Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека


Мал. 15. Терміни посвоячення



Сторінка4/5
Дата конвертації12.06.2017
Розмір0,75 Mb.
1   2   3   4   5

Мал. 15. Терміни посвоячення


Дівер

Деверь

Брат чоловіка

Діверка, невістка

Сношенница

Жінка дівера, дружини двох братів стосовно одна одної

Дружина, супруга

Жена

Заміжня жінка стосовно до свого чоловіка

Зовиця

Золовка, золова

Сестра чоловіка

Зять, швагер

Зять

Чоловік дочки, сестри, зовиці

Наречений

Жених

Хлопець, який збирається одружитися

Наречена

Невеста

Дівчина, яка збирається вийти заміж

Невістка, синова

Невестка, сноха, сыноха

Заміжня жінка стосовно до рідних її чоловіка, дружина сина

Пасербиця, пасербиня, падчерка

Падчерица

Нерідна дочка одного з подружжя

Пасинок, пасербник, пасерб, падчерок

Пасынок

Нерідний син одного з подружжя

Родич

Свойственник

Особа, яка перебуває в споріднені з будь-ким

Сват

Сват

Батько одного з подружжя щодо батьків або родичів іншого

Свати

Сваты

Батьки одного з подружжя щодо батьків іншого

Сваха

Сватья

Мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів іншого

Свекор

Свёкор

Батько чоловіка

Свекруха

Свекровь

Мати чоловіка

Свояк

Свояк

Брат дружини, чоловік жінчиної сестри

Свояки

Свояки

Особи, які одружилися на двох сестрах

Своячка, своякиня

Свояченица

Сестра дружини

Свояки двоюрідні

Свояки двоюродные

Особи, які одружилися на двоюрідних сестрах

Тесть

Тесть

Батько дружини

Теща

Теща

Мати дружини

Удова, удовиця

Вдова

Жінка, яка не взяла другий шлюб після смерті чоловіка

Удовець

Вдовец

Чоловік, який не взяв шлюбу після смерті дружини

Чоловік, супруг

Муж

Одружений чоловік стосовно до своєї дружини

Швагер

Шурин

Чоловік сестри

Швагрова

Сношенница

Дружина брата

Шурин, шуряк

Шурин

Брат дружини

У житті людей значне місце займають близькі неспоріднені стосунки, які відобразилися й на термінології генеалогічних пошуків. Потрібно пам’ятати про зовнішню схожість цих термінів на терміни кровного споріднення та не плутати їх.


Мал. 16. Терміни неспоріднених стосунків


Брат хрещений

Брат крестный

Син хрещеного батька

Дід хрещений

Дед крестный

Батько хрещеного батька

Кум

Кум

Хрещений батько стосовно до батьків хрещеника і хрещеної матері; батько дитини стосовно до хрещеного батька і хрещеної матері

Кума

Кума

Хрещена мати стосовно до батьків хрещеника і хрещеного батька; мати дитини стосовно до хрещеного батька і хрещеної матері

Мати хрещена

Мать крестная, мать крестовая

Жінка, яка приймала дитину при хрещені

Мачуха

Мачеха

Дружина батька, нерідна мати стосовно його дітей від іншого шлюбу

Батько хрещений

Отец крестный

Чоловік, який приймав дитину при хрещені

Вітчим

Отчим

Чоловік матері, нерідний батько стосовно її дітей від іншого шлюбу

Падчерка, пасербиця

Падчерица

Дочка від іншого шлюбу стосовно до якогось із нерідних батьків

Падчерок, пасинок

Пасынок

Син від іншого шлюбу стосовно до якогось із нерідних батьків

Зведені, зведеники

Сводные

Брати та сестри від різних батьків

Хресник, похресник, хрещеник

Сын крестный, крестник

Особа чоловічої статі стосовно хрещених батьків


Хресниця, похресниця, хрещениця

Дочь крестная, крестница

Особа жіночої статі стосовно хрещених батьків



9. ЗАКОНИ ГЕНЕАЛОГІЇ
Закон трьох поколінь.

Перший закон стосується таблиці низхідного споріднення: на сто років припадає діяльність трьох поколінь. Наприклад, якщо сімейна легенда або розпис свідчать, що предок роду був у складі козацького війська під час ліквідації гетьманщини (1764 р.), а його нащадок у шостому коліні зустрів 9 травня 1945 р. у Берліні, то це можна перевірити. Для цього треба взяти відрізок часу між цими подіями та розділити на число поколінь (у данному випадку: 1945 – 1764 = 181 : 6 = 30,1). Якщо результат дорівнює числу 30 або дуже близький до нього (28–33), то дані факти можна вважати достовірними. Якщо різниця між поколіннями дорівнює 20–21 рік чи 38–40 років, обов’язково треба перевіряти всі факти.

Безумовно, будь-який закон має винятки. Але при значних величинах, коли розпис сягає 6–8 поколінь або часовий інтервал – 200–250 років, в його достовірності немає сумнівів.

У сучасних умовах, коли кількість шлюбів, що укладаються у більш молодому віці, ніж раніше, різко зросла, цей закон потребує доопрацювання.

Закон подвоєння числа предків.

Другий закон генеалогії проголошує, що у кожному наступному поколінні кількість предків збільшується удвічі. Це не важко зрозуміти працюючи з таблицею висхідного споріднення, бо у кожного є батьки, а їхні батьки дають нам вже чотирьох бабусь і дідусів і так далі.

Закон убування предків.

Якщо об’єднати два попередніх закони, то можна уявити таку картину.

В особи, яка народилася, наприклад, у 60-ті роки ХХ століття, дід та баба з’явилися на світ на початку того ж століття. Тоді на початку XIX ст. було шосте покоління її предків, а саме 32 особи, а на початку ХVІІ ст.– чотирнадцяте покоління. Таким чином, у людини народження 60-х років ХХ ст. на початку ХVІІ ст. жило 8192 реальних предки. Але, знаючи про поступове збільшення населення нашої планети, можна зробити висновок: у реальності кожна людина має значно менше предків, ніж припускає теорія. У генеалогії це має назву «Закон убування предків». Він пояснюється тим, що у реальній таблиці висхідного споріднення по кілька разів з’являється одна й та сама особа, яка представляє відразу кількох теоретичних предків.

Іншими словами, у віддалені часи шлюби укладалися між досить близькими родичами. Найбільше цей закон виявлявся у вельможних дворянських та королівських родинах, де для зберігання привілеїв та багатства утворювалися сім’ї з родичами. Обмежена кількість предків була й у селян, які постійно жили в одній місцевості та обирали наречених серед сусідніх родин. Про сучасне українське село й досі кажуть, що в ньому всі родичі.

Найбільшу кількість реальних предків мають мешканці великих міст, бо вони збиралися з різних місць, були рухоміші за селян і не так пов’язані зі своїм місцем проживання.
Практичне заняття № 7. Презентація своєї сім’ї.

Підготуйте комп’ютерну презентацію свого роду, використовуючи зібрану інформацію та фотографії сімейного архіву.


ВИСНОВКИ
Кожна людина колись приходить до думки, що вона – лише кріхітна частка у ланцюгу поколінь, що саме вона має передати дітям та онукам не лише матеріальні статки, а й знання про предків, про минуле своєї родини.

Як показує досвід багатьох людей, робота з вивчення родоводу найчастіше затягується на роки, але це надзвичайно захоплюючий процес. Під час пошуку ви будете вивчати не лише свій родовід, а й історію Батьківщини, причому це відбуватиметься інакше, ніж у школі, бо вивчення йтиме зсередини, через історію вашого роду. Ви побачите, що в історії вашої чи будь-якої іншої сім’ї як у краплині води відобразилася історія України з усіма злетами та падіннями, війнами та революціями. Ваші пращури були свідками та учасниками життя країни, вони зробили свій власний внесок до скарбниці загального історичного та культурного багатства країни. Дізнавшися про їхній життєвих шлях, ви відчуєте гордість, а їх досвід допоможе подолати будь-які труднощі сучасного життя. Недарма існує вислів, що наше минуле – це наш захист. А ваші старші родичі, особливо майбутні діти та онуки, будуть безмежно вам вдячні за ту кропітку роботу, яку ви виконали, складаюючи сімейний РОДОВІД.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Єфимов В. Це все – ми.– Дніпропетровськ: Пороги, 2004.– 604 с.

2. Кочергін І. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина.– Дніпропетровськ: НГУ, 2002.– 222 с.

3. Романова С.Н., Глуховская И.И. «Указатель видов документов, содержащих генеалогическую информацию (XVI в. – 1917 г.) // Вестник архивиста.– 1998–1999.– № 46–50.

4. Служинська З. Генеалогія. Ч. 2.– Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 2003.– 256 с.

5. Тарасов Л.В., Мишина И.А., Жарова Л.Н. Человек в истории и история в человеке. Экспериментальный учебник развивающего типа для 5 класса.– Ч. 1.– М.: Авангард, 1994.– 192 с.

7. Швидько Г. Родоводи як фактор духовного відродження // Єфимов В. Це все – ми.– Дніпропетровськ: Пороги, 2004.– С. 3–6.

8. Энциклопедия для детей.– Т. 5. / Ч. 1.– М.: Аванта +, 1996.– С. 46–50.

9. Юртаев Н.И. Где твои корни? Барнаул: Издательство Барнаульского ГПУ, 1997.


ДОДАТОК 1.
Програма факультатива (гуртка) «Український родовід як джерело вивчення історії України»

Запропонований курс факультатива або занять гуртка «Український родовід як джерело вивчення історії України» розрахований на 16–17 годин (9 – теоретичних, 7 (8) – практичних занять). Скорочення часу небажане, оскільки учні мають проводити дослідницьку роботу, яка пов’язана зі збором інформації, пошуком фактів, а це потребує значних витрат часу.



Педагогічні цілі:

засвоєння

– методів пошуку та збору історичних відомостей;

– термінів і понять допоміжних історичних дисциплін;

– навичок використання сучасних інформаційних технологій, створення комп’ютерної презентації;



формування

– інтересу до історії країни, рідного краю, своєї родини;

– вмінь аналізувати фактичний матеріал; оформлювати генеалогічне дослідження (складання схем, таблиць, дерев тощо);

– пізнавальної активності школярів у галузі історичних знань;

– уявлень про закономірність розвитку суспільних явищ через знайомство з минулим своєї родини;

виховання

– поваги до діяльності минулих поколінь;

– почуття гордості за внесок своїх предків до скарбниці загального історичного та культурного багатства країни;

– почуття гідності та відповідальності за своє життя перед нащадками.



Базові вміння і навички учнів:

– робота з історичними джерелами;

– аналіз інформації;

– практичне застосування історичних знань.



Вступ

Історія генеалогії. 1 год.

Первинне знайомство з генеалогією як допоміжною історичною дисципліною. Історія генеалогії: Київська Русь, Російська імперія, Гетьманська Україна. Генеалогія на сучасному етапі в Україні та Росії.



Практичні рекомендації до складання родоводу 1 год.

Характеристика етапів складання родоводу. Ознайомлення з практичними рекомендаціями.



Практичне заняття № 1. Утворення сімейної «легенди» 1 год.

Опитування близьких родичів та написання «легенди» своєї сім’ї, використовуючи отриману інформацію та сімейний архів.



Види генеалогічних схем 1 год.

Знайомство з генеалогією, отримання уявлення про види родовідних схем, форми відображення генеалогічної інформації.



Практичне заняття № 2. Складання змішаної висхідної схеми 1 год.

Складання змішаної висхідної схеми за батьківською або материнською лінією, використовуючи сімейний архів та бесіди з родичами.



Генеалогічне дерево 1 год.

Знайомство з принципами побудови генеалогічного дерева.



Практичне заняття № 3. Складання змішаної низхідної схеми 1 год.

Складання змішаної низхідної схеми (дерева) свого роду, використовуючи сімейний архів та бесіди з родичами.



Родовідні таблиці 1 год.

Знайомство з видами генеалогічних таблиць та правилами їх складання.



Практичне заняття № 4. Складання родовідної таблиці 1 год.

Складання родовідної таблиці на підставі попередньо складенних схем.



Генеалогічні розписи 1 год.

Ознайомлення з теоретичними положеннями складання генеалогічних розписів. Практичне заняття № 5. Складання генеалогічного розпису 1 год.

Складання генеалогічного розпису, спираючись на отримані раніше дані.

Картки 1 год.

Ознайомлення з принципами складання карток.



Практичне заняття № 6. Написання нарису (есе) 1 год.

Написання нарису про будь-якого представика роду, спираючись на зібрані матеріали та історичні дані.



Термінологія 1 год

Ознайомлення з генеалогічною термінологією.



Закони генеалогії 1 год.

Ознайомлення із законами генеалогії.



Практичне заняття № 7. Презентація своєї сім’ї 2 год.

Комп’ютерна презентація свого родоводу, використовуючи зібрану інформацію та фотографії сімейного архіву



Висновки 1 год.

ДОДАТОК 2.
Перелік видів документів, які містять генеалогічну інформацію (XVI ст. – 1917 р.)


  1. Акт (свідоцтво) про всиновлення

  2. Акт про смерть переселенця

  3. Алфавит жителів (осіб) міста на …. рік

  4. Алфавитний список студентів (іменна відомість про учнів)

  5. Анкета (відомості) про прибулих та вибулих іноземців

  6. Анкета політично неблагонадійних

  7. Атестат зрілості

  8. Атестат службовий (атестаційний лист)

  9. Брачные документы

  10. Відкритий лист

  11. Ведомость мещанских управ о мещанах, принадлежащих к расколу

  12. Вид на жительство

  13. Відомість про вибулих з навчального закладу вихованців з дворян, які підлягають обов’язковій службі

  14. Відомість про здібності

  15. Відомість про іноземців, які прийняли російське підданство та виключені з підданства Росії

  16. Відомість про осіб, які знаходяться під наглядом поліції

  17. Відомості про запасного ратника

  18. Відомості про особу, яка оголошена у розшук

  19. Відомості про рекрута

  20. Відомість установи про чиновників

  21. Відомості про поведінку

  22. Відомості (перелік) про прибулих на жительство євреїв

  23. Відомость про вибулих з гімназій учнів до закінчення курсу

  24. Відпускний квиток

  25. Вхідне свідоцтво

  26. Диплом про освіту

  27. Домашній акт на розподіл майна

  28. Домова книга

  29. Жалувана грамота

  30. Запис про померлих / похованих

  31. Запис про померлих старообрядницької общини за рік (книги)

  32. Запис про хрещення / народження

  33. Запис про шлюб / вінчання

  34. Запис шлюбу старообрядницької общини за … рік (книги)

  35. Записи про народжених старообрядницької общини за …. рік (книги).

  36. Заповіт

  37. Заява про припис до призовної ділянки

  38. Заява про финансові претензії

  39. Іменний список втрат нижчих чинів

  40. Квиток переселенця

  41. Картка переселенця

  42. Квиток про звільнення (при демобілізації)

  43. Кладовищна книга

  44. Класний журнал

  45. Клірова відомість

  46. Книга видачі свідоцтва на поховання

  47. Книга для запису розкольників усіх сект, які мешкають у місті (річна)

  48. Книга запису померлих

  49. Книга оселення

  50. Книга про розподіл селян

  51. Книга реєстрації народжених і померлих державних селян

  52. Кондуїт учня

  53. Лист журналу правління кредитного товариства

  54. Лікарняна картка

  55. Межова книга (план)

  56. Метрика (метрична виписка, метричне свідоцтво)

  57. Метрична книга

  58. Метричний запис

  59. Метричний зошит

  60. Обивательска книга

  61. Опис дворових людей, які знаходилися у маєтку, коли відбувався його розподіл

  62. Опитувальний лист для переселенців

  63. Особова справа учня

  64. Особова справа чиновника

  65. Паспорт

  66. Паспорт закордонний

  67. Паспортна книга

  68. Переписні книги

  69. Переписні листи першого загального перепису населення 1897 р.

  70. Повідомлення про смерть учня

  71. Подорожна

  72. Полюбовний запис

  73. Польовий журнал

  74. Посімейний список

  75. Посімейно-майновий список селянина

  76. Послужний список ченців та послушників

  77. Призовний список

  78. Проезжая грамота

  79. Прохання (клопотання) про переселення

  80. Прохання батьків

  81. Прохання про видачу окремого виду на жительство

  82. Прохання про відставку або звільнення

  83. Прохання про прийняття на службу

  84. Прохання учня (гімназиста, студента)

  85. Прохідний вид

  86. Роздільний запис (роздільна грамота)

  87. Рішення духовного суду (протокол) про розірвання шлюбу

  88. Розбір рекрутських послуг

  89. Ревизская сказка

  90. Реєстраційна книга для запису селян

  91. Родовідні книги (губернські)

  92. Розпис рекрутів

  93. Список жеребкування рекрутської дільниці міщанського стану

  94. Сповідальний розпис (відомість)

  95. Свідоцтво нотаріуса про благонадійність

  96. Свідоцтво про виконання військової повинності

  97. Свідоцтво (випускне)

  98. Свідоцтво про припис до призовної ділянки

  99. Свідоцтво про смерть

100. Свідоцтво про виключення (з навчального закладу)

101. Свідоцтво (посвідчення) про відпуск на волю кріпостних людей

102. Свідоцтво про звільнення у відпуску

103. Свідоцтво (розкольникам)

104. Свозная книга

105. Скорбний лист (история болезни)

106. Список бідних учнів

107. Список дворянских родов (по алфавиту)

108. Список селян, які порушують клопотання про переселення

109. Списки новобранців

110. Списки переселенців

111. Списки підданних держав, що воюють з Росією

112. Списки призовників

113. Списки приписаних до заводу (фабрики) селян

114. Свідоцтво про звільнення

115. Уставна грамота

116. Формулярний (атестаційний, послужний) список

117. Ходатайство про повернення на земельні ділянки з Сибіру

118. Чолобитна

119. Шлюбний обшук (передшлюбне свідоцтво)





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconБібліотеки Дніпропетровщини
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї війни
Упоряд. І. Голуб, Л. Задворна, К. Костіна.– Дніпропетровськ: доунб, Дніпропетровськ, 2005.– 651 с
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила І Мефодія
Олесь Гончар – син Придніпров’я: До 95-річчя від дня народження: Біобібліограф покажчик / Упорядн.: Т. Бреславець, І. Голуб.– Дніпропетровськ:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека Відділ наукової організації І методики бібліотечної роботи
Бібліотеки Дніпропетровщини: літопис подій 2016: Інформаційний бюлетень. — Вип. 12/ Упоряд., І. Луньова, І. Білоус — Дніпро: доунб,...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Б
Зведений каталог періодичних видань, передпла-чених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2014 рік [Текст] / Укладач: С....
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Серія «дослідники рідного краю»
Літописець міста на трьох пагорбах Михайло Шатров (1908–1985). (До 100-річчя від дня народження): Біобібліограф покажчик / Упорядн.:...
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка