До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага



Скачати 162,77 Kb.
Дата конвертації19.07.2017
Розмір162,77 Kb.

До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр.
Марта Надрага

провідний бібліотекар Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки
У статті висвітлюються основні періоди життя і діяльності директора бібліотеки, педагога, психолога, етнографа, перекладача Івана (Яна) Кухти.

Ключові слова: І. Кухта, педагогічна бібліотека, кураторія, ка­талоги.

The course of life Dr Ivan Kuchta as lviv’s teacher, psychologist, lib­rarian, ethnographer, translators are described at this article.

Key words: Dr Ivan Kuchta, Pedagogic Library, Сatalogue.

В статье освещаются основные периоды жизни и деятельности директора библиотеки, педагога, психолога, этнографа, переводчика Ивана (Яна) Кухты.

Ключевые слова: И. Кухта, педагогическая библиотека, куратория, каталоги.
Іван Андрійович Кухта (за польськими джерелами — Ян Анджей Кухта) — на жаль, майже не досліджена та маловідома на сьогодні постать у науково-педагогічному житті та бібліо­течному світі Львова 20–40-х рр. ХХ ст. Досі біографія та нау­кова спадщина, у контексті історії педагогіки та соціологічних досліджень, вченого вивчалася фрагментарно [6, c. 215-223; 11, c155-164].

Науково-педагогічна та бібліотечна діяльність Івана Кухти при­пала на особливий час в історії Львова, впродовж якого зміни­лося декілька політичних режимів: австрійський, польський, ра­дянський та німецький окупаційний. Мультикультурна атмосфера Львова першої половини ХХ ст., вочевидь, позначилася на долі Івана Кухти.

Як відомо, у 1941 р., на початку німецької окупації Галичини, тогочасна Львівська філія Бібліотеки АН УРСР була включена до складу Державної бібліотеки у Львові (Staatsbibliothek Lemberg). До цієї ж установи ввійшла Львівська державна центральна пе­дагогічна бібліотека, керівником якої (точніше, окремого відділу Державної бібліотеки у Львові) був Іван Кухта — бібліотекар, педагог, науковець, постать із складною, дещо загадковою біо­графією, яка на сьогодні майже не потрапляла в поле зору ук­раїнських вчених. Дана стаття — спроба заповнити цю прогалину.

Для кращого висвітлення цієї багатогранної особистості слід коротко зупинитися на його біографії. Народився Іван Кухта 5 серпня 1900 р. у Львові в родині Андрія Кухти та Юлії Карпув-Борисовських. У цій родині зростало ще четверо дітей. У 14 років він залишився напівсиротою: батько загинув під час Першої світової війни. У 1918 р. Іван Кухта закінчив Львівську гімназію імені Яна Длугоша, здав матуру і продовжив навчання у Львів­ському університеті ім. Яна Казимира, де вивчав теологію, пізніше — у Краківському та Віденському університетах (1920–1921), де вивчав філософію та теологію. Після річного навчання у Відні він повернувся до Львова на філософський факультет, який закінчив у 1925 р. [50, с. 177]. Окрім рідної, української, він досконало володів польською, німецькою, російською, грецькою, латинською та ще декількома мовами [1, арк. 38].

В автобіографії Іван Кухта вказував, що — він магістр педа­гогіки й має зданий професорський (учительський) іспит [1, арк. 38; 3, с. 386]. З 1921 р. він почав працювати в гімназіях Перемишля [2, c. 110-113], так у 1923 р. був вчителем польської мови, історії та пропедевтики філософії в українській державній чоловічій гімназії в Перемишлі [8, c. 82]. У 1926 р. повернувся до Львова, викладав на Державних учительських курсах і став референтом Кураторії львівської шкільної округи. Згодом обійняв посаду вчителя Четвертої державної гімназії ім. Я. Длугоша, в якій колись навчався сам [51, c. 108-109].

У цей час др. Іван Кухта серйозно зацікавився етнографією, самостійно поглиблено вивчав її, консультуючись з відомим поль­ським ученим Яном Станіславом Бистронем. Ця співпраця вили­лася в першу етнографічну працю: «Krakowski czarnoksiężnik XVI wieku Mistrz Twardowski», яку у 1929 р. захистив як док­торат в Ягеллонському університеті в Кракові. Фрагмент цієї ро­боти було надруковано в часописі «Lud» [50, c. 177].

Впродовж 1929–1934 рр. др. Іван Кухта працював у Міністер­стві віровизнань та публічної освіти у Варшаві. Він займав посаду інструктора середніх шкіл і читав цикл лекцій для вчителів та ди­ректорів шкіл, які пізніше були опубліковані під назвами: «Nauczyciel-wychowawca i jego stosunek do ucznia w świetle badań psycholo­gicznych» [15], «Rozwój psychiczny młodzieży a praca szkolna» [19].

Завдяки добрим організаторським здібностям та великому нау­ковому доробку згідно з наказом Кураторії львівської шкільної округи № ВР. 36 401/33 від 23 вересня 1933 р. [26, c. 487] Івана Кухту було призначено директором Державної педагогічної біб­ліотеки (Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna) Кураторії львівської шкільної округи [10, c. 355]. Він став гідним наступником по­переднього керівника Державної педагогічної бібліотеки (ДПБ), відомого польського педагога Генрика Копії [5, арк. 1-13]. Так склалося, що др. Іван Кухта очолював бібліотеку двічі: з 1933 до 1940 та з 1941 до 1945 рр.

Др. Іван Кухта був не тільки добрим керівником та організа­тором, але й талановитим вченим. Великий вплив на його нау­кову діяльність мало знайомство та співпраця з відомим поль­ським вченим проф. Зигмунтом Мислаковським [50, c. 177]. Більшість праць др. Івана Кухти була присвячена педагогіці й психології та ґрунтувалась на власній педагогічній практиці. Вод­ночас др. Івана Кухту надалі цікавила етнографічна тематика, з якої він починав свої наукові пошуки, зокрема сюжети, по­в’язані з магією у народній культурі.

Др. Іван Кухта був членом багатьох культурних та фахових товариств. Його праці друкувалися на сторінках наукових та пе­дагогічних часописів «Lud», «Chowanna», «Ruch Pedagogiczny», «Szkoła», «Szkoła Sląska», «Misięcznik Pedagogiczny», «Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego», «Chowanie fizyczne» (де він був членом редколегії) та інших [50, c. 177; 51, c. 109]. Значна частина наукової спадщини др. Івана Кухти зна­ходиться у фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника [16; 18-20].

Як вправний адміністратор, др. Іван Кухта постійно вдоско­налював методи та форми роботи педагогічної бібліотеки. За його керівництва з 1934 р. вчителів інформували про нові книжкові та періодичні надходження до ДЦПБ на сторінках часопису «Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego» [13, с. 286-297; 27, c. 529-530; 30, c. 91-93; 32, c. 235; 33, с. 26; 35, с. 431-433; 36, с. 503-506; 34, с. 798-799; 44, с. 228-229; 42, с. 611-613; 43, с. 194-195; 41, с. 384-385; 40, с. 184-185; 45, с. 658-660; 46, с. 577-580; 29, с. 489-493; 31, с. 299-301; 52, с. 820-823]. Зо­крема, завдяки старанням др. Івана Кухти бібліотека отримала в дар книгозбірню колишньої Львівської чоловічої вчительської семінарії [4, арк. 2; 23, c. 151] і на 1937 р. нараховувала 162 най­менування періодичних видань польською, німецькою, фран­цузькою, англійською, російською та українською мовами [38, c. 26-30].

У 1934 р. за наказом Кураторії львівської шкільної округи Дер­жавну педагогічну бібліотеку (Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna) було перейменовано на Державну центральну педагогічну біб­ліотеку (ДЦПБ) (Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów) [30, c. 91-93]. Нововведенням було також створення Ради бібліотеки — структури, яка працювала спільно з дирекцією ДЦПБ задля тіснішої співпраці між педагогами та бібліотекою. У 1935 р. президентом Ради ДЦПБ було обрано директора Державної вчительської семінарії у Львові Теофіла Козіру [28, c. 22-24; 56, c. 40]. До її складу входили шкільні та гімназійні вчителі, інструктори методичних осередків, а також відомі учені — Адам Фішер, Станіслав Лемпіцький, Богдан Су­ходольський, Юліуш Кляйнер, Вітольд Ташицький тощо [17, c. 244-245]. Др. Іван Кухта постійно дослухався до рішень Ради, в яку намагався залучити інтелектуалів тогочасного Львова, оскільки вона підвищувала авторитет керованої ним установи. Він був одним із авторів Статуту ДЦПБ та правил користування бібліотекою [54, c. 340-343].

Професійну діяльність др. Івана Кухти найбільш повно відоб­ражено у звіті про перевірку ДЦПБ за 1938 р., який подав Зигмунт Герстманн — інспектор Кураторії львівської шкільної округи [21, c. 151-155]. У звіті відзначено ентузіазм, з яким директор бібліотеки відносився до проблеми комплектування фондів. Інспектор стверджував, що активність др. Івана Кухти сприяла зацікавленню книгозбірнею не лише в масштабах Львова, він перетворив її на науково-аналітичний центр, який акуму­лював інформацію про роботу міських навчальних закладів.

Др. Івана Кухта мав добрі професійні контакти з директорами шкіл, інспекторами, головами районних конференцій, керівни­ками методичних осередків тощо, яким він розсилав каталоги інституції та інформацію про правила користування бібліотекою (графік роботи книгозбірні, можливості отримувати книги поштою) [53, с. 793]. Під час проведення курсів або конференцій у біб­ліотеці організовувались книжкові виставки, які тематично були пов’язані з цими заходами. Др. Іван Кухта запровадив бібліогра­фічні курси для безробітних вчителів, а також організував цикл доповідей для батьків школярів і гімназистів з І, ІІІ, IV, XXII львів­ських гімназій і пропагував при цьому відповідну педагогічну літературу [4, арк. 5-6; 12, с. 297].

Директор ДЦПБ започаткував жваву співпрацю з польськими та закордонними видавництвами, іншими книгозбірнями, гімна­зійними та шкільними бібліотеками, бібліотеками методичних осередків Кураторії львівської шкільної округи (математики, біо­логії, географії, історії, французької, латинської, німецької, поль­ської мов) та педагогічними бібліотеками, зокрема з бібліотекою Міністерства віровизнань та публічної освіти у Варшаві [4, арк. 5].

Завдяки ініціативі др. Івана Кухти до бібліотеки надходили звіти гімназій Кураторії львівської шкільної округи, які аналізу­валися у відділі бібліографії, тут опрацьовували також і навчальні плани. Аналізуючи такі звіти, працівники бібліотеки вивчали попит на педагогічну літературу, вирішували питання щодо доукомп­лектування гімназій необхідною літературою, каталогізації літе­ратури в шкільних та гімназійних бібліотеках тощо.

На 1938 р. бібліотека мала 2 555 постійних відвідувачів, які були зобов’язані сплачувати річні внески за користування біб­ліотекою. Протягом 1937–1938 рр. кількість її відвідувачів збіль­шилась на 885 осіб, а лише з 1 по 23 вересня 1938 р. до біб­ліотеки записалось 108 осіб [4, арк. 4]. Невипадково у 1936 р. директор бібліотеки Міністерства віровизнань та публічної освіти у Варшаві, відомий польський бібліофіл Антоній Столярський (який працював над створенням мережі педагогічних бібліотек) високо оцінив діяльність установи і рекомендував ДЦПБ у Львові визнати як зразок для педагогічних бібліотек інших кураторій шкільних округ [4, арк. 6].

Др. Іван Кухта продовжив систематичне видання алфавітних каталогів ДЦПБ, розпочату першим директором Педагогічної біб­ліотеки Генриком Копією (1926–1933). Упродовж 1936–1938 рр. було видано три частини алфавітного каталогу, який давав повне уявлення про бібліотечні фонди та методичну діяльність бібліо­теки [14; 25, c. 260; 37; 38; 39; 49, с. 92].

Бібліотека проводила велику роботу зі збору та системати­зації наукових праць i статей вчителів середніх шкіл, з подальшим виданням відповідного каталогу (II том, виданий у 1935 p., збе­рігається в ЦДІА України у Львові) [7, арк. 2].

За ініціативою директора бібліотеки було запроваджено спе­ціальну бібліографічну порадню для педагогів, які цікавилися проблемами освіти та виховання, яку сам і очолив [4, арк. 5]. У порадні можна було отримати списки тематично-рекомендованої літератури для вчителів середніх та загальноосвітніх шкіл, які готувались як до здачі практичного іспиту, так і до здачі іспитів на Вищих вчительських курсах [41, c. 384-385]. Значну частину рекомендованої літератури складали праці Івана Кухти про особ­ливості дитячої психології. На 1936 р. було підготовлено 15 ре­комендованих списків [37, c. 83-100]. Др. Іван Кухта організував ще й спеціальну порадню для вихователів та педагогів, які зай­малися дітьми, «важкими для виховання» [12, с. 297].

Особливо слід відзначити видавничу та редакторську діяльність др. Івана Кухти. Він — засновник видавництва ДЦПБ при Ку­раторії львівської шкільної округи. Впродовж 1936–1937 рр. по­чала виходити друком серія збірок «Львівської педагогічної біб­ліотечки». З галузі педагогіки, психології виховання та дидак­тики було видано 28 праць, автором шести з яких був директор Іван Кухта. Публікувались також польськомовні переклади праць відомих тогочасних психологів [38, c. 29-30; 55, c. 111-118].

Відомо, що ДЦПБ у Львові видала 50 томів «Львівської пе­дагогічної бібліотечки» та 40 томів «Ліцейної філософської бібліотечки». Бібліотека мала унікальну збірку найцінніших праць з дитячої психології, педагогіки, дидактики — «Księgozbior Kursów Wakacyjch» [23, c. 291]. Іван Кухта не тільки розширював єдину в Польщі колекцію методичної полоністичної літератури (яка нараховувала близько 2 000 томів), але й у співавторстві з мето­дистом Кураторії львівської шкільної округи Марією Шлушке­вичовою видав каталог цієї колекції (Katalog dzieł metodycznych z dziedziny nauki języka polskiego) [17, c. 243-245].

Після приєднання у вересні 1939 р. Західної України до УРСР всі львівські бібліотеки потрапили під реорганізацію за радян­ським зразком, що змінило їх традиційний устрій і спричинило чимало проблем у їх діяльності [22, с. 13-19]. Збереглася ко­ротка історія Педагогічної бібліотеки, яку написав др. Іван Кухта для Обласного інституту удосконалення вчителів у Львові [1, арк. 37; 3, с. 385-386], де подано детальний опис бібліотеки та біограми її працівників (Софії Трелліни, Данила Полішука, Нео­ніли Сємєнської, Володимира Жвіра) [1, арк. 38], а також звер­нення до Обласного інституту удосконалення вчителів з про­ханням взяти бібліотеку «під свою опіку і на свій бюджет», наводячи цілий ряд аргументів: Державна педагогічна книго­збірня — це «…бібліотека, яка дійсно допомагатиме учителям, школам, працівникам меткабінетів і буде провадити належну роботу для підвищення кваліфікації та удосконалення роботи учителів області» [1, арк. 39]. Очевидно, цей проект був вті­лений у життя. Невипадково на книгах (до 1939 р. видання), які сьогодні зберігаються у фондах Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, поруч із печатками ДПБ стоїть печатка: «Педагогічна бібліотека при Інституті удосконалення вчителів».

З приходом більшовицької влади у 1939–1940 рр. ДЦПБ пе­режила і перші втрати. Незважаючи на те, що Іван Кухта «був членом окремої виборчої комісії для прилучення Західної Ук­раїни до СРСР» [1, арк. 38], його у 1940 р. звільнили з роботи (частину працівників Педагогічної бібліотеки було звільнено ще наприкінці 1939 р.). Іван Кухта знову стає вчителем у Чет­вертій міській гімназії та 10-й середній школі, де навчає поль­ських дітей української мови. Про нього дуже тепло згадують колишні учні як про доброго педагога, який досконало знав твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Одночасно пере­живав за долю бібліотеки та був невдоволений новим керів­ництвом книгозбірні, яке у співпраці з Обллітом керувало ін­ституцією. В архівних звітах др. Іван Кухта описує діяльність бібліотеки протягом 1939–1940 рр.: «Першим кроком нового ди­ректора Блюменкрауза була передача 14 000 томів іноземного фонду організації «Облліт». Більша частина німецькомовної лі­тератури була знищена, ¼ книжок спалено, близько 10 000 томів вкрадено. 26.06.1941 приміщення бібліотеки було майже пов­ністю знищено. Також були знищені і забрані каталоги та інвен­тарні книги» [47, арк. 2].

З приходом німецьких військ до Львова у 1941 р. Іван Кухта разом з працівниками бібліотеки почав рятувати те, що зали­шилось від книгозбірні. У Львові було створено Державну біб­ліотеку (Staatsbibliothek Lemberg), до складу якої, рядом з біб­ліотекою ім. Оссолінських та іншими книгозбірнями, як окремий відділ увійшла ДЦПБ [24, c. 138; 9, c. 362-366].

12.11.1941 р. керівник Державної бібліотеки у Львові (Staats­bibliothek Lemberg) Ульріх Йоганссен прийняв на роботу Івана Кухту, а також Адама Фішера [47, арк. 306], Володимира Ти­ховського [48, арк. 315], Данила Полішука, Марію Гірняк та Во­лодимира Жвіра [48, арк. 318]. 01.01.1942 р. Педагогічна бібліо­тека відновила свою діяльність. Як засвідчують архівні документи, в цей період директор бібліотеки передовсім був змушений зай­матися організаційною діяльністю — ремонтами приміщень, книж­кових шаф, спорудженням стелажів, закупівлею вугілля, за від­сутністю фінансування чимало робіт оплачував своїм коштом [47, арк. 3-4]. Водночас відновлював бібліотечно-методичну роботу: піклувався про замовлення нової періодики та наукових праць з педагогіки, психології, дидактики та методики.

Протягом 15-30.12.1941 p. під керівництвом др. Івана Кухти у фонди бібліотеки було повернено 6 700 книг, виданих відвіду­вачам бібліотеки ще до початку війни [47, арк. 3].

Іван Кухта особисто турбувався про передачу Педагогічній бібліотеці методичної бібліотеки, яка знаходилась на вул. Кар­мелітській, 4а і до війни належала цій книгозбірні [48, арк. 6] (тепер вул. Просвіти, — Головне управління освіти і науки ЛОДА).

В цей час було розпочато роботу з відновлення карткового ка­талогу Державної центральної педагогічної бібліотеки [47, арк. 9-10]. І. Кухта працював над предметно-тематичним каталогом з мето­дики біології та математики. В липні–серпні 1943 р. він підготував предметні каталоги з дошкільного та шкільного виховання, кла­сичних (грецька та латинська) мов, філософської пропедевтики, організації шкільного процесу (програми, навчальні та виховні плани тощо) [47, арк. 32-33]. Він також керував впорядкуванням літератури, яку вилучили представники Облліту і яку пізніше було передано до інших бібліотек (університетської бібліотеки, бібліотеки ім. Оссолінських, бібліотеки товариства Народної Школи та ін.).

Знаменно, що Іван Кухта залучав до праці у бібліотеці мо­лодих поляків (Володимира Жвіра, Целінську Анну, Ласлава Бер­лінського) та українців (Марію Гірняк), яких, очевидно, хотів врятувати від примусових робіт в Німеччині, а також євреїв (Вільгельма Александровіча), тим самим захищаючи перед ні­мецькими каральними акціями. У грудні 1941 р. персонал бібліо­теки частково змінився: звільнився проф. А. Фішер [47, арк. 8], внаслідок чого значна частина бібліотечної праці була перекла­дена на плечі директора, який взяв на себе обов’язок опрацю­вати всю педагогічну літературу бібліотеки. Крім того, др. Іван Кухта в цей період працював по шість годин на тиждень у Дер­жавній гімназії. В лютому 1943 р. др. Іван Кухта за наказом Уль­ріха Йоганссена купив приватну бібліотеку др. Якуерса (приблизно 301 кн.), за частину книг було заплачено 150 зл. [47, арк. 28].

У червні 1943 р. фонди Педагогічної бібліотеки поповнилися за рахунок переданих II відділом Державної бібліотеки (Staats­bibliothek Lemberg) 3 600 книг, які колись належали філософ­ському та психологічно-педагогічному семінарам Львівського уні­верситету Яна Казимира, та приватними збірками, зокрема др. Бух­гольца та військової квартирної служби [47, арк. 35].

За розпорядженням Львівського шкільного відділу директору бібліотеки І.Кухті було доручено читати лекції на педагогічних фахових курсах з «Педагогічної психології» та «Німецької педа­гогіки 20 ст.» [47, арк. 38].

Під час німецької окупації др. Іван Кухта багато зробив для належного забезпечення функціонування Педагогічної бібліо­теки та її збереження, часто з ризиком для себе, директор тричі не виконав (щоразу відкладаючи на пізніше) розпорядження німецької бібліотечної окупаційної влади й не вислав до Ні­меччини приватну книгозбірню проф. Казимира Твардовського (приблизно 3 000 томів), яка була особливо цінною для дослід­ників історії філософії [23, c. 291].

Після закінчення Другої світової війни др. Іван Кухта був змушений залишити Львів й переїхати до Польщі. Починаючи з 1946 р. спільно з колишнім куратором Львівської шкільної округи Тадеушем Купчинським (1885–1967) розгорнув діяльність щодо передачі Державної центральної педагогічної бібліотеки Кура­торії Львівської шкільної округи до Польщі. Зокрема, 19.09.1946 р. було написано лист від Організаційної комісії Вищої педаго­гічної школи в Лодзі до міністра освіти Польщі. На підставі детальної інформації, яку склав др. Іван Кухта, була подана характеристика ДЦПБ перед та після Другої світової війни. Добре знаючи цінність Педагогічної книгозбірні, директор ДЦПБ розумів і те, що нове радянське керівництво буде намагатись її розкомплектувати [23,c. 292].

Др. Іван Кухта, не зважаючи на зміни політичних режимів у Львові та Галичині, воєнне лихоліття, робив все для того, щоб львівські та західноукраїнські педагоги мали для своїх потреб фахову книгозбірню, постійно відстоював інтереси цієї інституції, звертаючись до польської влади у 1933–1939 рр., до радянської влади — у 1939 р., до німецької окупаційної влади — у 1941 р. та до міністерств СРСР у 1946 р. Під його керівництвом ДЦПБ стала своєрідним віддзеркаленням мультикультурного Львова. Остання згадка про др. Івана Кухту датована весною 1949 р.: на запрошення Наукового товариства Люблінського католицького університету він виступив із доповіддю «Nowe kierunki psy­chologii a wychowanie» [50,c. 177].

Вивчення життєвого шляху та наукового доробку діячів, які своєю багатогранною діяльністю сприяли становленню націо­нальної науки і культури завжди було особливо вагомим в істо­ричній науці. До таких діячів, безперечно, належить др. Іван Кухта. Подальша доля др. Івана Кухти після переселення до Польщі, на жаль, невідома і залишається актуальною темою для наступних історичних та біографічних досліджень як українських, так і польських науковців.


1. Відомості про роботу бібліотек м. Львова та Львівської області за 1939–1940 роки // ДАЛО. — Ф. Р-163, оп. 1, спр. 53. — 210 арк.

2. Гоцький В. Спогади про сина Перемишльської землі. Т. 1 / Воло­димир Гоцький. — Львів : Свічадо, 2004. — 448 с.

3. Дзюбан Р. Втрати культурних цінностей з ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. / Роман Дзюбан // Записки Львівської наукової біб­ліотеки ім. В. Стефаника. — Львів, 2008. — Вип. 1 (16). — С. 379-398.

4. Звіт про перевірку діяльності Центральної державної педагогічної бібліотеки у м. Львові (1938) // ЦДІА України у Львові. — Ф. 179, оп. 5, спр. 303. — 7 арк.

5. Звіти про діяльність Центральної державної педагогічної бібліотеки у м. Львові (1926–1931) // ЦДІА України у Львові. — Ф. 179, оп. 5, спр. 302. — 13 арк.

6. Караманов О. Поширення експериментальних психолого-педагогічних досліджень у Східній Галичині (перша третина ХХ ст.) / Олексій Караманов // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. — 2004. — Вип. 18. — С. 215-223.

7. Каталог наукових праць i статей вчителів середніх шкіл, які збе­реглися в Центральній державній педагогічній бібліотеці м. Львів (1935) // ЦДІА України у Львовi. — Ф. 179, оп. 5, спр. 304. — Арк. 1-3.

8. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі 1895–1995 / упоряд. І. Гнаткевич. — Дрогобич : Відродження, 1995. — 304 с.

9. Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorswe w latach 1939–1945 / [oprac.: А. Meżynski, Н. Laskarzewska]. — Warszawa : LTW, 2003. — 540 s.

10. Biblioteki na wshodnich ziemiach II Rzeczypospolitej: Informator / [nauk. red. Bieńkowska B.]. — Pozńan, 1998. — 795 s.

11. Bukiert G. Dorobek naukowy i popularyzatorski Jana Kuchty w świetle idei «Nowego wychowania» / G. Bukiert // Galicja i jej dziedzictwo. Pe­dagogika nowego wychowania w Polsce u schyłku XIX i w pierwszej połowie XX wieku: podstawowe przejawy i współczesne odniesienia / [red. A. Meissner]. —T. 14. — Rzeszów : Wyd-wo wyzszej szkoly peda­gogicznej, 2000. — S. 155-164.

12. Dzieniakowska J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kura­torium Okręgu Szkolnego Lwowskiego we Lwowe (1926–1939) / J. Dzie­niakowska // Kraków-Lwów : Książki-czasopisma-biblioteki / [pod red. Kosetki H]. — Kraków : Wyd-wo Nauk. Akademіi Pedagogicznej, 2006. — S. 287-297.

13. Dzieniakowska J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie w świetle publikacji «Dziennika Urzęndowego Kuratorium Ok­ręgu Szkolnego Lwowskiego» (1926–1939) / Jolanta Dzieniakowska // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. — Львів, 2005. — Вип. 13. — С. 286-297.

14. Katalog alfabetуczny Państwowej biblijoteki pedagogicznej we Lwowie. Od nr. 1 do 6 300. Część I. Książki i czasopisma w języku polskim. — Lwów : Państwowe wyd-wo książek szkolnych, 1933. — 79 s.

15. Kuchta J. Nauczyciel-wychowawca i jego stosunek do ucznia w świetle badań psychologicznych: Wykłady wygłoszone na Ministerjalnych kursach wychowawczych w Warszawie, w latach 1929–1934 / Jan Kuchta ; [Bib­ljoteka Sekcji samopomocy Zw. naucz. pol.]. — Lwów : Nakł. Związku nauczycielstwa polskiego, 1934. — 27 s.

16. Kuchta J. Nowe kierunki i dążenia współczesnej katolickiej pedagogiki: Na tle obrazu chaosu we współczesnym wychowaniu / J. Kuchta // Lwowska biblioteczka pedagogiczna. Nowa seria. — Lwów, 1939. — 183 s.

17. Kuchta J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie/ J. Kuchta // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1939. — № 6. — S. 243-245.

18. Kuchta J. Polskie podania ludowe o człowieku na księżycu / J. Kuchta. — Lwów : Nakł. T-wa ludoznawczego, 1927. — 16 s.

19. Kuchta J. Rozwój psychiczny młodzieży a praca szkolna. Wykłady, wygłoszone na Ministerjalnych kursach wychowawczych dla nauczycieli i dyrektorów szkół średnich w r. 1931/1932 / Jan Kuchta // Bibljoteka Kwartalnika pedagogicznego, № 6. — Warszawa : Nakł. Stow. Chreścijańsko-narod. nauczycielstwa szkół powszechnych, 1932. — 59 s.

20. Kuchta J. Zabytki i tradycje historyczne po Twardowskim / Jan Kuchta. — Lwów : Nakł. T-wa ludoznawczego, 1930. — 20 s.

21. Kuratoryjne biblioteki pedagogiczne na Kresach Wschodnich Drugiej Rzeczypospolitej / [opracow. J. Dzieniakowska]. — Kielce : Kieleckie T-wo Naukowe, 2006. — S. 143-170.

22. Matwijów M. Sprawozdanie «Archiwa, biblioteki i muzea Lwowskie» z 1940 r. / M. Matwijów // Rocznik Lwowski 1997–1998. — Warszawa : In-t Lwowski, 1999. — S. 7-30.

23. Matwijów M. Walka o Lwowskie dobra kultury w latach 1945–1948 / M. Matwijów. — Wrocław : T-wo Przjaciół Ossolineum, 1996. — 334 s.

24. Matwijów M. Zakład Narodowy imenia Ossolinskich w latach 1939–1946. / M. Matwijow. — Wrocław : T-wo Pryjaciół Ossolineum, 2003. — 350 s.

25. Nabywanie i udostępnianie nauczycielstwu katalogu Państwowej Cent­ralnej Biblioteki Pedagogicznej we Lwowie // Dziennik Urzędowy Kura­torium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1938. — № 6. — S. 260.

26. Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1933. — № 11. — S. 487.

27. Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1933. — № 12. — S. 529-530.

28. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Odezwa do Ogółu Nau­czycielstwa szkół wszelkiej kategorji w Okręgu Szkolnym Lwowskim. Wykaz dziel z zakresu lektur do egzaminu pedagogicznego z języka polskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 1. — S. 22-24.

29. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Spis czasopism pedago­gicznych polskich i obcych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 9. — S. 489-493.

30. Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 1. — S. 91-93.

31. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowona­bytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 5. — S. 299-301.

32. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1938. — № 5. — S. 235.

33. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1939. — № 1. — S. 26.

34. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1936. — № 12. — S. 798-799.

35. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów. Spis książek nowonabytych powszechnych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 10. — S. 431-433.

36. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów. Spis książek nowonabytych powszechnych. Nadesłanie sprawozdań do Bibljoteki Pedagogicznej // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 11. — S. 503-506.

37. Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog alfabetyczny — Książki i czasopisma w języku polskim od nr. 6 301-8 400. — Lwów : Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie, 1936. — 100 s.

38. Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog alfabetyczny — Książki i czasopisma w języku polskim od nr. 8 401-10 250. — Lwów : Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego, 1937. — 32 s.

39. Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog alfabetyczny — Książkі i czasopisma w języku polskim od nr. 10 251-12 000. — Lwów : Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie, Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego, 1938. — 68 s.

40. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis nowo­nabytych książek // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 3. — S. 184-185.

41. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek do egzaminu praktycznego dla nauczycieli szkół powszechnych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 9. —S. 384-385.

42. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 11. — S. 611-613.

43. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 5. — S. 194-195.

44. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1935. — № 6. — S. 228-229.

45. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis nowo­nabytych książek // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 12. — S. 658-660.

46. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie.Wykaz po­siadanych tudzież nowonabytych dzieł i rozpraw z dziedziny wy­chowania obywatelsko-państwowego w szkole // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 10. — S. 577-580.

47. Papiery Biblioteki Państwowej we Lwowie (Staatsbibliothek Lemberg): Akta dotyczące Centralnej Biblioteki Pedagogicznej z lat 1941–1943 // ZNiО. — Rkps. 17131/II. — 45k.

48. Papiery Biblioteki Państwowej we Lwowie (Staatsbibliothek Lemberg): Kwestionariusze i akta personalne pracowników z lat 1942–1943. — Т. 5. Centralna Biblioteka Pedagogiczna // ZNiО. — Rkps. 17120/II. — K. 303-324.

49. Paszkiewicz U. Inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rze­czypospolitej (spis za lata 1510–1939) / U. Paszkiewicz. — Warszawa : DiG, 1998. — 259 s.

50. Słownik biograficzny socjologii polskiej/ [ukł. Wincławski W.]. — Toruń : Wyd-wo Un-tu Mikołaja Kopernika, 2004. — Т. 2. — S. 177.

51. Słownik pedagogów polskich / [pod red.: Bobrowskiej-Nowak W., Dryndy D.]. — Katowice : Wyd-wo Un-tu Śląskiego, 1998. — S. 108-109.

52. Spis książek nowonabytych przez Państwową Centralną Bibliotekę Pe­dagogiczną Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1937. — № 12. — S. 820-823.

53. Sposób korzystania z Państwowej Centralnej Biblioteki Pedag[ogicznej] Kuratorium Szkolnego we Lwowie // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1937. — № 12. — S. 793.

54. Statut i regulamin Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej przy Kuratorjum Okręgu Szkolnego. Lwowskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1934. — № 6. — S. 340-343.

55. Stinia M. Lwówska Biblioteczka Pedagogiczna — między teorią a prak­tyką nauczycielską / M. Stinia // Kraków-Lwów : Książki-czasopisma-biblioteki / [pod red. Kosetki H]. — Kraków : Wyd-wo Nauk. Akademii Pedagogicznej, 2006. — S. 111-118.

56. Żurowska W. Bibliografia bibliografii, bibliotekarstwa i bibliofilstwa za lata 1935–1936, dodatek do przeglądu bibliotecznego / W. Żurowska. — Kraków, 1938. — 65 s.



© Надрага М., 2010

© Aвтор статті висловлює особливу подяку пані Ганні Ласкаржевській (Бібліотека Народова, Варшава).






Каталог: data -> history
history -> Легенда львівського Оссолінеуму: постаті, видання та соціальна роль бібліотеки Оссолінських в уявленнях галичан хіх–хх ст. Роман Голик
history -> Відділення «науково-дослідний центр періодики» Сімнадцять років творчого поступу І наукових здобутків Мирослав Романюк
data -> «Економічне вчення Томаса Мальтуса»
data -> Порівняльна характеристика економічних поглядів С. Сісмонді та П. Ж. Прудона Вступ
data -> Освіта. Виховання. Навчання актуальні проблеми дошкілля
history -> В. Стефаника Леся Дзендзелюк
history -> В. Стефаника Наталія Чернюк
history -> Відділ рукописів Мирослава Дядюк
history -> Діяльність відділу наукової бібліографії 1963–2010 рр. Марія Вальо


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconП. І. Рогова, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України
Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського напн україни
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconНові публікації про подільський район бібліографічний покажчик
Бібліографічний покажчик інформує про книги, публікації у збірниках, періодичних виданнях, що надійшли до центральної районної бібліотеки...
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconЖиттєвий І творчий шлях Т. Х. Моргана
Морган, томас хант (Morgan, Thomas Hunt) (1866-1945), лауреат Нобелівської премії по фізіології І медицині, 1933
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconРодина Бандер в с. Воля Задеревацька (1933) Сидять: о. Андрій, Дарія Ліщинська / Ірина Бандера (?), бабця Розалія, стоять: Марта, о. Федір Давидюк, Володимира, Богдан, Степан, Оксана Родина Бандер
Місце постою, 25 листопада 1941 р. Айнзацкоманда Ц/5 Поліції Безпеки І сд п. Н. в щоденнику Команди: 12432/41
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconРекламна діяльність рівненської державної обласної бібліотеки: історичний аспект
У статті вперше досліджено рекламну діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки за період з 1940–2010 рр. Здійснено аналіз...
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconХарактеристика педагогічної діяльності
Знати – значення поняття “педагог”, “учитель”; види педагогічної діяльності, суб'єкт та об'єкт педагогічної діяльності; особливості...
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconСистема бібліотек для дорослих
...
До сильвети др. Івана Кухти — директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. Марта Надрага iconГалілео Галілей І все таки вона рухається
Презентацію підготувала: зав відділом обслуговування Миргородської центральної районної бібліотеки Мостова Тетяна Миколаївна


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка