Досвід роботи вчителя початкових



Скачати 113,2 Kb.
Дата конвертації07.09.2017
Розмір113,2 Kb.

ІЛЛІНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ


Досвід роботи

вчителя початкових класів

Іноземцевої Катерини Сергіївни


c:\users\admin\desktop\дизайн школа\1340361327_1.jpg


«Система роботи вчителя

з формування інформаційної культури

в учнів початкових класів»


2014

Актуальність досвіду.

В нових умовах стрімкого зростання обсягу інформації у світі йде переоцінка цінностей в освіті. Навички лічби, письма, читання, що становлять основу початкової освіти протягом багатьох століть, сьогодні все менше визнаються єдино важливими і достатніми для школи теперішнього і майбутнього. Зростає потреба у формуванні навичок роботи з інформацією.

Сьогодення висуває досить високі вимоги до особистості громадянина суспільства. І одним з важливих компонентів загальної культури людини є її інформаційна компетентність. Тому важливо формування інформаційної культури розпочинати з молодшого шкільного віку і навіть раніше, оскільки активне формування знань, умінь і навичок починається приблизно у чотирирічному віці.

У вузькому значенні інформаційна культура — це сукупність знань та вмінь по ефективній інформаційній діяльності, тобто такій інформаційній діяльності, яка досягає поставленої цілі.

Інформаційна культура може розглядатися як складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною.

Між тім, цілісної програми формування основних навчальних навичок роботи з інформацією немає.


Теоретико-методологічні аспекти формування інформаційної культури особистості розглядались в трудах С.Г.Антонової, Є.П.Вєліхова, А.П.Єршова, Н.Б.Зинов’євої, М.П.Лапчика, Н.В.Макарової та ін. Важливі педагогічні аспекти формування інформаційної культури висвітлені в роботах Ю.К.Бабанського, В.П.Беспалько, В.В.Васильєва, Є.В.Данильчука та ін.

Основою даного досвіду є вивчення досвіду І.Г.Єфімчук, учителя початкових класів м.Єкатеринбурга, «Формирование информационной культуры младших школьников».


Опис досвіду.




Формуванню у молодших школярів навичок (універсальних дій) роботи з інформацією сьогодні, у зв’язку із введенням Державного освітнього стандарту нового покоління, приділяється багато уваги.

Універсальні дії з інформацією передбачають наступні напрямки роботи:

І. Отримання, пошук та фіксація інформації.

ІІ. Розуміння і перетворення інформації.

ІІІ. Використання і презентація інформації.

ІV. Оцінка достовірності отриманої інформації.

Досвід роботи в першому класі показує, що діти не вміють перетворювати інформацію в знання, більшість учнів лякає нагромадження інформації, а це у свою чергу не призводить до системності знань. Недостатня сформованість пізнавальних інтересів, інформаційна «всеядність», відсутність вибіркового підходу до інформації – все це характерне для молодшого школяра.

А, отже, потрібно навчити дітей постійно, систематично працювати з інформацією: виокремлювати її, сприймати, фіксувати, перетворювати, піддавати сумніву, зберігати, викладати. Основними джерелами інформації є спостереження, слово як символ поняття, книжний текст, комп’ютер, спілкування. Однак, у початкових класах найважливішим джерелом інформації для школярів є книга. Задача вчителя – професійно передати дітям уміння користуватися книгою. Необхідно привчити та заохотити учнів до самостійного вибору і читання книг, щоб у подальшому все життя могли займатися самовдосконаленням, самовихованням у відповідності до специфіки своїх особливостей та запитів.

Враховуючи, що навчання в початковій школі повинно проходити в умовах здоров’язберігаючого середовища, що накладає обмеження на використання комп’ютерів у навчальному процесі, виникає необхідність пошуку способів формування інформаційної культури молодших школярів не тільки на заняттях з інформатики, а й у процесі вивчення інших предметів.

Важливою умовою успішної роботи вчителя в напрямку формування інформаційної культури школярів є наявність добре укомплектованого довідково-інформаційного центру. На сторінках друкованих видань учні знайомляться з інформацією різних форматів: рисунки, таблиці, діаграми, схеми, карти. (Додаток 1)

Формувати навики роботи з інформацією у молодших школярів необхідно починати з першого класу, вже у період навчання грамоти.

Буквально з перших уроків, на с. 28 Букваря М.Д.Захарійчук, працюючи над змістом тексту «Ласунка йде до школи», діти стикаються з незрозумілим словом «зашарілася». У ході роботи над малюнками, текстами букваря учень впевнюється, що українська мова багата, різноманітна, красива і що в ній існує велика кількість слів, значення яких їм доведеться зрозуміти.

Учні підводяться до висновку, що без лексичного значення слів не можливо зрозуміти й сам текст.

Перший словник, з яким ознайомлюються учні першого класу – це тлумачний словник української мови (на уроках російської мови – Толковый словарь русского языка С.И Ожегова, а для кращого розуміння російських народних казок, а саме архаїзмів - толковый словарь В.И.Даля) (Додаток 1).

Процес введення словника в роботу простий: дітям демонструється ряд книжок художнього змісту в яскравих обкладинках і серед них словник. Пропонується завдання: визначити, в якій з поданих книжок можна знайти тлумачення слова. При цьому можна використовувати обговорення в парах, групах. Зазвичай діти швидко знаходять відповідь на питання. Учитель читає статтю зі словника, адаптуючи її до розуміння дітьми шестирічного віку. В подальшому цей метод можна використовувати у вигляді «секретного доручення»: перед аналізом незнайомого тексту сильні учні отримують завдання в конвертах, усно або ж електронною поштою.

Згодом під час читання більш складних текстів і за необхідності введення понять «синоніми», «антоніми», «фразеологізми» діти підводяться до висновку про існування словників такого типу.

Так, на сторінках букваря школярам зустрічається фразеологізм «сорока на хвості принесла» (с.135). Звертається увага учнів на те, що незрозумілим є не одне слово, а ціла фраза, не зрозуміло, коли саме використовують її.

Під час демонстрації двох словників – тлумачного та фразеологічного, прочитавши назви, діти легко знаходять словник, який містить необхідну інформацію.

На сторінці 113 вперше вводиться поняття «антоніми», «синоніми» (веселий – сумний, радісний, урочистий). Тут і відбувається знайомство зі словниками синонімів та антонімів.

Таким чином, до кінця першого класу учні ознайомлені вже з чотирма типами словників: тлумачний, фразеологічний, словники синонімів та антонімів.

Робота зі словниками продовжується на уроках математики (поняття «різниця», «рівність», «нерівність»), природознавства (поняття «дослід», «Червона книга», «карта», «глобус»), трудового навчання («симетрія», «шаблон»), мистецтва («ескіз», «пейзаж», «мелодія», «ритм», «пульс» та ін.).

По мірі покращення якості навичок читання школярів можна переходити від власного читання (вчителем) словникових статей до більш частого використання «секретних завдань» учнями.

На уроках часто практикуються завдання такого виду: в довідковому бюро, яке розташоване у класі у зручному місці, у вільному доступі і в достатній кількості розкладаються словники різного виду разом із енциклопедіями і дитячими книжками. В кожній книжці закладинка. Під час роботи з незнайомими словами учням пропонується знайти той словник, що дасть йому необхідну інформацію. Так, у 4 класі було запропоновано знайти з допомогою необхідного словника значення слова «масштаб», при цьому діти відібрали словники: тлумачний словник української мови та словник іншомовних слів. А на уроці образотворчого мистецтва знайти значення слова «монотипія».

У 3-4 класах широко використовується фразеологічний словник, так як фразеологізми не тільки часто зустрічаються в текстах, але й роблять мовлення людини більш виразним, живим.

На уроках російської мови часто використовується орфографічний словник. Розуміючи, що в російській мові часто написання не збігається з вимовою і не кожного разу можна застосувати правило діти роблять висновок щодо необхідності використання такого словника. Наприклад, дитині дається для порівняння два слова: «мороз» і «вода». В кожному з них визначається наголос, виявляється ненаголошений голосний звук (в обох випадках – «а»). Знаючи правило, учні легко знаходять перевірне слово до слова вода і розуміють, що на письмі звук «а» позначається буквою «о». Намагаючись підібрати перевірне слово до слова «мороз», вони впевнюються, що перевірного слова не існує. Вчитель підводить до думки про те, що їм у пошуку інформації стане у пригоді орфографічний словник.

 Говорячи про введення словників у початковій школі не можна не сказати про позакласні заходи, що проводяться на підтримку уроків. Це можуть бути ігри «Брейн-ринг», «Розумники», «Своя гра», «Інтелектуальний марафон», в яких обов’язково присутні питання, відповіді на які потребують допомоги словників.

У 3-4 класах доцільно проводити захист проектів, які виконуються із допомогою енциклопедичної літератури («Звідки в рослинах олія?», «Як опріснити воду?», «Із чого це виготовлено», «Речовини у моєму портфелі та їх властивості» - теми передбачені програмою). (Додаток 2)

Зручними в користуванні (не потребують багато місця, можна здійснювати вибірку, копіювання тексту, його редагування, доповнення ілюстративним матеріалом) є електронні посібники, енциклопедії, програмовані засоби навчання. (Додаток 3)

На рівні з засвоєнням загальних навиків роботи з інформацією стандарти сучасної освіти орієнтують випускника початкової школи використовувати засоби інформаційних та комунікаційних технологій. ІКТ служать засобом доступу до навчання, що необхідно для успішного залучення учнів в інформаційне суспільство.

В початковій освіті поряд із засвоєнням елементарних умінь та навичок з математики, мови, природознавства школа повинна потурбуватись про навчання дітей раціональним, здоров’язберігаючим технологіям, способам, прийомам роботи з інформацією, яких би інформаційних джерел це не стосувалося.

Під час вивчення нового матеріалу учні краще сприймають інформацію за допомогою комп’ютерної презентації, урок стає більш насиченим, яскравим, з’являється можливість підвищення темпу. Комп’ютерну лекцію необхідно розглядати як новий інструмент в роботі вчителя, що дозволяє створювати наочні та інформаційно насичені уроки.

Інформаційні об’єкти, що демонструються в ході уроку, - це зображення (слайди), відео фрагменти. Слайди являють собою фотографії, рисунки, графіки, схеми, діаграми. Відеофрагменти – це фільми, мультиплікації, що унаочнюють часто недоступні для спостереження процеси і явища.

Так, на уроках математики та читання застосовуються електронні мультимедійні тренажери, в яких дітям пропонується різноманітні завдання, що сприяють запам’ятовуванню букв, цифр, встановленню співвіднесення цифри і числа, урізноманітнюють проведення усного рахунку (додаток 4). Також у вільному доступі учнів електронні версії словників та енциклопедій (Дитяча енциклопедія Кирила і Мефодія та ін. ).

Сучасні діти доволі вправно користуються комп’ютером. Використання ІКТ на уроках і в позакласній роботі допомагає розвинути у школярів необхідні навички роботи з клавіатурою, мишкою, дисками, вчить раціонально використовувати свій час.

Провідними способами педагогічної діяльності учителя початкових класів з формування інформаційної культури є:


  • Організація комп’ютерного моделювання школярами;

  • Організація ігрового моделювання ситуацій;

  • Організація проектної діяльності школярів.

Серед форм організації навчального процесу можуть бути:

  • Навчальне співпрацювання;

  • Робота в малих групах, проектних групах;

  • Віртуальна навчальна взаємодія;

  • Самостійна робота учнів з різними джерелами інформації.

Необхідно враховувати усі особливості, властиві дітям початкових класів, щоб підготувати школярів до життя в інформаційному суспільстві на основі формування у них інформаційної культури та комп’ютерної грамотності, алгоритмічного стилю мислення та дослідницьких навичок, забезпечуючи цілісний розвиток особистості кожного учня, прояв і розвиток його індивідуальних особливостей у вільних відкритих діалогах, інформаційній взаємодії з іншими людьми, самостійному створенні індивідуальних і групових інформаційних продуктів.

Додаток 1



h:\dcim\101msdcf\dsc05818.jpgh:\dcim\101msdcf\dsc05813.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05811.jpgh:\dcim\101msdcf\dsc05812.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05814.jpg

Додаток 2h:\dcim\101msdcf\dsc05810.jpg



h:\dcim\101msdcf\dsc05808.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05816.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05804.jpg

Додаток 3



h:\dcim\101msdcf\dsc05806.jpgh:\dcim\101msdcf\dsc05802.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05805.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05803.jpg

h:\dcim\101msdcf\dsc05804.jpg

Додаток 4











Джерела:


  1. Соколова Т.Е. Информационная культура младшего школьника как педагогическая проблема: «Учебно-методическое пособие.- Самара: Издательство»Учебная литература»: Издательский дом «Федоров», 2007.

  2. Татьянченко Д. В., Воровщиков С. Г. Общеучебные умения как объект управления образовательным процессом // Завуч. – 2000. – № 7. – С. 38-61.

  3. Харчевникова Е. Л. Педагогические условия использования книги как средства формирования информационной культуры ребенка (дошкольный и младший школьный возраст): Дис. канд. пед. наук. – Владимир, 1999. – 172 с.

  4. Вікіпедія.

Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Досвід роботи вчителя початкових iconПетрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області
В збірці представлено досвід роботи вчителя початкових класів Коломоєць Тетяни Григорівни з проблеми: «Гуманне ставлення до природи...
Досвід роботи вчителя початкових iconПедагогічний досвід вчителя образотворчого мистецтва вищої категорії, вчителя-методиста

Досвід роботи вчителя початкових icon1. Діагностичний супровід професійної діяльності вчителя початкової школи
Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія І практика: монографія / С. М. Мартиненко
Досвід роботи вчителя початкових iconСкарбниця методичних ідей досвід організації позааудиторної роботи
Досвід роботи викладачів можна рекомендувати викладачам дисципліни «Іноземна мова» для організації навчально-виховного процесу в...
Досвід роботи вчителя початкових iconВідділ освіти Володарської райдержадміністрації Володарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Організація системи виховної роботи з класним колективом як умова особистісного зростання учня Досвід Кропивки Наталії Андріївни, класного керівника 7-а
Досвід Кропивки Наталії Андріївни, класного керівника 7-а класу, вчителя української мови та літератури Володарської зош І-ІІІ ступенів...
Досвід роботи вчителя початкових iconПортфоліо вчителя початкових класів Гончариської зош і-іііст. Печенікіної Тетяни Олексіївни
Портфоліо вчителя початкових класів Гончариської зош і-іііст. Печенікіної Тетяни Олексіївни "Людина не просто проживає своє життя,...
Досвід роботи вчителя початкових iconНовоолександрівська зош-дитсадок І-ІІІ ст вчителя початкових класів «Формування комунікативної компетентності учнів початкових класів»
Сучасна школа — це школа швидкого І гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві
Досвід роботи вчителя початкових iconОбмін досвідом роботи бібліотек Дергачівської цбс на курсах підвищення кваліфікації у вересні 2015 року
Дякуючи ентузіазму І професіоналізму завідувачки бібліотеки Тетяни Валентинівни Кареліної, вчителя початкових класів Остапець Вікторії...
Досвід роботи вчителя початкових iconОпис досвіду вчителя початкових класів Буцнівської зош І-ІІІ ступенів Забояк Ганни Михайлівни
Особливо актуальною стала проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість навичок самостійної...
Досвід роботи вчителя початкових iconУроки проекти презентації, конспекти уроків, виховні заходи
З досвіду роботи вчителів початкових класів. Творча група «Грані співтворчості» вчителів початкових класів Віньковецьуого нвк


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка