Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься»



Скачати 159,3 Kb.
Дата конвертації10.05.2017
Розмір159,3 Kb.

ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА

d:\рисунки\леся-українка-217x300.jpg

« До тебе, Україно,… струна моя перша озветься »

Рекомендаційний бібліографічний покажчик

до 145-річчя від дня народження Лесі Українки

Краматорськ

2016

УДК 821.161.2

ББК Ш6(4Укр)1

Д55


Укладач :

Бєсєдіна О. Б. – бібліограф довідково-інформаційного відділу бібліотеки

Відповідальний редактор :

Коробка Ж. І. – завідувач бібліотеки

Д55 «До тебе, Україно,…струна моя перша озветься» : рекомендаційний бібліографічний покажчик до 145-річчя від дня народження Лесі Українки / укл. О. Б. Бєсєдіна ; відповід. ред. Ж. І. Коробка. – Краматорськ : ДДМА, 2015. – 12 с.

В історії кожної нації є особистості, призначення яких – осмислювати історичне минуле й прокладати шлях у майбутнє. До таких видатних постатей українства належить поетеса, публіцист, мислитель і громадський діяч – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Вона присвятила життя воскресінню духу нації, слугуванню своєму народові, пробудженню самосвідомості українців. Твори поетеси – це складний, багатоступеневий синтез історичної тематики, історичних подій та реалій сучасності. Вона визначала провідну і рушійну силу українського історичного процесу в національному рухові, а в народі вбачала суб’єкт історії, покликаний відродити українську державу. Крім палкого патріотичного заклику її поезія мстить світлий романтизм, людяність і жагу до щасливої долі. Справжні ліричні шедеври поетеси було покладено знаними митцями на музику. Тяжка 30-річна хвороба надто рано обірвала життя великої жінки, але її творча спадщина, завжди сучасна, сьогодні, як і раніше, закликає українців до праці – в ім’я свободи, світла і самобутності рідної країни.

Для викладачів, аспірантів, студентів і співробітників вузу.

ЗМІСТ


Передмова 5

1. Твори Лесі Українки 8

2. Життя і творчість поетеси 8

3. Літературна критика 10



ПЕРЕДМОВА

« В душі нашого народу живе ясний та чистий, майже легендарний образ поетеси – 145 років тому народилася вона в сім’ї Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас. Хочеться підкреслити, що була вона просто людиною і, ведучи «тридцятилітню війну» з нападами хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю. Можна зрозуміти, як жадалося їй звичайного людського щастя, якщо, прикуту хворобою до ліжка, так радувала її навіть яблунева пелюстка, занесена весняним вітром у вікно.

А звідки ж все-таки отой дух непоборний, звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою? Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, можемо бачити, якою силою може ставати в людині високість її помислів, значність життєвого ідеалу, безмірна любов до свого народу.

При всій витонченості й ранливості натури, зусиллям волі, мислі й доброти піднялася вона над своїм болем, зуміла почути інших. Як особисту трагедію переживала поетеса уярмлення свого народу, безправність його культури. Душа її, лагідна з природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків, колоніальної сваволі, вона майже фізично задихалася в атмосфері царського деспотизму, в середовищі, отруєнім бацилами рабства. Протягом усього творчого життя оспівує вона людину-борця, звитяжця, людину нездоланну, яка в ім’я високої мети здатна жертвувати собою. Самій поетесі притаманні були якраз такі якості.

Кажуть, скромна була, сором’язлива, не дуже й примітна серед людей, але яку непоступливість виявляла, коли йшлося про долю, честь і престиж народу, його культуру, про святе й заповітне! «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини», - так писав про неї І. Я. Франко». (О. Гончар «Наша Леся»).

Леся була щедро обдарована від природи. Проте доля завдавала перешкод, характер поетеси формувався в повсякденній боротьбі з хворобою за право жити, діяти й творити. Вона була дуже обдарованою і вельми освіченою людиною, хоча в листі до О. Кобилянської дуже самокритично писала: «Жадних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчилась тільки до 14 років, а потім пішла «на власний хліб», себто вчилась тільки того, що мені подобалось, а читала все, що запорву, без жадної заборони. Правда, коректив був в особі моєї матері та в листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя і т. і.».

Леся взяла все краще від свого батька Петра Косача, освіченого й знаного юриста, чиї симпатії були завжди на боці пригноблених, від матері Олени Пчілки, української письменниці, від дядька Михайла Драгоманова, відомого громадського діяча, від тіток – революціонерки Олени та музикантки Олександри Косач. Спілкування з видатними діячами українського культурного процесу – музикантом Миколою Лисенко та письменником Михайлом Старицьким також дуже збагатило її допитливу натуру. Дитинство та юність, проведені здебільшого на лоні рідної волинської природи, подарували гостру, гарячу любов до вітчизни.

Крім виняткових поетичних здібностей та всіма знаного в ній таланту до вивчення мов, почувала вона вільно себе і в стихії музики, (навіть певний час вагалася, чи не присвятити їй цілком своє життя). І це ж вона, Леся, ще будучи зовсім юною, написала перший в країні підручник з історії стародавніх народів, а крім того, роками з любов’ю збирала українські народні пісні. Та найяскравіше її обдарованість розкривається в силі її фантазії, уяви, що зваблювали дівчину в таємничий світ народних легенд і казок. З дитячих років майбутня поетеса захоплювалась старовинними народними звичаями, хоровими піснями, веснянками, щедрівками. Фольклорна символіка окрилює поезію Лесі Українки в усіх її різновидах. Але особисте в ній спаяне з природою, зовнішнім світом, з бажанням боротися зі злом, з тугою за нездійсненним щастям.

Було б однобічним вважати поетесу співцем лише громадянських почуттів. Глибоко відчуваючи душевний світ людини, Леся Українка створила справжні ліричні шедеври. Недарма композитори декількох поколінь, починаючи з М. Лисенко, писали музику на її вірші. Ліричне та епічне нарівно переплітаються в її творах. Поетеса виявляла великий інтерес до історії, поезії, культури інших народів, володіла багатьма мовами, була глибоко освіченою.

Схильна до філософських та суспільних суперечок, Леся високо цінувала діалектику думки, вільно почувала себе в усіх віках й серед різних народів. Вона охопила історію людства за три-чотири тисячоліття: від доби, коли єгипетський народ створив свою древню цивілізацію, через старогрецькі та давньоримські суспільства – до середньовічної Європи, французької революції ХVIII століття і до побуту рідної чарівної Волині. Такого часового діапазону годі шукати в будь-якого митця. Цензурні утиски були однією з причин, що змушували поетесу вдаватись до начебто далеких від сьогодення світових сюжетів. Та вдумливий читач розпізнавав у шатах давнини довколишню дійсність, розумів мову алегорій.

Драматургія Лесі Українки справедливо вважається вінцем її творчості. В її різнобарвному поетичному світі, в ідейних конфліктах між героями відчуваються явища і питання, які хвилюють саму поетесу. Самозречення, відмова від особистого, боротьба за краще майбутнє, мужність, патріотизм і водночас – ліризм та висока мрія про щастя – ось якості, які прославляє Леся Українка. Вона мислила музичними образами. За спогадами багатьох, вона сідала за рояль і імпровізувала музику до своїх віршів. Музична обдарованість надала їй можливість створити таку справжню музичну ораторію, як «Лісова пісня», а також сім віршів, «Сім струн» від ноти «до» до ноти «сі» – своєрідну музично-словесну сюїту.

Але ж найбільше горіння, найбільша жага та пристрасть Лесина – це щастя й воля рідного народу і матері – України! Сучасників завжди дивувало, що в дівчини, яка виросла в достатках, була така сильна і глибока любов до простого народу.

ї палкі заклики до боротьби мали неабиякий відгук. Вона взяла у Шевченка «іскру огню великого» і внесла цей революційний пафос в українську літературу нової історичної доби. Ось чому так захоплено привітав Іван Франко її молодий сильний талант і назвав Лесю Українку найближчою послідовницею Т. Шевченка.

Вона не тільки поетичним словом пропагувала революційну думку. Від 1886 до 1907 поетеса була активним членом українських революційних об’єднань та партій. Зустрічі й спілкування з членами підпільних революційних гуртків, друк, перевезення, переховування, роз’яснення та розповсюдження заборонених видань – слово й діло було справжнім актом її буття. Леся глибоко любила Україну, високо ставила духовні цінності українського народу, пропагувала ідею української державності, засуджувала прояви національної пасивності і зради, натомість проголошувала ідеї рішучої боротьби за національну та культурно-релігійну незалежність України. Дуже рано, сорокадворічною пішла вона від нас, але її пісня бринить і до сьогодні – незламна, яскрава, прекрасна, повна любові до людей і своєї Вітчизни, й нестримної жаги до життя!

Пройде багато віків, але кожен, хто шукатиме дух української нації, її велич і падіння, трагедію і світлий романтизм, буде звертатися до спадщини Великої Лесі :

« І не вмре та слава, не поляже,

В пісні, в слові буде вічно жити

І про себе світові розкаже »


Бібліографічний покажчик пропонує до перегляду художню, публіцистичну літературу, наукові праці та статті з періодичних видань, що розкривають глибокий внутрішній світ генія, її життя, аспекти творчості, подає літературно-критичні праці та ін.

При підготовці видання опрацьовано фонди та каталоги бібліотек Донбаської державної машинобудівної академії, Краматорської центральної міської публічної бібліотеки та інтернет-ресурси за темою. Бібліографічний покажчик складається з 3-х основних розділів. Записи подаються за алфавітом прізвищ авторів чи назв документів.

Видання розраховане на викладачів, студентів та співробітників вузу, а також усіх, кого цікавить українська література. Відбір джерел закінчено у лютому 2016 року.


1. Твори Лесі Українки


1

Ш6(4Укр)

У45



Українка Л. Твори : в 4-х томах. Т. 1. Поетичні твори. – К. : Дніпро, 1981. – 541 с.



2

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Твори : в 4-х томах. Т. 2. Драматичні твори. – К. : Дніпро, 1981. – 528 с.



3

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Твори : в 4-х томах. Т. 3. Драматичні твори. – К. : Дніпро, 1982. – 432 с.


4

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Твори : в 4-х томах. Т. 4. Оповідання. Статті. Листи. – К. : Дніпро, 1982. – 438 с.



5

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Вибране. – К. : Держлітвидав, 1954. – 547 с.



6

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Вибране. Поезії, поеми, драматичні твори. – К. : Дніпро, 1977. – 639 с. .



7

Ш6(4Укр)

У45


Українка Л. Поезія. Драматичні твори. – К. : Наукова думка, 1999. – 384 с.



8

РС

С24


Світанок Вітчизни. Українська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. : навч. посібник / упоряд. А. А. Чічановський. – К : Грамота, 2001. – 511 с.




2. Життя та творчість поетеси


9




Богдан С. Етнічні стереотипи в листах Лесі Українки / С. Богдан // Дивослово. – 2003. – № 10. – С. 27–31.


10




Боровська Н. Материнська вдача і материнський "скарб" у Лесиній душі / Н. Боровська // Українська мова та література. – 2005. – Лют. (Чис. 7). – С. 20–22.


11




Леся Украинка в воспоминаниях современников / пер. с укр., сост., вступ. ст. и коммент. А. Дейча. – М. : Худ. л-ра, 1971. – 524 с.


12




Леся Українка: Сюжети з життя в ілюстраціях і документах: фотокнига / авт.-упоряд. Н. Чіп, І. Веремеєва ; вступ. ст. І. Драча. – К. : Спалах, 2001. – 168 с.


13



Меморіальний фонд Лесі Українки у Волинському краєзнавчому музеї // Дивослово. – 2000. – № 2. – С. 28.


14



Ненадкевич Є. Українська жінка : [Леся Українка] / Є. Ненадкевич // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 52–56.


15




Спогади про Лесю Українку / упоряд. вступ. ст. та комент. А. І. Костенка. – 2-ге вид., доп. – К. : Дніпро, 1971. – 483 с.


16




Стасюк Н. Леся Українка. Роль родини у її вихованні / Н. Стасюк // Українська мова і література в школі. – 2007. – № 6. – С. 31–32.


17




Тарнавська М. Листування родини Косачів / М. Тарнавська // Всесвіт. – 2003. – № 7/8. – С. 168–170.


18




Шаховський С. М. Леся Українка: критико-біографічний нарис/ С. М. Шаховський. – К. : Дніпро, 1971. – 134 с.


19




Януш О. Леся Українка в Криму / О. Януш // Дивослово. – 1994. – № 10/11. – С. 60–62.


20

8

І-90


Історія української літератури ХХ ст. : підручник у 2-х книгах. Кн.1. Перша половина 20 ст. / за ред. В. Г. Дончика. – К. : Либідь, 1998. – 464 c.


21

8

К78


Краткая литературная энциклопедия : в 8-ми томах. Т. 7. "Советская Украина" – Флиаки. – М. : Сов. энциклопедия, 1972. – 1007 с.

В содерж.: Украинка, Леся. – С. 762–763; Украинки Леси музеи. – С. 763.




22

8

Л64


Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. – М. : Сов. энциклопедия, 1987. – 752 с.


23

8

У45


Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях : альбом / авт.-упор. М. В. Гуць, Н. Л. Россошинська. – 2-ге вид., доп. – К. : Рад. шк., 1986. – 287 с.

24

8

Ч-59


Чижевський Д. І. Історія української літератури. – К. : Академія, 2003. – 568 с.


25

8

Ч59


Чижевский Д. І. Історія української літератури: від початків до доби реалізму/ Д. І. Чижевский. – Тернопіль : Феміна, 1994. – 480 с.


26

Т3(2)

І-90


Верстюк В. Ф. Історія України / В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань, О. І. Гуржій ; под ред. В. А. Смолія. – К. : Альтернативи, 1997. – 416 с.

Зі змісту: Зрушення на культурному полі. – С. 173–175. – (Л. Українка – с. 174).




27

Т3(2)

І-90


Білик Б. І. Історія української та зарубіжної культури : навч. посібник / Б. І. Білик, Ю. А. Горбань, Я. С. Калакура ; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – Вид. 3-тє, стер. – К. : Знання, 2001. – 326 с.

Зі змісту: Українська культура в боротьбі за утвердження етнічної і культурної самобутності народу. – С. 178–185. – (Л. Українка – с. 182).




28

Т3(2)

С30


Семененко В. И. История Украины с древнейших времен до наших дней / В. И. Семененко, Л. А. Радченко. – Х : Торгсинг, 2002. – 480 с.


29

Т3(2)

У-45


Українки в історії / В. К. Борисенко, М. І. Головащенко, О. П. Кривоший, С. Андрусів. – К. : Либідь, 2004. – 326 с.

Зі змісту: Леся Українка: погляд із XXI століття. – С. 182–186.





3. Літературна критика


30




Бетко І. Драматична поема “Одержима”: Проблема морального максималізму / І. Бетко // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 19–21.


31



Богород А. Фольклор у творчості й житті Лесі Українки / А. Богород // Дивослово. – 2000. – № 2. – С. 24–28.


32




Бойко М. Ф. Леся Українка – продовжувач мовних традицій Т. Шевченка / М. Ф. Бойко. – К. : АН УРСР, 1963. – 44 с.


33




Бондарчук Л. Колиска поетичного генію Лесі Українки / Л. Бондарчук, Л. Памірська // Дивослово. – 1996. – № 11. – С. 60–61.


34




Зорівчак Р. П. Рецепція творчості Лесі Українки в англомовному світі / Р. П. Зорівчак // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 26–30.


35



Ковальова О. Леся Українка: вибір модернізму / О. Ковальова // Дивослово: українська мова і література в навчальних закладах. – К., 2005. – № 10. – С. 51–54.


36




Ковальчук О. До вивчення “Боярині” Лесі Українки / О. Ковальчук // Дивослово. – 1998. – № 10. – С. 41–43.


37




Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури: [Леся Українка] / Л. Костенко // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 2–7.


38




Криловець А. Драматична поема Лесі Українки “Оргія”: Філософія національної честі / А. Криловець // Дивослово. – 1996. – № 7. – С. 6–10.


39




Криловець А. “Сім струн я торкаю...”: (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки) / А. Криловець // Дивослово. – 1995. – № 7. – С. 12–16.


40



Лихтенштейн И. Преодоление. Леся Украинка / И. Лихтенштейн // Радуга. – 2014. – № 7-8. – С. 110–118.


41




Мірошниченко Л. П. До текстології письменниці: [Лесі Українки] / Л. П. Мірошниченко // Дивослово. – 1996. – № 2. – С. 10–11.


42




Міщук Р. С. Проблема суспільного обов'язку митця у творчості Лесі Українки / Р. С. Міщук. – К. : Т-во "Знання", 1983. – 48 с.


43



Могильницька Г. Руїна держави і руїна душі : драма Л. Українки "Бояриня" / Г. Могильницька // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 17–21.


44




Поліщук Я. Драматургія Лесі Українки: втілення вічного / Я. Поліщук // Дивослово. – 2005. – № 5. – С. 52–55.


45



Поліщук Я. "Лісова пісня" Лесі Українки: неопоганство і семантика міфу / Я. Поліщук // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 2–7.

.


46



Поліщук Я. Страждання. Зрада. Смерть: філософські аспекти драматичної поеми Лесі Українки "Одержима" / Я Поліщук // Дивослово. – 2000. – № 11. – С. 2–6.


47




Рисак О. О. Лесин дивосвіт / О. О. Рисак. – Львів : Світ, 1992. – 184 с.


48




Розумний Я. Українськість Дон Жуана в “Камінному господарі” [Лесі Українки] // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 22–26.


49



Сачко М. Подвійне наголошування непохідних прикметників у поезії Лесі Українки / М. Сачко.// Дивослово. – К., 2007. – № 4. – С. 36–38.


50



Сулятицький М. Особливості трансформації загальнокультурної традиції в драматичних поемах Лесі Українки / М. Сулятицький // Дивослово. – 2000. – № 11. – С. 4–6.


51




Третяченко Т. Г. Художня проза Лесі Українки: Творча історія./ Т. Г. Третяченко – К. : Наук. думка, 1983. – 288 с.


52

8

К89


Кузякина Н. Б. Леся Украинка и Александр Блок: лит.- критич. очерк / Н. Б. Кузякина – К. : Рад. письменник, 1980. – 167 с.


53

8

Р95


Рильський М. Т. Статті про літературу / М. Т Рильський. – К. : Дніпро, 1980. – 509 с.


54




Розумний Я. Українськість Дон Жуана в “Камінному господарі” [Лесі Українки] / Я. Розумний // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 22–26.


55

8

Ч-59


Чижевський Д. І. Історія української літератури. / Д. І. Чижевський. – К. : Академія, 2003. – 568 с.




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconКонкурсу юних фотоаматорів «Моя Україно!»
Богуславської районної державної адміністрації від 23. 09. 2013 №198 Про проведення районного етапу обласного конкурсу юних фотоаматорів...
Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconНауково-технічна бібліотека Біобібліографія науковців Національного авіаційного університету Володимир Петрович харченко біобібліографічний покажчик Київ 2012

Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconДержавна науково-педагогічна бібліотека україни

Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconДержавна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського напн україни

Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconДержавна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського
Ювілейні дати книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського
Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconФахові словники : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / бібліотека Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»; упоряд. Глущенко Л. О., Муханова С. В. – Кривий Ріг, 2015. – 20с

Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconОдеська державна наукова бібліотека імені М. Горького 1829-1999
Бібліографічний покажчик "Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького" є першою спробою докладно й всебічно висвітлити...
Донбаська державна машинобудівна академія науково-технічна бібліотека «До тебе, Україно,… струна моя перша озветься» iconЧастина перша 6 розділ перший 6
Моє село, моя країна, мій світ, моя батьківщина – скільки нез’ясованих понять І які почуття огортають людину, коли на самоті роздумує...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка