До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка1/14
Дата конвертації19.04.2017
Розмір2.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

ISBN 978-966-383-692-8 9 789663 836928 >

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

ЗБІРКА

МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

до відзначення пам’ятних дат


д загальноосвітніх навчальних закладах



image1

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ


ЗБІРКА


МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

до відзначення пам’ятних дат
у загальноосвітніх навчальних закладах


УДК 373.091.33-027.22:294.2](072) ББК Ч421(4Укр)352.13я72-1 АЗ Б 41 У 11

ISBN 978-966-383-692-8

АЗ Б 41 Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат
У 11 у загальноосвітніх навчальних закладах: [розроб. і упоряд.: Г. Байкєніч,
О. Охрімчук]. - Дніпропетровськ : ПП «Ліра ЛТД», 2016. - с. 120.

Видання містить методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів України, розроблені Українським інститутом національної пам’яті та схвалені Міністерством освіти і науки України до використання у навчально-виховному процесі. Матеріали присвячено відзначенню пам’ятних дат історії України, вшануванню борців за незалежність України у ХХ столітті, жертв тоталітарних режимів.

Збірка може стати у нагоді вчителям і викладачам загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів; науковцям, працівникам органів управлінь освітою обласних, районних, міських державних адміністрацій, Інститутів післядипломної педагогічної освіти.

ІБВМ 978-966-383-692-8 УДК 373.091.33-027.22:294.2](072)



ББК Ч421(4Укр)352.13я72-1

© Український інститут національної пам’яті, 2016

Зміст збірки методичних рекомендацій

Урок Соборності «Єднання заради Незалежності»


Зміст збірки методичних рекомендацій 5

Урок Соборності «Єднання заради Незалежності» 6

(до Дня Соборності України 22 січня 2016 року) 6

Вступ 6


Історична довідка 7

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів 9



День пам’яті та примирення
(8-9 травня) 11

Вступ 11


Історична довідка 12

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення 13

Орієнтовна тематика заходів 14

Твори українських письменників і поетів, які розкривають події та наслідки війни 14

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни 16

Корисні Інтернет-посилання: 17

МАКИ ПАМ’ЯТІ: довідка 19

25-а річниця незалежності України у рамках
Року Державності України 21

Вступ 21


Рік державності україни у датах 23

Історична довідка 24

Рекомендації щодо форми і методів проведення Тижня історії та інших заходів 33

Рекомендовані методи та прийоми проведення Тижня історії


або окремих заходів у рамках Року Державності 33

Перелік науково-популярних і наукових Інтернет-публікацій,


присвячених проголошенню незалежності УНР 36

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених початку українського повстання у Львові (1918 рік) 36

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених проголошенню Акта злуки УНР та ЗУНР 36

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених проголошенню незалежності Карпатської України (1939 рік) 38

Перелік науково-популярних і наукових публікацій, присвячених тематиці


проголошення Акта відновлення Української державності (1941 рік) 39

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених тематиці проголошення незалежності України (1990-1991 роки) 40

Перелік Інтернет-посилань на нормативно-правові акти 40

Рекомендований перелік тематичних фільмів до Року Державності 41

Оксфордські дебати. Регламент проведення 43

Промовці з боку пропозиції. 45

Промовці з боку опозиції. 46

Виборчий бюлетень для голосування на Референдумі 1 грудня 1991 року 47

АКТ 47


«Чи підтгерджубте Ви Акт проголошення незалежності України?» 47

«ТАК, ПІДТВЕРДЖУЮ» «НІ, НЕ ПІДТВЕРДЖУЮ» 47



70-а річниця завершення Другої світової війни
(2 вересня 2015 року) 49

Вступ 49


Історична довідка 49

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення 52

Орієнтовна тематика заходів 53

Перелік рекомендованих фільмів, присвячених Другій світовій війні 53



25-а річниця Революції на граніті
(2-17 жовтня 2015 року) 58

Вступ 58


Історична довідка 58

Рекомендації щодо форми, методів і прийомів проведення 60

Орієнтовна тематика заходів 61

Активісти згадують... 62

«Іти ще довго...» 64

Пісні авторства та у виконанні учасників Революції на граніті 64

Корисні Інтернет-посилання 65

День захисника України
(14 жовтня) 68

Вступ 68


Історична довідка 69

Рекомендації щодо форм, методів і прийомів проведення 70

Орієнтовна тематика заходів 71

Перелік художніх і документальних фільмів про героїзм українських воїнів 72

Добірка тематичних українських пісень 73

Корисні Інтернет-посилання 74



Пам’яті митрополита Андрея Шептицького 77

Вступ 77


Життя у датах 79

Біографічна довідка. Хронологічна таблиця 79

Головні напрями діяльності митрополита Андрея Шептицького: 81

Настанови Андрея Шептицького, які актуальні й сьогодні: 83

Корисні Інтернет-посилання 85

Література, яка висвітлює життя та діяльність


митрополита УГКЦ Андрея Шептицького 86

Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених А. Шептицькому 87



Вшанування жертв Голодомору
1932-1933 ровів11 88

Вступ 88


Історична довідка 89

Реалізація плану з організації штучного голоду 90

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів 96

Рекомендовані форми проведення заходів: 97

Всеукраїнська акція «Запали свічку» 97

Голодомор у художній літературі 104

Корисні Інтернет-посилання: 104

Перелік художніх і документальних фільмів про Голодомор 105



Постанова Верховної Ради України
«Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році»
від 2 лютого 2016 року № 971-иііі 107

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2016 РОКУ 108

9 КРУТИ - БІ ІЗА МАЙБУТНІ 116

ГЕРОЇЧНИЙ БІЙ ПІД КРУТАМИ ТА ПРИДУШЕННЯ ЗАКОЛОТУ В КИЄВІ
ДАЛИ ЗМОГУ ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАДІ ВИГРАТИ ЧАС І ПІДПИСАТИ 118

ОЧІЛЬНИКИ 123

Президент
Августин Волошин 123

Прем'єр-міністр


Юліан Ревай 123

Голова Сойму


Августин Штефан 123

Члени головної команди Карпатської Січі під час зустрічі біля будівлі 123

Керівництво Карпатської України з Августином Волошиним у центрі 123

Святковий мітинг до 20-річчя Акту Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1939 р. 123

угорці 124

великих і малих боїв з угорськими військами 124

МІЖ ДВОХ ВОГНІВ 126

Український інститут 129

з населенням 129

млн. осіб 134

% - нлн. 134

МЖІ 134


з

Урок Соборності «Єднання заради Незалежності»

(до Дня Соборності України 22 січня 2016 року)1

Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народня Республіка.

IV Універсал Української Центральної Ради

Вступ

З метою гідного відзначення 25-річчя незалежності України на виконання Указу Президента України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» від 3 грудня 2015 року № 675 Український інститут національної пам’яті пропонує вважати 2016-й Роком Державності України.

В умовах протидії російській агресії важливо говорити не тільки про 24 серпня 1991 року, а й про низку історичних подій ХХ століття, що були визначальними для українського державотворення і засвідчують тривалий і непростий шлях України до незалежності, цінність ідеї власної державності.



У рамках Року Державності України слід провести цикл заходів до таких пам’ятних дат:

22 січня - проголошення першої незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році.

  1. березня - цього дня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

30 червня - у цей день 1941 року в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

  1. липня - цього дня у 1990 році Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня - Верховною Радою Української РСР у 1991 році прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 листопада - день «Листопадового зриву», коли у 1918 році розпочалося українське повстання у Львові, в результаті якого невдовзі проголошено ЗахідноУкраїнську Народну Республіку;

1 грудня - 1991 року в цей день відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

У цьому контексті однією із найважливіших історичних дат є саме 22 січня - проголошення першої незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР, на вшанування якого в Україні відзначається День Соборності (див. інфо- графіку «22 січня в історії України» на с. 107).

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, - духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу - фундаменту побудови демократичної держави.

У часи радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР та Акта злуки не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості. Однак пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську державу зберігали мешканці Західної України, українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. День 22 січня там урочисто відзначався як свято незалежності та неподільності Української держави.

Перше офіційне відзначення Дня Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. У ній взяли участь понад 30 тис. осіб, що з’їхалися до столиці Карпатської України.

У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася масова акція - «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Це стало свідченням подолання українцями страху перед комуністичним режимом і готовності протистояти комуністичній партії. 26 років тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежності України.

Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення у 2016 році Дня Соборності України» від 30 грудня 2015 року № 731 з метою подальшої консолідації суспільства навколо ідеї єдності держави, виховання у громадян патріотизму та гордості за героїчне минуле і сьогодення Українського народу до дня проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у країні відбудуться урочистості, в тому числі тематичні заходи у навчальних закладах.

Однією із форм ушанування цієї події в загальноосвітніх навчальних закладах може стати Урок Соборності «Єднання заради Незалежності».



Мета проведення Уроку Соборності «Єднання заради Незалежності»:

  • донести до вчителів та учнів ідеї соборності, єдності та суверенності держави - головної умови розвитку незалежної України;

  • звернути увагу на тяглість українських державотворчих традицій;

  • поглибити знання учнів про події Української революції 1917-1921 років як важливого досвіду державотворення;

  • сприяти розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) - головної умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;

  • сприяти формуванню та розвитку громадянської та національної самосвідомості учнів.

Історична довідка

Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік - Універсалом Директорії Української Народної Республіки - об’єднання УНР і ЗУНР в одну суверенну державу. Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 19171921 років і загалом історії України XX століття.

IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції, що розпочався в березні 1917-го й упродовж одного року зазнав еволюції від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності лідерами Української Центральної Ради значний вплив справили зовнішні обставини - відбиття збройної агресії більшовицької Росії, а також переговори в Брест-Литовську про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу (див. інфографіку «Крути - бій за майбутнє» на с. 108-110).

«Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід - проголошення незалежності України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили», - відзначав під час засідання українського уряду 26 грудня 1917 року «соціаліст-революціонер» Микита Шаповал.

Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.



Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.

Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року проголошено ЗахідноУкраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками. Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками.

Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові Передвступного договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині - Івано- Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі Соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України. Завершити цей процес завадила окупація українських земель.

Акт злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України - Наддніпрянщини та Наддністрянщини - щонайменше з середини XIX століття. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки 22 січня 1919 року залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів

Відзначати День Соборності України рекомендуємо на рівні районних (міських) методичних кабінетів (центрів), навчальних закладів, кількох паралельних класів, окремих класів. Водночас звертаємо увагу на те, що під час організації Уроку Соборності вчителям важливо враховувати вікові особливості учнів, технічне забезпечення класів тощо. Ці матеріали можуть бути використані також при вивченні тем з історії України 10 класу: «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції», «Українська державність в 1917-1921 рр.»; 11 класу: «Україна в умовах незалежності (від 1991 року до сьогодення)».

Орієнтовний період проведення - з 19 до 22 січня 2016 року.

У початковій школі (3-4 класи) в рамках курсу «Я і Україна» радимо у цікавій формі розповісти про події Української революції 1917-1921 років, видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Петрушевича та інших. Наводячи зрозумілі приклади, дітям варто пояснити, що таке незалежність держави, соборність та єдність. Уроки бажано проводити із музичним супроводом, читанням художньої дитячої літератури, відповідним оформленням приміщення з використанням національної символіки.

У середній школі (5-9 класи) під час проведення Уроку Соборності з урахуванням віку школярів учителю варто звернути увагу на висвітлення таких подій, як утворення Української Центральної Ради, проголошення УНР і ЗУНР, підписання й історичне значення IV Універсалу Центральної Ради, урочисте проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

Також рекомендуємо акцентувати на військово-політичній і культурно-просвітницькій діяльності легіону Українських Січових Стрільців - збройної формації, яка сприяла об’єднанню українських земель в єдину державу; проблемі єдності української держави на різних етапах її розвитку, соборності як умови незалежності та суверенності.

У старшій школі (10-11 класи) Урок Соборності повинен мати інтегрований, науково-практичний, аналітичний та узагальнюючий характер.



Зокрема, пропонуємо для учнів 9-11 класів такі форми проведення Уроку Соборності «Єднання заради Незалежності»:

  • заходи просвітницького характеру із залученням науковців-дослідників даної проблематики, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-пре- зентації на тему першої незалежності та Соборності України. Наприклад, «Твоєю силою, волею, словом...», «Незалежність починається з тебе», «Без Соборності немає незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го», «Українська революція та перша незалежність», «Злилися воєдино однині.»;

  • ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу «Єднання заради Незалежності»;

  • відео-уроки з подальшим обговоренням «Шлях до незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го»;

  • екскурсії (в тому числі віртуальні) до музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із подіями Української революції, бібліотек; відвідання тематичних виставок;

  • конкурси наукових проектів, регіональних і краєзнавчих презентацій з історії української державності «У боротьбі за незалежність» (акцію започаткувати та розпочати її проведення до Дня Соборності, а завершити і підбити підсумки до Дня незалежності України).

Підкреслюючи, що Урок Соборності проходитиме в рамках Року Державності України та розпочинатиме низку заходів, важливо донести до учнів, що події 22 січня, як і тепер, відбувалися в умовах воєнної агресії Росії проти України. У той час за несприятливих умов українці спромоглися створити цілісну національну державу. Тому в ході Уроку Соборності «Єднання заради Незалежності» радимо особливу увагу приділити таким питанням:

  • УНР - перша українська держава у ХХ столітті, а 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення незалежності;

  • УНР першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність - раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія;

  • проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року - історичне явище об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставою для відліку історії цілісної Української держави;

  • українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок «гібридної війни», ознакам якої є невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських псевдореспублік і підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

День пам’яті та примирення
(8-9 травня)2

Вступ

24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» (далі - указ). Метою цього Указу є:


  • гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

  • висловити повагу всім борцям проти нацизму;

  • увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

  • посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

  • утвердити спадкоємність традицій воїнів - переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.

Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як «День Перемоги» за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за «сприяння» російської пропаганди, в інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною ідеологією міфи про Другу світову війну, та поширювалися нові, народжені вже у нинішній Росії. Їхня мета:



  • викривлення історичних фактів задля посилення власного ідеологічного домінування;

  • применшення ролі наших співвітчизників у війні;

  • провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному ґрунті;

  • спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;

  • реабілітація злочинів комуністичного режиму.

Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності - День Перемоги в Європі (7 травня); у Вірменії - День Миру; у Норвегії - День визволення; у Словаччині - День перемоги над нацизмом; у США - День Пам’яті (кінець травня); у Франції - День Перемоги; у Чехії - Національний День.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію № А/ К.Б8/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. У зв’язку з цим було визначено, що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни.

Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає прийняття європейських моральних і культурних цінностей. Європейський підхід - це передусім вшанування всіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Історична довідка

Друга світова війна (1 вересня 1939-2 вересня 1945) - найкривавіший глобальний конфлікт. У ньому загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Райх виступали як союзники, а від 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю «Друга світова війна». Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого (хронологічно і географічно) глобального конфлікту, про що не згадувала радянська історіографія, а тепер - російська пропаганда.

Для України війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Унаслідок переділу між нацистами і комуністами Центральної і Східної Європи до складу Радянського Союзу в 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940-у - країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін «Велика Вітчизняна війна» для України (червень 1941 - травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого до останнього дня 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася бойовими діями та окупацією її сучасної території. Українці брали участь у бойових діях на всіх воєнних театрах.

Для нашого народу Друга світова війна - національна трагедія. Українці, позбавлені власної державності, у ній змушені були воювати за чужі імперські інтереси та, інколи, вбивати інших українців (див. інфографіку «Між двох вогнів» на с. 115). Разом із тим слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) і вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-1945 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні - 285 млн. тогочасних рублів. Друга світова війна розкрила для українців руйнівну «силу» обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Однак довго замовчувалися численні злочини комуністичного режиму - розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.

Із Україною пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.



Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

  • висвітлити для широкого учнівського загалу «ціну» війни - реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;

  • наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками;

  • звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;

  • сприяти формуванню кожного учня/учениці як особистості, що усвідомлює належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди - як лихо, що дорого коштує кожному громадянину, руйнує економіку, культуру держав та долі звичайних людей.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня, що пов’язано з такими подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне святкування Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу - 8 та 9 травня 1945 року відповідно.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:


  • Урок-реквієм.

  • Вистава, спектакль тощо.

  • Екскурсія.

  • Урок-обговорення.

  • Урок-презентація.

  • Історична реконструкція.

  • Круглий стіл, семінар (для учнів старших класів).

  • Відео-урок з обговоренням.

  • Зустріч двох поколінь «Одна родина у двох війнах» з воїнами Другої світової війни та АТО.

  • Краєзнавчо-пошукова експедиція для учнів-дослідників.

Можливі місця проведення:

  • Шкільні приміщення (актова зала, клас тощо).

  • Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї та техніки.

  • Меморіальні комплекси.

  • Могили невідомих воїнів.

  • Місця проведення визначних боїв.

  • Місця проведення краєзнавчо-пошукових експедиції.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

Розповідь вчителя має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість матеріалу.

Використання фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних художніх творів, листів учасників бойових дій з метою створення емоційного фону, яскравішого та чіткішого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття, «проживання» болі війни.

Залучення до заходів воїнів Другої світової війни, учасників АТО.

Організація конкурсу малюнків і творчих робіт «Життя заради України: нам є чим пишатися (1939-1945)».

Підготовка й організація історичної реконструкції (відтворення певної події війни у реальному часі, яка передбачає кілька етапів, зокрема: вибір події, території проведення, безпосередніх учасників, костюмів, декорацій тощо).

Підготовка учнями презентацій в електронному форматі з цієї проблематики.

Підготовка й організація краєзнавчо-пошукової експедиції (пошуки могил невідомих воїнів, збір усної історії у свідків війни.

Орієнтовна тематика заходів

Підкреслюючи, що у 2015 році заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення, в загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо», рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити особливу увагу питанням: визначення людських (серед мирного й військового населення) і матеріальних втрат України в роки Другої світової війни; внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції над нацизмом, при чому говорити як про вояків Радянської армії, так і УПА, етнічних українців у складі інших армій (американської, британської, канадської, польської, французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час Другої світової війни. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:



  • «Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра».

  • «Нездоланність українців - гідність держави».

  • «Історії героїв війни: Ми боролись за українську землю».

  • «Мужність і відвага крізь покоління».

  • «Порозуміння заради майбутнього України».

  • «Українці у Другій світовій війні. Життя і долі».

  • «Український патріотизм проти тоталітарних систем».

  • «Кривава ціна миру в Європі 1945-го та сьогодні».

  • «Нам заповідана мужність».

Твори українських письменників і поетів, які розкривають події та наслідки війни

У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, можуть застосовуватися фрагменти творів, щоб увести учнів в історичну обстановку, відтворити колорит епохи, передати атмосферу війни, надати картинний або портретний опис. Використання яскраво забарвлених розповідей про події минулого, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищують емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилюють його виховний вплив, сприяють формуванню особистісно-ціннісного ставлення до події.



Для надання заходу «живого» ефекту пропонуємо, наприклад, використовувати уривки з романів І. Багряного «Людина біжить над прірвою», «Огненне коло», П. Загребельного «Дума про невмирущого», Р. Іваничука «Вогняні стовпи». Віра в силу українського народу була основною темою творчості О. Гончара. Не слід забувати й про те, що самобутній письменник і кінорежисер О. Довженко у роки війни фактично постав як прозаїк і публіцист. Його оповідання на воєнну тему («Ніч перед боєм», «Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті») яскраво доносять до читача ті буремні події.

  1. Андрусяк М. Брати грому. Художньо-документальна повість / Михайло Андрусяк. - Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2005.- 829 с.

  2. Астафьев В. Прокляты и убиты / Виктор Астафьев. // Собр. соч. в 15 т. - Том 10. - Красноярск: Офсет, 1997.

  3. Багряний І. Огненне коло / Іван Багряний. - Х.: Фоліо, 2009.- 443 с.

  4. Багряний І. Людина біжить над прірвою: для ст. шк. віку / Іван Багряний. - К.: Школа, 2009. - 320 с.

  5. Гончар О. Катарсис / Олесь Гончар. - К.: Український Світ, 2000.- 136 с.

  6. Гончар О. Людина і зброя / Олесь Гончар. // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. - К.: Сакцент Плюс, 2005. - Т. 3.- 320 с.

  7. Гончар О. Прапороносці / Олесь Гончар. // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. - К.: Сакцент Плюс, 2005. - Т. 4.- 416 с.

  8. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941-1943): роман-хроніка / Докія Гуменна. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001.- 408 с.

  9. Довженко О. Відступник / Олександр Довженко. // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. - К: Наукова думка, 1986. - С. 571-575.

  10. Довженко О. На колючому дроті / Олександр Довженко. // Довженко О. Кіноповісті, оповідання. - К: Наукова думка, 1986.

  11. Довженко О. Ніч перед боєм / Олександр Довженко. // Довженко О. Кіноповісті, оповідання. - К: Наукова думка, 1986. - С. 562-570.

  12. Довженко О. Стій, смерть, зупинись! / Олександр Довженко. // Довженко О. Кіноповісті, оповідання. - К: Наукова думка, 1986.- 578 с.

  13. Довженко О. Україна в огні: кіноповість / Олександр Довженко. - К: Видавництво «Україна», 2004.- 144 с.

  14. Довженко О. Щоденник (1941-1956) / Олександр Довженко //

Довженко О. Зачарована Десна: кіноповість; Україна в огні: кіноповість; Щоденник (1941-1956) / О. Довженко. - К.: Веселка, 1995.- 576 с.

  1. Довженко О. Щоденникові записи, 1939-1956 = Дневниковые записи, 19391956 / О. П. Довженко. - Харків: Фоліо, 2013.- 879 с.

  2. Загребельний П. Дума про невмирущого / Павло Загребельний. - Х.: Фоліо, 2003.- 398 с.

  3. Загребельний П. Європа 45 / Павло Загребельний. - Х.: Фоліо, 2003.- 608 с.

  4. Іваничук Р. Вогняні стовпи / Роман Іваничук. - Харків: Фоліо, 2011.- 507 с.

  5. Міщенко Д. О. Батальйон необмундированих: повість / Дмитро Міщенко. - К.: Молодь, 1995.- 80 с.

  6. Самчук У На білому коні. На коні вороному / Улас Самчук. - К.: Українська прес-група, 2012.- (Бібліотека газети «День». Серія «Бронебійна публіцистика»).

  7. Самчук У П’ять по дванадцятій. Записки на бігу / Улас Самчук. - Буенос- Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1954. - Режим доступу: Шр^Міазрогіапа. org.ua/memuari/382-samchuk-u-p-yat-po-dvanadtsyatiy/

  8. Самчук У Чого не гоїть огонь / Улас Самчук. - К.: МАУП, 2008.- (Бібліотека української героїки).

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни

Головна мета використання пісень - емоційне забарвлення цілісного сприйняття інформації, створення відповідної атмосфери заходу, патріотичне виховання учнів. Наведені пісні рекомендовані до використання під час організації заходу, присвяченого відзначенню Дня пам’яті і примирення, однак їх кількість не є обмеженою. Застосовувати музичні твори можна як цілісне оформлення, так і фрагментарно (під час монтування слайд-шоу, на початку та в кінці уроку/заходу, музичний супровід розповіді або вистави тощо).



Повстанські пісні:

  1. «Балада про повстанця» (сл. Є. Лещук);

  2. «Гей, готуйте, хлопці, зброю» (автори слів і музики не відомі);

  3. «Збудись, Україно!» (автори слів і музики не відомі);

  4. «Ой, під гаєм» (автори слів і музики не відомі);

  5. «Ой, у лузі червона калина» (автори слів і музики не відомі);

  6. «Що то за прапор лопотить?» (автори слів і музики не відомі);

  7. «40 повстанців» (автори слів і музики не відомі);

Пісні про мужність та героїзм українців:

  1. «Буде нам з тобою що згадати»» (автори невідомі);

  2. «Йшли селом партизани» (народна пісня);

  3. «Коли ми вмирали» (народна пісня);

  4. «Лента за лентою» (сл. М. Сороколіта, муз. В. Заставний);

  5. «Нас весна не там зустріла» (народна пісня);

  6. «Наші партизани» - музичний проект Т. Чубая та А. Кузьменка;

  7. «Не кажучи нікому» (О. Положинський);

  8. «У сні не воюють солдати» (сл.. А. Малишко, муз. П. Майборода);

  9. «Чорними хмарами вкрита руїна» (народна пісня);

  10. «Шлях на Берлін» (сл. В. Мельник, муз. О. Бурміцький).

Пісні, які передають трагедію війни, тугу близьких за загиблими:

  1. «Вічний вогонь» (сл. В. Крищенко, муз. О. Білозір);

  2. «Зірвалася хуртовина» (муз. В. Витвицький);

  3. «Їхав стрілець на війноньку» (народна пісня);

  4. «Солдатські матері» (сл. М. Боліцька, муз. В. Дунець);

  5. «Мальви» (сл. Б. Гура, муз. В. Івасюк);

  6. «Над Дніпром нерівний бій» (О. Кіндрачук);

  7. «Степом» (сл. М. Негода, муз. А. Пашкевич).

Додаток 1

Корисні Інтернет-посилання:



  1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти [Електронний ресурс] // Історична правда.- 09.05.2014. - Режим доступу.:

http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/;

  1. В Україні правильно говорити про «Велику Вітчизняну війну», а не про «Другу світову війну?» [Електронний ресурс] // Лікбез. Історичний фронт. - Режим доступу:

http://likbez.org.ua/uk/in-ukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-

world-war-ii.html;



  1. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі) [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. В’ятрович.- 2009. - Режим доступу:

http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html

  1. Гвоздик В. С., Князьков Ю. П., Штейнле О. Ф. «Георгіївська стрічка», що вона означає [Електронний ресурс] // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/georgiivska-strichka-shcho-vona-oznachae;

  1. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943-1944 років: «Ви повинні змити власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним» [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. - Режим доступу:

http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_rokiv_vi_

povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html;



  1. Гриневич В. Гітлер і Сталін у пошуках сепаратного миру: нерозгадана загадка Другої світової війни [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу:

http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/gitler_i_stalin_u_poshukah_separatnogo_miru_nerozgadana_

zagadka_drugoyi_svitovoyi_viyni.html;



  1. Кобзар Я. Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків // Історична правда [сайт] / Кобзар Я.- 2012. - Режим доступу

http://www.istpravda.com.ua/artides/2012/05/9/84642/;

  1. Лавський С. Про роль українців у Другій світовій війні / Лавський С.- 2014. - Режим доступу:

mena.org.ua/blog/pro-rol-ukrajintsiv-u-druhij-svitoYij-vijny/

  1. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня Перемоги у 2014 році // [Сторінка Державного комітету телебачення та радіомовлення України] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://comin.kmu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=112237&cat_id=77135;

  1. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-

pam-yati-do-70-i-richnitsi-YІgnannya-na;



  1. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://wwwmemorygov.ua/news/23-serpnya-vidznachatimetsya-evropeiskii-den-pamyati-

zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric;



  1. Методичні рекомендації щодо відзначення 75 роковин початку Другої світової війни // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/1-veresnya-vidznachaetsya-75-ta-richnitsya-pochatku-

drugoi-svitovoi-viini;



  1. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики - про українців на різних фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-pro-ukramtsiv-na-

riznikh-frontakh-drugoi-svitovoi-YІsok;



  1. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/yak-vidznachayut-den-peremogi-v-evropi;

  1. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору // Історична правда [сайт] / Патриляк І.- 2014. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/artides/2014/05/8/142834/;

  1. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри // Історична правда [сайт] / Процик П.- 2010. - Режим доступу:

http://www.pravda.com.ua/artides/2010/05/7/5017138/

  1. Стельмах І. Українські історики відповіли Путіну напередодні Дня Перемоги // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/ukrainski-istoriki-vidpovili-putinu-naperedodni-

dnya-peremogi;



  1. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? // Лікбез. - Режим доступу:

http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byi-

germaniyu-i-bez-uchastiya-ukraintsev.html;



  1. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgrom-

natsizmu;



  1. Шаповал Ю. «Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії» // Історична правда [сайт] / Шаповал Ю.- 2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/9/123358/;

  1. Штоквиш О. Війна пам’ятей. Образ Великої Перемоги як інструмент маніпуляції історичною свідомістю // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/publication/viina-pam-yatei-obraz-velikoi-peremogi-

yak-instrument-manipulyatsii-istorichnoyu-svidomi.



Додаток 2

МАКИ ПАМ’ЯТІ: довідка




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconНавчального року: 150 років від дня народження Михайла Грушевського
В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
України” від 3 грудня 2015 року №675 пропонуємо протягом 2016 року провести тижні історії під загальноукраїнським гаслом “Незалежність....
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconКалендар знаменних та пам’ятних дат
Календар знаменних І пам’ятних дат Виноградівщини на 2017 р. [Текст] / црб; Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов за вип. К. Г. Вашкеба –...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconКалендар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2009. – 46...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconЗбірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат
М’ятних дат, підготовлений співробітниками установ культури України / передмова заступника начальника управління, начальника відділу...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка