До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром»



Скачати 171,24 Kb.
Дата конвертації23.09.2017
Розмір171,24 Kb.


Відділ культури і туризму Новоград-Волинської міської ради

Новоград-Волинська МЦБС

Центральна дитяча бібліотека


Талановита мати

геніальної дочки


( До 160- річчя від дня

народження Олени Пчілки)






( 29.07.1849 - 4.10.1930)

«Вона, як і крилата трудолюбниця,

невтомно впродовж всього життя

горопашно заповнювала щілинки

нашої культури цілющим нектаром».

(В. Скуратівський)
м. Новоград-Волинський

2009

«Діти – се наш дорогий скарб,

се наша надія, се – молода Україна»

(Олена Пчілка)
Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звати цю людину Олена Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким друкувалася, - Олена Пчілка.

Не було такої сфери української гуманітарної науки та культури, до чого б не доклала своїх старань ця дивовижна жінка. Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист , етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка - це все вона, Олена Пчілка. А ще – вродлива, інтелігентна й вишукана жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну поетесу - Лесю Українку, виплекала її талант.

Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року в повітовому містечку Гадячі на Полтавщині, в сім’ї дрібного поміщика Петра Драгоманова. Славетний рід Драгоманових відомий ще за часів гетьманщини. Предки перебували на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького, дядько - декабрист Яків Драгоманов - помер на засланні у Сибіру. Батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість.

Дітей у Драгоманових було шестеро. Мати клопоталася господарством, батько «пособляв» у юридичних справах селянам. Найбільшим щастям для дітей, що росли під наглядом няньок було гратися в присадибному садочку, де ще дід поставив кілька вуликів. Як згадувала пізніше Ольга Драгоманова, «письменницький псевдонім позичила я від тих добре знайомих пчілок».

Коли діти підросли до «книжної науки», тоді батько – Петро Драгоманов, - людина освічена й інтелігентна - вчив їх, виховував у своїх дітях людяність, демократизм і любов до простого народу.

І діти Петра Драгоманова - світової слави вчений і політичний діяч Михайло та талановита письменниця Олена Пчілка - зробили великий внесок в українську культуру.

Рідна мова, пісня, українські народні обряди і звичаї становили ту родинну атмосферу, серед якої росла і виховувалася Ольга Петрівна Драгоманова. Наскільки роки дошкільного навчання Ольги Драгоманової минули під впливом батьковим, настільки шкільне її навчання пов’язане із старшим братом Михайлом

У 1861 році Ольга Петрівна Драгоманова вступає до Київського «Зразкового пансіону шляхетних дівиць», який закінчила у 1866 році. Деякий час вона живе в Києві у брата Михайла. Після закінчення університету він почав працювати викладачем в одній


з гімназій міста. Саме він вплинув на формування суспільно естетичних поглядів Ольги Драгоманової. Видатний вчений, літературний і громадський діяч Михайло Драгоманов залучає сестру до київської культурно-освітньої організації ліберальної української інтелігенції «Громада», де вона знайомиться з прозаїком та драматургом Михайлом Старицьким, композитором Миколою Лисенком, іншими відомими постатями того часу. Саме в «Громаді» познайомилася Ольга Петрівна зі своїм майбутнім чоловіком, а тоді ще студентом Київського університету - Петром Косачем. Через два роки вони одружилися і в 1868 році Ольга Косач-Драгоманова виїжджає на Волинь до м. Новограда -Волинського, де її чоловік обіймає посаду голови мирових посередників.

Саме Волинська земля, чарівний Поліський край були тим цілющим джерелом під впливом якого Ольга Петрівна пише перші оригінальні поезії «Волинські спогади» та «Гульча» - про щасливі роки, прожиті на березі Случі ігристої:

«Ви, Звягеля скелі, узгір’я веселі!

Ми з вами так довго живали!

Найкращії літа з життя сього світа

Мої поміж вас пролітали.»



(Олена Пчілка)

Одинадцять щасливих років прожила сім’я Косачів у старовинному Звягелі на скелястих берегах мальовничої Случі.

Саме це місто стало колискою народження трьох дітей Косачів, які збагатили історію, культуру України. Їхнє життя пов’язане з трьома будинками в Новограді-Волинському, що є вічними пам’ятниками цієї невмирущої славетної родини.

В Новограді - Волинському Ольга Петрівна розпочала науково-етнографічну, літературно-педагогічну та громадську діяльність. У спогадах пише: «Вся ця країна, а особливо той куточок Звягельщини (місцева людність звала те місто ще за часів стародавніх, у старих літописах) просто чарував мене. Властиво про Волинь мала я перед приїздом туди не дуже то виразне уявлення. З першого ж ознайомлення із Звягельщиною виявилась для мене глибока властивість її: мова волинянів здавалася мені розкішною, чарівною. Дещо й інше з волинського живило моє те захоплення етнографа. Між іншим вишивки. Це тут, у 1876 році вийшла моя перша наукова робота, величезна праця «Український орнамент» за матеріалами, які зібрані на Волині. Удалося мені положити у Звягелі початок «Общественной» бібліотеки з самих -

то українських книжок. Невеличка була вона, та тішила тим, що виключно була українська».

Пізніше подружжя переїжджає на Волинь. Тут Ольга Косач захоплюється фольклором і етнографією, веде активну видавничу діяльність. Зокрема, виходить у світ праця «Український народний


орнамент. Вишиванки. Тканини, писанки». По суті це була перша її праця, що побачила світ у 1876 році.

Чимало етнографічного матеріалу ввійшло до наступних об’ємних праць: «Історичні пісні малоруського народу», упорядкованої Драгомановим та Антоновичем, «Малорусские народные предания и рассказы» тощо. Такі дослідження, як «Нариси національних типів в українській народній словесності», «Українські колядки» друкувалися в журналі «Киевская старина».

Свою літературну творчість Олена Пчілка розпочала з перекладів російської та світової класики. Вона переклала деякі твори М.Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Завдяки їй у 1880 році побачили світ «Співомовки» Степана Руданського. Її твори, прозові і поетичні, друкувалися на сторінках таких видань як «Зоря», «Дзвінок». Разом з письменницею Наталією Кобринською вона видала жіночий альманах «Перший вінок», допомагала Михайлу Старицькому видавати й редагувати альманах «Рада», де опублікувала поему «Козачка Олена».

У 1886 році вийшла друком перша збірка поезій Олени Пчілки

«Думки-мережанки». Слідом з’являються нові й нові поезії.

Взагалі ж 70-ті та 80-ті роки можна сміливо вважати

періодом її найбільш інтенсивної праці в жанрі художньої прози і

поезії.


«Я рідную мову, ту любу розмову

в краях твоїх всюди вчуваю,

те слово живуще –

віки невмируще –

я скрізь в тобі серцем вітаю».

Значний внесок зробила Олена Пчілка і в розвиток

української драматургії. Перу письменниці належать п’єса

«Сужена - не огужена!» (1881), комедія «Світова річ» (1884),

драми «Злочинниця» (1888) та «Отрута» (не опублікована). У

1914— 1920 роках вона написала кілька п’єс для дитячого

театру.

Писала Олена Пчілка також мемуари і літературно-критичні



статті про Тараса Шевченка, Євгена Гребінку, Олексу Стороженка,

Михайла Старицького, Миколу Ковалевського, Марка

Кропивницького, Бориса Грінченка, Миколу Лисенка, Михайла

Драгоманова.

Олена Петрівна мала композиторські здібності - дописала

музику до народних слів «Без тебе, Олесю», які стали народним

романсом. Виявляла неабиякі нахили до малювання, що

передалися й Лесі. Зберігся олійний волинський пейзаж її

роботи.

Велику увагу Косачі приділяли дітям, яких в родині було



шестеро - два сини і чотири доньки. Їхнім вихованням подружжя

займалося особисто, оскільки були незадоволені існуючою

системою освіти того часу. Вважали її відірваною від народного і

національного коріння. Саме тому великої сили педагогічний

талант Олена Пчілка в першу чергу виявила у своїй родині, у

вихованні своїх дітей. Прагнучи, щоб діти виросли справжніми

патріотами, вона створила для Михайла, Лесі, Ольги, Оксани,

Миколи, Ісидори затишний український мікросвіт. Ольга Петрівна

на все життя прищепила їм любов до рідної мови, шани до

народних українських звичаїв, величезну спрагу знань, знання

кількох іноземних мов, захоплення зарубіжною літературою та

культурою. Першою з-поміж тодішніх українських діячок вчила

своїх дітей рідною мовою. Сусіди-пани висловлювали велике

здивування, помітивши, що Косачеві діти розмовляють «по –

мужицькому» і ходять у «мужицьких» убраннях.

«У дітей мені хотілося перелити свою душу й думки, - і з

певністю можна сказати, що мені це вдалося. Не знаю, чи стали б

Леся й Михайло українськими літераторами, коли б не я? Може б

стали, але хутчій, що ні. Власне я «наважала» й завше окружала

дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм

найближчою, щоб вони змалку пізнавали її якнайбільше. Життя

зо мною та посеред волинського люду сприяло тому.»

Ольга Петрівна всіляко заохочувала малу Лесю писати вірші

рідною мовою та вчитися літературній майстерності у класиків.

І ці заходи матері мали великий успіх. Лесі було лише 9 років

коли вона написала перший вірш «Надія», вона володіла

дев’ятьма іноземними мовами, робила переклади та читала в

оригіналі світову літературу.

Ольга Петрівна мала великий вплив на своїх дітей. Як свідчить

дочка Ольга Косач - Кривинюк, діти «обожнювали її в дитинстві, а

ціле своє життя любили і шанували. Леся і брат Михайло любили

її і були під її впливом чи не найбільше за всіх. Нам у дитинстві

здавалося, що кращої, добрішої, розумнішої за нашу маму на світі

жінки нема».

У Києві, куди наприкінці 90-х років переїхала родина Косачів,

Ольга Петрівна веде активну літературну діяльність. Редагує і

видає журнал «Рідний край». Пише спогади про видатних діячів

української культури, а також виступає з доповідями про

польських та російських письменників.

Під час революції та громадянської війни жила в Гадячі,

працювала в гадяцькій «Просвіті», редактором «Газети

Гадяцького земства», у гуртку українознавства гадяцької шкільної

молоді організувала аматорський дитячий театр. Олена Пчілка

разом з однодумцями неодноразово зверталася до царського

уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання у школах

українською мовою. Протягом усього життя вона боролася за

національне відродження, порушуючи соціальні, культурно -

політичні, державницькі питання у своїх творах.

Після 1917 року Олена Пчілка багато працює як дитяча

письменниця, досить вагомий внесок вона зробила в розвиток

дитячої літератури У 1918 році вийшли друком п’єси «Весняний

ранок Тарасовий» та «Казка Зеленого Гаю», у 1919 році

написана дитяча опера «Дві чарівниці» та збірка оповідань і

віршів для дітей «Книжка - різдвянка».

Дбаючи про духовний світ маленьких українців свій хист

літератора та педагога реалізовує на сторінках першого в Росії

українського журналу для дітей «Молода Україна», який видає

власним коштом з 1908 року. Наскільки дотепний та повчальний

пожиток віднаходила вона для маленьких читачів, готуючи

кожний номер – це і народні примовки, загадки, прислів’я,

шаради, байки. У власних статтях вона намагається пробудити у

малечі національну свідомість та прилучає читачів до здобутків

світової культури. У 1917 році письменниця запропонувала

створити у товаристві«Просвіта» комісію, яка б дбала про дітей,

бо «чи дитина виросте приятелем, чи ворогом України, се багато

залежить від вихователя».

В 20-х роках Олена Пчілка плідно працює в Академії наук

України: пише спогади, етнографічні розвідки, крім того, вона

член Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка в Києві,

Всеросійської спілки працівників освіти, Київської спілки

Наукових працівників, почесний член Київського правління

Товариства прихильників миру, засновниця Українського відділу

у Всеросійському союзі рівноправності жінок.

Гідно був поцінований науковим світом внесок видатної вченої

у розвиток української культури, і в 1925 році Ольгу Петрівну

Косач обирають членом-кореспондентом Української академії

наук. Характерно, що саме Олені Пчілці судилося долею стати

першою жінкою – членом-кореспондентом УАН.

В останні роки свого життя Олена Пчілка зазнала прикрих

переслідувань – лише тяжка передсмертна недуга врятувала її від

репресій. Уже приїхав по неї «чорний ворон», але виявилось, що

арештована настільки хвора, що не може ходити…

Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року на 82 році свого

життя в Києві, похована на Байковому кладовищі. Та у спадок

наступним поколінням вона залишила чималий творчий доробок,

а також віру у незнищенний дух нашої нації, який відродить

Україну як могутню, заможну, соборну державу.

Тому, звертаючись до нащадків у поезії «Пророк» Олена Пчілка

заповідала:

«Веди ж ти нас величним

шляхом правди!

З тобою душі наші і серця»

Ім’я Олени Пчілки особливо шанується у видавництві

«Веселка». Її твори друкувалися у збірниках; окремими

виданнями виходили книжки «Збентежена вечеря» (1970),

«Дивна хатка» (1986, 1988); найновіше видання творів Олени

Пчілки для дітей «Годі, діточки, вам спать!» (1991). У 1993 році

побачив світ збірник «Молода Україна» - вибрані твори з

однойменного дитячого журналу, який видавала Олена Пчілка

(уклала цей збірник О. Таланчук).

У1991 році видавництво «Веселка» заснувало літературно -

мистецьку премію ім. Олени Пчілки, яка присуджується

письменникам і художникам, що працюють для дітей і чиї твори

побачили світ у «Веселці».

До найкращих творів письменниці літературознавці

зараховують оповідання й повісті «Пігмаліон» (1884), «Забавний

вечір»(1886), «Чад» (1886), «Товаришки» (1887), «Світло добра й

любові» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «Рятуйте»(1897),

«Артишоки» (1898), «Півтора оселедця» (1908).

Новоград - волинці, пишаються , що наш край, де прожила

сім’я Косачів одинадцять щасливих років, був тим цілющим

духовним джерелом, звідкіля черпала свою наснагу Ольга

Петрівна. Саме в нашому місті вона подарувала світові трьох

видатних діячів української історії та культури: Михайло Косач -

відомий вчений, математик, фізик, письменник-перекладач.

Михайло Обачний. Леся Українка – наша славна, національна

гордість. Ольга Косач - Кривинюк відома, як письменниця Олеся

Зірка.


Не згасає пам’ять у земляків до роду Драгоманових-Косачів.

Дороге все, що пов’язане у місті з славетною родиною. Іменем

Олени Пчілки названо одну із вулиць міста. На будинку, де

народився Михайло Косач, встановлено меморіальну дошку.

В будинку, де народилася Леся Українка, функціонує

літературно-меморіальний музей поетеси, в центрі міста –

площа Лесі Українки, де встановлено їй пам’ятник, діє музей

родини Косачів, на будинку якого відкрито меморіальну дошку

цій славетній родині

☼ ☼ ☼ ☼ ☼



Твори Олени Пчілки для дітей:
1. Веселка. Антологія української літератури для дітей.

У 3-х т. Т. 1. – К. : Веселка, 1984. - 551 с.

(Олена Пчілка с. 298-314 ).
2. Дивосвіт «Веселки». Антологія літератури для дітей та

юнацтва. В 3-х т. Т.1. - К.: Веселка, 2004. - 560 с.

(Олена Пчілка с.297 - 305).
3. Пчілка О. Годі, діточки, вам спать!. - К.: Веселка, 1991. –

334 с.
4. Пчілка О. Збентежена вечеря. - К.: Веселка, 1970.—28 с.




  1. Пчілка О. Сосонка. —К.: Школа, 2007. - 176 с. –

(Хрестоматія школяра).
6. Пчілка О. Твори.—К.: Дніпро, 1971. - 464 с.


  1. Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія.

Кн.1. - К.: Либідь, 1999. - 400 с. (Олена Пчілка с.327-345).

Література про життєвий та творчий шлях

Олени Пчілки:


  1. Дрофань Л. Берегиня. - К.: Молодь, 2004. – 206 с.

(Яскраві сторінки біографії Олени Пчілки).


  1. Вічні Берегині України: Наукові праці й розвідки до 150-річчя від дня народження Олени Пчілки та 130-річчя від дня народження Лесі Українки . - Новоград – Волинський: НОВОград, 2001 . – 160 с.: іл.

3. Денисюк І., Скрипка Т. Дворянське гніздо Косачів. – Львів:

Академічний експрес, 1990. – 268 с. (Олена Пчілка с.11 – 37).
4. Її зоря повік буде ясна: Матеріали наукової конференції до

135-ї річниці від дня народження Лесі Українки

( м. Новоград-Волинський, 25 лютого 2006р.). –

Новоград-Волинський, 2006. – 296с.: іл. (Новоград -

Волинський і Косачі с.7 – 131).
5. Косач - Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і

творчості. – Нью-Йорк, 1970. – 923 с.

(Олена Пчілка с.888-923).
6. Костенко А. Леся Українка: Художньо-документальна

біографія. – К.: Дніпро, 1985. – 394с. (Олена Пчілка.

В обіймах народної стихії с. 11 - 16).
7. Міщенко Л. І. Леся Українка: Посібник для вчителів. – К.:

Радянська школа, 1986. – 302 с. (Олена Пчілка с. 6 -12 ).


8. Мороз М.О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К:

Наукова думка, 1992. – 628 с. (Олена Пчілка с.8 – 9).




  1. Ошуркевич О.Ф. Родина Косачів і Волиняни: Спогади, перекази. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. -

64 с. (Олена Пчілка с.47).
10. Спогади про Лесю Українку. – К.: Дніпро, 1971. – 483 с.

(Олена Пчілка с.79).




Статті з періодичних видань:
1. Аврахов Г. Олена Пчілка – людина, що мала виняткове

відчуття потреб нації// Дивослово. - 1999.-- №12. - с.54-56.


2. Драгоманова Н. Олена Пчілка// Лесин край. - 2000. –

28 червня.


3. Гуменюк Н. Олена Пчілка. Феномен світла в чорноті доби

// Літературна Україна. – 1999. – 9 вересня.

4. Завгородній К. Матері великої поетеси: Олена Пчілка //

Українська культура. – 1999. - №8 - 9. – с.40


5. Іваннікова Л. «Все, що виховаю і виплекаю, віддам на благо

України»: Олена Пчілка – письменниця, науковець,

просвітянка, громадська діячка// Слово Просвіти. – 2009. –

№26 . - с.10.


6. Ківер Т. Любімо свій народ, свою землю і ми будемо

великими людьми!: Свято з нагоди дня народження Олени

Пчілки в музеї Лесі Українки // Лесин край. - 2002. -

6 липня.


7. Константинівська О. Олена Пчілка. Сила її

індивідуальності: До 160-річчя від дня народження//

Культура і життя. – 2009. – 8 липня . – с.6


  1. «Мій дух із тобою, волинський куточок!»: До 160-річчя від дня народження Олени Пчілки // Лесин край. –

2009. – 25 червня.

9. Мірошниченко Л.П. Вишиванка у своїй давній красі:

Українські узори, зібрані в нашому краї Оленою Пчілкою //

Лесин край. – 2007. – 23 серпня.


10. Новаківська Л. Олена Пчілка: Частіше доторкайтеся до

народного джерела// Рідна школа. - 1998. - №4. - с. 14-15.


11. Письменники рідного краю. Олена Пчілка // Розкажіть

онуку.—2005. - №7-8. - с. 130-131.


12. Пономаренко В. Повернення боргу: [ Вийшла в світ

книга публіцистичної спадщини Олени Пчілки

«Повернення боргу»] // Українська культура. – 2006. –

№5. – с.30.


13. Римська В. О. Мати Лесі Українки // Лесин край.—1996. –

19 червня.


14. Римська В.О. «Мій дух із тобою, волинський куточок»:

До 160-річчя від дня народження Олени Пчілки //

Лесин край. – 2009. – 25 червня.

15. Римська В.О. «Родюча, як земля, а робоча, як бджола»:

155 років від дня народження Олени Пчілки// Лесин

край. – 2004. – 26 червня.

16. Римська В.О. Талановита мати геніальної дочки //

Лесин край. - 1999. - 26 червня.

17. Сингаївський Я. На захист українського відродження:

Яскрава постать Ольга Драгоманова - Косач // Обрій. –

2005. - №40. – 13 - 19 жовтня.
18. Якимчук М. Олена Пчілка – народний педагог //

Лесин край. - 1999. - 31 липня.

☼ ☼ ☼ ☼ ☼

Матеріал підготували:

Юшкевич Г.Л., завідувачка ЦДБ,

Соломончук В.В. провідний



методист ЦМБ
Відповідальний за випуск:
Куценко С.В., директор музею

родини Косачів
Каталог: download -> version -> 1403005877 -> module
version -> Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
version -> Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча
version -> Курс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе
version -> Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання
version -> Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня
version -> Павленко Марина «Русалонька із 7 – В. В тенетах лабіринту»
module -> Міська центральна бібліотека
module -> До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconЯ. Франка (до 160-річчя від дня народження)
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №687/2015 Про вшанування пам’яті Івана Франка у зв’язку з 160-річницею від дня народження...
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДніпропетровська Обласна
Зачароване життя Олени Блаватської. До 175-річчя від дня народження: Бібліографічний покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ:...
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconРівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки” До 100-річчя від дня народження рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”
Поклик душі: До 100-річчя від дня народження Олени Теліги: Біобібліограф покаж. / Укладач: Л. А. Костильова; Редактори: Р. М. Щербан,...
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 75 -річчя від дня народження
С 50 Кузьма Смаль: біобібліогр покажчик (до 75-річчя від дня народження). Чернівці, 2009. 28 с
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconТема. Життя І творчість Олени Пчілки. Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Олена Пчілка «Котова наука». Мета
Тема. Життя І творчість Олени Пчілки. Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Олена Пчілка «Котова наука»
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 120-річчя від дня народження
З-14 Дмитро Загул: біобібліог покажчик (до 120-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 24 с
До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром» iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка