Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014



Сторінка3/12
Дата конвертації14.04.2017
Розмір2.39 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

130-та річниця з дня народження Т. Г. Шевченка
Лютий-березень - Сталінська обласна бібліотека імені Н.Крупської організовує виставку творів Тараса Шевченка.
Березень - обласна філармонія до шевченківських днів готує нову програму естрадних виступів. Артисти виконують пісні Шевченка, поеми "Катерина" і "Єретик".
10 березня - в приміщенні Сталінського театру опери та балету відбувається літературний вечір, присвячений пам'яті Т. Шевченка. На ньому виступає донецький критик А. Клоччя з доповіддю "Великий патріот". Наголос у доповіді робиться на силу ненависті Шевченка до німців-завойовників. Критик говорить, що для німців у поета немає інших висловів, як - німець вузлуватий, немчура захопила запорозькі степи, козаки у німецькі кайдани заковані.
10 березня - Державний Український театр імені Артема ставить ювілейну виставу, присвячену 130-річчю з дня народження великого українського поета Т. Г. Шевченка. 10 і 11 березня увечері і 12 березня вдень йде п'єса "Назар Стодоля" - драма на три дії. В ролях зайняті актори Бориков, Главацька та інші.
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує добірку віршів поета під загальною назвою "І на оновленій землі врага не буде, супостата…". Друкуються вірші "Заповіт", "Єретик" (Шафарикові), монолог Микити з драми "Микита Гайдай". Друкується також уривок з статті М. Тихонова "Вітчизняна війна і радянська література" про "Кобзар" Т. Шевченка: "На Українському фронті "Кобзар" Шевченка, ретельно підклеєний, видавався командиром кожного вечора тому бійцю, який відзначився удень. І люди билися, щоб отримати "Кобзаря" на руки, як вищу нагороду. - Я преміюю цією книгою своїх бійців, - говорив командир артилерійського полку".
10 березня - о 19-00 годині вечора у приміщенні міського театру проводиться вечір, присвячений 130-річчю з дня народження Т. Шевченка. Його організовують Сталінський міськком КП(б)У і донецька організація Спілки радянських письменників України. Доповідь про творчість Т. Шевченка робить критик А. Клоччя. Зокрема, він зазначає, що в день 130-річчя з дня народження великого патріота рідної землі його слова звучать як пророкування, яке буде здійснено нашою доблесною Червоною Армією:

В село на зрище приведуть

І на хресті отім без ката

І без царя вас, біснуватих,

Розпнуть, розірвуть, розіпнуть

І вашей кровію, собаки,

Собак напоять…
Після урочистої частини - вистава "Назар Стодоля". Вистава показується безплатно.
11 березня - театр імені Артема (м. Сталіно) показує виставу "Назар Стодоля". Кількість глядачів - 1183, загальний збір - 18 725 карбованців.

11 березня - у кошторисі витрат на нові та капітально відновлені вистави значиться п'єса "Назар Стодоля" Т. Шевченка. Матеріальне оформлення обійшлося у 23 900 карбованців, в подальшому вказується цифра у 30 100 карбованців.


12 березня - у приміщенні обласної бібліотеки імені Н.Крупської відбувся літературний вечір, присвячений 130-річчю з дня народження великого патріота рідної землі Т. Г. Шевченка.
20 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує критичну статтю
А. Клоччя "Виховувати глядача". Зокрема, він зазначав: образ Хоми Кичатого ("Назар Стодоля") - це збірний тип, в якому втілені негативні риси козацької старшини. "У виконанні артиста Борикова це просто хитрий дядько, "гречкосій" - і все. В образі Галі автор показує ніжну дівчину, сповнену національної і людської гідності. В театрі Галя - героїня оперети, так її трактує актриса Главацька, позбавляючи героїню національного колориту." "…щоб театр зміг розгорнути усі свої творчі можливості, закладені в його зростаючому колективі, потрібно визначитися художньо, відкинути вже непотрібну універсальність і прагнути до того, щоб театр мав своє власне художнє обличчя".
Березень - Сталінський український театр імені Артема за місяць показує 6 разів виставу "Назар Стодоля" Т. Шевченка. Загальна кількість глядачів склала 4 708 осіб, загальний збір склав 74 712 карбованців.
2 квітня - український театр імені Артема на сцені театру опери та балету
(м. Сталіно) вранці показує виставу "Назар Стодоля" Т. Шевченка. На виставі присутні 548 глядачів, збір склав 6 950 карбованців.
Червень - Сталінський театр імені Артема показує виставу "Назар Стодоля"
Т. Шевченка. На виставі присутні 290 глядачів.
21 липня - Сталінський театр імені Артема показує виставу "Назар Стодоля"
Т. Шевченка. На виставі присутні 290 глядачів, збір склав 5 335 карбованців.
31 серпня - затверджено репертуарний план Сталінського українського музично-драматичного театру імені Артема. Серед вистав - "Назар Стодоля" Т. Шевченка. Режисер - Є. Шнейдерман.
1944 - Володимир Сосюра закінчує свою поему "Мій син", в якій Шевченко, встаючи "із могили на кривавому фоні пожеж", своїм вогненним словом кличе радянських воїнів до розплати за сплюндровану фашистами Україну:
На Вкраїну ідіть, мої діти,

Хай звучать ваші кроки, як мідь,

Відплатіть за потоптане жито,

За могилу мою відплатіть!…


1944 - Сталінський український музично-драматичний театр імені Артема за 1944 рік показав 8 разів виставу "Назар Стодоля" Т. Шевченка. Загальна кількість глядачів вистави - 5 546.
Таблиця 2. Видання творів Т. Шевченка з 1941 по 1945 рік:

1945 рік


1945 - у річному звіті Сталінському обласному відділу у справах мистецтв значиться, що Артемівський (Макіївський) український музично-драматичний театр мав дати прибуток 10 тис. карбованців від п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля", а фактично дає 5 600 карбованців.

1946 рік


1946 - у Києві видається книга І. Стебуна "Зброя слова", в якій розміщено нарис "Основоположник нової української літератури" - про Т. Шевченка. Зокрема, автор зазначає: "Шевченко не лише оголив у яскравих художніх образах кричущу несправедливість кріпосницького ладу, - він дав в поемі ("Сон"), вперше в українській літературі, справжню політичну сатиру на самодержавство, на державну ієрархію, піднявшись на рівень кращих політичних сатириків світової літератури. Силою свого глибокого проникнення в дійсність, сміливістю новатора-реаліста Шевченко не лише сколихнув сучасну йому українську літературу, а й спрямував її в нове річище. Поет широкого демократичного світогляду, Шевченко підняв тему визвольної боротьби на висоту загальнолюдської проблеми ("Єретик", "Кавказ")".
1946 - у річному звіті Єнакієвського українського драматичного театру вказується, що в його репертуарі - "Катерина" М. Аркаса, прем'єра якої відбулася 10 березня 1946 року.
16 вересня - наказом за №11 Управління по контролю за репертуаром та видовищами УРСР зняті та заборонені до виконання 10 п'єс, серед яких значиться опера "Катерина" М. Аркаса.
12 жовтня - наказом за №1914 Управління по контролю за репертуаром та видовищами УРСР дозволено Артемівському міському музично-драматичному театру до кінця 1946 року зберегти в своєму репертуарі п'єсу "Назар Стодоля" Т. Шевченка.

1947 рік


1947 - Сталінський театр опери та балету ставить балет українського композитора К. Данькевича "Лілея" за мотивами «Кобзаря» Тараса Шевченка. Постановники - диригент Є. Шехтман, балетмейстер А. Гірман, художник Є. Ляхович. У головній партії - заслужена артистка України О. Горчакова. "У її виконанні злились в єдине граціозність танцю, висока хореографічна майстерність з сценічним образом Лілеї", - зазначає Г. Костинська.
Горчакова Олена Петрівна (1924 - 2006 гг.) - прима-балерина Донецького театру опери та балету, заслужена артистка України з 1951 р.

1948 рік


1948 - у репертуарі Артемівського українського музично-драматичного театру затверджена п'єса Т. Шевченка "Назар Стодоля".

1949 рік


1949 - виходить збірка В. Сосюри "Зелений світ" з віршем "Уже достигли полуниці":
…він з нами,

Його пісні, його любов!

Його це місяць над садами

У сяйві тихому зійшов.

І все здається. Я клянуся.

Крізь сяйво місячне бліде

До мене рідний, добровусий

Тарас Григорович іде…


1949 - у репертуарі Артемівського українського музично-драматичного театру затверджена п'єса Т. Шевченка "Назар Стодоля".

1951 рік


1951 - 90 років з дня смерті Т. Г. Шевченка
1951 - в бібліотеках міста Сталіно і області (їх на той час нараховувалось 310 з загальним фондом в 1,5 млн. примірників) для школярів і за допомогою школярів пройшли літературні вечори пам'яті Тараса Шевченка. Такі вечори на тему "Шевченко - народний поет" відбуваються у школах Костянтинівського та Тельманівського районів. В школах міста Жданова проходить перегляд та обговорення кінострічки "Тарас Шевченко", яка одержала державну премію СРСР.
1951 - 35 школярів міста Горлівки під керівництвом викладача історії
М. Ковалинського здійснюють екскурсію за маршрутом: Київ-Канів-Запоріжжя.
1951 - екскурсію до Києва здійснює вчитель фізики Т. Лягуша (середня школа № 1 шахти 1-2 "Допропілля") разом з учнями. Звіт про екскурсію виконується у вигляді монтажу: макет столиці України, в його середині зображено портрет Тараса Шевченка. Навкруги - фотографії видатних людей, українських письменників і поетів, а також шкільні фотографії визначних місць Києва. Звіт прикрашено як перлинами чудовими українськими піснями та віршами.
9 березня - газета "Горняк" друкує статтю А. Шабаліна "Великий Кобзар", присвячену 90-річчю з дня смерті Т. Г. Шевченка. Зокрема, в статті відзначалось, що "Шевченко вірив у велику будучність українського народу".
14 березня - газета "Радянська Донеччина" передруковує інформаційний матеріал про засідання в Київському державному українському драматичному театрі імені Івана Франка з нагоди 90-річчя з дня смерті Т. Шевченка. На засіданні виступають заступник голови правління Спілки радянських письменників України Любомир Дмитерко, лауреат Сталінської премії поет Андрій Малишко, а також Леван Асатіані, Юліан Пширков. Володимир Сосюра прочитав вірш, присвячений Т. Шевченку. Державна капела бандуристів під керівництвом О. Миньковського виконала пісні на слова Тараса Шевченка. Театр імені Франка показав драму "Назар Стодоля" Т. Шевченка".
12 грудня - газета "Горняк" друкує анонс кінострічки "Тарас Шевченко".
19 грудня - газета "Радянська Донеччина" друкує рецензію М. Непрана на кінострічку "Тарас Шевченко". Зокрема, автор зазначає: "Створення кольорового фільму "Тарас Шевченко" - радісна подія у житті нашого кіномистецтва, яка знаменує нові творчі досягнення радянських майстрів популярнішого виду мистецтва…Постановник Ігор Савченко і виконавець головної ролі актор Сергій Бондарчук знайшли прості і виразні засоби для відтворення образу незабутнього поета - революціонера… Перевагою рецензованого фільму є те, що він змальовує Тараса Шевченка як найосвіченішу людину свого часу. Автори фільму багатьма епізодами розкривають широкий духовний світ поета, глибочінь його наукових знань… Період заслання Шевченка знайшов у фільмі блискуче втілення в повнокровні образи, перебування поета в Петербурзі, Москві і на Україні відтворено дещо поспіхом. Кіноповість "Тарас Шевченко " - безперечна творча удача колективу Київської студії художніх фільмів, і його з радістю зустрів радянський глядач".

1952 рік


1 березня - у клубі вчителів м. Макіївки відбувся концерт українського ансамблю пісні і танцю. Артист В. Масій виконав пісню «Думи мої, думи» на слова Т.Г. Шевченка (газета «Радянська Донеччина»).
1952 - в Жовтневому районі міста Маріуполя встановлений бюст Т. Шевченка.

1954 рік


1954 - Володимир Сосюра пише вірш "Кобзареві" - до 300-річчя з'єднання України з Росією:

В борні не схибнув ти ні разу

І перед ворогом не блід.

Любив слов'ян, синів Кавказу

І ненавидів царський рід.
9 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю Лариси Черкашиної "Народний поет".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
2 липня - в газеті "Социалистический Донбасс" голова правління Сталінського обласного відділення Спілки радянських архітекторів України І. Кислий розповідає про затверджений проект пам'ятника Т. Шевченку в місті Сталіно.
1954 - у м. Слов'яногірську встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку (вул. Піонерська, 17).

1955 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
Весна 1955 р. - у Красноармійську встановлено пам'ятник Т. Шевченку із залізобетону.
1955 - у Слов'янську встановлений пам'ятник Т. Г. Шевченку. П'єдестал невисокий, прикрашений ліпниною. Зверху, на камені, в задумі сидить Т. Г. Шевченко. Пам'ятник простояв більше тридцяти років.
13 липня - у місті Сталіно відбувається перейменування: бульвар О. Пушкіна віднині має назву бульвар Т. Шевченка, а бульвар Т. Шевченка став називатися бульваром О. Пушкіна.
8 вересня - на бульварі Шевченка у м. Сталіно відкривається пам'ятник
Т. Шевченку. Скульптори М. Вронський, О. П. Олійник, архітектори В. О. Шарапенко та Є. Є. Шарапенко. Загальна висота пам'ятника складає 8 метрів. Бронзова скульптура поета має висоту 3,5 метра. Відлито скульптуру в Києві, в республіканських науково-реставраційних виробничих майстернях.
9 вересня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю А. Клоччя і
Е. Укіса "Відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в місті Сталіно".
9 вересня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує вірш поета Віктора Соколова "До пам'ятника Кобзареві":
Він прийшов на Донбас,

Як до рідного дому.

І спинився Тарас

На бульварі новому,

Як навкруг без кінця.

Рідні діти й онуки,

Простягли до співця

Роботящії руки…

І всміхаються нам

Очі світлі Тараса…

Роботящим рукам

Аж до смертного часу

Він служив.

Він прийняв

І тортури, і муки,

Щоб народ розкував

Роботящії руки.

А тепер, в світлий час,

Вірний люду простому,

Він прийшов на Донбас,

Як до рідного дому.

1956 рік


1956 - Артемівський український музично-драматичний театр здійснює постановку вистави "Катерина". В головній ролі - заслужена артистка України Н. Тимошенко. В ролі батька - артист П. Гнідий, матері - артистка З. Піддубна. Режисер вистави -
К. Цимбал. "У виставі розкриті не тільки трагедія простої селянської дівчини, погубленої багатим паничем, але й світ черствості і жорстоких моральних забобонів, породжений безправністю і тяжким життям", - зауважує критик Г. Костинська.
1956 - в Красноармійську відкривається центральна міська бібліотека імені
Т. Г. Шевченка.
20 лютого. - У гірничо-промисловій школі № 33 міста Чистякове проведений вечір для її учнів. Учасники вечора прослухали лекцію на тему "Життя й літературна творчість великого українського поета Т. Г. Шевченка". Потім силами учнів показаний концерт. Про це повідомляє газета "Горняк".
9 березня - газета "Горняк" вміщує портрет Т. Г. Шевченка і статтю "Великий Кобзар", в якій стисло розкривається значення творчості поета.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
28 серпня - газета " Горняк" розповідає, що напередодні в Каневі, на могилі Тараса Григоровича Шевченка відбулися урочисті свята, присвячені 100-річчю з дня народження Івана Франка. На мітингу виступає представник прогресивних українців Канади Джон Вір. Він говорить, що "ніщо не може завадити передати вам гарячу любов українців США до України, її славному народу, народу Шевченка і Франка".

1958 рік


1958 - часопис "Мистецтво" у першому числі розповідає про сторінки літопису українського радянського мистецтва, зокрема, про пам'ятник Т. Шевченку у Сталіно, відкритий 8 вересня 1955 року.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
13 березня - музикознавець М. Бабков друкує в газеті "Радянська Донеччина" статтю "М. М. Аркас", присвячену до 60-річчя першої вистави опери "Катерина" і 50-річчя з дня смерті композитора. Зокрема, він відзначав: " В оновленому вигляді, любовно відредагована, "Катерина" Аркаса в останні роки знову зазвучала зі сцени театрів Києва, Львова, Вінниці, Дніпропетровська. Думається, доречним буде побажання, щоб цим чудовим твором українського мистецтва зацікавились також театри нашої області".

1959 рік


8 березня - газета "Горняк" друкує статтю Олекси Новицького "Великий поет-революціонер", присвячену 145-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Зокрема, автор зазначає, що ані роки висилки та переслідування поета, ані гірке особисте життя не зламали в ньому непохитну віру в народ.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).

1960 рік


7 лютого - артист Сталінської обласної філармонії Аркадій Губенко підготував велику літературну композицію про Кобзаря. Він один, але силою художньої майстерності показує глядачам цілу низку людей - від "всеросійського капрала" Миколи І до тупого фельдфебеля оренбурзького гарнізону. Артист використав в композиції велику кількість творів поета, уривки з його "Щоденника", архівні документи, вірші Некрасова і Сосюри. Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
5 березня - автор статті "Народне слово про Кобзаря" І. Пестонюк розповідає про сучасні народні пісні про Т. Шевченка "На високій дуже кручі", "Гей, чого ти розквітаєш!", про народні оповідання "Скинене панське ярмо", "Страх люблю правду", "Вічний, як народ", "Постануть народи, кайдани порвуть". Про це повідомляє газета "Горняк".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Сталіно і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
1960 - напередодні Декади української літератури та мистецтва у Москві, в столиці України - Києві з творчим звітом побувала велика група письменників Донбасу. Донецькі письменники відвідують пам'ятник великому Кобзарю і кладуть до його підніжжя вінок: М. Чернявський, І. Савич, Л. Черкашина, П. Байдебура, В. Соколов,
А. Іонов, В. Труханов, Є. Летюк, М. Гревцов, В. Шутов, Г. Кривда, П. Шадур.

1961 рік



100-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка
22 січня - газета "Радянська Донеччина" розповідає про те, як митці Донбасу готуються до 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка.
Січень-лютий - часопис "Донбас" розміщує вірш Павла Безпощадного "В семье трудового Донбасса":
В семью трудового Донбасса

Ты песней вошел, как заря.

Здесь чтут и читают Тараса -

Народной души Кобзаря.

От Кадиевки до Краматорска -

В счастливом донецком краю,

В колхозе и в клубе шахтерском

Бессмертные песни поют.

Твой голос века не затмили

И дум твоих гордый полет.

В стихах титанической силы

Великий Шевченко живет.


Січень-лютий - часопис "Донбас" вміщує статтю Андрія Клоччя "Наш великий Кобзар". Зокрема, автор зазначає: "Він прийшов з глибин народу. Він ввібрав у себе весь гнів, нестримну волю до боротьби за сонцедайні далі трудящого люду, його болі і радощі, його думки і сподівання. І вилив все це в невмирущих дзвінких поезіях своїх, поставив слово на сторожі коло великого народу. Великий і славний єси, народе український, що породив геніального сина Тараса Григоровича Шевченка, який вніс вагомий, коштовний внесок в скарбницю загальнолюдської світової культури".
Січень-лютий - часопис "Донбас" вміщує добірку поезій Г. Кривди "Вінок Тарасові":
Зібравши всю бунтарську силу,

Зустрівши запах рідних піль -

Метнув у хмару чорнокрилу

Свою любов, і гнів, і біль.

*

Ми теж взяли твого вогню,



Пішли у світ не манівцями,

Щоб зло випалювать на пню.

Щоб сонце квітнуло над нами.

*

Хто ж там глухий між нас!



Хто серцем кам'яний!

Ану здійми у світ, життям налитий колос.

Отож бо він і є, той невмирущий голос,

Що лине крізь літа до нас із далини.


Січень-лютий - часопис "Донбас" розповідає про рід Великого Кобзаря - вчительку з Пантелеймонівки Ганну Іванівну Шевченко, правнучку брата Тараса Шевченка - Йосипа. Її старша сестра Парасковія Іванівна - вчителька у Володарську. Молодша Ольга Іванівна працює на Пантелеймонівському заводі вогнетривів. Вона народилась у 1912 році у Кирилівці. У шкільні роки разом з іншими піонерами насаджувала парк навколо пам'ятника Т. Шевченку у селі.
Січень-лютий - часопис "Донбас" друкує план роботи оргкомітету з проведення ювілею Шевченка у Сталінській області. Комітет очолює голова правління Донецького відділення спілки письменників України В. Соколов.

Заплановано:

- у Будинку партосвіти провести наукову сесію про революційну діяльність поета. Такі ж конференції - серед студентів і викладачів вузів.

- Кінофестиваль художніх і хронікально-документальних фільмів, присвячених Т. Шевченку.

- Провести шевченківські вечори письменників на шахті комуністичної праці "Комуніст-Нова", колгоспі Мар'їнського району, школах міста Сталіно.

- В обласній бібліотеці імені Н. Крупської - великий ювілейний вечір.

- Російські драматичні театри - Жданівський і Чистяківський імені В.Маяковського готують концертні програми, Артемівський український музично-драматичний театр показує глядачам другу дію опери "Катерина" М. Аркаса (постановник М. Піддубний) та велику програму з творів Т. Шевченка (постановник заслужений артист України В. Яншин). Сталінський російський театр опери та балету готує постановку опери українського радянського композитора заслуженого діяча мистецтв України М. Веріківського "Наймичка". Обласна філармонія готує лекцію-концерт "Шевченко і музика", великий концерт з творів Т. Шевченка і творів класиків і сучасних композиторів, присвячених пам'яті Кобзаря. Виконавці - симфонічний оркестр, український ансамбль пісні та танцю, солісти. Артист філармонії А. Губенко виступає в шахтних та сільських клубах з літературною композицією "Т. Г. Шевченко". Спеціальні шевченківські програми готують Сталінське і Артемівське музичні училища. Обласний Будинок народної творчості готує виставку творів самодіяльних художників, присвячену великому поету.

- У Дружківці в палаці культури відкривається експозиція репродукцій картин та малюнків Т. Шевченка. Дві виставки оформлені в обласній бібліотеці імені Крупської, аналогічні будуть відкриті у приміщеннях театрі міста Сталіно.

- Спілка художників Донеччини готує свої твори до республіканської ювілейної виставки. У Сталінській картинній галереї організована виставка репродукцій картин і малюнків Т. Шевченка.

- Товариство з розповсюдження політичних та наукових знань розіслало у міста та райони області матеріали для бесід "Наш Шевченко".

- На бульварі Шевченка (м. Сталіно) організується великий книжковий базар.
Січень - в Сталіно відбувається обласний семінар лекторів, на якому виступають викладачі педінституту В. Сафронова, М. Лисак, М. Федорчук за темою "Життя і творчість Т. Г. Шевченка", "Сатира Т. Шевченка", "Співець дружби народів". Свої твори, присвячені Кобзарю, читають письменник П. Байдебура і поет Г. Кривда.
Січень-лютий - драматичний гурток села Рай-Олександрівки Слов'янського району готує постановку п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля". Хоровий гурток розучує "Заповіт", "Думи мої, думи…", "Реве та стогне Дніпр широкий".
Січень-лютий - викладачі та учні Артемівського музичного училища виступають в Артемівському залізничному технікумі з лекцією-концертом. Доповідь "Т. Шевченко і українське народне мистецтво" робить викладач А. Дупп.
Січень-лютий - в Ново-Олександрівській сільській бібліотеці організована книжкова виставка до 100-річчя з дня смерті Кобзаря, оформлений яскравий плакат "Т. Шевченко - великий син українського народу". В усіх населених пунктах колгоспу імені Богдана Хмельницького проводяться шевченківські вечори.
5 лютого - вчителька літератури П. Д. Клименко з Амвросіївської восьмирічної школи-інтернату проводить літературну гру "Шляхами Тараса". У школі відбувається також великий вечір з літературно-музичним монтажем "Моя Україна", інсценізацією "Наймички", хором, який виконує пісні на слова поета, українськими народними танцями, віршами про Кобзаря. Про це повідомляє газета "Радянська Донеччина".
5 лютого - газета "Радянська Донеччина" розміщує статтю Е. Укіса "У правнуків великого Кобзаря" (у селищі Пантелеймонівка у сестер Ганни та Ольги Шевченків, батько яких Іван був двоюрідним племінником Т. Г. Шевченка, а мати Христина - внучкою його брата Йосипа).
11 лютого - школярі Володарської середньої школи створюють рукописний журнал "Вінок Кобзареві", макети за мотивами картин "Думи мої, думи…", "Хата батьків Тараса", "Шевченко над Дніпром". Про це повідомляє газета "Радянська Донеччина".
12 лютого - газета "Комсомолец Донбасса" друкує вірші донецького поета
Є. Летюка "Земля, яку сходив Тарас".
28 лютого - у восьмирічній школі № 7 м. Слов'янська створені стенди про шляхи Тараса, проведено загальношкільний конкурс на краще виконання творів Кобзаря, гурток співів вивчає пісні на слова поета. Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
3 березня - газета "Социалистический Донбас" друкує слова турецького поета Назима Хікмета:

Пока будуть битися сердця людей,

Буде лунати й голос Шевченка.
7 березня - школярі краматорської школи імені Т. Г. Шевченка створюють фотомонтаж "Великий син українського народу", шестикласники вчительки Н. Т. Стешенко готують велику концертну програму на тему "Дитячі роки Т. Г. Шевченка". Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
7 березня - газета "Горняк" друкує малюнки на політичні теми, цитуючи Тараса Шевченка.
7 березня - учні середньої школи № 4 міста Чистякове зробили інсценізацію за поемою Т. Шевченка "Причинна". У самодіяльній виставі зайняті Валя Пушкар, Алла Камалова, Лариса Капиця, вчителька Марія Іванівна Кравченко. Про це повідомляє газета "Горняк".
7 березня - учні села Прелєсного ведуть Шевченківські читання на квартирах колгоспників артілі "12 років Жовтня", доносячи до душі мову поета з її інтелектуальним гартом, високими поняттями і вселюдськими категоріями. Про це повідомляє газета "Радянська Донеччина".
7 березня - газета "Социалистический Донбасс" повідомляє, що руками учнів 4-го класу Краматорської школи імені Т. Шевченка вишитий портрет Кобзаря.

7 березня - гірники Донецько-Севастьянівсько-комсомольського рудоуправління: Віра Тимченко, Анатолій Монзуля - на урочистому вечорі до 100-річчя з дня смерті


Т. Шевченка читають уривки з поем поета, солісти Сергій Повілій, Юрій Костечко, Лідія Куксіна співають пісні на слова Т. Шевченка. Про це повідомляє газета "Горняк".
З нагоди 100-ї річниці від дня смерті Т. Г. Шевченка нова станція Донецької залізниці отримала назву "Шевченко" (розташована на залізничному перегоні Артемівськ - Сіверськ).
7-9 березня - в концертному залі обласної філармонії пройшли літературно- музичні вечори, присвячені Т. Шевченку.
9 березня - у Будинку політпросвіти Сталінського обкому і міському партії проходить теоретична конференція, присвячена 100-річчю з дня смерті Т. Шевченка. З доповідями виступив критик А. Клоччя, викладач педінституту М. Федорчук та інші. Всього було прочитано 6 доповідей.
9 березня - газета "Горняк" друкує вірш Л. Масич "Пам'яті великого Кобзаря":
Я строки Шевченко с волненьем читаю.

Мне грустную песню они навевают.

В них столько тоски по родной Украине!
9 березня - газета "Горняк" друкує вірш В. Щербенко "Відповідь на "Заповіт":
Та не тільки на Вкраїні -

Тебе знають всюди!

Як і ми, про тебе мріють

Усі чесні люди.

Вони тебе не забудуть,

Доки жити будуть,

Щастя й волю в усім світі

Люди не забудуть.


9 березня - завідувачка бібліотеки на шахтоуправлінні № 27 (Чистякове) Марія Федорівна Маленкіна готує монтажі ілюстрацій до творів Т. Шевченка, фото і репродукції картин поета. Вчителька середньої школи робітничої молоді № 6
т. Баришникова робить доповідь про життя і творчість поета.
9 березня - газета "Горняк" друкує статтю С. Крижанівського "Поет по-справжньому народний". Зокрема, автор відзначає: "Схиляючись перед генієм Шевченка, ми говоримо: він і сьогодні з нами. В наших серцях, у серцях усього прогресивного людства".
9 березня - клуб шахтоуправління № 2-43, бібліотека і середня школа № 21
м. Чистякове проводять спільний вечір до 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка. З доповіддю виступає вчителька Т. Бердянська, пісні на вірші поета співають Л. Скрипникова, В. Латиш, В. Очкан.
9 березня - газета "Горняк" друкує вірш Юхима Дубкова "Шевченкове слово":
Для мене Шевченкове слово -

Це роки борні і стремління,

Це радість моєї любові

До тебе, моя Україно!

Для мене Тарасове слово -

Це сонячне взимку проміння.

Струн серця мого перемова -

Думки Кобзаря України.

Я чую в цехах і забоях

Рядки із поезій чудових:

Лунало у полум'ї бою

Й на праці Шевченкове слово.

Це слово крізь хмари і бурі,

Що бачив поет на Аралі,

В пожовклих степах Оренбургу

Нас кличе "мечі всі - на рала!"

Щоб людям не бачити лиха,

а тільки добро. Щоб дитині

в садочку було любо, тихо,

як мріяв Кобзар України.

Усюди садам виростати,

Весною буяти цвітінню,

Не бути війні, супостати,

Як мріяв Кобзар України.


9 березня - газета "Горняк" друкує вислови знаменитих людей про Т. Г. Шевченка: Добролюбова, Франка та інших. Зокрема, наводяться слова М. С. Хрущова:

"Тарас Григорович Шевченко близький і дорогий усім народам нашої великої батьківщини тому, що він у своїх творах висловлював думи не тільки українських незаможників, а й думи трудящих усіх націй".


10 березня - на бульварі імені Т. Шевченка міста Сталіно о 16-00 відбувається міський мітинг, а ввечері в українському музично-драматичному театрі імені Артема - міські урочисті збори.
10-12 березня - в усіх клубах і палацах культури міста Сталіно проходять вечори, присвячені Т. Шевченку.
10 березня - Україна відзначала сторіччя з дня смерті Т. Шевченка. Цій даті були присвячені урочисті збори представників громадськості Києва. За рішенням Всесвітньої Ради Миру сторіччя з дня смерті поета відзначалося на усіх континентах планети. Спеціальною постановою Ради Міністрів України встановлюються щорічні республіканські премії імені Т. Шевченка. Карбуються медалі на честь цієї дати, одним із перших її отримувачів стає металургійний завод імені Ілліча (м. Маріуполь).
10 березня - у середній школі № 10 села Рубці Краснолиманського району влаштовується виставка репродукцій картин Кобзаря, обговорення книги
С. Васильченка "В бур'яні", диспут за книгою О. Іваненко "Тарасові шляхи". Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
10 березня - у Донецьку до пам'ятника Т. Шевченку покладені вінки від робітників будівельного управління №2 тресту "Донецькжитлобуд", швейної фабрики імені Володарського, Донецького відділення спілки письменників, інститутів Донецького політехнічного, педагогічного, радянської торгівлі. Критик Буряк зробив доповідь про поета.
10 березня - в Донецькому театрі опери та балету відбувається прем'єра вистави "Наймичка" за Т. Шевченком.
10 березня - часопис "Радянська Україна" друкує вірш Володимира Сосюри "Якби ти глянув на Вкраїну милу":
Твоє ім'я твої нащадки смілі

Несуть з собою у комуни світ.


10 березня - газета "Радянська Донеччина" повідомляє, що художники Сталінської області підготували низку робіт, присвячених Т. Шевченку. Так, Ю. Злидень створив серію пейзажів "По шевченківських місцях". М. Корнєєв написав картину "Шевченко у кузні". В. Сахненко -"Шевченківський день у Каневі". Графіки В. Домненко та
В. Чорноусов підготували графічні листи "Перебендя старий, сліпий…" і "Шевченко у засланні".
10 березня - газета "Радянська Донеччина" друкує передову статтю "Вічно живий". Зокрема, в статті зазначається: "Разом з нами свято шанують великого сина українського народу всі народи-брати, пройняті чуттям єдиної родини - Радянського Союзу. Прекрасно це почуття висловив російський поет В. Лебедєв-Кумач:
И там, где Шекспир с Руставели рядом,

Где Пушкин и Горький в первых рядах.

Идет Шевченко, и светится радость

В синих больших и глубоких глазах.

И новое солнце встает величаво,

Неся человечеству новую жизнь,

Солнце свободы, сонце славы,

Имя котрому - коммунизм!


10 березня - газета "Социалистический Донбасс" розміщує фотокомпозицію
Б. Виткова, присвячену Т. Г. Шевченку.
10 березня - заслужений металург України М. Переверзєв розповідає про своє ставлення до "Кобзаря": "В моїй уяві він живе, як і раніше, - то сумним і ніжним, то гнівним і полум'яним".
10 березня - вибійник шахти "Кочегарка" розповідає про те, як старий дід Муська - чуваш за національністю, помер глибоко переконаним, що Тарас Шевченко був чуваським поетом.
10 березня - інженер М. Термінасянц з м. Єнакієве розповідає про своє ставлення до "Кобзаря". Шофер радгоспу імені Паризької Комуни Шахтарського району В. Родя розповідає, як "Кобзар" став настільною книгою батька, а він дуже любить живописні твори Тараса Шевченка. Кандидат геолого-мінералогічних наук Є. Сєрік розповідає про пісню "Реве та стогне Дніпр широкий", яка стала обов'язковим святковим атрибутом у родинах. В горлівському книжковому магазині № 16 організовано продаж книг великого Кобзаря.
10 березня - газета "Радянська Донеччина" друкує оповідання Михайла Фролова "Рядовий № 191" - про Аральську експедицію, в якій брав участь Т. Шевченко.
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю Віктора Соколова "Слово про поета". Зокрема, автор зазначає: "Чому так боялися правителі кріпацької Росії цю людину?...За те, як гарно писала колись більшовицька "Правда", що він здійснив відразу два великих злочини: він, по-перше, вийшов з народу, з кріпаків, і він, по-друге, став не просто поетом, а поетом-демократом, співаком пригноблених мас народу".
10 березня - поет Микола Рибалко друкує вірш "Волны счастья":
Нет, не умрет Тараса имя…

В тот час, корда встает заря,

Звучит в эфире позывными

Живая песня Кобзаря.

"Реве та стогне…" - волны счастья

Плеснули в берег душ людських,

И новый день распахнут настежь

Прибоем этих позывных.

Они зовут, они нас будят

Бессмертным голосом певна.

На них настраивают люди

Свои сердца.


10 березня - вчитель Іван Трійняк друкує свій вірш "Залізні стовпи":
Іде Тарас. Лани-степи

У спеці-мареві згоряють.

Іде весь день, шука стовпи.

Що небо синє підпирають

….

Не знав: мине багато літ



Й йому відкриють горизонти,

Новий. Небачений ще світ.

Шляхи Залізняка і Гонти.
10 березня - в селищі Новоселівка Краснолиманського району в місцевій бібліотеці Ніна Костянтинівна Ситник, працівниця бібліотеки, оформила яскравий стенд з життя і творчості Кобзаря. За допомогою учнів оформлений ще один стенд - "Володар душ людських".
10 березня - пенсіонер А. Серафімов розповідає про заборону святкування пам'яті поета за часів царату. Так, автор зазначає: "Міністр внутрішніх справ у своїй телеграмі від 5 лютого 1914 року наказав губернаторам і градоначальникам категорично заборонити святкування пам'яті "мужицького поета", заборонити надавати його ім'я школам, а також призначати стипендії і пожертвування у фонд Шевченка". Про це розповідає газета "Социалистический Донбасс".
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" розповідає про колгосп імені
Т. Шевченка Мар'їнського району. Згадуються прізвища депутатів місцевої ради - Варвари Белік, Клавдії Чайки, Петра Шептія. Кукурудзяні ланки очолюють Клавдія Кириченко, Тетяна Жигайло, Ольга Будаєва.
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю І. Жильцова "Потомки Кобзаря". Автор розповідає про Ганну Шевченко-Орельську та Ольгу Іванівну Шевченко з Пантелеймонівки. Розповідається про інших нащадків роду Т.Г. Шевченка. За участь у революційній боротьбі у засланні побував Тимофій Шевченко. Лев Андрійович Шевченко загинув у 1918 році від німецьких окупантів.
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує інформацію про те, що в СРСР твори Т. Шевченка видавались 398 разів сорока мовами. Тираж їх більше 11 мільйонів примірників.
10 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує ноти до музики пісні "Вічно будуть жити". Слова і музику пісні написала домогосподарка Надія Ніколайко:
То лунає пісня всюди,

По всій Україні,

То пісні співають люди

Про Тараса нині.


Ой, пісні ці не замовкнуть.

Вічно будуть жити,

Поки з неба ясне сонце

Буде нам світити.


Знаєм добре, наш Кобзарю,

Тяжку твою неволю, -

Не зламали кати панські

Твою сильну волю.


Над могилою твоєю

Голови схиляєм,

Заповіт твій невмирущий

Ми не забуваєм.


Встань, Кобзарю, подивися

На життя народне,

Розквітає Україна

Радісна, свободна.


10 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує інформацію про вшанування пам'яті Т. Шевченка в місті Сталіно. Так, у кінотеатрах міста яскраво оформлені стенди про життя і творчість Т. Шевченка, демонструються кінострічки про життя і творчість поета. Працівники бібліотек обладнали спеціальні книжкові виставки, проводять бесіди з читачами про великого українського поета. Колективи обласного краєзнавчого музею, картинної галереї і салону художників оформили виставки. Тут представлені репродукції картин, фотографії і фотодокументи.
10 березня - газета "Радянська Донеччина" друкує низку віршів донецького поета Григорія Кривди, присвячених Великому Кобзареві:
В краю німому і глухому

Ти не осліп і не оглух…


Майнув у хмару чорнокрилу

Свою любов, і гнів, і біль…


І лиш тоді припав в знемозі

На груди матері-землі.

***

Ми теж взяли твого вогню,



У світ пішли не манівцями…
Взяли любов твою і гнів,

І серця ніжність полум'яну.

Ти все життя своє горів,

Ми теж горіть не перестанем.

***

Я ж чую з долини твій невмирущий голос



Крізь всі мої літа, крізь все життя моє…

Хто там глухий між нас?

Хто серцем кам'яний?

Ану здійми у світ життям налитий колос!

Отож бо він і є той невмирущий голос,

Що лине крізь літа до нас із далини!


11 березня - газета "Социалистический Донбасс" розміщує інформацію про урочисті збори в Большому театрі Союзу РСР пам'яті Т. Шевченка. На зборах присутні Л. Брежнєв, М. Ігнатов, Ф. Козлов, О. Косигін, А. Мікоян, М. Мухітдінов, М. Суслов, К. Фурцева, П. Поспєлов, рідня поета - Д, Красицький та О. Лисенко. Виступають М. Грибачов, О. Гончар, М. Тихонов, К. Яшен, С. Пентак, Д. Методієв, М. Дрозд. Пісні на слова Т. Шевченка виконують Г. Олейніченко,
В. Левко, Б. Шапенко, Б. Гмиря, І. Козловський. Сценічний уривок з фільму "Тарас Шевченко" виконує С. Бондарчук.
11 березня - газета "Социалистический Донбасс" розміщує інформацію про вшанування пам'яті поета 10 березня у Києві - урочисті збори у приміщенні Київського державного академічного театру опери та балету імені Т. Шевченка. У президії - М.Гречуха, О.Іващенко, І.Казанець, М.Кальченко, Д.Коротченко, М.Підгорний, І.Сенін, В.Щербицький, М.Бубновський. А.Скаба, П.Шелест. Виступають поети М.Бажан, М.Рильський, російський письменник Г. Марков.
11 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує інформацію про вшанування поета біля його пам'ятника у Донецьку. Виступають А. Сайко, А. Клоччя, В. Пугач, Б. Буряк. Вірші М. Рильского читає школярка Люда Мартіна, студент Донецького педінституту Олег Комар читає власний вірш "Тарасові верби".
11 березня - у театрі імені Маяковського (м. Чистякове) відбувається урочистий вечір до 100-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка. Доповідь робить завідуючий відділом культури міськвиконкому А. Є. Грабельников. Артисти самодіяльного колективу палацу культури імені Леніна шахтоуправління імені Кисельова ставлять драму Т. Шевченка "Назар Стодоля". Ролі виконують: Хома Кичатий - токар електромеханічного заводу С.І. Івлєв, Галя - вчителька сш № 23 В. А. Закутня, Назар - машиніст водовідливу
М. Д. Линник. Художнє оформлення вистави - І. І. Мирошниченко, режисер - М. Мороз. Про це повідомляє газета "Горняк".
16 березня - газета "Радянська Донеччина" вміщує рецензію "Бринять кобзи струни…" музикознавця О. Осколкова на оперу "Наймичка". Зокрема, автор зазначає: "Наймичка" вважається одним з найкращих творів М. Вериківського, написана опера за однойменною поемою Т. Шевченка і майже повністю наслідує її сюжетові з введенням деяких додаткових епізодів. Додамо, що у створенні лібрето, крім самого композитора, брав участь донецький поет Кость Герасименко, який поліг смертю хоробрих у дні Великої Вітчизняної війни… Композитор соковитими фарбами змалював соціальну трагедію покритки, життя якої понівечила невблаганна дійсність. Він наситив оперу цікавими побутовими деталями, народними обрядами, широко використав народні українські пісні.

І ця музична мова, ґрунтована на українських пісенних та танцювальних інтонаціях, - яскрава і виразна, зрозуміла навіть недосвідченому слухачеві, хоч подекуди композитор використовує складні засоби професійного мистецтва. В опері багато хорових епізодів. Вони допомагають яскравіше виявити вчинки головних героїв. Хорові епізоди були виписані з такою великою майстерністю, що стали органічною частиною вистави… Коли після другої дії, за традицією, разом з режисером, художником, диригентом на сцену піднявся Вериківський, аплодисменти перейшли в овації".


17 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує рецензію композитора
С. Ратнера на виставу "Наймичка" Сталінського театру опери та балету. Автор зазначає, що "режисер К. Цимбал знайшов багато цікавого, яскравого у режисерському рішенні вистави. Соковитими мазками підкреслив він основні драматургічні вузли опери. Дуже вдало поставлене "весілля". Гарне враження залишили українські народні обряди весільного ритуалу, простого, а разом з тим яскравого і мальовничого. Хорова маса - народ - це повнокровні, живі образи, які мають індивідуальні характеристики, завдання".
17 березня - в Сталінському музично-драматичному театрі імені Артема відбувається прем'єра вистави "Петербурзька осінь" за п'єсою О. Ільченка. Режисер - народний артист України М. Смирнов, художник - В. Лазаренко. В ролях зайняті актори Ю. Галинський, В. Загаєвський, О. Акімов, М. Протасенко, О. Малич, І. Корж. О. Рязанова, М. Бондаренко, Ю. Суржа. Н. Гришковська, А. Кунгуров, І. Завертнєв, Л.Соколовська, Г. Чайка.
24 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує рецензію на виставу "Петербурзька осінь". Автор рецензії - К. Цимбал - режисер Сталінського театру опери та балету. Зокрема, автор зазначає: "Це не просто прем'єра, а данина вдячних нащадків своєму славному предку…В результаті напруженої творчої роботи вийшла гарна вистава. Глядачі вдячні театру за виставу, в якій виражена справжня любов до Тараса Григоровича Шевченка".

Головну роль - роль Тараса Шевченка - виконав заслужений артист України Юхим Галинський (1911-1970). "Особливо вражає фінал, де Шевченко звертається до нащадків, якби приходить до них, аби йти й далі в ногу разом з ними".


24 березня - газета "Радянська Донеччина" вміщує рецензію А. Клоччя на виставу "Петербурзька осінь". Критик високо оцінює гру акторів, серед яких і виконавця головної ролі - Ю. Галинського: "Ще раз підтвердив свою високу обдарованість, талановитість заслужений артист України Ю. Галинський, граючи роль великого Тараса. Його Тарас гнівний і по-дитячому ніжний, його Тарас і пророк, і закохана людина, яка мріє про родинне щастя. Багатогранність характеру поета, воскрешену митцем, побачив глядач".
31 березня - газета "Колгоспне село" вміщує вірш Володимира Сосюри
"І зашумлять гаї могучі…":
Зелений лист - життя окраса,

Як пісня, що не зна журби.

Ми в пам'ять рідного Тараса

Скрізь посадовимо дуби.

Він їх любив. Вони під тучі

Підіймуть крон веселий рій…

І зашумлять гаї могучі

На Україні дорогій.


Березень - горлівська газета "Кочегарка" вміщує на своїх сторінках поетичний триптих Павла Безпощадного "Встреча с лирником" з підзаголовком "Песни Тараса".
Березень - старшокласники Іллічівського району міста Жданова перед початком останнього сеансу дають концерти в кінотеатрі імені Т. Г. Шевченка. Таку незвичну форму застосовують школярі середніх шкіл №№ 21, 41, 30.
Березнь - на ювілейному міському вечорі пам'яті Кобзаря у м. Макіївці присутні закарпатські письменники В. Ладижець і О. Патрусь-Карпатський.
24 квітня - у музично-драматичному театрі імені Артема відбуваються громадський перегляд та обговорення вистави "Петербурзька осінь". Учасники обговорення - викладачі сталінської школи-інтернату № 3 т. Седніков, красногорівської середньої школи № 1 т. Принцевський, горлівської середньої школи № 12 т. Лиженецька, медичного інституту т. Дубровський, герой Радянського Союзу т. Олександров, критик А. Клоччя. Вони відзначають, що колектив театру створив цікаву виставу, з великою силою відтворений образ революціонера-демократа, великого українського поета Т. Шевченка. Деякі зауваження стосувалися недоліків у постановці. У виконанні ролей, у художньому оформленні вистав. Але одностайною була думка, що вистава "Петербурзька осінь" - великий творчий успіх колективу. Автор п'єси Олександр Ільченко, присутній на обговоренні, подякував колективу театру за гарну постановку його твору, виказав подяку глядачам, які проявили таку увагу до п'єси і вистави. У заключному слові постановник вистави головний режисер театру народний артист України М. Смирнов відзначає корисність такого обговорення і заявляє, що театр буде і в майбутньому виносити на суд глядача свої роботи. Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
21 травня - часопис "Радянська Україна" вміщує вірш Володимира Сосюри, де він звертається до Тараса Шевченка:
В сім'ї братів під стягом пурпуровим,

Що ми піднесли у блакить висот,

Тебе не тихим словом, а громовим

Пригадує твій зоряний народ!


27 травня - газета "Кочегарка" розповідає про зустріч двоюрідної правнучки
Т. Г. Шевченка, що мешкала в Пантелеймонівці, із студентами Горлівського педінституту.
1961 - за постановку вистави "Петербурзька осінь" режисер Донецького українського музично-драматичного театру імені Артема, народний артист України Микола Смирнов удостоєний пам'ятної Шевченківської медалі.
1961 - у Донецькому книжковому видавництві виходить збірник донецьких авторів "Вінок Шевченкові". Наклад книги - 2 тисячі примірників.

Друкується вірш В. Соколова "Він прийшов на Донбас", П. Безпощадного "В семье трудового Донбасса", Г. Кривди "Вінок Тарасові", М. Рибалки "Песня Кобзаря". Володимир Демидов у своєму вірші "Две песни" відзначає:


На круче днепровской сейчас

Русских юношей

Слушает мудрый Тарас.

Над седою водою

Играет заря.

И светлеет морщинистый

Лоб Кобзаря.

Потому что потомки

Умеют беречь

Украинскую мову

И русскую речь.
Євген Летюк у вірші "Любов у бронзі" пише:
В бронзі, що виросла постаттю

Вічно живого пророка,

Сила великого поступу,

Шана народу глибока.

Пісня поета уславлена

Серцем народу вірним.

В бронзу навіки уплавлена

Наша любов безмірна.


Анатолій Мартинов розповідає живу легенду "Коли серце любить": на залізничній станції Занки є незвичайний, мабуть, єдиний у цілому світі пам'ятник Тарасу Шевченку, зроблений з живого дерева. Легенда розповідає, що горлівський талановитий юнак Максим вчився мистецтву. І першою його роботою було невелике мармурове погруддя Кобзаря. На війні хлопець втрачає зір. Лікуючись на берегах Дінця, він співав пісні Шевченка. І коли люди просили його залишитись тут назавжди, хлопець вирішив залишити того, хто написав ці пісні. І сліпий юнак, тримаючи в одній руці погруддя Шевченка, а в другій - нехитрий інструмент різьбяра, приступив до праці. На відкритті пам'ятника хлопець прозрів, стверджує легенда. "Коли серце любить - тоді все під силу". На невеличкій станції Занки в сосновому бору стоїть біле погруддя Кобзаря. Соки живого дерева бродять у нім…
У книзі вміщуються три пісні з нотами. Перша - "Світає, край неба палає", музика В. Воздвиженського на слова Т. Шевченка. Друга - "Грає синє море", музика І. Отравенка на слова Т. Шевченка. Третя - "Слово Тараса", музика І. Отравенка на слова Гр. Кривди:
На лани широкополі,

На Дніпро і кручі

Впало слово Кобзареве

З-за темної тучі.

***

Віщим громом пролітає,



Людське серце будить.

І йому співають всюди

Вічну славу люди.

***


1962 рік

1 березня - газета "Горняк" друкує рецензію Г. Вартанова на книгу Леоніда Хінкулова "Тарас Шевченко. Біографія", видану у Москві, під назвою "Нове дослідження про Т. Шевченка". В рецензії зазначається, що ця книга висунута на здобуття Ленінської премії. Рецензент відзначає, що на основі дослідження Л. Хінкулова можна зробити висновок про тісний зв'язок Т. Шевченка з Київською таємною революційною організацією, яку очолювали відомі борці проти царату П. Завадський, М. Муравський, Я. Бекман та інші.


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
10 березня - газета "Кочегарка" друкує твори горлівських поетів про Т. Шевченка - "В новій, вольній сім'ї ми тебе не забули, Тарасе!"
10 березня - газета "Горняк" повідомляє, що у школі-інтернаті № 3 проведено вечір пам'яті українського поета, революціонера-демократа Т. Г. Шевченка. Вечір розпочався з лекції про життя та діяльність поета, потім відбувся концерт шкільної самодіяльності. Учні читали вірші, співали пісні, написані на вірші Шевченка, брали участь у літературній вікторині. Шкільна бібліотека організувала виставку творів
Т. Г. Шевченка, підготувала фотомонтажі, плакати.
10 березня - газета "Горняк" вміщує вірш К. Манжули "Тарасу":
Багато зморених доріг

Проміряв ти по Україні.

Не раз переступав поріг

Нужди-кріпацтва господині.

Ти з неба зір не діставав,

Як однописець тонкорукий,

Тобі, мов злісна кропива ,

Жалили серце людські муки!

І грізний гнів на палачів

Кипів у кожнім слові в тебе.

За волю ти боротись вчив,

А не просить її у неба.

Священних помислів ріка

Лилась в народ могутнім хлином.

У кожній хаті кріпака

Ти був не гостем - рідним сином.

…Літа громами боротьби

Під стягом правди проминули.

Вкраїна вільної доби

Тебе до серця пригорнула.


22 травня - газета "Горняк" вміщує статтю Р. Радченка до 80-річчя з дня народження композитора К. Стеценка.
Стеценко Кирило Григорович (1882-1922) - митець високого таланту, самовідданої посвяти українській культурі. Його твори мають патріотично-піднесений характер. Створив музику на вірші Т. Шевченка, зокрема, написав музику до поеми "Гайдамаки". У його творчому доробку понад 30 солоспівів на вірші класиків української літератури - Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших.
1 червня - Львівський театр імені М. Заньковецької на гастролях в Донецьку показує виставу "Невільник" М. Старицького за поемою Т. Шевченка "Сліпий". Режисер А. Ріпко, художник А. Стефанчук, композитор заслужений артист України А. Радченко. У виставі зайняті народний артист України В. Данченко, народний артист СРСР
В. Єременко, народний артист України Д. Козачковський, заслужений артист України В. Аркушенко, артист В. Сумський.
2 червня - газета "Социалистический Донбасс" друкує перші анонси-відгуки на вистави Львівського театру імені М. Заньковецької - "Невільник" Т. Шевченка та "Камінний господар" Л. Українки.

Про виставу "Невільник" донеччани відгукуються так: "Після цієї вистави хочеться більше думати над смислом щоденного буття", "…от якими хоробрими лицарями свободи були запорожці", "… в сцені полону з усією силою розкривається любов до Батьківщини, ненависть до її ворогів, їх непохитна стійкість, їх жадоба волі!"


9 червня - газета "Комсомолец Донбасса" друкує рецензію А. Клоччя на виставу Львівського театру імені Заньковецької "Невільник" - "Преданья старины глубокой". Зокрема, критик зазначає: "Уже з першої картини вистави для глядачів перестали існувати умовності сцени. Зал швидко включився в те життя, яке відкрилося за рампою. Немає байдужих глядачів, усі - учасники вистави…Головний зміст вистави можна передати стисло: "Любіть свою Вітчизну, не жалійте для неї нічого, навіть життя!"
1962 - у Парижі на ХІІ сесії генеральної конференції ЮНЕСКО до календаря знаменних дат на 1964 рік включено день народження Т. Г. Шевченка.
28 жовтня - Костянтинівський завод "Автоскло" дарує Канівському музею- заповіднику "Могила Т. Шевченка" портрет Кобзаря, виконаний на світлочутливому склі рентгенівським промінням, а навколо портрету - герої творів поета. Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
18 листопада - Красноармійська шахта №19-20 імені Т. Г. Шевченка відсилає в дар Канівському музею діючу модель вугільного комбайну К-52М. Шахтоуправління "Холодна балка" готує макет проходки штреку в розрізі. Вирубану в глибі антрациту шахтарську лампу відсилає місто Чистяково та шахта "Кочегарка". Рудоуправління "Артемсіль" робить з цільного кристалу солі чудовий макет книги "Кобзар" з барельєфом духовного провідника нації. Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
1962 - у Красногорівці встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку.

1963 рік


3 січня - Новокраматорський машинобудівний завод дарує Канівському музею модель гідравлічного преса, альбом про кращих людей заводу та його успіхи. Про це повідомляє газета "Радянська Донеччина".
10 січня - самодіяльна кіностудія Новокраматорського машинобудівного заводу готує хронікально-документальний фільм "Донбас-Тарасові". Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".

Лютий - часопис "Радянське літературознавство" друкує відповідь В. Сосюри на питання "Яку роль відіграла і відіграє Шевченкова поетична спадщина у вашій творчій праці?": "У моїй творчості Шевченко - це як сонце для всього сущого. Ще маленьким я плакав над "Катериною", перекладав російською мовою "Кавказ". Дихання шевченківського генія я відчував, коли починав поетичний шлях, і відчуваю й зараз в силі його неперевершеного гніву, його безсмертної любові".


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
Березень - Канівський музей пише вдячного листа на Донеччину: "Ці подарунки свідчать про талановитість, розум і трудолюбство славних трудівників Донеччини".
Березень - часопис "Радянська школа" у третьому числі повідомляє, що першим шкільним музеєм Т. Г. Шевченка є музей у київській 109-й школі. У книзі вражень, започаткованій 10 травня 1961 року, є щирий запис представників шкіл шести областей України, в т.ч. з Донеччини, з подякою за благородний приклад для інших.
Осінь 1963 р. - на шкільній садибі Володарської середньої школи висаджено "Шевченків дуб".
Ми в пам'ять рідного Тараса

Скрізь посадовимо дуби!

Він їх любив…

І зашумлять гаї могутні

По Україні дорогій (В. Сосюра).
3 грудня - газета "Радянська Донеччина" розповідає про нащадків роду
Т. Шевченка, що мешкають у м. Пантелеймонівці на Донеччині.
1963 - Шевченківську премію 1963 року за книги лірики "Ластівки на сонці", "Щастя сім'ї трудової" одержує Сосюра Володимир Миколайович (1898-1965), український поет, уродженець ст. Дебальцеве, Донбас.
1963 - у Маріуполі відкривається кінотеатр імені Т. Г. Шевченка. Глядацька зала розрахована на 800 глядачів, екран заввишки 20 метрів.

1964 рік



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconНеоніла кожан рівненська шевченкіана у фонді роунб : шлях у чверть століття
Хх століття. Стаття І. Пащука „Шевченкіана рівненських письменників” [10], поряд з іншим, знайомить нас з поетичним доробком Олекси...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Бібліоквест «Шевченкіана 2014»
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconКвест-гра «Шевченкіана – 2014» Мета проведення заходу
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїн а донецька обласна державна адміністрація

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧервоний виклик
...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЖиття у датах Біографічна довідка. Хронологічна таблиця
Народився Роман-Марія-Олександр Шептицький в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Рід Шептицьких – це одна з найдавніших...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЕрнест Сетон Томпсон. «Лобо». Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору
Розвивати навички виразного читання, переказу та аналізу художнього твору, образне мислення
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧиркова Людмила Вікторівна
Міністерство освіти та науки України Донецька загальноосвітня школа І ііі ступенів №49 Калінінський район
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїна в подіях Північної війни. Іван Мазепа
України. Розвивати життєві компетентності учнів,вміння визначати мотиви діяльності політичного діяча на основі аналізу історичних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка