловідходну технології. Ренатуралізація. Демографічні фактори впливу на довкілля. Теоретичні аспекти соціальної екології. Роль громадського екологічного руху в екологічній оптимізації виробництва. Екологічні організації в Україні. Екологічна експертиза та екологічні паспорти. Екоіндустрія. Екологічна конверсія у промисловості. Рециклінг. Безвідходне виробництво. Очистка газопилових викидів. Екологічна конверсія у сільському господарстві. Ліс і людина. Екологізащя енергетики.

  6. Науково-технічний прогрес та екологія. Основні джерела забруднень. Технократична парадигма та конфліктні' ситуації промислового природокористування. Кіотський протокол. Промислове забруднення і біосфера. Стихійні явища природи і екологія. Військові аспекти деградації біосфери. Територіальні аспекти антропогенного забруднення атмосфери. Міжнародні конфлікти із-за довкілля. Санітарно-захисні зони. Забруднення та деградація грунтів. Забруднення Світового океану та континентальних вод. Фізичні фактори забруднення. Радіоактивне забруднення довкілля. Вплив соціуму на глобальні біосферні процеси (потепління, руйнування озонового шару, кислотні опади, запустелювання). Живі організми в умовах антропогенного стресу. Трансформація та деградація біоти Землі.

  7. Урбанізація та гетеротрофність міст. Будівельні матеріали та водозабезпечення. Екологія міського транспорту. Екологічне середовище у містах. Рослини і тварини у місті. Людина у міському середовищі.Медична екологія. Утилізація та знешкодження відходів. Міста майбутнього.

  8. Екологія і моральність. Ідея біоцентризму. Охорона генофонду. Охорона ценофонду. Охорона екосистем. Категорії охоронних природних об'єктів. Моніторинг довкілля та його види. Екологічне нормування антропогенного навантаження. Правові основи охорони праці. Економічні критерії в екології. Поняття про екологічну політику.

  9. Порядок розроблення, затвердженя і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів. Порядок розробки і затвердження нормативів ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища. Порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природи згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Література

  1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - 408 с.

  2. Потіш АК.Ф.,Медвідь В.Г.,Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія:теоретичні основи і практикум.Навчальний посібник. – Львів:Новий світ – 2000, 2006. -328с.

  3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 304 с.

  4. Новиков Ю.В. Природа и человек. - М: Знание, 1990. - 638 с.

  5. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основи екології: навч. посібник. -К.: МАУП, 2008.-228 с.

  6. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра, 1998. - 248 с.

  7. Клименко Л.Ф., та ін.. Моніторинг довкілля: Підручник. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.

  8. Кожумко Л.Ф. Екологічний менеджмент: Підручник. – Київ: ВЦ «Академія», 2007 – 432 с.

  9. Зубик С.В. Техноекологія. Навч. посібник. – Львів: Оріяна – Нова, 2007. с. 400

  10. Лаврик В.І. та ін. Моделювання і прогнозування стану довкілля: Підручник. Київ: ВЦ «Академія», 2010. 400 с.

  11. Клименко М.О. та ін. Екологія міських систем. Підручник. – Херсон: Олді – плюс, 2010. 294 с.

  12. Клименко М.О. Техноекологія: навч. посіб. Київ: ВЦ «Академія», 2011 – 256 с.

  13. Сухарев С.М. та ін. Технологія та охорона навколишнього середовища. Навч. посібник. Львів: «Новий світ - 2000», 2008. 256 с.

Розділ 2

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

    1. Основні положення і поняття атомно-молекулярної теорії. Атом, молекула, йон, радикал. Хімічний елемент. Атомна одиниця маси. Відносні атомна та молекулярна маси. Кількість речовини. Моль. Молярна маса і молярний об’єм.

    2. Фундаментальні закони хімії. Закон збереження маси та енергії. Закон сталості складу Пруста. Дальтоніди і бертоліди. Хімічний еквівалент. Молярна маса та молярний об’єм еквівалента речовини. Визначення молярних мас еквівалентів хімічних елементів та їх сполук (оксидів, кислот, основ, солей). Залежність молярної маси еквівалента від умов хімічної реакції.

    3. Будова та склад атомних ядер. Протонно-нейтронна модель ядра. Масове число. Нукліди. Ізотопи, ізотони, ізобари. Екранування заряду ядра електронами.

    4. Атомна орбіталь. Характеристика стану електрона квантовими числами. Головне квантове число. Енергетичний рівень. Орбітальне квантове число. Енергетичний підрівень (s-, p-, d-, f-підрівень). Магнітне квантове число. Енергетична комірка. Форми атомних орбіталей та їх орієнтація у просторі. Спінове квантове число. Спін електрона.

    5. Будова багатоелектронних атомів. Розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип мінімуму енергії. Принцип Паулі. Правило Гунда. Правило Клечковського. Електронні формули атомів у збудженому стані. Скорочені та повні електронні формули s-, p-, d-, f-елементів. Електронні формули йонів. Стабільні і нестабільні електронні конфіґурації. Явище “провалу“ електронів.

    6. Хімічний елемент як об’єкт дослідження Періодичного закону і Періодичної системи елементів. Класифікація хімічних елементів за будовою електронної оболонки (s-, p-, d-, f-елементи) і за властивостями ізольованих атомів хімічних елементів (метали, неметали, інертні елементи). Поняття про кайносиметрію.

    7. Розміри атомів і йонів. Ковалентні, йонні, металічні та вандерваальсові радіуси. Зміна атомних і йонних радіусів у періодах і ґрупах. Лантаноїдне стиснення.

    8. Енергетичні характеристики атомів. Енергія йонізації атомів. Енергія спорідненості до електрона. Електронеґативність елементів.

    9. Ступінь оксидації хімічних елементів за періодами і підґрупами Періодичної системи елементів. Ступені оксидації з позицій стійких електронних конфіґурацій; їх значення для лантаноїдів та актиноїдів.

    10. Ковалентний зв’язок, умови його утворення та характеристики. Метод валентних зв’язків. Обмінний та донорно-акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку (на прикладах йонів NH4+, [Zn(NH3)4]2+). Способи перекривання електронних орбіталей. σ-, π- та δ- зв’язки. Прості типи гібридизації: sp, sp2, sp3, sp3d, sp3d2 (на прикладі атомів Берилію, Бору, Карбону, Нітроґену, Оксиґену, Сульфуру, Хлору, Ксенону). Теорія молекулярних орбіталей (МО). Енергетичні діаґрами молекул.

    11. Йонний зв’язок. Ненапрямленість і ненасиченість йонного зв’язку. Розміри позитивно і негативно заряджених йонів. Координаційне число йону в кристалі. Поляризуюча дія і здатність до поляризації йонів.

    12. Водневий зв’язок. Напрямленість водневого зв'язку. Енергія і довжина водневого зв'язку. Види водневого зв’язку: міжмолекулярний і внутрішньомолекулярний. Вплив водневого зв’язку на властивості речовин.

    13. Металічний зв’язок. Утворення енергетичних зон при перекриванні орбіталей, їх типи і характер заповнення. Зона провідності, заборонена зона, валентна зона. Типи твердих тіл з позиції зонної теорії: метали, напівпровідники, ізолятори (діелектрики).

    14. Міжмолекулярна взаємодія. Сили Ван-дер-Ваальса. Орієнтаційна, індукційна і дисперсійна взаємодія. Енергія вандерваальсового зв’язку.

    15. Кристалічна та аморфна структури твердих тіл. Склоподібний стан. Рідкі кристали. Кристалічний стан речовини. Внутрішня будова кристалів. Координаційне число та координаційний багатогранник. Будова реальних кристалів. Дефекти кристалічних ґраток.

    16. Бінарні сполуки, їх склад і будова. Гідриди. Сполуки з Оксиґеном: оксиди, пероксиди, супероксиди, озоніди. Галоґеніди. Халькогеніди. Нітриди, фосфіди. Карбіди, силіциди, ґерманіди. Бориди. Металіди.

    17. Оксиди. Типи оксидів: солетвірні і несолетвірні; основні, кислотні, амфотерні. Залежність хімічного характеру оксидів від положення елемента у Періодичній системі та від ступеня оксидації елемента. Способи добування оксидів. Хімічні властивості оксидів.

    18. Гідроксиди. Кислотно-основний характер дисоціації гідроксидів залежно від положення елементу в Періодичній системі. Амфотерні гідроксиди. Концепції кислот–основ. Кислотно-основна теорія Арреніуса. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі. Теорія сольвосистем (Франклін, Кеді). Електронна теорія Льюїса. Теорія жорстких та м’яких кислот і основ Пірсона.

    19. Кислоти. Класифікація кислот: безоксиґенові, оксиґенвмісні, пероксокислоти, сульфурвмісні, галоґенвмісні; сильні, слабкі; одноосновні, двоосновні, багатоосновні; оксидники, неоксидники; нейтральні, заряджені; спряжені; оксокислоти, ізополікислоти, гетерополікислоти. Номенклатура кислот. Отримання кислот. Хімічні властивості кислот.

    20. Основи. Номенклатура основ. Сильні основи (луги) і слабкі основи. Добування основ. Хімічні властивості основ.

    21. Солі. Солі оксиґенвмісних і безоксиґенових кислот. Типи солей: середні, кислі, основні (гідроксо- і оксосолі), подвійні, змішані та комплексні. Номенклатура солей. Отримання солей. Хімічні властивості солей. Термічне розкладання солей.

    22. Основні поняття координаційної хімії: комплексна сполука, аддукт, центральна частинка, ліґанд, донорний атом, координаційна сфера, координаційне число, дентатність. Чинники, що визначають здатність атомів і йонів виступати в ролі комплексоутворювачів. Розташування типових комплексоутворювачів в Періодичній системі. Зміна координаційних чисел атомів елементів по ґрупах Періодичної системи.

    23. Типи координаційних сполук. Сучасна номенклатура, просторова будова координаційних сполук. Катіонні, аніонні та нейтральні комплекси. Моноядерні та поліядерні сполуки. Аквакомплекси. Амінокомплекси. Ацидокомплекси. Гідроксокомплекси. Способи отримання названих сполук, їх будова та властивості. Хелатні та внутрішньокомплексні сполуки. Багатоядерні комплекси (на прикладі карбонілів перехідних елементів. Сполуки включення (клатрати). Ліґанди координаційних сполук. Ізомерія координаційних сполук. Дисоціація комплексів. Константа стійкості – найважливіша характеристика комплексних сполук.

    24. Хімічний зв’язок в координаційних сполуках. Теорія валентних зв’язків. Гібридизація орбіталей центрального атома при утворенні октаедричних, тетраедричних і квадратних комплексів. Внутрішньоорбітальні та зовнішньоорбітальні комплекси.

    25. Теорія кристалічного поля (ТКП). Розщеплення d-орбіталей центрального атома в кристалічному полі октаедричного, тетраедричного і квадратного комплексу. Низькоспінові і високоспінові комплекси.

    26. Розповсюдження хімічних елементів у космосі. Розповсюдження хімічних елементів на Землі. Класифікація хімічних елементів з точки зору їх локалізації у природі: атмофільні, літофільні, халькофільні, сидерофільні. Геохімія. Закони геохімії. Зв’язок розповсюдження хімічних елементів з будовою атомних ядер. Вміст елементів у земній корі. Кларки. Поширені, рідкісні та розсіяні елементи. Макро- та мікроелементи.

    27. Основні поняття термодинаміки: термодинамічна система, параметри і функції стану, температура, внутрішня енергія, тепло, термодинамічна робота. Системи відкриті, закриті і ізольовані. Екстенсивні та інтенсивні властивості системи.

    28. Перше начало термодинаміки, його зміст, математичне вираження. Тепловий ефект реакції та його експериментальне визначення. Термохімія. Закон Гесса і його практичне використання. Наслідки із закону Гесса.

    29. Друге начало термодинаміки. Напрям процесів. Поняття про ентропію. Передбачення знаку зміни ентропії в хімічних реакціях. Об'єднання першого і другого начал термодинаміки. Енергія Ґіббса і енергія Гельмгольца як основні критерії напряму самовільних процесів і рівноваги в неізольованих системах, міра хімічної спорідненості.

    30. Предмет хімічної кінетики. Швидкість хімічної реакції. Чинники, що визначають швидкість хімічної реакції: концентрація реагуючих речовин, тиск, температура, наявність каталізатора, взаємна орієнтація молекул у момент зіткнення. Закон дії мас Гульдберґа-Вааге. Молекулярність і порядок реакцій. Лімітуюча стадія реакції. Константа швидкости хімічної реакції.

    31. Вплив температури на швидкість хімічної реакції. Температурний коефіцієнт швидкости. Наближене правило Вант-Гоффа. Енергія активації. Рівняння Арреніуса.

    32. Вплив каталізаторів на швидкість хімічної реакції. Гомоґенні і гетероґенні каталітичні реакції. Вплив каталізаторів на константу швидкости і енергію активації реакції. Механізм каталізу.

    33. Оборотні і необоротні хімічні реакції. Хімічна рівновага. Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шателье-Брауна.

    34. Розчини. Класифікація розчинів. Властивості рідин як розчинників. Сольватація: фізична та хімічна.

    35. Способи вираження кількісного складу розчинів: масова частка розчиненої речовини, молярна частка розчиненої речовини, молярна концентрація речовини, молярна концентрація еквівалентів речовини (нормальність), титр, моляльність.

    36. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса. Сильні і слабкі електроліти. Константа і ступінь дисоціації електролітів. Закон розбавлення Оствальда.

    37. Автопротоліз води. Константа дисоціації води. Йонний добуток. Водневий показник середовища (рН). Гідроксильний показник середовища (рОН). Методи вимірювання рН. Кислотно-основні індикатори.

    38. Гідроліз солей. Гідроліз солей по катіону і по аніону. Молекулярні і йонні рівняння гідролізу. Ступінчастий гідроліз багатозарядних йонів. Ступінь гідролізу. Константа рівноваги реакції гідролізу. Умови пригнічення гідролізу.

    39. Залежність оксидаційно-відновних функцій атомів елементів від їх розташування в Періодичній системі. Відновники та оксидники. Оксидаційно-відновна двоїстість. Класифікація оксидаційно-відновних реакцій (ОВР): міжмолекулярні, диспропорціювання, конмутації, внутрішньомолекулярної оксидації-відновлення. Складання оксидаційно-відновних реакцій за принципом йонно-електронних напіврівнянь.

    40. Електрохімічні процеси. Електродні потенціали металів. Рівняння Нернста. Електрохімічний ряд напруг металів. Хімічні джерела електричної енергії. Паливні елементи. Акумулятори.

    41. Електроліз. Типи електролізу (електроліз з розчинним та нерозчинним анодами). Схеми процесів на електродах (інертних і активних) при електролізі розтопів і водних розчинів. Послідовність розрядження йонів та молекул води. Оксидація на аноді простих і складних аніонів.

    42. Проблема розміщення Гідроґену в Періодичній системі хімічних елементів. Властивості Гідроґену, характерні як для елементів-неметалів (легкий аналог галоґенів), так і для елементів-металів (легкий аналог лужних елементів). Ізотопи Гідроґену – Протій, Дейтерій і Тритій. Валентність і ступінь оксидації атому. Розповсюдженість та форми знаходження Гідроґену в природі. Лабораторні і промислові способи отримання водню. Фізичні властивості водню. Модифікації молекули Н2: орто- і пара-водень. Металічний водень. Хімічні властивості. Молекулярний і атомарний Гідроґен. Йонізовані форми Гідроґену (Н+, Н-). Йон гідроксонію НО+. Взаємодія водню з металами і неметалами. Гідриди. Вода як найважливіша сполука Гідроґену. Гідроґену пероксид. Застосування Гідроґену та його сполук. Водень як перспективне пальне. Воднева енергетика.

    43. Будова атомного ядра і електронної оболонки атома Оксиґену. Алотропні модифікації кисню. Хімічний зв'язок в молекулі кисню з позицій теорій ВЗ і МО. Форми знаходження Оксиґену в природі. Ізотопи Оксиґену. Отримання кисню в лабораторії і промисловости. Фізичні властивості молекулярного кисню. Парамагнетизм молекули О2. Будова молекулярних йонів О2+, О22- і О2- з позицій методу МО. Хімічні властивості простої речовини. Відношення до металів і неметалів, води, кислот, лугів.

    44. Флуориди Оксиґену (OF2, O2F2 та ін.). Оксиди і їх класифікація (кислотно-основна, структурна та ін.). Пероксиди і супероксиди (надпероксиди). Озон, його фізичні властивості, будова молекули, отримання. Озоніди. Застосування кисню та сполук Оксигену.

    45. Будова атомів. Зміна атомних радіусів, енергій йонізації і спорідненості до електрону, електронеґативності по підґрупі. Валентність і ступені оксидації атомів. Розповсюдженість та форми знаходження галоґенів у природі. Лабораторні і промислові способи отримання галоґенів. Фізичні властивості простих речовин. Хімічні властивості простих речовин.

    46. Гідроґенгалоґеніди. Реакційна здатність. Відновна активність. Розчини гідроґенгалоґенідів у воді. Зміна сили гідроґенгалоґенідних кислот у ряду HF–HCl–HBr–HI. Травлення скла плавиковою кислотою. Загальні принципи отримання гідроґенгалоґенідів. Галоґеніди металів та неметалів. Основні, амфотерні, кислотні галоґеніди. Галоґенангідриди. Особливості гідролізу галоґенідів різних типів. Сполуки галоґенів з Оксиґеном. Флуориди Оксиґену. Оксиди Хлору, Брому, Іоду, Астату. Оксиґенвмісні кислоти Хлору, Брому, Іоду. Солі кислот Хлору (гіпохлорити, хлорити, хлорати, перхлорати). Хлорне вапно. Хлорат калію (бертолетова сіль). Застосування галоґенів і їх сполук.

    47. Будова атомів. Зміна атомних радіусів і енергії йонізації по ґрупі. Валентність і ступені оксидації атомів. Знаходження у природі. Принципи отримання металів. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості простих речовин.

    48. Оксиди Манґану (II, III, IV, VII). Стійкість, кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості. Гідроксиди Манґану. Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості. Солі Манґану (II). Манґаніти. Гіпоманґанати. Манґанати. Перманґанати. Оксидаційні властивості перманґанатів в кислому, лужному і нейтральному середовищах. Карбоніл Манґану. Застосування елементів підгрупи Манґану та їх сполук.

    49. Будова атому. Характерні валентні стани. Катенація. Розповсюдженність та форми знаходження в природі. Отримання Сульфуру у вигляді простої речовини. Фізичні властивості вільної сірки. Поліморфні модифікації сірки: ромбічна, моноклінна і пластична (полімерна) сірка. Хімічні властивості простої речовини.

    50. Гідриди Сульфуру (сульфани). Гідроґенсульфід. Полісульфани H2Sn. Полісульфіди. Сульфіди металів, їх класифікація, отримання і властивості. Утворення тіосолей при взаємодії сульфідів між собою. Оксиди Сульфуру (IV, VI). Оксидаційно-відновні властивості. Сульфітна кислота Н23. Кислотні і оксидаційно-відновні властивості. Сульфатна кислота Н24. Кислотні і оксидаційні властивості. Властивості розбавленої і концентрованої сульфатної кислоти. Олеум. Тіосульфатна кислота Н2S2O3 Відновні властивості натрій тіосульфату. Політіонові кислоти Н2SnO6 (n = 3 – 22).

    51. Застосування Сульфуру у вигляді простої речовини і сполук.

    52. Будова атому. Ступені оксидації. Знаходження в природі. Отримання простих речовин. Фізичні властивості. Поліморфізм Селену і Телуру. Радіоактивність Полонію. Хімічні властивості простих речовин. Оксидаційно-відновні властивості. Гідриди типу Н2Е. Халькоґеніди металів (селеніди, телуриди, полоніди). Оксиди Селену (IV) і Телуру (IV). Оксиди Селену (VI) і Телуру (VI). Зміна кислотно-основних властивостей в ряду SeO2 – TeO2 – PoO2. Оксиґенвмісні кислоти і їх солі. Застосування простих речовин та їх сполук.

    53. Будова атомів. Ступені оксидації атомів. Розповсюдженість та знаходження у природі. Методи отримання металів. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості простих речовин. Оксиди Хрому (II, III, IV). Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості. Відношення до води, кислот, лугів. Гідроксиди Хрому (II, III, VI). Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості. Солі. Хроміти. Галуни. Хромати і поліхромати. Оксидаційні властивості хроматів і дихроматів. Молібдати і вольфрамати. Полімолібдати і полівольфрамати. Застосування металів та їх сполук.

    54. Будова атома. Різноманіття ступенів оксидації (від -3 до +5). Хімічний зв'язок в молекулі азоту з позицій теорії ВЗ і МО. Знаходження Нітроґену в природі. Лабораторні та промислові способи виробництва азоту. Фізичні властивості азоту. Хімічні властивості простої речовини. Застосування азоту та сполук Нітроґену.

    55. Амоніак. Промислове виробництво синтетичного амоніаку. Лабораторні способи отримання NH3. Рідкий амоніак як розчинник. Хімічні властивості амоніаку. Амінокомплекси. Будова йону амонію. Солі амонію. Аміди, іміди, нітриди. Гідразин N2H4. Гідроксиламін NH2OH. Азидна кислота НN3 і її солі. Оксиди Нітроґену (I, II, III, IV, V). Нітритна кислота НNО2. Нітратна кислота НNО3. Дисоціація нітратної кислоти (самойонізація). Оксидаційні властивості концентрованої і розбавленої нітратної кислоти. «Царська вода». «Пекельна суміш» (суміш НNО3 та НF). Продукти термічного розкладання нітратів.

    56. Будова атома Фосфору. Валентні стани. Явище катенації. Знаходження Фосфору в природі. Виробництво білого та червоного фосфору. Фізичні властивості. Структура білого, червоного і чорного фосфору. Хімічні властивості простої речовини. Оксидаційно-відновні властивості. Відношення до неметалів, металів, води, кислот і лугів.

    57. Фосфін РН3. Солі фосфонію.Фосфіди металів. Фосфору (III) оксид. Фосфору (V) оксид. Оксиґенвмісні кислоти Фосфору і їх солі. Гіпофосфітна кислота Н3РО2. Фосфітна Н3РО3 кислота. Пірофосфітна кислота Н4Р2О5. Гіпофосфатна кислота Н4Р2О6. Мета-, ди(піро)-, поліфосфатні кислоти і їх солі. Ортофосфатна кислота Н3РО4. Фосфорні добрива. Засосування Фосфору та його сполук.

    58. Будова атомів. Розповсюдженість в природі. Отримання простих речовин з природної сировини. Фізичні властивості. Алотропні модифікації Стибію і Арсену. Хімічні властивості простих речовин. Гідриди ЕН3. Найважливіші сполуки Арсену (III) і (V): ангідриди, арсенітна і арсенатна кислоти, арсеніти і арсенати. Оксиди Стибію (III) і (V), стибітна і стибатна кислоти. Застосування сполук елементів підґрупи Арсену.

    59. Будова атомів. Валентність і ступені оксидації. Знаходження у природі. Способи отримання. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Відношення до «царської води», «пекельної суміші». Оксиди і гідроксиди Ванадію (II, III, IV, V). Оксиди і гідроксиди Ніобію і Танталу (V). Кислотно-основні властивості гідроксидів. Їх відношення до води, кислот, лугів. Ванадати. Склад різних ванадатних і поліванадатних частинок в залежності від рН та загальної концентрації Ванадію. Сполуки оксованадію (IV). Застосування Ванадію, Ніобію, Танталу і їх сполук.

    60. Особливості будови атома, здатність утворювати зв'язки С-С різної кратності. Розповсюдженість Карбону в природі. Виробництво графіту. Виробництво алмазів, коксу, сажі, активованого вугілля. Отримання фулеренів. Фізичні властивості. Алотропні модифікації Карбону: алмаз, графіт, карбін, фулерен. Аморфні форми Карбону: вугілля, сажа. Нанотрубки – молекулярні структури із графітових шарів. Графен.

    61. Хімічні властивості простої речовини. Гідриди типу СnНm. Карбіди металів. Карбон (II) оксид. Хімічний зв'язок в молекулі з позицій теорій ВЗ і МО. Відновні властивості. Карбоніли перехідних металів. Фосген. Карбон (IV) оксид. Фізичні і хімічні властивості. Карбонатна кислота і її солі. Карбон дисульфід СS2 (сірковуглець). Диціан (СN)2. Гідроґенціанід НСN. Ціанідна (синильна) кислота. Ціанатна НОСN і ізоціанатна кислоти (таутомерні форми). Застосування простої речовини та сполук Карбону.

    62. Будова атома. Форми знаходження Силіцію в природі. Силікатні мінерали. Отримання кристалічного та аморфного кремнію. Фізичні властивості. Алотропні модифікації – кубічна та гексагональна. Хімічні властивості кристалічного та аморфного кремнію. Відношення до кисню, металів, води, кислот і лугів.

    63. Гідриди Силіцію (силани). Силіциди. Оксиди Силіцію (II, IV). Відношення до води, кислот, лугів. Силікатні кислоти і їх солі. Полісилікатні кислоти. Силікагель. "Рідке скло". Силіційорганічні сполуки і полімери на їх основі (силікони). Гексафлуоросилікатна кислота. Застосування простої речовини та сполук Силіцію.

    64. Атомні властивості елементів. Знаходження у природі. Отримання простих речовин. Фізичні властивості. Алотропні модифікації Стануму: α-, β-станум (сіре і біле олово). Хімічні властивості елементів підгрупи Ґерманію. Сполуки елементів підґрупи Германію з Гідроґеном (ґермани, станани, плюмбан). Оксиди елементів (II, IV). Складні оксиди Плюмбуму. Свинцевий сурик. Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості оксидів. Гідроксиди елементів (II, IV). Кислотно-основні, оксидаційно-відновні властивості. Застосування елементів та їх сполук.

    65. Будова атомів. Валентність і ступінь оксидації атомів. Знаходження у природі. Отримання металів. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Оксиди Тітану (II, III, IV). Оксиди Цирконію і Гафнію (IV). Їх відношення до води, кислот, лугів. Гідроксиди Тітану (II, III, IV). Їх кислотно-основні властивості. Відношення до води, кислот, лугів. Титанати, цирконати, гафнати. Оксогалоґеніди. Застосування титану, цирконію, гафнію та їх сполук.

    66. Будова атома. Знаходження в природі. Отримання. Фізичні властивості. Кристалічна та аморфна модифікації. Хімічні властивості кристалічного та аморфного бору. Гідриди Бору (борани). Особливості хімічних зв'язків в молекулі диборану (трицентровий двоелектронний зв'язок). Гомологічні ряди гідридів Бору: ВnHn+4 і BnHn+6 (нідоборани та арахноборани). Оксид Бору. Відношення до води, лугів. Орто-, мета-, поліборатні кислоти. Бура, її гідроліз. «Перли» бури. Тригалоґеніди бору – сильні кислоти Льюїса (акцептори електронів). Сполуки Бору з металами (бориди). Бор нітрид ВN – гексагональний (графітоподібна модифікація) і кубічний (алмазоподібна модифікація – боразон). Застосування сполук Бору.

    67. Будова атома Алюмінію. Знаходження Алюмінію в природі. Отримання металевого алюмінію. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Алюмотермія. Терміт. Алюмінію гідрид (алан). Гідридоалюмінати. Алюмінію оксид (III): - і -Al2O3. Хімічні властивості. Гідратні форми оксидів Алюмінію. Відношення до кислот і лугів. Стійкість і кислотно-основні властивості у ряді гідроксидів Алюмінію – Талію. Солі Алюмінію в катіонній і аніонній формах. Галуни. Гідроліз солей Алюмінію і алюмінатів. Галоґеніди. Застосування металічного алюмінію та його стопів (дуралюміну, силуміну та ін.).

    68. Загальна характеристика елементів підґрупи Ґалію. Валентні стани. Зміна стійкості сполук, що містять Ґалій, Індій, Талій в ступені оксидації (III) і (I). «Ефект інертної пари 6s2». Знаходження Ґалію, Індію, Талію в природі. Методи отримання. Фізичні властивості. Природа низької температури плавлення і високої температури кипіння Ґалію. Хімічні властивості. Відношення до кисню, води, кислот, лугів. Особливості оксидаційно-відновних властивостей сполук Талію. Оксиди елементів (III). Їх порівняльна стійкість. Талій (I) оксид. Застосування сполук Ґалію, Індію, Талію.

    69. Будова атомів. Валентність і ступінь оксидації атомів. Знаходження в природі. Методи отримання металів. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Оксиди. Зміна кислотно-основних властивостей оксидів в ряду Скандій – Актиній. Гідроксиди. Амфотерні властивості Sc(ОН)3. Солі. Застосування сполук елементів підґрупи Скандію.

    70. Будова електронних оболонок атомів лантаноїдів. Підродини Церію (Ce – Eu) і Ітрію (Gd – Lu). Лантаноїдне стиснення. Знаходження лантаноїдів у природі. Способи переробки монациту. Хімічні властивості лантаноїдів та їх сполук. Застосування лантаноїдів.

    71. Будова електронних оболонок атомів актиноїдів. Підґрупа Кюрію (Th – Cm) і підгрупа Берклію (Вk – Lr). Актиноїдне стиснення. Ступені оксидації актиноїдів. Знаходження актиноїдів у природі. Методи отримання Урану. Хімічні властивості актиноїдів. Сполуки Урану з Оксиґеном. Уранати. Солі уранілу. Застосування актиноїдів і їх сполук.

    72. Розташування металів в Періодичній системі. Декади d-елементів (3d-, 4d-, 5d-). Ранні та пізні d-елементи. Знаходження в природі. Метали життя. Промислові методи отримання металів з руд. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості металів. Кислотно-основний і оксидаційно-відновний характер оксидів. Стопи. Тверді розчини. Інтерметалічні сполуки. Застосування металів.

    73. Будова атомів. Валентність і ступені оксидації атомів. Знаходження в природі. Методи отримання. Фізичні властивості металів. Атомні спектри металів ІІА ґрупи. Хімічні властивості металів. Гідриди. Оксиди. Пероксиди. Надпероксиди. Гідроксиди. Зміна сили основ по ґрупі. Амфотерність берилій гідроксиду. Солі. Твердість води (тимчасова (карбонатна), постійна (некарбонатна)). Способи пом’якшення води: термічна обробка, реаґентний спосіб (хімічна обробка), йонний обмін. Застосування металів та їх сполук.

    74. Будова атомів. Валентність і ступені оксидації атомів. Знаходження в природі. Методи отримання металів. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості металів. Амальґами – стопи металів з Меркурієм. Солі. Каломель Hg2Cl2. Сулема. Оксиди Цинку і Кадмію. Оксиди Меркурію (I, II). Гідроксиди. Кислотно-основні властивості. Відношення до води, кислот, лугів. Принципи отримання. Застосування металів та їх сполук.

    75. Будова атомів. Валентність і ступені оксидації атомів. Знаходження в природі. Методи отримання простих речовин. Фізичні властивості металів. Полум’яна фотометрія металів ІА групи. Хімічна активність. Її зміна в ряду Літій - Цезій. Гідриди. Оксиди. Пероксиди. Надпероксиди (супероксиди). Озоніди. Гідроксиди. Фізичні та хімічні властивості. Зміна сили основ по ґрупі. Солі. Застосування лужних металів.

    76. Будова атомів. Знаходження у природі. Методи отримання. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості металів. Оксиди. Амфотерний характер оксидів. Гідроксиди Купруму (II), Ауруму (III). Кислотно-основні властивості. Солі. Застосування металів і їх сполук.

    77. Особливості електронної будови атомів благородних газів. Валентність і ступені оксидації. Розповсюдження благородних газів в природі. Способи отримання та розділення благородних газів. Фізичні властивості. Гелій-І та Гелій-ІІ. Надтекучість гелію. Хімічні властивості благородних газів. Утворення клатратів. Хімія Ксенону. Стереохімія Ксенону. Хімія Криптону. Застосування благородних газів і їх сполук.

    78. Загальна характеристика елементів. Будова атомів. Зміна атомних радіусів і енергії йонізації в рядах Ферум – Нікол і Ферум – Осмій. Поділ елементів на родину Феруму і родину платинових елементів. Валентність і ступені оксидації атомів. Максимальна валентність в рядах Ферум – Нікол, Ферум – Осмій, Рутеній – Паладій, Осмій – Платина. Зміна стійкості сполук з нижчими (II) і вищими (VI, III) ступенями оксидації в ряду Ферум – Нікол. Проблема отримання Феруму (VIII). Типи хімічних зв'язків в сполуках. Схильність елементів до утворення катіонної і аніонної форм, комплексоутворення. Нестехіометричні сполуки. Кластерні сполуки. Надважкі «платинові метали» – Гассій, Мейтнерій, Дармштатій.

    79. Електронні конфіґурації атомів. Знаходження у природі. Принципи промислового отримання заліза. Стопи на основі Феруму (чавун, сталь). Фізичні властивості. Магнітні властивості. Феромагнетизм. Пірофорність металів. Хімічні властивості. Оксиди елементів (II, III). Гідроксиди елементів (II, III). Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості. Солі Феруму, Кобальту, Ніколу (II). Сіль Мора. Солі Феруму (III). Ферити. Ферати (VI). Зіставлення кислотно-основних і оксидаційно-відновних властивостей сполук Феруму зі ступенями оксидації (II), (III), (VI). Сполуки Со (ІV). Комплексні сполуки Феруму, Кобальту, Ніколу (II, III) з неорґанічними і орґанічними ліґандами. Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+. Кров’яні солі: калію гексаціаноферат (ІІ) (жовта кров’яна сіль) і гексаціаноферат (ІІІ) (червона кров’яна сіль). Турнбулева синь і берлінська блакить. Карбоніли. Застосування елементів родини Феруму та їх сполук.

    80. Електронні конфіґурації атомів. Закономірності в зміні стійкості характерних ступенів оксидації в сполуках платинових елементів. Знаходження елементів у природі. Отримання металів. Афінаж. Фізичні властивості платинових металів. Хімічні властивості. Комплексні сполуки платинових елементів. Катіонні, аніонні і нейтральні комплекси Платини (II, IV). Застосування сполук платинових елементів в хімічній технології і медицині.

    81. Комплексні солуки. Найбільш розповсюджені ліґанди. Типові комплексутворювачі. Багатоядерні комплекси. Хелатні комплекси. Ізомерія комплексних сполук. Кластери. Карбоніли. Властивості карбонілів, стійкість, методи отримання. Методи синтезу координаційних сполук. Взаємний вплив координованих груп. Закономірність транс-впливу І.І.Черняєва. Цис-вплив. Реакції координаційних сполук. Класифікація. Кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості координаційних сполук.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconЛ. Б. Стручкова-Гуменна методи збору соціологічної інформації навчально-методичний комплекс для студентів напряму підготовки «Соціологія»
Методи збору соціологічної інформації: навчально-методичний комплекс для студентів напряму підготовки «Соціологія» / Л. Б. Стручкова-Гуменна....
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconМистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки. За загальною редакцією доцента М. В. Вовка Випуск II івано-Франківськ Видавничо-дизайнерський відділ ціт 2008
«Актуальні проблеми мистецької освіти: історія І сучасність» (м. Івано-Франківськ, березень 2007 р.) / За заг ред доцента М. В. Вовка....
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconМистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки. За загальною редакцією професора М. В. Вовка Випуск IIІ івано-Франківськ Видавничо-дизайнерський відділ ціт 2009
«Актуальні проблеми мистецької освіти: історія І сучасність» (м. Івано-Франківськ, березень 2009 р.) / За заг ред професора М. В....
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconКафедра мистецьких дисциплін Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки За загальною редакцією доцента М. В. Вовка Івано-Франківськ Видавничо-дизайнерський відділ ціт 2007 р
«Актуальні проблеми мистецької освіти: історія І сучасність» (м. Івано-Франківськ, березень 2007 р.) / За заг ред доцента М. В. Вовка....
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconПрактикум для студентів ІІІ курсу (5 семестр) напряму підготовки 010105 «Корекційна освіта»
Кафедра педагогіки І психології (дошкільної та корекційної) імені проф Поніманської Т.І
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconНавчальний посібник для 7 класу. Івано-Франківськ, 2002. Андрухів І. О. Західноукраїнські молодіжні товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Луг». Івано-Франківськ, 1992
Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова І станиславівщини. Том перший. – Нью-Йорк–Торонто–Мюнхен,...
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconМетодичні рекомендації для студентів І курсу напряму підготовки "Психологія" (денна форма навчання) Львів
Теми та зміст семінарських занять. Основні психологічні терміни. Наукова література
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconВипуск 4 Івано-Франківськ
Методичний вісник: портфоліо як засіб підвищення якості освіти. (випуск 2) / Упорядники Л. Скальська, О. Нижник, А. Дутчак, С. Клімковська....
Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ iconМетодичні рекомендації для студентів історичного факультету
Матвієнків С. М. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства. Методичні рекомендації для студентів історичного факультету...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка