Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014



Сторінка6/12
Дата конвертації14.04.2017
Розмір2.39 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

130 років з дня смерті Т. Г. Шевченка
20 лютого - старший викладач Донецького університету Л. Бахаєва друкує замітку "Ласкаво просимо!" у газеті "Вечерний Донецк". Зокрема, автор відзначає, що в опері "Катерина", яку готує Донецький театр опери та балету, особливістю прем'єри є те, що за невеликою кількістю ролей кожну з них готують три-чотири виконавця.
20 лютого - газета "Сільська Донеччина" друкує інформаційний матеріал В.Журавля ""Катерина" на донецькій сцені". Автор зазначає, що постановка ще до прем'єри викликала значний інтерес. "Так, телебачення готується до зйомок фондового запису "Катерини", з канадським імпресаріо Криптоном ведуться переговори про зарубіжні гастролі. Передбачаються виступи в західних областях України, у Києві та на півдні республіки - батьківщині М. Аркаса".
21 лютого - відбувається прем'єра опери "Катерина" Донецького театру опери та балету на сцені театру імені Артема. В ролях зайняті народний артист України М.Момот, заслужені артисти України І. Диков, П. Лобатий, В. Пащенко, В. Марченко, артисти Л. Дудник, В. Ковальчук, З. Поліщук. Постановка - народного артиста України, художнього керівника Дніпропетровського театру опери та балету Ю. Чайки, диригент - В. Василенко, головну партію виконує заслужена артистка України Т. Лагунова.
Лагунова Тамара Олексіївна - оперна, камерна співачка, народна артистка України з 1991 р. Народилась 25 квітня 1944 р. у Бахчисараї Кримської області. Лауреат премії імені Артема (1977), нагороджена орденом "Знак Пошани" (1986).
26 лютого - газета "Сільська Донеччина" друкує експрес-інтерв'ю з глядачами прем'єри опери "Катерина" у Донецькому державному академічному російському театрі опери та балету, записане А. Єременком. Своїми враженнями поділилися професор Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії АН УРСР О. П. Швайка, курсант Донецького вищого військово-політичного училища В. Малишко, вибійник шахти імені Засядька Д.Жувак, гірничий інженер М. Жовніренко, вчитель і депутат Донецької міської ради І.Дикань.
28 лютого - газета "Сільська Донеччина" розповідає про останнє кохання Т.Шевченка, про його стосунки з Лукерою Полусмаковою - "Втрачена надія". Зокрема, інформується, що після смерті чоловіка у 1904 році вона переїхала до Канева, де і прожила останні роки свого життя, часто навідуючись на могилу Т. Шевченка. У 1911 році Лукерія Полусмакова приїздила в Москву на 50-річницю з дня смерті Кобзаря, тоді ж були записані її спогади про поета.
1 березня - газета "Сільська Донеччина" друкує рецензію музикознавця Л.Сидельникової під назвою "Образ Катерини на оперній сцені". В рецензії відзначалися вдала гра молодої солістки Л. Геніки, декорації художника В. Спєвякіна.
1 березня - газета "Социалистический Донбасс" друкує рецензію О. Куцевої "Катерина": нове відкриття опери". Зокрема, автор зазначає: "Постановка української опери на сцені російського театру - це подія неординарна. Але перш за все це - громадянська позиція театрального колективу, який без гучних фраз і маніфестів справою доводить свою причетність до відродження національного мистецтва…На жаль, найчастіше висоту свого таланту наші артисти проявляють за кордоном…Що маємо - не бережемо. Додам - і не цінуємо".
6 березня - газета "Сільська Донеччина" вміщує статтю педагога, члена Правління Донецького обласного ТУМ ім. Т. Шевченка В. Оліфіренка "Поет, який мріяв про небо", присвячену автору вірша "Дивлюсь я на небо" М. Петренку. Зокрема, автор зазначає: "В Лебедині відбулася зустріч М. Петренка і Т. Шевченка. Вони були знайомі давно. Відомо, що Кобзар переписав до свого альбому вірш Петренка "Небо" ("Дивлюсь я на небо…"). Крім того, їх об'єднувала спільна політична справа, внаслідок якої Шевченко відбув 10 років солдатчини, а Петренко змушений був поневірятись на дрібних урядових посадах далеко від рідного краю. Як святиню, передавали із покоління в покоління в родині Петренків розповідь про відвідування їхнього дому великим Шевченком. Шевченку ця зустріч була потрібна тому, що він мав багато спільних інтересів з Михайлом Миколайовичем: насамперед це інтереси літературно-творчі, а потім, можливо, шукав і спільників для боротьби за нову Україну".
7 березня - постановою РМ УРСР Державну премію ім. Т. Шевченка присуджено Дзюбі Івану Михайловичу за серію публіцистичних виступів.
Дзюба Іван Михайлович народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області. У 1949-1953 роках навчався на історико-філогічному факультеті Донецького державного педагогічного інституту. Академік НАН України.
7 березня - постановою РМ УРСР Державну премію ім. Т. Шевченка присуджено (посмертно) українському поету Стусу Василю Семеновичу за збірку поезій "Дорога болю" (вийшла з друку у 1990 р.).
Стус Василь Семенович (6 січня 1938, с. Рахнівка Вінницької області -4 вересня 1985, с. Кучине, Пермської області) - український поет, дисидент, політичний в'язень. Герой України (2005, посмертно). З 1940 по 1965 роки жив у Донецьку.
8 березня - газета "Сільська Донеччина" вміщує статтю доцента ДонДУ П.Мирошниченка "Тарас Шевченко і формування культури нації". Зокрема, автор зазначає: "У боротьбі за відродження української культури Тарас Шевченко - наш соратник не тільки тому, що наказував: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Сам творчий шлях Великого Кобзаря через щиру дружбу й братерство з діячами російської й польської культури, через глибокі симпатії до трудящих усіх народів світу - до вершин загальнолюдської цивілізації - найяскравіша сторінка історії формування української національної культури".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, структури ДТУМ, Народного Руху України).
12 березня - в Донецькому обласному громадсько-політичному центрі відбувається вечір, присвячений пам'яті Т. Шевченка. Багато було сказано слів від серця, про творчість революційного поета, борця. Учасники святкового концерту перегорнули сторінки "Кобзаря". Про це повідомляє газета "Социалистический Донбасс".
12 березня - газета "Приазовский рабочий" до 130-ї річниці з дня смерті Т.Шевченка друкує матеріал "Рідне слово Ф. Хартахая".
8 травня - Українське Братство шанувальників Т. Шевченка розпочинає пам'ятний похід-реквієм "Останнім шляхом Тараса". Про це розповідає газета "Сільська Донеччина".
14 травня - про останній шлях Кобзаря розповідає газета "Вечерний Донецк". 22 травня виповнюється 130 років з дня перепоховання на Чернечій горі у Каневі Тараса Шевченка.
24 травня - газета "Сільська Донеччина" друкує історичну розвідку А. Шевченка "Кобзар і Донеччина" - про вшанування поета з 1911 по 1955 рік.
4 червня - газета "Вечерний Донецк" розповідає про історію капели бандуристів імені Т. Шевченка зі США, яка 14 червня дає єдиний концерт у Донецьку.
14 червня - в Донецьку відбувається єдиний концерт капели бандуристів імені Т.Шевченка з Детройту (США). Капела здійснює турне по Україні і дає 15 концертів. Концерти, за словами бандуристів, заради відродження національної культури нашого народу. Концерт пройшов з аншлагом. Представники Донецької обласної адміністрації та Донецького ТУМ зустрічали дорогих гостей хлібом-сіллю на кордоні Донецької області, організували знайомство з містом Донецьком, зустріч з громадськістю міста і області.
5 липня - газета "Сільська Донеччина" передруковує з газети "Українська культура" статтю "Жінки в житті Тараса Шевченка". Шевченкознавець професор П. Зайцев розповідає про перше дитяче кохання Тараса до дівчини Оксани, про кохання до вродливої польки Д. Гусіловської, коли Тарасу виповнилося 16 років, про німкеню Марію - наречену художника І. Сошенка, про зустріч і стосунки з княжною В. Рєпніною, про захоплення Кащицівною та Усковою, про спробу одружитися на актрисі Катерині Піуновій, сватання до Хариті, до Лукерії Полусмак.
17 липня - газета "Вечерний Донецк" друкує рецензію на виставу "Катерина" Донецького театру опери та балету, зокрема, на виконавців головних партій - народну артистку України Тамару Лагунову і народного артиста України І. Дикова. Зокрема, автор І. Коса пише: "Співачка Т. Лагунова давно знана донецьким глядачем. Сильний, красивий голос, бездоганна техніка виконання поєднуються з виразністю, багатством фарб та інтонацій; її голос може виразити все розмаїття почуттів, пристрастей, емоцій, притаманних людині. У цій виставі Т. Лагунова показала акторську майстерність. Вона не грає - вона, здавалось, сама була Катериною. Засобами вокально-сценічної майстерності артистці вдалося досконале втілення образу української дівчини… У артиста І. Дикова красивий бас оксамитового тембру. Голос його звучить і міцно, і з підкорюючою м'якістю та ліричністю. Зі справжньою щирістю зумів передати співак складну гамму почуттів свого героя, його сум'яття , горе і незламність".
18 жовтня - газета "Сільська Донеччина" передруковує з "Радянської України" статтю дослідника Петра Кропиви "Сім'я Кобзаря". Зокрема, автор встановлює такі дані: поет народився в селі Моринці, його мати померла у 40 років, дослідив родовід Енгельгардів і долю братів та сестер Тараса - Катерини (1804-1848), Микити (1811-1870), Ірини (1816-1865), Марії (1819-1846), Йосипа (1821-1878).
1991 - заслужений вчитель України З. Г. Сьомік створює в Артемівській школі № 24 музей "Тарас Шевченко та українська культура".
1991 - реконструйовано пам'ятник Т. Г. Шевченку по вул. Піонерській,17у Слов'яногірську.
Таблиця 4. Видання творів Т. Шевченка з 1965 по 1991 рік

1992 рік


16 січня - вихід у світ під опікою Донецького обласного ТУМ ім. Т. Г. Шевченка першого числа щотижневої газети "Східний часопис" (виходила у 1992-1997 рр., місячний наклад 20000-40000 прим.)
14 квітня - у ліцеї при Донецькому державному університеті проходять шевченківські вечорниці, конкурс пісні на вірші Кобзаря, конкурс малюнків за художніми образами його творів, масові відвідування театральних вистав, музичні перерви біля роялю тощо. Завершальний вечір у циклі заходів до дня народження Т. Шевченка - вечір "Минулого сльози жіночі". На вечорі присутній головний диригент Донецького академічного театру опери та балету Тарас Микитка розказав про музичні твори, про їх зв'язок з образом Кобзаря. Заслужений артист України Валентин Землянський співає прославлену пісню "Реве та стогне Дніпр широкий", маловідомий романс Я. Степового на шевченківські вірші "Із-за гаю сонце сходить". Народна артистка України Тамара Лагунова виконує фрагменти з опери М. Аркаса "Катерина". У вечорі беруть участь заслужений артист Азербайджану Віктор Марченко, дипломант міжнародного конкурсу вокалістів Зінаїда Поліщук. У театралізованій композиції з творів Кобзаря беруть участь учні Дмитро Потапченко, Рита Шаміс, Ляна Дмитриченко, Сергій Якушин, Наталя Вертило, Наталя Шалдерван та інші. Композицію підготували викладачі Л. Черниш, Т. Бондар, А. Коломієць, Л. Богачова та інші.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, структури ДТУМ, Народного Руху України).
1992 - у місті Слов'янську у парку культури та відпочинку відкрито новий пам'ятник Т. Шевченку: бюст з бронзи, постамент з граніту. Автор - В. С. Шишов, який своїм творінням підкреслює, що талановитий поет вийшов із народу (його символ - сірий граніт) і назавжди залишився з ним.
7 липня - газета "Сільська Донеччина" повідомляє, коли вперше в Америці з'явилися українською мовою твори Т. Шевченка. Це відбувається у 1868 році, коли українець Агапій Гончаренко (в миру Андрій Онуфрійович Гумницький) став видавати двотижневик "Вісник Аляски". Під назвою "Цікаві ідеї Тараса Шевченка" він друкує прозовий переклад уривків з поеми "Кавказ", поезії "І мертвим, і живим…", "Думи мої".

1993 рік


3 січня - вчитель Лебединської середньої школи Новоазовського району Павло Мазур вміщує свій лист у газеті "Донеччина" під назвою "Прости нас, Тарасе!" Зокрема, автор зазначає: "Прости нас, Тарасе! Не звикати тобі - і живому, і мертвому - до наруги…Захищаючи добре ім'я і пам'ять поета, ми захищаємо честь України, в борні утверджуємо її державність". Далі автор наводить акти вандалізму: спалена хата батьків Тараса в селі Шевченкове, облито фарбою погруддя поета у столичному сквері біля художнього інституту, в Черкасах біля театру імені Шевченка знищені молоді пагінці од священної верби з Мангишлаку, понівечено постамент в селищі Солоному на Дніпропетровщині, антиукраїнськими гаслами розписано пам'ятник Кобзарю в Миколаєві, перед столичним університетом імені Шевченка червоно-коричневою фарбою сплюндровано пам'ятник Шевченку".
10 лютого - газета "Донеччина" друкує інформаційний матеріал "Знай Шевченків край" - про місця, пов'язані з перебуванням Кобзаря на Україні. Це Моринці, Шевченкове, Умань, Звенигородка, Корсунь-Шевченківський, Стеблів, Лисянка, Городище, Чигирин, Суботів, Мельники, Сміла, Кам'янка, Золотоноша, Черкаси, Межиріч, Пекарі, Прохорівка, Канів.
25 лютого - лауреат обласної літературної премії імені В. Сосюри Григорій Монастиренко друкує свою статтю до шевченківських днів "І поет, і художник". Автор розповідає про три срібні медалі академії мистецтв, вручені Т. Шевченку за його картини, про плани Кобзаря намалювати Україну в трьох книгах - види, сучасний побут, історія. Автор, зокрема, зазначає: "Шевченко-поет і Шевченко-художник - унікальне явище в історії світової культури. Український народ може завжди пишатися своїм великим сином".
2 березня - газета "Донеччина" розповідає про шляхи Тараса далеко від України: Вільно, Санкт-Петербург, Нижній Новгород тощо.
4 березня - газета "Донеччина" розповідає про плакат Сергія Рябцева до дня народження Т. Шевченка. Друкує плакат комбінат "Преса України" накладом 100 000 примірників.
4 березня - газета "Донеччина" вміщує статтю Юрія Мушкетика "Вічно з нами: або Чому ми знову кличемо на поміч невмируще Шевченкове слово?". Автор пише про благодійний прийом, на який Президент збирає підприємців, науковців, діячів культури, урядовців, депутатів. Зібрані кошти підуть на видання "Кобзаря", влаштування шевченківського свята, проведення дитячо-юнацького фестивалю "Малий Тарас" тощо. Ключові тези автора: Шевченко - найбільший патріот нашої землі; співець пригноблених і знедолених; не віддав свою музу на служіння царям і панам; закликає людей до єднання; струснув світ несправедливості своїми вогненними словами; пробився душею в наші дні; заповідав поколінням рідну мову як найбільший скарб.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, структури ДТУМ, Народного Руху України).
10 березня - газета "Донеччина" вміщує статтю члена ДТУМ Петра Лавріва "Речник волі і любові".
10 березня - газета "Донеччина" розповідає про благодійний президентський прийом, кошти від якого підуть на шевченкініану.
12 березня - газета "Донеччина" розповідає про концерт в Донецькій обласній філармонії, присвячений 179-й річниці з дня народження поета. У концерті брали участь Валентин Синельников, Лариса Лісова, Аліна Коробко, Анатолій Воронін. Концертний ансамбль "Віола" (керівник - В. Бакіс), вокальне тріо "Тернова ружа", співголова ДТУМ і заступник директора Донецької обласної філармонії Валентина Тиха.
7-30 квітня 1993 р. у м. Донецьку проходила XXX наукова Шевченківська конференція. Організатори: Донецький державний університет, Інститут літератури ім. Т. Шевченка АН України. Взяли участь відомі дослідники творчості Т. Шевченка: В. Смілянська ("Сучасні критичні інтерпретації Шевченкової "Москалевої криниці"), Д. Степовик ("Шевченко як християнин"), Н. Чамата, В. Мовчанюк, М. Павлюк, Е. Соловей та ін.

Із цікавими доповідями виступили викладачі кафедри історії української літератури і фольклористики очолюваної професором С. В. Мишаничем: С. Мишанич ("Міфологія в творчості Т. Шевченка"), В. Соболь ("Літопис С. Величка і поема Тараса Шевченка "Великий льох"), В. Бородінова ("Біблія як джерело образів у творчому світі Т. Шевченка"), В. Просалова ("Про сюжетно-композиційну єдність ліричного циклу Т. Шевченка "В казематі").


27 квітня - у приміщенні Донецького обласного українського музично-драматичного театру імені Артема відбувається концерт, присвячений творчості Тараса Шевченка, за участі провідних художніх колективів і майстрів сцени Донеччини та України.
1993 - передрук книги 1939 року "Повна збірка творів Т. Г. Шевченка" у 5-ти томах, з передмовою до 3-го тому А. Бронського. Під редакцією О. Корнійчука, П. Тичини, М.Рильського.
1993 - у київському видавництві "Український письменник" виходить "Кобзар" - вибрані твори в перекладах мовами греків України. Укладач збірки - Л. Кир'яков.
24 липня - газета "Заря Приазовья" розміщує на своїх сторінках вірші Т.Г.Шевченка.
8 грудня - у Харцизьку проходить фестиваль народної творчості, присвячений 180-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Про це повідомляє газета "Родина".
1993 - Шевченківську премію одержує Шкурин Віктор Георгійович (уродженець Маріуполя) разом з А. А. Карасем (співавтор сценарію), В. І. Кріпченком (оператором) за документальну кінодилогію "Липневі грози" ("Страйк", "Викид") Української студії хроніко-документальних фільмів.
ШКУРИН Віктор Георгійович (5.1. 1932, м. Маріуполь Донецької обл.) - кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1976. Закінчив 1965 ВДІК (у Р. Кармена). З 1964 - на кіностудії "Укркінохроніка".
1993 - Шевченківську премію одержує донецький письменник Леонід Миколайович Талалай (1941-2012) за збірку "Вибране".
Леонід Михайлович Талалай з 1956 року жив у Горлівці, де дебютував у газеті "Кочегарка". Член Національної Спілки письменників України. У 1967 році у Донецьку вийшла його перша збірка творів "Журавлиний леміш". Лауреат Шевченківської премії, преміії імені В.Сосюри, літературної премії "Князь роси" імені Тараса Мельничука. Автор одинадцяти книжок. Останні роки жив у Києві.
1994 рік

180 років з дня народження Т. Г. Шевченка
Березень - часопис "Спадщина" друкує статтю донецького краєзнавця П. Лавріва "Світова велич генія Тараса".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, структури ДТУМ, Народного Руху України).
10 березня - газета "Вісті" розповідає, як шанували пам'ять поета у м. Слов'янську.
10 березня - у бібліотеках Олександрівського району Донецької області пройшов Шевченківський тиждень. Про це розповідає газета "Радянський патріот".
10 березня - газета "Вперед" розміщує історичну розвідку "Шевченко і Бахмут". Автор статті артемівський краєзнавець - А. Шевченко.
11 березня - газета "Вечерний Донецк" розповідає про те, як пройшло вшанування великого Кобзаря у Донецьку.
11-17 березня - газета "Донецкий кряж" розміщує історичну розвідку А. Шевченка про те, як Бахмутчина шанувала Т. Г. Шевченка.
11-18 березня - газета "Вечерняя Горловка" друкує статтю А. Шевченка "Болить душа моя, Тарасе! Великому Кобзарю - з пошаною і любов'ю".
12 березня - в Києві проходить презентація книги "Кобзар" мовою приазовських греків". Про це повідомляє газета "Заря Приазовья".
12 березня - газета "Сельский край" розповідає про подорож учнів Старомлинівської середньої школи № 2 на батьківщину Т. Г. Шевченка.
12 березня - у великому залі КСКЦ АК "Стирол" (м. Горлівка) відбувається вечір, присвячений 180-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка.
1994 рік - у донецькому видавництві РВП "Лебідь" виходить книжечка у 27 сторінок накладом у 1000 примірників. Її автор - вчитель А. В. Шевченко, а його краєзнавчий нарис має назву "Т. Г. Шевченко та Донеччина". Це перша спроба в історії краєзнавства Донеччини узагальнити історію вшанування пам'яті великого Кобзаря - Тараса Шевченка - донеччанами. "Анатолій Васильович Шевченко - людина цікава та захоплена. В дитинстві виніс горе втрати батьків у Другій світовій війні, у післявоєнні роки бідував як сирота, своїм силами здобував освіту - на Артемівщині середню, у Донецьку - вищу. Багато років вчителював в селах Артемівського району та м. Горлівка. І усюди вів величезний історико-краєзнавчий пошук, безкорисний та самовідданий", - так про нього писав у своєму вступному слові до книжечки Сергій Татаринов - директор Артемівського історико-краєзнавчого музею.
12 березня - за матеріалами книги "Т. Г. Шевченко та Донеччина" підготовлений історичний екскурс для газети "Вперед".
15 березня - газета "Шахтерский труд" розповідає про Т. Шевченка і Горлівку.
16 березня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про маріупольських прихильників творчості Т. Шевченка.
16 березня - у школі-гімназії № 1 міста Маріуполя проходить вечір пам'яті
Т. Шевченка.
16 березня - в палаці культури імені Артема м. Красногорівка відбувається літературно-музичний вечір "Поезіє, ти сило чарівна!", присвячений 180-річчю з дня народження Т. Шевченка.
22 березня - в Артемівському краєзнавчому музеї проходить презентація книги
А. Шевченка "Т. Г. Шевченко та Донеччина".
23 березня - в Олександрівській школі мистецтв проходить святковий вечір "Ми чуємо тебе через віки", присвячений 180-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка.
26 березня - газета "Сіверські вісті" розповідає про велике свято "Рідна мово моя", присвячене 180-річчю з дня народження Т. Шевченка, яке відбулося у центрі культури міста Сіверська.
29 березня - газета "Заря Приазовья" повідомляє про концерт, присвячений 180-річчю з дня народження Т. Шевченка, який відбувся у селищі Володарському.
29 березня - газета "Наше слово" розповідає про місячник пропаганди творів
Т. Шевченка у Волноваській бібліотеці для дорослих.
29 березня - газета "Вісті" розповідає про Шевченкове свято, яке відбулося у Слов'янському педінституті.
30 березня - газета "Мар'їнська нива" повідомляє про пропаганду творчості
Т. Шевченка у Мар'їнському районі.
5 квітня - газета "Вперед" повідомляє про свято-конкурс "Рідна мово моя", присвячений 180-річчю з дня народження Поета.
6 квітня - шевченківські дні проходять в загальноосвітній школі № 1 м. Сіверська.
20 квітня - у Харцизьку проходить фестиваль самодіяльної творчості "Пісенний вінок Кобзареві", присвячений 180-річчю з дня народження поета. Про це повідомляє газета "Родина".
28 квітня - газета "Знамя индустрии" розповідає про свято Шевченка в Іллічевській середній школі.
17 травня - "Східний часопис" друкує інформацію про Шевченківські дні на Донеччині - "І оживе добра слава, слава України!".
21 травня - газета "Краматорская правда" розповідає про вшанування пам'яті
Т. Шевченка у селі Шебельківка - "Думи Тарасових онуків".
24 травня - газета "Вісті" розповідає про вшанування пам'яті Кобзаря у Слов'янську.
8 червня - газета "Жизнь" розповідає про зустріч поета М. М. Петренка (Слов'янськ) і Т. Г. Шевченка.
1994 - у Донецьку видається книга Хмари В. І. "56 творів з української літератури" - для школярів та абітурієнтів, в якій розміщені твори про Т. Шевченка.
1994 - виходить друком книга "Панич, нду насириты сис…" ("Якби ви знали, паничі…"), де представлена більшість віршів і поем Т. Шевченка у перекладах Л.Кир'якова грецькою (румейською) мовою.
КИР'ЯКОВ Леонтій Несторович (1919-2008 рр.). Ветеран Великої Вітчизняної війни, визначний грецький (румейський) поет, член Національної спілки письменників України (1978 р.), член правління Спілки (1991 р.), науковий співробітник Сартанського етнографічного філіалу Маріупольського краєзнавчого музею, лауреат республіканської літературної премії імені Максима Рильського, почесний громадянин селища Сартана.

1995 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, структури ДТУМ, Народного Руху України, "Просвіти", інших громадських організацій Донбасу).
22 березня - газета "Заря Приазовья" розповідає про свято української культури, присвячене 181-й річниці з дня народження Т. Г. Шевченка, - "Вінок Кобзарю". Матеріал М. Кунікова.
25 березня - газета "Совет" розповідає про бронзове погруддя Т. Шевченку у Слов'яногірську. Зокрема, відзначається, що раніше на цьому місці теж був пам'ятник поету. Але, зроблений з цементу, не досить зграбно, він поступово руйнувався, втрачав нормальний вигляд. І тоді було вирішено замінити його бронзовим погруддям. Голова міської ради Олександр Іванович Дзюба зв'язався у Києві з народним художником України, скульптором Олександром Павловичем Скобліковим. Обрання саме цього скульптора пояснювалося двома причинами: 1) він широко відомий в Україні своїми роботами, зокрема, пам'ятником Нахімову у Маріуполі; 2) він є наш земляк - народився і виріс у Дружківці, добре знає навколишні міста і села.

Пам'ятник відкрито біля Слов'яногірської середньої школи у 1988 році. А постамент залишився цегляним - за браком коштів.


1995 - донецький краєзнавець Л. Яруцький з Маріуполя видає книгу - читанку для школярів "Кальміуська паланка". Книга має 196 сторінок, наклад - 2 тис. примірників. В змісті є інформація про пам'ятник Т. Шевченку у Маріуполі. Зокрема, що погруддя Т. Шевченку відкрито у 1964 році з тонованого залізобетону. Архітектор п'єдесталу Карл Чорний, форматор, установник погруддя - Тамара Антонівна Скибіна. Скульптор - Іван Савелійович Баранников. У 1970 році погруддя Т. Шевченка придбав краєзнавчий музей міста.

1996 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
12 березня - часопис "Вісті" вміщує статтю О. Духіна "Витоки слов'янського шевченкознавства".
14-20 березня - газета "Донецкие новости" розповідає про сучасну рідню Тараса Шевченка, яка мешкає в селі Шевченкове в Донбасі.
24 травня - "Квіти та пісні - Кобзарю" - біля пам'ятника великому Кобзарю у Донецьку пройшли урочистості з нагоди 135-річчя з дня перепоховання поета. Про це повідомляє газета "Вечерний Донецк".

1997 рік


11 лютого - газета "Вечерний Донецк" повідомляє, що 15 лютого у місті Донецьку пройде свято поезії - "Вічне слово Кобзаря".
7 березня - газета "Енакиевский рабочий" розповідає про родовід Т. Г. Шевченка на Донеччині - "Три сестри Кобзаря".
7 березня - "Східний часопис" друкує статтю Ярослава Гомзи "Співець України". Зокрема, автор відзначає: "Коли прочитати весь "Кобзар", то побачимо, що панівним мотивом цієї поезії є не скарга, а оскарження. Не смуток, а гнів. Не плач, а заклик до боротьби: "Вставайте, кайдани порвіте!".
7 березня - "Східний часопис" друкує статтю професора Олеся Швайки "Філателістична Шевченкіана Донеччини", де розповідається про поштові комеморативи 1964, 1976, 1980, 1982, 1984, 1988 років. Наводяться також біографічні дані авторів пам'ятника Т. Шевченку у Донецьку. Так, Олексій Прокопович Олійник народився у 1914 році в селі Іванівка Петриківського району на Дніпропетровщині, закінчив Київський художній інститут, заслужений діяч мистецтв, автор надгробного пам'ятника Оксані Петрусенко (1949), Панасу Мирному в Полтаві (1949), та інших. Макар Кіндратович Вронський народився 1910 року в місті Борисові в Білорусі, закінчив Київський художній інститут в 1945 році. Автор скульптурного портрета Устима Кармелюка, Лесі Українки (1947), пам'ятника Т. Шевченку у Казахстані (1982).
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
24 травня - створено Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), голова - проф. В. С. Білецький.
1997 - у Донецьку виходить збірка найкращих творів для школярів та абітурієнтів, серед яких - твори Т. Г. Шевченка.
1997 - Шевченківську премію за репертуар 1995-96 років одержує Солов'яненко Анатолій Борисович, уродженець Донецька.
СОЛОВ'ЯНЕНКО Анатолій Борисович (25.ІХ.1932, м. Донецьк - 29. VII.1999, смт. Козин Обухівського р-ну Київ, обл.). Співак (лірико-драматичний тенор), народний артист СРСР з 1975. Закінчив 1954 Донецький політехнічний інститут. Співу навчався приватно у заслуженого артиста РРФСР О. Коробейченка (Донецьк, 1952-62). У 1978 закінчив Київську консерваторію. 1963-65 стажувався в Міланському театрі "Ла Скала". З 1962 - соліст Київського театру опери та балету (тепер - Національна опера), 1978 - соліст "Метрополітен-опера" (Нью-Йорк).

Візитними картками соліста, були такі перлини народної класики, як "Дивлюсь я на небо", "Повій, вітре, на Вкраїну", "Місяць на небі". У його творчому доробку - спеціальна програма пісень, написаних на слова Т. Шевченка композиторами М. Лисенком, В. Степовим, С. Рахманіновим, Г. Майбородою та ін. Починаючи з 1984 року - з сольного концерту - низка програм Анатолія Борисовича була побудована виключно з пісень на слова великого Кобзаря.

Записав 18 платівок. Про Солов'яненка створено художньо-музичний фільм "Виклик долі" (1985, реж. С. Лисецький, Київ. кхф), телефільми, написано книги.

1998 рік


6 березня - газета "Макеевский рабочий" повідомляє про конкурс серед учнів міста "Свято Шевченкової поезії".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
14 березня - газета "Коммунист Донбасса" вміщує статтю "Ми пам'ятаємо тебе, Тарасе".
20 березня - газета "Вечерний Донецк" повідомляє, що з любов'ю до слова Кобзаря пройшло свято - конкурс виконавців Шевченкової поезії "І на оновленій землі".
1998 - в Донецьку відбувається обласний семінар "Музейні засоби з народознавства". Серед доповідей - "Народознавча робота на Донеччині в 50-60-х роках ХХ ст.", в якій зібраний матеріал про вшанування Т. Шевченка. Автор - Т.Пішванова.
1998 - у Донецьку Українським культурологічним центром, Донецьким відділенням НТШ та Товариством "Україна" разом з Краснодарським регіональним відділенням Міжнародної академії інформатизації підготовлено і видано друком навчальний посібник-хрестоматію "Козак Мамай" для шкіл Кубані і України з літературного краєзнавства. Один з уроків присвячений творам Т. Г. Шевченка. Книга "Козак Мамай" - перша навчальна книга, створена в Україні для східної української діаспори. Наклад - 3 тис. прим. Укладачі - В. Оліфіренко та В. Чумаченко.

1999 рік



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconНеоніла кожан рівненська шевченкіана у фонді роунб : шлях у чверть століття
Хх століття. Стаття І. Пащука „Шевченкіана рівненських письменників” [10], поряд з іншим, знайомить нас з поетичним доробком Олекси...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Бібліоквест «Шевченкіана 2014»
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconКвест-гра «Шевченкіана – 2014» Мета проведення заходу
Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїн а донецька обласна державна адміністрація

Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧервоний виклик
...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЖиття у датах Біографічна довідка. Хронологічна таблиця
Народився Роман-Марія-Олександр Шептицький в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Рід Шептицьких – це одна з найдавніших...
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЕрнест Сетон Томпсон. «Лобо». Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору
Розвивати навички виразного читання, переказу та аналізу художнього твору, образне мислення
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconЧиркова Людмила Вікторівна
Міністерство освіти та науки України Донецька загальноосвітня школа І ііі ступенів №49 Калінінський район
Донецька Шевченкіана у датах І подіях: 1851-2014 iconУкраїна в подіях Північної війни. Іван Мазепа
України. Розвивати життєві компетентності учнів,вміння визначати мотиви діяльності політичного діяча на основі аналізу історичних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка