|
 Драматичні твори Жанрові форми драматургії
|
Дата конвертації | 11.04.2017 | Розмір | 445 b. |
|
Драматичні твори Жанрові форми драматургії Заняття № 12, 13
Драматичні твори Драматичні твори – це такі, що майже весь текст становить мова персонажів. У діалогах дійові особи обмінюються думками, виражають своє ставлення до предмета розмови, свої настрої та почуття. Діалогічна форма п’єс призначена для вистави на сцені. Мова автора посідає невелике місце: це список дійових осіб, опису їх характеру та сцени, а також зауваження в дужках (ремарки).
Зародження драматичних творів Драматичні твори, на думку І.Франка, зароджуються ще у язичницькі часи у фольклорних дійствах, з приходом християнства переосмислюються, а згодом виходять із лона церкви.
Перші українські драми Перші українські драми(ХVІІ ст.) були віршованими діалогами й називалися шкільними, бо їх створювали в навчальних закладах. Автори – викладачі поетики, виконавці – учні. За тематикою шкільні драми поділялися на містерії, драми-міраклі, драми-мораліте та драми на історичну тематику.
МІСТЕРІЯ Містерії – це різдвяні та великодні драми про страту та воскресіння Ісуса Христа.
Драми - міраклі Драми-міраклі – це драми, які мали теми, спільні з агіографічними легендами. Агіографічний(гр. агіос – святий, графо – пишу) – означає житія святих.
Драми - мораліте Драми-мораліте - це такі твори, в яких дійовими особами виступали персоніфіковані абстрактні поняття – любов, плач, надія, гордість тощо.
Драми на історичну тематику Драми на історичну тематику висвітлювали історичні події.
“Володимир” До найвідоміших українських шкільних драм ХVІІ століття належить перша історична п’єса “Володимир” Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові Мазепі.
Інтермедії Шкільні драми за обсягом досить великі. Постановки їх займали 1-3 дні. Значне місце в українській драматургії ХVІІ-ХVІІІ ст. займали короткі одноактні п’єси – так звані інтермедії або інтерлюдії на гумористично-анекдотичні сюжети. Нині відомо близько 40 інтермедій про селян, козаків, студентів, німців, поляків до п’єс І.Мигалевича, М.Довгалевського, Г.Кониського та інших. - Які жанри драматичних творів вам відомі?
Жанрові форми драматургії Є такі різновиди драматичних творів: - драма; - комедія; - водевіль; - комедія дель арте; - трагедія; - трагікомедія; - трагіфарс. - Які жанри вам невідомі? - Що таке драма у вузькому та широкому смислі?
Драма Драма(гр. дія) – п’єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію їх характерів, мотивацію вчинків дій.
Теоретики драми Зародилася драма ще в античну добу, але як окремий жанр виникла лише у ХVІІІ столітті. Першими теоретиками і авторами були Дідро и Лессінг.
Класицистична драма В добу класицизму жанр драми змінився і став відповідати трьом вимогам, а саме: - єдність дії; - єдність місця; - єдність часу. - Розкрийте сутність вимог.
Види драм За формою: драма характерів; драма становища; за кількістю учасників: монограми; дуодрами; полідрами; за походженням, змістом: казкова; духовна(містерія); реалістична; побутова; світська; біографічна. Найвидатніші світові драми: Шіллер “Підступність і кохання”, Лопе-де-Вега “Собака на сіні”, Мольєр “Міщанин-шляхтич”, Шекспір “Ромео і Джульєтта”, М.Кропивницький “Наталка-Полтавка”; І.Франко “Украдене щастя” тощо. - Згадайте, а що таке комедія?
Комедія Комедія(гр. веселощі, весела процесія) – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викривають негативні суспільні та побутові явища. Комедія зародилася в Давній Греції.Одним із найвидатнішим драматургом тієї пори був Аристофан(“Мир”, “Лісістрата”), а в Римі – Плавт. - Які комедії ви вивчали в школі?
Найвизначніші комедії У світовій літературі ХVІ-ХVІІІ ст. домінували комедії: іспанські(Сервантес “Педро де Урделамас”, Лопе-де-Вега “Собака на сіні”), англійські(Шекспір “Сон в літню ніч”, “Приборкання норовливої”), французькі(Мольєр “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Міщанин-шляхтич”, Бомарше “Севільський цирульник”, “Шалений день, або Весілля Фігаро”, російська –Грибоєдов “Горе з розуму”; українські(Котляревський “Москаль-чарівник”, Старицький “За двома зайцями”, Квітка-Основ’яненко “Сватання на Гончарівці” тощо. - З яких екранізованих п’єс ці кадри?
Комедія дель арте Комедія дель арте (іт.професійна комедія) – це жанр італійського народного імпровізованого театру, який пізніше дістав назву “театр масок”. Витоки цього жанру у фарсі і карнавалі. Тут були маски панів, слуг та маски закоханих, всього 10-13 осіб. Крім слів, багато співу, танців та акробатики.
Водевіль Водевіль (фр. від назви річки Вір(Нормандія), де були розповсюджені народні пісеньки – водевіри) – це різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику. Водевіль прийшов зі США та Канади, де був поширеним жанром естрадного концерту в кінці ХІХ ст. У Росії з’явився на початку ХІХ ст. В ньому велике місце займали не тільки пісні, а й арії, дуети, хор. О.Шаховський написав водевіль “Козак-стихотворец”, героєм якого був Семен Климовський, автор пісні “Їхав козак за Дунай”. - Згадайте, що таке трагедія?
Трагедія Трагедія(гр. трагос – цап, оде –пісня) – буквально: пісня цапа. Є декілька версій тлумачення походження цього терміна. 1 версія. Пісні, присвячені богу родючості Діонісу, виконувалися сатирами, які були одягнені у шкури цапів з прив’язаними цап’ячими бородами і копитами. Сатирів називали цапами. 2 версія. В жертву під час святкування свята Діоніса приносили в жертву цапа, що супроводжувалося піснями, які називалися “трагедіями”. 3 версія. Під час першої частини ритуалу, присвяченому Діонісу, цап символізував самого бога родючості, який помирав, щоб воскреснути. Тварина кричала, її останні звуки (прощальна пісня цапа) називали “трагедією”. Отже, виникнення трагедії пов’язано із культом Діоніса (як поховальні пісні). Потім назва перенеслася на драматичний твір, у якому зображені вкрай гострі конфлікти і який найчастіше закінчується загибеллю героїв. - Які трагедії ви вивчали в школі?
Давньогрецькі трагедії У стародавніх греків у долю людей втручалися боги, фатум, оскільки, вважали вони, весь світопорядок залежить від них. Згадаймо трагедію Софокла “Едіп-цар”(верхня ілюстрація). Як не прагнув Едіп, щоб не справдилося лиховісне попередження оракула, однак не зміг уникнути вбивства батька і одруження з власною матір’ю. Серія вбивств змальована в трегедії Есхіла “Агамемнон”.
Доба Відродження У добу Відродження драматургія втрачає міфологічний вплив. Вже не фатум, не воля богів, а реальні соціальні обставини визначають долю героїв. - Згадайте трагедії Шекспіра. Які проблеми порушує в них автор?
Доба Просвітництва У добу Просвітництва перемагав культ античності та розуму. У трагедіях, наприклад, французьких драматургів Корнеля(“Сід”, “Горацій”), Расіна(“Федра”) переплітається особисте і державне. - Які українські або російські трагедії ви знаєте?
Українські та російські трагедії В українській літературі трагедія зародилася у ХVІІІ ст. Відомі трагедії ХХ ст.-це В.Винниченка “Між двох сил”, М.Куліша “97”, Ю.Яновського “Дума про Британку” тощо. Відомі російські трагедії: О.Островський “Гроза”, Безприданниця”, М.Лермонтов “Маскарад”, О.Пушкін “Маленькі трагедії”, М.Горький “Васса Желєзнова”, Арбузов “Іркутська історія” тощо. - Як би ви пояснили жанр трагікомедії?
Трагікомедія Трагікомедія – вид драматичного твору, який має ознаки як комедії, так і трагедії. Вона характеризується тим, що водночас вияскравлює одні й ті ж явища. Трагікомедії писав грецький драматург Еврипід, у давній українській літературі – Ф.Прокопович, в Англії – А.Стрінберг, у Норвегії - Г.Ібсен, в Росії – А.Чехов.
Трагіфарс Трагіфарс – це різновид трагікомедії, що виникає на перетині трагедії та фарсу(малого комедійного жанру, який представляє замальовки побутових ситуацій, а також театралізовані анекдоти), який перетворився на самостійний жанр. Трагіфарсом називає свою п’єсу “Смерть Тарєлкіна” російський драматург А.Сухово-Кобилін. Уцьому жанрі пишуть А.Жаррі, Г.Аполлінер, Е.Йонеско та інші.
Дійові особи, персонажі, позасценічні особи Дійові особи – це персонажі драматичного жанру літератури, які розкривають свої характери в дії словесній чи психофізичній. В залежності від виконуючих ними функцій вони поділяються на 3 типи: - персонале - герої, про яких розповідають ( об’єкти розповіді); - оповідач - герой, який розповідає (суб’єкт розповіді); - розповідач - герой, який є учасником тих подій, про які розповідається
Персонаж Персонаж(фр. персона-маска актора в античному театрі, носій маски, актор) – це образ дійової особи, що виступає у творі. По суті це поняття є сукупність засобів зображення дійової особи(портрет, мова, костюм, вчинки, характеристика).
Персонаж? Герой? Дійова особа? У тому значенні, що й персонаж часто використовують поняття “герой” та “дійова особа”. Ці всі поняття синонімічні, але літературознавці вважають, що слово “персонаж” є нейтральним, “героєм”(гр. напівбог, обожнена людина) недоречно називати того, хто не має героїчних рис, а “дійовою особою” – бездіяльну.
Позасценічні особи Позасценічні особи – це персонажі, які не з’являються на сцені, але про них ми дізнаємося з розповідей головних героїв . Ці особи вводяться з метою розширити рамки твору, підсилити узагальнення і типізацію. Наприклад, у п’єсі О.Грибоєдова “Горе з розуму” краще уявити час правління Катерини ІІ допомагають позасценічні образи(Фома Фомич,Максим Петрович, Тетяна Юріївна, княгиня Марія Олексіївна тощо)
Ілюстрації до п’єси
Антигерой Антигерой – тип неоднозначного героя в художніх творах. Він позбавлений традиційних героїчних рис характеру або навіть має негативні риси. Не дивлячись на це, може займати головну роль, бути протаганістом (актор, що виконує головну роль). Антигерої вперше зустрічалися у фольклорі, потім у байках(боягуз, дурень, скнара). Характерними антигероями класичної літератури ХІХ – ХХ ст. були “байронічний герой”(Чайльд Гарольд), який завжди вагається, сумнівається, бунтує та “зайва людина”(Онєгін, Печорін,Рудін тощо).
Дискусія Завдання: визначити позитивні і негативні риси характеру Земфіри та Алеко з поеми О.Пушкіна “Цигани”. Які риси переважають? Це герої чи антигерої? Завдання: складіть діалог на задане останнє запитання.
Згадай твори Антигерой характерний для шахрайського роману. В таких творах протаганіст, головний герой, здійснює злочин, який не отримує від автора виправдання. - З яких творів ці антигерої?
Підводимо підсумок: - Які твори називаються драматичними? - Що таке драма? Трагедія? Комедія? Комедія дель арте? Водевіль? Трагікомедія? Трагіфарс? Інтермедія? - Яка різниця між персонажем, героєм і дійовою особою? - Які образи називаються позасценічними? - Кого називають антигероєм?
Дякую за співпрацю!
Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі: | Творчий доробок Шекспіра «Венера і Адоніс» і «Знеславлена Лукреція». Всі драматичні твори Шекспіра написані білим віршем з використанням прози. Поєднання...
|  | Традиції та новаторство у комедії. Висока сценічність твору. Значення творчості М. Куліша. Мета М. Куліша; удосконалювати вміння аналізувати драматичні твори; виховувати любов до української літератури І повагу та розуміння до...
|  | Драматургія. Розвиток національного театру, драматургії 1920 1930 Учитель: Хто із поетів літературного об’єднання «Ланка» радив із розумінням сприймати художні твори, в яких відтворено сторінки нашої...
|  | Програма фахового іспиту (творчий конкурс зі спеціальності) для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень На музичному інструменті ( фортепіано, скрипка, баян, акордеон, бандура, гітара, цимбали) виконати два твори поліфонічний твір та...
|  | Тема: Розвиток національного театру («Березіль») Леся Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка), драматургії 1920-1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І кочерги, Я. Мамонтова на перетині корифеїв, зарубіжної класики І модерної драматургії....
|  | Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості. Тема уроку: Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості
|  | Екзистенційна проблематика драматургії степана васильченка
|  | Поетична творчість емми андієвської ХХІ століття: метатекст, жанрові моделі, ідіостильові стратегії
|  | Романний дискурс української літератури другої половини XIX століття як метатекст: модель світу, жанрові трансформації
|  | До 100-річчя від дня народження Сьогодні, після змін, які відбулися в нашому суспільстві, особливо виразно вияскравлюються складні, суперечливі, іноді й драматичні...
|
|
|