Думи Оссіана” Джеймса Макферсона



Скачати 98,29 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір98,29 Kb.

Пономаренко Ганна



Тарас Шевченко і

Думи Оссіана”

Джеймса Макферсона

Формування Шевченка як народного поета, його ідейно-естетичних смаків відбувалося в органічному зв”язку з суспільно-політичною думкою передових ідей Європи Микола Костомаров зазначив, що поезія Шевченка – таке ж явище у світовій літературі, як творчість Байрона .і Віктора Гюго. С.Єфремов писав, що діяльність Шевченка ввела українське письменство до гурту світових літератур і наставила його на новий шлях, давши світові мотиви і нові форми поезій”. Під впливом нових віянь, що відбувалися в в українській літературі та літературах європейських народів, Шевченко видає свій „Кобзар” 1840, якому судилося покласти нове бачення світу в українській і світовій літературі. В Шевченковій поезії „найвищі ідеї, найрадикальніші думки його доби зливаються... з народним змістом.”1



1Говорячи про зв”язки творчості Шевченка з європейською літературою, необхідно тут торкнутися такого неординарного явища, як думи Оссіана Дж. Макферсона англійського письменника „шотландця за походженням (27 х. 1736 – 17.11.1796), автора циклу поем під назвою „Твори Оссіана”. На думку окремих критиків, створені вони на основі шотландського та ірландського фольклору, які Макферсон видав, за пісні кельтського барда Оссіана.

Згадки про Оссіана знаходимо в листах Тараса Шевченка до Бр. Залеського „Вітаю тебе, друже мій, Богу милий” Вітаю тебе на лоне действенной торжественно прекрасной природы! Много бы и много молитв сердечних послал бы я к престолу живого Бога за один день, проведенный с тобой в дремучем сосновом лесу, под темной тенью широковетвистой, мрачной, как дума Оссіана, ели. Хорошо и, Боже милый, как хорошо прошел бы час с тобою вместе. Мы бы выбрали хороший пункт освещения и нарисовали бы, по мере сил, грустную и величественную царицу лесов туманного севера”.2 В цьому листі мова йде про малярські плани Шевченка і Бр. Залеського. І 9 жовтня ц.р. Шевченко вживає означення „Оссиановские леса”, на означення характеристики ландшафту: „Симзмунд даже пишет мне, что ты оставляєш военное сословие и делаешься библиотекарем Оренбургской публичной библиотеки. Дал бы Бог! Я, впрочем, поверю только тогда, когда ты мне сам напишешь. Так ли, иначе, только я сердечно желаю, чтобы ты скорее переселился в Оренбург. Из твого описания окресностей Златоуста я вижу, что тамошние леса совсем не похожи на оссиановские леса, а более похожи на полярные бесплодные пустыни, величавые только своим пространством” (Лист від 9.Х. 1854). А ще в повісті „Близнецы” 1855 р. „как некий Оссіан, ударил по струнам”. Оссіан – легендарний кельтський (гельський, гальський бард. За переказами жив у Ш ст. в Ірландії, оспівав подвиги свого батька Фінгала, що був володарем королівства Морвен, і його дружини – ратних воїнів.

Зібрані й оброблені Дж. Макферсоном думи про війни, розбрат, про палку любов побратимів, дружин, коханих – це теми, які є основними в барда Оссіана. Війна за право бути господарями на своїй землі визначає головне заняття оссіанових героїв. Вони до неї часом звикають, влаштовують свої забави, забуваючи про біль, стають чуйними й сердечними.

Війни ведуться головним чином проти чужих нападників та пришельців із Лохлина (Скандинавія), про що розповідається в поемі „Фінгал” – король Морвени, або проти незаконних узурпаторів влади – поема „Темора”. Герої Оссіанових дум хоробрі, коли вони на полі битви: „Наши стопы повергали деревья. Утесы рушились с мест своих, а ручьи меняли течения, с рокотом убегая от нашего единоборства”, - так описує свій поєдинок один із героїв поеми „Фінгал”. Але війна не озлобила їхніх сердець. „Будь же в сражении бурей ревущей, - наставляв Фінгал свого внука Оскара, - а в дни мира – кроток, как сонце вечернее”. („Войны Инис – тоны”). „Сам он повергнул наземь противника, удерживает меч, тронутый скорбью девы, невесты воина, и слёзы выступают на глазах великодушного короля Фингала” («Карик-Тура»). Грізні витязі короля мають чудову ніжну душу, вони схильні до медитацій навіть під час гірких втрат і в час веселощів піднесення від радощів. Чоловікам - воїнам дорівнюються в силі наречені воїнів та їх дружини. Вони здатні на безкомпромісні вчинки і високі подвиги під час грізних боїв, щоб відбити нападників – чужинців – це епізоди Морни і Духомора в поемі „Фінгал”, проте втрата чоловіка чи нареченого, тяжкий сум за ним, може їх легко вбити. Герої барда Оссіана зазвичай гинуть на війні, на полюванні, в морі. Кохана чи дружина, якщо його супроводжує, - умирає з горя. Цікаво зазначити, що всі герої Оссіана живуть і діють поза суспільним побутом. Сцени побуту, як такі, відсутні: архітектура жител, сцени побуту, матеріальні предмети, речі побуту, їжа, одяг, - окрім якогось житла, на стінах якого воїни вішають свою зброю. Відірваність від речей побуту пояснюється тим, що герої Оссіана виступають в образах ідеалів: вони є носіями поетичних і естетичних загальнолюдських цінностей, власне вершиною світу цього. На відміну від гомерівського епосу в думах Оссіана відсутні Боги, що відіграють таку важливу роль в подіях гомерових „Іліади” і „Одіссеї”. Винятком, єдиним, у Оссіана постає фігура Духа Лоди, якого Макферсон прирівнює до скандінавського Одіна. Проте і його неясний привид невзмозі вплинути на земне життя, і смертний Фінгал, безстрашно вступає з ним в єдиноборство і перемагає його (поема „Карік – Тура”). Насправді цей дух мало відрізняється від безплотних тіней померлих героїв, що переселились на небо, через які просвічуються зорі, коли їх тіні пролітають над землею.

Дослідники відмічають, що новизною дум Оссіанових є їх наскрізний ліризм. В гомерівському епосі розповідь об”єктивна: оповідач з емоційною оцінкою подій відсутній. Макферсон представляє своїм читачам не просто розповіді про минуле, ці розповіді проникнуті особистими почуттями оповідача, підстаркуватого сліпого барда. Образ Оссіана надає його думам особливого колориту і привабливості. Співець наводить репліки, монологи героїв, емоційні роздуми. Емоційний світ героїв узгоджується з переживаннями оповідача – сліпого барда. З настроями співця гармонує і навколишня природа.

Вище зауважено, що Тарас Шевченко знав думи Оссіана, про що свідчать його листи до Бр. Залеського. Крім того у Передмові до нездійсненого видання „Кобзаря” 1847 р. поет згадує шотландського поета Р.Бернса, називає його поетом цілком народним. Одним з перших перекладачів цього поета був І.Козлов, з поезією якого та його перекладами Шевченко був добре обізнаний. Поет Р.Бернс виростав у своїй творчості на думах Оссіана, які були дуже популярними в Шотландії і налаштовували творчу молодь на патріотичний лад.

Багатьма своїми рисами, як наприклад, палкий патріотизм, любов”ю до знедолених, непохитною вірою в світле майбутнє батьківщини твори Бернса співзвучні полум”яній поезії Шевченка.

Перші переклади дум Оссіана та ім”я шотландського барда потрапили в російську літературу в перекладах романа Гете „Die Zeiden des junben Werther” (1774), опублікованого анонімно під заголовком „Страждання молодого Вертера”. Тут в одному з листів Вертера, російські читачі зустріли його урочистий оклик на поезію Оссіана. Шотландський (кельтський) бард полонив душу молодого Вертера в трагічну пору його життя, що готовий був накласти на себе руки, знаходить відгук своїм душевним мукам. Шевченко знав поему Гете „Фауст” у російському перекладі (1838) Е.Губера, про що згадує у своїх творах „Прогулка з вигодами і не без моралі”, в повісті „Художник”, „Щоденнику”, а отже, знав і про захоплення Гете думами Оссіана. Його герой, молодий Вертер вигукує: „Оссиан вытеснил из мого сердца Гомера». Для порівняння згадаймо в Шевченка в повісті «Прогулка…» «Недавно кто-то печатно сравнивал наши, т.е. малороссийские думы, исторические думы с рапсодами хиоского слепца, праотца эпической поэзии. А я смеялся такому высокомерному сравнению, а теперь, как разобрал да разжевал, так и чувствую, что сравнитель прав, и с своей стороны, я готов даже увеличить его сравнения. Я читал, разумеется, в переводе Гнедича, и вычитал, что у Гомера ничего нет похожего на наши исторические думы – эпопеи, как например, дума «Иван Кошовченко», «Савва Чалый, «Алексей попович пирятинской или «Побег трех братьев из Азова», или «Самойло Кишка», или, или, - да их и не перечтешь. И все они так возвышенно – просты и прекрасны, что если бы воскрес слепец хиоский да прослушал хоть одну из них от такого же, как и сам он, слепца, Кобзаря или лирника, то разбил бы вдребезги свое лукошко, называемое лирой, и поступил бы в михоноши к самому бедному нашему лирнику”. Натяк автора на Гнедича в тексті повісті стосується безпосередньо дум Оссіана, до яких М.Гнєдич, автор перекладач „Іліади” Гомера, звертався в ранній творчості. Як знавець французької, познайомився Гнєдич і очевидно, з думами Оссіана через французькі переклади Латурнера, що потрапили в російську літературу. І це істина. У подальшому тексті повісті Шевченко розвиває далі думку про шотландського сліпого співця. У поемах Оссіана сповіщається про те, що шотландські співці воїни – барди володіли мистецтвом медитації – складною і давньою наукою, що нею володіли воїни ордена друїдів. Так само ліричний герой Шевченкової повісті „Прогулка...” легко входить в стан медитації і йому являються зорові картини, вчувається ревіння бурі на морі, з”являється видиво з морським пейзажем і чорними бакланами... ліричному герою вчуваються тихі звуки величної музики: „В густой и тихой октаве бури мне послышались грустно – заунывная мелодия нашей народной «Думы о Алексее, пирятинском поповиче». Мелодия сделалась слышнее, слова внятнее, и так, наконец, внятны, что я мог вторить поющему и голосом и словами. И я вторил следующие стихи:

На мори синему, на камени билому

Ясный сокол квылыть – проквыляе,

На сине море пыльно поглядае,

З моря добычи выжидае, выглядае.

Мелодия, которой я начал вторить, переходит в речетатив и медленно стихает, как безнадежные стоны умирающего страдальца: наконец, и речитатив умолк»… В медитаційному видінні ліричному герою з”явилося його знамення долі в символічному образі співця і, зокрема, старця Оссіана. У видінні ліричний герой побачив гігантських розмірів скалу і поряд з нею на прибережний пісок виходить його візничий Трохим і веде за собою „високого согбенного, с белою, как снег, бородою, слепца старца в синем кафтане и в черной высокой бараньей шапке. В правой руке у старика длинный посох, а левой рукой придерживает он что-то похожее на ящик, покрытое полою длинного кафтана. Это неприменно лирник либо кобзарь. „Да где же мог встрелить Трохим в такие дни Божьего человека? – так спрашивал я сам себя. – Знает, лукавец, что мне нужно, выкопал – таки, несмотря и на Страстную пятницу”. Когда я стал пристальнее всаматриваться, то и увидел, что это был не лирник и не кобзарь, а шотландський королевский нищий, так живо описаный Вальтером Скоттом в его „Антикварии”. „Каким же чудом, - опять я спрашиваю сам себя, - принесло из Шотландии в Будища королевского нищего...?” Просто и невибагливо змалював автор бачення ним Оссіана, сина короля Фінгала.

Окрім, згаданого Гнєдича, введеного Шевченком у текст повісті „Прогулка”, думи Оссіана перекладали Костров, та інші поети, але в час Шевченка цілий ряд поетів робили переспіви від Пушкіна, Крилова, Капніста до Муравйова та ін. Особливо могла вразити Шевченка передмова у виданні французьких перекладів дум Оссіана поета Ламартіна про те, що письменники мало звертають увагу на літературу народну, що поети пишуть для вузького кола читачів, забуваючи, що в народному середовищі на них чекає також велике число їхніх шанувальників. Л.Толстой приєднує свою думку, згоджується з Ламартіном в тому, що література, яку створює для себе клас пануючий, незрозуміла простому народові і далека від нього. Толстой робить висновок, що вся література повинна служити інтересам народу. (Л.Н.Толстой о литературе М.1955. с. УП). Тарас Шевченко цією інформацією володів через російські часописи. У передмові до нездійсненого видання „Кобзаря” піддав суворій критиці псевдонародність тогочасних численних епігонів І.Котляревського, що „прочитали собі по складах „Енеїду” та й думають, що вже ми розпізнали свій народ”.

Як бачимо, з”ява дум Оссіана зробила великий вплив на російських письменників і поетів в часи зародження романтизму зробили великий здвиг в європейській літературі. Література починає виходити на нові творчі обрії. Російський драматург О.О.Шаховській поставив на сцені Петербурзького театру „драматичну поему” „Фінгал і Розкрана” чи Калі- донські звичаї”, п”єса творена на основі сюжетних мотивів поеми Оссіана „Комали” і „Сражения с Каросом”. В кінці ХУШ і на поч.. ХІХ ст. відомий поет – Херасков, Радіщев, Карамзін, Капніст – експериментували, намагаючись відтворити в своїй поезії розміри народної поезії, беручи за приклад думи Оссіана.

Тарас Шевченко, живучи в Петербурзі, серед творчої інтелігенції вбирав все нове, повертаючи його на свої власні творчі шукання.

Творча уява Шевченка живилась пафосом визвольної боротьби, героїчною романтикою народної творчості, українським фольклором. Любов до народного слова в Т.Шевченка визначалась не даниною моді, а самим єством поета, який був кров’ю і плоттю свого знедоленого народу. Тому так припали йому до душі думи древнього шотландського барда Оссіана, бо сам Шевченко з дитинства слухав пісні та думи кобзарів, що оспівували в них історичне минуле українського народу. Виходячи з своїх власних переживань за долю батьківщини Шевченко в своїй творчості висвітлював теми шекспірівські, що мали загальнолюдський характер.

У трактуванні народності Шевченка, творчість, якого ввібрала в себе кращі здобутки європейських народів, Франко, зокрема, виходив з тих міркувань, що велич Шевченка вимірюється не тільки тим, що він зробив для української літератури, а й тим, що вніс він у скарбницю загальнолюдську. „Кожний чільний сучасний писатель, - писав він, - чи він слов”янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, - являється неначе дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, віссати в себе і переварити в собі якнайбільше його свіжих соків, а своїм пнем і кров”ю пориває в атмосфері інтернаціональній, атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань”. (ХУШ. с. 505). Ми торкнулися лише окремих епізодів, висвітлюючи тему „Тарас Шевченко і Думи Оссіана Дж. Макферсона”, яка ще жде свого дослідника на цікаву і корисну розмову.

1. Гролдовський А. „Володарі у царстві Духа: ж. "Українська література. – К., 1973.

2. Лист Т.Г.Шевченка до Бр. Залеського від 6 червня 1854 року. Повне зібрання творів Т.Г.Шевченка в 12 томах. – К., 2003.

3. Шевченківський словник у 2-х томах. – К., 1977.

Список літератури




  1. Макферсон Дж. Поеми Оссіана - Л. 1983.

  2. Повне зібрання творів Т.Г.Шевченка - К., 1964.

  3. Біографія Т.Г.Шевченка за спогадами сучасників. - К., 1958.

  4. Листи до Т.Г.Шевченка. - К., 1962.

  5. Білецький О. Шевченко і світова література. ж. Літературна критика. - К. 1989 (лютий – березень).

  6. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. Нью–Йорк – Париж – Мюнхен, 1955.

  7. Збірник праць дванадцятої наукової шевченківської конференції (Комаринець Т. Франко про народність творчості Шевченка). - К., 1973.

  8. Шевченко Т. Біографія. - К., „Наукова думка”. 1984.

  9. Грабовський А. Володарі у царстві Духа: схожість мотивів і образів у поезії Тараса Шевченка і Фрідріха Шиллера ж. Українська література. К. 1973.

  10. Л.Толстой о литературе. - М., 1955.

  11. Шевченківський словник в 2-ох томах - К. 1977.



1



Каталог: flash-point -> files -> web-site -> publication
publication -> Племянникова Андрія Васильовича портрет
publication -> Остафіїва Людмила
publication -> Бібліографічний покажчик
publication -> Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка
publication -> Надія Орлова Шевченкіана Лазаревських
publication -> Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок
publication -> Тема "блудного сина" у повісті "Близнецы"
publication -> Надія Орлова
publication -> Колектив Національного музею Тараса Шевченка бере активну участь у підготовці Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 2 томах та Шевченківської енциклопедії у томах, що мають побачити світ до 2014 року
publication -> Національний музей Тараса Шевченка особливості зображення казахів на малюнках


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconКонспект уроку української літератури 8 клас Т. Г. Шевченко «думи мої, думи мої» Підготувала І провела
Обладнання: портрет Т. Шевченка, міні-виставка книжок поета, дидактич­ний матеріал (картки), тзн, презентація як елемент комп’ютерної...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconМузичні образи вшановують
Музичний матеріал: Я. Степовий «Прелюд пам’яті Т. Шевченка»; О. Осадчий «Стоїть тополя»; Пісні на слова Т. Г. Шевченка : «Думи мої,...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconКонспект уроку з української літератури на тему
Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconСвіт Джеймса Герріота : до 100-річчя британського письменника І ветеринара Джеймса Герріота та до Року англійської мови в Україні : біобібліографічна довідка
Біобібліографічна довідка містить біографію та бібліографію простого британського ветеринара, який став всесвітньо відомим, завдяки...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconУрок №13,14 Тема уроку. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета у вірші “Думи мої, думи мої ” Мета
Тема уроку. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconТема. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета у вірші «Думи мої, думи мої » Мета
Тема. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconУрок 21 Тема: Жанри кіно. Актори. Режисери. Риси стилів режисерів Федеріко Фелліні, Андрія Тарковського, Леоніда Бикова, Джеймса Кемерона. Кінопродюсер
Мета: Ознайомити учнів із жанрами кіно, професіями актора, режисера. Ознайомити із рисами стилів режисерів Федеріко Фелліні, Андрія...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconДжеймс крюс тім талер, або проданий сміх
Роман відомого письменника з фрн джеймса Крюса у фантастичній манері розв'язує складні етичні питання, розкриває перед юними читачами...
Думи Оссіана” Джеймса Макферсона iconНа вічнім шляху до Шевченка
Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в слові його все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка