До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.»



Дата конвертації23.07.2017
Розмір300 Kb.

Відділ культури Новоград-Волинської міської ради

Новоград-Волинська міська централізована бібліотечна система

Новоград-Волинська центральна міська бібліотека









(до 755-річчя міста Новоград-Волинського)
( Матеріали до загальносистемного

Дня краєзнавства)

м. Новоград-Волинський

2012

«Возвягель, Звягель, Новоград.

Відоме місто на Волині.

Із правіків цей новий град

Зорить і нині.»

(В.Дейнека-Сурова)

Примірний план підготовки і проведення загальносистемного

Дня краєзнавства:

«БАРВИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ»

(до 755-річчя міста Новоград-Волинського)


1. Підібрати літературу за темою до Дня краєзнавства.

2. Підготувати вступну бесіду «Наш край - щоденний ритм життя».

3. Оформити книжково-ілюстративну виставку «Корінням - стародавній,

серцем молодий» за розділами:

- Сторінки історії розповідають;

- Із минулого - в сьогодення;

- Земля квітучої краси (екологія);

- У вінку духовної краси (культура, літературне життя);

- Книги, подаровані авторами.

4. Прес-інформація «Геральдика Новоград-Волинського».

5. Інформаційне повідомлення «Рідний край - гордість моя» (про славетних

земляків).

6. Інформіна «Їх імена в назвах вулиць».

7. Конкурс віршів про рідний край «Я виріс тут, і край мені цей дорогий».

8. Цикл тематичних тек «Новоград – Волинщина - центр землі Волинської».

9 . Вікторина «Чи знаєте ви своє місто?».

10. Консультація біля каталогів і картотек по пошуку потрібної інформації

відповідної тематики.





ДАДАТКОВІ ФОРМИ ТА ТЕМИ:
• Бесіди: «Корінням стародавній, серцем-молодий»,

«Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею»,

«Із минулого в сьогодення»,

«Я просто гордий рідним містом»,

«Моє місто не старіє, моє місто розквітає»;

• Виставка-подорож «Стежками рідного краю»;

• Виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто»;

• Фото - виставка «Квітни, мій краю, Поліська земля»;

• Виставка-реклама «Нові матеріали про рідний край»;

• Виставка-спогад «З нашого минулого до нашого майбутнього»;

• Виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста»;

• Виставка-презентація «Увага! Нова краєзнавча книга»;

«Ця література видана у нашому місті»;

• Виставка-хроноскоп «Мій край-моя історія жива»;

• Виставка-вернісаж «Золоті зернята дитячої творчості»;

• Експрес-інформація «Сторінки історії рідного міста»;

«Історичні джерела нашого міста»;

• Інформаційне досьє «Золоті зірки Звягельщини»;

• Екологічна година «Случ - колиска життя»;

• Прес - інформація «Газета пише історію»;

«Рідне місто у вулицях та обличчях»;

• Прес-калейдоскоп «Добрий ранок рідне місто»;

• Подорож-бесіда «Пам'ять вулиць»;

• Вікторина «В нашім місті древньому… Чи знаєте ви його»;

«І світу не впізнаєш, не знаючи свого краю»;

• Краєзнавча година «З книгою у дитячий світ»;

• Поетична година «Краю мій, оспіваний в віршах»;

• Книжковий вернісаж «Бринить слово Поліським краєм»;

• Рекомендаційний список «Юнацтву про рідний край»;

• Прес-папка «Наша бібліотека на сторінках преси».






«НАШ КРАЙ - ЩОДЕННИЙ РИТМ ЖИТТЯ»

(755-річчя міста з багатим минулим і достойним майбутнім)

Старовинне місто Новоград-Волинський розквітло на щедрій Житомирській землі на перехресті шляхів, що з’єднують столицю України – місто Київ – із містами Західної Європи.

Місто з його мальовничими краєвидами, унікальними пам’ятками історії, культури та архітектури і донині приваблює дослідників, науковців, видатних людей. Його вузенькі вулиці, вікові ліси, скелясті береги Случі та залишки старого Городища, середньовічної фортеці та старовинні будівлі бережуть пам’ять про древлянські язичеські традиції, самовіддану працю та героїчну боротьбу місцевих жителів за своє щасливе життя.

Історія міста багата та цікава. Вперше воно згадується більш як 755 років тому в Іпатіївському літописі (1257 рік) як Звягель в складі Галицько-Волинського князівства. Втім, відновлені археологічні розкопки Городища свідчать про значно старший вік міста. Сучасну назву місто отримало у 1795 році після приєднання до Російської імперії.

Без перебільшення Новоград-Волинський можна назвати перлиною Українського Полісся. Сюди приводять десятки доріг аби побувати у чудовому місті, яке подарувало світу геніальну поетесу Лесю Українку, краї, оспіваному Великим Кобзарем. Славні звичаї та традиції своїх пращурів примножують більш як 56 тисяч новоград - волинців, дбайливо бережуть історичні місця, пов’язані із іменами Лесі Українки та сім’ї Косачів, цікаві краєвиди, включаючи їх у туристичні маршрути для відвідувачів міста.

Останні 20 років місто стало центром відродження національних традицій поліського краю, місцем збору аматорських фольклорних колективів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, шанувальників творчості видатної Лесі Українки на Міжнародному святі літератури і мистецтва „Лесині джерела ”.

Новоград-Волинський є привабливим для інвесторів, адже це край, що володіє значним природним, економічним та інтелектуальним потенціалом. В місті вже не один рік працюють інвестори з Німеччини, Польщі, Румунії, Бельгії, Туреччини, Росії, Естонії та Угорщини.



Загальна характеристика міста

Новоград-Волинський – місто обласного підпорядкування, районний центр Житомирської області, знаходиться за 217 кілометрів на захід від Києва та 312 кілометрів на схід від Львова. На півночі Житомирщина межує з Республікою Білорусь, в основному з Гомельською областю, на заході – з Рівненською та Хмельницькою, на сході – з Київською, на півдні – з Вінницькою областями.

Місто розкинулось на берегах річки Случ, що належить до басейну Дніпра. Знаходиться в центральній частині Українського Полісся в межах

Поліської низовини. Рельєф території – слабо хвиляста рівнина з виходами кристалічних порід на горбах. Абсолютні висоти 150-250 метрів. Клімат континентальний, помірно-вологий, з середньою тривалістю безморозного періоду 164 дні, середньорічною кількістю опадів 581 мм.

Площа території – 2667 гектарів.

Завдяки вигідному географічному розташуванню, розвиненій мережі автомобільних шляхів та залізниць область має зручне транспортне сполучення не лише з містами України, а також з країнами Європи.

Через місто пролягає Критський транспортний коридор №3 Краковець –

Львів – Рівне – Новоград-Волинський – Житомир – Київ, дорога загальнонаціонального користування Київ – Чоп.

Чисельність населення на 01.01.2012р. становила 56066 особи.

Населення працездатного віку – до 60%.

Економіку міста Новограда-Волинського формують:

12 промислових підприємств;

370 юридичних осіб;

3800 приватних підприємців – фізичних осіб.

Найбільший обсяг промислового виробництва, а саме близько 40 %, зосереджений у галузі машинобудування. Менші частки мають харчова, хімічна та нафтохімічна, легка та деревообробна промисловість. Станом на 1 січня 2008р. загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в економіці

м. Новограда-Волинського становив 2,4 млн. дол.

У період відбудови та соціалістичного будівництва в місті збудовано та введено в дію багато житлових будинків, нових промислових підприємств та установ соціального призначення. У 1946 році відкрито дитячу музичну школу, у 1958 році на базі міжрайонної майстерні з ремонту автомобілів та тракторів створено рем завод, у 1962 році споруджено телевізійний ретранслятор, у 1964 році в центрі міста відкрито універмаг, пущено в експлуатацію консервний завод, у 1965році Профкомбінат перетворено на швейну фабрику, у 1966 році введено в експлуатацію м’ясокомбінат, одне з найпотужніших підприємств такого напрямку в Україні того часу, та каменедробильний завод, у 1966 році також розпочало роботу СПТУ № 7 та плавальний басейн, у 1967 році відкрито автовокзал, новий будинок вузлу зв’язку, станцію переливання крові, у 1970 році введено в експлуатацію нове приміщення школи № 6.

1971 – рік відкриття музею Лесі Українки, 1972 – нового приміщення палацу культури. У 1974 році впорядковано військове кладовище. Машинобудівний технікум прийняв перших студентів у 1975 році, а учні школи № 4 отримали нове приміщення у 1981році.

У 1980 році відкрито нову поліклініку розраховану на щоденний прийом 800 хворих. У 1986-1987 роках проведено реставраційні та консерваційні роботи на фортеці, благоустроєна замкова площа. З часу відкриття пам’ятника Лесі Українки (1987р.) започатковано Міжнародне свято літератури і мистецтва “Лесині джерела”.

У 1994 році збудовано новий мікрорайон „Болгарбуд”, який складається із житлових будинків, школи № 11, дитячого садочка №14 та торгівельного комплексу для сімей військовослужбовців. Цього ж року в місто проведено природний газ (ГРП № 1 по вул. Гоголя).

У 1994 році міська рада затвердила герб та прапор Новограда-Волинського, а у 1995році – гімн міста авторами якого є місцеві аматори Юрій Ковальський та Іван Мамайчук. З 1995 року місто є членом Ліги історичних міст України.

Історичні пам'ятки

• Історичні та історико - архітектурні пам'ятки:

7 пам'яток архітектури, 95 – пам'яток історії і культури, з них: 22 братські могили, 27 окремих могил основного періоду ВВВ, 19 пам'ятних знаків, 21 пам'ятна споруда.

• Найвизначніші – літературно-меморіальний музей Лесі Українки, будинок-музей родини Косачів, поштова станція, в якій зупинявся Т.Г. Шевченко, пам'ятник Лесі Українці, пам'ятник Т.Г.Шевченку.



Сьогодення

Сучасний Новоград-Волинськиий займає площу 2667га, з якої забудовано 2053га. Чисельність населення в 2012р. складала 56066 чоловік. За даними місцевої топонімічної комісії, у 1997р. у місті нараховувалося 344 вулиць, провулків і площ.

За 10 км від міста проходить нафтопровід «Дружба» з нафтоперекачувальною станцією в селі Чижівка. За 5 км від міста знаходиться нафтоналивна станція для завантажування нафтопродуктів в залізничні цистерни, термінали для зберігання нафтопродуктів.

Основні об'єкти виробничої і не виробничої сфери: 21 промислове підприємство, 5 транспортних організацій, 9 будівельних організації, 52 підприємства торгівлі, 38 громадського харчування, 62 підприємства сфери послуг, 12 шкіл, 4 вищі навчальні заклади, 3 клубні установи, 9 бібліотек, 2 музеї, музична та художня школи.

Пріоритетні види діяльності: переробка молока, видобувна (щебінь), мікробіологічна (ветеринарні препарати), харчова (виробництво столових вод), будівельна (виробництво будівельних матеріалів), деревообробна (виготовлення меблів).

Продукція, послуги, якими славиться місто: хліб, хлібобулочні вироби, м'ясо, м'ясопродукти, медпрепарати, одяг, меблі та столярні вироби, продукція машинобудування, продукція для будівництва (камінь, щебінь, залізобетонні вироби).



Геральдика Новограда-Волинського

(Інформаційне повідомлення)

Герб російського періоду. Вперше Новоград-Волинський згадується у 1257 році як місто Звягель Галицько-Волинської держави. Назва міста походить від українського слова "звяга", що означає шум, галас. Герб російського періоду затверджений 22

січня 1796р. В золотому полі чотирикінцевий червоний хрест як символ, що

використовувався у часи володіння Волинню руськими князями. На знак приєднання краю до Російської імперії зображується її герб, тобто двоголовий орел, на грудях якого покладено вказаний Новоград-Волинського герб.



Герб та прапор

Основним символом, зображеним на гербі та прапорі, є квітка азалія понтійська. Друга її назва – рододендрон жовтий, що в перекладі з грецької означає дослівно “троянда і дерево”. Ця квітка – особлива рослина. Вона прийшла до нас з давніх доісторичних часів. І, незважаючи на всі переміни і

катаклізми, таки вижила і донині на півночі Житомирщини (в городницьких лісах Новоград-Волинського району) та ще на Рівненщині і на Закавказзі. Вражає живучість і стійкість рослини. Вчені зробили висновок, з’явилась азалія в прадавніх лісах за десятки мільйонів (!) років до сучасної доби. Якою ж дивовижною пристосованістю мав відзначатись кущ, що пережив надзвичайні зміни клімату та рельєфу земної поверхні! Утворювались і зникали моря, піднімалися гори і височини, вимирали популяції тварин, види рослин, а азалія вижила і прийшла у третє тисячоліття ще з епохи мамонтів.

І тому символічне її значення на символіці Новоград-Волинщини – втілення ідеї невмирущості нашого краю, витривалості та стійкості проти всіх вітрів історії. Бо пережили поліщуки різні негаразди і переміни. І господарюють нині на власній землі, досягаючи вагомих результатів попри всі катаклізми і випробування.

Місто має свій малий, повний герб та корогву (гербове знамено), автор яких Микола Олександрович Босенко - член Спілки архітекторів України.

Зміст, опис та порядок використання гербів і корогви визначено міською радою згідно із Законом. Великий герб



На великому пурпуровому щиті, розділеному на чотири долі широким білим прямим хрестом (кольори історичного герба Волині, початку ХІV ст.) в центрі розташовано картуш кольору золота, в який вписано малий герб міста.

По обидва боки картуша стоять кожний на одній нозі срібні лелеки, символи чистоти і вірності, що піднятими ногами утримують картуш, а над ним дзьобами підносять золотий ланцюг із золотим дзвоном. На дзвоні викарбувана дата заснування міста - 1257р. За картушем розташовано діагонально хрещені молот і шаблю, символ трудової і бойової слави міста. В кінці герба на синьо-жовтій стрічці, яка опоясує низ великого щита і кінцями діагонально завершує його верх, зображено золотий тризуб. Всю композицію вінчає срібна міська корона.



Місто має свій малий, повний герб та корогву (гербове знамено),

автор яких Микола Олександрович Босенко - член Спілки архітекторів України.



Корогва міська (Гербове знамено)

Прямокутник із співвідношенням сторін 1: 1,23. На білому тлі з пурпуровою вишивкою (мотив вишиванок із зібрань Косачів по Волині) в центрі розташовано малий герб. Кайма знамена являє собою хвилеподібний малюнок, утворений поєднанням рівновеликих трикутників білого і червоного та жовтого і голубого кольорів по краю периметра. В чотирьох кутках на голубих трикутниках золоті зображення тризуба. Древко корогви голубого кольору, завершується металевим золотим тризубом.

Проект Б.Кене

У 1863р. Б.Кене розроблений проект нового герба міста: у червоному полі срібний хрест. У вільній частині - герб Волинської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав.



Сучасний герб Новограда-Волинського

12 жовтня 1994р. сесією Новоград-Волинської міської ради затверджений сучасний герб: щит французький, поділений чотиридільно, з

главою і щитком посередині. У срібному полі глави напис кирилицею: "Новоград-Волинський", горішня права доля і середній щиток - фрагмент герба міста, що діяв з 1796р. На золотому полі правої долі зображено частину чорного двоголового орла з короною, а на малому золотому щитку - прямий пурпуровий хрест з увігнутими сторонами. На пурпуровому тлі горішньої лівої долі, що має форму фортечної стіни, зображені схрещені меч і козацька шабля. Емблема символізує події національно-визвольної боротьби XVІІст. в місті. На зеленому тлі долішньої правої долі зображено дві пір'їни у вигляді літери "У". Емблема є свідченням того, що місто є батьківщиною Лесі Українки. На лазуровому тлі долішньої лівої долі - золотий дзвін, в який вписано лазуровий же знак у вигляді літери "Z". Емблема відтворює легенду про роль дзвону над рікою Случ, а також першоназву міста - Звягель. Герб прикрашає срібна міська корона з трьома вежками.



Хоругва

12 жовтня 1994р. сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1,23. У білому полі з пурпуровою вишивкою (мотив вишиванок із зібрання О.Косач по Волині) - малий герб міста. З чотирьох сторін хоругва має дві лиштви.




Гімн міста
Слова Юрія Ковальського

Музика Івана Мамайчука

Де висока круча, скеля стрімка,

Слово правди звучить

Голосисті дзвони небо торка,

І пломенить,

Слава сивих віків,

Наші душі боронить.

Гордих батьків

Молодої волі стелиться шлях,

Плине, наче Случ-ріка

Ключ від щастя долі в наших руках.

Ми твої, Возвягелю, дочки й сини,

Піднімайся, рости, Садом цвіти,

Рідна Леся з нами сонцем весни.

Слався, місто у віках!


ГІМН ЗВЯГЕЛЬЩЕНИ
Слова Валентини Ксендзук

Музика Сергія Наумова
З попелищ вставала Звягельська земля,
Величальна пісня - для тебе,мій край,

Стоптана чужинцем батьківська рілля.

В золоті колосся сонцеликий рай.

Та жаданим хлібом піднімалась в світ,

У блакиті льону хвиля виграє,

Дочекалась волі до своїх воріт.

Калиново в небі добрий день встає.

Приспів:

Роде наш прадавній, земле моя

Хай святиться миром воля твоя

Сяє зореносна слава батьків

На порозі нових, світлих віків.

Звягельщина рідна - Лесине ім’я,

Кобзаревим шляхом стелиться життя.

Пам’яті героїв - низький наш уклін,

Нас веде надія до стрімких вершин.

«РІДНИЙ КРАЙ – ГОРДІСТЬ МОЯ»

(Про славетних земляків)


Історія Новограда-Волинського тісно пов’язана з іменами видатних людей, які відігравали значну роль в історії України. У 1804 році у місті вул. розташована штаб-квартира генерала-фельдмаршала М.І.Кутузова. У 1923-1825 роках було створено і діяло Товариство об’єднаних слов’ян, яке очолювали відомі діячі декабристського руху – Петро (1800-1854) і Андрій (1798-1854) Борисови та уродженець міста Юліан Люблінський (1798-1873). 1846 року місто відвідав Т.Г.Шевченко. Його захоплення мальовничими краєвидами Новограда-Волинського відображене в повісті “Варнак”. З 1868 до 1879 р.р. в місті проживала родина Косачів – П.А.Косач (1840-1909) – голова з’їзду мирових посередників та його дружина О.П.Драгоманова-Косач (Олена Пчілка). (1849-1930) – відома письменниця, фольклористка, науковий діяч (перша жінка – член-кореспондент Української академії наук). В Новограді-Волинському в родині народилося три дитини: 1869 року – син Михайло Косач (1869-1903) – вчений, математик і фізик, який багато зробив для розвитку української метеорології, письменник, він писав під псевдонімом Михайло Обачний, у 1871 році – донька Лариса Квітка-Косач (Леся Українка), (1871-1913) – велика українська поетеса, драматург, громадська діячка, у 1877 році – донька Ольга Косач-Кривинюк (1877-1945) – перший біограф Лесі Українки та зберігачка архіву родини Косачів. В місті на гостині у Косачів бували Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Михайло Старицький, Микола Лисенко – фундатори української фольклористики, археології, літератури і музики. У 1874 році в місті народився відомий єврейський письменник Мордехай Зеєв (Вольф) Феєрберг (1874-1899), який залишив помітний слід у сучасній єврейській літературі. У 1883 році у Новограді-Волинському народився Борис

Савелійович Лисін (1883-1970) – академік АН УРСР, фундатор силікатної науки в Україні. У 1920 році під час громадянської війни у складі Першої Кінної армії під проводом С.Будьонного в місті бував всесвітньовідомий письменник Ісаак Бабель, що знайшло відображення в його книзі “Конармія”. Першим головою революційного комітету міста у 1920 році був П.С.Рибалко (1894-1948) – майбутній Маршал бронетанкових військ Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу. У 20-х роках ХХ сторіччя в трудовій школі навчався німецький радянський письменник Ернест Кончак (1903-1979). В місті народилися три Герої Радянського Союзу: Юрій Миколайович Горбко (1908-1942) – льотчик, герой радянсько-фінської війни, Сірагов Павло Іванович (1922), Бурковський Анатолій Трохимович (1916-1985) – герої Великої Вітчизняної війни. В 1933-1934 роках в місті працював Дмитро Миколайович Мєдвєдєв (1898-1954) – Герой Радянського Союзу, командир легендарного диверсійного партизанського загону “Переможці”, автор роману “Сильні духом”. У 1932-1938 роках в місті проходив службу Андрій Іванович Єрьоменко (1892-1970) – Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу. В 1940-1941 роках в місті проходив службу Костянтин Костянтинович Рокоссовський (1896-1968) – Маршал Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу. В різні часи проживали та проходили службу в Новограді-Волинському Герої Радянського Союзу: Ведмеденко Іван Іванович (1921-1997), Костюк Йосип Степанович (1919-1981), Ліпаткін Федір Акимович (1918-1952), Распопов Іван Єгорович (1918-1961), Філософов Олександр Олександрович (1924-1984), Шостацький Григорій Миколайович (1908-1945), Шевченко Михайло Степанович.



«ІХ ІМЕНА В НАЗВАХ ВУЛИЦЬ»

(Інформіна)

На протязі багаторічної історії міста змінювались назви його вулиць. В 1620р. у стародавньому Звягелі було лише п’ять вулиць: Ринкова, Вільхова, Подлєська, Каліцька та Черкєвна. З часом назви ці зникли, хоча протягом XXI століття сучасна площа Лесі Українки називалася Базарною. В описі міста від 1838р. згадується одна-однісінька брукована вулиця, що вела до містечка Корця і називалася через це Корецькою.

У 1861р. на території стародавнього замку побудували новий собор, і частина Корецької вулиці стала називатися Соборною. Приблизно в цей самий час споруджено міст через річку Случ. До нього продовжили і вибрукували Замкову вулицю, яка відтоді стала Житомирсько-Шосейною, пізніше – просто Житомирською. Географічне походження мали також вулиці Полянська, Суслівська, Олександрівська, Княжеська (у напрямку до села Княжі Корецької), Гутинська (вела до однієї з „гут”, тобто скляних заводів, можливо, до колишнього

села Кука Гути). Назви деяких вулиць пояснюють також місцеві легенди: першими забудовниками вул.Рибакової були кілька родин Сугаків, які захоплювалися рибальством. А Звіринська вулиця з’явилася на місті колишнього князівського звіринця. У зв’язку з будівництвом нових об’єктів виникли Тюремна і Лікарняна вулиці, Училищний провулок. Іноді назви вулиць пов’язані з відомими особами: Завадська, Кагукінський провулок. У деяких вулиць існували також альтернативні назви: Троїцьку прозвали в народі Пожежною, Пушкінську –Монопольною („монополією” був очисний склад винокурного заводу).

29 лютого 1884 р. на засіданні міської Думи була висунута і ухвалена пропозиція назвати безіменну вулицю, що сполучає Житомирсько-Шосейну і Соборну, на честь Волинського губернатора, дійсного статського радника

Л.П. Томари. Останньому ця ідея припала до смаку, і він особисто клопотав перед генералом-губернатором. Коли справа дійшла до міністра внутрішніх справ, той вважав незручним увічнювати ім’я діючого губернатора. Але через два роки, коли Томара став Київським губернатором, ця перешкода була усунута. 7 квітня 1899р. на честь 100-річчя з Дня народження російського поета міська Дума прийняла рішення перейменувати Гончарну вулицю на Пушкінську. На початку ХХ ст., після смерті російського письменника, нову вулицю назвали Чеховського, Гутинська вулиця у передреволюційні роки називалася Романівською. Мабуть, нову назву вона отримала у 1913 році, коли відзначалося 300-річчя династії царів Романових.

Ще наприкінці 1920р. робилися спроби запровадити революційну топоніміку: Корецьку вулицю назвали шосе ім.. Щорса, Гутинську – вул. Будьонова, а Житомирську – Радянською. Але цей захід не мав успіху. А 27 червня 1921 р. Новоград-Волинський повіт виконком оголосив наказ про перейменування 22 вулиць, провулків і площ міста. Відтоді Корецька вулиця стала - Леніна, Велика Гутинська - Радянською, Полянська -Червоноармійською, Житомирська – Міжнародною, Соборна –Шевченка, Рибакова - Урицького, Велика Тюремна – Волі, Мала Тюремна – Пролетарською, Велика Звіринська – Володарською, Мала Звіринська -Петровського, Бульварна – Лютого, Велика Суслівська – Свердлова, Мала Суслівська – Першотравневою, Тамарівська – Рози Люксембург, Завадська – Карла Лібкнехта, Княжеська – Бухарінською, Велика Варшавська – Жовтневою, Мала Варшавська – Лютневою, Садова – Івана Франка, Кінна площа –Червоною площею, Сінна площа –вул. III Інтернаціоналу, а Медовий провулок – вул.. Лесі Українки. Як це не дивно, але в подальшому вулиці Петровського та Першотравнева зустрічаються лише в старих назвах.

У другій половині 1920-х років були перейменовані: вул. Велика Олександрівська на вул. Чернова, який був у 1919р. керівником місцевої більшовицької організації, вул. Лютого (також один з місцевих більшовицьких керівників) – на вул. Воровського, Мала Олександрівська – на Артема, Старо-Корецький шлях – на вул. Войкова, Малий Тюремний провулок – на Пролетарський, Училищний провулок – на Шкільний. Комсомольським назвали новий прорізний провулок. До нових назв не могли звикнути ні прості мешканці міста, ні навіть радянські чиновники. Через це у побуті, навіть, на офіційному рівні використовувалися переважно старі назви. За період від 1931 до 1941р. вул. Бухаріна стала вул. Островського, Мала Суслівська – Косовського, Нижня Медова і Ковальська – Щорса, Троїцька – Червоною, Цвинтарна – Горького, Червона – Пархоменко, Мала Звіринська – Мало-Володарською, Кінний пров. – вул. Челюскіна, Кагукінський пров. – вул.. Першого Травня, Мало – Гутинський провулок – вул.. Малою Радянською. Характерна для цього часу топоніміка виникає також у місцях нової забудови: вул.. Кірова, Куйбишева, Чапаєва, 8 Березня, Перекопська, Піонерський провулок.

Під час німецької окупації більшості вулиць були повернуті дореволюційні назви. Останні широко вживали „за інерцією” ще декілька післявоєнних років. Але у 1950-х рр.. все стало на свої місця. Саме в цей час Міжнародна вулиця стала називатися вул.. Карла Маркса та змінила свій напрямок: частина її увійшла до складу вулиць Волі та Кірова, а до неї приєднали частину вул.. Володарського. Після знесення старих будинків фактично зникла вулиця Лесі Українки, а ім’ям поетеси назвали нову прорізну вулицю. Ще одну прорізану біля машинобудівного заводу вулицю назвали ім’ям Сталіна (пізніше стала вул. Ломоносова). Привокзальна вулиця була перейменована на вул. Гоголя, Лютнева – на Яновського, Шкільна – на Шолом-Алейхема, Прорізна – на Гагаріна, Ярунська – на Лянгуса, Середня Ярунська – на Боженко, Мала Ярунська - на Тельмана, Табірна – на Полянського, Корестенська – на Юношева, Заводський провулок – навул. Ніколаєва. Пролетарський провулок – на вул.. М’якишева. Головну вулицю приміського села Плетенка, яке у 1960-х роках увійшло до складу міста, назвали на честь 50-річчя Жовтня. Після спорудження пам’ятника Лесі Українки на честь її назвали площу. За останній час відбулося ще декілька перейменувань: пров. Лесі Українки став вул. Олени Пчілки, вул. Карла Лібкнехта – вул. Косачів, вул. III Інтернаціоналу – вул. Ковальського, вул. Леніна – вул. Шевченка.





«ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ СВОЄ МІСТО?»

(вікторина, присвячена 755-річчю першої літописної згадки про Звягель)



1. Де, коли та у зв’язку із якою подією вперше згадується Звягель?

У Галицько-Волинському літописі за Іпатіївським списком від 1257 року у зв’язку з тим, що князь Данило Галицький спалив Звягель за непокору князівському наміснику тивунові Шварну. Після цього Данило Галицький поділив жителів міста, які вціліли, між синами та братом Васильком.


2. Які легенди пов’язані із назвою «Звягель»?

а) Через повноводну річку Случ натягався канат із підвішеними на ньому дзвонами. Уночі судна, які пропливали, чіплялися за канат, і дзвони попереджали їх про небезпеку (підводні скелі). Оскільки судна плавали рікою часто, то дзвін лунав постійно. Від слів «дзвонити», «дзвін», «звягати» місто отримало назву Звягель.

б) Земля, на якій розташовувалося місто, була багата покладами залізняка. З давніх-давен виникло тут поселення, в якому головним заняттям чоловіків була ковальська справа. Річка біля міста робила крутий закрут, і люди, які пропливали на судах, здалеку чули, як «зв’якали» молоти по кувалдах. Тому і дали назву місту Звягель, Возвягель.

в) На березі Случі жив коваль, ім’я якого було Звягель. Він був відомий своєю майстерністю, і з його кузні весь час лунав передзвін молота. Місто названо іменем коваля.

г) Звягель — «звя» — свято, святий, святилище, «гель» — сонце.
3. Хто володів Звягелем у різні часи історії?

- 1257 - 1264 - князі Данило Галицький та його брат Василько;

- 1264 - 1340 - нащадки Данила Галицького;

- 1340 - 1349 - князь Литовський Любарт Гедиминович;

На початку ХV ст. - князі Василь та Андрій Звягільські;

- з 1502 маршалок Волинської землі князь Костянтин Іванович Острозький та його нащадки;

- з 1620 дочка Олександра — Ганна-Алоїза Острозька-Ходкевич;

- 1654 - померла Ганна-Алоїза Острозька-Ходкевич. Звягель перейшов до князів Любомирських (синів дочки князя Олександра Острозького - Софії);

- до 1796 Звягель у складі Речі Посполитої (володіють нащадки князів Любомирських);

- 13 жовтня 1796 р. Звягель викуплений в останньої володарки — дочки Каспера Любомирського Марії Полоцької-Уварової.


4. Коли і чому Звягель перейменований на Новоград-Волинський?

- 5 липня 1795 р. згідно з указом Катерини ІІ місто Звягель перейменовано на Новоград-Волинский для призначення його губернським центром.


5. Коли і чому Новоград-Волинський затверджено повітовим містом?

- У 1804 за наказом Олександра І Житомир затверджено губернським центром, а Новоград-Волинський - повітовим містом, тому що в Новограді-Волинському не знайшлося відповідних приміщень для розміщення адміністративних установ (присутственных мест).


6. Коли і ким було засновано у Новограді-Волинському таємне товариство? Яку назву воно мало і яку програму ставило перед собою?

- Навесні 1823 року - Товариство об’єднаних словян. Засновники - брати Петро та Андрій Борисови і уродженець Новограда-Волинського - Юліан Люблінський, який вчився в університеті у Варшаві. Був висланий із Варшави під нагляд поліції Новограда-Волинського. Петро Борисов проходив службу у штабі артилерійської бригади, який розташовувався у Новограді-Волинському. Андрій був звільнений від служби за сімейними обставинами та за хворобою. Програма Товариства об’єднаних слов’ян: знищення самодержавства, визволення селян від кріпацтва, запровадження слов’янської федерації, в якій би на рівноправних засадах були об’єднані росіяни, українці, поляки, чехи, білоруси, словаки та інші слов’янські народи. Звідси і назва товариства.



7. Які вироки отримали члени цього Товариства?

- Відправлено під нагляд поліції - 7 чоловік, переведено в інші полки (в тому числі і Яків Драгоманов) - 5 чоловік, розжалувано у солдати і відправлено на Кавказ, де точилися бойові дії - 2 чоловіки, відправлено на каторгу до Сибіру — 24 чоловіки


8. Які назви на початку ХІХ століття мали сучасні вулиці: Карла Маркса, Радянська, Шевченка, І. Франка, Володарського?

- Карла Маркса — Замкова, Велика Житомирська, Житомирське шосе, потім — Міжнародна;

- Радянська - Гутинська;

- Шевченка - Корецька, Романівська, Новокорецька, Леніна (Ленінська);

- І.Франка - Садова;

- Володарського - Звіринська;

- Косачів - Завадська.
9. Що ви знаєте про юних месників-земляків, які діяли під час Великої Вітчизняної війни? Назвіть їх імена.

- Александров Олег - навчався у СШ№3, розвідник підпільної групи, зв’язківець партизанського з’єднання С.Ф.Малікова. Розстріляний після жорстоких катувань гестапівцями 19 січня 1943 року.

- Бондаревський Франц, 13 років, з села Анастасівки Новоград-Волинського району. Партизанський розвідник загону ім. Богуна, по звірячому закатований у 1943 р.

- Бондарук Степан, 14 років, з села Кам’янки Новоград-Волинського району, партизанський розвідник загону ім. Чапаєва, по звірячому закатований бандерівцями в січні 1944 р.

- Война Олексій, 15 років, з села Вершниці, розвідник партизанського загону «За Родину», закатований гітлерівцями в жовтні 1943 р.

- Ковальчук Толя, з села Гульська, юний партизан, героїчно загинув у бою у грудні 1943 р.

- Огородніков Борис, 13 років, з Новограда-Волинського, юний підпільник, зв’язковий партизанського загону «Червона стріла», боєць-розвідник 20-ої мотострілецької бригади, героїчно загинув у бою 13.02.1944 р.

- Панасюк Вересант, 12 років, з міста Новограда-Волинського, розвідник підпільної групи. Спалений живцем восени 1943 р.

- Переходюк Ростислав, 14 років, з міста Новограда-Волинського, розвідник партизанського з’єднання Малікова. Після жорстоких катувань розстріляний гестапівцями у серпні 1943 р.

- Романчук Іван, 15 років, із села Курчиці, юний партизан з’єднання ім. Жукова. Загинув 15.02.1944 р.


10. Скільки Героїв Радянського Союзу дала Новоград-Волинщина? Назвіть їх імена.

- 8 Героїв Радянського Союзу, з них уродженці Новограда-Волинського:

- Бурковський Анатолій Трохимович;

- Горбко Юрій Миколайович;

- Сірагов Павло Іванович.

Уродженці Новоград-Волинського району:

- Жайворон Володимир Гнатович;

- Козачок Микола Аврамович;

- Костюк Йосип Степанович;

- Полянський Степан Іванович;

- Шостацький Григорій Миколайович - у 6 років залишився круглим сиротою. До 1924 року виховувався у дитячому будинку міста Новограда-Волинського.

8 Героїв Радянського Союзу у різні часи проживали в нашому місті:

Ведміденко І.І, Шевченко М.С., Філософов О.О., Распопов І.Є., Ліпаткін Ф.Я., Рокоссовський К.К., Єрьоменко А.І., Медведєв Д.М.

2 наші земляки - Халан І. Є. та Степанюк В.М є повними кавалерами Орденів Слави (1, 2, 3 ступеня).


11. Хто з визволителів нашого міста від фашистських загарбників загинув під час форсирування р. Одер і за його заповітом похований в Новограді-

Волинському? Де знаходиться його могила?

- Панкратов Йосип Миколайович, уродженець Смоленської області, генерал, командир 287-ої стрілецької дивізії, яка одержала найменування «Новоград-Волинської». Смертельно поранений при форсуванні річки Одер під час наступальної Берлінської операції 25 квітня 1945 р. Похований у міському Парку міста Новограда-Волинського.


12. Імена яких земляків носять вулиці нашого міста?

- Лідії Бобрової, А.Т.Бурковського, С.Вашева, М.П.Гордєєва, Ю.М.Горбка, В.Г.Жайворона, Ю.І.Ковальського, М.Коваля, К.М’якішева, Е.Кончака, Д.Кучковського, М.Лянгуса, В. Левченка, О. Максимова, Неустроєва, Ніколаєва,

В. Нейсалова, Б. Огороднікова, Михайла Обачного, Д. Олейнікова, І.Є. Распопова, Твіленевої, Лесі Українки, О.О.Філософова, І.Є.Халана, Г.М.Шостацького, П.Юношева.
13. Хто з місцевих поетів є членом Спілки письменників України? Яких місцевих поетів ви знаєте?

- Ніна Талько-Петрук, в 2002 році випустила книгу «Барви Ордана», друкується постійно в періодичній пресі. Місцеві поети: Валентина Ксендзук, Лариса Герус. Леся Ґудзь, Лариса Ярмоленко, Юрій Ковальський та Юлія Левкович (на жаль, обидва відійшли у вічність), Сергій Руденко, Ігор Завгородній, Анатолій Клюско, Лариса Лук’янець, Зоя Мороз, Богдан Коханевич, Петро Фатенко, Валентина Дейнека-Сурова та інші.


14. Скільки навчальних закладів у Новограді-Волинському і які спеціальності можна отримати в них?

- Найстаріший учбовий заклад міста — місцеве професійно-технічне училище, зараз — професійний ліцей, утворено у 1966 році. Можна отримати спеціальності штукатура, лицювальника-плиточника, муляра, столяра будівельного, різальника по дереву та бересті, кравця.

- Промислово-економічний технікум заснований у 1969 році. Найпрестижніша спеціальність — комп’ютерна, а саме: обслуговування комп’ютерних та інтелектуальнх мереж. Можна отримати також спеціальності електрика, економіста, газовика, механіка.

- Медичний коледж, який здійснює підготовку спеціалістів з 1990 року, проводить навчання за спеціальностями: лікувальна справа та сестринська справа.

- Економіко-гуманітарний коледж — навчальний заклад нового типу, заснований у 1997 р., готує молодших спеціалістів: бухгалтерів-фінансистів, юристів, діловодів-референтів, програмістів, спеціалістів з оцінки цінних паперів, викладачів фізичного виховання.
15. Коли засновано міську лікарню? Хто був її першим головним лікарем?

- Міську лікарню відкрито 1903 року. Першим її головним лікарем був О.Ф.Проценко. На честь 100-річчя лікарні відкрито музей лікарні (засновник Е.О.Соломін) та меморіальну дошку на честь першого головного лікаря.


16. Хто і коли заснував пивзавод?

- Пивзавод заснували чехи Балон, Сікора, Вольф і Котмель. Першу продукцію завод видав у 1908 році.


17. Кому з наших земляків-підприємців, коли і яку нагороду вручено в Женеві?

- Золоту медаль «За високу якість у діловій практиці» вручено в Женеві 15 вересня 2005 року на 9-ому Міжнародному форумі «За високу якість у бізнесі» підприємцю нашого міста Андрію Газарову. Цю нагороду одержали лише три чоловіки з України.


18. Які автомобільні та залізничні магістралі проходять через Новоград-Волинський?

- Через наше місто проходять автомобільні шляхи Київ-Львів-Чоп і далі на Польщу та Німеччину, автодорога державного значення Васьковичі-Порубне і далі на Білорусію, дороги обласного значення на Баранівку, Полонне, Київ, Рівне.

- Через станцію Новоград-Волинський ідуть поїзди на Івано-Франківськ, Київ, Львів, Ужгород, Луганськ, Луцьк, Харків. Приміське сполучення забезпечують поїзди на Шепетівку, Коростень, Житомир.
19. Які місця в Новограді-Волинському пов’язані з перебуванням у місті родини Косачів?

- Родина Косачів спочатку наймала житло на нинішній вул. Соборності, будинок музичної школи. Тут у 1869 році народився їх первісток — Михайло (Михайло Обачний). Потім родина переїхала до будинку Окружків по вул. Звіринській (тепер тут — музей Лесі Українки). Тут у 1871 році народилася Леся Українка. У 1963 році відкрито музей поетеси. Останнє житло родини Косачів у Новограді-Волинському будинок Завадських (тепер на цьому місці Музей родини Косачів, відкритий у 1999 р.) Тут народилася третя дитина Косачів — дочка Ольга (Олеся Зірка).


20. Коли і де надруковано перший твір Лариси Петрівни Косач? Коли нею вперше вжитий псевдонім, що став її літературним ім’ям?

- Перший твір Лариси Петрівни Косач «Конвалія» надруковано 15 (27) листопада 1884 р. у Львові в журналі «Зоря» за підписом «Леся Українка». Відтоді це ім’я стало літературним псевдонімом поетеси.


21. З ким із відомих людей спілкувалася за своє життя Леся Українка?

- Леся Українка спілкувалася із Михайлом Драгомановим, Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Марком Кропивницьким. Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком, Тадеєм Рильським. Наталією Кобринською, Пантелеймоном Кулішем та іншими видатними діячами культури і літератури.


22. Коли відкрито пам’ятник Лесі Українки в нашому місті? Хто його автор ?

- 8 серпня 1987 р. на площі біля будинку культури відбулося урочисте відкриття

пам’ятника Лесі Українці. Скульптор - М.Обезюк, архітектор - М.Босенко.
23. В яких творах Т.Шевченка згадується про м. Житомир і м. Новоград-Волинський ?

- Повістях «Варнак», «Прогулка с удовольствием и не без морали».



24. Хто із новоград-волинців учетверте став чемпіоном світу і з якого виду спорту?

- У 2006 році у Гамбурзі (Німеччина) на чемпіонаті світу з гирьового спорту серед ветеранів, у якому взяло участь 9 країн, учетверте чемпіоном світу став Олександр Миколайович Дідовець.


25. Коли засновано газету «Лесин край», і які назви вона мала?

- Газету «Лесин край» засновано 24 грудня 1920 року. Протягом наступних років газета виходила під назвами: «Соціалістичний наступ», «Соціалістичне Полісся», «Радянський патріот», «Будівник комунізму», «Радянський прапор» і з

1992 року - «Лесин край».
26. Хто є авторами Гімну Новограда-Волинського. Що ви знаєте про них?

- Гімн Новограда-Волинського створили дві яскраві особистості — композитор Іван Мамайчук, заслужений працівник культури України та поет Юрій

Ковальський, які , на жаль, пішли вже з життя. Юрію Ковальському було присуджено нагороду — орден «Звягель», який одержала його дружина. Іменем Юрія Ковальського названо одну з вулиць міста, на якій жив поет.

Іван Мамайчук при житті випустив декілька збірок своїх музичних творів. Юрій Ковальський не встиг побачити своїх книжок. Друзі та дружина зробили все, щоб твори поета побачили світ і випустили три збірки його поезій та прози.


27. Коли було урочисто відкрито Герб міста, і що він символізує?

- Герб міста був урочисто відкритий 4 серпня 1995 року під час проведення Міжнародного літературно-мистецького свята «Лесині джерела». На повному гербі на пурпуровому щиті, розділеному на чотири частини широким білим хрестом, у центрі — картуш кольору золота, на який вписано малий герб міста. Він являє собою щит з главою, міською короною і щитком посередині. По срібному полю глави напис кирилицею «Новоград-Волинський». На середньому щиткові зображено фрагмент герба міста, діючого з 1796 року. На золотому полі верхньої правої частини зображено частину чорного двоголового орла з короною, а на малому золотому щитку — прямий пурпуровий хрест із ввігнутими сторонами. На пурпуровому тлі верхньої лівої частини, що має форму фортечної стіни, зображені схрещені меч і козацька шабля. Емблема символізує події національно-визвольної боротьби ХVІІ століття. На зеленому тлі нижньої правої частини зображено дві срібні схрещені пір’їни у вигляді букви «У». Емблема несе інформацію, що місто є батьківщиною видатної української поетеси Лесі Українки, а також місцем життя і діяльності родини Косачів. На блакитному тлі нижньої лівої частини зображено золотий дзвін, у який вписано голубий знак у вигляді букви «Z». Емблема відтворює легенду про роль дзвону над рікою Случ, а також першоназву міста - Звягель.




Список використаних джерел:
Ваховський В. Історія однієї вулиці : В кн. : Краєзнавчий альманах: місто

Новоград -Волинський. Вип.1.: Новограад, 2009. - 152с. С.4-16.


Видатні особи. В кн.: Історія міста Новограда - Волинського: Навч. метод.

посібник. - Новоград, 2009. - 96с. С.7-8.


Герби Новограда-Волинського В кН.: Костриця М. Новоград-Волинський:

Історико - краєзнавчий нарис. - Житомир: Косенко, 2007. - с.80.


Історія міста Новограда - Волинського: Навчально - методичний посібник. - Новоград, 2009. - 96с.
Коган Л. Пам’ятай ім’я сволє ! : /Зміни назв увулиць/ В кн.: Краєнавчий альманах: місто Новоград - Волинський. Вип.1.: Новоград, 2009. - 152с.
Коротка історична довідка: /Історія міста/ В кн. : Історія міста Новограда - Волинського: Навч. посібник, Новоград,2009. - 96с. с.11.
Крізь призму віків: Коли засновано місто, чому воно отримало таку назву? В кн.: Костриця М.Ю. Новоград - Волинський:І сторико - краєзнавчий нарис: - Житомир: Косенко, 2007. - с.10.
Символіка міста/Великий герб, прапор міста, малий герб, корогва міська, гімн міста В кн.: Історія міста Новограда-Воолинського: Навч.метод.посібник,Новоград,2009. -96с. с.9-10.
Брюханов О. Населення міста й району скоротилося. // Звягель - інформ. - 2012. - 2 берез. - с.3.
Наумець Л. Пам’ятні дати Новоград - Волинщини 2012 року // Звягель - інформ. - 2012. - 6 січ. -с.15.
«Новоград - Волинський розвивається як типове європейське містечко» // Звягель -інформ. - 2012. - 1 черв.
Поліщук С. «Новий град» на Волині : /Герби Новограда – Волинського // Народна армія. - 2006. - 19 верес. -с.8.
Провоторов О. Першому відомому гербу міста -215 років // Звягель - інформ. - 2011. - 4 лют. с.9.
Чачина С. Місто має свій прапор // Лесин край. - 2007. - 23 серп.



МІСТО - ГОРДІСТЬ МОЯ

/ В. Дроздюк/
Синьооке Полісся моє

Край річок у зеленім намисті

Тут народжене місто моє

Що гойдало нам Лесю в колисці.


Звягель стільки ще раз розповість,

Як Кобзар йому низько вклонявся,

Тут сліди його ще збереглись

Ніби знали - він ще не прощався.


Три сестрички святїї дива

У вогнях засвітились досвітніх -

Смолка, Лубчиця, Дружба - жива

Ніжно квітнуть у третім столітті.


Звягельщина - моя сторона

Твої діти стають вже великі

Україні дала Литвина

І за інших нам можна радіти.


Матеріали підготувала: Скопець Л.М., бібліограф І кат. МЦБС


Комп’ютерний дизайн: Кобрина О.А., провід. бібліотекар ЦМБ
Відповідальний за випуск: Онищук Л.В., завідуюча відділом обслуг. ЦМБ
Каталог: download -> version -> 1403005877 -> module
version -> Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
version -> Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча
version -> Курс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе
version -> Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання
version -> Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня
version -> Павленко Марина «Русалонька із 7 – В. В тенетах лабіринту»
module -> Міська центральна бібліотека
module -> До 160- річчя від дня народження Олени Пчілки) ( 29. 07. 1849 10. 1930) «Вона, як І крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щілинки нашої культури цілющим нектаром»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconКвнз «Новоград-Волинський медичний коледж» Житомирської обласної ради Лауреати обласної премії імені О. Ф. Гербачевського міста Новограда-Волинського
О. Ф. Гербачевського міста Новоград-Волинський дає коротку інформацію про Заслуженого лікаря України Олександра Федоровича Гербачевського,...
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconАвтобіографія я, Остапчук Анатолій Миколайович, народився 5 квітня 1960 року в селі Жолобне Новоград-Волинського району Житомирської області. Громадянин України. Упродовж останніх 23 років проживаю на території України. Освіта вища
Я, Остапчук Анатолій Миколайович, народився 5 квітня 1960 року в селі Жолобне Новоград-Волинського району Житомирської області
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconДо 100 – річчя від дня народження С. Т. Ріхтера м. Новоград-Волинський
Геніальний музикант, «піаніст ХХ століття», С. Т. Ріхтер усе своє життя присвятив фортепіанному виконавству, розвитку музичної культури....
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconНовоград-Волинський промислово-економічний технікум
Згідно навчального плану студенти спеціальності 05070205 «Обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів І тракторів»
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconЧижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів на
Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconУрок козацької слави Підготували: Дуда-Ільчук О. П., викладач Новоград-Волинського медичного коледжу
Запорозької Січі, гетьманів, про героїзм українських патріотів на різних етапах становлення України; виховувати в них почуття патріотизму,...
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconНаказ №3 від 23 квітня 2012 p. № Про організацію відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2012 року
Новоград Волинської міської ради №108 від 20. 03. 12 р та з метою забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей, створення належних...
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconНовоград-волинської міської ради
Дьоміна Ніна Миколаївна – керівник гуртка «Народознавство» Палацу дітей та молоді
До 755-річчя міста Новоград-Волинського) ( Матеріали до загальносистемного Дня краєзнавства) м. Новоград-Волинський 2012 «Возвягель, Звягель, Новоград. Відоме місто на Волині. Із правіків цей новий град Зорить і нині.» iconНовоград Волинської міської ради
Посібничок містить інформацію про зміст роботи по використанню пальчикових вправ за методикою Йосиро Цуцумі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка