Домаський навчально-виховний комплекс



Скачати 164,11 Kb.
Дата конвертації05.08.2017
Розмір164,11 Kb.


Домаський навчально-виховний комплекс

Лозівської міської ради Харківської обл..

Опозиційнийрух в Україні в 60 – 80 роках ХХ століття.

Інтегрований урок – з курсів історія України та

українська література в 11 класі

Вчитель історії

Домаського НВК

Борзьонок Н.Л.

2014 рік


Мета: Узагальнити знання про опозиційний рух в Україні в 60 – 80х рр. ХХ ст.; розкрити історичні умови формування руху, основні течії та форми діяльності і дати оцінку дисидентському руху і презентувати творчість дисидентів – шістдесятників; розвивати вміння логічно висловлюватися, сприяти розумінню учнями історичних явищ; виховувати патріотизм, почуття гідності, готувати учнів до активної участі в громадському житті Української держави.
Обладнання: підручник «Історія України» 11 кл., ноутбук, магнітофон, документальна стрічка «Дисиденти»(фільм № 7), виставка літератури, портрети дисидентів, фонограми пісень: «Широка страна моя родная» та «Червона рута», свічка, рушник, гвоздики,настінний історичний календар, деякі учні у вишитих сорочках.
Основні поняття і терміни: шістдесятники, дисиденти, правозахисник, самвидав, Українська Гельсінська Спілка.
Епіграф уроку: « Коли в нації вождя немає,

Тоді вожді її – поети.»

Є. Маланюк.


Хід уроку

І Організаційний момент.Об’єднання учнів у групи:



  • Історики

  • Політолог

  • Правозахисники

  • Представник КДБ

  • Літературознавці

  • Мистецтвознавці

ІІ Мотивація (слово вчителя історії)

Наша держава пройшла складний шлях до незалежності. Сьогодні наш урок присвячений одній із героїчних сторінок боротьби українського народу за волю і самостійність, свободу і незалежність. 12 січня наша країна відмічала День українського політв’язня. Тих, хто не погоджується з існуючою системою в усі часи називали опозицією, тож тема нашого уроку: «Опозиційний рух в Україні в 60 – 80 рр. ХХ ст..». В ці часи опозицією до влади виступали представники української еліти, найбільш освідчені і національно свідомі митці – письменники і поети, композитори та режисери, тож мета нашого інтегрованого уроку – узагальнити знання про опозиційний рух і презентувати творчість дисидентів шістдесятників. Отримавши випереджаючі завдання ви створили групи, і сьогодні вони допоможуть нам об’єктивно відтворити цей період. Епіграфом до нашого уроку ми взяли слова Є. Маланюка тож запишіть тему уроку та епіграф у зошит.

ІІІ Відтворення і корекція базових знань.

(Лунає мелодія пісні «Широка странамоя родная».)



Учитель історії. Чи справді усе було гаразд у Радянській державі?

Політолог.Ситуація в країні не була такою оптимістичною, як висвітлювали її засоби масової інформації та правлячі кола.

У 80-ті роки помічник першого секретаря ЦК КПУ Щербицького В. В. Врублевський характеризував економіку України як кризову (С. 104 підручника).З наведених документів можна зробити висновок, що в 1960- 1980-х роках СРСР характеризувався:



  • надмірною централізацією управління народним господарством;

  • командним адмініструванням у керівництві;

  • мілітаризацією виробництва;

  • у політичній системі панувала однопартійна система, що є головною ознакою тоталітаризму.

Некраще, ніжупромисловості, склалась ситуація і в сільському господарстві. Колгоспно-радгоспна система в 1970-1980-ті роки продемонструвала свою неефективність. Аграрний сектор економіки поглинав величезні матеріальні ресурси, а його продуктивність знижувалась. Викривлена деформаціями радянська економіка не могла забезпечити населенню гідні умови існування. Довгі черги за всім необхідним були невід'ємною частиною радянського існування.

ПравалюдинивСРСР порушувались. Не існувало рівноправ'я, тому що партійно-державні верхи, користуючись безконтрольністю, мали великі пільги, а пересічні громадяни зазнавали переслідувань за релігійні, національні, політичні переконання. Звичайні люди підлягали стеженню органів КДБ за найменшою підозрою у знайомстві з іноземцями, за інакомислення.



Вчитель історії. Які течії з’являються в суспільно – політичному русі 60 – 80 рр. ХХ ст.?

1 Правозахисник.

  • Шістдесятництво – це широкий мистецько-громадський рух української інтелігенції.

  • Дисидентство – рух тих, хто висловлює політичне незадоволення шляхом поведінкових акцій, що підпадають під каральні акції влади, включаючи арешти та ув’язнення.

Існувало декілька течій дисидентського руху:

  • Національно-визвольна ( В. Мороз, Л.Лук`яненко)

  • Правозахисна (М.Руденко, П.Григоренко, В.Чорновіл, С.Хмара)

  • Релігійна (Й.Тереля, В.Романюк, Г.Вінс, І.Гель)

(учень на дошці створює таблицю)

Вчитель історії, Що відомо нашим історикам про представників дисидентського руху.

1-історик. У1958 році група юристів заснувала на Львівщині організацію «Українська робітничо-селянська спілка». Організація повинна була перетворитися у партію, але у 1961 р. була розгромлена. Автору програми Левку Лук'яненко було винесено вирок — смертна кара, але він був змінений 15 роками позбавлення волі. У програмі спілки підкреслювалося, що вона відстоює ідею боротьби за самостійність. Але дії свободомислячих людей підпадали під дію ст. КК УРСР (С. 147, док. 5).

2-історик. За цією статтею й був засуджений Левко Лук'яненко. Ознайомившись з матеріалами життя і діяльності цієї людини, я відзначив для себе, що людина ця блискучий юрист і дипломат. Скільки пережив, а на озлився — це вражає. Лук'яненко все своє життя присвятив єдиній меті— визволенню України з-під ярма імперії шляхом мирної боротьби. До цього він готувався замолоду. За своє прагнення, за велике святе діло Л. Лук'яненка було засуджено на півтора десятка років в'язниць і таборів, але він витримав усе. Після звільнення Л. Лук'яненко продовжує боротьбу за незалежність, стає народним депутатом України. І ось Україна — самостійна держава. Коли я читав монографію пана Л. Лук'яненка, я не переставав дивуватися, яка залізна віра в цієї людини в нашу Україну.

1-історик.Валентин Мороз — блискучий український історик. Можна виділити дві основні теми його робіт: перша — це захист прав і гідності людини від безмежно жорстокої диктатури, а друга — це відродження України й утвердження національної самосвідомості її громадян.У червні 1970 р. Мороза вдруге було заарештовано. Його знову звинуватили в. антирадянській пропаганді з метою підриву радянського ладу. Судили історика в обласному суді Івано-Франківська. Мороз на суді тримався дуже гідно, винним себе не визнавав. Жоден із свідків також не свідчив проти нього, та судді винесли драконівський присуд — 14 років позбавлення волі.Першу частину свого покарання Мороз відбуває у Володимирській в'язниці. Органи КГБ і тюремні власті зробили все можливе, щоб його покарання було якнайжорсто-кішим. Мороза тримали разом із кримінальними злочинцями, які поранили його ножами. Згодом тюремні власті перевели його до одиночки. Водночас до його харчів почали досипати якихось хімікатів, що спричиняли сильний біль, від чого у Мороза утвердилось переконання, що його хочуть звести з розуму. В умовах постійних цькувань він вирішив розпочати голодування доти, доки його не переведуть у табір до інших політв'язнів.Влада не могла скорити цю сміливу людину і тому вигнала Мороза з СРСР. Він іде до Америки, де закінчує Гарвардський університет, а також працює в архівах, вивчаючи історичні документи. Із проголошенням незалежності В. Мороз приїздить в Україну з лекціями, які читає в Київському та Львівському політехнічних інститутах, а також у Київському будинку вчителя. Він закликав до боротьби за свої права.

2-історик. В. Чорновіл — журналіст, критик, літературознавець. Уперше був засуджений у 1966 р. на З місяці табірних робіт, за відмову дати свідчення проти Михайла Гориня та Мирослава Зваричевського.У своїй збірці «Лихо з розуму» (1967) Чорновіл описав репресії і показав, що підсудними були просто допитливі люди, які хотіли знати самі і розповісти іншим правду, і за це їх / жорстоко покарали. Чорновіл склав / 20 біографій засуджених і відверто / написав своє ім'я, прізвище, адресу. Таким чином, він став на шлях легальної боротьби проти диктатури. Шлях, яким важко дійти до перемоги. За цю книгу Чорновіл отримав З роки таборів, але після 18 місяців був звільнений за амністією. Втрете його заарештували у 1972 р. під час масових арештів і засудили на 7 років таборів і 5 років заслання. У 1980 р. Чорновіл заарештований вчетверте за сфабрикованим звинуваченням у спробі зґвалтування.Енергійний, безкомпромісний, безстрашний, В. Чорновіл на волі завдав багата клопоту, тому влада робила все, щоб тримати його в ізоляції.

Вчитель історії. Назвіть основні форми діяльності та наведіть приклади

2 Правозахисник.

  • Масові заходи

  • Художні та публіцистичні твори

  • Самвидав

  • Голодування, бойкоти, акції мовчання в таборах

  • Створення груп, організацій

  • Звернення і заяви, відкриті листи

Вчитель історії. Що вам відомо про УГС ?

1 Правозахисник.

Група була утворена 9 листопада 1976 р.Створили групу і підписали перший документ Олесь Бердник, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Оксана Мешко, Микола Матусевич, Мирослав Марино-вич, Микола Руденко, Ніна Строката, Олекса Тихий. Група продовжила і розвинула ідею захисту прав людини та українських національних прав, група не ставила питання про вихід України з СРСР.До групи вступили 41 чоловік, було засуджено 39, з них померли в тюрмі О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко, В. Стус. Очолив групу Микола Руденко, який був заарештований і засуджений у 1977 р. у м. Дружківка Донецької обл. на 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання.



Після відбуття покарання в 1987 р. висланий з СРСР. Жив у США, з вересня 1990 р. живе в Києві.

Учитель історії. Разом з Миколою Руденком судили також Олексу Тихого. Хто з учнів хоче розповісти про нього?

1-історик. Олекса Тихий — учитель з Донеччини. 31957 до 1964 р. за свої політичні переконання перебував у в'язниці та концтаборах. Позбавлений права працювати за фахом, працював пожежником та чорноробом. У1976 р. його заарештували та судили разом з Миколою Руденком у Дружківці Донецької області. Вдруге йому довелося відповідати перед судом за свої погляди і думки. У своїх «Роздумах про українську мову та культуру в Донецькій області» він писав: «Чи можна говорити про рівноправність двох мільйонів українців, понад 100 тисяч греків, 10 тисяч білорусів, євреїв, татар та інших народностей у нашій області, як вони змушені зректися рідної мови?...». Олекса Тихий був засуджений до 10 років таборів особливо суворого режиму та 5 років заслання. У грудні 1979 р. він намагався спалити себе, протестуючи проти жорстоких табірних умов. У травні 1984 р. О. Тихий помер у неволі. У листопаді 1989 р. сини Олекси Тихого викопали домовину батька в Пермі, а рідні і друзі — Ю. Литвина й В, Стуса і разом перепоховалиїх на Байковому цвинтарі в Києві.

Учитель історії. Ми згадаємо долю ще одного правозахисника — Валерія Марченка.

2-історик. Валерій Марченко, 1947 р. народження, закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Був заарештований органами КДБ у 1973 р. Йому було інкриміновано написання трьох робіт: «Страшний якийсь тягар», «Київський діалог» і «За параваном ідейності»,— які ніколи і ніде не були опубліковані.Засудили його на 6 років таборів і 2 роки заслання. Ще на волі Марченко захворів на нирки. У таборі його здоров'я дуже погіршилось. Строк покарання він відбув до кінця. На волі на роботу його не брали і дуже скоро сфабрикували нову справу. Суд — і вирок: 10 років таборів і 5 років заслання. Це була інквізиція. Суддя розумів, що робить: медичні висновки не залишали надії — цього разу таборів йому не пережити.Його спеціально везли по етапу 52 дні. У табір привезли опухлого, ледь живого. Щоб хоч якось полегшити свої муки, він обгортався в мокре простирадло і так виводив шлаки, бо нирки зовсім не працювали. А вранці ставав на ноги, схожі на колоди, дибав на роботу. Через півтора місяця Валерія відправили до тюремної, лікарні. Мама виклопотала, щоб його перевезли до Ленінградської тюремної лікарні. На побачення до матері його вже винесли на ношах. Перед смертю він попросив замінити йому тюремну баланду на одне яблуко. Не дозволили, недали...Тільки мертвого віддали мамі, вона його привезла в Київ. Відспівували його в Покровській церкві. До домовини підходили люди, клали квіти, ставали на коліна...

Учитель історії. Оскільки література і мистецтво мають нерозривний зв'язок з історичним процесом, то зрозуміти місце українських діячів культури у національно-визвольному русі 60-80 рр. ХХ ст.. нам допоможуть літературознавці і мистецтвознавці.

Вчитель української літератури.У 1966 р. визначні діячі української літератури О. Корнійчук, М. Бажан, Ю. Смолич, М. Стельмах були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Це були талановиті майстри пера і їх творчий доробок збагатив українську літературу.Та в Україні, як і взагалі в Радянському Союзі, існувало інше мистецтво. Чесні, талановиті письменники, поети гостро відчували наростання негараздів у суспільстві. З тривогою сприймали вони поширення в народі пристосуванства, роздвоєння моралі, хабарництва. Вони вбачали причини занепаду національної культури, звуження сфери вживання української мови у відсутності реального суверенітету, права українців самим вирішувати свою долю.Ці почуття яскраво відображали кращі твори літератури України 60-80-х рр. У1968 р. з ініціативи тодішнього партійного державного керівництва розгорнулася кампанія цькування Олеся Гончара за його роман «Собор», який одним із перших в українській літературі звернувся до художнього аналізу глибоких деформацій суспільного життя України в повоєнні роки.Був підданий несправедливій критиці і фактичного вилучений талановитий роман Р. Іваничука «Мальви», просякнутий ідеєю вічності національної культури, свідомості, безсмертя українського народу. У задушливій атмосфері 70— 80-х рр. зі своїми вільнолюбивими художніми творами не могли пробитися, до українського читача письменники Ю. Дрозд, Є. Гуцало, Р. Федорів, І. Чандей, І. Білик.

1-Літературознавець.Ліна Василівна Костенко, українська поетеса, народилася 19 березня 1930 р. в м. Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. У1956 р. з відзнакою закінчила Літературний інститут ім. Горького. Владно й твердо заявила про себе збіркою «Мандрівки серця». Потужною хвилею влилася Ліна Костенко в поезію «шістдесятників». У 1979 р. вийшов історичний роман у віршах «Маруся Чурай». За цей роман поетеса удостоєна Державної премії УРСР їм. Т. Г. Шевченка.Історія часто присутня в її поезії. З-поміж минулих віків поетесу ваблять до себе княжі часи— епоха Київської Русі!Колись Ліна Костенко написала про новітніх «неандертальців»: Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла...Сьогодні поетеса разом зі своїм народом вдивляється в життя, осмислює, що з нами сталось. її життєве кредо — не зрадити своєму народові, бути правдивою, завжди потрібною людям, чесно дивиться їм в очі. Адже її покликання — в людині будити Людину.

2-Літературознавець. Поет Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині, У1952 р. із золотою, медаллю закінчив середню школу і вступив на факультет журналістики Київського університету. Працював власним кореспондентом київської «Робітничої газети».У своїх творах звеличував просту людину, описував трагічну історію та долю українського народу. Писав поезії, новели, автор численних статей, театральних і літературних рецензій, створив три казки для дітей і дорослих — «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож в Країну Навпаки», «Казка про Дурила».Влада всіляко боролася з Василем Симоненком й, організувавши побиття вже практично хворого поета, прискорила його смерть на 28-му році життя.Посмертно, за книгу поезій «У твоєму імені живу» в 1994 р. був удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка.

(звучить мелодія пісні «Червона рута»)



1-Мистецтвознавець.Слово, поєднане з музикою, має здатність творити дива. Прекрасну, яскраву серію пісень створив у ті роки Платон Майборода, плідно працював композитор Олександр Білаш. їхні пісні звучали в усіх куточках республіки— від столиці до найвіддаленішого села. Саме співуча українська земля змогла виплекати ще одного співця нашої сучасності — Володимира Івасюка.Спочатку з'явилася пісня «Червона рута», а потім «Водограй», «Стожари», «Два перстені», «Мальви» та багато інших. Написав їх молодий композитор Володимир Івасюк.Молодь відразу підхоплювала його пісні. За ЗО років свого короткого життя він написав понад 100 пісень. Його «Червона рута» мала шалений успіх. Володимир не прагнув кар'єри. Він любив життя, людей, але до нього не всі ставилися з відповідною шаною, особливо влада. І про це свідчить те, що Володимир не був членом Спілки композиторів, лауреатом жодної премії. Такий молодий і перспективний талант раптово згас у травні 1979 р.Обірвалася струна Володимира Івасюка. Загадкова жорстока смерть у Брюховецькому лісі під Львовом сколихнула Україну. Його тіло знайшли понівеченим, а вбивці залишилися невідомими.

Поховали його у Львові на Личаківському кладовищі. Тоді навіть не дозволяли покласти квіти на його могилу. Боялися його живого, боялися й мертвого.



1-Літературознавець. Алла Горська... Напрочуд обдарована людина, художник широких творчих обріїв, живописець, монументаліст, театральний художник, графік. Горіла в житті, як смолоскип, притягувала до себе друзів, як магніт, бо була невимовно жертовна.У своїй творчості не визнавала ідеологічного замовлення, офіціозу. Вона — душа шістдесятників, рушійна сила усіх зачинань проти сваволі та тотального залякування.У Жовтневому палаці культури, в кімнаті № 13, засідав клуб творчої молоді. Року 62—63-го там виникла комісія, яка стала перевіряти чутки про сталінські поховання закатованих людей. Перепитували свідків, шукали слідів, які згодом, привели до страшних місць. Так вийшли на Биківню. Дісталися туди втрьох — Горська, Симоненко, Танюк. Місце як місце, хлопчаки грають у футбол. Раптом Василь: «А ви подивиться, чим вони грають!» Маленьким дитячим черепом, простреленим двічі... Алла підійшла, розплакалась, слів не було. Але і мовчати про це не було сили! Подали Меморандум № 2 до міськради, а там його, за звичкою, справно і поховали.Але відтоді почалися активні переслідування - Горської: погрози по телефону, не приймали або навіть знищували її роботи. Намагалися ізолювати, радили чоловікові розлучитися^. А вона про себе не думала. Відчувала: гине Україна.У1965 році підписала колективного листа на ім'я Брежнєва з проханням переглянути антиконституційні рішення судів, захистити безневинно засуджених, зокрема В'ячеслава Чорновола.Як ви думаєте, якою була відповідь? Відповідь була такою: виключити Аллу Горську зі Спілки художників України. Може, боялися кинути до в'язниці, а може, в Дію вже був запущений інший план... 28 листопада 1970 року Аллу Горську знайшли вбитою при загадкових обставинах.

2-Мистецтвознавець. «Умене три батьківщини: народився в Грузії, працюю в Україні, готуюсь помертиу Вірменії», — писав Сергій Параджанов. З побожністю він ставився до кожної нації та її культури. Вірменин, що народився в Тбілісі й працював у Києві, Параджанов зняв фільми: вірменський «Цвіт граната», грузинський «Легенда про Сурамську фортецю», азербайджанський «Ашик-Керіб», молдавський «Андрієш», але найбільше українських. Серед, них такий шедевр, як «Тіні забутих предків». Життя Сергія Йосиповича було найяскравішим, найзагадковішим, найнеза-вершенішим з тридцяти його сценаріїв. З Україною,-зокрема з Києвом, пов'язаний найкращий період у житті режисера. Тут він одружився. Тут народився єдиний син. Розмовляв Параджанов виключно українською мовою, за що його називали українським націоналістом, а то й бандерівцем.

Параджанова ув'язнювали тричі, востаннє в Тбілісі, куди він повернувся 1977 року, після відбуття строку в Україні. Вирок — 5 років умовно, щоб маячив.Сергій Параджанов помер в липні 1990 р. в Єревані від раку легенів. Похований він в Пантеоні визначних діячів вірменської культури.Фільм «Тіні забутих предків», знятий Параджановим на кіностудії ім. О. Довженка, приніс світову славу не тільки режисеру, а й самій кіностудії. «Тіні забутих предків» отримали 101 приз на міжнародних кінофестивалях. А його головні герої — Лариса Кадочникова та Іван Миколайчук — одразу стали знаменитими.



Вчитель історії. У нас на уроці присутній представник влади, КДБ. Як влада реагувала на таку діяльність української інтелігенції.

Представник КДБ. Методами боротьби з дисидентами були:

  • Арешти

  • Ізоляція від суспільства: табори, психіатричні лікарні

  • Відмова у працевлаштуванні

  • Перешкоди поширенню інформації

  • Публічне каяття

ІУ Закріплення

Перегляд уривків документального фільму «Дисиденти» (сюжети про О.Тихого,В.Марченка, В.Стуса, Ю.Литвина).



Вчитель історії. Скажіть, чи недаремними були ці жертви? Яке значення мав рух і чи вплинув він на події сьогодення?

Політолог. Дії та жертви дисидентів-правозахисників були недаремні, їх справа дала результати в 1991 р., коли почався процес державотворення в Україні. Рух:

  1. свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі, сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.

  2. Продовжив традиції національно-визвольної боротьби,

  3. Відкрив Україну світові.

  4. Досвід та ідеологічні напрацювання дисидентів були використані в період перебудови і здобуття Україною незалежності.

  5. Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.

  6. Із середовища дисидентів вийшла чимала когорта політиків незалежної України.

  7. Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.

V Підсумок уроку (слововчителя української літератури)

Учні виконують роботу «Сенкен»



Вчителі оцінюють роботу учнів на уроці.

VІ Домашнє завдання.

  1. Опрацювати параграф підручника №28

  2. Написати міні-твір про одного з представників дисидентського руху.

  3. Підготувати повідомлення про представників релігійної течії

Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Домаський навчально-виховний комплекс iconКняжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад словниковийдивограй княжичі 2014
Княжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Домаський навчально-виховний комплекс iconНавчально-виховний комплекс

Домаський навчально-виховний комплекс iconСмілянський навчально-виховний комплекс
Вдовенко Олена Володимирівна, вчитель музичного мистецтва та художньої культури, першої кваліфікаційної категорії, Смілянського навчально-виховного...
Домаський навчально-виховний комплекс iconЛабораторія гуманізації навчання І виховання апн україни Навчально-виховний комплекс «Школа Гуманітарної праці»

Домаський навчально-виховний комплекс iconІван Франко Асоціативний диктант
Понінківський навчально – виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1, гімназія»
Домаський навчально-виховний комплекс iconМайстер І Маргарита
Навчальний заклад: Волочиський навчально – виховний комплекс у складі гімназії та школи першого ступеня
Домаський навчально-виховний комплекс iconСторінками біографії М. Ю. Лермонтова. Лірика
Якимчук Г. В., Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю
Домаський навчально-виховний комплекс iconКонкурсі «Педагогічна надія»
Високобайрацький навчально виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Домаський навчально-виховний комплекс iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Російська мова» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам мон молоді...
Домаський навчально-виховний комплекс iconКонкурс «Класний керівник року 2011»
Місце роботи: Запорізький навчально – виховний комплекс №67, в даному навчальному закладі працюю з 2001р


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка