Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни на Тихому океані
|
«Великий рейд»
|
2005
|
США
|
Джон Дал
|
«Енола Гей: Людина, місія, атомна бомба»
|
1980
|
США
|
Девід Лоуелл Річ
|
«За тих, кого ми любимо»
|
2007
|
Японія
|
Тако Сіндзьо
|
«Імператор»
|
2012
|
Японія
|
Пітер Веббер
|
«Квіти війни»
|
2011
|
Китай
|
Чжан Імоу
|
«Листи з Іводзіми»
|
2006
|
США
|
Клінт Іствуд
|
«МакАртур»
|
1977
|
США
|
Джозеф Сарджент
|
«Мідвей»
|
1976
|
США
|
Джек Смайт
|
«Місто життя та смерті»
|
2009
|
Китай
|
Чуань Лу
|
«Перл Харбор»
|
2001
|
США
|
Майкл Бей
|
«Прапори наших батьків»
|
2006
|
США
|
Клінт Іствуд
|
«Ті, що говорять з вітром»
|
2002
|
США
|
Джон Ву
|
«Тонка червона лінія»
|
1998
|
США
|
Терренс Малік
|
«Тора! Тора! Тора!»
|
1970
|
США, Японія
|
Річард Флейшер, Кіндзі Фукасаку
|
«Хіросіма: море сліз»
|
2005
|
Японія
|
Фукузава Кацу
|
Художні фільми, які розповідають про долю військовополонених у Другій світовій війні
|
«Бунт катів»
|
1998
|
Казахстан
|
Г Земель
|
«Велика втеча»
|
1963
|
США
|
Джон Стьорджес
|
«Вітер зі Сходу»
|
1993
|
Франція, Швейцарія
|
Роберт Енржо
|
«Втеча до перемоги»
|
1981
|
США
|
Джон Хьюстон
|
«Втеча з ГУЛАГу»
|
2001
|
Німеччина
|
Харді Марпнс
|
«Війна Харта»
|
2002
|
США
|
Греrорі Хоблп"
|
«Катинь»
|
2007
|
Польща
|
Анджей Вайда
|
«Міст через річку Квай»
|
1957
|
США
|
Девщ ЛЫн
|
«Незламний»
|
2015
|
США
|
Анджел™ Джолі
|
«Той Хто Пройшов Крізь Вогонь»
|
2012
|
Україна, ПЦ «Інсайтмедіа»
|
М.1лленко
|
«Щасливого Рідзва, містер Лоуренс»
|
1983
|
Велика Британія, Японія
|
Напса Оама
|
Художні фільми, які розповідають про Голокост у європейських країнах під час Другої світової війни
|
«Без долі»
|
2005
|
Німеччина, Велика Британія, Угорщина
|
Лайош Колтаї
|
«Книжкова злодійка»
|
2014
|
США, Німеччина
|
Брайан Персівал
|
«Життя прекрасне»
|
1997
|
Італія
|
Роберто Беніньї
|
«Людина, яка плакала»
|
2000
|
Великобританія
|
Саллі Поттер
|
«Облава»
|
2010
|
Франція
|
Розлін Бош
|
«Піаніст»
|
2002
|
Франція
|
Роман Поланскі
|
«Сіра зона»
|
2001
|
США
|
Тім Блейк Нельсон
|
«Список Шиндлера»
|
1993
|
США
|
Стівен Спілберг
|
«Фальшивомонет-ники»
|
2006
|
Австрія, Німеччина
|
Штефан Рузовіцкі
|
«Хоробре серце Ірени Сендлер»
|
2009
|
США
|
Дж. Кент Харрісон
|
«Чорна книга»
|
2006
|
Нідерланди
|
Пол Верховен
|
«Шоа»
|
1985
|
Франція
|
Клод Ланцман
|
Художні фільми, які розповідають про Голокост в Україні під час Другої світової війни
|
«Бабин Яр»
|
2002
|
Україна
|
М. Засєєв-Руденко
|
«Бабин Яр»
|
2003
|
Німеччина, Білорусь
|
Джеф Кенью
|
«Владика Андрей»
|
2008
|
Україна
|
О. Янчук
|
«Дамський кравець»
|
1990
|
СРСР
|
Леонід Горовець
|
Художні фільми, які розповідають про Рух Опору проти нацистських та японських окупантів під час Другої світової війни
|
«Битва на Неретві»
|
1969
|
Югославія, США
|
Велько БулаТч
|
«Виклик»
|
2008
|
США
|
Едвард Цвк
|
«Втеча з Собібору»
|
1987
|
США
|
Джек Голд
|
«Місто 44»
|
2014
|
Польща
|
Ян Комаса
|
«Операція «Валькірія»
|
2008
|
США, Німеччина
|
Браян Снгер
|
«Полум'я і Цитрон»
|
2008
|
Данія, Німеччина
|
Оле Кристан Мадсен
|
«Послання»
|
2009
|
Китай
|
Чень Ко-фу
|
«Секрети війни»
|
2014
|
Нідерланди
|
Деню Боттс
|
«Тріумф духа»
|
1989
|
США
|
Роберт М. Янг
|
«Тріумфальна арка»
|
1985
|
Велика Британія
|
Варю Хусейн
|
Художні фільми про долю дітей у Другій світовій війні
|
«Академія смерті»
|
2004
|
Німеччина
|
Деніс Ганзель
|
«Бійня номер п'ять»
|
1972
|
США
|
Джордж Рой Хілл
|
«До побачення, діти»
|
1987
|
Франція, Німеччина
|
Луї Маль
|
«Імперія Сонця»
|
1987
|
США
|
Стівен Спілберг
|
«Корчак»
|
1990
|
Польща
|
Анжей Вайда
|
«Хлопчик у смугастій піжамі»
|
2008
|
Великобританія, США
|
Марк Хєрман
|
Художні фільми, які розповідають про боротьбу УПА в роки Другої світової війни та перші післявоєнні роки
|
«Вишневі ночі»
|
1994
|
Україна
|
А. Мікульський
|
«Далекий постріл»
|
2005
|
Україна
|
В.Шалига
|
«Нескорений»
|
2000
|
Україна
|
О.Янчук
|
«Один - в полі воїн»
|
2003
|
Україна
|
Г. Вірста, О. Мосійчук
|
Документальні фільми, які відображають загальний перебіг подій Другої світової війни
|
«1941. Заборонена правда»
|
2013
|
Україна, студія «Теле- кон»
|
І. Кобрин
|
«Апокаліпсис: Друга світова війна»
|
2009
|
Франція, ECPAD
|
Ізабель Кларк
|
«Друга світова війна - день за днем. 1939-1945»
|
2005
|
РФ
|
В.Правдюк
|
«Друга світова в HD кольорі»
|
2009
|
Велика Британія, World Media Rights Westwing Studios
|
Джонатан Мартин
|
«Катинь: Листи з раю»
|
2011
|
Польща, Україна
|
Б.Коровченко С. Чемерис
|
«Концтабори. Дорога до пекла»
|
2009
|
Росія, ООО Лидер ТВ
|
Ф.Стуков
|
«Марш до перемоги. Шлях до Берліна»
|
2007
|
США,
Creation Films Documentaries
|
Едвард Фоурхед
|
«Марш до перемоги. Шлях до Рима»
|
2007
|
США,
Creation Films Documentaries
|
Едвард Фоурхед
|
«Марш до перемоги. Шлях до Токіо»
|
2007
|
США,
Creation Films Documentaries
|
Едвард Фоурхед
|
«Освенцім»
|
2011
|
Німеччина
|
Уве
Болл
|
«Світ у війні»
|
1973
|
Велика Британія
|
Джеремі Айзек
|
Документальні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни на території України
|
«1377 спалених заживо»
|
2009
|
Україна, т/к «ІНТЕР»
|
І.Кравчишин
|
«Битва за Київ»
|
2013
|
Україна, т/к «ІНТЕР»
|
О.Лябах
|
«Битва за нашу Радянську Україну»
|
1943
|
СРСР
|
О.Довженко
|
«У серпні 43-го»
|
2013
|
Україна, Robinzon.TV
|
І. Піддубний
|
«Визволення»
|
2014
|
Україна, «07 Продакшн»
|
О.Лябах
|
«Війна. Український рахунок»
|
2002
|
Україна, т/к «Студія 1+1»
|
С. Буковський
|
«Війна без переможців»
|
2002
|
Україна, т/к «ІНТЕР»
|
І.Чижов
|
«Війна та мир: окупація»
|
2007
|
Україна, ООО «Про- фі-ТВ»
|
Я. Геляс
|
«Війна та мир: евакуація»
|
2009
|
Україна, «07 Продакшн»
|
Я. Геляс
|
«Двобій на Дніпрі»
|
2013
|
Україна, т/к Перший Національний
|
С. Красножон
|
«Дніпровська балада»
|
2013
|
Україна, Українська студія хронікально-документальних фільмів
|
Л. Мужук
|
«Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941»
|
2010
|
Україна, «Invertpictures»
|
Т Химич
|
«Місто, яке зрадили»
|
2008
|
Україна, т/к «ІНТЕР»
|
А.Цаплієнко
|
«Між Плером і Сталіним: Україна у Другій світовій війні»
|
2005
|
Україна, Канада, Українсько-канадський до- слідно-документаційний центр
|
С. Новицький
|
«Нещаслива «Звєзда». Третя битва за Харків. Хроніки»
|
2013
|
Україна, Robinzon.TV
|
І.Піддубний
|
«НКВС і Гестапо. Браття по крові»
|
2009
|
Білорусь, Польша, т/к БелСат
|
В. Самойлов
|
«ОУН-УПА: війна на два фронти»
|
2006
|
Україна, т/к НТН
|
А.Санченко
|
«Перемога на Правобережній Україні»
|
1944
|
СРСР
|
О. Довженко
|
«Рівень секретності «18»
|
2011
|
Україна, т/к «Студія 1+1»
|
В.Рибась
|
«Собор на крові»
|
2006
|
Україна, «Телекон»
|
І.Кобрин
|
«Солдати Імперій. Різні адреси війни»
|
2014
|
Україна, т/к Перший Національний
|
С.Потапчук
|
«УПА. Тактика боротьби»
|
2007
|
Україна, т/к Перший Національний
|
С.Братішко
|
«Харків 1941-43 гп Життя, як воно є»
|
2014
|
Україна, Robinzon.TV
|
І.Піддубний
|
«Хроніка Української Повстанської Армії 19421945»
|
2014
|
Україна, ПО Українська Галицька Асамблея
|
Т Химич
|
«Ціна перемоги»
|
2007
|
Україна, т/к «ТОНІС»
|
С.Братішко
|
«Чернігівський рубіж. 19411943»
|
2013
|
Україна, т/к «Дитинець»
|
І.Левенок
|
«Чорна піхота»
|
2010
|
Україна, т/к «ІНТЕР»
|
І. Кравчишин
|
Документальні фільми, які відображають наслідки застосування ядерної зброї у часи Другої світової війни
|
«Біле світло. Чорний дощ. Зруйнування Хіросіми та Нагасакі»
|
2007
|
США
|
Стівен Окадзакі
|
«ВВС: Хіросіма»
|
2005
|
Велика Британія, США
|
Пол Вілмшурст
|
«Під хмарою Хіросіми»
|
2015
|
Франція
|
Бертран Коллар
|
25-а річниця Революції на граніті7
(2-17 жовтня 2015 року)
Вступ
Сьогодні, коли Україна бореться за збереження незалежності, варто частіше згадувати ті події, які стали початком краху комуністичного режиму та відновлення державності 24 серпня 1991 року.
З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» від 09.04.2015 року та Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» від 12.06.2015 року № 334 у жовтні 2015 року доцільно провести в загальноосвітніх закладах України заходи, присвячені 25-й річниці Революції на граніті.
Враховуючи історичне значення Революції на граніті у здобутті Україною незалежності, слід детальніше розглянути події 2-17 жовтня 1990 року, коли більше 150 студентів-мітингувальників «кинули» власне життя і здоров’я на холодний київський граніт.
Історична довідка
Студентській революції 1990 року, або Революції на граніті, передували події, які сталися в Україні у 80-х роках ХХ століття.
Період перебудови в УРСР (1985-1991 роки) відзначився різкими змінами в усіх сферах суспільного життя. Відчутно поглиблювалася соціально-економічна криза, почалися зміни у політичній системі.
Унаслідок політики демократизації і гласності постало багато громадських організацій, спілок і товариств, метою яких була боротьба за ліквідацію монополії комуністичної ідеології у суспільному житті.
Ініціативний комітет зі створення Української студентської спілки (далі - УСС) розпочав діяльність у серпні 1989 року під час походу козацькими місцями, організованого студентами Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Першою справжньою перевіркою організаційних можливостей щойно створених студентських організацій, зокрема УСС, стала акція студентського єднання у лютому 1990 року. Запланована як страйк, надалі вона проводилася у різноманітних формах. Страйки, мітинги та пікети відбувалися у вищих навчальних закладах Києва, Львова, Харкова, Чернівців, Дніпропетровська, Дніпродзержинська. Документи, зокрема відозви організаторів, свідчать, що студенти висували не лише економічні, а й політичні вимоги.
У березні 1990 року в Україні було проведено перші «альтернативні» вибори до Верховної Ради УРСР, за результатами яких сформовано прокомуністичну більшість - «групу 239» та демократичну опозицію - Народну Раду, що складалася переважно з дисидентів.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України, чим розпочала новий етап боротьби українців за незалежну державу. Піком протистояння між комуністичним режимом і демократичною опозицією стала акція протесту та голодування студентської молоді у Києві на площі Жовтневої революції (нині - Майдан Незалежності), відома як Революція на граніті.
На початку 90-х років масові акції протесту проходили у багатьох республіках СРСР, проте в Україні особливістю Революції на граніті було те, що її рушійною силою були не політики, а студентська молодь.
Ідея голодування зародилася влітку 1990 року в середовищі УСС в Києві. Замисел швидко підхопило Студентське братство Львова. Було обрано співголів акції, якими стали: Олесь Доній (голова УСС Києва), Маркіян Іващишин (голова Студентського братства Львова), Олег Барков (голова УСС Дніпродзержинська). Комендантом наметового містечка обрали студента IV курсу Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка Тараса Корпала.
11 вересня Верховна Рада УРСР прийняла рішення про заборону проведення будь-яких мітингів на відстані одного кілометра від будівлі парламенту, однак 2 жовтня акція протесту все одно розпочалася.
Зранку того дня кілька десятків активістів зібралися на площі Жовтневої революції і, розстеливши на граніті матраци та спальники, розпочали голодування. Трохи згодом з’явилися плакати із гаслами. Ввечері було розгорнуто наметове містечко, яке мало чітку організацію. Усі рішення приймались Координаційною Радою табору, основні питання вирішували 12 осіб. Були окремо намети прес-гру- пи (за зв’язки з громадськістю відповідали Сергій Бащук та Олег Кузан), а також медслужби (Олег Тягнибок та Тарас Семущак). Було організовано також охорону наметового містечка (керував Андрій Кліщ). Міліція так і не наважилася розігнати демонстрантів, а згодом Київська міська рада дала дозвіл на проведення масових акцій у центрі міста.
Наступного дня з голодуючими зустрілися представники Верховної Ради УРСР, працівники Міністерства вищої і середньої освіти, політики, зокрема Ігор Юхновський - голова парламентської опозиційної групи Народна Рада. Студенти проголосили основні вимоги:
-
відставка голови Ради Міністрів Віталія Масола;
-
проведення позачергових виборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року;
-
прийняття постанови про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ в Україні;
-
відмова від підписання нового союзного договору;
-
повернення на територію республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за межами України, та забезпечення проходження військової служби на території республіки цьогорічного та наступних призовів.
У наступні дні до мітингувальників приєднувалася молодь з усіх куточків України. Всього голодувало близько 150 осіб, ще стільки ж допомагали. На захист студентів стали пересічні кияни, які несли теплі речі й чай, а також багато українських діячів. Так Олесь Гончар повністю підтримав вимоги студентів. У 1990 році серед учасників голодування були студенти, багато з яких у майбутньому стали відомими громадськими діячами, політиками, очільниками міністерств, відомств, керівниками творчих колективів, журналістами, музикантами, художниками, успішними підприємцями тощо.
9 жовтня відбувся круглий стіл за участю представників Верховної Ради УРСР і делегації протестуючих, яку очолив Олесь Доній. Наступного дня Верховна Рада УРСР відмовилася включити до порядку денного обговорення вимог, які висували студенти.
Вирішальні події відбулись протягом 12-17 жовтня. Більшість вишів Києва підтримали вимоги демонстрантів. Маніфестації пройшли у Львові та Луганську. Заклики до загальнонаціонального страйку були озвучені по телеканалу УТ-1.
Вже 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Вимоги було виконано. 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України проголосувала за відставку Віталія Масола.
Революція на граніті 2-17 жовтня 1990 року - це перший успішний ненасильницький політичний протест проти чинної комуністичної влади в УРСР, поштовх до демократизації українського суспільства.
Акції громадянської непокори, які охопили Україну в жовтні 1990 року, заклали традиції демократичного протесту, на які спиралися Помаранчева революція та Революція гідності.
Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України. Молоде покоління вже на початку 90-х років засвідчило бажання жити у вільній демократичній державі і відстояло право на це. Юнацький ентузіазм, помножений на чітку та продуману організацію акцій, дав змогу проявити неабиякий політичний потенціал українського молодіжного руху. Він змусив рахуватися із собою і тодішніх компартійних можновладців, і досвідчених діячів опозиції.
Мета проведення заходів, присвячених 25-й річниці Революції на граніті:
-
пізнавальна: висвітлити для широкого учнівського загалу причини та особливості перебігу революції; внесок української молоді у захист прав, свобод і національних інтересів Українського народу, здобуття незалежності України;
-
практична: сформувати й розвинути предметні, загальні та спеціально-історичні вміння; навички самоорганізації, критичного мислення;
- виховна: сприяти формуванню у школярів громадянських почуттів, свідомої, соціально активної позиції; збереженню пам’яті про борців за незалежність України, консолідації учнів навколо ідеї захисту України.
Рекомендації щодо форми, методів і прийомів проведення
Заходи, присвячені Революції на граніті, рекомендуємо проводити в загальноосвітніх навчальних закладах з 2 до 17 жовтня, що пов’язано із періодом тривалості цієї події. Методичні рекомендації можуть бути використані до вивчення теми «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України (1985-1991 рр.)».
Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходів, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів, забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені 25-й річниці Революції на граніті, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.
Процес підготовки й організації відзначення 25-ї річниці Революції має ґрунтуватися на принципах і засадах творчої самореалізації учнів; врахування вікових і психологічних особливостей учнів; актуальності теми та змісту заходу; залучення до роботи всіх учнів класу; відповідності прийомів навчання формі заходу; застосування різних джерел знань і відповідного обладнання; креативності та новаторства; інтегрованості, інтерактивності й емоційності. Ця робота має проводитися комплексно, спільними зусиллями освітніх закладів, громадських, благодійних організацій та об’єднань, сім’ї, органів державного управління, музеїв, бібліотек тощо. Заходи можуть бути відкритими для паралельних класів, учнів певної вікової категорії, батьківської спільноти тощо, проведені в урочистій атмосфері із залученням української символіки (святково прибране приміщення й учасники).
Рекомендовані форми і методи проведення заходів:
Поділіться з Вашими друзьями: |