Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що при вирішенні даного спору необхідно враховувати не тільки підстави, передбачені законом, а й принципи моралі, що відповідачі по справі – батьки неповнолітніх дітей мають всі умови для належного виховання дітей, можуть налагодити з ними контакти для подальшого виховання, а відібрання ж дітей від батьків, позбавить дітей батьківської турботи та допомоги і призведе до влаштування їх в подальшому до дитячого будинку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення та доказів, наданих ОСОБА_8 Крім того, висновки про те, що житлово-побутові умови сім`ї не придатні для проживання дітей, ґрунтуються виключно на доповідях, складених представниками відповідних міських служб за результатами окремих несистематичних перевірок помешкання заявників. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення та доказів, наданих ОСОБА_8 Крім того, висновки про те, що житлово-побутові умови сім`ї не придатні для проживання дітей, ґрунтуються виключно на доповідях, складених представниками відповідних міських служб за результатами окремих несистематичних перевірок помешкання заявників.Таким чином, апеляційним судом було помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке ухвалено згідно із законом.Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
у х в а л и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 року скасувати.Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2011 року залишити в силі.Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузнєцов В.О. Судді: Ізмайлова Т.Л. Кадєтова О.В. Мартинюк В.І. Мостова Г.І.
Судебные способы защиты Иск о признании незаконным решения органа власти или действий должностных лиц;Иск об обязании органа власти совершить определенные действия;Иск о признании права на общение с ребенком и установлении графика и форм общения;Заявление о признании незаконным нормативно-правового акта;Обращение в Конституционный Суд о неконституционности нормативного акта;
Доктрина Евросуда о пределе усмотрения при вмешательстве государства в семейную жизнь Диапазон предела усмотрения будет различаться в соответствии с контекстом, и, например, он может оказаться особенно значительным в таких областях, как защита прав детей. В этом случае Суд признал, что между странами, заключившими соглашение, существует различие в подходах к проблемам защиты ребенка и вмешательства государства в дела семьи. Он принял это во внимание при разбирательстве соответствующих случаев в рамках Конвенции, разрешив государствам определять степень свободы действий в данной области. Кроме того, Суд признал, что ввиду своей большей близости к подобным деликатным и сложным проблемам, определяемым на национальном уровне, было бы лучше предоставить местным органам власти возможность проведения оценки обстоятельств в каждом конкретном случае и, в результате, определить наиболее приемлемый способ защиты прав ребенка. Например, в случаях установления опеки и попечительства местным органам власти, имеющим непосредственный контакт с заинтересованными лицами на стадии, когда меры по обеспечению интересов детей только еще вырабатываются или же непосредственно после их применения, виднее какие именно меры наиболее приемлемы в той или иной ситуации.[1] Государство определяет степень свободы в отношении того, как личная и семейная жизнь рассматриваются в ст. 8, и это отражается на том, как оценивается баланс между вмешательством государства в дела семьи и его целью.
[1] Olsson v Sweden, judgment of 30 Oct 1992.
Характеристика вмешательства в личную жизнь Является ли сбор государством в отношении своих граждан сведений личного характера вмешательством в их личную жизнь? Сбор информации официальными представителями Государства об отдельном человеке без его согласия всегда касается личной жизни этого человека и, таким образом, подпадает под защиту ч. 1 ст. 8. Можно привести следующие примеры:официальная перепись населения,[1] в которую включаются обязательные вопросы, относящиеся к полу, семейному положению, месту рождения и другим сведениям личного характера;снятие и хранение отпечатков пальцев, фотографий и других сведений о личности полицией,[2] даже если полицейские архивы являются секретными;[3]сбор медицинских сведений и ведение записей медицинского характера;[4]принудительный сбор сведений налоговыми органами для выявления и детализации личных расходов (и, таким образом, интимных сведений, относящихся к личной жизни);[5]система персональной идентификации, подобная тем, которые охватывают административные и гражданские сведения, включая состояние здоровья, социальные услуги и налоги.
[1] 9072/82 Xv uk (Dec) Oct. 1994, Series A no 300-A. [2] Murry v UK, judgment of 28 Oct. 1994, Series A no 300-A.
Поділіться з Вашими друзьями: |
