Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука



Скачати 44,79 Kb.
Дата конвертації09.05.2018
Розмір44,79 Kb.

А. В. Твердохліб

5-й курс філологічного факультету

ОНУ імені І. І. Мечникова

Науковий керівник —

к. філол. н., доцент А. Ф. Коваленко

Одеса (Україна)
ДОКУМЕНТАЛІЗМ ТА ОБРАЗНІСТЬ

У ПУБЛІЦИСТИЦІ УЛАСА САМЧУКА

(1941–1943 РОКИ)

Улас Самчук — видатний український письменник та журналіст, який одним з перших у романі «Марія», виданому в 1934 році у Львові, розповів усьому світові про голодомор 30-х років в Україні. У подальшій творчості він послідовно викривав безчинства радянської тоталітарної системи. Його літературні та публіцистичні твори часів другої світової війни відіграли велику роль в історії журналістики, оскільки українська нація боролася як проти німецько-фашистських, так і проти московсько-більшовицьких окупантів. І цю позицію втілював письменник у своїх творах.

Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині (теперішньої Рівненської області) у заможній селянській родині. Протягом майже 20-ти років жив у Німеччині та Чехословаччині. В роки війни повернувся на Волинь до Рівного й у 1941–1942 роках редагував газету «Волинь», згодом працював у Німецькому пресовому бюро. У 1987 році, Самчук помер у Торонто. 

Українська письменниця Світлана Кузьменко, дружина відомого поета Бориса Олександрова-Грибінського та член об’єднання українських письменників «Слово» у Канаді, у своїх спогадах про нього пише: «Улас Самчук вірив у важливість матеріальної культури та її росту для справжнього поступу кожного суспільства, отож — і українського… Його захоплювала велика творчість і її творці. Про це він дуже часто говорив і про це писав у своїх літературних творах і статях».

Творчість Уласа Самчука мала гострий антирадянський характер та була орієнтована на європейський устрій життя.

Його публіцистика включає передовиці, репортажі, нариси, фейлетони, опубліковані в газеті «Волинь» та інших легальних українських часописах періоду німецької окупації Західної України в 1941–1943 роках. Видання ставило за мету сприяти пробудженню й збиранню національно-патріотичних сил. Свого журналістського піку «Волинь» досягла саме за редакторства Уласа Самчука. Тут друкувалися замітки, звіти, репортажі, інтерв’ю, аналітичні, науково-популярні статті, матеріали з мистецтвознавства та етнографії, кореспонденції, рецензії, нариси, етюди, есе, фейлетони. Газета яскраво демонструє тенденції підокупаційної української журналістики ОУН-УПА, яка активно виступала проти соціалістичного устрою.

Уласа Самчука й співробітників газети звинувачували в колабораціонізмі (співпраці з окупаційною владою та армією ворожої держави в період другої світової війни). Це було пов’язано з тим, що «Волинь» контролювалася окупаційною владою та її цензурою і висловлювала позитивне ставлення до Гітлера. Саме в ньому Самчук вбачав можливість для України стати незалежною. Письменник уважав, що в ті складні часи український народ не повинен бути «безсловесним», йому потрібні своя трибуна і власне інформаційне поле.

Протягом 1941–1943 років редактор Улас Самчук написав близько сотні передових статей та репортажів, серед яких «За мужню дійсність», «Європа і ми», «Героїзм наших днів», «22 січня», «Крути», «Свідомо жити», «Київ — серце України» та інші. Цінною для української журналістики є його подорожньо-репортерська публіцистика. Це нарисові матеріали «Крізь бурю й сніг», «Колеса мусять крутитись ...», «У світі приблизних вартостей», «У світі упадку та руїни» тощо.

У текстах Самчука використані різні види джерел, серед яких документи, свідчення, біографічні факти, спогади та враження автора, цитати. Особливість використання фактів залежить від жанру твору, але їхньою загальною рисою є документалізм. Так, у статті «Перед найбільшим вирішенням» публіцист використовує цитату з промови Гітлера, у статті «Сталінові «Pro memoria» — слова із звернення до червоної армії Сталіна. Враження німців від України під час окупації Самчук описує у статті «Про романтичність чужинців і неромантичну дійсність», свої власні — у фейлетонах «Омега», «Байкове кладовище. Бесарабка», «Рівне — Київ» тощо. У деяких творах автор використовує статистику, зокрема, у репортажі «Гігантоманія» — це дані про кількість зерна на елеваторах Кременчуку під час війни.

Аналізуючи образність його журналістських праць, можна стверджувати, що великого значення у творах набувають образи України та українського народу.

У статті «За мужню дійсність» Улас Самчук пише про стражденну долю українців при двох попередніх окупаційних режимах — Польщі та Москви. Публіцист створює образ багатостраждальної, але сильної і мужньої країни, яка зможе подолати важкі часи. Цей образ виникає з розвитку сюжету, завдяки деталям, авторським відступам тощо.

У нарисі «Рівновага» автор створює образ українців, які зняли «червоні окуляри» (образний вираз) та побачили дійсність такою, яка вона є. Україна прагне звільнитися від диктатури радянської і водночас бореться з німецькою. Вороги роздирають її на шматки. У ці скрутні часи публіцист апелює до рівноваги, мужності та оптимізму свого народу.

Скорботні враження Самчука втілені у нарисових матеріалах під загальною назвою «Крізь бурю й сніг», які були написані після відвідин Байкового кладовища у Києві. Він порівнює зруйновані більшовиками могили Байкового кладовища з цвинтарями Парижа, Рима, Праги, де тисячами років могили доглянуті й наче говорять: «ми вмерли, але ми все-таки живемо».

Важливе місце в публіцистичному просторі письменника займають образи двох вождів того часу, Сталіна і Гітлера. Улас Самчук — один із перших в українській літературі та публіцистиці, хто розвінчував культ Сталіна, зокрема в статті «Сталінові «Pro memoria». Публіцист не сприймав сталінізм, ані як ідеологію, ані як існуючий суспільний лад, в основі якого діяли механізми фізичного та духовного нищення особистості, тому створив образ державного керівника-злочинця. А сталінську систему державних органів, у тому числі, каральних, автор порівнює з пекельним підприємством. Взагалі в цій та багатьох інших роботах він створює образи за допомогою натяків, асоціацій, порівнянь.



Особливу роль у своїй публіцистиці Самчук відводить Адольфу Гітлеру, відзначаючи його майстерність як публічного діяча, притаманні йому силу слова та магічний вплив на аудиторію, якою стає весь народ (стаття «Слово і чин», лютий 1942 року).

На завершення зазначимо, що роль і значення часопису «Волинь» та його редактора Уласа Самчука в роки другої світової війни поки що недооцінена вітчизняними істориками та дослідниками періодики. Це один з актуальних напрямків сучасних досліджень, тому що цей часопис займав важливе місце в суспільному житті Західної України за часів німецької окупації і тому він має бути досліджений та об’єктивно оцінений в історії української журналістики.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconОпрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь»
Тема: Улас Самчук. Життєвий І творчий шлях. Публіцистика У. Самчука уривки зі статті «Нарід чи чернь?»
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconРоман Уласа Самчука "Марія" один з найдовершеніших творів про трагічну долю України про голодомор
Тема: Роман Уласа Самчука “Марія” – один з найдовершеніших творів про трагічну долю України про голодомор
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconКонспект уроку української літератури в 11 класі
Роман Уласа Самчука «Марія» один з найдовершеніших творів про трагічну долю України, про Голодомор. Образ матері Марії
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconУлас самчук
Волинь” – моє вірую й ісповідую: Біобібліографічний покажчик до 100-річчя від дня народження Уласа Самчука / Укладач П.І. Демчук;...
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука icon“Волинські дороги Уласа Самчука”
Читець (в образі письменника) «Ми вернемось в свою велику, величну, вистраждану землю предків. Не сьогодні, так завтра, вернемось...
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconРоман Уласа Самчука «Марія». Історична основа, зміст, проблематика твору
Мати гарну мету мало. Потрібно формувати характер, сталити волю, аби досягти її. Уласу Самчуку це вдалося. Його творчість справді...
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconНа конкретному літературному матеріалі показати за допомогою компаративного аналізу спільні та відмінні риси в образах Марії Уласа Самчука і Дарусі Марії Матіос
Українці в необхідність нового прочитання роману-хроніки «Марія» та глибшого опрацювання роману «Трояка ружа»
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconНеоніла кожан рівненська шевченкіана у фонді роунб : шлях у чверть століття
Хх століття. Стаття І. Пащука „Шевченкіана рівненських письменників” [10], поряд з іншим, знайомить нас з поетичним доробком Олекси...
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука icon110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987)
Ула́с Олексійович Самчу́к (7 (20) лютого 905 р., Дермань, тепер Здолбунівський район Рівненської області — липня 1987 р., Торонто)...
Документалізм та образність у публіцистиці уласа самчука iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка