Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014



Сторінка5/12
Дата конвертації14.04.2017
Розмір2.39 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

170-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка

Січень-лютий - часопис "Донбас" розміщує матеріал Ж. Ляхової "Шевченкіана Володимира Сосюри" - до 170-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Зокрема, автор наводить слова відомого поета-донбасівця: "Грозова муза Шевченка осяяла мої перші поетичні кроки. Вона зогрівала моє серце і в дні моєї поетичної юності й зрілості і зогріває його, коли сніг років затуманив моє волосся".



15 лютого - газета "Культура і життя" розповідає про донецького краєзнавця
П. Г. Дубинку, який збирає все, що пов'язане з ім'ям Т. Г. Шевченка.
29 лютого - газета "Радянська Донеччина" розповідає про відвідування Київського державного музею Т. Шевченка учнями донецької школи №57. В музеї представлені: "Автопортрет з свічкою", одяг Кобзаря - солдатська сорочка, костюм, полотняна домоткана сорочка, подарована сестрою Яриною у 1859 році, куманець, кавник, рукописи творів, перше видання "Кобзаря" 1840 року, автопортрет Шевченка-солдата, виконаний олівцем у 1847 році та інші речі.
3 березня - газета "Приазовский рабочий" друкує інформацію про Ф. А. Хартахая, засновника маріупольських гімназій, великого прихильника Т. Г. Шевченка.
4 березня - газета "Радянська Донеччина" розповідає про вшанування донеччанами Кобзаря у 1922-1955 роках. Автор статті - відомий вчитель-краєзнавець А. Шевченко.
5 березня - газета "Радянська Донеччина" розповідає про вірші донецьких авторів, присвячених пам'яті поета.
5 березня - газета "Радянська Донеччина" розміщує статтю кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри української літератури Донецького державного університету Ж. Ляхової "Поетична Шевченкіана Донбасу". Автором робиться історичний екскурс від 30 до 80-х років ХХ сторіччя, згадуються прізвища донецьких поетів В. Соколова, С. Жуковського, І. Савича, Є. Летюка, Г. Кривди та інших.
7 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує статтю Бориса Олійника "Народний поет: до 170-річчя з дня народження Т. Шевченка". Зокрема, автор зазначає, що вірші поета перекладені на сто мов народів світу. Біля 400 пам'ятників створили вдячні народи. "Справжній великий поет - безсмертний своїм народом. Справжні поети повертаються до нас у бронзі і мармурі, кораблями і школами, містами, вулицями і площами, де зустрічаються народи на святі братерства. Одним з таких форумів стало щорічне шевченківське літературно-художнє свято "В сім'ї вольній, новій".
8 березня - газета "Радянська Донеччина" друкує статтю Бориса Олійника "Народний поет: до 170-річчя з дня народження Т. Шевченка". Зокрема, автор зазначає: "Світова слава Шевченка почалася ще з другої половини ХІХ століття. В Англії його порівнювали з Бернсом, в Німеччині - з Бюргером, Гейне, англієць Морфілл називав Шевченка одним з тих дітей сонця, у яких і кров є вогнем. Французи підносили Кобзаря як співця соціального протесту, його порівнювали з Гомером, Данте, Шекспіром, Ґете, Ґюго, Пушкіним, Міцкевичем, Шандором Петефі".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
9 березня - біля пам'ятника Т. Шевченку в Донецьку збирається молодь міста, донецькі поети Анатолій Кравченко і Іван Білий читають свої вірші.
11 березня - газета "Социалистический Донбасс" розповідає про поетичний майдан біля пам'ятника Т. Шевченку 9 березня у Донецьку за участю донецьких поетів А. Кравченка, І. Білого, А. Шапурми та ін.
11 березня - В театрі імені Артема відбуваються урочисті збори представників громадських організацій і молоді, присвячені 170-річчю з дня народження поета. Виступають Є. Волошко, М. Книшенко, Л. Семенова, поети Г. Гордасевич, С.Жуковський. Присутні гості - школярі села Моринці - розповіли про свою роботу з вшанування пам'яті поета. Вечір закінчується виступом ансамблю бандуристок Донецького державного університету, сценами з вистави драмтеатру "Мати-наймичка". В ДонДУ проходять літературні читання на честь поета, друге обласне літературне свято школярів. У школах відбуваються урочисті вечори, конкурси творів початківців та декламаторів. У закладах культури проведені кінолекторії та фестивалі фільмів.
14 березня - газета "Социалистический Донбасс" розповідає про виставу Донецького музично-драматичного театру імені Артема "Мати-наймичка" І. Тогобічного за поемою Т. Шевченка "Наймичка". Режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України В. Аверченко, художник - заслужений працівник культури України В.Парфьонов, музичне оформлення Євгена Кулакова. Головну роль грає артистка Валентина Іщенко.
14 березня - артистка Валентина Іщенко (Донецький музично-драматичний театр імені Артема) дає інтерв'ю газетам "Социалистический Донбасс" ("Мені близька ця роль") та "Вечерний Донецк" ("Торкаючись творчості Шевченка"). Зокрема, актриса розповідає: "Ще в шкільні роки я була зачарована творами цього справді народного поета…Підкорили мене музичність вірша, досконалість його форми…на вступних іспитах до театрального інституту я читала "Наймичку"…Усі мої акторські знахідки я пропонувала режисеру В. Аверченко, і вони були зустрінуті схвально, і це мене надихало. Велику допомогу у баченні образу, його шліфуванні надав мій наставник - заслужений артист України Г. Горшков, чия думка мені дуже важлива…Для мене було великою радістю працювати над образом матері, який створив великий Кобзар…" "Є ролі, які приходять до тебе як свято. Такою для мене стала Марина…Справа актриси, обов'язок актриси не втратити моральну цілісність душі героїні, донести її до глядача…Я багато читала Шевченка…Є в його поетичні палітрі фарби, які затримують погляд художника. Це фарби ніжної любові до матері, сестри, до жінки…Творчість Шевченка, характери ним створені, дають широкий простір для роздумів. Про призначення людини, про долю жінки. Про щастя материнства…"
1984 - актор Донецького обласного українського музично-драматичного театру імені Артема Олександр Шевченко грає у телевізійних виставах Донецької студії телебачення роль Тараса Шевченка - "Легенда про Тараса", "Заборонено писати й малювати".
1984 - виходить конверт із зображенням пам'ятника Т. Шевченку у Донецьку - фото А. Захарченка.
1984 - виходить друком монографія Ж.Т. Ляхової (Донецький університет) «За строками писем Тараса Шевченко».

1985 рік


16 лютого - краєзнавець з міста Жданова (нині Маріуполь) П. Дубинка розповідає про автора портретів Кобзаря - скульптора Микешина, який останні три роки життя
Т. Шевченка постійно з ним бачився.
1 березня - газета "Радянська Донеччина" розміщує статтю "Гнівному і мужньому Кобзареві", в якій розповідається про вшанування Т. Шевченка лідером більшовиків В. Леніним. Зокрема, в статті зазначається, що за роки радянської влади твори Т. Г. Шевченка виходили в світ більше 600 разів загальним тиражем майже 30 млн. примірників, 70 мовами.
6 березня - Державна премія УРСР імені Т. Шевченка присуджена Рибалці Миколі Олександровичу за збірку поезій "Незакатная звезда" та вірші в періодичній пресі.
Рибалко Микола Олександрович, народився у 1922 році в селі Орехово-Василівка Артемівського району Донецької області. Воював з 1941 по 1945 роки в лавах Червоної армії. В лютому 1945 року у бою на Одерському плацдармі був тяжко поранений, втратив зір. Після Другої світової війни живе у Краматорську. У 1956 році виходить збірка поезій "Під сонцем батьківщини". Автор 25 книг поезій та прози. Помер 8 липня 1995 року у Краматорську.
7 березня - газета "Літературна Україна" повідомляє про нагородження донецького поета М. Рибалки Державною премією ім. Т. Шевченка за збірку віршів "Незакатная звезла". Про це оголошує голова Комітету по Державних преміях УРСР ім. Т. Шевченка письменник Павло Загребельний.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
14 березня - газета "Літературна Україна" вміщує слова подяки поета-фронтовика М. Рибалка: "Кожен день, кожну мить працею своєю, життям своїм ми прагнемо виправдати надії загиблих героїв, і присудження мені, солдатові Великої Вітчизняної війни премії імені Тараса Григоровича Шевченка напередодні 40-річчя Перемоги я сприймаю і як данину вдячності тим, хто ввійшов у рядки моїх віршів. Вони продовжують жити у нинішніх поколіннях, у їх дерзаннях і звершеннях".

1986 рік


20 лютого - газета "Вечерний Донецк" розміщує інформацію про краківське видання "Кобзаря" 1940 року. Це книга - малятко, кожний аркуш п'ять сантиметрів на шість. Товщина книжечки - вісім міліметрів. Сторінок - 160. Наклад - 21 тисяча примірників. У передньому слові повідомляється, що "цей "Кобзар", можливо, найменший серед усіх, які вийшли друком до 1940 р., він значно менше женевського видання 1872 року". Краківський "Кобзар" присвячений 100-річчю з дня виходу у світ першого видання книжки великого українського поета - і повністю її повторює.
23 лютого - газета "Радянська Донеччина" також розповідає про краківське видання "Кобзаря" 1940 року.
24 червня - газета "Радянська Донеччина" вміщує "Легенду про Тараса Шевченка" донецького поета В. Шутова:
Набатом вздымалися струны,

И голос призывно звучал -

Поэту и старый, и юный

Порывом сердец отвечал.

Горели маетки в округе.

Вставала на бунт голытьба, -

Судьбою для юного друга

Тарасова стала судьба.


20 серпня - газета "Металлург" розповідає про пам'ятник Т. Шевченку у Донецьку.
3 вересня - газета "За передову шахту" розповідає про пам'ятник Т. Шевченку у Донецьку.

1987 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
21 жовтня - газета "Маяк" друкує статтю М. Олійник "Селищу Шевченка 75 років".

1988 рік


Січень - часопис "Донбас" розміщує історичну розвідку Єненко Ю. "На перехрестях буття. Тарас Шевченко і Володимир Даль". Автор розповідає про їхнє знайомство у гуртку Є. Гребінки, про акварельний портрет Козака Луганського, написаний Т.Шевченком, про подарований Далю автограф вірша "Рано-вранці новобранці" та інше.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
9 березня - у м. Донецьку відзначається 174-а річниця з дня народження Т.Шевченка. До пам'ятника поета покладено квіти, в обласному Будинку працівників культури відкрита літературна вітальня, в обласному художньому музеї відкрита виставка творів, присвячених поетові. У кінотеатру імені Т. Г. Шевченка йде програма фільмів за творами поета. У бібліотеках міста і школах розпочинаються шевченківські читання.
11 березня - газета "Вечерний Донецк" друкує історичну розвідку краєзнавця І.Бугаєвича з Чернігова про кобзу великого Кобзаря, яку йому подарував воронізький лікар Сербинович.
16 березня - Донецька обласна філармонія запрошує на концерт, присвячений пам'яті Т. Шевченка.
1988 - виходить конверт із зображення пам'ятника Т. Шевченку у Донецьку - фото Б. Мусіхіна.

1989 рік


175-а річниця з дня народження Т. Г. Шевченка.

За рішенням ЮНЕСКО цей рік названий роком Шевченка
14 січня - у приміщенні Донецького державного університету відбулася перша частина установчих зборів Донецької обласної організації Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка (ДТУМ).
16 січня - газета "Вечерний Донецк" друкує інформацію про альбом Надії Жданович, яку Т. Шевченко знав по Яготину. В цьому альбомі присутні і вірші М.Лермонтова, якому Т. Шевченко присвятив вірш "Мені здається, я не знаю…" Мемуаристи відзначили таку деталь: в день смерті Тараса на його останній квартирі на столі лежала книга Лермонтова.
23 січня - народження патріотичного вірша члена Оргкомітету ДТУМ поетеси Г.Гордасевич "Убиймо в собі раба", який пізніше авторкою був присвячений всім шевченківцям Донеччини.
Убиймо в собi раба!

Його в нас вiками плекали!

Звестись на повний зрiст

Нарештi чи не пора б!

Коли ми мовчали налякано

Чи натхненно рукоплескали.

В нас

рiс


раб.
Убиймо в собi раба!

Вже предкiв забутих тiнi

Стукають в нашi душi

Не лише вночi, а й удень.

Здригаються континенти.

І чути в їхнiм двигтiннi

Вiдлуння того майбутнього,

Що нас за порогом жде.


Убиймо в собi раба!

Бо дивляться нашi дiти

І їхнi очi питають:

- Що скажете нам, батьки?

Що нам лишаєте в спадок?

Чим будемо володiти?

Вже ж не бiлi плями в Історiї -

Суцiльнi темнi вiки.


А що ми їм, справдi, полишим?

Жменьку вкраїнських лiтер?

Землю, солону вiд кровi

І бiлу вiд ДеДеТе?

Убиймо в собi раба!

Інакше Історiї вiтер

Нас, мов сухе лушпиння,

Геть на смiтник змете.


Щоб настала нова доба,

Убиймо в собi раба!


25 січня - газета "Радянська Донеччина" друкує інтерв'ю директора бюро пропаганди Спілки письменників України Л. Н. Горлач про підготовку до ювілею великого Кобзаря. Зокрема, в інтерв'ю відзначаються такі заходи, як Всесоюзне шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій" та Всесоюзний фестиваль "Київська весна".
25 січня - газета "Социалистический Донбасс" друкує інформаційну статтю "Кобзарю посвящается: К 175-летию со дня рождения Т. Г. Шевченко". Зокрема, центральним заходом в Донецькій області стають урочисті збори громадськості в Донецькому музично-драматичному театрі імені Артема, шевченківські читання біля пам'ятника поету у Донецьку, вечір творчої інтелігенції у Концертній залі імені С.Прокоф'єва. Такі ж вечори проходять в усіх містах і районах області. У кінотеатрах йде тематичний показ кінострічок. Театр імені Артема показує виставу "Мати-наймичка", обласний ТЮГ - літературно-музичну композицію за творами Т. Шевченка, Донецький театр опери та балету готує постановку опери М. Аркаса "Катерина", обласна філармонія відкриває музичний лекторій "Безсмертний Кобзар", цикл вечорів "Образ поета у творах донецьких художників" йде в обласному художньому музеї, у закладах культури готуються виставки самодіяльного художнього мистецтва тощо.
Січень - розпочинається конкурс на краще виконання народного музичного епосу. Самодіяльні артисти виконують "Заповіт", "Думи мої", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Бандуристе, орле сизий", "Зоре моя вечірняя", пісні М. Леонтовича, К. Данькевича, Г. Майбороди, А. Кос-Анатольського, А. Білаша та інших.
Січень - часопис "Пам'ятки України" розповідає про монументальну Шевченкіану на Донеччині. Зокрема, про пам'ятник Т. Шевченку у Слов'яногірську (1954), у Донецьку (1955), смт Шевченковому Красноармійської міськради (1955, реконструйований у 1972 році), Красногорівці Мар'їнського району (1962), у Маріуполі на проспекті Леніна (1964).
1 лютого - у Красноармійській центральній бібліотеці імені Т. Шевченка відкривається книжково-ілюстрована виставка "Безсмертний Кобзар". На ній представлені факсимільне видання "Захалявної" книжки Т. Шевченка, книга "Пам'ятники Т. Шевченка" та інші. Перші відвідувачі - учні школи № 3, яких ознайомили з виставкою А. Козлова і Р. Прописнова.
11-12 лютого - установча конференція республіканського ТУМ у Києві. Виступ на ній голови Донецького оргкомітету ТУМ В. С. Білецького з критикою антиукраїнської політики Донецького обкому КПУ - так званої "ликовщини". Обрання членом Головної ради ТУМ від Донеччини поетеси Г. Гордасевич.
12 лютого - газета "Радянська Донеччина" друкує статтю І. Рябенка - члена товариства "Знання", філолога. Автор статті "Безсмертні пісні" розповідає про історію створення пісень "Заповіт" та "Реве і стогне Дніпр широкий". Так, полтавський вчитель Гордій Павлович Гладкий став автором музики до "Заповіту". Нотні видання музики Г. Гладкого публікувались кілька разів, але побачивши "Заповіт" завжди їх конфісковував царський уряд. Так, один примірник видання 1909 року зберігається у Львівський бібліотеці АН УРСР. Автором музики до пісні "Реве і стогне Дніпр широкий" на слова Т. Шевченка став одеський вчитель Д. Я. Крижанівський. Пісня сподобалась М. Кропивницькому, але виданий ним тираж пісні також був конфіскований. Тоді у 1896 році у виставі "Дай серцю волю, заведе в неволю" замість пісні "Гей, шпориш, шпориш" М. Кропивницький заспівав "Реве і стогне Дніпр широкий".
21 лютого - газета "Радянська Донеччина" друкує інтерв'ю голови правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном В. Я. Бровченка. Зокрема, було відзначено: "Щороку день народження Кобзаря в середовищі українців за кордоном святкується в різних культурно-освітніх осередках, в робітничих домах, прогресивних організаціях. Такі заходи широко проводяться у Канаді, США, країнах Латинської Америки і Європи".
24 лютого - у Красноармійській центральній бібліотеці імені Т. Шевченка відбувається літературно-театралізований вечір "В сім'ї вольній, новій".
25 лютого - газета "Радянська Донеччина" вміщує історичну розвідку вчителя-краєзнавця А. Шевченка "Горлівчани шанують Кобзаря".
Березень-квітень - часопис "Донбас" друкує добірку поезій "Вінок Кобзареві" - до 175-річчя з дня народження поета:
Мы шли, спешили мы в шинелях

Туда, где ждал, где звал Тарас,

Зарытый прадедами в землю,

Живой для правнуков - для нас. (М. Рибалко. "Запевала").

***

Піду у світ



Від рідного двора,

Вклонюсь Дніпру -

Хай закіпає піною,

Горі Чернечій

З прахом Кобзаря,

Що стала всенародною

Вершиною (І. Білий. "Диптих").

***


Я помню маму молодую,

Портрет Шевченко на стене.

"Кого, рыдая, призову я"…-

Печально пела в тишине.

Годами ждавшая отца,

В какую даль она глядела?

Ночное пламя каганца

От состраданья мерехтело.

То были песни Кобзаря -

Об этом я узнаю вскоре.

А он глядел, как будто горе

Делил с ней, на душу беря.

Так в ожидании исхода

Не проходящих черных дней

Он был апостолом народа,

Как в доле матери моей (Б. Белаш)


Лютий - доктор філологічних наук І. Стебун до 175-річчя з дня народження
Т. Г. Шевченка друкує у часописі "Донбас" свою статтю "Пророк свободи і єднання". Зокрема, автор зазначає: "Як Пушкін в російській поезії, Міцкевич - в польській, як і інші національні генії світової культури, Шевченко рівною мірою належить своєму народові і цілому людству, своєму часу і вічності; він назавжди лишається сучасним, живим, діючим супутником поколінь і епох, супутником національного і вселюдського безсмертя".
Часопис "Донбас" у другому числі вміщує статтю Олексія Міхно "З ім'ям і словом Кобзаря". Зокрема, автор робить огляд поезій, в яких відображено слово Тараса, використане у роки Великої Вітчизняної війни. Їх автори - М. Уманець, Г.Світлична, Т.Уметалієв, М. Танк, С. Ісіані, Д. Бакуменко, М. Шеремет, Д. Білоус, В. Сосюра, І.Савич, М..Романченко.

Ганна Світлична бачить у музеї томик "Кобзаря", пробитий кулею:


Й гордо перед боєм

Злітало слово іскрою палкою,

Як сурми клич, як смолоскип урочий.

"Борітесь!" - птахом линуло крізь ночі,

Отак і впали десь у полі зритім,

Удвох одною кулею пробиті .


20 лютого - заслужений працівник культури України Е. Белявський розповідає про те, як музичний Донецьк вшановує пам'ять Кобзаря. Вечори пам'яті заплановані в театрах міста, у концертній залі імені С. Прокоф'єва. Групи музичного лекторію виступають по містах і селах області з лекцією-концертом "Безсмертний Кобзар". В ці ювілейні дні гастролює хорова капела зі Львова "Трембіта" з новою шевченківською концертною програмою.
24 лютого - газета "Вечерний Донецк" під рубрикою "У вінок Кобзареві" розміщує добірку віршів поета Євгена Летюка у перекладі на російську мову Івана Мурав'я - "Дед и внук", "Цари и гении", "Шевченко у Брюллова", "Соблазны", "Тарас в пустыне":
Он веточку поднял и в землю ткнул,

И, позабывши на минуту муки,

Так песню Приднепровья затянул,

Что дебр-пустыня повторила звуки.

И вся в барханах -

Вечная раба,

Аж задрожала в серой круговерти …

Из веточки в песках

Растет верба.

Из песни в мире



выросло бессмертье.
1 березня - газета "Радянська Донеччина" вміщує розвідку "Мовою документів". Документи шевченківських часів наводяться мовою оригіналу - запис у метричній книзі про народження Тараса, про викуп з неволі, про арешт 1847 року, ухвала про покарання, про відкриття у Москві 1918 року пам'ятника Шевченку.
2 березня - випускається в обіг пам'ятна монета достоїнством один карбованець у зв'язку з 175-річчям з дня народження Т. Г. Шевченка. Вона виготовляється з мідно-нікелевого сплаву білого кольору і має форму круга діаметром 31 мм. На лицьовому боці монети розміщений Державний герб СРСР і є написи "СССР", "рубль" і "1989". На зворотному боці монети розміщене рельєфне зображення Т. Шевченка, зліва від нього є дати "1814", "1861" і напис по колу "Т. Г. Шевченко", а внизу - факсиміле підпису поета. Монета випускається в обіг тиражем 3 млн. примірників, в тому числі 0,3 млн. поліпшеної якості.
3 березня - "Рабочая газета" розповідає про урочистості, заплановані в Донецькій області до 175-річчя від дня народження Поета.
3 березня - в м. Артемівську в усіх десяти філіях бібліотеки розгорнуті книжкові виставки з трьох розділів: "Думи мої, думи…", "Шляхами Кобзаря", "Шевченко і наш час". Проходять програми Шевченківських читань "Шляхами великої долі", "Шевченко і музична культура".
3 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує статтю В. Підгори "В бронзе, граните, в памяти народной".
3 березня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про пам'ятник Т. Шевченку у Маріуполі. Автор статті краєзнавець Л. Яруцький відзначає, що на вулиці Розовій у Приморському районі, у дворі будинку № 4 стоїть такий самий пам'ятник, як і в центрі міста. Погруддя було встановлене у 1964 році на пропозицію секретаря міському партії Івана Васильовича Коробова. Виконав його місцевий скульптор Іван Савелійович Баранников, який через рік створить пам'ятник В. Г. Короленка. Архітектор п'єдесталу - Карл Чорний, форматор і установник погруддя - Тамара Антонівна Скибіна. Розмір погруддя - дві натуральні величини, матеріал - затонований залізобетон. Він мав відлитися у бронзі, але місцева влада виділила лише 300 карбованців - метал коштував дорожче. У 1970 році примірник погруддя став окрасою філії краєзнавчого музею - виставкової зали імені А. Куїнджі. У 1971 році скульптор І.Баранников створив останній авторський примірник погруддя для своєї садиби, де він народився у 1915 році. Пізніше подвір'я по вулиці Розовій перетворилося на культурний мікроцентр Маріуполя. Щодо біографії скульптора Л. Яруцький відзначає: воював І. Баранников на Балтиці з 1940 року. Захищав знаменитий Оранієнбаумський плацдарм під Ленінградом, пережив усі 900 днів блокади. Інвалід ІІ групи. З дружиною Анфісою познайомився у 1942 році у Кронштадті, і відтоді вони нерозлучні.
4 березня - на Краснолиманщині, у Новоселівській середній школі відбуваються заходи до 175-річного ювілею Кобзаря: доповіді, уривки з самодіяльних вистав, пісні, виставка "Український національний стіл".
4 березня - газета "Радянська Донеччина" вміщує краєзнавчу розвідку П. Дубинки про пропагандиста спадщини Т. Шевченка - Данила Лукича Мордовця (1830-1905).
6 березня - газета "Вечерний Донецк" розповідає про Мангишлак, на якому великий український поет провів кілька років (1850-1857). Тут Т. Г. Шевченко виконав близько 500 малюнків, написав більше 100 віршів, поему "Варнак", прозові повісті "Художник", "Музикант", "Княжна", "Близнюки". Тут він посадив вербу, яка стала символом братньої дружби двох народів - українського і казахського.
6 березня - мистецтвознавець В. Підгора розповідає про створення пам'ятників Т. Г. Шевченку у Києві, Москві, Ромнах, Харкові. Про це пише газета "Вечерний Донецк".
7 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю доктора філологічних наук Іллі Стебуна "Великий поет і провидець". Зокрема, автор відзначає: "Національна самосвідомість Шевченка плідно проявила себе в його мовній праці, у прагненні залучити до завоювань мовної національної культури широкі народні маси, збудити в них високе відчуття національної гідності, громадянську активність у справі національно-культурного відродження".
7 березня - заступник голови донецького оргкомітету з ювілею Т. Шевченка, завідуючий міським відділом культури В. І. Куцокін розповідає про те, що усі 113 масових бібліотек міста Донецьк розгорнули виставку творів Т. Шевченка, в школах завершується конкурс учнівських творів і конкурси на краще виконання віршів поета. Дитяча художня школа підготувала виставку декоративних композицій, натюрмортів, ліногравюр, ілюстрацій. Гасло виставки "Кольори України", вона експонується у кінотеатрі "Зірочка" і Палаці культури ДМЗ.
8 березня - художній керівник філармонії О. Бахтіозін розповідає про десятки лекцій-концертів на тему "Безсмертний Тарас", проведені Людмилою Степаньковою для робітників шахт і заводів, учнів ПТУ та середніх шкіл. Співак Анатолій Юхнов і піаністка дипломант республіканського конкурсу Людмила Бородицька знайомлять слухачів з творами на вірші Т. Шевченка. Майстри художнього слова Лариса Лісова та Валентин Синельников читають вірші Кобзаря у донецьких школах. Про це повідомляє газета "Радянська Донеччина".
8 березня - газета "Социалистический Донбасс" вміщує статтю професора Р.Ляха "Тарасу поклонись" - про пам'ятник Т. Шевченку у Донецьку.
8 березня - лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка поет Микола Рибалко виступає із статтею "В серці своєму бережу". Зокрема, автор відзначає: "Символічно, що кожний новий день Українське радіо розпочинає позивними безсмертної Тарасової пісні.
Нет, не умрет Тараса имя…

В тот час, когда встает заря,

Звучит в эфире позывными

Живая песня Кобзаря.

"Реве та стогне…" - волны счастья

Плеснули в берег душ людских.

И новый день распахнут настежь

Прибоем этих позывных.

Они зовут, они нас будят

Бессмертным голосом певца.

На них настраивают люди

Свои сердца.


8 березня - у Палаці культури залізничників у Волновасі відкривається виставка творів художників Донецька, Маріуполя, Горлівки, Єнакієве. Серед учасників - Ю.Зорко, Б. Єрьомін, П. Кот. Заслуговують на увагу картини В. Сизова "Тарас Шевченко у церкві Покрова", В. Бауера "Біля шевченківської липи у Седневі".
8 березня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про твори Т. Шевченка грецькою мовою і додає переклад грецькою "Заповіту".
8 березня - поет Геннадій Щуров вміщує в газеті "Социалистический Донбасс" свої переклади віршів Т. Шевченка на російську мову.
8 березня - газета "Социалистический Донбасс" розповідає про монумент Т.Шевченка у Донецьку. Автор статті - Лях Л.
8 березня - артемівська міськрайонна газета "Вперед" друкує статтю М. Кулакової "Нам нужен голос Тараса". Зокрема, автор відзначає, що діти вважали за щастя посидіти у Кобзаря на колінах. Пам'ятник Т. Шевченку існував у м. Артемівську в 50-х роках ХХ століття. Автор вносить пропозицію відновити в м. Артемівську пам'ятник великому Кобзарю.
9 березня - квіти до пам'ятника Т. Шевченку покладені від Донецького обкому компартії України, обласної ради народних депутатів, Донецького міськкому партії, міської ради народних депутатів, обласної ради професійних спілок, молоді і комсомольців міста, Донецької спілки письменників України і спілки художників України, Донецького обласного товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, колективів театрів, філармонії, Музично-педагогічного інституту та інших навчальних закладів.
9 березня - біля пам'ятника Т. Шевченку у Донецьку проходить літературно-художній мітинг з участю донецьких поетів та майстрів мистецтва, художньої самодіяльності.
9 березня - у приміщенні Донецького драматичного театру імені Артема відбуваються урочисті збори з нагоди 175-річного ювілею Т. Шевченка. Доповідь про творчість великого Кобзаря робить ректор ДонДУ В. П. Шевченко. Учасників урочистих зборів вітають бригадир шахтоуправління "Жовтневе" В. І. Барновський, працівниця консервного цеху радгоспу "Тепличний" В. С. Каліушко, поет С. В. Жуковський, викладач середньої школи № 95 Р. А. Гетьман, учениця середньої школи № 17 Інна Деркачова.
9 і 10 березня - організація ДТУМ у Донецьку і області ряду заходів по проведенню шевченківських днів. У Донецьку - покладання квітів до пам'ятника Т. Шевченку, мітинг і разом з Донецькою обласною філармонією -урочистий вечір.
10 березня - у Донецькому обласному українському музично-драматичному театрі відбулася прем'єра відновленої вистави "Мати-наймичка" за Т. Шевченком. Режисер вистави - заслужений діяч мистецтв України В. Аверченко, режисер з оновлення - А.Грінченко, художник - заслужений працівник культури України В. Парфьонов. В ролях зайняті артисти В. Полякова, заслужена артистка Г. Скринник, Г. Крамар, заслужений артист О. Акимов, артисти А. Бобіна, О. Тістечок, В. Крутюк, К. Співак, Т. Романюк, М.Скороход. Вистава транслюється по Українському телебаченню.
11 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує матеріал про урочистий вечір до 175-річчя з дня народження Кобзаря у Києві - "Слово поета об'єднує народи". Так, у вступному слові В. Щербицький каже: "175 років тому з'явилася на світ людина, яка завдяки пристрасним рядкам своєї поезії увійшла в серця мільйонів, спалахнула зіркою першої величини на небосхилі світової культури. Ця зірка буде сяяти вічно!". Борис Олійник зазначає: "Тарас Григорович знав собі ціну і усвідомлював роль у долі рідного народу з його могутньою історією, але з загубленим, холопським відношенням у ті часи. А тому, відчувши в собі силу, тобто піднявшись на височину, гідну колишньої слави України, він узявся просувати її на рівень сучасних йому цивілізованих націй".
13 березня - в концертному залі Донецької обласної філармонії імені Прокоф'єва йде постановка літературно-музичної композиції "Безсмертному Кобзареві" з участю симфонічного оркестру (диригент - заслужений артист України В. Агафонов), зведеного хору (керівник - заслужений працівник культури України Е. Белявський).
14 березня - газета "Вечерний Донецк" вміщує статтю доцента кафедри української мови ДонДУ М. Леонової "Народ говорить словом Тараса". Зокрема, автор зазначає: "Т. Шевченко назавжди залишиться неперевершеним зразком безмежної любові до свого народу, його духу та мови:
Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого бога,

За неї душу погублю.


18 березня - у м. Слов'янську відбувається конкурс під девізом "Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш". В ньому беруть учать колективи працівників шкіл і дошкільних установ. Так, середня школа № 1 розпочинає Шевченківське свято літературно-музичною композицією вечорниць з "Назара Стодолі".
18 березня - театральний критик Р. Іванченко зауважує в газеті "Радянська Донеччина" з приводу відновлення вистави "Мати-наймичка" Донецьким театром імені Артема: "Чи не є звернення до раніше поставленої вже вистави наслідком намагання іти найлегшим шляхом? Бажанням позбавити себе труднощів пошуку? І у відповідній графі - українська п'єса - поставити галочку?.. Обов'язок театру - широко пропагувати класичну спадщину українського народу, сучасну драматургію. Повторювати те, що вже було поставлено - чи не значить обмежувати і творчі горизонти мистецького колективу, і глядацькі запити?"
22 березня - член Спілки театральних діячів України Зоя Міняйло друкує рецензію на відновлену виставу Донецького українського музично-драматичного театру імені Артема "Мати-наймичка". Зокрема, автор зазначає, що актрисі Валентині Поляковій - виконавиці ролі Марини - вдалося знайти нерв образу, проникнути в найскладніші переживання матері, яка змушена підкинути свою дитину до багатих людей, потім все життя знаходитися біля неї і не сміти сказати їй правду . Автор також зазначає, що у виставі відображений національний колорит: "Відкривається завіса, глядач бачить типовий сільський український двір: з колодязем і дерев'яною цеберкою, хату, тополю…Над цим усім - полотнище у вигляді українського рушника". Художник - заслужений працівник культури України В. Парфьонов.
Березень - донецькі художники, скульптори, графіки беруть участь у республіканській виставці, присвяченій 175-річчю з дня народження Т. Шевченка. Свої твори представляють плакатисти подружжя А. і Л. Преснякови, скульптори Р. і П.Антип, живописці Ю. Зорко і В. Бауер, художник-аматор Ю. Петрушкін та інші майстри.
18 квітня - газета "Вперед" піднімає питання про відновлення пам'ятника Т.Шевченку в м. Артемівську "Нам нужен голос Тараса". Робітник комбінату будівельних матеріалів М. Скорик вносить пропозицію відкрити рахунок в Ощадбанку для добровільних пожертвувань на побудову пам'ятника Т. Шевченку в Артемівську. Він сам в дитинстві фотографувався біля пам'ятника Шевченку, який з роками зник. Автор відзначає: "Безмірна біль і образа дивитись на пусте тепер місце, де він стояв. Таке відчуття переживаєш лише на могилі матері. Хто ми? В який глухий кут треба загнати нашу свідомість, щоб так сталось? Наркомани й алкоголіки, покинуті діти й старики - реакція на духовну пустелю".
16 травня - в Києві працює міжреспубліканська виставка екслібрису "У вінок Кобзарю". В ній бере участь художник з Маріуполя Анатолій Никанорович Сівак. Він майстер малої графіки, відомий своїми цікавими графічними полотнами протягом багатьох років. Його екслібриси у бібліофілів Києва, Москви, Сум, Італії, Польщі, Чехословаччини.
22 квітня - другий етап установчих зборів Донецького обласного ТУМ
ім. Т. Г. Шевченка. Прийняття Статуту. Обрання співголовами В. Білецького, В. Тихої та І. Шутова, Правління та Ради ДТУМ.
9 вересня - Донецький кінотеатр імені Т. Шевченка святкує свої 50 років. Автор проекту архітектор Л. Теплицький.
28 жовтня - в Донецьку розпочинається виїзне засідання Головної ради Всеукраїнського Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка (ТУМ). На ньому виступає науковець-гірник Володимир Білецький - співголова Донецького обласного відділення ТУМ імені Шевченка. Зокрема, у своєму виступі він зазначає: "В різноманітності національних мов, національних культур - багатство спільної культури людства, саме в національному наші нащадки будуть черпати свої сили, будуть шукати свої ідеали". У засіданні Головної ради беруть участь поет Дм. Павличко, співак А.Мокренко, члени Головної Ради з усієї України.
1989 - скульптор В. С. Шишов пропонує для міста Слов'янська оригінальну конфігурацію пам'ятника Т. Г. Шевченка: із брили сірого граніту, що символізує народні маси, з'являється фігура Т. Г. Шевченка. Проект не реалізований.

1990 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецку і області (установи освіти та культури, українські письменники, митці, освітяни).
29 квітня - газета "Социалистический Донбасс" друкує статтю Олеся Гончара "Вічне слово: до 150-річчя з дня виходу у світ "Кобзаря" Т. Г. Шевченка". Зокрема, автор зазначає: "Кобзар" - книга невичерпна. Книга - на віки. Нові прийдешні покоління знаходитимуть у ній синтез народного і вселюдського досвіду, як ми знаходимо його у книгах старовинних, вік яких вимірюється тисячоліттями".
29 травня - на сцені Донецької обласної філармонії звучить опера "Катерина" (лібрето М. Аркаса і Д. Бобиря за твором Т. Шевченка). Диригент Василь Василенко, хормейстер заслужена артистка України Людмила Стрельцова. В ролях зайняті заслужені артисти України Тамара Лагунова, Ігор Диков, Петро Лобатий, артисти опери Зінаїда Поліщук, Віктор Жук, Людмила Нижняк, Людмила Дудник.
1 червня - газета "Социалистический Донбасс" друкує статтю І. Стебуна "Гуманістична міць "Кобзаря". Зокрема, автор зазначає: "Кобзар" Шевченка - не тільки величний національний шедевр української культури. Він давно став світовою цінністю".
9 червня - інструктор Донецького міжобласного відділення СТД України Л. Горб розміщує рецензію на концертний варіант опери "Катерина". Зокрема, в статті відзначалося, що "між оркестром і солістами з перших акордів виникла повна гармонія…Образи, втілені у музиці, викликали у глядача відчуття, незрівнянні з нескладними відчуттями буття…Прем'єра пройшла з успіхом".
16 червня - газета "Радянська Донеччина" друкує статтю заслуженого працівника культури України Я. Данилова з міста Канева "Книга дум народних: міркування над "Кобзарем". Автор розповідає про три прижиттєві видання "Кобзаря": 1840 р., 1844 - "Чигиринський Кобзар і гайдамаки", 1860 р. Автор, зокрема, зазначає: "Кобзар" є однією з найулюбленіших книг, національною святинею українського народу. Він стоїть у ряду найдорожчих книг людства. Книга дум народних перекладена більш як на сто мов народів світу. А безсмертний "Заповіт" тріумфально обійшов усю планету".
1990 - у Києві видавництво "Радянський письменник" друкує книгу Івана Дзюби "У всякого своя доля" - дослідження про маловідомі факти ідейної боротьби Тараса Шевченка з діячами слов'янофільства. В книзі використано 410 вітчизняних та іноземних джерел.
11 липня - вчитель В. Головкін друкує свій відгук на книгу І. Дзюби "У всякого своя доля" в газеті "Вечерний Донецк". Зокрема, автор відзначає, що саме в Донецьку побачили світ перші твори І. Дзюби: "Багато прийшлося йому спробувати на літературній важкій ниві. Були тут і мед, і гіркий полин".
14 серпня - газета "Радянська Донеччина" друкує вірш Дмитра Радькова "Над словом Тараса":
Живи віки, великий брате,

Хай чують всі твій "Заповіт".

Не вмре твоє болюче слово.

Бо, поки сили нам дає.

Є і твоя чудова мова,

І Україна мила є!


4 жовтня - газета "За темпи" розповідає про те, що в м. Авдіївці відбулось свято, присвячене відкриттю пам'ятника Т. Шевченку. Воно перетворилося у справжнє свято міста, яке по-особливому прикрасилось до цього дня, набуло українського колориту. На вулиці Карла Маркса та на бульварі Т. Шевченка було вивішено прапори, українські рушники. З самого ранку у місті проходить жвавий ярмарок. Весь день грає народна музика. Біля пам'ятника Т. Г. Шевченку встановлено поміст, де проходять шевченківські читання школярів, виступає художня самодіяльність палацу культури коксохімзаводу.

Свято відкривається виступом гостей міста - колективу Кубанського козачого хору. За українським звичаєм його зустрічають хлібом-сіллю. Лунає голос диктора про пошану великому Кобзарю - велетню духа людського. У своєму виступі голова виконкому Авдіївської міської ради Ю. М. Дудко дякує тим, хто своєю самовідданою працею причетний до створення пам'ятника та реконструкції бульвару Шевченка, і в першу чергу подяка відноситься до керівника кооперативу "Контакт" Ю. Б. Денисова та начальника ЖКВ М. К. Кельяна. Бюст Кобзаря височить на великому постаменті, обрамованому чорними гранітними плитами. До його підніжжя делегації від установ і підприємств покладають квіти та квіткову гірлянду. У святковому концерті беруть участь професійний колектив "Два кольори", співачка з Донецької обласної філармонії Аліна Коробко, хор народної пісні палацу культури коксохіміків, керівник літературної студії "Джерело" А. І. Коровко.


7-8 грудня - газета "Радянська Донеччина" друкує статтю доцента ДонДУ П.Мирошниченка "Т. Г. Шевченко, сучасний націоналізм і шляхи відродження української культури". Зокрема, автор зазначає: "У створенні вільної української культури - і засіб, і мета. Національну культуру не можна вигадати чи навіть пригадати. В такому разі й виходить бутафорія з "січовиками", кривими музейними шаблюками і тризубцями. Відроджувати українську культуру можна тільки так, як її віками створювали - орючи землю, будуючи заводи, а у кого талан - відтворюючи таке життя і в наукових працях, і в художніх творах".

1991 рік



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconНеоніла кожан рівненська шевченкіана у фонді роунб : шлях у чверть століття
Хх століття. Стаття І. Пащука „Шевченкіана рівненських письменників” [10], поряд з іншим, знайомить нас з поетичним доробком Олекси...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Бібліоквест «Шевченкіана 2014»
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconКвест-гра «Шевченкіана – 2014» Мета проведення заходу
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїн а донецька обласна державна адміністрація

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧервоний виклик
...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЖиття у датах Біографічна довідка. Хронологічна таблиця
Народився Роман-Марія-Олександр Шептицький в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Рід Шептицьких – це одна з найдавніших...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЕрнест Сетон Томпсон. «Лобо». Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору
Розвивати навички виразного читання, переказу та аналізу художнього твору, образне мислення
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧиркова Людмила Вікторівна
Міністерство освіти та науки України Донецька загальноосвітня школа І ііі ступенів №49 Калінінський район
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїна в подіях Північної війни. Іван Мазепа
України. Розвивати життєві компетентності учнів,вміння визначати мотиви діяльності політичного діяча на основі аналізу історичних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка