Драматичні твори Жанрові форми драматургії

Драматичні твори

• Жанрові форми драматургії

• Заняття № 12, 13

Драматичні твори

• Драматичні твори – це такі, що майже весь текст становить мова персонажів. У діалогах дійові особи обмінюються думками, виражають своє ставлення до предмета розмови, свої настрої та почуття.

• Діалогічна форма п’єс призначена для вистави на сцені.

• Мова автора посідає невелике місце: це список дійових осіб, опису їх характеру та сцени, а також зауваження в дужках (ремарки).

Зародження драматичних творів

• Драматичні твори, на думку І.Франка, зароджуються ще у язичницькі часи у фольклорних дійствах, з приходом християнства переосмислюються, а згодом виходять із лона церкви.

Перші українські драми

• Перші українські драми(ХVІІ ст.) були віршованими діалогами й називалися шкільними, бо їх створювали в навчальних закладах. Автори – викладачі поетики, виконавці – учні.

• За тематикою шкільні драми поділялися на містерії, драми-міраклі, драми-мораліте та драми на історичну тематику.

МІСТЕРІЯ

• Містерії – це різдвяні та великодні драми про страту та воскресіння Ісуса Христа.

Драми - міраклі

• Драми-міраклі – це драми, які мали теми, спільні з агіографічними легендами.

• Агіографічний(гр. агіос – святий, графо – пишу) – означає житія святих.

Драми - мораліте

• Драми-мораліте - це такі твори, в яких дійовими особами виступали персоніфіковані абстрактні поняття – любов, плач, надія, гордість тощо.

Драми на історичну тематику

• Драми на історичну тематику висвітлювали історичні події.

“Володимир”

• До найвідоміших українських шкільних драм ХVІІ століття належить перша історична п’єса “Володимир” Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові Мазепі.

Інтермедії

• Шкільні драми за обсягом досить великі. Постановки їх займали 1-3 дні.

• Значне місце в українській драматургії ХVІІ-ХVІІІ ст. займали короткі одноактні п’єси – так звані інтермедії або інтерлюдії на гумористично-анекдотичні сюжети.

• Нині відомо близько 40 інтермедій про селян, козаків, студентів, німців, поляків до п’єс І.Мигалевича, М.Довгалевського, Г.Кониського та інших.

• - Які жанри драматичних творів вам відомі?

Жанрові форми драматургії

• Є такі різновиди драматичних творів:

• - драма;

• - комедія;

• - водевіль;

• - комедія дель арте;

• - трагедія;

• - трагікомедія;

• - трагіфарс.

• - Які жанри вам невідомі?

• - Що таке драма у вузькому та широкому смислі?

Драма

• Драма(гр. дія) – п’єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.

• Герої – переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію їх характерів, мотивацію вчинків дій.

Теоретики драми

• Зародилася драма ще в античну добу, але як окремий жанр виникла лише у ХVІІІ столітті.

• Першими теоретиками і авторами були Дідро и Лессінг.

Класицистична драма

• В добу класицизму жанр драми змінився і став відповідати трьом вимогам, а саме:

• - єдність дії;

• - єдність місця;

• - єдність часу.

• - Розкрийте сутність вимог.

Види драм

• За формою: драма характерів;

• драма становища;

• за кількістю учасників: монограми;

• дуодрами;

• полідрами;

• за походженням, змістом: казкова;

• духовна(містерія);

• реалістична;

• побутова;

• світська;

• біографічна.

• Найвидатніші світові драми: Шіллер “Підступність і кохання”, Лопе-де-Вега “Собака на сіні”, Мольєр “Міщанин-шляхтич”, Шекспір “Ромео і Джульєтта”, М.Кропивницький “Наталка-Полтавка”; І.Франко “Украдене щастя” тощо.

• - Згадайте, а що таке комедія?

Комедія

• Комедія(гр. веселощі, весела процесія) – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викривають негативні суспільні та побутові явища.

• Комедія зародилася в Давній Греції.Одним із найвидатнішим драматургом тієї пори був Аристофан(“Мир”, “Лісістрата”), а в Римі – Плавт.

• - Які комедії ви вивчали в школі?

Найвизначніші комедії

• У світовій літературі ХVІ-ХVІІІ ст. домінували комедії: іспанські(Сервантес “Педро де Урделамас”, Лопе-де-Вега “Собака на сіні”), англійські(Шекспір “Сон в літню ніч”, “Приборкання норовливої”), французькі(Мольєр “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Міщанин-шляхтич”, Бомарше “Севільський цирульник”, “Шалений день, або Весілля Фігаро”, російська –Грибоєдов “Горе з розуму”; українські(Котляревський “Москаль-чарівник”, Старицький “За двома зайцями”, Квітка-Основ’яненко “Сватання на Гончарівці” тощо.

• - З яких екранізованих п’єс ці кадри?

Комедія дель арте

• Комедія дель арте (іт.професійна комедія) – це жанр італійського народного імпровізованого театру, який пізніше дістав назву “театр масок”.

• Витоки цього жанру у фарсі і карнавалі. Тут були маски панів, слуг та маски закоханих, всього 10-13 осіб. Крім слів, багато співу, танців та акробатики.

Водевіль

• Водевіль (фр. від назви річки Вір(Нормандія), де були розповсюджені народні пісеньки – водевіри) – це різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику.

• Водевіль прийшов зі США та Канади, де був поширеним жанром естрадного концерту в кінці ХІХ ст.

• У Росії з’явився на початку ХІХ ст. В ньому велике місце займали не тільки пісні, а й арії, дуети, хор.

• О.Шаховський написав водевіль “Козак-стихотворец”, героєм якого був Семен Климовський, автор пісні “Їхав козак за Дунай”.

• - Згадайте, що таке трагедія?

Трагедія

• Трагедія(гр. трагос – цап, оде –пісня) – буквально: пісня цапа. Є декілька версій тлумачення походження цього терміна.

• 1 версія. Пісні, присвячені богу родючості Діонісу, виконувалися сатирами, які були одягнені у шкури цапів з прив’язаними цап’ячими бородами і копитами. Сатирів називали цапами.

• 2 версія. В жертву під час святкування свята Діоніса приносили в жертву цапа, що супроводжувалося піснями, які називалися “трагедіями”.

• 3 версія. Під час першої частини ритуалу, присвяченому Діонісу, цап символізував самого бога родючості, який помирав, щоб воскреснути. Тварина кричала, її останні звуки (прощальна пісня цапа) називали “трагедією”.

• Отже, виникнення трагедії пов’язано із культом Діоніса (як поховальні пісні). Потім назва перенеслася на драматичний твір, у якому зображені вкрай гострі конфлікти і який найчастіше закінчується загибеллю героїв.

• - Які трагедії ви вивчали в школі?

Давньогрецькі трагедії

• У стародавніх греків у долю людей втручалися боги, фатум, оскільки, вважали вони, весь світопорядок залежить від них.

• Згадаймо трагедію Софокла “Едіп-цар”(верхня ілюстрація). Як не прагнув Едіп, щоб не справдилося лиховісне попередження оракула, однак не зміг уникнути вбивства батька і одруження з власною матір’ю.

• Серія вбивств змальована в трегедії Есхіла “Агамемнон”.

Доба Відродження

• У добу Відродження драматургія втрачає міфологічний вплив. Вже не фатум, не воля богів, а реальні соціальні обставини визначають долю героїв.

• - Згадайте трагедії Шекспіра. Які проблеми порушує в них автор?

Доба Просвітництва

• У добу Просвітництва перемагав культ

• античності та розуму.

• У трагедіях, наприклад, французьких драматургів Корнеля(“Сід”, “Горацій”), Расіна(“Федра”) переплітається особисте і державне.

• - Які українські або російські трагедії ви знаєте?

Українські та російські трагедії

• В українській літературі трагедія зародилася у ХVІІІ ст. Відомі трагедії ХХ ст.-це В.Винниченка “Між двох сил”, М.Куліша “97”, Ю.Яновського “Дума про Британку” тощо.

• Відомі російські трагедії: О.Островський “Гроза”, Безприданниця”, М.Лермонтов “Маскарад”, О.Пушкін “Маленькі трагедії”, М.Горький “Васса Желєзнова”, Арбузов “Іркутська історія” тощо.

• - Як би ви пояснили жанр трагікомедії?

Трагікомедія

• Трагікомедія – вид драматичного твору, який має ознаки як комедії, так і трагедії. Вона характеризується тим, що водночас вияскравлює одні й ті ж явища.

• Трагікомедії писав грецький драматург Еврипід, у давній українській літературі – Ф.Прокопович, в Англії – А.Стрінберг, у Норвегії - Г.Ібсен, в Росії – А.Чехов.

Трагіфарс

• Трагіфарс – це різновид трагікомедії, що виникає на перетині трагедії та фарсу(малого комедійного жанру, який представляє замальовки побутових ситуацій, а також театралізовані анекдоти), який перетворився на самостійний жанр.

• Трагіфарсом називає свою п’єсу “Смерть Тарєлкіна” російський драматург А.Сухово-Кобилін. Уцьому жанрі пишуть А.Жаррі, Г.Аполлінер, Е.Йонеско та інші.

Дійові особи, персонажі, позасценічні особи

• Дійові особи – це персонажі драматичного жанру літератури, які розкривають свої характери в дії словесній чи психофізичній.

• В залежності від виконуючих ними функцій вони поділяються на 3 типи:

• - персонале - герої, про яких розповідають ( об’єкти розповіді);

• - оповідач - герой, який розповідає (суб’єкт розповіді);

• - розповідач - герой, який є учасником тих подій, про які розповідається

Персонаж

• Персонаж(фр. персона-маска актора в античному театрі, носій маски, актор) – це образ дійової особи, що виступає у творі.

• По суті це поняття є сукупність засобів зображення дійової особи(портрет, мова, костюм, вчинки, характеристика).

Персонаж? Герой? Дійова особа?

• У тому значенні, що й персонаж часто використовують поняття “герой” та “дійова особа”.

• Ці всі поняття синонімічні, але літературознавці вважають, що слово “персонаж” є нейтральним, “героєм”(гр. напівбог, обожнена людина) недоречно називати того, хто не має героїчних рис, а “дійовою особою” – бездіяльну.

Позасценічні особи

• Позасценічні особи – це персонажі, які не з’являються на сцені, але про них ми дізнаємося з розповідей головних героїв .

• Ці особи вводяться з метою розширити рамки твору, підсилити узагальнення і типізацію.

• Наприклад, у п’єсі О.Грибоєдова “Горе з розуму” краще уявити час правління Катерини ІІ допомагають позасценічні образи(Фома Фомич,Максим Петрович, Тетяна Юріївна, княгиня Марія Олексіївна тощо)

Ілюстрації до п’єси

Антигерой

• Антигерой – тип неоднозначного героя в художніх творах. Він позбавлений традиційних героїчних рис характеру або навіть має негативні риси. Не дивлячись на це, може займати головну роль, бути протаганістом (актор, що виконує головну роль).

• Антигерої вперше зустрічалися у фольклорі, потім у байках(боягуз, дурень, скнара).

• Характерними антигероями класичної літератури ХІХ – ХХ ст. були “байронічний герой”(Чайльд Гарольд), який завжди вагається, сумнівається, бунтує та “зайва людина”(Онєгін, Печорін,Рудін тощо).

Дискусія

• Завдання: визначити позитивні і негативні риси характеру Земфіри та Алеко з поеми О.Пушкіна “Цигани”.

• Які риси переважають?

• Це герої чи антигерої?

• Завдання: складіть діалог на задане останнє запитання.

Згадай твори

• Антигерой характерний для шахрайського роману. В таких творах протаганіст, головний герой, здійснює злочин, який не отримує від автора виправдання.

• - З яких творів ці антигерої?

Підводимо підсумок:

• - Які твори називаються драматичними?

• - Що таке драма? Трагедія? Комедія? Комедія дель арте? Водевіль? Трагікомедія? Трагіфарс? Інтермедія?

• - Яка різниця між персонажем, героєм і дійовою особою?

• - Які образи називаються позасценічними?

• - Кого називають антигероєм?

Дякую за співпрацю!