Дніпропетровська



Сторінка1/19
Дата конвертації06.05.2017
Розмір3,65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Дніпропетровська


обласна

універсальна

наукова

бібліотека




Моє

Придніпров’я
Календар пам’ятних дат

Дніпропетровської області

на 2008 рік

Дніпропетровськ

2007

Від упорядника

Календар "Моє Придніпров’я" – методико-бібліографічний покажчик, який містить хронологічний перелік пам’ятних дат і подій минулого Дніпропетровщини, а також текстові довідки та бібліографічні матеріали до більшості дат.

Календар видається щорічно, починаючи з 1972 року.

Мета покажчика – допомогти бібліотекарям, вчителям, викладачам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, журналістам, краєзнавцям у поширенні знань з історії рідного краю, популяризації імен діячів науки, культури, мистецтва, пов’язаних із Дніпропетровщиною.

Користуючись матеріалами календаря, можна відзначити пам'ятні дати, оформити книжкову виставку, провести масові заходи, перегляди літератури. Покажчик також зорієнтує при плануванні роботи з популяризації краєзнавчої літератури, виконанні краєзнавчих бібліографічних довідок, в індивідуальній роботі з читачами.

Бібліотечним працівникам рекомендуємо широко інформувати читачів, зокрема вчителів, краєзнавців про надходження нового випуску календаря "Моє Придніпров’я".

Усі дати і довідки до них підготовлено за друкованими джерелами, за можливі хронологічні та фактографічні неточності й помилки бібліотека відповідальності не несе.

Більшість із запропонованої в бібліографічних списках літератури є у фонді ДОУНБ. За нею просимо звертатися до відділу краєзнавчої літератури за адресою:

м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 18, III поверх. Телефон 47-45-37.

Наші автори:

Василенко Наталя Євгенівна, старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького, відділу “Літературне Придніпров’я”.

Кавун Максим Едуардович, кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського Національного університету.

Кочергін Ігор Олександрович, кандидат історичних наук, доцент Національного гірничого університету.

Мартинова Світлана Миколаївна, старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького, відділу “Літературне Придніпров’я”.

Романюк Інна, педагог.

Рябцева Ірина Михайлівна, музикознавець, викладач Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глинки, член Національної спілки композиторів України.

Савченко Сергій Володимирович, кандидат історичних наук, доцент Національної металургійної академії.

Савчук Варфоломій Степанович, доктор історичних наук, професор Дніпропетровського Національного університету.

Харлан Олександр Вікторович, архітектор, аспірант Київського державного університету будівництва та архітектури

Чабан Микола Петрович, редактор з питань культури обласної газети “Зоря”, письменник-краєзнавець. Член Національної спілки письменників України.

Швидько Ганна Кирилівна, доктор історичних наук, професор Національного гірничого університету, заслужений діяч науки і техніки.


* * *

Йдемо


у просторі і в часі

одні – в безсмертя,

інші – в забуття,

на цій дорозі –

хоч-не-хоч – в запасі

одне-однісіньке життя.

Йдемо

крізь зустрічі й розлуки,



через болото і піски,

торуєм слід

синам і внукам,

як це робили нам

батьки.

Людські сліди –



то весь наш світ.

Коли вже випало нам

жити,

то тільки так,



щоб залишити

поза собою

добрий слід.

Леонід Залата

ХРОНІКА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ І ПОДІЙ ОБЛАСТІ



СІЧЕНЬ
Свят-вечір

Пахне сіном в різдвяний свят-вечір

У побіленій хаті старій,

А надворі козак-сніговій

Розправляє застояні плечі.
Свята мрійного тіні цибаті

Прокрадаються нишком у сад,

Щоби їх не спинив зорепад,

Що струмить із висот пелехато.


На засніжену свята дорогу

Вирушає гучна коляда

Карим оком зима погляда

Їй услід... Й не мовчить, слава Богу...



Валентин Бурхан

3 січня 1938 року – у м. Дніпропетровську народилась Галина Олександрівна Неледва, художник (70 років від дня народження).
Література:

Неледва Галина Олександрівна // Словник художників України.– К.: УРЕ , 1973.– С. 160.



7 січня 1928 року – народився Леонід Дмитрович Залата, письменник, член Спілки письменників України (80 років від дня народження).
Леонід Залата
Родом із села Сиваші на Херсонщині. Звідси ніс у життя і радість і жалобу. У 33-му помер батько Дмитро Трохимович, Леоніду було тоді п’ять років. Дітей виховувала мама, Мотря Іванівна, у дівоцтві – Кобзар, велика, як скаже Леонід Дмитрович, майстриня вивершувати скирти. А це велике мистецтво і ніхто її не міг у цьому перевершити. Цим талантом нагородив письменник героїню свого роману “Далеко в Арденнах” Надію Щербак. Є у нього про це мамине вміння й вірші.

Звідси з села, – й любов до живого образного слова, до розлогої пісні, до народних звичаїв, до розмальованих півниками стін та груб.

У рідному селі вчився в школі, працював у колгоспі. Три роки віддав армійській службі. А демобілізувався, то приїхав до Дніпропетровська. Довершив тут середню освіту, закінчив університет. Невдовзі його помітили, взяли редактором до обласного видавництва. Потому працював у молодіжній газеті, доки знову не повернувся до видавництва, вже головним редактором. Пізніше призначили головним редактором облрадіо. Відтак віддав ефірній ниві сім років. Але радіоколесо (вислів Залати) забирало всі сили, на власну творчість не лишалося снаги. Отож згодився на пропозицію Сергія Завгороднього – пішов до письменницької організації на посаду директора письменницького клубу й уповноваженого Укрлітфонду і пропрацював тут одинадцять років. Коли керівником обласної письменницької організації обрали його брата – Федора Залату, Леонід Дмитрович одразу ж подав заяву на звільнення з посади.

Писати Леонід Залата почав ще в шкільному літгуртку. В армії писав нариси про солдатські будні, навіть одержав премію окружної газети. Згодом у періодиці друкував оповідання, вірші та повісті, був упорядником багатьох художньо-публіцистичних збірок.

Перша повість називалась “Полум’я в степу”, про антифашистське підпілля в рідному селі. Трохи наївний Грицько, що мужніє у боротьбі з окупантами, втілює гірку правду тривожного дитинства письменника.

Далі була збірка фантастичних оповідань “Ущелина синіх туманів”, що вийшла хоча й у співавторстві, але на всій книзі відбиток творчого стилю й хисту Леоніда Залати.

У творчому доробку Леоніда Залати – збірка оповідань “Жили на світі дві подружки”, “В один слід”, “Сиві коні на припоні”, що знайшла широкий відгук у читацькому загалі та критиці. І знову – гостро сюжетні, наче продовження “Обыкновенного дела” (одна з перших повістей, написаних у співавторстві з братом Федором) – повість “Без особливих прикмет” і роман “Вовчі ягоди”, про будні карного розшуку.

Найбільший твір Леоніда Залати – роман “Далеко в Арденнах”. Він витримав п’ять перевидань. До написання цього твору спонукали події, що відбулися в далекій Бельгії в грізний час фашистської навали. Герой роману молодий радянський офіцер Антон Щербак, потрапив у полон до фашистів – тікає, бере участь у боротьбі бельгійських партизанів, стає одним із командирів безстрашних месників.

Далеко не всім відомо, що справжнє ім’я героя – Григорій Якович Велогоненко, колишній доцент металургійного інституту, національний герой Бельгії, який у хрущовсько-брежнєвські часи, принижений і скривджений, майже тридцять років прожив у підвалі. А книга про нього, створена нашим земляком, розходилася по всьому колишньому Союзу багатьма тисячами екземплярів.

В літературі Леонід Залата утвердився, насамперед, як прозаїк. Хоча важливим є такий момент: вже маючи значний досвід прозаїка, він у 1966 році видає поетичну збірку “Іду в небо”, і уже після віддаленого в часі поетичного дебюту зустрічаємося з новим поетично – філософським виданням Залати “Рубаї”. “Читаючи їх, – говорить у передмові до книги Віктор Корж, – виникає стійке відчуття, що перед нами душа, яка глибоко страждає від болісних дотикань контрастного недосконалого світу, де поруч з добром сусідствує зло, де біля краси зручно пристосувалася потворність. Поет співстраждає всім, до кого доторкуються безжальні струмені негативної енергії. В багатьох мініатюрах гірка іронія переходить в саркастичний сміх, але сміх не зловтішний, він має цілющі властивості, бо розвінчує те, що суперечить божественній природі людського духу”.

Людина скромна Леонід Залата шанує творчий доробок інших, а до власного, кажуть колеги по перу, ставиться скептично. Та хто читав його твори, поціновує його рівень професіоналізму, повістярський хист, майстерну вибудову сюжетних колізій, володіння таїнами поетичного мистецтва і дбайливе ставлення до образного слова.
Література:

Залата Л. Д. Вовчі ягоди: Роман; Без особливих прикмет: Повість.– К.: Дніпро, 1989.– 455 с.

Залата Л. Д. Особое задание: Повести, рассказы, очерки.– Днепропетровск: Проминь, 1987.– 234 с.

Залата Л. Д. Без особливих прикмет: Повість.– Дніпропетровськ: Промінь, 1986.– 166 с.

Залата Л. Д. Далеко в Арденнах: Роман; Пламя в степи: Повесть.– М.: Сов. писатель, 1984.– 448 с. (Пер. с укр.).

Залата Л. Д. В один слід: Оповідання.– Дніпропетровськ: Промінь, 1971.– 148 с.

Бурлай В., Залата Л. Ущелина синіх туманів: Фантастич. оповідання.– Дніпропетровськ: Промінь, 1969.– 100 с.

Залата Л. Д. Іду в небо.– Дніпропетровськ: Промінь, 1966.– 85 с.

Залата Л. Д. Полум'я в степу: Повість.– Дніпропетровськ, 1959.– 198 с.

* * *


Крапиш Б. Штрихи до портретів // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– С. 260–263.

Фролова К. Поетичне слово над Дніпром // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– С. 301–302.

Корж В. Дари затамованого подиху (Передмова до книги Л. Залати „Рубаї”) // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига 2005.– С. 387–389.

* * *


Пальм А. Старинный человек Леонид Залата // Днепр вечерний.– 2002.– 24 дек.
* * *

Залата Леонід Дмитрович // Прозаїки, поети, публіцисти.. Дніпропетровська організація НСПУ: Наук.-допоміжн. бібліогр. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006.– С. 45–49.



8 січня 1908 року – народився Зот Ілліч Некрасов, український вчений-металург, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці. (100 років від дня народження).
Патріарх вітчизняної металургії.

Академік Зот Некрасов (1908–1990)
Академік Зот Некрасов є визначним вченим-металургом та організатором науки. Його головна заслуга – вирішення комплексу проблем відбудови та подальшого розвитку вітчизняної металургійної галузі в складний післявоєнний період. З. І. Некрасов став знаменитим завдяки основоположним фундаментальним та прикладним дослідженням в галузі доменного виробництва. Роботи з дослідження і застосування природного газу та кисню в доменній плавці дали можливість вивести вітчизняне доменне виробництво на світовий рівень.

Зот Ілліч Некрасов народився 8 січня 1908 р. у місті Мелітополі, що на той час належало до Таврійської губернії (зараз у Запорізькій області). Він був сином робітника-залізничника.

Наукові праці вченого з самого початку були присвячені, головним чином, теорії доменної плавки. Ще будучи студентом, З. І. Некрасов брав участь у дослідженнях, котрі проводили відомі вчені-доменщики професори П. Г. Рубін та А. М. Похвіснєв. Самостійна наукова діяльність З. І. Некрасова розпочалася в 1930 р.– тоді він закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (зараз – Національна металургійна академія України), та почав працювати на посаді наукового співробітника й одночасно керівника групи науково-дослідного інституту металів.

З 1938 р. Зот Некрасов паралельно з науковими дослідженнями почав викладати в Дніпропетровському металургійному інституті, був обраний професором кафедри металургії чавуну.

Зот Некрасов був учнем одразу двох знаменитих учених-металургів – академіків М. О. Павлова та І. П. Бардіна.

Ще в довоєнні роки З. І. Некрасов сформувався як талановитий дослідник теорії та практики доменного виробництва. В 1941 р. З. І. Некрасову була присуджена Сталінська (Державна) премія «за комплекс праць з використання теплової та хімічної енергії периферійних газів у доменній печі».

У роки Великої Вітчизняної війни З. І. Некрасов працював за Уралом, куди були евакуйовані головні металургійні підприємства та формувалася металургійна база оборонного щита країни. Керував цією величезною роботою тоді вже патріарх радянської металургії – академік Іван Павлович Бардін. З. І. Некрасов багато в чому консультувався з Бардіним, разом із ним виїздив на заводи в Нижній Тагіл, Магнітогорськ та Кузнецьк, де на місці вчені предметно консультували металургів.

У 1951 р. за видатні наукові заслуги З. І. Некрасов був обраний академіком Академії наук УРСР.

Основні риси наукової методології та стилю діяльності академіка – тісний зв’язок науки з виробництвом, прагнення сприяти найбільш ефективному сполученню новітніх наукових досягнень із їх впровадженням у виробництво, а також комплексний підхід до вирішення невідкладних технологічних проблем, далекоглядність у визначенні стратегії розвитку металургійної галузі.

З перших самостійних робіт З. І. Некрасов виразно проявив себе як талановитий вчений-експериментатор. Колеги відзначали його унікальну наукову інтуїцію та при цьому наполегливість та цілеспрямованість. Саме ці риси характеру, спрямовані на вирішення практичних і теоретичних завдань інтенсифікації доменного виробництва зумовили головний результат наукової діяльності З. І. Некрасова – суттєве підвищення продуктивності доменних печей. Це дозволило отримати десятки мільйонів тон чавуну без необхідності будувати додаткові печі.

Зокрема, З. І. Некрасов винайшов прилад для автоматичного контролю складу і температур периферійних газів у доменній печі. Його впровадження дало можливість регулювати безперебійну роботу домен.

Інший великий внесок в науку З. І. Некрасова – дослідження можливостей застосування природного газу в металургії. Це паливо виділяє тепла вдвічі більше, ніж дрова та в півтора рази більше, ніж кам’яне вугілля. У 1957 р. професор З. І. Некрасов та інженери І. І. Коробов і А. А. Барчуков зважилися на унікальний та до певної міри ризикований експеримент. Вперше в світі газ метан було впроваджено у виробничий процес на заводі імені Петровського в Дніпропетровську. Цей новий спосіб став широко розповсюджуватись на інших підприємствах країни.

Застосування природного газу внесло докорінні зміни в доменне та мартенівське виробництво. Завдяки дослідженням під керівництвом З. І. Некрасова доведено, що за умови вмілого регулювання подачі природного газу і кисню можна збільшити продуктивність доменних печей на 20–25 %, і відповідно в цій же пропорції зменшити витрати коксу.

За теоретичну розробку і широке застосування природного газу в доменному виробництві З. І. Некрасов в 1960 р. був нагороджений Ленінською премією – найвищою з державних премій СРСР.

З. І. Некрасов став широко відомий в наукових колах і як видатний організатор наукових досліджень. З його ім’ям пов’язано облаштування на новому місці, в Дніпропетровську, та подальший динамічний розвиток Інституту чорної металургії – однієї з наукових найбільших організацій галузі. Ставши у 1952 р. директором інституту, З. І. Некрасов доклав максимум зусиль, аби перебазувати інститут із Києва, де він тоді знаходився, до Дніпропетровська – металургійного серця України, головної виробничої металургійної бази.

З. І. Некрасов був директором Інституту чорної металургії 24 роки, з 1952 до 1976 рр. Директор доклав чималих зусиль для облаштування інституту в Дніпропетровську та розгортання дослідницької роботи на належному рівні. Завдяки його наполегливості, інститут отримав нові сучасні приміщення з прекрасною науковою базою.

Наукова діяльність З. І. Некрасова отримала широке міжнародне визнання. Багато років він був головою Комітету з чорної металургії Європейської економічної комісії ООН. Був також членом низки комітетів та наукових рад, діяльність яких стосувалася вирішення проблем чорної металургії.

Багато років поспіль З. І. Некрасов очолював Дніпропетровський науковий центр Академії наук УРСР (нині – Придніпровський науковий центр Національної Академії наук України).

13 березня 1969 р. академік З. І. Некрасов був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці. Наукова діяльність вченого була відзначена цілою низкою нагород – три ордени Леніна, три ордени Червоного Прапора, орден Жовтневої революції, орден «Знак пошани» та інші.

Згідно з практикою радянських часів, визначний вчений займався активно громадською та суспільно-політичною діяльністю. З. І. Некрасов двадцять років входив до складу Дніпропетровського обласного комітету партії, неодноразово був делегатом партійних з’їздів республіканського та союзного рівня. Неодноразово обирався депутатом міської ради Дніпропетровська.

Це була порівняно невисокого зросту людина, привітна, доброзичлива, щира. На столі в робочому кабінеті академіка З. І. Некрасова знаходилася червона пластмасова пластина, звернена обличчям до відвідувача. На ній був напис: «Не согласен – возражай; возражаешь – предлагай; предлагаешь – выполняй».

З. І. Некрасов помер 1 грудня 1990 р. на 83-му році життя. Похований на центральній алеї Запорізького меморіального кладовища в Дніпропетровську.

Академік З. І. Некрасов став однією з постатей, які визначали в 1940–1970-і рр. обличчя Дніпропетровська як провідного українського та одного з загальносоюзних науково-виробничих центрів металургійної галузі. А очолюваний ним Інститут чорної металургії перетворився на головний український науково-дослідний центр в цій галузі. У наш час, коли металургійна галузь переживає нелегкий період трансформації відповідно до зміни пріоритетів у часи виходу країни з економічної кризи, життєвий та науковий досвід академіка З. І. Некрасова маж стати при нагоді та не підлягає забуттю.
Література:

Шаповал И. Ученые Днепропетровщины на службе семилетки.– Днепропетровск: Книжное изд-во, 1960.– 63, [1] с.



Про академіка З. І. Некрасова – С. 7–8.

Шаповал І. Друга кафедра професора Некрасова // Стежками незвіданими: Розповіді про науковців Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Промінь, 1966.– С. 82–87.

Шаповал І. Придніпровські джерела: Оповіді про вчених.– К.: Рад. письменник, 1982.– 262, [2] с.

* * *


Академик АН УССР Зот Ильич Некрасов: [Некролог] // Днепр вечерний.– 1990.– 4 дек.

В творческом поиске: [присвоении звания Героя Соц. труда] // Днепров. правда.– 1969.– 15 марта.

Вітаємо з ювілеєм: [До 60-ти річчя] // Прапор юності.– 1968.– 7 січ.

К 90-летию со дня рождения академика НАН Украины З. И. Некрасова // Металлургическая и горнорудная промышленность.– Днепропетровск, 1998.– № 1.– С. 3.

Курина Е. Ученый, металлург, общественный деятель. К 70-летию со дня рождения академика З. И. Некрасова // Днепров. правда.– 1978.– 8 янв.

Можаренко Н. М. Творческое наследие и развитие идей доменщика З. И. Некрасова // Металлургическая и горнорудная промышленность.– Днепропетровск, 1998.– № 1.– С. 4–7.

Стародубов К. Металлург, учёный, общественный деятель: [К 60-летию З. И. Некрасова] // Днепров. правда.– 1968.– 7 янв.

Таран-Жовнір Ю., Большаков В. Його життя – нам приклад: [До 90-річчя з дня народження академіка З. І. Некрасова] // Днепров. правда.– 1998.– 20 янв.

Цілеспрямованість: До 60-річчя З. І. Некрасова // Зоря.– 1968.– 7 січ.

Чекмарьов О. П. та ін. Шлях у велику науку / О. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, В. Д. Чехранов // Зоря.– 1969.– 15 берез.

Шаповал І. Золото академіка Некрасова // Прапор юності.– 1969.– 18 берез.

Шаповал И. Ночи академика Некрасова // Днепр вечерний.– 1986.– 1 февр.



Максим Кавун
10 січня 1938 року – у м. Дніпропетровську почала виходити газета „Днепровская правда” як орган обласного комітету Компартії та Ради народних депутатів. 1991 року вона набула статусу громадсько-політичної газети. (75 років від початку виходу).
Література:

Бабич Л. Гляжусь в тебя, как в зеркало...: [Воспоминания к 65-летию "Днепров. правды"] // Днепровская правда.– 2003.– 10 янв., 17 янв., 31 янв.

* * *

“Днепровская правда” // УРЕ.– 2-ге вид.– К., 1978.– Т. 3.– С. 391.



11 січня 1918 року – народився Яр Славутич (Григорій Михайлович Жученко), відомий український поет, літературознавець і мовознавець, член НСПУ (90 років від дня народження).
Яр Славутич – Григорій Михайлович Жученко – народився на хуторі Жученки на північній Херсонщині (тепер Долинського району Кіровоградської області), згодом жив у Кривому Розі і прикіпів душею до степових просторів.

Старовинний шляхетський рід дав Україні не одного визначного діяча, його представники були сподвижниками Я. Остряниці, Б. Хмельницького, І. Мазепи. В сім’ї свято зберігались українські традиції, хлопчик виховувався під впливом діда –щирого патріота, вогненного шевченкового слова, музики дніпрових порогів. Ще хлопчиком, а згодом вже й студентом Яр Славутич зустрічався у Дніпропетровську з Дмитром Яворницьким.

На початку 30-х років більшовики розкуркулили сім’ю, вигнали з хати, хутір зруйнували, а Григорія разом з батьками заарештували і відправили на заслання. Він втік і довго переховувся, жив під зміненим прізвищем. Під час війни юнак опинився в Чернигівський Січі – бойовій частині, яка боронила Україну як від німецького фашизму, так і від більшовицької влади. Там він познайомився з Оленою Телігою і Олегом Ольжичем.

1945 року Григорій Жученко покинув палаючий Берлін, сховавши на грудях свої та чужі рукописи. У Німеччині, знайшовши українські шрифти, надрукував свою першу поетичну збірку "Співає колос". Подальше його життя пов’язане Американським континентом, одиннадцять років він прожив у США, потім оселився у Канаді, де живе й понині.

Ім’я Яр Славутич поет обрав на згадку про рідні краї. Сила характеру, успадкована від предків, кипуча діяльна натура допомогли і вижити, і досягти вершин у творчості.

Яр Славутич – автор багатьох поетичних збірок, перекладач, літературо- і мовознавець, автор кількох англомовних підручників з української мови. Його книга "Розстріляна муза" – реєстр репресованих українських письменників – перекладена англійською мовою, витримала кілька перевидань. В Україні вона видана у 1992 році.

Багато років Яр Славутич, доктор славістики обіймав посаду професора Альбертського університету в Едмонтоні. Його курси з української літератури користувались незмінним успіхом і не тільки серед українців.

Неодноразово поет приїжджав у рідні краї, відвідував Дніпропетровщину.


Література:

Славутич Яр. Слово про Запорозьку Січ: Вірші, поема.– Дніпропетровськ: Січ, 1991.– 31 с.

Славутич Яр. Живі смолоскипи: Зб. поезій.– Львів: Каменяр, 1992.– 95 с.

Славутич Яр. Розстріляна муза.– К.: Либідь, 1992.– 184 с.

Славутич Яр. Соловецький в’язень: Вірші, поеми.– Київ: Веселка, 1992.– 48 с.

Славутич Яр. Моя доба: Поема.– Львів: Меморіал, 1993.– 180 с.

Славутич Яр. Твори у 2-х т.– К.: Дніпро, 1994.

Т. 1: Поезії.– 671 с.

Т. 2: Поеми, переклади.– 365 с.

Славутич Яр. Твори: В 5-ти т.– К.: Дніпро; Едмонтон: Славута.– 1998.

Т. 1: Поезії (1937–1997).– 469 с.

Т. 2: Поеми. Переклади. Нариси. Життепис.– 331 с.

Т. 3: Розстріляна муза. Меч і перо.– 496 с.

Т. 4: Українська література й мова на Заході.– 487 с.

Т. 5: Спогади. Записи.– 352 с.

Славутич, Яр. Місцями запорозькими: Нариси та спогади.– 5-те вид.– Запоріжжя: Хортиця, 2002.– 88 с.

* * *

Назаренко Т. Правди потужний спалах: Поетична творчість Яра Славутича.– К., 1994.– 167 с.



Січеславський збірник: До 80-річчя Яра Славутича / Упоряд. М. А. Миколаєнко.– Дніпропетровськ: Січ, 1998.– 240 с.


Каталог: projects -> Kalend
Kalend -> Ситник Петр Федорович [Текст] // Художники Днепропетровщины: Биобиблиограф справочник
Kalend -> Тевяшов Василий Александрович // Художники Днепропетровщины: Биобиблиограф справочник
Kalend -> Сiчень 1 січня – 95 років тому (1919 р.) у м. Катеринославі народився Ігор Петрович Владіміров, видатний театральний режисер І педагог, актор театру І кіно, народний артист СРСР. Ігор Владіміров
Kalend -> Червень вишневість Не вітром прибита забджолена порість – Примлоснена спечною повінню червня
Kalend -> Листопад первосніг Летять листки, немов листи – Їх осінь щедро шле, багато
Kalend -> Грудень грудневість, біла-біла даль, з-за лісу – клубочіть туману
Kalend -> Моє Придніпров’я
Kalend -> Жовтень осінь Ось І вкрилася осінь журою І судомить, неначе зі зла
Kalend -> Березень 2 березня – 125 років тому (1889 р.) у с. Кам'янському (м. Дніпродзержинськ) почав працювати металургійний завод. Нині – Дніпровський металургійний комбінат. Дніпровський завод у Кам’янському
Kalend -> Жовтень 1 жовтня – 110 років тому (1904 р.) в Катеринославі при губернській земській лікарні відкрито земську Пастерівську станцію


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Схожі:

Дніпропетровська iconДніпропетровська Обласна Універсальна Наукова Б
Зведений каталог періодичних видань, передпла-чених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2014 рік [Текст] / Укладач: С....
Дніпропетровська iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Дніпропетровська icon75 років на карті держави Дніпропетровська область: історія та сучасність
Дніпропетровська область: історія та сучасність. Наук допоміжн бібліограф покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Д.: Доунб, 2007.– 94 с
Дніпропетровська iconДніпропетровська академія музики ім. М. Глінки кафедра «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства» «затверджую»
«Оперний клас» / Укладач: кандидат мистецтвознавства, професор кафедри «Історія та теорія музики» Дніпропетровської академії музики...
Дніпропетровська iconДо 70 річчя визволення Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників Дніпропетровськ пам’ятає жовтень 1943-го
Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників. Час все більше й більше віддаляє нас від цих подій, але подвиг воїнів-визволителів...
Дніпропетровська iconЗведений каталог періодичних видань, передплачених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2016 рік
Зведений каталог періодичних видань, передплачених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2016 рік [Текст] / упорядники: С....
Дніпропетровська iconДніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова Відділ комплектування нові надходження до Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова за 2-й квартал 2017 р. Інформаційний список літератури
Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова за 2-й квартал 2017 р. інформаційний список літератури / упор. Курбонова;...
Дніпропетровська iconДніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова Відділ комплектування нові надходження до Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова за 1-й квартал 2017 р. Інформаційний список літератури
Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова за 1-й квартал 2017 р. інформаційний список літератури / упор. Курбонова;...
Дніпропетровська iconБібліотеки Дніпропетровщини
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка