Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека



Сторінка2/5
Дата конвертації12.06.2017
Розмір0,75 Mb.
1   2   3   4   5

Четвертий етап: підтвердження сімейної «легенди» документами. Важливість цього етапу надзвичайна, бо, як правило, у сімейному архіві зберігаються документи 2–3 поколінь и тому треба звертатися за інформацією до архівів, як центральних, так і місцевих. Причому, доведеться вести пошуки особисто або розсилати запити стосовно будь-яких представників роду. Самостійна робота в архіві потребує певних знань і навичок, які поступово набуватимуться. Більшість архівів мають путівники по своїх фондах, з якими можна ознайомитися або у бібліотеках, або у самому архіві. У багатьох архівах є також іменні та систематичні каталоги, які розкривають зміст документів, що там зберігаються, та допомагають знайти необхідну архівну справу. Треба пам’ятати, що дозвіл працювати в архіві можна отримати лише після звернення із клопотанням від якоїсь установи або від себе особисто. Однак, частіше доводиться звертатися до архівів з письмовими запитами, які також треба вміти правильно скласти. Про адреси архівів можна довідатися через телефонні довідники чи довідкове бюро, пошукати у путівнику потрібного міста, або звернутися до сайту данного архіву. Формулюючи питання, необхідно якомога докладніше повідомити те, що знаєте самі, обов’язково зазначивши джерело інформації, наприклад: за сімейними переказами (легендою) або за данними такої-то книги, чи за збереженими у родині документами тощо. Треба пам’ятати, що довідки з архівів коштують певної суми, інколи значної, оскільки співробітники архіву мають провести за запитом дослідницьку роботу.

На жаль, через брак фінансування архівної галузі України, більшість архівів не має можливості використовувати потенціал Інтернет для презентації своєї інформаційної продукції. Це гальмує створення тематичних повнотекстових баз данних у вигляді електронного архіву, який спрямований задовольняти запити користувачів.

Український інформаційний простір представлений кількома архівними сайтами, які можуть бути використані у генеалогічних пошуках. Це, перш за все, офіційний сайт Державного комітету архівів України. Інформаційний потенціал дозволяє користувачам ознайомитися з повною електронною версією часописів «Архіви України» та «Вісник Держкомархіву». Однак, на жаль, бази данних окремих центральних, обласних та галузевих архівів представлені на сайті лише у вигляді переліку.

Російський сайт «Архивы России: Москва и Санкт-Петербург» містить інформацію федеральних, обласних і міських архівів, але переважно рекламного характеру. Електронні каталоги для ознайомлення пропонують лише Російський державний архів кінофотодокументів та Державний архів Новосибірської області.


Практичне заняття № 1. Створення сімейної «легенди»

Опитайте своїх близьких родичів і напишіть «легенду» своєї сім’ї, використовуючи отриману інформацію та сімейний архів (документи, фотографії, нагороди тощо).


3. ВИДИ РОДОВІДНИХ СХЕМ
Генеалогія століттями відпрацьовувала норми оформлення відомостей про споріднення у вигляді різноманітних таблиць, розписів, дос’є, карток. Встановлювалися чіткі правила заповнення цих документів: графіка, символіка, нумерація і таке інше. Завдяки уніфікованій системі знаків – своєрідній мові генеалогії – незалежно від того, де складений генеалогічний довідник, прочитати його можуть практично будь-де.

У сучасних загальновживаних схемах ліворуч римськими цифрами позначають покоління, а членів одного покоління розташовують на одному рівні і позначають арабськими цифрами порядково, включаючи всіх «приймаків». Коли потрібно виділити якусь особу, вказують на покоління і номер в цьому поколінні, наприклад: ІІІ-8.

У генеалогії можливі два напрямки дослідження:

– низхідний

– висхідний

Схеми бувають низхідні (від спільного предка до всіх його нащадків) і висхідні (від себе до пращура). Як низхідні, так і висхідні родоводи бувають чоловічими та змішаними.

При складані низхідного родоводу починають з найвіддаленішого з відомий пращурів та поступово переходять до його нащадків. Такий родовід дозволяє наочно представити загальну картину життя і діяльності роду, починаючи з найбільш віддалених часів та поступово розгортаючи події до наших часів.

Чоловічим низхідним родоводом називається такий родовід, який вказує усіх нащадків даного родоначальника лише по чоловічій лінії, відносно жіночих представниць роду він обмежується зазначенням імені їхніх дружин.

Наприклад, ви знаєте ім’я та по-батькові вашого діда по батькові. Тоді легко побудувати найпростішу низхідну родовідну схему. Зверху схеми ви пишете ім’я батька вашого діда (вашого прадіда), від нього спускаєтеся на наступний «поверх» та вписуєте ім’я діда, від нього униз – ім’я батька і, нарешті, у самому нижчому ряді пишете своє ім’я.


Мал. 1. Чоловіча низхідна схема

Змішаним низхідним називається такий родовід, який обов’язково вказує на всіх нащадків даного родоначальника, які виникли як від чоловіків, так і від жінок. Подібні родоводи, безумовно, не є родоводами однієї родини, бо охоплюють найчастіше велику кількість родів, що виникли від спільного пращура по жіночих лініях. Він стає у нагоді для з’ясування родинних зв’язків між побічними і досить віддаленими родичами та найчастіше фігурує у процесах про спадкоємність.




Мал. 2. Змішана низхідна схема

У висхідному родоводі об’єктом дослідження є особа, про пращурів якої збираються відомості. З нього починають, потім вже йдуть висхідними сходинками або колінами, тобто до батька, діда, прадіда тощо. Це первісний вид родоводу, коли у дослідника ще замало відомостей, коли він послідовно йде від відомого до невідомого.



Чоловічий висхідний родовід при зображені матиме вигляд лінії, оскільки у кожному поколінні знаходитиметься лише по одному предку даної особи. Цей родовід використовується для доказу спорідненості особи з будь-яким віддаленим у часі відомим історичним діячем.
Мал. 3. Чоловіча висхідна схема
Змішаним висхідним родоводом називається родовід, який вказує на всіх предків даної особи як по чоловічій, так і по жіночій лінії. Подібний родовід при зображені графічно завжди має правильну форму, бо у першому коліні вказує одну особу, у другому – дві, у третьому – чотири, у четвертому – вісім і так далі у геометричній прогресії, причому кожна з цих осіб в одному коліні належить до іншого роду, через що у четвертому коліні ми маємо представників восьми різних родин, а в п’ятому вже шістнадцять і так далі.
Мал. 4. Змішана висхідна схема

Найчастіше на початку досліджень «глибина» такої схеми складатиме всього два-три покоління. Але відповідно до накопичення матеріалу в ній будуть з’являтися нові й нові імена та покоління, споріднені зв’язки, біографічні відомості. Треба пам’ятати, що ця родовідна схема створюється для одного роду. Коли жінка з цього роду вийшла заміж, генеалогічно вона «пішла» до другого роду, і тому її нащадки зазвичай не вказуються у створеній родовідній схемі.



Практичне заняття № 2. Складання змішаної висхідної схеми

Складіть змішану висхідну схему по батьківській або материнській лінії. Методи збору інформації – попередні: сімейний архів та бесіди з родичами.



4. ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДЕРЕВО
Родовід може бути оформлений у вигляді дерева, де стовбуром позначені, наприклад, ви, разгалудженнями стовбура – ваші батьки, більш дрібні гілки – діди й бабусі і так далі. Таке дерево буде висхідним. Низхідне дерево зовнішньо схоже, але в корінні його буде ваш предок, а в кроні опинитеся ви.

Ім’я та прізвище при оформлені дерева пишуться у кружальцях, які прибиті на стовбурах та гілках або зображуються у вигляді листків чи плодів, підвішених до дерева. Усі чоловіки, які мають нащадків, пишуться на жовтому тлі, ті, що не мають дітей – на червоному. Імена заміжніх жінок – на бузковому, дівчат – на синьому. Усі живі особи – на зеленому тлі, чоловіки – темнішому, жінки – світлішому. Вказане забарвлення не є правилом, а тільки звичай, прийнятий у Західній Європі. У Росії та Україні він застосовується рідко. Чоловічі імена пишуться у прямокутниках або ромбах, жіночі – у кружальцях або овалах. Рідко буває зворотнє позначення.

Родовідне дерево має гарний вигляд і наочність, але воно не може дати докладної інформації про згаданих у ньому осіб.

З появою комп’ютерів будувати дерева стало зручніше – значно простіше вносити до них зміни, доповнення. Можна виконувати цю роботу за допомогою різних програм – текстових і графічних редакторів. Але найкраще використовувати спеціальні програми, яких існує чимало, хоча більшість з них закордонного походження та іншомовні.

Посилання на комп’ютерні програми є, наприклад, на сторінці проекту «Всероссийское генеалогическое дерево». Також є посилання на російську програму «Моя родословная», але, на жаль, доступна тільки демо-версія. Найбільш докладна інформація про існуючі програми є за адресою http://genealogical-tre.kazhost.com/programs/prog-ru.html. Найбільший інтерес являють програми: російська «Древо жизни» (http://www.genery.com/ru/) та німецька Ages-Family Tree (http://www.daubnet.com/ftp/ages.exe).
Мал. 5. Генеалогічне дерево



Практичне заняття № 3

Складання змішаної низхідної схеми

Складіть змішану низхідну схему (дерево) свого роду. Методи збору інформації – сімейний архів і беседи з родичами.


5. РОДОВІДНІ ТАБЛИЦІ
Родовідна таблиця може докладніше розповісти про кожного, хто згадується в ній. Таблиці також можуть бути висхідними чи низхідними. Таблиця – те ж саме дерево, тільки виконане не малюнком, а графічно. Якщо таблиця виконана правильно – кожне покоління розміщене точно на одній горизонталі – тоді чітко та наочно відображається структура та споріднені зв’язки всередині роду. На відміну від висхідної накреслити низхідну таблицю без помилок досить важко: в ній не тільки не співпадає кількість імен у кожному поколінні, а й різна кількість нащадків у кожної особи в одному поколінні.

У російській генеалогічній практиці ХVII ст. було правилом, коли низхідна таблиця начебто переверталася: родоначальник розміщувався у верхньому ряду, далі, на відповідних горизонталях вниз – покоління його нащадків. Так оформлені генеалогічні таблиці у російських родовідних книгах та дореволюційній історичній літературі.



Горизонтальна таблиця.

Горизонтальна таблиця являє ті ж самі данні у декілька іншому вигляді. Оскільки розрахувати розташування осіб у таблиці важко, на сучасному друковану аркуші вона начебто «лежить на боці». Ліворуч розміщується особа, родовід якої складається, або родоначальник, далі – стовпчиками, за поколіннями, усі його предки або нащадки. На відміну від низхідної таблиці, побудованої вертикально, де старшинство осіб у кожному поколінні йде зліва направо, у горизонтальній таблиці старший син або дочка завжди розміщені зверху, а старшинство читається зверху униз.

У таблицях широко використовуються загальновизнані скорочення та позначення:
Мал. 6. Умовні скорочення та позначення


І.

ім’я (по-батькові встановлюється за іменем батька)




чоловік

П.

прізвище



жінка

Т/П

титул, професія (рід занять, соціа-льне становище, звання, ранги, чини)




діти сім’ї

* 1965

народження у 1965 році



загальна кількість дітей

1991

смерть у 1991 році

­­­­­­­­­__

__


позашлюбний зв’язок

~ 1990

шлюб 1990 року




шлюб

1) 1987 р.

2) 1989 р.

неодноразове одруження у 1987 р. та у 1989 р.







близнюки

)( 1988

розлучення у 1988 році

NN

невідомі ім’я та прізвище

(+) 1992

похований у 1992 році

Р

батько



похований

М

мати

Х

поліг у бою

Н.О.

неодружений

! 1650

згаданий у 1650 році

б. д.

бездітний

/1650; 1650 /

перед; після

бл.

близько

?

відомість не точна

вд.

вдова

Для зразку наводиться горизонтальна таблиця предків О.М. Поля.


Мал. 7. Горизонтальна таблиця


Легенда

№ за системою

Соса-Страдонітца

І: им’я


П: прізвище

Т/П: титул,

професія

*: народження

де? коли?

†: смерть

де? коли?

~: шлюб


де? коли? з ким?

№ 2

І: Микола

П: Поль

Т/П: підпоручник

у відставці

* 1797


† 1854

∞: з


1) Онисією Федорівною Яковлевою

2) Ганною Павлівною Маламою (уродженою Полетикою)




№ 4

І: Іван (Іоган)

П: Поль

Т/П: майор у відставці

* 1757

† 1812 /



~ з

№ 8

І: ?


П: ?

~ з


№ 9

І: ?


П: ?

№ 5

І: Марією

П: Маламою

Т/П: -


* 1765

† 1836 ?



№ 10

І: Федір

П: Малама

* 1741


† ?

~ з


« 11

І: Марією

П: ?


№ 1

І: Олександр

П: Поль

Т/П: титулярний

радник

* 20.08.1832



† 26.07.1890

~: 1861/

з Ольгою Семенівною Коростовцевою


на № 3

І: Ганна

П: Полетика

Т/П: –


∞: з

1) Іваном Іллічем Маламою

2) Миколою Івановичем Полем

* 1798


† 1853


№ 6

І: Павло

П: Полетика

Т/П: капитан

II ранга

* 1766


† 1816 ?

~ з


№ 12

І: Андрій

П: Полетика

Т/П:надвірний радник

* 1741

† 1798


~ з

№ 13

І: Ганною

П: Савич

* 1742


† ?

№ 7

І: Варварою

П: Манджос

Т/П: -


* 1772

† 18 ??


№ 14

І: Дмитро

П: Манджос

* 1742


† ?

~ з


№ 15

І: Оленою

П: ?

* 1742


† ?

Кожній особі у таблиці надається свій номер (докладніше про це розповідається у розділі 5. «Генеалогічні розписи».



Колоподібна таблиця

Колоподібна таблиця – це ще один різновід надання генеалогічної інформації. Такі діаграми широко викори-стовувалися в англійській та французькій генеалогії. У центрі розташована особа, родовід якої складається, далі коло поділяється навпіл, куди розміщують предків по батьківській та материнській лініям. Оскільки у діаграмі можливо лише подвоєння кількості осіб, які зображуються від покоління до покоління, то зрозуміло, що колоподібні таблиці можуть бути лише висхідними.

Для зразку наводиться колоподібна таблиця предків французького короля Людовика IХ (рос. мовою).


Мал. 8. Колоподібна таблиця

Практичне заняття № 4. Складання родовідної таблиці

На підставі складених схем зробить родовідну горизонтальну таблицю.



6. ГЕНЕАЛОГІЧНІ РОЗПИСИ
Розпис – це словесний переказ таблиці. Він дає можливість надати всі необхідні відомості при кожному імені. Для зразку наводиться родовідний розпис предків О.М. Поля.
1. Олександр Миколайович Поль, народився 1 вересня (н. ст.) 1832 р. Дитинство провів у батьківському маєтку в с. Малоолександрівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. Початкову освіту отримав, швидше за все, вдома. У 1844 р. вступив до Полтавського губернського училища, яке закінчив у 1850 р. з відмінними результатами. У тому ж році він вступив до Дерптського університету на юридичний факультет, відділення дипломатії, який закінчив у 1854 р. Звання кандидата дипломатичних наук, яке він отримав, давало йому право на одержання 10 чину за табелем про ранги, що дорівнювало колезькому секретарю. У середині 50-х років він посів місце екзекутора у Дворянському депутатському зібранні Катеринослава, де за 4 роки досяг чину титулярного радника (13 грудня 1858 р.). З 1858 до 1860 року О.М. Поль був активним членом «Піквікського клубу» у Катеринославі. У 1857 р. він придбав велику ділянку землі у Верхньодніпровському повіті. У 1858 р. увійшов до складу губернського дворянського комітету від Верхньодніпровського повіту, який складав проект положення про звільнення селян, і був найактивнішим його членом. У 1861 р. увійшов до складу Тимчасової губернської комісії у складі 7 осіб, яка опікувалася впровадженням у життя положень царського Маніфесту про відміну кріпосного права, хоча і перебував у її складі недовго, до середини вересня 1861 р. З цього часу О. Поль хазяйнує у власному маєтку, перетворивши його на прибуткове господарство. У цей час він активно займається історією, археологічними дослідженнями, поповненням своєї колекції. У 1887 р. колекція старожитностей О.М. Поля поклала початок заснованому ним приватному музею, який розташовувався у 4-х кімнатах будинку Горовиця на Поліцейській вулиці (сучасна). За чималі успіхи, досягнуті у галузі історії й археології, він був обраний дійсним членом Одеського товариства історії і старожитностей та членом-кореспондентом Імператорського Московського Археологічного товариства. У 1866 р. Поль випадково виявив поклади залізної руди в околицях сучасного Кривого Рогу. Його заслуга полягає в тому, що він першим привернув увагу до цих покладів, зробивши можливим їхню розробку і видобуток. Цим О.М. Поль назавжди увічнив своє ім’я в історії промислового розвитку не тільки Півдня України, але й усієї країни. Помер він раптово від інфаркту 26 липня 1890 р. Похований на Севастопольському цвинтарі у Катеринославі Його ім’я було присвоєне Катнринославському обласному історичному музею.

Одружений після 1861 р. з Ольгою Семенівною Коростовцевою мав єдиного сина Бориса.


I покоління

2. Микола Іванович Поль народився у 1797 р., помер у 1854 р. За прикладом батька і старшого брата Петра обрав військову діяльність. У 15-річному віці він був приписаний до 19-го єгерського полку російської армії в чині прапорщика. Брав участь у Вітчизняній війні 1812 р. і закордонних походах російської армії. На службі нічим особливим не відзначився і у 1816 р. був звільнений у запас в чині підпоручника у зв’язку із хворобою.

Першим шлюбом був одружений з Онисією Федорівною Яковлевою, від якої мав сина Петра, 1826 р. народження.

Другим – у 1829 р. з:

3. Ганна Павлівна Малама (уроджена Полетика), народилася 1798 р., померла у 1853 р.

Першим шлюбом була одружена з Іваном Іллічем Маламою, який доводився дядьком Миколі Івановичу Полю. Від нього мала трьох синів – Михайла, Андрія та Леоніда.

У другому шлюбі мала синів Олександра, Івана і Петра та дочок Лідію, Марію, Ольгу і Юлію.


II покоління

4. Іван (Йоган) Поль народився у 1797 р., помер у 1812 р. Литовський дворянин, який 28 лютого 1775 р. вступив до Углицького мушкетерського полку солдатом. У чині підпоручника брав участь у російсько-турецькій війні 1787–1791 рр., на якій відзначився при штурмі Ізмаїлу. З 20 грудня 1791 р. до відставки 28 листопада 1801 р. служив у Староінгермоландському полку, у складі якого брав участь в Італійському поході О.В. Суворова. Під час бою проти французів під містом Урнами потрапив у полон і вважався загиблим. У кінці 1800 р. відновив свої права. Після відставки оселився у маєтку біля с. Малоолександрівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, який, вірогідно, одержав після російсько-турецькій війні 1787–1791 рр. У 1806 р. вступив до земського війська, утвореного під час російсько-турецької війни 1806–1812 рр. на посаду спочатку п’ятисотенного начальника, а з квітня 1807 р. був призначений на посаду батальйонного начальника Катеринославської губернської міліції. Внаслідок цієї служби отримав звання майора. У відставку пішов у 1808 р., отримавши золоту медаль у петлицю й орден Св. Володимира. У 1812 р. на пам’ять про перемогу Росії у Вітчизняній війні 1812 р. та на знак вшанування заслуг на військовій службі був нагороджений бронзовою медаллю. У 1804 р. Дворянське депутатське зібрання Катеринославської губернії визнало дворянське достоїнство Івана Поля.

Одружений на початку 90-х років ХVШ ст. з:





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconБібліотеки Дніпропетровщини
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї війни
Упоряд. І. Голуб, Л. Задворна, К. Костіна.– Дніпропетровськ: доунб, Дніпропетровськ, 2005.– 651 с
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила І Мефодія
Олесь Гончар – син Придніпров’я: До 95-річчя від дня народження: Біобібліограф покажчик / Упорядн.: Т. Бреславець, І. Голуб.– Дніпропетровськ:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека Відділ наукової організації І методики бібліотечної роботи
Бібліотеки Дніпропетровщини: літопис подій 2016: Інформаційний бюлетень. — Вип. 12/ Упоряд., І. Луньова, І. Білоус — Дніпро: доунб,...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Б
Зведений каталог періодичних видань, передпла-чених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2014 рік [Текст] / Укладач: С....
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Серія «дослідники рідного краю»
Літописець міста на трьох пагорбах Михайло Шатров (1908–1985). (До 100-річчя від дня народження): Біобібліограф покажчик / Упорядн.:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка