До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка5/14
Дата конвертації19.04.2017
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Коли в дебатах виступає по 5 промовців, то додатковий промовець знаходиться між II і ІІІ. Його завдання подібне до завдання II промовця. Тоді час виступів можна дещо зменшити, аби не затягувати дебати, причому найбільше часу слід відвести першому промовцю. Запрошених гостей найчастіше розміщують на місцях II і ІІІ (у варіантах і на 4 і на 5 осіб), щоб вони освоїлися в атмосфері дебатів під час виступу першого промовця, але останнє слово є підсумовуючим.

Додаток 5

Виборчий бюлетень для голосування на Референдумі 1 грудня 1991 року



БЮЛЕТЕНЬ

для голосування на всеукраїнському референдумі

АКТ



ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи Із смертельної небезпеки, як* кавіїсла була над Україною в вв'пзку в державним переворотом в СРСР 19 серпня. 1991 року. .

  • продовжуюче тисячолітию традицію державотворення а Україні,

  • едходячіг в права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та Іншими міжнародно-правовими документами,

  • здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховиз Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто

ПРОГОЛОШУЄ

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держава — УКРАЇНИ.

Територія України е неподільною І недоторканою.

Бідніші на^тернторії України мають чнаність виключно .Конституція І озкоав Україно.

Цей'акт наЦирае чинності в моменту його схваленая.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

24 серпня 1991 року

«Чи підтгерджубте Ви Акт проголошення незалежності України?»

«ТАК, ПІДТВЕРДЖУЮ» «НІ, НЕ ПІДТВЕРДЖУЮ»

Залиште одну Ь вазначенвх відповідей, Іншу вакресліть.

Бюлетень, а якому під час голосування викреслені всі слова «Так, підтверджуй» та «Ні, не .підтверджую» або не ««креслене жодне слово, визнається недійсним.

Додаток 6

Карта з результатами голосування «за» підтвердження Акта проголошення
незалежності України на Референдумі 1 грудня 1991 року (у %)


image2



70-а річниця завершення Другої світової війни


(2 вересня 2015 року)6

Вступ



  1. вересня 1945 року після шести років запеклих боїв, які від травня 1945 року перемістилися з Європи на Далекий Схід, офіційно закінчилася Друга світова війна - підписано Акт капітуляції Японії.

Ця дата - нагода оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Для гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначної ролі у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловлення поваги борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту Батьківщини, 2 вересня цього року Україна відзначає 70 років від дня завершення Другої світової війни (Указ Президента України від 24 березня 2015 року № 169 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»; Постанова Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184-УІП «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році»). Згідно з постановою у середніх і вищих навчальних закладах освіти повинні відбутися заходи, присвячені цій річниці.

Історична довідка

У період Другої світової війни Український народ зазнав великих втрат від воєнних дій, окупаційного режиму нацистської Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму.

Напередодні війни «українське питання» було розмінною картою в руках європейських держав. Українці на Закарпатті були першими у міжвоєнній Європі, хто не змирився з анексією. В березні 1939 року зі зброєю стали на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 року із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни разом із Німеччиною став Радянський Союз.



  1. осені 1939-го 120 тис. українців брали участь у двобої з Вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, у запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50% бійців.

На території України відбулися перші великі битви на східному фронті Другої світової війни - танкова битва у «трикутнику» Луцьк - Рівне - Броди, оборона Києва, Одеси, Севастополя. До кінця 1941-го в німецькому полоні опинилося більше 1 млн. 300 тис. українців. В Україні в 1941-1942 роках утворилися великі оточення - «котли» - під Уманню, Києвом, Мелітополем, Керчю та Харковом. З січня 1943-го до жовтня 1944-го Червона Армія здійснила в Україні 13 наступальних і дві оборонні операції. Загальна кількість осіб, мобілізованих з України за роки війни до радянських Збройних Сил перевищує шість млн. бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто вижив, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тис.), США (до 80 тис.), Канади (до 45 тис.), Франції (до 5 тис.). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (до 250 тис.), Румунії (до 24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). Для українців воєнні дії не припинилися 8 травня, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року.


  1. серпня 1945-го радянський уряд денонсував пакт про ненапад, підписаний з Японією 13 квітня 1941 року. До серпня 1945-го радянським керівництвом було проведено цілу низку організаційних заходів для здійснення операції з ліквідації Квантунської армії. Одночасно з Головним командуванням радянських військ на Далекому Сході було створено три фронти: Забайкальський, І Далекосхідний та ІІ Далекосхідний, у лавах яких нараховувалося близько 1 млн. 750 тис. особового складу, з них до 400 тис. - призвані з України. З травня до серпня 1945-го з України було мобілізовано понад 27 тис. осіб. Решта українців, які входили до складу трьох фронтів (близько 373 тис.) передислоковані протягом червня-липня з європейського театру бойових дій.

Уночі з 8 на 9 серпня 1945 року радянські війська силою трьох фронтів атакували японську армію в Маньчжурії. 10 серпня 1945-го уряд цієї країни ухвалив рішення щодо беззастережної капітуляції. 2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаю, Великої Британії та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. До моменту капітуляції радянська армія втратила понад 13 тис. осіб, з яких понад три тис. - призвані з території України.

Серед величезних втрат України у Другій світовій війни найтяжчими були демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох факторів, зокрема: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939-1941 та 1943-1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистськими окупантами значної кількості військовополонених та цивільного населення; примусового вивезення працездатного населення на роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил Руху Опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у 8-10 млн. осіб. За підрахунками вчених, Галичина втратила 22% населення, Волинь і Полісся - 12%, Центральна, Південна та Східна Україна - 30%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. Практично зникли такі національні меншини, як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн. зросла за перше повоєнне десятиліття до семи млн. осіб.

Унаслідок війни змінився також етнічний баланс населення українських міст. У містах Сходу та Півдня України посилився й укріпився російський елемент, натомість, у містах і містечках Центральної України українці стали домінуючим етносом після винищення нацистами євреїв, а на Західній Україні українці замінили в містах репатрійованих поляків, румунів, чехів, угорців і знищених євреїв.

Суперечливими є статистичні дані щодо матеріальних збитків України внаслідок Другої світової війни. Зокрема, за твердженнями науковців, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тис. сіл, спалено близько 320 тис. господарств.

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР. З метою створення могутнього військово-промислового потенціалу на сході СРСР під гаслом «Все для фронту! Все для перемоги!» з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, МТС, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності, виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки - кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали свої трудові й інтелектуальні зусилля для розвитку воєнного й економічного потенціалу СРСР.

Після завершення Другої світової війни в результаті угод, заключених за підсумками роботи низки міжнародних конференцій, була зруйнована попередня Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин і сформована нова - Ялтинсько-Потсдамська, яка заклала основи біполярності світу.

Позитивним надбанням для України по завершенню Другої світової війни стало надання їй статусу співзасновниці ООН, що було визнанням внеску Українського народу у перемогу над нацизмом і зміцнення миру в усьому світі. Україна в числі перших підписала Статут і ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Однак чинник багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Гітлерівський нацизм і сталінський комунізм однаково жорстоко відбилися на долі України. Драматизм українського народу тих років полягає в тому, що, вигнавши нацизм з Європи, Україна не стала незалежною, бо на її теренах запанував не менш жорстокий тоталітарний режим.

Підсумки війни на десятки років наперед визначили складні та суперечливі соціально-економічні процеси, відчутно вплинули на психологію післявоєнних поколінь людей, наслідки яких відчутні й сьогодні. І справа не тільки у тому, що минула війна не розв’язала низки складних проблем, які перейшли з довоєнної та воєнної епох у повоєнну, а й у тому, що вона зав’язала нові заплутані вузли у відносинах між країнами і народами, підготувала мінні поля майже піввікової «холодної війни», одним із фронтів якої була Україна.



Мета проведення заходів , присвячених 70-й річниці завершення Другої світової війни, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

  • висвітлити для широкого учнівського загалу наслідки війни та трагедію бездержавності Українського народу;

  • наголосити на внеску України в перемогу Об’єднаних Націй над нацистською Німеччиною та її союзниками;

  • звернути увагу на участь українців у арміях і військових формуваннях інших країн;

  • акцентувати на участі України в повоєнному облаштуванні світу;

  • зауважити на визнанні України світом як повноправного представника світового співтовариства та суб’єкта міжнародного права;

  • сприяти формуванню кожного учня/учениці як особистості, що усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди - як лихо, руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав і долі пересічних людей.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати рекомендуємо 2 вересня, що пов’язане з підписанням Акта про беззастережну капітуляцію Японії у 1945 році. Також ці методичні рекомендації можуть бути використані до вивчення теми «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)».

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені 70-й річниці завершення Другої світової війни, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:


  • Лекція з подальшим обговоренням.

  • Екскурсія.

  • Урок-презентація.

  • Круглий стіл, семінар.

  • Відео-урок з обговоренням.

  • Похід у театр / кінотеатр.

Можливі місця проведення:

  • Загальноосвітні навчальні заходи (актова зала, клас тощо).

  • Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї і техніки.

  • Меморіальні комплекси.

  • Могили невідомих воїнів.

  • Театр / кінотеатр.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

  • Розповідь учителя (матеріал має бути інформаційно, емоційно, ціннісно-патріотично насиченим).

  • фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних художніх творів з метою створення емоційного фону, більш яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й «проживання» болі війни.

  • Підготовка учнями презентацій з цієї проблематики.

Орієнтовна тематика заходів

Підкреслюючи, що заходи, присвячені 70-й річниці завершення Другої світової війни, у 2015 році в загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо», рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити особливу увагу таким питанням: визначення наслідків Другої світової війни для України; внесок українців у перемогу Об’єднаних Націй, причому говорити як про воїнів Радянської армії, так і про вояків УПА, етнічних українців у складі інших армій (американської, британської, канадської, польської, французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час Другої світової війни; військові злочини часів Другої світової війни; Україна - співзасновниця ООН. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:



  • «Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра».

  • «Нездоланність українців - гідність держави».

  • «Історії героїв війни: Ми боролися за українську землю».

  • «Мужність і відвага крізь покоління».

  • «Порозуміння заради майбутнього України».

  • «Український патріотизм проти тоталітарних систем».

  • «Кривава ціна миру».

  • «Нам заповідана мужність».

  • «Об’єднані Нації у боротьбі за спільну перемогу».

  • «Мир - спільне надбання».

  • «Післявоєнний світ. Утрачені можливості».

  • «Злочин і кара».

  • «Ніколи знову. До 70-х роковин застосування ядерної зброї».

Додаток

Перелік рекомендованих фільмів, присвячених Другій світовій війні




Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни на Західному фронті

«Айк: Зворотній відлік»

2004

США

Роберт Хермон

«Брати по зброї»

2001

США

Девід Франкель


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconНавчального року: 150 років від дня народження Михайла Грушевського
В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
України” від 3 грудня 2015 року №675 пропонуємо протягом 2016 року провести тижні історії під загальноукраїнським гаслом “Незалежність....
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconКалендар знаменних та пам’ятних дат
Календар знаменних І пам’ятних дат Виноградівщини на 2017 р. [Текст] / црб; Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов за вип. К. Г. Вашкеба –...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconКалендар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2009. – 46...
До відзначення пам’ятних дат д загальноосвітніх навчальних закладах iconЗбірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат
М’ятних дат, підготовлений співробітниками установ культури України / передмова заступника начальника управління, начальника відділу...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка