Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека



Сторінка3/5
Дата конвертації12.06.2017
Розмір0,75 Mb.
1   2   3   4   5

5. Марія Федорівна Малама народилася у 1765 р., померла 1836 р. У шлюбі мала синів – Петра, Миколу і Дмитра.

6. Павло Андрійович Полетика народився у 1766 р., помер у 1816 р. (точно невідомо).

Дослужився до чину капитана II рангу. Останні роки життя провів у своєму маєтку в с. Аксютинці Роменського повіту Чернігівської губернії.

Одружений з:

7. Варвара Дмитрівна Манджос народилася у 1772 р., рік смерті невідомий. Походила з козацько-старшинського стану.
IIІ покоління

8. Відомостей немає.

9. Відомостей немає.



10. Федір Михайлович Малама народився у 1741 р., рік смерті невідомий. Походить з козацько-старшинської родини. Його дворянське достоїнство було визнано російським урядом. Наприкінці ХVIII ст. оселився у Катеринославській губернії. Його племінник Іван Ілліч Малама був першим чоловіком матері О. Поля.

Одружений з:



11. Марія, більше відомостей немає.

12. Андрій Андрійович Полетика народився у 1741 р., помер у 1798 р. Не порушуючи традицій сім’ї, присвятив своє життя військовій та адміністративній кар’єрі. Служив військовим канцеляристом у Генеральній Військовій Канцелярії. У 1784 р. отримав чин колезького асесора. Перебуваючи на посаді Чернігівського губернського предводителя дворянства зустрічав Катерину ІІ у Чернігові під час її подорожі до Новоросії у 1787 р. Результатом цієї зустрічі стало возведення його у чин надвірного радника і написання спогадів «Щоденник перебування Катерини ІІ в Києві у 1787 р.».

Одружений з:



13. Ганна Федорівна Савич народилася у 1742 р. Походила з славетного козацького роду, доводилася онукою генеральному писареві Семену Савовичу Савичу, який був одружений з Тетяною, сестрою наказного гетьмана Павла Полуботка. Вийшовши заміж за Андрія Андрійовича Полетику, зв’язала славетні українські роди Савичів, Полетик і Полуботків.

14. Дмитро Григорович Манджос народився у 1742 р., рік смерті невідомий. Дослужився до чину підпоручника лейб-гвардії кінного полку.

Одружений з:



15. Олена народилася у 1742 р. Більше відомостей немає.

У родовідному розпису поряд з іменем ліворуч ставиться порядковий номер. Нумерацію винайшов німецький історик XVI ст. Мішель Ейзингер, удосконалив її у 1676 р. іспанець Жером Соса, а завершив через двісті років Стефан Страдонітць. Номер за системою Соса-Страдонітця надається усім прямим предкам. Чоловіки отримують парні номери, а жінки – непарні (за винятком особи, чий родовід складається). Цю таблицю можна продовжувати до нескінченності, причому: номер батька – це подвоєнний добуток номера сина (дочки), а номер матері – це номер батька плюс одиниця. За номером можна легко визначити відповідність нащадків та предків. Так син (дочка) номера 10 буде поміщений під номером 5, дружина – номером 11, батьки – номерами 20 та 21 і так далі. Щоб родовід був науковим, він, перш за все, має бути достовірним. Для цього необхідно, щоб при кожній відомості було вказане джерело, з якого вона почерпнута, що дає можливість завжди її перевірити.




Практичне заняття № 5. Складання генеалогічного розпису

Складіть генеалогічний розпис, спираючись на раніше отримані дані.


7. КАРТКИ
Відомості розпису можуть бути перенесені на картки, робота з якими набагато зручніша та ефективніша, бо в картку можна внести будь-які відомості про того чи іншого предка. Спочатку більшість пунктів картки будуть нез’ясованими, але з часом «білі плями» зменшуватимуться і кожна з осіб родоводу набуватиме біографію.

При складанні картки треба враховувати такі рекомендації:

– пам’ятати про новий і старий стилі, заповнюючи данні на осіб, які народилися та померли до 1918 року (п.п. №№ 4, 6, 7, 12);

– бажано з’ясувати, чи збереглася могила, та при можливості зробити фотографію надгробка, особливо, якщо на ньому вказані дати життя (п. № 7);

– знання віровизнання (православне, католицьке, протестантське, мусульманське, іудейське тощо) особливо актуально для осіб, які народилися до відокремлення церкви від держави, тобто до 1918 року (п. № 9);

– при заповнені станової приналежності для народжених до листопада 1917 року треба вказати: з дворян якої губернії та дворянський титул, з купців, міщан або ремісників такого-то міста, з духовного стану, з селян, із козаків тощо. (п. № 10);

– вказуючи нерухомість (маєток, дачу, будинок, город тощо), необхідно відповісти на питання: яка, де, у які роки придбана (п. № 11);

– заповнюючи графу «Політичні переконання», необхідно обов’язково вказати членство у партії, у якій саме, дати (п. № 13);

– у пункті «Професійні досягнення» маються на увазі надруковані праці, винаходи тощо (п. № 15);

– записуючи місце проживання, необхідно вказати назву губернії (області), міста, повіту (району), волості (сільради) у відповідності до адміністративно-територіального розподілу на той самий час, про який ідеться (п. № 16);

– вказуючи дату та місце вступу до шлюбу, треба зазначити чи було це вінчання, чи реєстрація у ЗАГСі (п. № 18);

– бажано заповнювати графи 3 і 18 (хрещені батьки, свідки), бо ця інформація може стати у нагоді при встановленні сімейних зв’язків та для розширення кола пошуків;

– для дореволюційних фотографій звертати увагу, в якому місті та у якого фотографа зроблена картка (п. № 23).
Мал. 9. Картка


N особи _______________ N батька __________________________________

І. ім’я ______________ Б. по-батькові ________________ П. прізвище _______________

для жінок – дівоче прізвище __________________________________________________

1. Народився (-ася) – дата, місце _______________________________________________

2. Хрещення – дата, місце _____________________________________________________

3. П.І.Б. хрещених батьків ____________________________________________________

4. Смерть – дата, місце _______________________________________________________

5. Причина смерті ___________________________________________________________

6. Відспівування – дата, місце _________________________________________________

7. Поховання – дата, місце ____________________________________________________

8. Стан психіки, здоров’я _____________________________________________________

9. Віровизнання _____________________________________________________________

10. Соціальне становище (станова приналежність) _______________________________

11. Наявність нерухомості: ____________________________________________________

12. Освіта – що і коли закінчив (-ла) ____________________________________________

13. Політичні переконання ____________________________________________________

14. Місце служби (праці), чини, посади, звання, нагороди __________________________

15. Професійні досягнення ____________________________________________________

16. Місце проживання ________________________________________________________

17. Дружина (чоловік) – дата і місце реєстрації шлюбу ____________________________

18. Свідки шлюбної церемонії ________________________________________________

19. Відомості про народження дружини (чоловіка) ________________________________

20. Відомості про смерть дружини (чоловіка) ____________________________________

21. Відомості про розлучення _________________________________________________

22. Відомості про дітей: за старшинством – імена, дати народження _________________

23. Іконографія ______________________________________________________________


Посилання на джерела можна вказувати тут же, якщо дозволяє формат картки, можна на звороті, а можна й на окремій картці. Наприклад:



(1) Свідоцтво про народження № ______________________________________________

(2) Свідоцтво про смерть № ___________________________________________________

(3) Посвідчення інваліда № ___________________________________________________

4) Архів ______ Фонд _____ Опис ___ Одиниця зберігання ___Справа ____ Аркуш

(5) Спогади родичів __________________________________________________________



Практичне заняття № 6. Написання нарису (есе)

Напишить нарис про будь-якого представника Вашого роду, спираючись на зібрані матеріали та історичні дані.


8. ТЕРМІНОЛОГІЯ
Термінологія спорідненння має важливе значення для будь-якого дослідження з генеалогії. Деякі з термінів, котрі визначають ступінь споріднення, мають загальне значення. Наприклад, поширене слово «предок» – ним може бути будь-яка людина родоводу, починаючи з діда. Але є терміни, які чітко визначають ступінь споріднення між особами, і вони мають застосовуватися лише у своєму значенні.

Термінологія споріднення досить різноманітна та складна. Чимало термінів зникли з сучасної української мови або рідко використовуються, деякі поширені лише на певних територіях. Але розмовляючи зі своїми родичами – літніми людьми – можна почути незнайомі слова. Тому треба більш докладніше ознайомитися з термінологією споріднення.

Розрізняють три групи термінів:

– споріднення (по крові),

– посвоячення (по шлюбах),

– близьких (духовних) неспоріднених зв’язків.



Допоможе розібратися у термінах споріднення малюнок.
Мал. 10. Схема ступеню споріднення





Мал. 11. Ступені споріднення


Перший

1–2



чоловік і дружина

1–3



батько і син

1–4



батько і дочка

2–3



мати і син

2–4



мати і дочка

3–4



брат і сестра

Другий

1–8



дід і внуки

1–11



2–10



баба і внуки

2–12



Третій

1–15



прадід і правнуки

1–17



2–14



прабаба і правнуки

2–16



3–10



дядько і племінник

4–8



тітка і племінниця

Четвертий

8–11



двоюрідні сестри і брати

10–12



3–15



двоюрідний дід і онучаті племінники

3–17



4–14



двоюрідна баба та онучаті племінниці

4–16



П’ятий

1–14



двоюрідна тітка та двоюрідні племінниці

11–16



12–15



двоюрідний дядько і двоюрідні племінники

12–17



Шостий

14–15



троюрідні сестри і брати

16–17




Мал. 12. Ступені посвоячення


Перший

1–5



свекор і невістка

1–6



тесть і зять

2–6



теща і зять

2–5



свекруха і невістка

Другий

7–8



невістка і зовиця

9–10



зять і шурин

13–16



зять і своячка

17–18



дівер і невістка

Третій

13–19



свояки

18–20



невістки

При знайомстві з термінами споріднених стосунків, треба пам’ятати, що терміни кровного споріднення складаються з ключових слів та визначень ступені споріднення.


Мал. 13. Терміни споріднення


Ключові слова (укр.)

Ключові слова (рос.)

Пояснення

Баба, бабуся

Бабка, бабушка

Мати батька чи матері, дружина діда

Батько, тато

Отец, папа

Особа чоловічої статі стосовно своїх дітей

Брат

Брат

Кожний із синів одних батьків

Брат двоюрідний

Братан, братаник, братеня, братеник, брательник

Двоюрідний брат перебуває в спорідненому зв’язку по дідові чи бабі з дітьми їхніх синів та дочок

Брат троюрідний

Перебуває в спорідненому зв’язку у третьому коліні по діду чи бабі з онуками їх синів та дочок

Братан, небіж, братанець, братанник

Братыч

Син брата, племінник по братові

Дщерич

Племінник по сестрі

Братаниця, небога

Братанна

Дочка брата, племінниця по братові

Дщерша

Дочка сестри, племінниця по сестрі

Вуйна, вуянка, тітка

Тетка, тетя

Сестра матері або дружина материного брата

Дід

Дед

Батько матері або батька

Дочка

Дочь

Особа жіночої статі стосовно своїх батьків

Дядина

Дедина, дедка

Тітка з боку дядька

Дядько, вуй, вуйко, вуєчко

Дядя

Дядько з боку матері, брат матері

Дядько, стрий, стрийко, стрик

Дядя

Дядько по батькові, брат батька або чоловік батькової сестри

Мати, матір, матуся, мама

Мать, мама

Особа жіночої статі стосовно своїх дітей

Онук, внук

Внук

Син дочки, сина; а також сини племінника або племінниці

Онука, внучка

Внучка, внука

Дочка сина чи дочки; а також дочки племінника або племінниці

Племінник, небіж

Племянник

Син брата або сестри

Племінниця, небога

Племянница

Дочка брата або сестри, племянница по брату

Прабатьки

Прародители

Перше у родоводі відоме подружжя, від якого бере початок рід

Пращур, предок

Пращур, предок

Батько прапрадіда, прапрабаби

Родоначальник

Родоначальник

Перший відомий представник роду, від якого ведеться родовід

Родичка

Брательница

Родичка взагалі, двоюрідна або далека

Родич

Племяш

Родич

Сестра

Сестра

Кожна з дочок одних батьків

Сестріниця,

двоюрідна сестра



Сестренка, сестрина, сестричка

Дочка сестри матері або батька, двоюрідна сестра

Сестрінок

Сестренич, сестрич

Син сестри матери або батька

Син

Сын

Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків

Стрийна, стриянка

Тетя

Сестра батька або дружина батькова брата

Тета, тітка

Тетка, тетя,

Сестра батька або матері


Мал. 14. Ступені споріднення


Внучатий,

троюрідний



Внучатный, внучатый, троюродный

Споріднення, яке ведеться від третього коліна або ще далі

Двоюрідний

Двоюродный

Споріднення, яке ведеться від другого коліна

Зведений

Сводный

Походження від різних батьків

Кревний

Кровный

Споріднення у межах однієї родини

Однокровний

Единородный

Походження від одного батька

Одноутробний

Единоутробный

Походження від однієї матері

Пра-

Пра-

Префікс, який означає споріднення у далекому вісхідному або низхідному порядку

Рідний

Родной

Походження від одних батьків




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconБібліотеки Дніпропетровщини
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї війни
Упоряд. І. Голуб, Л. Задворна, К. Костіна.– Дніпропетровськ: доунб, Дніпропетровськ, 2005.– 651 с
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила І Мефодія
Олесь Гончар – син Придніпров’я: До 95-річчя від дня народження: Біобібліограф покажчик / Упорядн.: Т. Бреславець, І. Голуб.– Дніпропетровськ:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека Відділ наукової організації І методики бібліотечної роботи
Бібліотеки Дніпропетровщини: літопис подій 2016: Інформаційний бюлетень. — Вип. 12/ Упоряд., І. Луньова, І. Білоус — Дніпро: доунб,...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Б
Зведений каталог періодичних видань, передпла-чених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2014 рік [Текст] / Укладач: С....
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Серія «дослідники рідного краю»
Літописець міста на трьох пагорбах Михайло Шатров (1908–1985). (До 100-річчя від дня народження): Біобібліограф покажчик / Упорядн.:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка